Главная
Невидимий дим. Як нові акцизні марки виведуть з тіні ринок тютюну
З 1 липня 2018 року почали діяти нові правила маркування тютюнових виробів акцизними марками. Тепер споживачі зможуть за кольором марки визначити, що перед ними: пачка сигарет, сигарил чи сигар. Що це дасть?
Опитані ЕП учасники ринку і податківці переконують: нові правила ліквідують схеми з мінімізації податкових зобов'язань. ЕП розбиралася, чи насправді це так, і яких нових змін платникам податків чекати в акцизній політиці.
Чому зростає «тінь»
Перехід на кольорові марки депутати узгодили ще в грудні 2017 року. Тоді, під час бюджетного процесу, у Податковий кодекс була внесена відповідна правка.
З 1 липня акцизні марки на сигарети з фільтром та без фільтра вітчизняного виробництва залишаться зеленого кольору, імпортного виробництва — синього. Для вітчизняних сигар, сигарил, кальянного та жувального тютюну вводяться марки помаранчево-зеленої кольорової гами.
Сигари, сигарили та тютюн імпортного виробництва позначатимуть рожево-бордовими акцизними марками.
Мета цих змін — посилити контроль за виробництвом, продажем та логістикою тютюнових виробів.
Контрабанда та контрафакт — традиційна проблема ринку підакцизних товарів, а в останні роки вона загострилася. Одна з причин — анексія Криму та війна на сході країни. Сигарети входять до переліку товарів, які ділки найчастіше нелегально перевозять через лінію розмежування з окупованими територіями.
«В Україні фіксується вкрай небезпечна ситуація: швидке зростання продажів сигарет, ввезених або виготовлених незаконно. Періодичний аудит ринку компанією «Кантар Ті Ен Ес» свідчить про дворазове зростання обсягів торгівлі незаконно ввезеними сигаретами у квітні 2018 року порівняно з квітнем 2016 року.
Зараз 3% ринку — це контрабандні сигарети», — каже директор з корпоративних питань компанії «Філіп Морріс Україна, Кавказ та Молдова» Наталія Бондаренко.
Для жорсткого контролю за виробництвом і реалізацією сигарет є й інша підстава.
Акцизна діра
Дотепер акцизні марки на сигарети та сигарили були однакові, але різне оподаткування. Акцизне навантаження на сигарети складається із специфічної та адвалорної ставок і мінімального податкового зобов'язання — МПЗ.
Специфічна ставка акцизу становить 577,98 грн за тис штук, МПЗ — 773,2 грн за тис штук, ставка акцизу на сигарили та інші тютюнові вироби — 726,15 грн за кг.
За словами менеджера з корпоративних питань компанії «JTI Україна» Андрія Фіти, мінімальне акцизне зобов'язання з пачки сигарет становить 15,46 грн. Всього податкові зобов'язання — акциз та ПДВ — становлять 18,55 грн. Одна акцизна марка коштує 9 коп, а частка податків у ціні пачки сигарет сягає 70%.
Однаковий колір акцизних марок на всі тютюнові вироби та різниця в оподаткуванні дозволяла мінімізувати податкові зобов'язання. «Виробник міг придбати акцизні марки для пачки, яка містить дві сигарили, і наклеїти її на пачку, що містить 20 сигарет», — наводить приклад Фіта.
На тютюновому ринку України працюють шість основних гравців. Четверо з них — міжнародні компанії: JTI працює у Кременчуці, British American Tobacco експлуатує Прилуцьку тютюнову фабрику, Philip Morris розташована у Харкові, а Imperial Tobacco опікується Київською тютюновою фабрикою. П'ятий гравець — Винниківська тютюнова фабрика — колишня Львівська. Шостий — Юнайтед Тобакко, яка розташована у місті Жовті Води на Дніпропетровщині.
Найскандальніший учасник ринку — Винниківська тютюнова фабрика. За даними преси, вона мінімізує податкові зобов'язання, наклеюючи марки для сигарил на сигарети.
ЕП уже пояснювала, в чому підозрюється ця фабрика. На початку 2018 року ДФС перевірила один з філіалів одного з тютюнових виробників і виявила там 452 тис пачок сигарет з фільтром, обклеєних акцизними марками для інших тютюнових виробів, які оподатковуються за меншими ставками.
За підрахунками фіскалів, податкові зобов'язання було занижено щонайменше на 3,5 млн грн. Як свідчать оперативні матеріали ДФС, під час обшуку було вилучено великі партії сигарет марок Strong та Lifa, які виробляє львівська фабрика.
