Главная

Як велодоріжка може зробити квартиру дорожчою

Місто розвивається, коли у ньому поліпшується інфраструктура. Відповідно, зростає і якість життя у міському середовищі.

Проте в українських забудовників та чиновників інша думка стосовно розвитку.

Для них місто розвивається, коли у ньому з'являються нові будинки, квадратні метри у яких можна просто продати. Інфраструктура ж навколо будинків формується за принципом «витратимо, що залишиться».

Звідси хронічно низька якість інфраструктури та низький запит на неї.

Наприклад, на сайтах з оренди квартир єдиним фактором поза помешканням, який підвищує вартість нерухомості, є пункт «поряд з метро». Тобто чи ходить інший транспорт, чи гарне у будинку подвір'я, чи є поряд магазини, кафе, пішохідні та зелені зони або місця для рекреації - мало кого цікавить.

У Європі, США та Канаді, Австралії та Новій Зеландії зовсім інша ситуація.

Дорожча нерухомість знаходиться у районах з квартальною забудовою або подалі від автомагістралей. Велика дорога для автомобілів знижує вартість помешкання, а вузька пішохідна вулиця, де є розмаїття варіантів для дозвілля, - підвищує. Також важливі зелені зони - парки, сквери, навіть ліси.

Зараз у цих країнах починають цінувати велоінфраструктуру - комфортні велодоріжки, парковки для велосипедів, обмеження швидкості для водіїв. Це підвищує вартість нерухомості, збільшує продажі, знижує навантаження на дороги, поліпшує екологію та економічне становище жителів міст.

Велодоріжки як додаткова умова ринку нерухомості

У Сполучених Штатах існує закон нерухомості - чим більше людей можуть дістатися до будівлі різними способами, тим дорожче цей будинок коштуватиме.

Зараз у містах США молоді люди переїжджають до центру міста, оскільки не можуть комфортно та швидко дістатися місця роботи чи дозвілля. При цьому вартість нерухомості у передмістях та віддалених кварталах знижується.

Проте будівництво відокремлених велодоріжок, які зменшують навантаження на дороги та роблять вулиці більш комфортними для пішоходів, може збільшити попит на райони подалі від центрів американських міст.

Про це йдеться у дослідженні, зробленому організаціями Alliance for Biking and Walking та People for Bikes. У документі, зокрема, сказано, що перевантажені автомобілями вулиці завжди знижують вартість нерухомості.

Чим ближче будинок до велодоріжки, тим дорожча квартира. У Сан Франциско кожні 400 метрів ближче до велосмуги збільшують вартість помешкання на 510 дол. Таким чином, власник нерухомості отримує більше грошей під час продажу майна, ріелтор - більше коштів за роботу, а місто - більше податків.

Те саме у Північній Кароліні: продавці нерухомості змогли продати тут 40 будинків, кожен на 5 тис дол дорожче, тому що поряд з ними була велодоріжка.

Схожа історія в Австралії. Нові велодоріжки у Сіднеї, добре інтегровані у міську транспортну систему, роблять дива.

Власник будинку зміг отримати там на 100 тис дол більше за свою нерухомість, тому що виїзд з гаража у нього був позаду, а перед головним входом проклали велосмугу. Підраховано, що загалом за 30 років нові велодоріжки у Сіднеї принесуть місту 500 млн дол економічної вигоди.

Велоінфраструктуру більше цінують покупці нерухомості

У Європі та США ріелтори починають включати наявність велоінфраструктури у перелік переваг того чи іншого об'єкта нерухомості - так само, як у Києві позначають квартири на продаж, які знаходяться близько до станцій метро.

В американському місті Атланта один з продавців нерухомості каже, що ініціатива влади створити мережу велодоріжок дозволить зробити образ прогресивнішого та комфортнішого місця для життя. Це означає, що вони зможуть швидше продавати квартири й будинки, які раніше могли не купувати протягом кількох місяців.

У канадському Ванкувері 65% ріелторів включали наявність велоінфраструктури у перелік переваг об'єктів на продаж. Важливо, що вартість квадратних метрів росте не тільки за рахунок збільшення попиту на нерухомість у тому чи іншому районі чи місті, а й завдяки реальним, відчутним перевагам у вигляді нової інфраструктури.

Більше продажів - вища оренда

На вулицях, де прокладені велодоріжки та обмежена швидкість для автівок, більше пішоходів, а там, де є пішоходи, є роздрібна торгівля. Для підприємців, які продають товари у магазинах, дуже важлива швидкість потенційного покупця.

