Статьи

Міліція розслідує справу про зловживання службовим становищем посадовцями КП «Міськелектротранссервіс», що призвело до привласнення ними коштів підприємства у сумі 6,30 млн грн. Про це йдеться в ухвалі Ленінського районного суду.

За підозрою правоохоронців, в період з 2012-2014 рр. керівники КП перерахували кошти для подальшого їх переведення в готівку 18 суб’єктам господарювання, що мають ознаки фіктивності. Зокрема,  ці фірми не перебували за місцем реєстрації, не мали персоналу та матеріальної бази для провадження діяльності. Загалом, правоохоронці проводять слідчі дії щодо 24 контрагентів комунального підприємства.

Зараз правоохоронці через суд отримують дозвіл на доступ до рахунків приватних підприємств, зокрема, ТОВ «Крафт сіті», бенефіціарами якого є кримчани Сергій Желєзняк та Олексій Москін.

Минулого тижня один з керівників «Міськелектротранссервіс» Сергій Володченко був затриманий при отриманні хабаря. Директором КП є Владислав Васенко.

Варто відзначити, що деякі з контрагентів «Міськелектротранссервіс» співпадають з фіктивними контрагентами, які фігурують у кримінальному провадженні відносно махінацій у КП «Центральний парк культури і відпочинку ім.. Горького».

Список контрагентів «Міськелектротранссервісу»

№	Назва	Код	Керівництво	Контакти
1	TOB «Вінтерсол»	38005932	Василь Коваленко	Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 82
2	TOB «Будівельна Компанія «Інтегра»	38238301	Артем Дунічев	Одеса, вул. Піонерська, 11
3	TOB «Ренфорс»	38103772	Віктор Іліїн	Одеса, вул. Зоопаркова, 6
4	TOB «Арді Буд»	38257869	Вадим Скрипник	Харків. Обл. м. Південне, вул, Українська, 50
5	OB «Опта-Трейдд Україна»	37997458	Алла Гончаренко	Харків, Московський проспект, 259
6	TOB «Версаль МК»	38278229	Олег Паустовський	Харків, вул. Конєва, 21
7	TOB «Оптоком 2012»	38279463	Сергій Богдан	Харків, вул.. Карла Маркса, 26 тел. 7803913
8	TOB «Ніка Трейдінг»	38495117	Сергій Богдан	Харків, Салтівське шосе, 43
9	TOB «Амадео»	37889403	Засновник: Андрій Самофалов, керівник – Віталій Фрі бус, ліквідатор- Вадим Скрипник	Харків, вул. Рилєєва, 60
10	TOB «КП 2011»	37874397	Олексій Гржебек	Харків, вул. Карла Маркса, 7 тел. 7558185
11	ТOB «Ріторно»	37265858	Засновник: Віталій Костюк, ліквідатор Олександр Клименко	Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 46 літера Б
12	TOB «Пасдорсервіс»	34297358	ТОВ «Будівельне підприємство № 7», ТОВ «Білдінг Ко ЛТД». Бенефіціари: Віктор Носенко, Анатолій Паламарчук	Київ, вул. Механізаторів, 10
13	TOB «Білдінг Констракт»	38209804	Людмила Власенко	Донецьк, вул.50-річчя СРСР, 144
14	TOB «ТК Фіона»	38258286	Сергій Богдан	Харків. область, с. Пісочин, Крупської, 15 А
15	TOB «Артком Трейд»	38917923	Іван Конов	Київ, Залізничне шосе, 21
16	TOB «Пріора-Інвест»	38771327	Сергій Брюхненко	Харків, вул. Рудика, 4
17	TOB «Крістенс»	38022110	Аліна Матвєєва	Київ, вул.. Ново польова, 103\2
18	ТОВ «Енергосервіс ПМК»	37368164	Засновник – Катерина Спіцина, керівник Станіслав Фролов	Харків, вул.. Шевченко, 60 тел. 0503646468
19	ТОВ «Виробниче підприємство Інсайт»	38494270	Засновник – Сергій Савченко, бенефіціар –Євгеній Курбатов	Харків, вул.. Рилєєва, 60 тел. 7142989
20	ТОВ «Абріс-Дизайн»	33900957	Катерина Кочетова	Харків, вул.. Воробйова, 10 тел. 7594441
21	ТОВ «Юрфактор»	33413202	Засновник: Анатолій Авер’янов, керівник – Євгеній Брусільцев	Харків, вул.. Шевченко, 60
22	ПП «Род-Ник»	32029392	ТОВ «Амат», керівник Георгій Уланов	Харків, вул.. Біологічна, 6
23	ТОВ «Вектор-Оіл»	38160953	Андрій Горшков, Олена Пахомова	Харків, вул.. 50-річчя ВЛКСМ, 56 тел. 0968622039
24	ТОВ «СМП-17»	37094534	Євгеній Курбатов	Харків, вул.. Рилєєва, 60

