Главная

На закрытой коллегии МВД 20 октября министр внутренних дел Арсен Аваков огласил масштабные планы реформы МВД после того, как 7 ноября вступит в силу новый закон «О национальной полиции». Прессы на этом мероприятии не было, сам Аваков общественности этот проект пока не представил — только отдельные проекты изменений по отдельным подразделениям. Но поскольку это первый проект системной реформы силового ведомства в Украине, который по сути уже осуществляется, то рассмотреть ее детали и высказать замечания представляется важным. Поэтому ZN.UA кратко изложит основные тезисы, озвученные министром МВД и руководителями подразделений, выступавшими на коллегии и в последующие дни, чтобы можно было представить масштаб предполагаемых изменений. А затем мы рассмотрим, какие спорные моменты есть в словах министра и его подчиненных, и какие критические проблемы содержит проект реформ. Итак, что запланировано сделать:

  1. Все сотрудники милиции будут выведены за штат. Прекращение трудовых отношений будет максимально упрощено — теперь никакие «больничные» и отпуска не будут иметь значения и не позволят удержаться на службе. Стать полицейским бывшие милиционеры смогут только после переаттестации. Министр Аваков заявил, что переаттестацию, по его мнению, 30% сотрудников не пройдет, и порекомендовал руководителям всех подразделений уже сейчас готовить списки на немедленное увольнение. «Увольнять придется вам. При условии, что вы сами не будете уволены».
  2. Аваков обещает значительные кадровые чистки на высшем уровне в МВД, в центральном и в областных аппаратах, в районных управлениях внутренних дел.
  3. Будет сокращен управленческий аппарат. В ходе реорганизации будут сокращены городские управления внутренних дел в целом ряде крупнейших городов — были названы Одесса, Днепропетровск, Харьков. Городские подразделения будут напрямую подчинены областным управлениям полиции.
  4. Будет реорганизован полицейский спецназ. Ранее в МВД функции штурмовых спецподразделений выполняли отряды «Сокола», «Омеги» и штурмовая рота киевского «Беркута». В качестве спецподразделений милиции общественной безопасности в областях действовал «Беркут». Теперь все спецподразделения МВД будут ликвидированы и набраны на новой основе в составе единой полицейской структуры — КОРД. В составе КОРДа анонсировано создание в каждой области штурмовых спецподразделений общей численностью 1200. Другое подразделение КОРДа будет выполнять функции защиты свидетелей и участников уголовных процессов. Кроме того, КОРД заменит «Беркут» также в качестве спецподразделений общественной безопасности. Набор сотрудников будет осуществляться на профессиональной основе. Требования по спортивной подготовке — жесткие. Сроки набора сотрудников указаны не были, задача набрать сразу и быстро весь штат не стоит. Будет действовать единый центр отбора кандидатов, и по результатам экзаменов они будут распределяться в одну из трех структур КОРДа.
  5. Быстрыми темпами продолжается развертывание патрульной полиции, в которую передаются участковые инспектора. В ближайшее время в состав полиции будут передаваться районные управления внутренних дел. Это превратит патрульную полицию в полноценную структуру обеспечения общественного порядка. Для проведения качественного отбора руководство МВД считает самыми успешными такие конкурсы на патрульную полицию в городах, где количество кандидатов достигает 15–20 человек на место. Конкурсы проходят с высокой конкуренцией. Проблемы с конкурсами есть только на Донбассе — там патрульная полиция рискует больше всего, она должна быть военизирована, и конкурс пока не так велик — 3–4 человека на место. Продолжается работа по привлечению на этот ответственный участок мотивированных кандидатов. Крупнейшие города свободного украинского Донбасса должны в ближайшие месяцы быть полностью охвачены созданием патрульной полиции.
  6. Создана киберполиция. Если до сих пор киберполиция числилась в областных и даже в районных управлениях, а среди сотрудников было огромное количество случайных людей с нулевым КПД, то теперь будет сделана вертикально интегрированная структура центрального подчинения. Причем зарплата специальным агентам киберполиции будет установлена по государственным меркам высокая — до 30 тыс. грн. Таких агентов будет на всю страну 39. Их задача бороться с организованной преступностью в киберсфере. Было заявлено, что основу борцов с киберпреступностью должны составить специалисты из гражданской сферы.
  7. Вместо Главка по борьбе с экономическими преступлениями будет создан Департамент защиты экономики в составе полиции — 3 тыс. сотрудников. Предполагается набирать гражданских специалистов в сфере аудита, финансов, прав собственности и т.п.
  8. Реорганизация департамента охраны не предполагает системных изменений. Хотя доклад начальника прозвучал.
  9. Главк по борьбе с незаконным оборотом наркотиков ликвидирован полностью. Сократить планируется 90% сотрудников. Сейчас в ОБНОН свыше тысячи милиционеров. Они сидят в каждом районе и области и строчат фальшивую отчетность о своих мнимых успехах, чтобы начальство не портило нервы и не мешало «крышевать» организованную наркомафию.
  10. Будет полностью реорганизована экспертная служба. Будет создана независимая от областных и районных начальников вертикально интегрированная структура в прямом подчинении министру.
  11. На коллегии были обнародованы и планы реформирования Национальной гвардии. В Гостомеле создана новая бригада специального назначения 3018, которая комплектуется на основе профессиональных требований, исключительно из добровольцев. Комбриг озвучил ее цели и задачи — это борьба с российскими батальонно-тактическими группами, которые РФ для войны в Украине полностью комплектует «контрактниками», а также контртеррористические операции против диверсионных подразделений противника в зоне АТО.
  12. Добровольческие батальоны МВД, которых осталось сейчас 24, будут сохранены. Однако Аваков заявил, что по мере создания профессиональных структур полиции и Нацгвардии бойцы добробатов должны будут решить, какую дальнейшую карьеру выберут. Кто хочет воевать — в профессиональные части Нацгвардии. Кто хочет заниматься полицейской работой — переходит в полицию. В любом случае придется пройти экзамены с жесткими профессиональными требованиями. Аваков определил срок существования добробатов в 1,5–2 года, чтобы все бойцы смогли за это время сделать выбор и подготовиться к экзаменам.

