Главная

Случаи из практики криминалиста. «Ну выпили мы чуть-чуть...»

Небольшая подборка случаев из моей практики, на сей раз людей со «сверхъестественными способностями» от токсичных отходов, криптонита, старого учителя кунг-фу, алкоголя и адреналина. И да, предупреждая волну скептицизма, я вас ни разу не убеждаю, эти события свершившийся факт, а верить или нет, это уже сугубо Ваше мнение.

1. Как и в прошлый раз, алкоголик со стажем (на сей раз другой), 40 лет от роду, решил сдать металл, а как говорится, чтобы сдать металл – нужно найти металл, и не нашёл лучшего места для его поиска, как строящийся загородный дом местного прокурора. Предварительно выпив 2 литра зелья Панорамикса водки, он сходу перемахнул 3 метровый забор, взвалил на себя 150 кг поручней от лестниц длиной метра 4, перекинул из через забор, сам перелез и пошёл двигаться к пункту приёма металлолома, находящегося в 5 км. Задержали его непосредственно у пункта. На следующий день, проспавшись, он ничего не смог вспомнить из случившегося.

2. Два закадычных собутыльника пили в своей квартире на 4 этаже обычной «хрущёвки». Вышли на балкон покурить, чего то не поделили, один другого толкнул - тот упал. С четвёртого этажа. Прям рядом с подъездом. В тот момент у скамейки сидела бабка… Я представляю её эмоции, когда мирно сидишь, кормя голубей и размышляя о ушедших годах, как перед тобой как мешок с говном (по звуку и по запаху), в полном безмолвии падает человек, тут же встаёт, нецензурно выражаясь в адрес глубокоуважаемого собутыльника, а также его матушки, и быстрым шагом уходит в темноту подъезда. В итоге у него только перелом предплечья и вывих голеностопного сустава.

3. Был у нас квартирный вор, дали ему прозвище «Бетмен». Этот негодяй, заправившись сорокаградусной, забирался по водосточным трубам и балконам на 3-и этажи, обносил квартиру, и потом просто спрыгивал с балкона. На трезвую голову на следственном эксперименте повторить не смог, как ни пытался.

4. Четыре алкаша угнали экскаватор на металл, просто толкая его.

5. То же самое только уже один, и не экскаватор, а мотоцикл. Только с зафиксированными колёсами.

Это пока, что вспомнил. В общем, алкоголь и адреналин будут похлеще этих ваших «камней бесконечности».

Информация о материале

Опубликовано: 19 января 2017

Правила відеофіксації в суді: роз`яснення суддям, прокурорам, адвокатам, юристам, ЗМІ, вільним слухачам

«Про судову практику застосування положень ч. 3 ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в частині забезпечення права на проведення в залі судового засідання фотозйомки, відео- та аудіозапису з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів», - без отримання окремого дозволу суду

Неурядовою організацією «Відкрита Україна» в межах реалізації проекту «Відкритий Суд», за партнерства з Верховним Судом України, Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ, 70 національними судами, Проектом Європейського Союзу «Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні» та WNISEF здійснено відео-фіксацію понад 3000 судових справ в порядку цивільного, господарського, кримінального, адміністративного судочинства.

З метою забезпечення правильного та однакового застосування законодавства в процесі розгляду судами України цивільних, кримінальних, адміністративних, господарських справ в частині забезпечення реалізації положень ч. 3 ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та гарантування права на проведення в залі судового засідання фотозйомки, відео- та аудіозапису з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів, ГО «Відкрита Україна» (Проект «Відкритий Суд») вважає за необхідне надати судам, прокурорам, адвокатам, юристам, представникам засобів масової інформації та іншим особам, які беруть участь у судовому засіданні у якості сторін, третіх осіб, або знаходяться в залі судового засідання на законних підставах («вільні слухачі») такі роз'яснення :

1. Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.

У Рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 Конституційний Суд України зазначив, що верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони.

2. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Натомість, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 19 Конституції України).

3. Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 129 Конституції України, до основних засад судочинства віднесено гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами.

4. На розвиток конституційних гарантій гласності судового процесу спрямовані окремі положення чинного законодавства, які регламентують порядок реалізації права зацікавленої особи на проведення в залі судового засідання фотозйомки, відео - та аудіо запису.

5. Положеннями Цивільного процесуального кодексу України (ст. 6), Господарського процесуального кодексу України (ст. 4-4), Кодексу адміністративного судочинства (ст. 12), Кримінального процесуального кодексу України (ст. 27) передбачається, що проведення в залі судового засідання фотозйомки, відео- та аудіозапису допускається як безпосередньо учасниками конкретної судової справи так і особами, які присутні в залі судового засідання на законних підставах («вільні слухачі»).

6. З системного аналізу процесуальних актів та положень чинного законодавства, які регулюють відносини з відправлення правосуддя в цивільних, адміністративних, господарських, кримінальних справах вбачається відособлене правове регулювання порядку проведення в залі судового засідання фотозйомки, відео- та аудіозапису з використанням:

1) стаціонарної апаратури;

2) портативних засобів (пристроїв).