Готовність до нових правил
Виробники та імпортери тютюнових виробів замовили на липень 15,355 млн марок нового взірця, з яких 11 млн штук — для маркування вітчизняної продукції і 4,355 млн штук — імпортної. Про це ЕП повідомили у прес-службі ДФС.
У 2017 році загальна кількість реалізованих «тютюнових» марок акцизного податку становила 3,4 млрд штук, за п'ять місяців 2018 року — 1,2 млрд штук.
«Спостерігається незначне зменшення виробництва тютюнових виробів. Це пов'язано з особливостями адміністрування акцизного податку з тютюнових виробів, коли виробники перед початком нового бюджетного року, який, як правило, супроводжується підвищенням акцизного податку, накопичують великі обсяги готової продукції на складах», — пояснили ЕП у фіскальній службі.
Опитані ЕП учасники ринку мають спільну думку: нова система акцизних марок дозволить зменшити можливості для маніпуляцій з акцизними марками.
Так, керівник відділу з роботи з державними органами компанії «Бритіш американ тобакко Україна» Юрій Рилач говорить, що запровадження нових зразків акцизних марок дозволить належним чином обліковувати нові товарні позиції на ринку.
«Нові правила маркування суттєво обмежать можливості недобросовісного використання акцизних марок для маркування товарів, що перебувають в різних режимах оподаткування», — вважає він.
За словами Рилача, це також полегшить виявлення нелегальної продукції: пачку сигарет, марковану неправильно, буде важко не помітити у місцях продажу. У JTI та Philip Morris такої ж думки: нові марки дозволять закрити діри у законодавстві і мінімізувати використання схеми з ухилення від сплати акцизного податку.
Утім, нові правила — це не кінець можливостей для інших схем. Відповідь ДФС на запит народного депутата Михайла Кобцева свідчить: у 2018 року львівська фабрика придбала майже 400 млн акцизних марок для сигар та сигарил.
Попереднє придбання акцизних марок старого зразка Кобцев пояснив так: «Ми живемо у вільній країні, і кожен може купувати що завгодно. Саме придбання напередодні зміни правил маркування — не доказ злочину. Однак, зважаючи на серйозну інформацію про цю фабрику у пресі та ДФС, це може свідчити про наміри продовжити зловживання з акцизними марками».
На прохання ЕП прокоментувати звинувачення у мінімізації податкових зобов'язань та авансову закупку акцизних марок у ВТФ відповіли, що готові надати коментарі особисто в руки 3 липня.
«Відповіді на поставлені вами питання, а також відповідні коментарі проблематики маркування тютюнових виробів можуть бути вам надані особисто 3 липня за адресою Винниківської тютюнової фабрики: м. Львів-Винники, вул. Шевченка, 1».
Варіанти відповіді e-mail, телефоном або будь-яким месенджером на фабриці не розглядають. Пропозицію зустрітися на день-два раніше, коли кореспондент ЕП перебував у Львові, керівництво фабрики розглядати відмовилося.
ДФС, своєю чергою, обіцяє відреагувати на оприлюднену інформацію та перевірити компанію на предмет дотримання законодавства щодо маркування тютюнових виробів та фактичного використання марок акцизного податку.
Це буде не перша перевірка. За даними джерел ЕП, податківці проблему бачать, але виявлення порушень поки «точкове» — фіксація нелегальних партій по Україні. Як зазначають співрозмовники видання в уряді, повністю зупинити виробництво на фабриці і покрити перевіркою усі філіали одночасно поки що складно.
Плани на майбутнє
Наступний крок, який декларується в акцизній політиці, — запуск електронної акцизної марки та зміна підходів до оподаткування.
У першому випадку мова йде про запуск електронної системи контролю за виробництвом та обігом сигарет. Запровадження електронної марки обговорюється не перший рік, однак досягти консенсусу досі не вдалося. Недавно ДФС та представники галузі активізували переговорний процес.
Зміна підходів до оподаткування полягає в тому, щоб включити у ставку акцизу вартість акцизної марки та податок з роздрібної торгівлі. Останній з'явився у 2015 році в рамках реформи децентралізації і є джерелом доходів місцевих бюджетів.
Як повідомляє ДФС, зараз 30-40% акцизного податку з роздрібного продажу тютюнових виробів не декларуються. Бюджет не отримав у 2017 році близько 800 млн грн. Після включення податку з роздрібної торгівлі в акциз кошти розподілятимуться між державним та місцевими бюджетами.
Вартість акцизної марки, за словами Бондаренко, також має бути частиною акцизного податку. На думку тютюнових виробників, це дозволить уникнути маніпуляцій з ціною акцизних марок.