Информация о материале

Опубликовано: 19 ноября 2015

Про ціни на енергоносії, тарифи та енергетичну політику протягом останніх двох років не говорив хіба лінивий. На непрозорості та корумпованості енергетичного сектора заробляються величезні тіньові статки та будуються популістські політичні кампанії. Експерти галузі говорять, що ці проблеми неможливо вирішити без законодавчого врегулювання діяльності енергетичного регулятора - НКРЕКП. Саме комісія повинна стати органом, який не лише регулює енергетику, а й виступає арбітром інтересів держави, компаній галузі та споживачів.

Не слід недооцінювати важливість енергетичного регулятора. Комусь НКРЕКП може здаватися лише ще одним регуляторним органом. Проте саме він встановлює правила гри на ринку з річним обсягом близько 300 млрд грн.

Крім того, саме він регулює тарифи на енергетичні ресурси, чим впливає на бюджет кожної української родини та економіку країни в цілому.

Ситуація навколо регулятора неоднозначна. НКРЕКП, як і всі попередні комісії, функціонує на підставі указу президента, що не відповідає Конституції. Процедура відбору членів комісії непрозора, її повноваження та зобов'язання визначені нечітко, запобіжні заходи для впливу на монополістів відсутні.

Результати роботи комісії - яскрава демонстрація нежиттєздатності існуючої моделі регулювання енергетики.

Вкрай непрозорий процес встановлення тарифів на газ та тепло, затвердження скандальних інвестиційних програм, сумнівні дотації для монополістів, зокрема - 12 млрд грн «стимулів» для обленерго, затвердження мільярдних тендерів, розрахованих на одного учасника, говорять самі за себе.

Фахівці галузі скаржаться, що отримати службові відповіді регулятора на робочі запити вдається не одразу і навіть не завжди.

Непрозорість комісії загрожує Україні навіть більше, ніж зволікання з прийняттям рішень. Не роз'яснене суспільству належним чином підвищення тарифів на тепло поставило значну частину співгромадян за межу енергетичної бідності, і малоефективна система субсидій навряд чи виправить цю ситуацію.

Лише це з кожним днем збільшує ризик соціального вибуху, а кожен черговий рахунок тільки підвищуватиме імовірність такого вибуху. Небажання регулятора говорити про методику формування скандальних тарифів стимулює стрімке нагрівання займистої суміші з відчаю та люті українських громадян.

Без наведення ладу з регулятором очікувати позитивних змін в енергетиці неможливо. По суті, реформування цього органа є критичною необхідністю для економічної незалежності України та соціальної стабільності.

Історія процесу

Робота над законом, який би регулював діяльність НКРЕКП, почалася у 2014 році. З того часу законопроект, розроблений за участі представників Енергетичного співтовариства, не раз кочував з одного владного кабінету в інший. Саме там з'являлися неузгоджені з представниками співтовариства правки.

Власне, навколо проекту розгорілася ціла кулуарна війна. Кількість нарад, зустрічей, робочих груп, обговорень з експертами вимірюється десятками. Проте активність зовсім не означає результату. Особливо коли в протистоянні задіяні фракції коаліції, Кабмін та багато інших непублічних гравців.