Зокрема, положеннями ч. 8 ст. 6 ЦПК України, ч. 8 ст. 12 КАС України, ч. 6 ст. 27 КПК України регламентується порядок проведення в залі судового засідання фото-, відео-, звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури (а також транслювання судового засідання по радіо і телебаченню), - що допускається виключно на підставі ухвали суду за наявності згоди на це осіб, які беруть участь у справі. Цим самим, передбачається наступний порядок реалізації даного права: заявлення зацікавленою особою перед судом відповідного клопотання про застосування стаціонарної апаратури для вчинення фото-, відео-, звукозапису або ж транслювання судового засідання, з’ясування думки осіб, які беруть участь у справі, отримання згоди зазначених осіб на такі дій та постановлення судом відповідного мотивованого рішення у формі ухвали про надання судом дозволу на реалізацію вказаного права або ж відмову у наданні такого дозволу з наведенням мотивів рішення.

Натомість, право на застосування портативних пристроїв, яке гарантоване у всіх процесуальних кодексах, є безумовним та є складовою процесуального правового статусу особи, яка бере участь у справі або ж перебуває в залі судових засідань на інших підставах: відповідно до ч. 8 ст. 6 ЦПК України учасники цивільного процесу та інші особи, присутні на відкритому судовому засіданні, мають право робити письмові записи, а також використовувати портативні аудіотехнічні пристрої; відповідно до ч. 8 ст. 12 КАС України, особи, присутні в залі судового засідання, можуть використовувати портативні аудіотехнічні засоби; відповідно до ст. 6 КПК України, кожен, хто присутній в залі судового засідання, може вести стенограму, робити нотатки, використовувати портативні аудіозаписуючі пристрої. При цьому, право на вчинення письмових записів, нотатків, стенограм, та право на використання саме портативних пристроїв не потребує отримання додаткового дозволу суду, оскільки правова конструкція, яка застосовується у актах процесуального законодавства передбачає гарантованість реалізації вказаних прав у ході судового розгляду.

7. Законом України «Про забезпечення права на справедливий суд» № 192-VIII від 12 лютого 2015 року внесено зміни до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та передбачено, що учасники судового процесу, інші особи, присутні у залі судового засідання, представники засобів масової інформації можуть проводити в залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду, але з урахуванням обмежень, установлених законом.

Отже, дана норма права передбачає правову регламентацію порядку використання портативних засобів у ході розгляду судової справи.

Закон № 192-VIII, як і відповідні процесуальні нормативні акти, передбачає, що трансляція судового засідання здійснюється з дозволу суду.

Не містить Закон № 192-VIII і змін до правової регламентації порядку вчинення фотозйомки, відео- та аудіозапису з використанням стаціонарної апаратури, - отже й надалі відповідно до процесуального законодавства передбачається отримання дозволу суду у разі необхідності використання зацікавленою особою стаціонарної апаратури.

8. Таким чином, введення в дію Закону № 192-VIII не створює правової колізії в застосуванні законодавства (між положеннями ч. 3 ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та положеннями ЦПК, ГПК, КАС, КПК): Закон № 192-VIII не передбачає інший порядок вирішення питання про дозвіл на проведення фотозйомки, відео- та аудіозапису з використанням стаціонарної апаратури чи трансляції судового засідання. Натомість, Закон № 192-VIII доповнює обсяг процесуальних прав осіб на використання не тільки аудіотехнічного портативного пристрою, але й портативного пристрою для проведення фото-, відеозапису судового процесу, - без необхідності отримання окремого дозволу суду.

9. Відмова окремих судів у застосуванні чинної норми права, - ч. 3 ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (та будь – які обмеження зацікавленої особи у реалізації гарантованого права на вчинення фотозйомки, відео- та аудіозапису судового процесу за допомогою портативних пристроїв) - з посиланням на колізію чи інші суперечності в законодавстві, - є такою, що не відповідає вимогам верховенства права, і такою, що має спрямування на обмеження конституційного принципу гласності судового процесу та тягнуть за собою відповідальність передбачену законодавством.

10. Перепони окремих органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб у застосуванні чинної норми права, ч. 3 ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (та будь – які обмеження зацікавленої особи у реалізації гарантованого права на вчинення фотозйомки, відео- та аудіозапису судового процесу за допомогою портативних пристроїв) - трактуються як такі, що спрямовані на обмеження конституційного принципу гласності судового процесу та тягнуть за собою відповідальність передбачену законодавством.

11. Положення ч. 3 ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (зокрема, в частині реалізації права на проведення в залі судового засідання фотозйомки, відео- та аудіозапису з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду) підлягає неухильному дотриманню та застосуванню органами державної влади та всіма іншими суб’єктами відповідних правовідносин, що випливає з наступного.

Відповідно до положень ст. 75 Конституції України, єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України.

Згідно положень ст. 91 Конституції України, Верховна Рада України приймає закони, більшістю від її конституційного складу; виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; судоустрій, судочинство, статус суддів.

Закони України, як акти вищої юридичної сили, поширюють свою дію на відповідні суспільні відносини, а їх положення є обов’язковими до виконання необмеженим колом осіб . Конституція України та чинне законодавство не передбачає можливості будь – якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, фізичної чи юридичної особи відмовитися виконувати положення закону, якщо такий закон набув чинності.

Таким чином, невиконання (недотримання, порушення) положень ч. 3 ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (зокрема, в частині забезпечення реалізації права на проводення в залі судового засідання фотозйомки, відео- та аудіозапису з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду) тягне за собою відповідальність, передбачену законом в залежності від фактичних обставин протиправної поведінки (в тому числі, - постановлення завідомо неправосудного рішення або ж перешкоджання професійній діяльності тощо).