Якщо їхати повз вітрину зі швидкістю 60 км/год, то роздивитися її складно, а от для пішоходів і велосипедистів це не проблема. Те саме стосується ресторанів. Взагалі підприємці, чиї клієнти можуть зайти та витратити гроші, повинні бути першими, хто агітує за велоінфраструктуру та більшу кількість пішохідних зон.

Наприклад, у Нью-Йорку після запуску велодоріжок на Восьмій та Дев'ятій авеню продажі у магазинах на цих вулицях у деяких місцях зросли до 49%.

Своєю чергою, хороші показники продажів збільшують попит на оренду на вулицях, де є комфортні тротуари та велодоріжки. Тому власники нерухомості на цих вулицях можуть дорожче здавати в оренду перші поверхи своїх будинків.

Менші витрати на ремонт доріг

Активна експлуатація доріг зношує покриття - автомобілі важать кілька тонн. На противагу їм велосипедист на ровері важить зовсім мало, а тому значно менше виснажує покриття. Тому велодоріжки, якщо вони зроблені з розумом, потребують значно менше капіталовкладень, ніж ремонт автомобільних доріг.

Це означає, що замість ремонту чергової вулиці місто зможе зробити ще один спортивний майданчик чи купити новий комфортний автобус.

Велорух - це не тільки матеріальна вигода для бізнесу. Це ще й здорові люди, краща екологічна ситуація, менше витрат на бензин. Глобально це поліпшення інвестиційного клімату у містах, вища якість життя та більше щасливих людей.

Информация о материале

Опубликовано: 17 декабря 2015

Реформа правоохранительной системы: потеряли следствие

Как известно, единственным и основным законом, который регламентирует расследование уголовных правонарушений, является Уголовный процессуальный кодекс Украины. Ст. 38 УПК Украины устанавливает, что органом досудебного расследования являются именно следственные подразделения органов внутренних дел.

Кроме того, действующий УПК Украины определяет следователя как служебное лицо, в частности, органа внутренних дел, которое уполномочено в пределах компетенции, предусмотренной УПК Украины, осуществлять досудебное расследование уголовных правонарушений.

Согласно Закону Украины «О милиции», который утратил свою силу, милиция была единственной системой органов, входившей в структуры Министерства внутренних дел Украины и выполнявшей административную, профилактическую, оперативно-розыскную, уголовную процессуальную, исполнительскую и охранительную (на договорных началах) функции.

В соответствии с Законом Украины «Об общей структуре и численности Министерства внутренних дел», в состав Министерства внутренних дел Украины входят, в частности, главные управления, управления Министерства внутренних дел Украины в Автономной Республике Крым, областях, городах Киеве и Севастополе, городские, районные управления и отделы, линейные управления, отделы, отделения, пункты.

Именно в их составе действовали следственные подразделения, которые, согласно действующему УПК, и были органами досудебного расследования, а их работники — следователи — полностью отвечали определению термина «следователь».

Желание продемонстрировать быстрые реформы породило, по моему мнению, весьма серьезную проблему, которая, без немедленного реагирования Верховной Рады Украины и президента Украины, может иметь катастрофические для правоохранительной системы последствия.

Как адвокат, занимающийся уголовными делами, я столкнулся с этой проблемой, когда сообщал моему клиенту о подозрении в совершении уголовного правонарушения и рассмотрении следственным судьей ходатайства следственного управления национальной полиции об избрании предупредительной меры, которая после моих аргументов завершилась отзывом прокурором этого ходатайства.

И вызван такой, ожидаемый для меня как адвоката, результат вот чем.

7 ноября 2015 г. вступил в силу Закон Украины «О Национальной полиции». Напомню, именно с того момента перестал действовать Закон Украины «О милиции».

Реформа ожидаемая, необходимая. Создание полиции вызвало бурный интерес в обществе, особенно новые принципы назначения на должности. Переживая эйфорию от возможности качественного обновления кадрового состава полиции, контроля и влияния на такие назначения, руководство государства, народные депутаты Украины и общественные активисты без внимания оставили организацию досудебного следствия в контексте Закона Украины «О Национальной полиции».

Действительно, этим законом предусмотрено, что в составе национальной полиции функционируют органы досудебного расследования, национальная полиция осуществляет досудебное расследование уголовных правонарушений в пределах определенной подследственности.

Подследственность уголовных правонарушений определяется ст. 216 УПК Украины. Согласно этой норме, уголовные правонарушения подследственны следственным органам внутренних дел, следственным органам безопасности, следственным органам, осуществляющим контроль над соблюдением налогового законодательства, следственным органам государственного бюро расследований, детективам Национального антикоррупционного бюро Украины.