Сотні мільярдів гривень, що крутяться у енергетиці, зрозуміліші монопольним учасникам «ринку», ніж абстрактні прозорість та європейські принципи. Крім того, треба мати на увазі масштабні процеси з реформування енергетичної галузі відповідно до вимог європейських директив Третього енергетичного пакета.

Так, недавно було прийнято закон «Про ринок природного газу». Іде робота над аналогічним законопроектом у сфері електроенергетики, що створюється на заміну закону «Про засади функціонування ринку електроенергії».

Обидва акти декларують створення нових ринків енергоносіїв, але для їх повноцінного функціонування потрібно розробити та затвердити на рівні НКРЕКП комплекс підзаконних актів - кодексів, правил, форм договорів.

Нові правила для нових ринків повинна писати та приймати нова комісія, але наразі складається враження, що процес її створення всіляко саботується з метою виписування потрібних правил поточним складом комісії.

Можливо, саме цим можна пояснити те, що законопроект досі не прийнятий, а про його подорожі між урядом, парламентом та комітетом з ПЕК можна написати роман. Самих лише офіційних версій проектів зареєстровано уже три.

Європейський важіль

Водночас уряд намагається показати європейським партнерам відданість ідеї прозорого регулювання енергетики. Заяв про закон щодо регулятора Кабмін роздав чимало. Представники комітету з ПЕК збиралися прийняти законопроект ще до кінця серпня 2015 року. Принаймні, варіант, запропонований урядом.

Прийняття закону є одним з пунктів зобов'язань, які Україна взяла на себе відповідно до угоди про асоціацію з ЄС та при приєднанні до Енергетичного співтовариства. Представники останнього активно консультують українську сторону з приводу відповідності законопроекту вимогам Європи.

Бажання уряду та депутатів заявляти про важливість законодавчого врегулювання діяльності НКРЕКП зрозуміле. Вони пам'ятають, що його прийняття - ключова передумова для отримання наступного траншу макрофінансової допомоги.

Проте як тільки доходить до конкретних положень, партнери по коаліції різко розходяться в думках. Хтось хоче, щоб комісію контролював президент, комусь більше подобається думка про контроль уряду. Інші прагнуть, щоб регулятор був підзвітним Верховній Раді. Хоча в ідеалі регулятор повинен бути незалежним.

Нова надія на компроміс

Недавно в процесі роботи над проектом закону відбулися позитивні зрушення. За ініціативи DiXi Group та підтримки міжнародного фонду «Відродження» представники зацікавлених сторін та груп впливу зібралися у Стратегічну дорадчу групу для узгодження положень законопроекту.

Процес збору пропозицій був відкритим і недавно кульмінував у вигляді дводенного обговорення у комітеті з ПЕК. Попри стислий графік, представники депутатського корпусу та міністерств разом з експертами обговорили багато спірних моментів та дійшли до важливих компромісів.

Присутність представників Енергетичного співтовариства та європейських експертів стимулювала пошук взаєморозуміння.

Зрештою, і президентська, і прем'єрська команди, схоже, зрозуміли, що потрібно домовлятися, бо ні в кого нема більшості для прийняття «своєї» версії проекту. «Ламати» депутатів не вийде - надто багато з них розуміють ціну питання.

Багато експертів встигли висловити своє задоволення відкритістю процесу. Проте не вдалося позбутися й відчуття deja vu. При попередніх спробах розробити законопроект про регулятора залучалося експертне товариство. Це робилося на початковому етапі, щоб потім виключити експертів з процесу прийняття рішень.

Ризики гри з нульовою сумою

Будь-якому незалежному експерту зрозуміло, що гра з нульовою сумою в Україні - не просто тупикова гілка розвитку, а вкрай небезпечний сценарій.

Приклад Януковича - любителя підходу «переможець отримує все» - яскраве тому свідчення. Як і приклад Ахметова, який раніше нав'язував свою волю всім учасникам ринку, проте наразі змушений займати позицію глибокої оборони.

Однак спокуса перетворити регулятора на інструмент одноосібного впливу в руках президента чи прем'єра оволодіває зацікавленими сторонами. Результатом може бути не тільки дисбаланс впливу на прийняття рішень.