Какие вопросы возникают при рассмотрении проектов реформы?

  1. То, что было озвучено по реформе МВД, — радикальный шаг, но такая реформа не является системной и целостной. Сложно критиковать отдельные проекты реформирования. Сами-то по себе эти проекты безусловно полезны. Однако очевидно, что стратегия реформирования опирается на изменения только в некоторых самых проблемных подразделениях, работа которых наиболее заметна для общества. С другой стороны, понятно, что стратегия реформы в виде единого документа, наверное, стала бы камнем преткновения для всех политических сил. Коалиционная природа украинской власти, на которую наложен отпечаток феодально-клановой психологии многих лидеров — это основная проблема любых структурных реформ в Украине. И на примере МВД можно будет увидеть, будут ли перемены на этом поле по-настоящему последовательными. Целостной стратегии реформы в качестве единого документа не представлено. Не все указанные проекты изменяют качество людей и системы управления в самом руководстве МВД. А это не может не вызывать вопросы к срокам и качеству реализации. Скорее всего, это можно назвать осторожным процессом начала профессионализации, оптимизацией и упорядочиванием. Но в любом случае, реформу стоило бы начать с аналитического доклада об основных целях, задачах МВД, основных внутренних проблемах и вызовах, которые должна решать система. И если отсутствие единой стратегии реформ еще можно объяснить, то отсутствие стратегии и анализа — это настоящая проблема, которая не позволяет определить горизонты реформы, уровень проблематики, сформировать критерии целесообразности тех или иных действий.
  2. Главным врагом реформы МВД и главной проверкой на жизнеспособность станет вопрос замены начальников областных управлений внутренних дел и руководства главков в центральном аппарате. Как известно, значительное количество назначений в УВД проводится на основе политического компромисса, а не по профессиональным критериям. Профессионализм и политическая незаангажированность, независимость от партийных и милицейских кланов —такие требования должны быть основными для руководящих кадров. Очевидно, что руководствуясь интересами участников парламентской коалиции, провести кадровые изменения в областях и районах — самая сложная задача. И профессионализация на этом уровне стала бы серьезным двигателем реформ.
  3. Главное следственное управление, внутренняя безопасность — эти ключевые структуры нуждаются в реформах прежде всего и должны быть реформированы не менее решительно, чем спецназ и патрульная полиция. Непонятно, когда будет реформирована служба тыла. Хотелось бы услышать, что изменяются основы — система профессионального образования и подготовки, система научной работы, полностью реформированы учебные центры. Хотелось бы услышать о сроках внедрения электронного документооборота, обеспечении всех сотрудников электронной подписью, чтобы вместо бумажного моря система управления была по-настоящему реформирована согласно требованиям XXІ века.
  4. Менять надо не только людей — менять надо систему управления — сокращать функции, переписку и контроль, усиливать самостоятельность руководителей и прозрачность принятия решений, обеспечивать гибкость управления. Надо принимать на вооружение не только западные принципы отбора, но и западную модель управления. Нормативная база должна быть адаптирована под задачи и цели. Это кропотливый труд, который является составной частью реформы и должен быть приоритетом.

