«Алло, з вашим сином сталася біда, але ми можемо допомогти...», «Вітаємо, ви виграли в лотерею, для отримання авто перерахуйте гроші...», «Вам дзвонять з банку. Нам треба уточнити деякі дані вашої картки...».  Подібні фрази - стандартний початок стандартних шахрайств. За такими схемами «розводів» злодії працюють уже не перший рік. Попри це, щоразу знаходячи для них нових жертв – повідомляє «Укрінформ».

У відкритому доступі статистики про кількість здійснених афер та шахрайств немає. Утім стрічка новин Міністерства внутрішніх справ України свідчить: цей «промисел» живе і процвітає. «Укрінформ» вирішив створити своєрідну хрестоматію шахрайств, зібравши в одному місці сценарії найпоширеніших розводів та поради, як не стати їхньою жертвою.

«З вашими близькими сталася біда»

«Дзвінок телефону в будинку 79-річної жінки пролунав близько десятої години ранку. У слухавці чоловічий голос, який вона сприйняла як синів, благав її допомогти, бо він побитий і зараз у поліції. При цьому одразу заспокоїв, що все можна залагодити фінансово. Жінка була впевнена, що спілкувалася зі своєю дитиною, тож не вагаючись виконувала все, що їй говорили. Пенсіонерка зібрала всі заощадження: вісім тисяч гривень та дві тисячі доларів США. Невдовзі до будинку під'їхало таксі, водію якого вона віддала всі кошти. Під час передачі грошей зловмисник постійно говорив з жінкою по телефону, аби ситуацію тримати під контролем... Трохи заспокоївшись, мати вирішила сконтактувати з сином, аби упевнитись, що той живий-здоровий. Однак почула його спокійний голос, що він давно на роботі, і у нього усе добре. Зрозумівши, що її ошукали, звернулась за допомогою до правоохоронців» (повідомлення відділу комунікації ГУ НП в Рівненській області від 9.03 2016).

Цей сценарій і справді хрестоматійний. Зазвичай, жертвами такого виду шахрайства стають літні люди. «Ситуації», у які потрапляють їхні «псевдо близькі» можуть бути різні. Це і описане «затримання поліцією», і винуватість у ДТП, чи ж необхідність термінового лікування, внаслідок аварії... Шахраї, зазвичай, б'ють на емоції та переконують: діяти потрібно терміново, і кожна секунда затримки - може вартувати життя. Завдання афериста - викликати стрес і змусити людину, вимкнувши розум, керуватися емоціями.

У таких випадках можна порадити:

  1. Не реагувати на дзвінки від сторонніх осіб, які представляються співробітниками поліції і вимагають грошей за свої «послуги».
  2. Не довіряти незнайомцям, що дзвонять на мобільний чи ж стаціонарний телефони, на слово. Перед тим, як почати панікувати, поставте якомога більше запитань людині, що вам телефонує. Аналізуйте усе почуте. Іноді досить лише одного запитання - «У яке місто до вас телефонують?», аби співрозмовник по той бік слухавки завершив діалог.
  3. Не поспішайте перераховувати гроші на вказаний номер або віддавати їх особі, яка по них прийде - усе це різновиди вдало вибудованої схеми. Скажіть, що вам потрібен час на те, аби зібрати необхідну суму, хоча б кілька хвилин. Використайте цей час, аби зв'язатися зі своїми близькими та порадитись із кимось із знайомих, і розібратися у ситуації.
  4. Зазвичай шахраї давлять на психіку. Аби втримати емоції під контролем, приберіть слухавку від вуха і порахуйте до десяти. Після цього усе почуте сприйматиметься з більш холодною головою.
  5. Запам'ятайте історію: свого часу аферисти також вимагали у 70-річного мешканця Івано-Франківська «викупити» сина з міліції. Все б нічого, але сина у чоловіка ніколи не було.

SMS: «Ви виграли авто!»

 »Повідомлення про виграний автомобіль надійшло 30-річній жительці Тернопільщини на мобільний. У ньому йшлося, що інформацію про те, як забрати своє авто, абонент може отримати за телефоном. Жінка зателефонувала. Співрозмовник пояснив: щоб отримати приз, їй необхідно сплатити 1% від вартості авто. Жителька Теребовлянщини погодилася виконати умови акції і поспішила до банківського відділення, аби перекинути гроші. Що стала жертвою шахраїв, зрозуміла після того, коли не змогла додзвонитися до фірми, яка проводила розіграш. Так і не отриманий «приз» обійшовся жінці у майже шість тисяч гривень» (повідомлення УМВС України в Тернопільській області).