«9 копійок — наче небагато на фоні мінімального акцизного зобов'язання: 15,46 грн за пачку. Проте, враховуючи кількість марок, яку купує індустрія (за нашими оцінками, понад 3 млрд у 2018 році), її вартість немала», — пояснює Рилач.
В Україні не раз переглядали вартість акцизних марок, в тому числі у зв'язку із запровадженням «спеціальних захисних елементів», наприклад, голограм.
«В результаті підвищень вартості марок зростали доходи суб'єктів господарської діяльності, але не держави. Для уникнення маніпуляцій з вартістю марок їх ціну слід включити до акцизного податку. Сплачуючи акциз за продукцію, виробник або імпортер отримує безкоштовно відповідну кількість марок», — резюмує він.
Усі ці пропозиції Мінфін та ДФС повинні оцінити на предмет фіскального ефекту та легкості адміністрування, адже об'єднання податків з їх подальшим розщепленням може збільшити навантаження на казначейство, а потім включити або не включити ці пропозиції у бюджет-2019.
- Информация о материале
Рада сократила наблюдательные советы госбанков
Верховная Рада сократила наблюдательные советы госбанков с 15 до 9 человек, 6 из которых должны быть независимыми. За принятие в целом законопроекта №8331-д проголосовали 263 депутата при минимально необходимых 226.
Так авторы законопроекта отмечают, что статьей 7 Закона Украины «О банках и банковской деятельности» в новой редакции предусмотрено, что наблюдательный совет госбанка состоит из 9 членов, из которых 6 членов должны быть независимыми, а 3 члена - представителями государства пропорционально от Президента, Кабинета Министров и Верховной Рады.
Также определяется перечень критериев, которым должны соответствовать независимые члены наблюдательного совета и представители государства в наблюдательном совете государственного банка.
Для определения претендентов на должности членов наблюдательного совета государственного банка Кабинет министров образует конкурсную комиссию, в состав которой входят три представителя от Президента, три представителя от Кабинета Министров и один представитель от парламента.
Также будет усовершенствована система корпоративного управления государственных банков.
Как писало ZN.UA, отказ от реформы корпоративного управления в госбанках по сути означает отказ от их реформирования, что не будет благосклонно воспринято ни правительством Гройсмана, которому депутаты влепили пощечину, ни банковским сектором, который от «проблемы госбанков» уже устал, ни международными партнерами, которые потратили много времени на подготовку реформы.
- Информация о материале
На трасу Харків-Зміїв-Гороховатка-Балаклія додатково витратять майже 20 мільойнів
Служба автомобільних доріг у Харківській області уклала додаткову угоду з ПАТ «Шляхове ремонтно-будівельне управління № 33» щодо ремонту дороги вартістю 18,24 млн. грн.
Про це йдеться на сайті «Прозорро».
Договір уклали без проведення відкритих торгів.
Дорожники обґрунтували укладання договору без торгів тим, що в процесі надання послуг по об'єкту «Поточний середній ремонт автомобільної дороги загального користування державного значення Р-78 Харків-Зміїв-Балаклія-Гороховатка на ділянці км 7+018-км 144+176 Харківської області (окремими ділянками)» при обстеженні та визначенні обсягів робіт на 2018 рік, підрядником ПАТ «ШРБУ № 33» (лист № 98 від 15.06.2018р.) було встановлено, що внаслідок значних руйнувань на ділянках ремонту по Харківському районі, обсяг вирівнюючого шару перевищує обсяги зазначені кошторисною документацією, в результаті чого було складено дефектний акт та направлено звернення до Харківського національного автомобільно-дорожнього університету, щодо роз'яснення стосовно використання та технології укладання крупнозернистої щільної асфальтобетонної суміші.
На лист-запит ПАТ «ШРБУ № 33» до кафедри будівництва та експлуатації автомобільних доріг Харківського національного автомобільно-дорожнього університету надана відповідь, в якій зазначено, що згідно п.8.2.4 ДБН В. 2.3-4:2015, з посиланням на табл.Ж.1, встановлена вимога, згідно з якою товщина конструктивного шару з крупнозернистої щільної асфальтобетонної суміші в ущільненому стані повинна становити не менше ніж 10 см, не залежно від результатів розрахунку на міцність дорожнього одягу.
Дорожники пояснили, що додаткову закупівлю треба здійснити в того самого постачальника з метою уніфікації, стандартизації та забезпечення сумісності з наявними послугами. Заміна попереднього надавача послуг, за їх даними, призведе до несумісності та виникнення проблем технічного характеру, пов’язаних з експлуатацією та обслуговуванням об'єкту.
Мова йде про ремонт ділянки довжиною 4 км.