12. Слід звернути увагу зацікавлених суб’єктів, що право на здійснення фотозйомки, відео- та аудіозапису з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів реалізується без отримання окремого дозволу суду, - що виключає можливість розгляду судом по суті та вирішення заяв (клопотань) про отримання такого дозволу. Отримавши заяву (клопотання) про надання дозволу на вчинення вище зазначених дій, суд роз’яснює заявнику його безумовне право на здійснення фотозйомки, відео- та аудіозапису з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів на підставі ч. 3 ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та без отримання окремого дозволу суду.

13. Слід звернути увагу зацікавлених суб’єктів, що право на здійснення фотозйомки, відео- та аудіозапису з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів реалізується без отримання окремого дозволу суду, - що виключає можливість постановлення судом ухвали про дозвіл або відмову в дозволі на реалізацію такого права.

При цьому, суд не приймає рішення з даного приводу ані у формі окремих процесуальних документів ані у формі внесення його змісту до журналу судового засідання.

Постановлення ухвали про дозвіл чи відмову у дозволі на здійснення фотозйомки, відео- та аудіозапису з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів розглядається як порушення ст. 19 Конституції України, у відповідності до положень якої органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

14. Слід звернути увагу зацікавлених суб’єктів, що право на здійснення фотозйомки, відео- та аудіозапису з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів реалізується без отримання окремого дозволу суду, - що не припускає видалення суду до нарадчої кімнати для обговорення чи вирішення даного питання, оскільки, законодавство не передбачає можливості прийняття окремого процесуального рішення з даного питання.

15. Слід звернути увагу зацікавлених суб’єктів, що право на здійснення фотозйомки, відео- та аудіозапису з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів реалізується без отримання окремого дозволу суду, - що виключає необхідність з’ясування судом думки та отримання згоди учасників справи чи їх представників щодо можливості реалізації даного права іншими особами, які користуються гарантією гласності судового процесу.

Незгода осіб, що беруть участь у справі (однієї особи або ж всіх у сукупності) з приводу здійснення фотозйомки, відео- та аудіозапису з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів не приймається судом до уваги, - якщо розгляд справи відбувається у відкритому судовому засіданні, - з огляду на те, що чинне законодавство не передбачає необхідність отримання дозволу суду на такі дії, та, відповідно постановлення даного питання на обговорення та подальше його вирішення з урахуванням думки осіб, що беруть участь у справі.

Натомість, з’ясування думки та отримання згоди осіб, що беруть участь у справі є обов’язковим у разі розгляду клопотання про надання дозволу на здійснення фото-, аудіо-, відеозапису з використанням стаціонарної апаратури або ж у разі наявного клопотання зацікавлених осіб про вчинення трансляції судового засідання, - що випливає з прямих вимог законодавства про необхідність заявлення відповідного клопотання про застосування стаціонарної апаратури для відео фіксації судового засідання (або ж трансляції судового засідання), наступного з’ясування думки осіб, що беруть участь у справі, отримання згоди таких осіб та прийняття судом відповідного процесуального рішення.

16. Забезпечуючи гарантії реалізації особою права на проведення в залі судового засідання фотозйомки, відео- та аудіозапису з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду, - суд керується технічною характеристикою засобу (пристрою), який призначений для вчинення вказаних дій.

Портативними є пристрої, які здатні до роботи (фотозйомки, відео- та аудіозапису) при переміщенні у просторі та які за своїми властивостями можуть функціонувати без обов’язкового стаціонарного встановлення та без обов’язкового безперебійного живлення від мережі.

Слід зазначити, що саме використання портативного пристрою за допомогою штативу чи іншого допоміжного обладнання не впливає на визначення даного пристрою як портативного, та не засвічує належність пристрою до стаціонарного, оскільки портативний пристрій може функціонувати і без застосування такого допоміжного обладнання.

17. Слід звернути увагу зацікавлених осіб на тому, що положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачають реалізацію права на проведення в залі судового засідання фотозйомки, відео- та аудіозапису з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду, - але з урахуванням обмежень, установлених законом.

Загальними обмеженнями, притаманними для проваджень у цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справах є наступні: у разі вчинення особою дій, що свідчать про неповагу до суду або учасників судового процесу, така особа за вмотивованим рішенням суду може бути видалена із зали судового засідання, - що призводить до подальшого припинення права особи на вчинення фотозйомки, відео- та аудіозапису з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів.

При цьому, зазначена норма права не може підлягати застосуванню для обмеження конституційного принципу гласності судового процесу: так, неповагою до суду не може вважатися власне реалізація особою передбачених законодавством прав, зокрема права на проведення в залі судового засідання фотозйомки, відео- та аудіозапису з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів.

18. Спеціальний порядок реалізації принципу гласності судового процесу передбачається в ході розгляду судової справи у закритому судовому засіданні.

Потрібно прийняти до уваги, що презумпцією відправлення правосуддя у цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справах є відкритість судового процесу, - що означає відкритий розгляд справи, відкритість інформації про справу як для сторін, третіх осіб та будь – яких інших осіб, право будь – яких осіб бути присутнім в залі судового засідання, вчиняти фотозйомку, відео- та аудіозапис судового засідання тощо.

Як виняток з презумпції відкритості судового процесу, законодавство містить передумови до розгляду справи в закритому судовому засіданні за клопотанням сторони та з обов’язковим постановленням обґрунтованої ухвали суду з відповідним мотивуванням.

Обмеження в застосуванні принципу відкритості судового розгляду справи мають виключний перелік, який не підлягає розширеному тлумаченню судом, суб’єктами владних повноважень чи іншими особами.

