Статьи
Шановний пане президенте України!
Перетворіть Ви українську оборонну війну в інтернаціональну війну проти московської імперії зла!
Українці 280 років допомагали московитам будувати Російську імперію й змушені були брати участь у її загарбницьких війнах та в придушуванні національно-визвольних рухів народів Кавказу й Середньої Азії.
Тепер Москва мобілізовуєчеченців, калмиків, якутів та чоловіків інших підкорених народів для війни проти України з метою повернути Україну під владу Кремля.
Повернення України під владу Кремля означатиме відновлення великої Російської імперії.
Відродження Російської імперії загрожує свободі всіх сусідніх із нею народів, загрожує миру в усьому світі.
У свій час великі політики, як, наприклад, Отто фон Бісмарк, казали, що без України велика Російська імперія неможлива. І не може імперія існувати без воєн за розширення імперії – бо мир і демократія об'єктивно збільшують у суб'єктів РФ прагнення до виходу з-під влади Москви.
Після ІІ-ї Світової війни утвердилась й розширилась міжнародна норма права – право націй на самовизначення.
Панування московитів над колись підкореними народами Поволжя й Зауралля, Середньої Азії й Кавказу суперечить міжнародному праву.
Росія зухвало ставить себе над міжнародним правом і совістю світу. Коли Ічкерія проголосила була свою незалежність, Москва застосувала проти чеченців усі види зброї, окрім атомної – і розчавила Ічкерію. Невдовзі спровокувала війну проти Грузії й відчахнула від неї Абхазію й Осетію.
Минуло п'ять років і Москва напала на Україну.
Їй мало своєї великої національної території. Вона – імперський хижак і намагається все більше й більше захоплювати чужих земель. Розмахуючи атомною бомбою, залякує цивілізований світ і нав'язує йому свою волю.
Російська Федерація – зменшена імперія зла – увійшла в суперечність із технічними, гуманітарними й моральними реаліями 21 століття й має бути демонтована.
Пане президенте,
Задля реальної свободи України, задля національної свободи Ічкерії, Татарстану, Башкортостану та інших народів, що перебувають у московському колоніальному ярмі – почніть мобілізацію (на добровільній основі) людей різних національностей, передусім громадян колишнього СРСР та країн так званої народної демократії до української армії!
Закличте уряди й народи, що дорожать національною свободою, до спільної боротьби проти імперії зла за звільнення московських колоній і вільного їх розвитку.
Воля народам! Воля – людині!
- Информация о материале
Розничные сети наращивают влияние в экономике Украины. В 2014 году розничный оборот составил 903,5 млрд грн - больше половины валового внутреннего продукта. Значительная часть приходится на организованную розницу - сети супермаркетов и гипермаркетов. В рейтинге топ-200 крупнейших компаний по версии «Форбс» уже 35 компаний-ритейлеров. Из них трое в топ-20: на 4-й (АТБ), 5-й (Фоззи-груп) и 14-й позиции (Эпицентр). Сетевики заняли практически монопольное положение на рынке. Это подтверждает Антимонопольный комитет Украины, который обвинил крупнейшие сети супермаркетов в картельном сговоре.
АМКУ доказал, что крупнейшие сети согласовывали тарифную политику. Торговцы навязывали поставщикам (прежде всего, отечественным — малым и средним) невыгодные условия сотрудничества. В итоге потребители получали необоснованно завышенные цены, не слишком беспокоясь об ассортименте. По оценкам ведомства, картельный сговор стоит экономике 20 млрд. грн в год.
Пользуясь своим положением и ресурсами, розничники долгое время скупали украинские предприятия, чтобы производить продукцию под собственными торговыми марками. При этом усиливалась конкуренция с независимыми производителями, что приводило к их постепенному вытеснению с рынка.
Фактически, «бароны» ритейла на сегодняшний день обладают неограниченными финансовыми возможностями. В условиях, когда на Украине фактически идет война, в руках нескольких человек оказался ключ к продовольственной безопасности страны.
А что если владельцы сетей направят свои ресурсы против Украины? Таким вопросом задались народные депутаты, которые предложили национализировать крупнейшую украинскую торговую сеть - АТБ (Днепропетровск). Мотивация - связи с представителями самопровозглашенных республик. Тяжесть выдвинутых обвинений «впечатляет»: работа в Крыму и на неподконтрольных украинской власти территориях на Донбассе, а также связи с так называемым «православным олигархом» Константином Малофеевым, который слывет одним из финансистов «крымской весны» (кроме того, считается, что именно он имеет отношение к появлению начальника своей безопасности Игоря Стрелкова в Славянске).
Депутаты открыто обвинили владельцев сети в финансировании терроризма, а вдобавок - передали в правоохранительные органы свидетельства выведения средств через подставные фирмы. Генпрокуратура и СБУ уже занялись расследованием уклонения от уплаты налогов на сумму 2,5 млрд гривен. Правда, этот процесс может затянуться не на один год. А ущерб наносится стране уже здесь и сейчас.