Минулого року за результатами торгів була укладена угода на ремонт цієї дороги на суму 98 млн. грн. ПАТ «Шляхове ремонтно-будівельне управління №33» отримало 28,1 млн. грн. на ремонт дороги Харків-Зміїв-Балаклія-Гороховатка в минулому році. Саме на цій дорозі місцеві мешканці міряли висоту ям за допомогою торта «Рошен».
Акціонерами ПАТ «ШРБУ №33» є Володимир Шевченко, Олександр Іванюк, Михайло Іванюк, Петро Іванюк.
- Информация о материале
Эпопея с застрявшими украинскими туристами: у кого добиваться компенсации
С началом летнего туристического сезона украинские сторонники пакетных туров массово столкнулись с проблемой вылета на отдых и возвращения домой. В частности, в результате отмены и задержки сразу нескольких рейсов более тысячи туристов «застряли» в аэропорту «Киев» им. Игоря Сикорского и не могли вернуться из Туниса. Туроператор Oasis Travel и авиакомпания Bravo Airways обвиняли друг друга в этом коллапсе.
В правительстве уже анонсировали появление рейтинга авиакомпаний, пообещали полную техническую проверку самолетов, которые осуществляют нерегулярные перевозки, и заявили о планах запретить полеты самолетов со сроком эксплуатации более 20 лет. Также подняли вопрос о лишении лицензии туроператора Oasis Travel.
О своем видении того, как может разрешиться ситуация и есть ли у туристов шансы получить компенсацию потраченных средств, рассказал директор Центра развития туризма Украины Владимир Царук.
Ситуация с задержками рейсов и лишением лицензий – это две отдельные истории. Лишение лицензий теперь относится к сфере не Минэкономразвития, а Управления защиты прав потребителей. Если соответствующая комиссия примет решение, что действительно были нарушения лицензионного законодательства, то компанию – в этом случае туроператора – могут лишить лицензии.
Однако есть претензии с обеих сторон. Туроператор Oasis Travel ссылается на то, что в договоре между ним и авиакомпанией Bravo Airways прописано, что средства должны были поступать постепенно. Нужно смотреть, каким на самом деле был договор между туроператором и авиакомпанией. Сейчас они кивают друг на друга, и рано говорить, кто прав. Чтобы сделать выводы, надо видеть договоры.
Прежде всего в этой истории страдают туристы, потому что они заплатили деньги, но не получили услуги. А виноваты и авиакомпания, которая приостановила рейсы, и туроператор, который заключил с ней договор. Кто из них виноват в большей степени, в дальнейшем уже должны решать судебные органы. Ведь туристы, разумеется, будут судиться.
Задержки рейсов – это вина авиакомпаний, и не только Bravo Airways. Задержали рейсы и в Тунис, и в Испанию, и в Албанию. Туристы не могли вылететь из Грузии. Несколько рейсов в Турцию были отменены... Надо разбираться, почему авиакомпании не выполняют свои обязательства. Они же не говорят, что им не заплатили деньги, а просто задерживают рейсы или отменяют их.
Вопрос компенсаций – очень непростой. Он прояснится, когда будут какие-то судебные разбирательства. Судебные органы должны решить, какой должна быть компенсация. Вот только в истории независимой Украины особых прецедентов с компенсацией за то, что, например, пассажиры не улетели чартерным рейсом, но им предлагали, практически не было. То есть компенсации, к сожалению, не выплачивали. Посмотрим, как будет на этот раз.
Что касается случаев, когда рейсы отменили оператор и авиакомпания, должны быть прямые решения суда, и должен кто-то компенсировать расходы. В прошлом году был прецедент: в такой же истории туроператор IdrisKa tour приостановил чартерную программу, а авиакомпания заявила, что ей задолжали огромные средства, и приостановила авиаперелеты. И людям они не компенсировали убытки. Компенсировали в основном туристические агентства, которым люди заплатили деньги: или второй раз бронировали людям турпакеты, или во многих случаях возвращали средства, если человек не хотел лететь.
- Информация о материале
Боротьба з корупцією: чого вчить досвід ЄС
68% європейців вважають, що корупція є поширеним явищем у їхній країні. Про це говорять дані соціологічних опитувань Eurobarometer.
Водночас лише 2% опитаних особисто піддавались корупції, а 3% – були свідками корупційних дій.
Країни ЄС дуже відрізняються одна від одної як за станом корупції, так і за методами боротьби з нею.
Загалом, можна виділити країни, які не надто успішні у цьому, та країни з так званою «чистою» репутацією. Цей розподіл чітко видно на карті Індексу сприйняття корупції 2017 року.
Україна, яка зараз продовжує впроваджувати власну антикорупційну реформу, може взяти для себе корисні уроки як із досвіду некорумпованих країн ЄС, так і зрозумівши, чому деякі члени ЄС є менш успішними у цій сфері.