Зокрема:

- відповідно до ст. 3 Цивільного процесуального кодексу України, закритий судовий розгляд допускається у разі, якщо відкритий розгляд може привести до розголошення державної або іншої таємниці, яка охороняється законом, а також за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, з метою забезпечення 1) таємниці усиновлення, 2) запобігання розголошенню відомостей про інтимні чи інші особисті сторони життя осіб, які беруть участь у справі, або 3) відомостей, що принижують їх честь і гідність.

- відповідно до ст. 4-4 Господарського процесуального кодексу України, закритий судовий розгляд допускається у разі, коли це суперечить вимогам щодо охорони 1) державної,               2) комерційної або 3) банківської таємниці, або 4) коли сторони чи одна з сторін обґрунтовано вимагають конфіденційного розгляду справи і подають відповідне клопотання до початку розгляду справи по суті. Про розгляд господарської справи у закритому засіданні або про відхилення клопотання з цього приводу виноситься ухвала.

- відповідно до ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалою може оголосити судове засідання або його частину закритими з метою 1) нерозголошення державної чи 2) іншої таємниці, що охороняється законом, 3) захисту особистого та 4) сімейного життя людини, 5) в інтересах малолітньої чи неповнолітньої особи, а також в інших випадках, установлених законом.

- відповідно до ст. 27 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, суд може прийняти рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження або його окремої частини лише у випадках: 1) якщо обвинуваченим є неповнолітній; 2) розгляду справи про злочин проти статевої свободи та статевої недоторканості особи; 3) необхідності запобігти розголошенню відомостей про особисте та сімейне життя чи обставин, які принижують гідність особи; 4) якщо здійснення провадження у відкритому судовому засіданні може призвести до розголошення таємниці, що охороняється законом; 5) необхідності забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні. Також, відповідно до ч. 3 ст. 27 Кримінального процесуального кодексу передбачається, що особисті записи, листи, зміст особистих телефонних розмов, телеграфних та інших повідомлень можуть бути оголошені у відкритому судовому засіданні, якщо слідчий суддя, суд не прийме рішення про їх дослідження у закритому судовому засіданні на підставі пункту 3 частини другої цієї статті.

Приймаючи до уваги положення процесуального законодавства, слід дійти висновку, що право на участь в закритому судовому засіданні може бути реалізовано виключно учасниками розгляду справи, - що позбавляє можливості будь – якої іншої особи бути присутньою в залі судового засідання під час розгляду справи, так і реалізувати наслідкові права, - зокрема право на вчинення фотозйомки, відео- та аудіозапису судового засідання.

19. Слід звернути увагу зацікавлених осіб, що ухвала суду про проведення закритих засідань у справі для того має бути мотивована, та, з огляду на процесуальні вимоги, - містити посилання на вичерпні підстави для прийняття такого рішення з відповідним обґрунтуванням необхідності та правомірності застосування тієї чи іншої норми права.

Ухвала про розгляд справи в закритому судовому засіданні виноситься в нарадчій кімнаті, та оголошується в залі судових засідань.

Винесення судом ухвали про закрите судове засідання позбавляє можливості будь – якої особи, яка не є безпосереднім учасником справи, бути в подальшому присутньою під час судових засідань, та наслідково вчиняти фотозйомку, відео- та аудіозапис судового процесу.

20. В частині вирішення питання про можливість вчинення фотозйомки, відео- та аудіозапису в закритому судовому засіданні безпосереднім учасником розгляду справи (позивач, відповідач, представники сторін, обвинуваченого тощо) слід виходити з наступного.

Закрите судове засідання передбачає присутність у залі судового засідання та участь у справі винятково осіб, які наділені відповідним процесуальним статусом учасника справи. Мета закритого судового засідання передбачає створення умов для нерозголошення відомостей та обставин, які стають предметом обізнаності та дослідження в залі судового засідання будь – якими іншими особами перед невизначеним колом осіб.

У іншому ж, особи, які беруть участь у справі під час закритого судового розгляду, вправі користуватися всіма процесуальними правами, якими вони наділені відповідно до процесуального статусу. Зокрема, відповідно до ч. 6 ст. 6 Цивільного процесуального кодексу України, ч. 4 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд справи у закритому судовому засіданні проводиться з додержанням усіх правил відповідного судочинства.

З огляду на те, що право на застосування портативних пристроїв, поряд з правом на вчинення письмових записів, нотатків, ведення стенограми є правом, яке належне учаснику справи, - таке право не обмежується за наслідком постановлення судом ухвали про розгляд справи у закритому засіданні.

Постановляючи ухвалу про закритий судовий розгляд суддя роз’яснює учасникам справи обов’язок не розголошувати відомості, які стали їм відомі в ході розгляду справи. Водночас, суд не вправі обмежити право учасника справи на вчинення письмових записів, нотатків, ведення стенограми, здійснення фотозйомки, відео- та аудіозапису судового процесу.

Таким чином, особа, яка бере учать у справі, навіть якщо така справа розглядається в порядку закритого судового засідання, - вправі здійснювати фотозйомку, відео- та аудіозапис судового процесу з використанням портативних пристроїв та без дозволу суду. Однак така особа позбавлена можливості оприлюднювати інформацію, яка стала їй відома в ході розгляду справи перед невизначеним колом осіб, які не є учасниками справи. За наслідком порушення таких процесуальних вимог настає відповідальність, передбачена законом.