Возникает вопрос обоснованности и аргументации обвинений. А судьи кто? Как доказать «порочные» связи? Такие вопросы имеют право на существования. Но не менее важен и другой вопрос: как сохранить крупнейший сектор украинской экономики под контролем государства. Что нужно делать? Не раз многие государства во время военных действий применяли жесткие меры для контроля над промышленностью, банковской сферой, продовольственным рынком. Как говорится, не до жиру, быть бы живу. Среди таких стран - Великобритания, Швеция, Норвегия, Испания, Португалия, Франция, США и Канада.
В новейшей истории Украина впервые сталкивается с военной агрессией. Но можно провести и иные параллели: опыт восстановления госконтроля за кризисными секторами экономики. Речь идет о банковском секторе. В 2008 году риск обвала финансовой системы страны был остановлен докапитализацией частных системных банков, оказавшихся на грани пропасти. По сути, тогда была проведена национализация. Достаточно вспомнить банк «Укргазбанк», который был докапитализирован, а фактически – национализирован государством. Украина заплатила немалые суммы из бюджета, для того, чтобы банк работал и дальше.
Тем же путем предлагают идти сегодня и 15 депутатов, подписавших законопроект о национализации торговой сети АТБ.
«Мы должны не рассматривать это с точки зрения ведения бизнеса Буткевича (мажоритарный собственник сети, - ред.), а со стороны нацбезопасности. И чтобы все торговые сети, которые намерены служить и господу и дьяволу знали, что это может произойти и с ними. Я не сторонник того, чтобы идти до конца и все национализировать. Но если мы действительно видим работу компании и на Украину, и на ее врага, то национализация - единственный метод», - сказал нардеп Игорь Луценко. «Я его (законопроект) подписала из соображений национальной безопасности. И отзывать свою подпись я не буду. Из таких же соображений я подписала и законопроект по национализации торговой сети «Брусничка». И если ко мне подойдут с таким же предложением по «Амстор» я подпишу и его», - вторит ему Татьяна Черновол.
Согласно предложению нардепов, у владельцев торговые сети никто не собирается бизнес просто отбирать. Авторы законопроекта предлагают механизм выкупа у владельцев по рыночной цене, с целью дальнейшего создания государственной сети социальных магазинов. «Я считаю, что единственный правовой метод в данной ситуации - это выплата компенсации. Мы не может просто так взять и конфисковать его торговую сеть, потому что это запрещено законом и Конституцией. Поэтому эта собственность оценивается и выкупается, а все ради того, чтобы она нам не принесла вреда», - объяснил Игорь Луценко.
Помогут ли рецепты, которые позволили ранее поддержать на плаву отечественные фининституты, спасти и экономику в целом? Все зависит от понимания парламентариями необходимости защитить интересы государства и умения учитывать ошибки и просчеты кампании по реструктуризации банков.
- Информация о материале
Продавать в разгар войны и в пик экономического кризиса — значит нарываться на демпинговые цены… Эту истину прекрасно знает президент Украины, упорно не собирающийся расставаться с семейным бизнесом — компанией «Рошен». По неофициальным данным, за нее предлагают порядка миллиарда долларов при оценке продавцом примерно втрое дороже. А предложить Порошенко сейчас толкнуть за бесценок остров «Ленкузни» — было бы просто садизмом.
Но то свое, а государственное жалко заметно меньше. Грандиозные планы выноса из госдома всего ценного, что еще осталось (по факту, за любую цену), анонсируются уже почти год. Еще прошлым летом премьер заявлял, что страну ждет самая масштабная за всю историю приватизация. Впрочем, то было лишь сотрясание воздуха.
В реальности прошлогодний итог приватизации откровенно жалкий. Продажи составили менее полумиллиарда гривен, вдвое уступив даже достаточно скромным цифрам поступлений от аренды (это при планах-то в 19 с лишним миллиардов гривен). Это не помешало бодро нарисовать (в основном для МВФ) цифру в 17 млрд грн на этот год. За прошедшие четыре месяца ее не выполнили даже на 1%...
Сейчас правительство снова озвучило планы под замечательным названием «Про проведення прозорої та конкурентної приватизації у 2015 році». Вышло красиво, ни к чему не обязывающе и совершенно нереально.
На этот раз в список загнали почти три с половиной сотни объектов. Среди них многострадальный Одесский припортовый (который собираются продать уже второй десяток лет), вяло отжимаемый у менеджеров Дмитрия Фирташа «Сумыхимпром», энергетика (в первую очередь, 78-процентный пакет генерирующей компании «Центрэнерго», несколько теплоэлектроцентралей, блокирующий пакет «Киевэнерго»).
Насколько серьезно отнеслись к утверждению списка, показывает традиционное появление в нем акций донецкой шахты им. Засядько.
Список можно анализировать долго и пока почти совершенно бессмысленно. Он заранее невыполним, погоду могут сделать буквально пара объектов, остальное — почти массовка.