Уроки країн ЄС
Один із найуспішніших прикладів боротьби з корупцією – Естонія – досягла цього, не створюючи окремих органів. Проте тут була політична воля політиків викорінити хабарництво.
Після краху радянської моделі з’явилась і можливість. Після того, як естонська мова стала офіційною, багато російськомовних мігрантів втратили свої посади і замість них прийшли молоді естонці. Це повністю зруйнувало радянські корумповані мережі.
А швидке відновлення економіки дозволило дати держслужбовцям високі зарплати.
В Болгарії такої політичної волі не було. Антикорупційна реформа стала можливою завдяки тиску ЄС.
Так, місцевий антикорупційний орган отримав повноваження проводити розслідування, лише коли ЄС відмовився надавати фінансування.
Створення антикорупційних органів не забезпечує гарантованого викорінення корупції. Навіть більше – успішна боротьба можлива й без таких органів.
Наприклад, в Естонії обмежились програмою «Відверта держава», яка включала декілька міністерств. І цього було достатньо.
Проте якщо у країні корупція є досить поширеним феноменом, створення окремих автономних органів може бути необхідним. Проте для їх ефективної роботи є кілька передумов.
Автономність. Навряд чи хоч якийсь антикорупційний орган може бути повністю незалежним. Проте він має бути достатньо автономним.
Наприклад, голову Спеціальної служби розслідувань Литви призначають спільно президент та парламент. Також у Литві цей орган має звітувати і президенту, і парламенту.
Таким чином, нагляд за його діяльністю здійснюють кілька державних інституцій, при цьому парламент є органом, що складається із представників народу. Це зменшує можливість політичного тиску.
Повноваження. Одним із головних завдань антикорупційних органів є розслідування. У цьому дуже допомагає наявність простого механізму повідомлення про корупційні дії громадянами.
Також багато країн впроваджують програми захисту свідків та можливість повідомляти про корупцію анонімно.
Найбільш ефективною є система захисту інформаторів у чотирьох країнах ЄС: Люксембург, Румунія, Словенія та Велика Британія.
Так, Румунія захищає на законодавчому рівні від помсти державних службовців, які повідомляють про неправомірні дії. Їх ідентичність також приховується.
Існує безліч каналів інформування – від держорганів та поліції до громадського сектора та медіа. Проте тут також є багато практичних прогалин. Наприклад, мало хто із держслужбовців знає про відповідні права та можливості.
Важливим елементом розслідування є моніторинг декларацій про активи та боргивисокопосадовців. Зокрема, цим займається латвійське Бюро попередження та боротьби з корупцією.
Проте цю функцію можуть також виконувати й інші органи, які не спеціалізуються на боротьбі з корупцією. Наприклад, Офіс аудиту Болгарії зберігає реєстр таких декларацій, а в Литві високопосадовці подають декларації до Комісії з етики.
Часто декларації подають лише певні категорії чиновників: обрані людьми чи призначені політики, високі чини тощо – або працівники секторів, де ризик корупції є найбільшим (державні закупівлі, митниця, податкова тощо). В результаті антикорупційний орган може сфокусуватись на важливих справах та уникнути надмірного перевантаження дрібними справами – ними займається поліція.
Завдання висування та підтримки обвинувачення у суді мають далеко не всі антикорупційні органи. Так, відповідний орган Хорватії має за плечима безліч успішних справ розслідування та обвинувачення високопоставлених чиновників. Такі повноваження потрібні, якщо корупція у країні є поширеною і немає довіри до прокуратури.
Якщо підозрюваний користується імунітетом, то антикорупційний орган подає звіт про підозри у корупції до парламенту, який далі слідує відповідним конституційним процедурам. Проте часто парламент не знімає імунітет. Так, у Румунії парламент не завжди дозволяє проводити обшук, арештовувати чи розслідувати справи щодо колишніх та чинних міністрів, а також депутатів.
Спеціальна служба розслідування Литви готує навчальні матеріали щодо попередження корупції та працює зі школами задля їх впровадження у навчальні програми.
Інші превентивні заходи можуть включати моніторинг політик, законів та діяльності державних органів влади.
А антикорупційні органи Литви та Латвії, наприклад, можуть висуватипропозиції щодо перегляду законодавчих актів.
Ресурси. Досвід країн ЄС показує, що достатнє фінансування є передумовою успішної роботи антикорупційних органів. Крім того, вони мають бути спроможні виконувати покладені на них зобов’язання. Тому, наприклад, у антикорупційному органі Румунії працюють не лише розслідувачі та прокурори, але й економічні та фінансові експерти, програмісти тощо.