Слід додатково звернути увагу зацікавлених суб’єктів, що інформація, яка була отримана в закритому судовому засіданні за допомогою використання портативних пристроїв може бути спрямована до відповідних органів державної влади для вжиття відповідних заходів реагування (в тому числі, до органів, які виконують правоохоронну функцію) за умови, що така інформація містить дані про правопорушення з боку фізичних осіб, юридичних осіб, суб’єктів владних повноважень або інших осіб. Цим самим, повідомлення відомостей, що стали відомі в ході закритого розгляду справи, у такому порядку, - не вважається порушенням вимог ухвали суду про розгляд справи у закритому судовому засіданні, оскільки інформація спрямовується до органів державної влади, на яких покладається виконання функцій держави.

21. Процесуальне законодавство передбачає, що якщо під час закритого судового засідання буде встановлено, що інформація з обмеженим доступом є суспільно необхідною або доступ до інформації обмежено з порушенням закону, суд постановляє ухвалу про її дослідження у відкритому судовому засіданні (ч. 5 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства).

З огляду на імплементацію в процесуальне законодавство України принципів застосування аналогії закону (у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини) та аналогії права (за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права), - суд, розглядаючи справи за правилами цивільного, господарського, адміністративного, кримінального судочинства наділений правом на дослідження інформації з обмеженим доступом у відкритому судовому засіданні, - про що постановляє ухвалу, обов’язку до виконання.

22. Приймаючи до уваги окремі застереження про можливе порушення особистих немайнових прав учасників судової справи в зв’язку з фотозйомкою, відео- та аудіозаписом в ході судового засідання, слід звернути увагу на наступне.

Судами у окремих справах, всупереч вимогам законодавства, порушувалося право зацікавлених осіб на проведення фотозйомки, відео- та аудіозапису з використанням портативних пристроїв.

Підставою для винесення ухвали про заборону вчинення правомірних дій слугувало посилання на необхідність дотримання прав фізичної особи, яка приймає участь у розгляді судової справи (позивач, відповідач, представники тощо). При цьому, суди виходили в мотивуванні з положень ст. 307 Цивільного кодексу України, які регламентують порядок проведення фото-, кіно-, теле- та відеозйомок).

Так, відповідно до ч. 1 ст. 307 Цивільного кодексу України, фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою. Згода особи на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру.

Відповідно до ч. 3 ст. 307 Цивільного кодексу України, знімання фізичної особи на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку, в тому числі таємне, без згоди особи може бути проведене лише у випадках, встановлених законом.

Проте, цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні цивільне законодавство не застосовується (ст. 1 Цивільного кодексу України).

При цьому відносини, що складаються в зв’язку з відправленням правосуддя (та участю особи у відповідному процесуальному статусі (позивач, відповідач, третя особа, обвинувачений тощо) за своєю правовою природою не є цивільними відносинами, а є по суті відносинами зі здійснення державної влади: фізична особа не перебуває з судом у цивільних відносинах.

Так, відповідно до ст. 6 Конституції України, державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ст. 124 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюється виключно судами, а юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судова влада в Україні відповідно до конституційних засад поділу влади здійснюється незалежними та безсторонніми судами, утвореними згідно із законом. Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

При цьому, процес здійснення правосуддя відбувається в порядку, який передбачений процесуальним законодавством.

Особа, яка приймає участь у справі, в залежності від процесуального статусу наділяється обсягом процесуальних прав та обов’язків, які здійснює та яких дотримується у порядку, який визначений правилами того чи іншого різновиду судочинства.

Тому, особа, яка бере участь у справі під час її розгляду в порядку цивільного, господарського, адміністративного, кримінального судочинства не вступає з судом чи з будь – якими особами у цивільні майнові чи особисті немайнові правовідносини, а підкоряється публічно – правовому процесуальному порядку захисту порушеного, невизнаного, оспорюваного права (стосовно кримінального провадження - переслідується завдання захисту особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження).

Відмова окремих судів у застосуванні чинної норми права, - ч. 3 ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (та будь – які обмеження зацікавленої особи у реалізації гарантованого права на вчинення фотозйомки, відео- та аудіозапису судового процесу за допомогою портативних пристроїв, - шляхом прийняття тих чи інших процесуальних ухвал) - з посиланням на особисті права фізичної особи в частині надання дозволу на такі дії, є такою, що не відповідає вимогам верховенства права, і такою, що має спрямування на обмеження конституційного принципу гласності судового процесу та тягнуть за собою відповідальність передбачену законодавством.

23. Приймаючи до уваги окремі застереження про можливе порушення особистих немайнових прав учасників судової справи в зв’язку фотозйомкою, відео- та аудіозаписом в ході судового засідання, слід додатково звернути увагу на наступне.

Частиною 3 ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що учасники судового процесу, інші особи, присутні у залі судового засідання, представники засобів масової інформації можуть проводити в залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду.

В розрізі окреслених норм права, закон регламентує порядок здійснення відео фіксації судового процесу, як процесу відправлення правосуддя, а не окремої фізичної особи. Цим самим будь – які посилання фізичної особи на порушення її особистих немайнових прав виключаються.

24. Приймаючи до уваги окремі застереження про можливе порушення в ході судового засідання особистих немайнових прав судді, прокурора або іншого суб’єкта владних повноважень в зв’язку фотозйомкою, відео- та аудіозаписом, слід надати роз’яснення, що зазначені особи в ході судового засідання здійснюють повноваження на виконання функцій та в інтересах держави, однак не реалізують особисті немайнові чи майнові права та інтереси. Посилання судді, прокурора або іншого суб’єкта владних повноважень на порушення особистих прав за таких умов є безпідставним, а з огляду на те, що вчиняється особою, яка наділена владними повноваженнями, - і тягне за собою відповідальність, передбачену законодавством з обов’язковим врахуванням того, що така поведінка вчиняється всупереч ст. 19 Конституції України та порушує принцип гласності судового процесу.