Интересным стало давно ожидаемое появление в списке украинских портов, их аж 13. Более половины — одесские. Ранее их вывели из списка предприятий, не подлежащих приватизации. По факту почти все из них государство уже и так не контролирует (самые вкусные причалы давно сданы в долгосрочную аренду или концессию). Так что «неправильным покупателям» придется здорово потрудиться, чтобы просто попасть на территорию.
Очень сомнительно, что государство сможет договориться с контролирующими порты бизнес-группами о высокой цене за легализацию. Пока попытки госменеджеров банально усилить свое влияние успешно блокировались.
Вообще одна из целей приватизации (кроме галочки перед МВФ) формулируется как «лучше ужасный конец, чем ужас без конца». Весной об этом прямо говорила министр финансов Наталия Яресько, заявив, что в стране более трех тысяч предприятий, в которых государство имеет госдолю и большинство из которых убыточны. «Мы не имеем от них ни налогов, ни дивидендов и только расходуем бюджетные средства для их поддержки», — подытожила министр.
Впрочем, как нетрудно понять из списка, из трех с лишним тысяч на продажу выставили десятую часть, более-менее вкусную. Остальные будут и дальше висеть на балансе государства.
Любопытно, что осенью прошлого года сам Фонд госимущества хотел продать более 1250 объектов. И тогда в число «звезд» был включен и ныне отсутствующий «Турбоатом» (входящий в сферу интересов партнера президента Константина Григоришина).
От продажи основного фаворита — 89,6% Одесского припортового — в прошлом году планировали получить около 600 млн долл. (по тогдашнему курсу почти 10 млрд грн). Сейчас гривня дешевле, но сумма в нацвалюте ожидается примерно такой же. Потенциально предприятие (вместе с идущим к нему аммиакопроводом) стоит в разы дороже, но война, срочность и особенности продаж, непонятки с поставками сырья практически гарантируют — второй «Криворожстали» не будет.
Кстати, об организации. Особенностью продаж будет явное отстранение от них Фонда госимущества. За прошедший год в результате борьбы за влияние Банковой и «нарфронтовиков» фонд так и не получил легитимного руководителя. Его глава остается и.о. с перспективой быстрого снятия.
Этой весной Петр Порошенко поручил составить список предприятий не фонду, а министру экономразвития и торговли Айварасу Абромавичусу. Кстати, тогда же прогнозировалось, что реальные продажи начнутся не раньше конца года, а скорее, в начале 2016-го. О механизме в целом ничего конкретного, кроме обещания честных аукционных торгов (да и то с допуском особых случаев). Ну и Минэкономразвития и ФГИ должны будут «обеспечить специальные встречи с инвесторами».
Предполагается, что летом пройдет несколько презентаций иностранным инвесторам. Кстати, в прошлом году фонд заявил, что ведется «активная работа по подготовке объектов к приватизации, чтобы после принятия соответствующих решений на высшем государственном уровне провести ее максимально эффективно». Если это все, что получилось в итоге, то не стоило и мучиться.
С интересом потенциальных покупателей пока не очень ясно. Россиян и связанные с ними фирмы обещали отсекать (как и структуры Рината Ахметова), особого внимания западных инвесторов не наблюдается. Правда, и президент, и премьер (с редким для них единодушием) заявили об интересе к приватизации французских инвесторов.
Яценюк даже пообещал, что Франция направит экспертов в помощь Фонду госимущества, «чтобы приватизация была честная и прозрачная, не под кого-то, а под реального инвестора». Об этом же говорил и Порошенко: «Используем экспертизы французского бюро для проведения наиболее прозрачной приватизации в истории Украины». Ранее именно французская EDF проявляла интерес к покупке «Центрэнерго», но в последнее время явно охладела к процессу. Зато французов привлекает украинский агробизнес в целом и покупка земли, в частности. Зато ждем большой активности от инвестиционной группы ICU. Ждем, Петр Алексеевич, ждем…
Об американских участниках пока даже не слышно, а немцы сейчас откровенно панически относятся к инвестициям в Украину… В общем, привлекать придется сложно, и основными критериями будут низкая цена и очень умеренные обязательства.
Многие эксперты считают, что вместо анонсирования сотен объектов стоило бы провести пилотную продажу нескольких «звезд» с целью прощупать рынок. И сконцентрировать усилия именно на них. Проблема в том, что все это надо было делать еще вчера.
Фактически в дрязгах и согласованиях бездарно потеряли год на подготовку, выйдя на рынок в разгар очередного снижения рейтингов и оценок падения ВВП Украины.
Подождем первых конференций. И хотелось, чтобы к тому времени хотя бы у Фонда госимущества появился наконец легитимный глава. Может, хоть это удастся обитателям Банковой и Грушевского.
- Информация о материале
ПАТ «Харківська ТЕЦ-5» 7 травня уклало угоду з ТОВ «Квант-Сервіс» на модернізацію і реконструкцію основного та допоміжного технологічного обладнання вартістю 35,18 мл грн. Про це повідомляється у «Віснику державних закупівель».
Передбачено заміну МЕН-II другого ступеня теплофікаційної установки блоку №1 на насос з торцевими ущільненнями. Роботи мають виконати до кінця вересня цього року, включаючи всі пусконалагоджувальні випробування.