Суд. Створення окремих антикорупційних судів є радше винятком, ніж правилом. Більшість країн ЄС посилюють ефективність та прозорість всієї судової системи.
Проте є й винятки, як-от Словаччина. Тут у відповідного спеціалізованого суду достатньо ресурсів, а справи розглядаються швидко.
А у Франції створено вісім міжрегіональних спеціалізованих судів. Вони проводять розслідування та виносять судові вироки у найбільш складних справах. Судді мають доступ до інноваційних технік розслідування, як-от інфільтрація, прослуховування, використання спільних команд розслідувачів із кількох країн. Їм допомагають спеціалісти із податкових, митних та фінансових органів, а також приватного сектора.
Крім того, створення окремого суду може бути виправданим, якщо рівень довіри до судової системи є низьким.
Державна служба. Боротьба з корупцією відбувається і в рамках внутрішніх структур державної служби. Так, у Литві створюють внутрішні відділи попередження корупції у державних та муніципальних органах.
Координація. Координація між різними органами, які борються з корупцією, є важливою як для країн зі спеціалізованими антикорупційними органами, так і для тих, в яких таких органів немає.
Що ЄС пропонує Україні
Антикорупційна ініціатива EUACI - найбільша програма технічної допомоги ЄС в боротьбі з корупцією в Україні. Ініціатива складається із трьох компонентів:
- Зміцнення функціонального та нормотворчого потенціалу державних органів у сфері запобігання і боротьби з корупцією;
- Посилення парламентського нагляду за процесом реформування і зміцнення спроможності з ретельного аналізу та вдосконалення стратегічної нормативно-правової бази;
- Посилення спроможності органів місцевого самоврядування, організацій громадянського суспільства та медіа у залученні до процесу боротьби з корупцією.
В червні 2018 року EUACI провела оффлайнову комунікаційну кампанію «Парк корупції».
Це перший у світі інтерактивний проект із привернення уваги громадськості до проблеми топ-корупції та розповіді про боротьбу з нею.
Парк rорупції складається з десяти надувних шатер, в яких встановлено різні інсталяції, експонати, інтерактивний контент, VR, доповнена реальність. Одне із шатер зроблене у формі золотого батона - це згадка про біглого екс-президента Віктора Януковича.
За перші 2,5 тижні роботи Парку він прийняв понад 19 тисяч відвідувачів.
«Молодь зможе скористатися приладами віртуальної реальності, щоби випробувати себе в ролі детектива Національного антикорупційного бюро, здійснити обшук в будинку корупціонера, взяти участь в його віртуальному арешті, оглянути лабораторію НАБУ», - відзначає керівниця проекту Ярослава Гресь.
- Информация о материале
Азовский рубеж. Чем Украина может ответить России на возможное вторжение с моря
Российские пограничники продолжают подвергать досмотру украинские и иностранные суда в Азовском море, препятствуя работе портов в Мариуполе и Бердянске. Фокус разбирался, что нужно России и чем может ответить Украина, если конфликт перейдет в вооруженное противостояние
В качества повода для создания кризиса в Азовском море российская сторона использовала задержание украинскими пограничниками 25 марта рыболовецкого сейнера «Норд» с керченской регистрацией. Причиной задержания называлось нарушение правил выхода из оккупированного Крыма. Сейнер был отконвоирован в Бердянск.
Шантажные работы
В конце мая РФ перекрыла около 2 тысяч квадратных километров территории Азовского моря, в районе Бердянска и Мариуполя, якобы для проведения учебных стрельб. Ни одного учебного выстрела так и не было сделано, зато пограничники ФСБ РФ начали останавливать и досматривать иностранные суда, следующие в морские торговые порты Мариуполя и Бердянска, а также из этих портов.
Досмотры продолжились и после 23 мая, когда заявленные российской стороной сроки перекрытия территории Азова формально истекли. В некоторых случаях процедура досмотров затягивалась на много часов, из-за чего, например, со 2 по 4 июня Мариупольский морской торговый порт практически остановил свою работу.
Как сообщает руководитель проекта «Майдан закордонних справ» Андрей Клименко, который отслеживает ситуацию на Азовском море, по состоянию на 25 июня российские пограничники осуществили 56 остановок и досмотрели 39 судов. Некоторые из них досматривались по нескольку раз.
В ряде случаев были остановлены суда, следующие под украинским флагом. По информации Клименко, 24 июня в 21:30 береговая охрана ФСБ РФ на два с половиной часа остановила украинский сухогруз Mednogorsk.