Как видим, уголовный процессуальный закон не предусматривает уголовных производств, которые подследственны следственным подразделениям Национальной полиции.

Любые попытки считать Национальную полицию органом внутренних дел не опираются ни на одно правовое основание. Ведь Национальная полиция является центральным органом исполнительной власти, который служит обществу путем обеспечения охраны прав и свобод человека, противодействия преступности, поддержания общественной безопасности и порядка.

Деятельность полиции направляет и координирует Кабинет министров Украины через Министерство внутренних дел Украины согласно закону.

Указанный правовой статус Национальной полиции подтверждается и постановлением Кабинета министров Украины «Об оптимизации системы центральных органов исполнительной власти» (с изменениями и дополнениями), №442 от 10.09.2014 г., согласно которому полиция не является структурным подразделением Министерства внутренних дел, а следовательно, не является органом внутренних дел в понимании уголовного процессуального закона.

Такое правовое невежество имеет чрезвычайно сложные последствия, ведь на данное время больше некому внести в Единый реестр досудебных расследований уголовные правонарушения, которые были подследственны милиции, сообщить лицу о подозрении, провести досудебное расследование...

Верховная Рада Украины 10 ноября 2015 г. приняла Законы Украины «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно деятельности Национальной полиции» (№766-VIII) и «О внесении изменений в Уголовный процессуальный кодекс Украины относительно выполнения рекомендаций Европейского Союза по осуществлению Украиной Плана действий по либерализации Европейским Союзом визового режима для Украины (984_001) касательно уточнения подследственности органов досудебного расследования» (№771-VIII), которые вступили в силу 08.12. 2015 г. и 26.11.2015 г. соответственно. Несмотря на вполне конкретные названия этих законов, нет ни одного изменения подследственности уголовных правонарушений, которые были подследственны органам внутренних дел.

Кроме вышеупомянутых законов, 10 ноября был проголосован в целом проект закона «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины в связи с принятием Закона Украины «О Национальной полиции» (№3225), который был направлен на подпись президенту Украины.

Этим законопроектом предлагалось, в частности, в тексте УПК Украины, слова «орган внутренних дел» заменить на слова «орган Национальной полиции» во всех падежах и числах. Это полностью решало проблему подследственности уголовных правонарушений национальной полиции.

Однако президент Украины наложил на него вето. Причины ветирования касались иного видения президентом Украины процедуры закрытия и открытия оперативно-розыскных дел и процедуры определения номенклатуры обучения в высших учебных заведениях МВД.

На данное время дальнейшая судьба законопроекта неизвестна.

Фактически, от взаимопонимания между законодателями и президентом Украины, понимания ими сложившейся ситуации и оперативности выполнения ими своих конституционных обязанностей зависит функционирование значительной части правоохранительной системы Украины и предотвращение ее коллапса.

Информация о материале

Опубликовано: 17 декабря 2015

Вишка залишила оточенню Кернеса землю в лісопарку вартістю 169 мільйонів

Вищий господарський суд залишив у власності обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Фортеця» дві земельні ділянки в лісопарковій зоні Харкова загальною площею 36,3 га та вартістю 168,90 млн. грн. Про це йдеться у постанові суду від 26 листопада 2015 року.

В квітні 2010 року Харківська міськрада безкоштовно передала «Фортеці» земельні ділянки площею 17,3 та 19 га, які розташовані у лісопарковій зоні на вулиця Помірки, 27.

За інформацією ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова, нормативно-грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 6310136300:16:013:0133 складає 88,21 млн грн., а земельної ділянки з кадастровим номером 6310136300:16:013:0132 складає 80,68 млн. грн.

В червні 2015 року прокуратура звернулася до суду з позовом, в якому вимагала скасувати рішення депутатів та повернути ділянки у комунальну власність. В позові прокуратури відмічалося, що «Фортеця» отримала землю з порушенням Земельного кодексу України та Житлового кодексу УРСР.

Суд першої інстанції встановив, що для оскарження рішення сесії сплив строк давнини, який складає три роки. Прокуратура наполягала, що дізналася про порушення законності передачі землі лише у 2015 році, але суд встановив, що на сесії під час передачі ділянок був присутній тодішній прокурор міста Харкова Євген Попович. Крім того, в червні 2010 року прокуратурі отримала рішення сесії в письмовому вигляді.

Таким чином, суд першої інстанції відмовив прокуратурі у позові та залишив землю приватникам. Це рішення підтримав і апеляційний суд.