Основним власником «Квант-Сервіс» наразі є Едуард Гнітько, йому належить 55% статутного капіталу, решта 45% в якості нерозподіленої частки записані на сам «Квант-Сервіс» – вона утворилася влітку 2011 р., коли зі складу власників вийшов Юрій Капустян та його фермерське господарство «Схід». За остання сім років фірма виграла тендерів на 159,48 млн грн.
Єдиним конкурентом «Кванту» на торгах було харківське ТОВ «НМУ «Електропівденмонтаж». Власниками компанії є низка фізосіб, основні частки контролюють Василь Бойчук і Любов Котик. Фірми приписана за однією адресою з однойменним ТОВ «Харківське монтажно-виробниче підприємство «Електропівденмонтаж». Її засновниками є кіпрський офшор «С.Л. Селушенз Леб Лімітед» і дніпропетровське ТОВ «Конкорд-Інжинірінг». Власниками останньої є та ж кіпрська компанія і донецьке ТОВ «Емпоріум». Фірму «Емпоріум» засновувало у 2007 ТОВ «СКМ Істейт» з групи Ахметова, наразі компанія заведена на кіпрський «Кроссголд Лімітед».
Нагадаємо, у 2012 році «Харківську ТЕЦ-5» придбало ТОВ «Укрістгаз», що зареєстроване на австрійську компанію «Ітонс холдинг гмбх». Компанію «Укрістгаз» пов’язували з оточенням Юрія Бойка та Дмитра Фірташа.
- Информация о материале
Серед країн – претендентів на допомогу найкращих юридичних компаній світу – Уругвай, проти якого Філіп Морріс Інтернешнл веде судову справу через запровадження великих кольорових попереджень на пачках сигарет. А також Австралія, яка першою пішла на рішучий крок у боротьбі з тютюном, запровадивши стандартизовану упаковку сигарет ще у 2012 році. Це дало поштовх для потужної хвилі контролю над тютюном у Європі попри сильний опір сигаретних лобістів. Як результат, у березні 2015 року рішення про запровадження однотипних упаковок тютюнових виробів було схвалено також у Ірландії, Великій Британії та Франції.
Україна теж не залишилась осторонь цих процесів. Але такі прогресивні ініціативи щодо зменшення привабливості упаковки та скорочення поширеності куріння урядовці нашої держави не підтримують, а ОСКАРЖУЮТЬ. На жаль, і теперішній уряд України, принаймні його окремих чиновників високого рангу, можна назвати «агентами» великого тютюну, які попри всякий здоровий глузд та проти міжнародних інтересів держави продовжують справу попередників – оскарження дій Австралії у СОТ.
В Україні новий посол Австралії
Однією із умов налагодження двосторонньої співпраці з Австралією – це вихід України із справи проти цієї країни у суперечці в СОТ щодо стереотипної упаковки тютюнових виробів. Про це говорили в кулуарах на прийомі нового посла Австралії в Україні Дугласа Траппетта, який організував Світовий конгрес українців, обговорюючи статтюв останньому номері Kyiv Post "Абромавічус стикнувся з великим випробуванням в боротьбі з тютюнової індустрією».
З 2012 всі сигарети в Австралії продаються у стереотипній упаковці - одного оливкового кольору із комбінованим медичним попередженням на площі 80% пачки. Таке нововведення не сподобалося Мінекономрозвитку, отже, 13 березня того ж року В. Пятницький, колишній урядовий уповноважений з питань Євроінтеграції, підписав запит на консультації в СОТ щодо оскарження цього Австралійського дизайну упаковки.
Важко пояснити такий феномен міжнародній громадськості, яка сприймає цю справу досить гостро та має тільки одне пояснення – українських чиновників можна було найлегше «купити» для цієї справи. До справи на сторону України підтягнулися Гондурас, Нікарагуа Куба, Домініканська Республіка, і це стало початком глобальної війни проти Австралії з метою локалізувати нововведення.
Країни – позивачі говорять, що запровадження однотипної упаковки створює незаконні перешкоди для світової торгівлі. ВООЗ навпаки вважає, що ініціатива Австралії, якій до цих пір вдається перемагати у правових суперечках з тютюновою промисловістю, є передвісником «ового сміливого етапу у боротьбі проти тютюну».
Тютюнові корпорації бояться, що інші країни наслідуватимуть цей приклад. І не безпідставно, адже «plain packaging» дійсно зводить силу тютюнових брендів нанівець, пропонуючи на заміну відразливі картинки та непривабливий колір упаковки. Інакше кажучи, робить упаковки з отрутою схожими на отруту, а не на щось безпечне, гламурне та витончене.
Чи бувають колишні тютюнові лобісти?
На запит Центру контролю над тютюном Комітет ВРУ з питань закордонних справ включив це питання у порядок денний засідання 18 березня. Вперше цю справу спробували розглянути з точки зору іміджевих втрат України у міжнародній політиці, але подібний підхід натикнувся на стіну нерозуміння та лобізму.