Реорганизовать МВД — гиперполитизированную структуру, которая является одним из предметов торгов между коалицией, будет невероятно сложно, и большой вопрос — получится ли вообще. В Украине нет борьбы между хорошими и плохими методами проведения реформ. Есть борьба между феодально-собственническим отношением политических лидеров к власти на всех уровнях и попытками выстроить профессионально организованные государственные структуры. Это противоречие не исправишь одними документами — должно быть необратимое изменение сознания правителей, которое общество должно жестко навязать власти.

Информация о материале

Вищий господарський суд України відмовив прокуратурі в задоволенні позову про повернення обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Бархани» у власність Харківської міськради земельної ділянки площею 2,06 га. Відповідне рішення суду прийняв 13 жовтня 2015 року.

В лютому 2010 року Харківська міськрада в один день прийняла рішення про передачу ЖБК «Бархани» дві ділянки площею 2,06 га та 26,17 га по вул. Тополиній в районі вул. Квітучої.

Але у березні 2015 року прокуратура звернулася до суду з двома позовами, вимагаючи скасувати ці рішення та повернути земельну ділянку у комунальну власність. В позові прокуратури відмічається, що «Бархани» отримали землю з порушенням Земельного кодексу України та Житлового кодексу УРСР.

В свою чергу відповідач на суді заявив, що прокурором було пропущено строк на подання заяви. Адже з моменту передачі харківськими депутатами землі у власність кооперативу пройшло більше трьох років.

Суд першої інстанції погодився, що строк подачі позову минув. А на заяву прокуратури, що нові обставини справи їй стали відомі тільки в лютому 2015 року суд заявив, що на згаданому засіданні міськради в 2010 році був присутній представник прокуратури, а значить, прокуратура була проінформована про прийняті депутатами рішеннях.

Таке ж рішення виніс й апеляційний суд. А ось у Вищому господарському суді думки розійшлися.

10 жовтня 2015 року суд в складі головуючої судді Тетяни Добролюбової та суддів Тамари Гоголь і Тетяни Дроботової задовольнив касацію прокуратури й відправив справу щодо ділянки площею 26,17 га на повторний розгляд до першої інстанції. Задовольняючи касацію прокурора, судді постановили, що суди першої та другої інстанції застосували позовну давність, не розбираючись у матеріалах справи.

А ось 13 жовтня той же Вищий господарський суд в складі головуючої судді Інни Алєєва та суддів Мальвіни Данилової та Лариси Рогач відхилив касацію прокурора про незаконність виділення в кооперативу ділянки площею 2,06 га. Цей склад суддів погодився, що строк подачі позову минув.

ОК «ЖБК «Бархани» було створено в кінці січня 2010 року, за місяць до того, як міськрада передала йому земельні ділянки. Засновниками кооперативу є Олександр Коровкін, Олександр Тімій та Андрій Шаптала. Вони також виступають в ролі засновників ще близько десятка схожих кооперативів. В одному з них – «Дачний обслуговуючий кооператив «Вереск» партнеркою Шаптали раніше була мати екс-губернатора Харківщини Михайла Добкіна – Алла Добкіна.