*Умовні скорочення:

ЦПК – Цивільний процесуальний кодекс України;

ГПК – Господарський процесуальний кодекс України;

КАС – Кодекс адміністративного судочинства;

КПК – Кримінальний процесуальний кодекс України.

Станіслав Батрин, кандидат юридичних наук,

керівник проекту «Відкритий Суд»

Дякуємо всім кваліфікованим експертам, які долучилися до процесу підготовки даного документу, а особливо - партнерам з Проекту Європейського Союзу «Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні», Марку Сегалу та Оксані Цимбрівській.

Информация о материале

Опубликовано: 19 января 2017

Месть или пропаганда: как Азаров будет доказывать в судах госпереворот в Украине

Бывший премьер-министр Украины Николай Азаров заявил, что будет обращаться в международные суды после того, как московский суд признал государственным переворотом события в 2014 году в Украине. По словам бывшего премьера, под давлением международных судов, дело о госперевороте будут вынуждены рассмотреть и украинские суды. Однако опрошенные «Апострофом» юристы и эксперты уверены, что у дела нет перспектив в международных судебных инстанциях, и называют это не более, чем пропагандистскими мерами, курируемыми из Кремля.

Александр Мережко, юрист-международник:

Это полный бред и абсурд. Иначе, как идиотизмом, это нельзя назвать. Это так называемое решение российского суда идет вразрез с международным правом, потому что это суд иностранного государства и это не его юрисдикция. Принимать решения, тем более в рамках гражданского дела, по поводу конституционного права иностранного государства – это полный абсурд. Решение может принимать только суд Украины. А когда российский суд принял такое решение, даже с точки зрения их права это - тоже абсурд. Международное право построено на принципе суверенного равенства государств, и из этого проистекает, что каждое государство имеет свою внутреннюю юрисдикцию, и в рамках своей юрисдикции российский суд может принимать решения. Но они не вправе принимать, рассматривать или оценивать события, которые происходили на территории иностранного государства, особенно, связанные с конституционным правом.

Кроме того, Азаров же не говорит, в какие международные суды он будет обращаться. В Международный суд ООН - это исключено, потому что только государства могут туда обращаться. Может, он имеет в виду Европейский суд по правам человека? Но это тоже абсурд, потому что ЕСПЧ рассматривает в рамках своей компетенции только те дела, которые касаются защиты прав человека, предусмотренные Европейской Конвенцией о правах и свободах человека. А это решение никак не касается тех прав, которые предусмотрены. Он в силу своего идиотизма может попробовать туда направить жалобу, но она будет признана неприемлемой, просто посмеются над дебилами.

До этого Олейник (экс-нардеп от Партии регионов Владимир Олейник, - «Апостроф») говорил, что поедет в суды Польши, Франции, Германии и будет там добиваться признания событий в Украине госпереворотом, но это тоже идиотизм. Может, не понимает человек, что если он поедет туда и обратится в суды, то тогда его и других можно будет экстрадировать из этих стран.

Марк Фейгин, российский адвокат:

Один из тезисов, которые я озвучивал ранее, был как раз в том, что решение московского суда станет основанием для этой коммуны бывших украинских чиновников для обращения в международные судебные инстанции. Многие из этих чиновников подвержены санкциям, и они будут оспаривать их законность, законность конфискации имущества, замораживания их активов, ссылаясь на это решение суда. С юридической точки зрения для этого нет никаких оснований, потому что у московского суда не было оснований выносить это решение. То есть это решение является политически мотивированным, оно вынесено в интересах этой группы лиц, поскольку их интересы совпадают с позицией Москвы, которая в этом конфликте известно какой позиции придерживается.

Азаров говорил еще об одном моменте, что, когда наступит время, они готовы создать правительство в изгнании. Этот политический момент, а не процессуальный, мне кажется, тоже очень важен. Потому что даже если в ЕСПЧ обращаться по поводу замораживания счетов, он будет ссылаться на решение московского суда, что он был вынужден покинуть Украину, что преследование было основано на политических мотивах.

Еще мне кажется, что не в последнюю очередь они будут обращаться в какие-то другие международные инстанции для того, чтобы факт переворота признать на других уровнях. Есть Международный уголовный суд ООН, в который они могут обратиться за признанием того, что они преследуются по политическим мотивам, а в Украине произошел насильственный госпереворот. Хотя этот суд имеет определенные правила: туда должны обращаться государства. Но физлица тоже могут, для этого там нужны определенные условия. Возможно, они будут действовать как некий коллективный орган, и этого я бы не исключал, потому что это нужно Москве. Я вообще уверен, что все это нужно для того, чтобы вовлечь украинскую власть в эти судебные процессы, так как добиться они все равно ничего не смогут.

Тарас Чорновил, политический эксперт:

Это было сделано, чтобы удовлетворить свои очередные амбиции, поискать спонсоров, обиду выместить. Надо просто знать Азарова персонально, чтобы понимать, что такие действия - это для него характерно, он мелочно мстительный и думает, что таким образом отомстил «хунте».

Это также может быть определенное указание со стороны хозяев России. Чтобы сделать какой-то информационный повод и раскрутить эту тему. Недаром же суд получил указание вынести абсолютно фейковое решение. Это все пропагандистские моменты, которые используются исключительно для внутреннего воздействия.