Ніхто не був здивованим виступом Світлани Зайцевої, начальника управління співробітництва із СОТ Мінекономрозвитку, яка в черговий раз повторювала мантру, що ця справа не має жодного відношення ні до зовнішньої політики ні до громадського здоров’я, натомість виключно захищає торгові інтереси України та світу.
І не важливо, що за даними департаменту Австралії з міжнародних відносин та торгівлі, Україна не експортує тютюнові вироби до Австралії.
Дивно, що вперше публічно позицію Мінекономіки підтримало МЗС. Так, нова заступниця міністра закордонних справ з питань євроінтеграції Олена Зеркаль, дослівно заявила що: «Міністерство закордонних справ у своїх позиціях виходить з того, що зазначений спір є суто юридичним та технічним, що стосується застосування та тлумачення низки міжнародних торгівельних угод. Крім того, для фахівців, які беруть участь у цьому процесі, саме Міністерство закордонних справ і Міністерство економіки, це в принципі майданчик для отримання досвіду».
Пані Зеркаль транслює меседжіпопередніх чиновників Мінекономіки (таких як нещодавно звільнений В. П’ятницький), що жодних іміджевих втрат Україна не зазнала, а з Австралією ми правильно судимося, оскільки не можна пачку сигарет у себе в країні робити страшною.
Звідки така позиція? Можливо через те, що до свого призначення пані Зеркаль працювала 2 роки старшим менеджером з корпоративних зв’язків ПрАТ «АТ тютюнова компанія В.А.Т. - Прилуки», а до її обов’язків на цій посаді входило, між іншим: «Просування та захист інтересів кампанії в парламенті та урядових установах».
Тобто, лобізм на користь тютюнових корпорацій – «найлютішого ворога громадського здоров’я», за словами М. Чан, генерального директора ВООЗ.
Вчора на захисті інтересів великого тютюну, сьогодні в уряді на захисті інтересів держави в Публічна позиція, продемонстрована на засідання комітету та відстоювання ганебної справи попередників, які «прославили» Україну та Гондурас, як найдешевші країни, з якими можна було домовитися про цькування Австралії, говорить красномовно про плутанину, або злиття державних та корпоративних інтересів.
О. Зеркаль, до речі, одна із п’яти ймовірних претенденток на посаду віце-прем'єра з євроінтеграції. Тоді, припущу, що імплементацію анти тютюнової директиви ЄС 14/2014 можна буде відкласти надовго.
Звідки гроші на Женеву?
Хто ж платить за роботу юристів міністерства у цій справі? Хто оплачує поїздки до дорогої Женеви, які необхідно робити для участі у справі? За словами пані Зайцевої – ніхто. «Ми співпрацюємо з Асоціацією виробників (Укртютюн – авт.). Захист Україні не вартує нічого, тому що ми це робимо власними силами», - зазначила вона під час засідання комітету.
Але, на жаль, заяви наших урядовців суперечать повідомленням у іноземних медіа
Наприклад, колишня прем’єр міністр Австралії Julia Gillard заявляє, що її країні ця справа вже>коштує десятки мільйонів доларів.
А ми якось обходимося бюджетними коштами? Агенція Reutеrs пише, що компанія British American Tobacco (BAT - колишній роботодавець пані Зеркаль) надає фінансову та технічну підтримку Україні у цій справі у СОТ.
Це підтверджує розслідування видання FairWarning (США): компанія Philip Morris International платить юридичній фірмі Sidley Austin представляти Домініканську Республіку, в той час як BAT покриває судові витрати для України і Гондурасу.
«Ми раді підтримати країни, які, як і ми, відчувають, що «проста упаковка» може негативно позначитися на правилах торгівлі», стверджуєпредставник BАТ Джем Мейдмент.
У підсумку ця справа – велика гра тютюнових корпорацій на упередження подальших дій інших країн у заходах щодо обмеження споживання тютюнових виробів. З 1998 р. Австралія скоротила споживання тютюну з 30% до 15%. Для порівняння, рівень поширеності куріння в Україні варіює на відмітці у 25% з річним споживанням (2014) у 75 мільярдів штук.
Чому? Тест для Міністра Абромавічуса провалено
З березня 2012 змінилося 4 міністри економіки - Порошенко, Колобов, Шеремета та Абрамовічус - а справа і досі там. Більше того, у липні, а потім у грудні 2014 Мінекономіки звернулося із листами до уряду Молдови з метою упередити посилення національного законодавства у сфері боротьби з курінням через імплементацію директиви 2014/40 ЄС. Мінекономіки України виступає проти того, щоб Молдова збільшила медичні попередження на упаковках сигарет згідно Угоди про Асоціацію з ЄС. Лист підписує С. Зайцева у період, коли в.о. міністра був В. Пятницький (1 грудня 2014). Чому ми проти?