Скочування України до масової енергетичної бідності може призвести до таких соціальних та економічних катаклізмів, при яких Майдан здасться безневинним жартом, а сучасна кульгаюча економіка видаватиметься взірцем стабільності.

Криза неплатежів за тепло і газ може поставити на коліна не тільки місцеві ТКЕ, а й «Нафтогаз», який має всі шанси отримати повне фінансове оздоровлення.

Навряд чи така ситуація цікава в довгостроковій перспективі українським олігархам, президенту чи уряду, тож краще домовитися, ніж намагатися перетягти всі повноваження на себе і стати «халіфом на годину».

Думки експертів

Світлана Голікова, «Трансенергоконсалтинг»

- Як ви оцінюєте процес обговорення законопроекту щодо НКРЕКП, що відбувся в комітеті? Чи були враховані думки всіх зацікавлених сторін?

- Процесу передувала робота експертів, які надавали пропозиції у письмовому вигляді. Формат роботи був трохи незвичним, бо це була перша загальна експертна зустріч, і доопрацювання побачили тільки за кілька хвилин до наради.

Однак в цілому такий формат був цікавим, бо давав можливість почути неупереджену думку. Більшість гострих питань - формування НКРЕКП і виборчої комісії, фінансування регулятора - вирішувалися в ході дискусії, бо ці питання політичні, і остаточні рішення - за депутатами.

- Наскільки прозорою буде подальша робота над законопроектом? Чи є ризик скочування назад до кулуарних рішень?

- Питання щодо регламенту роботи регулятора, прозорості та публічності підтримані більшістю депутатів та експертів. Сподіваюся, буде знайдено компроміс у питанні формування регулятора. Трохи розширені права Верховної Ради щодо впливу на формування комісії та органу, який буде обирати кандидатів.

- Які критичні питання залишилися нерозглянутими?

- На мою думку, критичним залишається питання функціонування саме регулятора енергетичних ринків та комунальних послуг як загального регулятора.

Рівень відкритості та конкурентності у цих двох сферах різний, різними є підходи до регулювання та утворення тарифів. Я залишаюся прихильником існування двох різних комісій, сформованих за загальними принципами.

Також регулятор повинен бути позбавлений функцій контролю, але мусить моніторити ринки і роботу їх учасників, у першу чергу - природних монополістів. Також Україні треба долучатися до європейської та світової практики захисту прав споживачів окремим позасудовим органом - енергетичним омбудсменом.

Олександр Карпенко, експерт з енергетики РПР

- Як ви оцінюєте процес обговорення законопроекту щодо НКРЕКП, що відбувся в комітеті? Чи були враховані думки всіх зацікавлених сторін?

- Позитивно. Була жвава дискусія. Депутати, маючи поганий приклад утворення та функціонування поточної комісії, намагалися забезпечити максимальну її прозорість та незалежність. Протягом неповних двох днів концептуальні ідеї більшості сторін було враховано.

- Наскільки прозорою буде подальша робота над законопроектом? Чи є ризик скочування назад до кулуарних рішень?

- Загроза є завжди. Питання у тому, чи захоче Кабмін піти назустріч Стратегічній групі і замінити свій проект цією версією, а також який закон вийде з його нетрів.

Ми вже маємо поганий приклад, коли громадські експерти напрацювали більш-менш прогресивний закон, а після кількатижневої паузи з Кабміну до Верховної Ради було спрямовано понівечену версію, в результаті чого почався парад альтернативних проектів. Позиція депутатів Стратегічної групи виглядає консолідованою, а наміри - прозорими.

- Які критичні питання залишилися нерозглянутими?

- Фінансова незалежність. На жаль, депутати не до кінця зрозуміли цю вимогу та запропонували втягнути затвердження бюджету регулятора у комітети парламенту.

Крім того, незважаючи на заявлене максимальне дистанціювання регулятора від президента, нова редакція проекту суперечить положенням Конституції в частині функцій президента з призначення комісіонерів.

Олена Павленко, DiXi Group

- Я дам лише один коментар, який зараз найбільш критичний. Слід приймати документ якнайшвидше. На жаль, попри всі наші обговорення, за моєю інформацією, буде спроба ще потягти час. Не знаю, кому це потрібно і для чого.