Сьогодні Шаптала займає посаду комерційного директора комунального підприємства «Центральний парк культури і відпочинку ім. Горького». Саме він керував реконструкцією парка та купівлею усіх атракціонів.

Коровкін є партнером сина Генадія Кернеса Даніїла Прівалова у ТОВ «Фірма «Діана», яка володіє Сумським ринком у Харкові, який було відкрито цього року після реконструкції.

Суддя Інна Алєєва, під головуванням якої суд залишив «Барханам» два гектари, в 1992 році закінчила Економіко-правовий факультет Донецького національного університету. До 2010 року Алєєва працювала суддею Донецького апеляційного суду, а у вересні того ж року була обрана членом Ради суддів України. В 2013 році вона була переобрана до Ради суддів вже як суддя Вищого господарського суду України, де почала працювати в 2011 році. ВСГУ тоді очолював її керівник в Донецькому апеляційному суді Віктор Татьков, який переїхав до Києва після обрання президентом Віктора Януковича.

В 2014 році Алєєва задекларувала 2,17 млн грн доходу. З них 0,11 млн грн склала зарплата, а 1,92 млн грн – подарована квартира від членів сім’ї. Також вона отримувала матеріальну допомогу та дохід від незалежної професійної діяльності.

Информация о материале

А вот теперь очень хочется, очень... ко всем обратиться с просьбой замереть и, как говорил герой фильма, оглянуться и трезво содрогнуться.

Трезво

Представителям всех партий, таскающих друг друга не только за чубы, и макающих друг друга во все что не только под рукой… избирателям, гражданам, просто остановиться и содрогнуться от процентных данных, которые в разных регионах набрал ПутинОблок...

Партия, которая сменила вывеску, но не изменила нутро, партия, которая ненавидит все украинское и страстно желает сделать его опять российским... партия, которой участники боевых действий, волонтеры - все каратели. А они в качестве наследия Януковича, подарившие нам войну, обозначили себя голубями мира.

Я даже знаю какого, РУССКОГО.

Ответьте мне, кто эти, те люди, которые отдали столько голосов за эту партию?

Я ранее объяснял большой процент голосов за ПР неизменным сознанием бабушек-дедушек, живущих памятью СССР. Но сегодня, сейчас?

Кто эти люди? Те, кто отмажорил от мобилизации и призыва, чей сын или брат не сидит сейчас на передовой?

Явно не из числа тех, чей муж или сын погиб, кто шастает на передовую, волонтеря... или как вон, слепая супружеская пара из Луцка, плетут ребятам на передовую варежки и носки...

Кто вы... Какого черта вы живете в моей стране?!

Харьков... Теперь у нас Кернесоград... А вы не забывайте, други, опять скажу - не забывайте историю.

Именно Харьков в декабре 1917 кремлевские большевики сделали центром Донецко-Криворожская советской республики.

И именно оттуда на Киев направлялась армия садиста Муравьева, пока в Харькове командовал товарищ Артем (Сергеев, что, правда, не помешало ему после удрать за границу).

Сейчас почти 2017... И вы активно помогаете... чем вот только? Глупостью своей? А может просто предательством? Гречкой или стоимостью коммуналки?

Днепр... ДНЕПР!!! Где сражается Филатов и с кем??? С еще одним путиноблоковцем- топ-менеджер Ахметова – товарищ Вилкулом?.. Днепр... ты что? Ты, город, куда привозили самый тяжелый для всех груз - наших 200х ребят... Там идентифицировались по ДНК погибшие... Там аккумулянт боли матерей и жен... Кто там посмел, снять колпачок ручки и поставить крестик на фамилии и «Вилкул»?

Тут крест надо ставить, а не крестик

Житомир... Житомир? И тут процентов 7 или более сепауРОДОв наберется. И в каком городе? Городе, который столько ребят похоронил?..

Я не знаю, что еще сказать... Я не знал, что сказать брату, звонящему из-под Гранитного,когда он узнал... какие результаты выборов, говоря : «Они что, офигели? Мы тут сидим в окопах, а они выбирают сепаров?».