Про це нового міністра економіки у лютому запитали у офіційному листі представники найбільших організацій у сфері громадського здоров’я, а саме Campaign for Tobacco-Free Kids, World Heart Federation, International Union Against Tuberculosis and Lung Disease, European Network for Smoking and Tobacco Prevention, Global Smokefree Partnership, World Lung Foundation, Framework Convention Alliance а також ГО «Життя» і Коаліція громадських організацій «За вільну від тютюнового диму Україну».
На жаль, у відповіді, яку ми тримали через 2 місяці, сказано, що запропоновані зміни у законодавстві Молдови можуть чинити перешкоди договорам про вільну торгівлю, а саме договору про технічні бар’єри.
У всіх публічних заявах чиновники уперто заявляють, що ми йдемо правильним шляхом і ми набуваємо безцінного досвіду суперечок у СОТ? Але чому Австралія? Чому тепер Молдова? І чому на боці тютюнових корпорацій?
На завершення пропоную ознайомитися із позицією директора представництва Світового конгресу українців в Україні пана Сергія Касянчука, на тому ж таки комітеті: «Як раз зараз ми працюємо над приїздом делегації з Австралії, коли вони власне хочуть говорити про двосторонні інституційні конференції, про гуманітарну і військову допомогу, про енергетику, Інтернет тощо.
Про все, що домовлявся з Порошенко, на Ukraine Today в Австралії. І вони (делегація – авт.) це питання (СОТ) поставили в список, щоб зняти це питання. Тобто ми маємо дуже багато важливих питань для вирішення на сьогодні і тими вправами, якими ми вправляємось в СОТ, тримаємо свою країну від вирішення принципових питань…».
Питання в повітрі
Візит Австралійської делегації в Україну завершився – але чи здатні наші урядовці заради дружніх стосунків з Австралією відмовитися від бонусів підтримки тютюнових корпорацій? Який вибір зробить реформаторський уряд: продовжувати захищати індустрію смерті, чи підтримати провідні країни, які борються за здоров’я своїх громадян?
На носі – велика донорська зустріч 28 квітня щодо подальшого фінансування (або не фінансування) реформ в Україні. А тим часом ще три країни у березні цього року – Великобританія, Франція та Ірландія – прийняли рішення піти шляхом Австралії та запровадили стереотипну упаковку у своїх країнах.
Чи існує ризик того, що Український уряд - Мінекономіки – вже готує позов у СОТ проти цих країн? Судячи із відповіді на офіційні листи – цілком ймовірно, маючи колишніх лобістів тютюну в уряді на керівних посадах.
- Информация о материале
Банкиры торжествуют. Вкладчикам пора задуматься. Ждем появления гибридных депозитных договоров. 14 мая 2015 года Верховная Рада приняла закон, который запрещает досрочное снятие депозитов. Решение сложное, и как любое сложное решение его нельзя назвать однозначно позитивным или однозначно негативным. Можно сказать, это волевой выбор одного из вариантов со всеми его негативными последствиями. Вот несколько моментов, которые нужно учитывать, пытаясь понять суть принятого закона.
Банкиры аплодируют
Нынешнему парламенту удалось сделать то, на что не решались его предшественники. Они ограничили права вкладчиков.
Вечером 14 мая все рестораны должны быть переполнены банкирами. Это их триумф. Много лет финансисты добивались того, чтобы лишить клиентов права забирать свои депозиты по первому требованию.
Такие телодвижения миллионов сограждан создавали объективные сложности в работе. Достаточно было одной заметки в СМИ, в которой намекалось ,что банк Х скоро станет банкротом, и уже на следующее утро возле отделений банка Х выстраивались очереди желающих забрать свои деньги.
В такие дни председатели правления банков занимались душеспасительными беседами с держателями крупных депозитов. Они рассказывали, что это информационная атака на банк, и что все будет в порядке.
Как было на практике? По факту, иногда действительно конкуренты или обиженные клиенты (а то и просто дураки) пытались «раскачать» отдельно взятый банк Х. Но иногда, а особенно в последнее время, слухи соответствовали действительности, и председатели правления просто нагло врали в покрасневшую от напряжения трубку.
Как бы то ни было, банкиры всегда хотели убрать этот фактор риска.
«У нас все депозиты - до востребования, невозможно планировать работу», - повторяли они годами заветную мантру. Они шли к знакомым депутатам, чтобы добиться вожделенного запрета, но голосов не набирали. Политики не хотели рисковать своим электоральным будущим. Теперь рискнули.
Банкиры благодарны. Ведь до этого только предприятия не имели права досрочно потребовать вернуть свои деньги. Теперь все в одинаковом положении. Это позволит банкам планировать управление пассивами (привлеченными деньгами). С точки зрения банковского менеджмента это неоспоримый плюс.
Торжество вертикали власти
Наше время уникальное. Ветви власти срослись в единое целое. Уже никто не стесняется того, что Нацбанк, большую часть правительства и парламент контролируют президент и те, кто за ним стоит. Это было не под силу даже Януковичу. Такое впечатление, что Петр Порошенко на второй срок не собирается.
Вот список депутатов, которые поддержали закон. Давайте следить за тем, как он изменит отношения банков и вкладчиков. Пока рано говорить, пойдет запрет на пользу государству или нет.