Стратегічна дорадча група зробила свою роботу - політики, українські та міжнародні експерти погодили базову версію законопроекту. Уже не може бути відмовок, що когось «не чули» - всі, хто хотіли, приєдналися до обговорення.

Було обговорено кожну статтю, поінформовано про міжнародний досвід, про правила Третього пакета. Не може бути відмовок почекати ще трохи, подумати, не поспішати - закон чекають наші міжнародні партнери, донори, інвестори.

Потрібно швидко фіналізувати документ, і далі м'яч повністю на полі парламенту. Це його пряма відповідальність перед країною - зробити політичний крок і прийняти закон. Його чекають уже як законодавчий акт до грудня.

Олександр Рогозін, всеукраїнська громадська організація «Енергетична асоціація України»

- Як ви оцінюєте процес обговорення законопроекту щодо НКРЕКП, що відбувся в комітеті? Чи були враховані думки всіх зацікавлених сторін?

- Обговорення законопроекту про НКРЕКП було конструктивним і фаховим. За браком часу, на жаль, не всі питання були розглянуті достатньо глибоко.

- Наскільки прозорою буде подальша робота над законопроектом? Чи є ризик скочування назад до кулуарних рішень?

- Для подальшого позитивного руху потрібен консенсус між основними політичними гравцями. Ризик повернення до попередніх, не підтриманих експертним середовищем пропозицій є.

- Які критичні питання залишилися нерозглянутими?

- Визначення переліку питань, що є критичними та потребують подальшого розгляду, потребує кінцевої редакції законопроекту, яка, за домовленістю, повинна бути надана членам робочої групи протягом тижня з моменту обговорення.

Информация о материале

Опубликовано: 19 ноября 2015

Нельзя построить словом, если то же самое разорять делом.

Г. Сковорода

Мы уже больше года живем в новой стране. Украинцы своими жизнями отвоевали право на лучшее будущее. И пришедшие к власти новые политики обещали сделать все, чтобы мечта стала реальностью. Конечно, мы все понимали, что чуда не произойдет, что придется много и тяжело работать, ограничивая себя во многом. И наш удивительно мудрый и сильный народ был готов к этому.

Украинцы в очередной раз пережили тяжелую рецессию, болезненную девальвацию и высокую инфляцию, очередное собственное обнищание. ВВП за 2014 г. и девять месяцев 2015-го уменьшился на 16,6%, промышленность сократилась на 23,5% (сентябрь-2015 к декабрю-2013), индекс потребительских цен увеличился в 1,8 раза (сентябрь-2015 к декабрю-2013), курс гривни к доллару девальвировал в 2,7 раза (сентябрь-2015 к декабрю-2013), государственный и гарантированный государством долг вырос с 39,9% ВВП до 75,5% (с начала января 2014 г. до конца августа 2015-го), реальная заработная плата сократилась на 34% (сентябрь-2015 к декабрю-2013).

Однако теперь для всех важно четко понимать, что же нас ждет в будущем? Когда начнется восстановление экономики? Когда уровень жизни населения хотя бы вернется к докризисному, не говоря уж о том, когда он сравняется с уровнем европейских стран? Когда налоговая система страны превратится из деструктивного фактора развития в стимулирующий? Когда банковская система из «ростовщической» превратится в эффективного финансового посредника? Какой рынок труда ждет наших детей и какие профессии (производства) станут драйверами развития?

К сожалению, все эти и другие актуальные вопросы сегодня остаются без ответа. Объективности ради следует отметить, что у страны есть ряд важных стратегических документов: Соглашение о коалиции депутатских фракций «Европейская Украина», Стратегия устойчивого развития «Украина-2020» и Программа деятельности КМУ с соответствующими планами мероприятий по их выполнению, Стратегия регионального развития до 2020 г. и др. Но эти документы преимущественно носят декларативный характер, в них отсутствует описание реальных механизмов достижения поставленных целей. И они не дают ответов обществу на простые вопросы, приведенные нами выше. Все это только усиливает оторванность перечисленных стратегических документов от реальных процессов в экономике. Поэтому, к сожалению, бизнес-среда и гражданское общество рассматривают все правительственные стратегии как декларации.