Дело в том, что решения российских судов можно разделить на следующие категории: во-первых, это реальные приговоры, второе - это чисто репрессивные, когда они там своих преследуют, поскольку в России диктатура и путинский тоталитаризм. Третья категория – это фейковые дела, но без нарушения подследственности. И есть четвертая категория - это уже точный сюр, по решениям политтехнологов. Приближенные к Кремлю политтехнологи могут предложить проект определенного судебного решения, с которым они могут после появиться в суде, и они делают это исключительно для освещения в прессе. Поэтому это решение теперь будут использовать в агитках, серьезного значения оно иметь не будет. Понятно, что ни в одном международном суде принимать по этому поводу никаких заявлений не будут, в том случае, если Азаров будет ссылаться на решение этого суда. Но если он будет ссылаться, что его права были ущемлены, возможно, кто-то и рассмотрит. Хотя международные суды в таком случае требуют пройти всю процедуру в своей стране, пройти первую, вторую инстанцию.

Информация о материале

Опубликовано: 19 января 2017

Рисковые ребята. Когда банки вернут кредиты НБУ

Одним из явных последствий национализации Приватбанка стала концентрация кредитного риска государства.

Объем рефинансирования, которое банки должны НБУ, в начале декабря 2016 года превышал 28,6 млрд грн. После вхождения государства в Приватбанк объем долгов по рефинансу, выданному находящимся в распоряжении государства банкам, превысил 25 млрд грн или более 87% всех средств, выданных банкам.

Что это значит, и какие еще тенденции происходят с рефинансированием?

В распоряжении ЭП оказался список банков, получавших рефинансирование в НБУ. Речь идет о краткосрочных кредитах, полученных от регулятора путем рефинансирования, долгосрочных ссудах, полученных от НБУ, и долгосрочных стабилизационных займах. Всего в списке — десять учреждений.

Крупнейшие долги перед НБУ на 1 декабря 2016 года — у Приватбанка (19 млрд грн), Ощадбанка (2,57 млрд грн), банка «Родовид» (2,5 млрд грн), Проминвестбанка (1,1 млрд грн). Также рефинансирование получали Альфа-банк, Укргазбанк, Диамантбанк, «Пивденный», Платинумбанк, и ING Bank.

Первая тенденция — доля государства в долгах по рефинансу. По иронии, выдвинутые Приватбанку обвинения в высочайшей доле кредитования связанных лиц теперь НБУ и Минфин могут предъявить сами себе. Эта часть на день принятия решения по национализации Приватбанка составляла около 87%.

После национализации Приватбанка именно столько рисков, связанных с рефинансированием и его возвратом, оказалось сконцентрировано на одном лице — украинском государстве. Речь идет о долгах Приватбанка и трех других государственных учреждений — Ощадбанка, Укргазбанка и «Родовода».

Опрошенные ЭП эксперты считают, что статистика говорит о позитивной поддержке государством своих банков. «В кризисное время НБУ поддерживает госбанки, и это хорошо», — говорит финансовый аналитик Анатолий Дробязко.

«Госбанки погашают рефинансирование, это видно по платежам Ощадбанка и других банков. Ранее многие договоры лонгировались, а теперь НБУ просит возвращать средства», — говорит финансовый эксперт Василий Невмержицкий.

Риторическим будет вопрос, в какой мере правила, касающиеся коммерческих банков, можно применить к игроку с государственным статусом. Ведь, невзирая на высокую долю концентрации риска государства в руках государства, НБУ стал более прозрачным в вопросах выделения рефинансирования банкам.

Дает ли государственный статус право на индульгенцию? Ведь именно этот аргумент — высокая доля кредитов связанным лицам — озвучивали топ-менеджеры НБУ, объясняя, почему Приватбанк должен быть национализирован.

Банкиры предпочитают не комментировать действия регулятора.

«Считаю важным, что Нацбанк отошел от практики 2014-2015 годов, когда серьезный вес в объемах кредитов рефинансирования занимали кредиты «овернайт». Рефинансирование банков осуществляется исходя из соблюдения четких правил, улучшилась транспарентность процесса. Совершенствуются подходы НБУ по использованию комплекса инструментов управления ликвидностью банковской системы — одним из важнейших является механизм рефинансирования», — говорит глава Совета НБУ Богдан Данилишин.

По информации источников ЭП, банк ING в обеспечение рефинансирования отдавал валюту, Диамантбанк — облигации государственного займа.

У некоторых банков есть валютная ликвидность, но для ведения деятельности им нужна ликвидность в гривне. На межбанке по постановлению НБУ можно купить валюту только в тех же объемах, в каких она была продана.

«Своповые операции, когда банк отдает другому в обеспечение доллары, а получает гривню, рисковые. Есть своп — я отдаю доллары в обеспечение, а мне банк дает гривню. Тут есть и курсовой риск, и риск жизнеспособности банка. Есть риск, что через год не будет или банка, или валюты», — говорит один из банкиров.

Более того, банки с иностранными корнями ограничивают работу с обычными коммерческими банками в Украине. В итоге, последние обращаются за гривней к регулятору, оставляя залог в виде валюты.

«Операции своп не являются поддержкой ликвидности банка, поскольку у банка эта ликвидность уже есть, но используются для регулирования ликвидности в разных валютах. Периодически на рынке возникает повышенный спрос на ту или иную валюту, что позволяет банку заработать на сделках типа «своп» с НБУ», — объясняет директор казначейства «Альфа-банка Украина» Владимир Лотоцкий.