Совершая такие действия, РФ формально ничего не нарушает, поскольку согласно Договору о совместном использовании Азовского моря и Керченского пролива, который был заключен в 2003 году, Азов является внутренним морем России и Украины, не имеющим территориальных вод. Здесь может свободно перемещаться любой торговый или военный корабль под флагом РФ и Украины, который используется в некоммерческих целях.
Однако условия договора не касаются иностранных судов. Их многочасовые досмотры наносят экономический ущерб портам Мариуполя и Бердянска – от $5 тыс. до $15 тыс. в сутки за одно судно, в зависимости от его технических параметров. Эти цифры приводит начальник службы по связям с общественностью Мариупольского порта Анна Чагир, комментируя последствия вынужденного простоя с 2 по 4 июня.
По мнению координатора группы «Информационное сопротивление» (ИС) Дмитрия Тымчука, действия российской стороны продиктованы, прежде всего, экономическими соображениями. Блокирование портов приводит к удорожанию логистики и может заставить контрагентов искать другие пути для доставки своих грузов. Это наносит ущерб украинской экономике и может спровоцировать сокращение рабочих мест. А дестабилизация ситуации в регионе выгодна Кремлю.
Кроме того, по версии ИС, блокируя судоходство в Азовском море, Россия пытается вынудить Украину возобновить поставки днепровской воды в аннексированный Крым. Ситуация с водоснабжением в Крыму действительно катастрофическая. В начале июня оккупационные власти в связи с засухой даже объявили чрезвычайную ситуацию в четырех районах Северного Крыма.
Впрочем, ИС не исключает, что Россия может прибегнуть и к военной силе в районе Азовского моря. Во всяком случае, условия для этого уже создаются.
Угроза с моря
Украина не располагает на Азовском море кораблями военно-морских сил. Охрану акватории несет Мариупольский отряд морской охраны Государственной пограничной службы (ГПС), усиленный плавсредствами Керченского отряда, эвакуированного из Крыма в 2014 году. Всего, по данным Украинского милитарного портала, наша страна может выставить в Азовском море два корабля, пять катеров и 11 малых быстроходных катеров.
Из них только один сторожевой корабль «Донбасс» имеет артиллерийское вооружение в виде спаренной 30-мм артустановки. Кстати, именно этот корабль был передислоцирован в 2014 году из Крыма. Второй корабль – это турецкая рыболовецкая шхуна «Баба Хасан». В 2010 году она была конфискована за незаконный вылов рыбы, оборудована пулеметами и передана морской охране под новым названием «Оникс».
У нашего противника ситуация намного лучше. По информации координатора ИС Константина Машовца, корабельно-катерная группировка ФСБ в Азовском море насчитывает до 16 пограничных сторожевых кораблей (ПСКР), семь из них имеют мощное артиллерийское вооружение, включая 76-мм и 30-мм артиллерийские орудия. Сюда же следует добавить 36 быстроходных катеров с крупнокалиберным пулеметным вооружением.
Хотя эта группировка превышает численность и боевые возможности Мариупольского отряда морской охраны ГПС, РФ предпринимает меры по ее усилению. Еще 23 мая Андрей Клименко сообщил о переброске изКаспийского моря в Азовское двух речных бронекатеров АК-201 и АК-248 проекта 1204 («Шмель») и одного катера АК-326 проекта 1400М («Гриф»). Бронекатера «Шмель» вооружены 76-мм орудиями со спаренным 7,62-мм пулеметом. На борту у них имеются 17-ствольные 140-мм реактивные системы залпового огня, а также зенитное вооружение, включая ПЗРК «Стрела-2М». Катера «Гриф» вооружены крупнокалиберными пулеметами.
Таким образом, утверждает Машовец, РФ создает предпосылки для высадки морского десанта на побережье Азовского моря, целью которого может стать как захват Мариуполя, так и создание «сухопутного коридора» в Крым. В ходе этой операции противник способен форсировать Таганрогский залив и при поддержке авиации атаковать район Мариуполя с моря. Одновременно РФ может начать наступление в зоне проведения Операции объединенных сил – на приморском участке и на юге Донецкой области.
Авиационная поддержка такого удара также выглядит достаточно солидной. По мнению Машовца, Украина должна быть готова отражать атаки до 100-120 ударных самолетов типа Су-24, Су-34, Су-25 (различных модификаций) и не менее 30-35 ударных вертолетов типа Ми-28, Ка-50 и Ка-52. Для захвата плацдарма на Азовском побережье противник может использовать группировку в 500-700 человек с бронетехникой, причем для удержания этого плацдарма группировка может быть быстро увеличена втрое. В случае такого комбинированного воздействия, как полагает ИС, украинским войскам будет крайне сложно отстоять Мариуполь.