РЕЗУЛЬТАТИ ПОІМЕННОГО ГОЛОСУВАННЯ
№ 54 від 14.05.2015 13:18:32 (2 сесія 8 скликання)
Поіменне голосування про проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо умов повернення строкових депозитів) (№1195) - у другому читанні та в цілому
За - 243 Проти - 0 Утрималися - 7Не голосували - 77 Всього - 327
Рішення прийнято
| Фракція ПАРТІЇ «БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА» Кількість депутатів - 144 За - 114 Проти - 0 Утрималися - 0 Не голосували - 8 Відсутні - 22 | |||
| Агафонова Н.В. | Відсутня | Алєксєєв С.О. | За |
| Андрієвський Д.Й. | Відсутній | Антонищак А.Ф. | За |
| Арешонков В.Ю. | За | Ар’єв В.І. | За |
| Артюшенко І.А. | За | Бакуменко О.Б. | За |
| Барна О.С. | За | Батенко Т.І. | За |
| Бєлькова О.В. | Відсутня | Богомолець О.В. | За |
| Брензович В.І. | Відсутній | Вадатурський А.О. | За |
| Валентиров С.В. | За | Вінник І.Ю. | Не голосував |
| Гарбуз Ю.Г. | За | Гвоздьов М.О. | Відсутній |
| Герасимов А.В. | За | Геращенко І.В. | За |
| Голуб В.В. | За | Голубов Д.І. | За |
| Гончаренко О.О. | За | Горват Р.І. | За |
| Гордєєв А.А. | За | Грановський О.М. | За |
| Гринів І.О. | За | Гудзенко В.І. | За |
| Давиденко В.М. | За | Демчак Р.Є. | Відсутній |
| Денисенко В.І. | За | Дехтярчук О.В. | Не голосував |
| Джемілєв М. . | Відсутній | Дмитренко О.М. | За |
| Добродомов Д.Є. | За | Довбенко М.В. | За |
| Домбровський О.Г. | Відсутній | Дубневич Б.В. | За |
| Дубневич Я.В. | За | Євлахов А.С. | За |
| Єфімов М.В. | За | Жолобецький О.О. | За |
| Заболотний Г.М. | За | Загорій Г.В. | За |
| Заліщук С.П. | За | Іонова М.М. | За |
| Іщейкін К.Є. | За | Іщенко В.О. | За |
| Каплін С.М. | За | Кіт А.Б. | За |
| Климпуш-Цинцадзе І.О. | За | Князевич Р.П. | За |
| Кобцев М.В. | За | Козаченко Л.П. | Відсутній |
| Козир Б.Ю. | За | Кононенко І.В. | За |
| Корнацький А.О. | За | Король В.М. | За |
| Кривохатько В.В. | Відсутній | Кубів С.І. | Відсутній |
| Кудлаєнко С.В. | За | Кузьменко А.І. | Відсутній |
| Куліч В.П. | Відсутній | Куліченко І.І. | За |
| Куніцин С.В. | Відсутній | Курило В.С. | Відсутній |
| Курячий М.П. | За | Кутовий Т.В. | За |
| Кучер М.І. | Не голосував | Лаврик М.І. | За |
| Лесюк Я.В. | За | Лещенко С.А. | За |
| Лівік О.П. | За | Лопушанський А.Я. | За |
| Лубінець Д.В. | За | Луценко І.С. | За |
| Луценко Ю.В. | За | Люшняк М.В. | За |
| Макар’ян Д.Б. | За | Македон Ю.М. | За |
| Мамчур Ю.В. | За | Матвієнко А.С. | Відсутній |
| Матіос М.В. | Відсутня | Матківський Б.М. | За |
| Матузко О.О. | За | Мацола Р.М. | За |
| Мельник С.І. | За | Мельниченко В.В. | За |
| Мельничук І.І. | За | Мусій О.С. | Відсутній |
| Мушак О.П. | За | Найєм М. . | За |
| Насалик І.С. | Не голосував | Насіров Р.М. | Відсутній |
| Недава О.А. | За | Нестеренко В.Г. | Не голосував |
| Новак Н.В. | За | Онуфрик Б.С. | За |
| Павелко А.В. | За | Паламарчук М.П. | За |
| Палатний А.Л. | За | Пацкан В.В. | За |
| Петренко О.М. | За | Пинзеник В.М. | За |
| Побер І.М. | За | Порошенко О.П. | За |
| Продан О.П. | За | Ревега О.В. | За |
| Рибак І.П. | За | Рибчинський Є.Ю. | За |
| Різаненко П.О. | За | Розенблат Б.С. | За |
| Романюк Р.С. | За | Сабашук П.П. | За |
| Савченко О.Ю. | За | Соловей Ю.І. | За |
| Сольвар Р.М. | Не голосував | Співаковський О.В. | За |
| Спориш І.Д. | За | Сугоняко О.Л. | За |
| Тіміш Г.І. | За | Ткачук Г.В. | Відсутній |