Вищий господарський суд на відміну від судів перших двох інстанцій встановив, що земля була передана кооперативу з порушенням. А саме, число його засновників не відповідало кількості, яку від обслуговуючого кооперативу вимагає законодавство.

В той час, ВГС погодився, що термін позовної давнини сплив, адже прокуратурі було відомо про рішення депутатів, як ому підтвердженням є присутність на сесії прокурора Поповича. Тому колегія суддів відмовила прокуратурі в позові.

В 2010 році кооператив створили Олександр Коровкін, Ілля Співак, Олександр Тімій. Зараз серед засновників вже немає Тімія, але є Сергій Велигоша та Людмила Гудкова. Директором кооперативу є Олексій Кішенько.

Олександр Коровкін є засновником біля десятка схожих кооперативів, які отримували землю за аналогічною схемою. Також Коровкін є бізнес-партнером сина Генадія Кернеса Даніїла Прівалова у ТОВ «Фірма «Діана», яка володіє Сумським ринком у Харкові.

Крім того, серед майна Коровкіна є нерухомість у Парку Горького та частка у Центральному ринку.

Ілля Співак був партнером Коровкіна та Тімія в ОК «ЖБК «Спартак», який отримав землю також у Лісопарку на вулиці Тульскій.

Сергій Велигоша є засновником багатьох побідних кооперативів, зокрема, ОК ЖБК «Колонтроповс», який зареєстрований за тією самою адресою, що й «Фортеця». «Колонтроповс» отримав земельну ділянку на Білгородському шосе, 34. Це те ж лісопаркова зона.

Людмила Гудкова є співзасновником ще одного кооперативу ОК «ЖБК Еревія», який зареєстрований також за тією адресою – Котлова, 216, що й «Фортеця» й «Колонтроповс», й отримав декілька земельних ділянок, у тому числі й по Білгородському шосе.

Партнером «Гудкової» по Еревії є син депутата міськради від партії «Відродження» Ігора Аріха – Денис Аріх.

Також Євген Попович, який був прокурором міста і був присутнім при незаконнім виділенні землі має частку в ОК «Гаражно-Будівельний кооператив «Перспектива-2012», яке отримувало безкоштовно землю у міськраді.

Информация о материале

Опубликовано: 17 декабря 2015

Вопросы и ответы по свободе фотосъемки и правам потребителей

Супермаркет — это частная собственность или общественное место?

Торговые залы — это общественное место, вне зависимости от формы собственности.

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення

Стаття 1. Визначення термінів

Для цілей цього Закону наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

громадське місце — частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, в тому числі під'їзди, а також підземні переходи, стадіони;

Разве можно фотографировать в супермаркетах товары? Это ведь коммерческая тайна!

Не просто можно, а нужно.

Статья 50 Конституции Украины:

Каждый имеет право на безопасную для жизни и здоровья окружающую среду и на возмещение причиненного нарушением этого права вреда.

Каждому гарантируется право свободного доступа к информации о состоянии окружающей среды, о качестве пищевых продуктов и предметов быта, а также право на ее распространение. Такая информация никем не может быть засекречена.

Но где сказано, что можно именно фотографировать? Достаточно ведь просто посмотреть и запомнить.

Статья 34 Конституции Украины:

Каждому гарантируется право на свободу мысли и слова, на свободное выражение своих взглядов и убеждений.

Каждый имеет право свободно собирать, хранить, использовать и распространять информацию устно, письменно либо иным способом — по своему выбору.

Мы можем выбирать самостоятельно — всматриваться или фотографировать.

Какой закон разрешает заходить в магазины с сумками и рюкзаками?

Никакой закон не запрещает заходить в торговые залы с сумками и рюкзаками, а значит это разрешено.

Однако, охранники супермаркетов так часто не пускали людей с личными вещами, что правительство прояснило этот вопрос в Постановлении №833

21. Суб'єкт господарювання зобов'язаний:

<...>

забезпечити доступ споживачів до торговельних об'єктів без здавання на збереження особистих речей, крім товарів, реалізація яких здійснюється у таких торговельних об'єктах; {Пункт 21 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 706 (706-2011-п) від 29.06.2011} створити умови для збереження речей споживачів, у разі, коли вхід до торговельного об'єкта з товарами, які реалізуються в таких закладах, заборонено. {Пункт 21 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 706 ( 706-2011-п ) від 29.06.2011}

Охранники не могут обыскивать и требовать показать содержимое сумок — делать это имеют право только сотрудники милиции в присутствии понятых и с составлением протокола.

Охранники супермаркетов наделены дополнительными правами?