Отметим, что до сих пор в ходе войны на Донбассе противник практически не пытался атаковать с Азовского моря, если не считать инцидента, произошедшего 5 июля 2014 года. Тогда группа террористов, подобравшись к берегу на малых плавсредствах, огнем из минометов и стрелкового оружия разрушила пограничный пункт технического наблюдения на побережье Азова в районе поселка Седово (сейчас этот населенный пункт находится под контролем «ДНР»). Здание было разрушено, один из украинских пограничников, несших службу на объекте, погиб в бою.
Отделение Крыма
Описанный выше сценарий «азовского блицкрига» нельзя сбрасывать со счетов, хотя совершенно необязательно, что события пойдут именно по такому пути. Дело в том, что проведение столь масштабной операции с привлечением авиации и флота будет означать прямое военное вмешательство РФ. Свалить вину на «шахтеров» и «трактористов» Кремлю не удастся, поскольку боевики не имеют, ни авиации, ни флота, если не считать нескольких рыбацких баркасов с пулеметами, которых в «ДНР» гордо именуют «азовской морской
Флотилией». К тому же сейчас Москва делает все возможное, чтобы заморозить конфликт. И нет оснований полагать, что дело может дойти до масштабной эскалации конфликта.
Нельзя сказать, что Киев пассивно следит за развитием событий. В частности, авиация проводит облеты побережья Азовского моря, в конце мая пограничники провели учебные маневры в море. Кроме того, 23 июня морская пехота начала учения в районе Геническа по уничтожению формирований условного противника.
Наконец, 3 июня стало известно, что Украина сама закрывает три участка Азовского моря для проведения учебных стрельб до 1 сентября. И эти стрельбы действительно состоялись – в первой половине июня в Приазовье проводились военные учения, в ходе которых прошли артиллерийские стрельбы по наземным и надводным целям из тяжелых152-мм гаубиц »Гиацинт». А 21 июня пограничники провели морские учения в районе Белосарайской косы между Бердянском и Мариуполем.
Все эти мероприятия свидетельствуют о том, что Киев пытается предостеречь Кремль от возможного броска на Азовское побережье. Однако сил для того, чтобы прекратить практику продолжительных досмотров судов, Украине пока недостаточно. По информации Украинского милитарного портала, на Азовском море нам необходимо иметь до 30 кораблей, оснащенных пулеметно-пушечными боевыми модулями. То есть, к имеющемуся количеству следует прибавить еще 10-12 плавсредств.
Способность украинского ОПК быстро выполнить такую задачу вызывает сомнения. После того как в результате аннексии Крыма Украина потеряла большую часть флота, в распоряжение военно-морских сил были переданы всего два малых бронированных артиллерийских катера типа «Гюрза-М». Каждый такой корабль оснащен боевым модулем, снабженным 30-мм автоматическим орудием, 30-мм автоматическим гранатометом, 7,62-мм пулеметом и двумя противотанковыми ракетными комплексами «Барьер». Еще четыре «Гюрзы» находятся на стадии государственных испытаний. Однако эти корабли нужны, прежде всего, для того, чтобы закрыть «дыры» в Черном море.
К слову, еще в 2016 году Министерство обороны заявило о планах к 2020 году спустить на воду до 30 хорошо вооруженных малых кораблей, которые образуют так называемый «москитный флот», способный разом атаковать большие цели. Впрочем, судя по реальным темпам строительства кораблей, эти планы не будут выполнены. При этомУкраина намерена провести ремонт ПСКР «Донбасс», который будет проходить в пределах акватории Азовского моря в течение 45 дней. Стоимость ремонта составит 6,5 млн грн.
Однако одних только кораблей для эффективной обороны морского побережья недостаточно. «Москитный флот» – лишь часть системы, которая должна обеспечить надежную защиту нашей береговой линии и безопасность судов в море. Без поддержки с берега эффективность флота будет невысокой. Общая система должна включать средства электронного подавления, противокорабельные комплексы, размещенные на береговой линии, беспилотники и авиацию», – объясняет Фокусу эксперт по вопросам ОПК Максим Глущенко.
В свою очередь политический эксперт центра «Дом демократии» Анатолий Октисюк для борьбы с морской блокадой предлагает вообще отделить Крым от материка, окончательно превратив его в остров. «Нам нужно прорыть канал, чтобы соединить Черное море с Азовским», – утверждает Октисюк.
Такого же мнения придерживается и соучредитель Украинского института будущего Юрий Романенко. По его словам, такой канал станет ответом Украины на мост через Керченский пролив, и позволит ходить кораблям из Черного море в Азовское без давления со стороны РФ.
- Информация о материале
Страница 33 из 2102