| Томенко М.В. | За | Третьяков О.Ю. | За |
| Тригубенко С.М. | За | Урбанський О.І. | За |
| Усов К.Г. | Не голосував | Фірсов Є.П. | За |
| Фріз І.В. | За | Фролов М.О. | За |
| Хлань С.В. | За | Чекіта Г.Л. | За |
| Чепинога В.М. | Відсутній | Червакова О.В. | За |
| Черненко О.М. | За | Чумак В.В. | За |
| Шевченко О.Л. | За | Шинькович А.В. | За |
| Южаніна Н.П. | За | Юрик Т.З. | Не голосував |
| Юринець О.В. | За | Юрчишин П.В. | За |
| Яніцький В.П. | Відсутній | Яриніч К.В. | За |
| Фракція Політичної партії «НАРОДНИЙ ФРОНТ» Кількість депутатів - 82 За - 54 Проти - 0 Утрималися - 0 Не голосували - 17 Відсутні - 11 | |||
| Алексєєв І.С. | За | Бабенко В.Б. | За |
| Бабій Ю.Ю. | Відсутній | Береза Ю.М. | За |
| Бойко О.П. | За | Бондар М.Л. | За |
| Бриченко І.В. | За | Бурбак М.Ю. | За |
| Ванат П.М. | За | Васюник І.В. | За |
| Величкович М.Р. | За | Висоцький С.В. | За |
| Вознюк Ю.В. | За | Войцеховська С.М. | За |
| Гаврилюк М.В. | За | Геращенко А.Ю. | Не голосував |
| Горбунов О.В. | За | Гриневич Л.М. | Відсутня |
| Гузь І.В. | За | Дейдей Є.С. | Відсутній |
| Денісова Л.Л. | За | Дзензерський Д.В. | Відсутній |
| Дзюблик П.В. | За | Дирів А.Б. | Не голосував |
| Донець Т.А. | Відсутня | Драюк С.Є. | За |
| Дроздик О.В. | За | Єленський В.Є. | Відсутній |
| Ємець Л.О. | За | Єфремова І.О. | За |
| Заставний Р.Й. | За | Іванчук А.В. | Не голосував |
| Кадикало М.О. | Не голосував | Кацер-Бучковська Н.В. | Не голосувала |
| Кірш О.В. | Не голосував | Княжицький М.Л. | За |
| Кодола О.М. | За | Колганова О.В. | Не голосувала |
| Константіновський В.Л. | За | Корчик В.А. | За |
| Котвіцький І.О. | Відсутній | Кремінь Т.Д. | За |
| Кривенко В.В. | Не голосував | Кривошея Г.Г. | За |
| Кришин О.Ю. | За | Ксенжук О.С. | За |
| Лапін І.О. | Відсутній | Левус А.М. | За |
| Ледовських О.В. | Не голосувала | Логвинський Г.В. | За |
| Лук’янчук Р.В. | За | Лунченко В.В. | Не голосував |
| Мартиненко М.В. | Не голосував | Масоріна О.С. | За |
| Матейченко К.В. | Не голосував | Медуниця О.В. | За |
| Пашинський С.В. | За | Пинзеник П.В. | За |
| Поляков М.А. | За | Помазанов А.В. | За |
| Присяжнюк О.А. | Не голосував | Река А.О. | Відсутній |
| Романовський О.В. | Відсутній | Романюк В.М. | Не голосував |
| Савчук Ю.П. | За | Семерак О.М. | За |
| Сидорчук В.В. | За | Соляр В.М. | За |
| Сочка О.О. | За | Сташук В.Ф. | За |
| Стеценко Д.О. | За | Сторожук Д.А. | За |
| Сюмар В.П. | Не голосувала | Тетерук А.А. | За |
| Тимошенко Ю.В. | За | Тимчук Д.Б. | За |
| Унгурян П.Я. | За | Фаєрмарк С.О. | За |
| Федорук М.Т. | За | Хміль М.М. | Відсутній |
| Чорновол Т.М. | Не голосувала | Шкварилюк В.В. | Не голосував |
| Позафракційні Кількість депутатів - 43 За - 9 Проти - 0 Утрималися - 6 Не голосували - 6 Відсутні - 22 | |||
| Атрошенко В.А. | Утримався | Балицький Є.В. | За |
| Балога В.І. | Не голосував | Балога І.І. | За |
| Балога П.І. | Не голосував | Безбах Я.Я. | Утримався |
| Береза Б.Ю. | Відсутній | Білецький А.Є. | Відсутній |
| Бублик Ю.В. | Утримався | Герега О.В. | За |
| Головко М.Й. | Утримався | Гройсман В.Б. | За |
| Денисенко А.П. | За | Денисенко А.С. | Відсутній |
| Дерев’янко Ю.Б. | Не голосував | Дідич В.В. | За |
| Довгий О.С. | Відсутній | Дубінін О.І. | Відсутній |
| Жеваго К.В. | Відсутній | Іллєнко А.Ю. | Утримався |
| Ківалов С.В. | Відсутній |
Страница 609 из 1561 | |