Нужно отметить, что это происходит на фоне сверхвысокого общественного спроса на реальные стратегические документы, которые будут подкреплены не только механизмами реализации поставленных целей, соответствующими финансовыми ресурсами, но и политической волей и человеческими ресурсами для их достижения.

Несмотря на это, процесс формирования стратегических и программных документов, как представляется, продолжает «жить своей жизнью». Мы знаем, что создаются группы по подготовке проектов налоговой реформы, стратегии развития финансовой системы… Правительство, НБУ и ВРУ даже представили собственные проекты, но ценность этих документов все равно остается близкой к нулю. Они декларируют намерение изменить систему, но ни один из них не содержит прогнозных расчетов таких изменений для экономики, а также экономического анализа (с расчетами) выгод и потерь для каждого субъекта рынка, чьих интересов касается та либо иная реформа.

Мы слышим декларации о беспрецедентной открытости власти и процесса принятия решений и, вместе с тем, получаем информацию по стратегически важному вопросу — условиям реструктуризации государственного долга — уже post-factum. А расчетов, которые показали бы, сколько нам в результате будет стоить подобная реструктуризация, до сих пор нет.

Нам постоянно рассказывают, насколько правительство продвинулось на пути дерегуляции предпринимательской деятельности, демонополизации и деолигархизации экономики, децентрализации власти, но в реальной жизни как-то не чувствуется улучшений от этого.

Возможно, реформы с приставкой ДЕ и не могут превратиться в экономический рост в ближайшем будущем. Ведь «ДЕ» означает разрушение того, что существует. И уже пора начинать строить. Вместе с тем главные стратеги в правительстве полностью полагаются на «невидимую руку рынка», которая сама построит новую экономику и новую лучшую жизнь для украинцев.

Что же в таких условиях ожидает украинцев? Попробуем спрогнозировать наше будущее.

Рассматривая перспективы 2016 г., действительно можно ожидать положительных экономических показателей. Но этот рост будет обусловлен не экономическими факторами, а исключительно статистическими — эффектом чрезвычайно низкой базы сравнения, сформировавшейся по результатам затяжной трехлетней рецессии. Это и позволит власти «отчитаться» об успешности реализуемой экономической политики. Но даже статистический эффект роста будет более чем скромным — в пределах 0–2%.

Постепенное открытие отечественного рынка для предприятий Евросоюза, которое начнется с

2016 г., прежде всего будет стимулировать наращивание импорта в Украину. Кроме того, в условиях высокой импортозависимости отечественной промышленности, возможное увеличение присутствия украинских производителей на европейском рынке также приведет к росту импорта. Как следствие, отрицательное сальдо внешней торговли может увеличиться до 1 млрд долл. То есть мы снова получим проблему с текущим счетом платежного баланса, которая со временем будет только усиливаться.

Необходимость реализовывать проекты по восстановлению пострадавших территорий и инфраструктуры действительно будет стимулировать инвестиционный спрос. Но это будет возможно только при условии привлечения внешних финансовых ресурсов, учитывая угнетенное состояние как государственных финансов, так и банковской системы в целом. Рост инвестиций может варьироваться в пределах 5–7%, что в целом недопустимо мало для экономики Украины, объем валового накопления которой по итогам 2015 г. прогнозируется на критически низком уровне — 13% ВВП. Такого антирекорда в Украине не было даже в худшие годы кризиса 1990-х (самый низкий уровень был зафиксирован в 2010 г. и составлял 17% ВВП).

Что касается потребительского спроса, то сейчас, с одной стороны, финансовые возможности предприятий в части повышения уровня оплаты труда и социальных выплат остаются ограниченными, а с другой — у них отсутствуют стимулы для детенизации доходов и выплат. Правительство также не обещает ничего хорошего, ссылаясь на необходимость дальнейшей консолидации бюджета в рамках выполнения программы с МВФ. Поэтому мы можем рассчитывать на расширение потребительского спроса только в пределах роста ВВП — 1–2% и, соответственно, не бояться значительной инфляции. Ведь у людей уже не хватает денег на самые необходимые вещи, не говоря уж об остальном. При фактически прожиточном минимуме в 2016 г. ориентировочно около 3 тыс. грн в месяц среднемесячная заработная плата не превысит 5 тыс. грн. Здесь уже, как говорится, не до жира. Риском для инфляции, которую мы прогнозируем на уровне 10–12% в год, может выступать только девальвация гривни. Но прогнозировать колебания курса в нашей стране — дело бесполезное, если не сказать бессмысленное.