Хреново на душе. НО это проходяще, потому что уверен - изменить чего-либо нельзя, когда крышка не просто захлопнута, а уже и заколочена. И когда ребята спрашивают: «Как же так, получается, наши ребята погибли зря?»..

Я отвечаю им и себе: не зря, ЕСЛИ МЫ ТОЛЬКО САМИ ЭТОГО НЕ ДОПУСТИМ!

Информация о материале

«Специальная конфискация состоит в принудительном безвозмездном изъятии по решению суда в собственность государства денег, ценностей и иного имущества в случаях, определенных этим Кодексом, при условии совершения любого преступления или общественно опасного деяния», – говорится в законопроекте о спецконфискации, который принят депутатами в первом чтении.

То есть, за банальное хулиганство, например, набив морду хаму, что приставал к вашей жене, следователь, если захочет, может обратиться в суд и конфисковать ваше имущество, или имущество связанного с вами лица. Например, тещи, брата или свата. А, не дай Бог, теща, сват и брат владеют привлекательным имуществом или бизнесом, – будьте уверены, что спецконфискация сработает почти 100-процентно.

«В руках нашей судебной системы, которая принимает решение по звонку, в реалиях нашей правоохранительной системы, которая превратилась в бизнес-клуб по интересам, которые дают указания судьям часто, какие им решения принимать, то есть, это будет карательным механизмом. Это не будет механизмом, который повлечет за собой нормализацию взыскания средств с виновного лица. Это будет карательный механизм», – говорит юрист Константин Глоба.

Другой закон, который шел в связке с предыдущим, – об аресте имущества, тоже не менее скандальный.

«Сегодня арестовать имущество можно или обвиняемого, или подозреваемого. Планируемые же изменения предполагают возможность наложения ареста на имущество лица, даже если оно не в статусе обвиняемого или подозреваемого. Можно быть в статусе свидетеля и у тебя имущество по решению суда будет арестовано», – объясняет юрист Константин Глоба.

По сути, на имущество могут наложить арест, если следователь заподозрит вас в совершении криминальных действий.

Более того, эти два закона прошли Комитет Верховной Рады по вопросам законодательного обеспечения правоохранительной деятельности и были названы неприемлемыми. Однако депутаты решились проголосовать «за», чтобы изменить их до следующего чтения.

Нардепы предлагают записать перечень преступлений, после которых может быть спецконфискация. Однако, какие преступления попадут в этот перечень, не известно. Как не известно и то, что же на самом деле требовал ЕС от украинской власти. Потому что если открыть меморандум, о ни какой спецконфискации не говорится. Единственное условие от Европы – расширить инструменты для борьбы с коррупцией. Но самое обидное то, что сейчас в Уголовном кодексе уже существует закон о спецконфискации, он должен упростить расследование дел против клана Януковича. Однако за прошлый год Украина спецкофисковала у коррупционеров не миллиарды, не миллионы и даже не сотни тысяч долларов, а, согласно официальным данным, – восемь тысяч гривен. То есть от преступников государству вернули 347 долларов.

Информация о материале

Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру 1 жовтня уклало угоди з ДП «Українське державне аерогеодезичне підприємство» на послуги, пов’язані з винесенням на місцевість україно-російського державного кордону на суму 3,25 млн грн.

Кошти виділено на винесення на місцевість лінії кордону в межах Чернігівської (224 км) та Харківської областей (280 км) за 2,98 млн грн. та розроблення графічного проекту місць встановлення прикордонних знаків на цих ділянках за 0,27 млн грн.

Роботи замовлено на виконання рішення РНБОУ «Про невідкладні заходи щодо захисту України та зміцнення її обороноздатності» від 24 вересня 2014 року щодо проведення односторонньої демаркації державного кордону України з Російською Федерацією.

Розпорядженням Кабінету Міністрів від 14 травня 2015 року № 439-р затверджено План заходів щодо інженерно-технічного облаштування українсько-російського державного кордону, територій, прилеглих до районів проведення антитерористичної операції та Автономної Республіки Крим, та передбачено спрямування Держгеокадастром у 2015 році обсягу видатків у сумі 76,88 млн. грн на винесення лінії українсько-російського державного кордону на місцевість та позначення її прикордонними знаками.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» бюджетною програмою КПКВК 2755030 «Загальнодержавні топографо-геодезичні та картографічні роботи, демаркація та делімітація державного кордону» передбачено витрати обсягом 5,03 млн грн.