Нет, у любых охранников и сотрудников частных охранных агентств прав не больше, чем у обычных граждан Украины. Наличие формы и рации не наделяет их исключительностью.

Охранникам нельзя:

- обыскивать покупателей и рыться в чужих сумках или пакетах;

- принуждать оставлять вещи в камере хранения;

- хватать покупателей за части тела и одежду, надевать наручники и вообще применять силу и спецсредства, кроме случаев, когда посетитель угрожает жизни, здоровью или имуществу других людей;

- обращаться к людям в неуважительной форме, оскорблять, угрожать арестом, задержанием или иным наказанием;

- препятствовать покупателям входить в открытый торговый зал или выходить из него;

- принуждать покупателей покинуть открытый торговый зал;

- запрещать фотосъемку в торговом зале, отбирать фотоаппараты и требовать удаления фотографий, отбирать другие принадлежащие покупателям вещи.

Охранникам можно:

Вызывать милицию, но только если посетителя подозревают в совершении преступления. При этом задержание, в принципе, допустимо, но только для предотвращения явного преступления, а в случае ошибки охране придется нести уголовную или гражданско-правовую ответственность за свои действия.

- по просьбе покупателя вызывать администратора;

- вежливо попросить покупателей показать содержимое сумок или карманов, осматривать и проверять их исключительно с их согласия, не настаивая в случае отказа;

- вежливо попросить покупателей оставить вещи в камере хранения, не настаивая в случае отказа.

Важное дополнение: Все вышеизложенное относится к тем охранникам супермаркета, которые НЕ являются сотрудниками официально оформленных охранных агентств. Это может быть внутренняя служба безопасности, к примеру. Если же супермаркет заключил контракт с охранным агентством, то действия этих охранников подпадают под Закон Украины «Об охранной деятельности», вступивший в силу 18 октября 2012 года. Закон не дает право обыскивать, запрещать входить в торговый зал с рюкзаком, без веской причины ограничивать свободу граждан и прочее, но сотрудники ЧОПов получают право задерживать подозреваемых в воровстве или представляющих угрозу для окружающих людей до приезда милиции, применяя при этом спецсредства. Повлиять на сотрудников ЧОПов легче — если они превысили свои полномочия, то по вашей жалобе частное охранное предприятие могут лишить лицензии.

Могу ли я распространять фотографии сотрудников супермаркетов в СМИ и интернете? Это ведь их частная жизнь.

Чаще всего, охранники и продавцы супермаркетов прикрываются 308-й статьей ГК Украины, но они забывают прочитать последний пункт, который все расставляет по своим местам:

Статья 308. Охрана интересов физического лица, которое изображено на фотографиях и в других художественных произведениях

1. Фотография, другие художественные произведения, на которых изображено физическое лицо, могут быть публично показаны, воспроизведены, распространены только с согласия лица, а в случае его смерти — с согласия лиц, определенных частью четвертой статьи 303 настоящего Кодекса. Согласие, которое дало физическое лицо, изображенное на фотографии, другом художественном произведении, может быть после его смерти отозвано лицами, определенными частью четвертой статьи 303 настоящего Кодекса. Расходы лица, которое осуществляло публичный показ, воспроизведение или распространение фотографии, другого художественного произведения, возмещаются этими лицами.
2. Если физическое лицо позировала автору за плату, фотография, другое художественное произведение может быть публично показано, воспроизведено или распространено без его согласия. Физическое лицо, позировала автору фотографии, другого художественного произведения за плату, а после его смерти — его дети и вдова (вдовец), родители, братья и сестры могут требовать прекращения публичного показа, воспроизведение или распространение фотографии, другого художественного произведения при условии возмещения автору или иной лицу связанных с этим убытков.
3. Фотография может быть распространена без разрешения физического лица, изображенного на ней, если это вызвано необходимостью защиты его интересов или интересов других лиц. Фотографируя в супермаркетах, мы защищаем свои интересы, а если фотографируем во время общественных рейдов — защищаем также интересы других лиц.

О чиновниках, любящих прикрываться якобы конфиденциальной информацией.

Разъяснения Конституционного Суда Украины к статьям 32 и 34 Конституции

— информацией о личной и семейной жизни лица являются любые сведения и/или данные об отношениях неимущественного и имущественного характера, обстоятельства, события, отношения и т.д., связанные с лицом и членами его семьи, за исключением предусмотренной законами информации, касающейся осуществления лицом, занимающим должность, связанную с выполнением функций государства или органов местного самоуправления, должностных или служебных полномочий. Такая информация о лице является конфиденциальной.

Информация о материале

Опубликовано: 16 декабря 2015