И хотя на сегодняшний день довольно важно достичь хотя бы этих незначительных положительных результатов развития экономики в следующем году, все же более важно восстановление его динамизма в долгосрочной перспективе.

Сейчас мы стоим перед долговременными системными вызовами. Мы должны понимать, что усиление глобальной конкуренции, охватывающей не только традиционные рынки сбыта товаров, но и капиталов, технологий и рабочей силы, требует структурной перестройки экономики Украины и формирования новых подходов к национальному управлению.

Развитие мировой экономики в ближайшее десятилетие будет характеризоваться:

— технологическими прорывами, активизацией охоты за «мозгами» и изобретениями;

— расширением использования альтернативных источников энергии;

— изменением потоков в мировой торговле, движении капитала и т.п.;

— интенсификацией миграционных процессов.

Учитывая эту данность, государственная власть Украины должна разработать четкую стратегию экономического прорыва. Но, анализируя существующее сейчас информационное поле, прихожу к выводу, что стратегия экономического прорыва не относится к приоритетам нашей власти. Необдуманное решение о реструктуризации государственной задолженности на условиях, когда дальнейшие выплаты привязываются к темпам роста ВВП, де-факто сделало неэффективными любые попытки по изменению модели экономики и повышению благосостояния населения.

Что реально мы получили по результатам реструктуризации? Рост экономики темпами выше 3% в год становится фактически невыгодным для страны, поскольку приводит к увеличению выплат внешним кредиторам. В свою очередь, увеличение выплат кредиторам ограничивает внутренние ресурсы для инвестирования в экономику. Как следствие, мы становимся еще более зависимыми от внешних инвестиционных ресурсов. И здесь мы сталкиваемся с проблемой, прямо влияющей на долгосрочные перспективы развития страны и ее позиционирование в мире, — уже не собственное правительство или бизнес будет определять модель развития страны, а внешний инвестор, учитывая собственный интерес, будет вкладывать финансовые ресурсы в те сферы экономики, которые позволят ему как можно быстрее и с минимальным риском вернуть свои инвестиции.

Как показывает практика, такими сферами чаще всего выступают сырьевые отрасли, розничная торговля, но никоим образом не высокотехнологичные виды деятельности. Есть мировые примеры — Сингапур, Гонконг, Тайвань, Южная Корея, когда иностранные инвесторы переносили средне- и высокотехнологичные производства в эти страны, но, возвращаясь к тому, что уже сказано, мир сегодня меняется. И мировые лидеры соответственно меняют собственные инвестиционные и структурные концепции, стимулируя внутреннее высокотехнологичное производство и поощряя перенесение вредных, сырьевых и низкотехнологичных производств в другие страны. И это надо было учесть.

В целом характерными признаками сценария «экономический прорыв» должно было бы стать усиление роли отечественной экономики в мировом хозяйстве, благодаря реализации собственного кадрового, территориального, природного и финансового потенциала. Безусловно, для указанной цели недостаточно только внутренней консолидации, необходимо было наращивать вливание и иностранных инвестиционных ресурсов, но на других, чем сейчас, условиях. Важным фактором активного роста должно также стать изменение государственного менеджмента.

Однако в условиях добровольного «экономического цугцванга» сегодня это становится только мечтой.

Так что же ждет Украину?

Первый возможный сценарий — сохранение в основном неизменным общего вектора развития Украины (сценарий status quo). Согласно этому сценарию, преимущественно инерционное развитие будет происходить под влиянием баланса между уже сформировавшимися тенденциями развития и структурой экономики и продолжением имитации реформ.

