Місто розвивається, коли у ньому поліпшується інфраструктура. Відповідно, зростає і якість життя у міському середовищі.
Проте в українських забудовників та чиновників інша думка стосовно розвитку.
Для них місто розвивається, коли у ньому з'являються нові будинки, квадратні метри у яких можна просто продати. Інфраструктура ж навколо будинків формується за принципом «витратимо, що залишиться».
Звідси хронічно низька якість інфраструктури та низький запит на неї.
Наприклад, на сайтах з оренди квартир єдиним фактором поза помешканням, який підвищує вартість нерухомості, є пункт «поряд з метро». Тобто чи ходить інший транспорт, чи гарне у будинку подвір'я, чи є поряд магазини, кафе, пішохідні та зелені зони або місця для рекреації - мало кого цікавить.
У Європі, США та Канаді, Австралії та Новій Зеландії зовсім інша ситуація.
Дорожча нерухомість знаходиться у районах з квартальною забудовою або подалі від автомагістралей. Велика дорога для автомобілів знижує вартість помешкання, а вузька пішохідна вулиця, де є розмаїття варіантів для дозвілля, - підвищує. Також важливі зелені зони - парки, сквери, навіть ліси.
Зараз у цих країнах починають цінувати велоінфраструктуру - комфортні велодоріжки, парковки для велосипедів, обмеження швидкості для водіїв. Це підвищує вартість нерухомості, збільшує продажі, знижує навантаження на дороги, поліпшує екологію та економічне становище жителів міст.
Велодоріжки як додаткова умова ринку нерухомості
У Сполучених Штатах існує закон нерухомості - чим більше людей можуть дістатися до будівлі різними способами, тим дорожче цей будинок коштуватиме.
Зараз у містах США молоді люди переїжджають до центру міста, оскільки не можуть комфортно та швидко дістатися місця роботи чи дозвілля. При цьому вартість нерухомості у передмістях та віддалених кварталах знижується.
Проте будівництво відокремлених велодоріжок, які зменшують навантаження на дороги та роблять вулиці більш комфортними для пішоходів, може збільшити попит на райони подалі від центрів американських міст.
Про це йдеться у дослідженні, зробленому організаціями Alliance for Biking and Walking та People for Bikes. У документі, зокрема, сказано, що перевантажені автомобілями вулиці завжди знижують вартість нерухомості.
Чим ближче будинок до велодоріжки, тим дорожча квартира. У Сан Франциско кожні 400 метрів ближче до велосмуги збільшують вартість помешкання на 510 дол. Таким чином, власник нерухомості отримує більше грошей під час продажу майна, ріелтор - більше коштів за роботу, а місто - більше податків.
Те саме у Північній Кароліні: продавці нерухомості змогли продати тут 40 будинків, кожен на 5 тис дол дорожче, тому що поряд з ними була велодоріжка.
Схожа історія в Австралії. Нові велодоріжки у Сіднеї, добре інтегровані у міську транспортну систему, роблять дива.
Власник будинку зміг отримати там на 100 тис дол більше за свою нерухомість, тому що виїзд з гаража у нього був позаду, а перед головним входом проклали велосмугу. Підраховано, що загалом за 30 років нові велодоріжки у Сіднеї принесуть місту 500 млн дол економічної вигоди.
Велоінфраструктуру більше цінують покупці нерухомості
У Європі та США ріелтори починають включати наявність велоінфраструктури у перелік переваг того чи іншого об'єкта нерухомості - так само, як у Києві позначають квартири на продаж, які знаходяться близько до станцій метро.
В американському місті Атланта один з продавців нерухомості каже, що ініціатива влади створити мережу велодоріжок дозволить зробити образ прогресивнішого та комфортнішого місця для життя. Це означає, що вони зможуть швидше продавати квартири й будинки, які раніше могли не купувати протягом кількох місяців.
У канадському Ванкувері 65% ріелторів включали наявність велоінфраструктури у перелік переваг об'єктів на продаж. Важливо, що вартість квадратних метрів росте не тільки за рахунок збільшення попиту на нерухомість у тому чи іншому районі чи місті, а й завдяки реальним, відчутним перевагам у вигляді нової інфраструктури.
Більше продажів - вища оренда
На вулицях, де прокладені велодоріжки та обмежена швидкість для автівок, більше пішоходів, а там, де є пішоходи, є роздрібна торгівля. Для підприємців, які продають товари у магазинах, дуже важлива швидкість потенційного покупця.
Якщо їхати повз вітрину зі швидкістю 60 км/год, то роздивитися її складно, а от для пішоходів і велосипедистів це не проблема. Те саме стосується ресторанів. Взагалі підприємці, чиї клієнти можуть зайти та витратити гроші, повинні бути першими, хто агітує за велоінфраструктуру та більшу кількість пішохідних зон.
Наприклад, у Нью-Йорку після запуску велодоріжок на Восьмій та Дев'ятій авеню продажі у магазинах на цих вулицях у деяких місцях зросли до 49%.
Своєю чергою, хороші показники продажів збільшують попит на оренду на вулицях, де є комфортні тротуари та велодоріжки. Тому власники нерухомості на цих вулицях можуть дорожче здавати в оренду перші поверхи своїх будинків.
Менші витрати на ремонт доріг
Активна експлуатація доріг зношує покриття - автомобілі важать кілька тонн. На противагу їм велосипедист на ровері важить зовсім мало, а тому значно менше виснажує покриття. Тому велодоріжки, якщо вони зроблені з розумом, потребують значно менше капіталовкладень, ніж ремонт автомобільних доріг.
Це означає, що замість ремонту чергової вулиці місто зможе зробити ще один спортивний майданчик чи купити новий комфортний автобус.
Велорух - це не тільки матеріальна вигода для бізнесу. Це ще й здорові люди, краща екологічна ситуація, менше витрат на бензин. Глобально це поліпшення інвестиційного клімату у містах, вища якість життя та більше щасливих людей.