Вищевказані закупівлі Держгеокадастру стали першими в рамках цього проекту. Вони проведені через півтора року після військового нападу Росії на Україну та через рік після того, як прем’єр-міністр Арсеній Яценюк вирішив звести укріплені споруди на кордоні з Росією.

Довідково

Держпідприємство «УкрДАГП» обрано виконавцем за переговорною процедурою через відповідний досвід роботи. Раніше підприємство виконало роботи із делімітації державного кордону України з Республікою Молдова, Республікою Білорусь та Російською Федерацією:

- підготовчі роботи з розробки графічного проекту на об’єкті ДАГ.07.0161 «Демаркація державного кордону між Україною та Російською Федерацією (Сумсько-Курська ділянка)», у результаті яких отримано растри з нанесеним проектом місць встановлення прикордонних знаків українсько-російського державного кордону на його Сумсько-Курській ділянці (договір від 23.09.2013 № 95-Г);

- винесення лінії державного кордону на місцевість та позначення її прикордонними знаками на Чернігівській ділянці на об’єкті ДАГ.07.0157 «Демаркація державного кордону між Україною і Російською Федерацією (Чернігівська ділянка)», у результаті чого відпрацьовано графічний проект місць встановлення прикордонних знаків, матеріали виносу лінії державного кордону на місцевість (договір від 23.09.2013 № 96-Г);

- винесення лінії державного кордону на місцевість та позначення її прикордонними знаками на Сумсько-Брянській ділянці на об’єкті ДАГ.07.0160 «Демаркація державного кордону між Україною та Російською Федерацією (Сумсько-Брянська ділянка)», у результаті чого відпрацьовано графічний проект місць встановлення прикордонних знаків, матеріали виносу лінії державного кордону на місцевість (договір від 23.09.2013 № 97-Г,).

При цьому замовник вважає, що «приналежність ДП «УкрДАГП» до сфери управління Держгеокадастру дозволить контролювати фінансовий стан та рівень рентабельності, що підвищує оптимізацію витрат і гарантує якісне надання послуг».

Информация о материале

В необхідності оновлення суддівського корпусу в Україні немає жодних сумнівів. Рівень довіри до судової влади, за даними USAID, зараз є на рівні 5%. Це найнижчий показник серед всіх публічних інституцій. Він найгірший в Європі і один з найнижчих у світі. Парадоксально, але російським медіа українці довіряють більше, ніж власній судовій системі.

За півтора роки після Революції Гідності, було прийнято три закони, спрямовані на люстрацію суддів – «Про відновлення довіри до судової влади в Україні«, «Про очищення влади« та «Про забезпечення права на справедливий суд«. Однак у порядку, передбаченому цими законами, досі не звільнено жодного судді.

Певною мірою ці закони в контексті звільнення суддів були приречені на невдачу – і через недосконалість процедур, і через саботаж цих процесів самими представниками судової влади.

Це, зокрема, стало підставою для включення до коаліційної угоди Верховної Ради пункту 9.4 Розділу IV – положення щодо оновлення суддівського корпусу через внесення змін до Перехідних положень Конституції – ідеї, напрацьованої Реанімаційним Пакетом Реформ іще навесні 2014 року.

На сьогодні запровадити такий механізм є чинним політичним зобов’язанням п’яти фракцій – БПП, Народного Фронту, Самопомочі, РПЛ і «Батьківщини».

Втім, не всі народні обранці поспішили реалізувати це зобов’язання. В той час, як члени Конституційної комісії від одних політичних сил активно наполягали на включенні механізму перепризначення всіх суддів до Перехідних положень Конституції, інші представники коаліції були несподівано категорично проти.

В тому числі й через це Конституційна комісія при президентові вирішила не включати до свого проекту змін до Конституції в частині правосуддя цих положень.