Каковы шансы на возврат денег рефинансирования после установления государственного контроля над банками? Например, Ощадбанк и Укргазбанк демонстрируют платежную дисциплину.

«Рефинансирование получено для поддержания ликвидности банка на условиях, установленных нормативами НБУ. Банк погасил 90% полученного срочного рефинансирования, срок погашения которого приходится на 10 июня 2020 года.

Из суммы погашенного рефинансирования 86% осуществлено досрочно. Банк активно наращивает ресурсную базу за счет прироста депозитов физических и юридических лиц, что не исключает в дальнейшем возможности досрочного погашения оставшейся суммы», — рассказали ЭП в Ощадбанке в декабре.

В Укргазбанке говорят, что в 2016 году погасили НБУ более 3,7 млрд грн рефинансирования.

«Это долги, которые появились в 2008-2009 годах по кредитам поддержки ликвидности по программе финансового оздоровления в сложных экономических условиях. Считаем, что в 2008-2009 году рефинансирование использовалось неэффективно, что привело к участию государства в капитале банков.

Досрочное погашение кредитов рефинансирования стало возможным с учетом высокого уровня ликвидности и платежеспособности банка, что говорит о его эффективной работе после докапитализации государством», — говорят в банке.

Досрочный возврат рефинансирования стал еще одним трендом 2016 года. Досрочно возвращают НБУ средства крупнейшие банки — ПУМБ и «Пивенный», спешит погасить свои долги перед регулятором «Кредит-Днепр».

«Банк «Кредит-Днепр» погасил задолженность по стабилизационному кредиту НБУ на семь месяцев раньше положенного срока. По графику погашение должно было завершиться 1 апреля 2017 года. Мы же закрыли долг летом 2016 года», — говорит зампредседателя правления банка «Кредит-Днепр» Сергей Волков.

«В начале 2016 года банк пользовался кредитами рефинансирования в сумме 485 млн грн, выданными в 2008-2009 годах. График погашения предусматривал постепенное снижение долга, начиная с июля 2016 года, равными частями до середины 2020 года. Банк досрочно и в полном объеме погасил задолженность в мае 2016 года», — говорит зампредседателя правления ПУМБ Игорь Кожевин.

«Долг банка перед НБУ составляет 544 млн грн или менее 3% совокупных обязательств. Он состоит из стабилизационного кредита на 366 млн грн и краткосрочного привлечения средств под залог валютных ОВГЗ на 178 млн грн.

Стабилизационный кредит был привлечен для оперативного покрытия дефицита ликвидности. Полученные средства позволили сгладить негативное влияние кризиса в наиболее тяжелом для банковской системы 2014 году», — говорит директор финансового департамента банка «Пивденный» Дмитрий Вотченко.

По его словам, задолженность по стабилизационному кредиту погашается с опережением графика: с начала 2016 года до конца ноября 2016 года банк погасил по этому займу 176 млн грн.

«Банк должен погасить задолженность по стабилизационному кредиту в июне 2018 года. Однако с учетом опережения графика банк ожидает, что кредит будет погашен до конца 2017 года», — считает Вотченко.

Финансовый эксперт Василий Невмержицкий уточняет, что хотя постановления НБУ говорят о предоставлении поддержки всем коммерческим банкам, сейчас проводится жесткая политика по возврату ресурса, выданного частному сектору.

«Это связано с тем, что у коммерческих банков сейчас сверхвысокая ликвидность: много гривни и остатков на корсчетах. Также мы видим динамику снижения процентных ставок по депозитам из-за отсутствия качественных заемщиков для кредитования и избытка ликвидности», — говорит Невмержицкий.

К слову, не всегда государственные менеджеры могут быстро вернуть средства рефинансирования. В Фонде гарантирования вкладов рассказывают, что до 1 ноября из 82 неплатежеспособных банков 28 получили рефинансирование.

«Из них три банка — «Форум», «Демарк» и «Укрбизнесбанк» — рефинансирование уже погасили, а долги банка «Киев» переданы в Укргазбанк», — говорят в ФГВФЛ.

Общий долг остальных 24 банков — 55,9 млрд грн на 1 ноября 2016 года. На банк «Финансовая инициатива» приходится почти 1/6 всех долгов по рефинансированию неплатежеспособных банков — более 9 млрд грн.

«Банки погашают долги перед НБУ нарастающим остатком с момента введения временной администрации. На 1 ноября 2016 года — 2,4 млрд грн за 2014-2016 годы. Из них 1,33 млрд грн — за 2016 год», — рассказывают в ФГВФЛ.

«Средства, полученные от государства в виде рефинансирования, будут возвращены. Сейчас разрабатывается соответствующий план», — рассказали в пресс-службе Приватбанка.

«Команде, которая управляет Приватбанком, нужно будет сильно стараться, чтобы вернуть рефинансирование. Впрочем, кредиты рефинансирования обеспечены личным поручительством Игоря Коломойского и некими активами, но эти договоренности не публичны», — говорит Дробязко.

По данным ФГВФЛ, на возврат рефинансирования негативно влияют длительные судебные процессы и низкое качество корпоративных займов, при котором около 60% кредитного портфеля составляет все залоги по кредитам рефинансирования.

Поскольку к качеству кредитного портфеля Приватбанка со стороны НБУ звучали серьезные претензии, то пока непонятно, какие аргументы и легальные методики могут применяться для возврата рефинансирования в части портфеля, учитывая, что качество части обеспечения по рефинансу было поставлено под сомнение и использовалось как повод для национализации банка.

Информация о материале

Опубликовано: 19 января 2017