 

Как и в предыдущие годы, по этому сценарию украинская экономика будет сталкиваться со структурными, финансовыми и энергетическими кризисами, реализация которых в следующем десятилетии возможна как отдельно в определенные годы, так и в результате объединения в одном из годов. Итак, украинская экономика по этому сценарию будет характеризоваться в среднем ростом на уровне 1–3% в долгосрочной перспективе, что будет сопровождаться значительным отставанием от мирового развития (свыше 4%). В условиях игнорирования властью процессов структурной перестройки экономики весьма сложно обеспечить устойчивое ускорение в долгосрочном периоде.

В результате по этому сценарию Украине даже не удастся удержать уже существующие позиции в мировом сообществе. В лучшем случае она закрепит за собой позиции страны третьего мира, нуждающейся в постоянной помощи. В сущности, это путь к превращению в будущем в экономическую колонию.

Второй сценарий — постепенная перестройка отечественной экономики, которая будет сопровождаться устойчивым ростом на уровне 3–5% в среднем за год.

Реализация реформ с приставкой ДЕ и финансовых новшеств, глобально направленных на создание равных условий для всех в целом, являются эффективными инструментами конкурентной политики. Результатом может стать повышение роли малого и среднего бизнеса в экономике Украины, что безусловно будет положительным результатом. Но малый и средний бизнес — это хороший фундамент для обеспечения устойчивого долгосрочного роста на уровне 3–5%, но не быстрого экономического прорыва, основывающегося на структурной перестройке и высокотехнологичном развитии. Также эти реформы непосредственно не создают предпосылок для «завершения» долгового сценария развития и перехода к развитию в основном на включении собственных финансовых ресурсов.

Подытоживая, хочу привести несколько цифр в виде таблицы как ответ на наши простые вопросы.

Хочется верить, что еще не потеряно время, и мы сможем претворить в жизнь сценарий экономического прорыва, являющегося нашей мечтой.

И завершить хочу тоже словами Григория Сковороды: «Тогда лишь познается ценность времени, когда оно утрачено».

Информация о материале

Опубликовано: 19 ноября 2015

Департамент житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури Харківської облдержадміністрації 9 листопада за результатами тендеру уклав угоду з ТОВ «Бренд-Корвет» щодо реконструкції водогону вартістю 2,97 млн грн. Про це повідомляється у «Віснику державних закупівель».

Реконструкцію водогону запланували у селищі Мала Данилівка Дергачівського району. ДКТ передбачено земляні роботи, прокладання 2268 м поліетиленових труб діаметром 160 мм з гідравлічним випробуванням. Також заплановано будівництво колодязів та пожарних гідрантів , облаштування переходів через дорогу та залізницю, підключення водогону до будинків.

Роботи мають бути виконані до кінця року.

ТОВ «Бренд-Корвет» належить Георгію Мурзичу та Олегу Брайону. Директором з липня 2015 року є Станіслав Сільченко.

Але телефони, які «Бренд-Корвет» вказало у тендерній документації, належать також ПП «Будівельна компанія «Ікон». Співпадаютьу цих двох фірм і їх місцезнаходження. Власником цієї ПП «Будівельна компанія «Ікон». зараз є Хакім Гасанов. За думкою правоохоронців, ця компанія має ознаки фіктивності.

Гасанов є засновником цілої низки фірм, зокрема донецької ТОВ «ПМК-45» та ТОВ «Інтермосфін». За адресою останньої знаходиться ПП «Інтермосфін», яку ЗМІ звинувачували у шахрайстві при видачі кредитів. ТОВ «ПМК-45» також була об’єктом критики через неякісне виконання робіт за державні кошти.

Єдиним конкурентом ТОВ «Бренд-Корвет» під час торгів було ПП «Донком» Ігора Білецького, яке цього року вже виграло низку тендерів на майже сто мільйонів гривень. Їх пропозиція була на 0,25% дорожчою.

Минулого тижня ТОВ «Бренд-Корвет» уклало договір з Департаментом на будівництво водогону у Золочівському районі. Вартість замовлення – 2,09 млн грн.

Информация о материале

Опубликовано: 19 ноября 2015