Усвідомлюючи загрозу саботажу оновлення судів, представники РПР наполягли на участі у засіданні Конституційної комісії. Остання погодилася надіслати громадський проект щодо повного оновлення судової влади через прозорий конкурс на розгляд до Венеційської комісії. Як альтернативний.

На тому самому засіданні про те саме говорив і президент, зауваживши, що оновлення судів є обов’язковою складовою судової реформи, і що гарним прикладом для цього є приклад патрульної поліції.

Фактично про це ж просили більше ніж 27 тисяч українців, підписавши відповідну електронну петицію. Схожа за змістом петиція про люстрацію суддів і прокурорів також набрала необхідну кількість голосів.

На обидві петиції президент повинен відреагувати не пізніше 17 жовтня. При цьому варто зауважити, що підтримка серед народу є досить високою – 46% вважають, що потрібні докорінні зміни в судовій системі, а більше 40% прагнуть звільнення частини суддів.

Як виявилося, існують і ті, кого ідея оновлення судової влади не приваблює. Останніми днями хвилею «праведного гніву» стосовно того, як не можна звільняти суддів, пройшли публікації колишніх регіоналів і інших поплічників Януковича.

Так, у шкідливості звільнення та й будь-якої перевірки суддів намагається переконати колишній депутат із команди «портновських хлопчиків» Володимир Пилипенко, співавтор сентенції «ми построілі армію рабов, пускай работают» часів прийняття закону про відновлення довіри до судової влади.

Не можна оминути увагою й позицію іншого «класика» побудови судової системи – Сергія Ківалова. Окрім того, що фактично будь-яке оновлення судової влади він вважає таким, що суперечить європейським стандартам, колишній голова комітету ВР з верховенства права пропонує судову реформу здійснювати шляхом «розробки законодавчих актів, направлених на недопущення публічного обвинувачення суддів».

Схожої позиції притримуються й судді – як колишні, так і чинні.

Подібних публікацій і виступів можна навести ще чимало. Та й без цього зрозуміло, що особи, відповідальні за судову владу зразка часів Януковича замість відбувати покарання ще досі залишаються на посадах. І їх об’єднує величезне бажання не втратити власну «армію рабів» у мантіях, а з ними – і вплив старої влади на процеси, які відбуваються в державі.

«Вінниційська» комісія?

Очевидно, з небажання колишніх регіоналів позбуватися виплеканої системи залежних і слухняних суддів і судів сенсації не зробиш.

А от те, що категорично проти оновлення судової влади через зміни до Конституції виступають і представники «нової» влади, турбує значно більше.

При цьому ми не маємо на увазі неприйняття ідеї «звільнити всіх суддів» заступником голови АП Олексієм Філатовим, хоча інші представники команди президента виступають саме за таку модель.

В запропонованих змінах йдеться не про тотальне автоматичне звільнення всіх, а про прозорий і неупереджений конкурс на кожну суддівську посаду, якого Україна, на жаль, ніколи не мала і який дуже потрібний зараз.

Дивує інше: ідею повного оновлення, і навіть атестації суддівського корпусу вважає популізмом, наприклад, голова Вищої ради юстиції Ігор Бенедисюк, призначений до цього конституційного органу безпосередньо президентом.

При цьому незрозуміло, чи мав на увазі голова ВРЮ переатестацію, передбачену вже прийнятим законом, чи громадські пропозиції змін до Конституції.

Та й як може бути популізмом розроблений аполітичною громадською платформою проект змін до Конституції, спрямований на виконання коаліційної угоди?

Втім, справжній детектив розгорнувся довкола оцінки Венеційською комісією громадського проекту змін до Конституції. Варто почати з того, що кілька днів тому експерти РПР звернулися до Венеційської комісії з пропозицією надати власні коментарі до законопроекту.

За звичайною практикою ВК, її експерти заслуховують авторів проекту перш, ніж надати остаточний висновок щодо нього. На велике здивування представниця Венеційської комісії повідомила, що наразі громадський проект не розглядається взагалі, а буде розглядатися тільки підготовлений Конституційною комісією.

На наш запит щодо причин такої ситуації, представник Володимира Гройсмана повідомив, що ще 9 вересня голова Верховної Ради надіслав обидва проекти з проханням розглянути їх, надавши відповідного листа.

З інших джерел, однак, стало відомо, що президент ВК Джанні Букіккіо ще 16 вересня висловив сумніви, що Комісія встигне підготувати оцінку проекту РПР до пленарного засідання в кінці жовтня і запитав, чи влаштує пана Гройсмана, якщо така оцінка буде надана пізніше, в грудні.

Що саме відповів пан Гройсман і чи відповів він взагалі щось, з’ясувати не вдалося. Так само залишається незрозумілим, чи діяв (бездіяв?) голова Верховної Ради на власний розсуд, чи його позиція, яка призвела до затягування, а фактично – саботажу, оцінки громадського проекту, була погоджена з президентом.

Нагадаю, саме президент взяв на себе всю повноту відповідальності за судову реформу, створив Конституційну комісію і має намір внести до Верховної Ради законопроект щодо змін до Конституції в частині судоустрою.

Та беззаперечними залишаються два факти.

Володимиру Гройсману було відомо, що з розглядом громадського проекту є складнощі ще місяць тому, 16 вересня. Але він вирішив не повідомляти про це – ані громадськість, ані авторів.

Відтак, відповідальність за можливе зволікання з розглядом громадського проекту несе саме голова Верховної Ради.

Хтось дуже не хоче, щоб проект змін до Конституції про оновлення суддівського корпусу не був розглянутий Венеційською комісією. Це зрозуміло, особливо з огляду на те, що фактично єдиним аргументом проти застосування такого механізму є його нібито невідповідність європейським стандартам.

Іншими словами, у випадку досить імовірної позитивної оцінки з боку ВК цей проект має чималі шанси бути прийнятим, а судова система – оновленою.

Поки політична влада і громадянське суспільство по різні боку барикад в питанні, як краще оновлювати суди, хтось спокійно працює над тим, щоб оновлення не відбулося взагалі.

І з цієї ситуації тепер лише два виходи. Один – докласти всіх зусиль для того, аби ВК все-таки оцінила обидва проекти ще на жовтневій сесії. І…здійснити-таки судову реформу, прийнявши консенсусні зміни.

Другий – проігнорувати вимоги громадськості і попередні зусилля, докладені для врахування її думки, тим самим залишаючи в дії судову систему часів Януковича.

Наостанок також варто зазначити, що й Венеційська комісія не є істиною в останній інстанції. Це, безумовно, дуже поважний, але все ж таки дорадчий орган.

Отримати думку ВК щодо пропонованих змін дуже важливо, а там більше заручитися її підтримкою, якщо така буде.

Та навіть якщо цей орган критично поставиться до певних пропозицій, і зробить висновок, що вони не відповідають стандартам сталих європейських демократій, або й зовсім не дасть їм оцінки, це не означає, що такі пропозиції не можуть бути прийняті.

В особливий період перехідної демократії, в якому зараз знаходиться Україна і це засвідчує сама ВК в висновку щодо закону про очищення влади, відступ від певних норм, які працюють в розвинених країнах, не буде вважатися порушенням міжнародних зобов’язань.

Іншими словами, визначати конституційний лад всередині своєї держави, в тому числі, через механізми представницької демократії є виключним правом українського народу. І легітимно обрані народом органи влади можуть і повинні забезпечити народу це право – президент внести відповідний законопроект, а Верховна Рада – його прийняти.

Тож варто діяти, і діяти швидко.

Ідею повного перенабору суддів підтримують прем’єр-міністр, міністр юстиції, представники щонайменше п’яти парламентських фракцій, провідні громадські науковці і експерти, тисячі громадян України, видатні міжнародні фахівці.

Не підтримують лиш колишні регіонали і їхні судді.

Президент України, однак, ще публічно не висловився ні за, ні проти такого механізму.

З ким ви, пане президенте?

Информация о материале
  1. Российско-украинский конфликт: промежуточные итоги
  2. Соратник Кернеса віддав рідній фірмі підряд на ремонт дороги вартістю 45 мільйонів
  3. Отмена пожизненного заключения для женщин: проявление гуманности или нарушение Конституции?
  4. Выборы шута по российскому образцу