Розігруючи цей сценарій, аферисти грають на вірі українців у дива і «халяву». Отримати знічев'я авто чи ж інший коштовний приз - мрія чи не кожного. Шахраї, як професійні психологи, переконують у надвигідності пропозиції. І найголовніше - у тому, що скористатися нею можна лише у цю хвилину, не маючи часу на роздуми. Мовляв, з хвилини на хвилину Фортуна може обрати іншого. І люди, окрилені щастям і думкою «А раптом?», - ведуться.

При цьому, «виграти» можна не тільки авто, а й побутову техніку, поїздку закордон тощо. Та перш ніж виконувати умови «акції», переконайтеся у достовірності інформації.

У таких випадках можна порадити тільки єдине: не бути надто довірливими і вмикати здоровий глузд. Перед тим, як перераховувати кошти, поставте самому собі питання - «як можна щось виграти, не бравши участь у акції?». Безкоштовний сир - відомо, де можна знайти.

До речі, днями на Київщині було затримано трьох шахраїв, які просто на вулиці міста обманювали пенсіонерів. У однієї з жертв - 73-річної жінки -  зловмисники виманили 1200 доларів США та 20 тисяч гривень. Двоє чоловіків і жінка підійшли до пенсіонерки та запропонували взяти участь у акції, яка, начебто, дає можливість отримати пільгову картку зі знижками на всі товари в магазинах міста. Утім, щоб стати переможцем, літній жінці потрібно було довести свою платоспроможність. Пенсіонерка вирішила не зволікати. Результат - втрата коштів та заява до поліції.

«Вигідна ціна, але за умови передоплати»

«59-річний житель Харківщини розмістив у газеті оголошення про виготовлення й встановлення пластикових вікон та дверей і отримував від клієнтів передплату. Довірливі замовники не дочекалися ні товару, ні повернення сплачених коштів. П'ятьом жертвам було завдано матеріальні збитки загальною сумою майже 28 тисяч гривень».

«18-річна мешканка Мелітополя здійснила ряд шахрайських оборудок, позбавивши грошей принаймні сорок п'ять громадян. Схема була простою: у одній з популярних соціальних мереж громадянка розміщувала оголошення про продаж одягу та взуття. Ціни були привабливими, але за умови обов'язкової часткової або стовідсоткової передоплати на банківські картки. Оформлені вони були на підставних осіб, а вказаного товару в шахрайки ніколи не було. Надалі перераховані довірливими покупцями гроші переводилися у готівку в банкоматах».

Цей шахрайський сценарій також побудований на вірі українців у дива. За неймовірно вигідною пропозицією вам можуть запропонувати придбати усе: від одягу та побутової техніки - до пластикових вікон та цукру. Єдина спільна умова - передоплата.

Аби стовідсотково уберегтися від шахраїв, потрібно діяти за схемою: отримав товар, перевірив якість і тільки після цього заплатив. Останніми роками з'явились перевірені платформи для купівлі-продажу через Інтернет із захистом покупця. І якщо продавець не надішле вам товар, то власники цієї платформи обіцяють повернути вам кошти.

«Ведучись» на низьку вартість товару, пам'ятайте народну мудрість: скупий платить двічі. Причому усвідомлюйте: шахраї, зазвичай, люди розумні й винахідливі. Позитивні відгуки на сайтах чи ж форумах - можуть бути справою їхніх же рук. А передоплата як обов'язкова умова - маркер, що із цим продавцем бажано справи не мати.

До речі, нещодавно Департаменту кіберполіції вдалося викрити злочинне угруповання з дванадцяти осіб, що діяло протягом двох років. Вони створювали фейкові сайти відомих інтернет-магазинів. Виставляли на них фотографії неіснуючих товарів за цінами на 20-30% дешевшими від ринкових. Протягом 2014-2015 шахраї незаконно заволоділи грошовими коштами користувачів Інтернету у розмірі 10 млн грн.

«Потрібні дані картки, аби перерахувати кошти»

Між тим, небезпечно в Інтернеті не тільки купувати, а й продавати. Всесвітня мережа стала справжньою знахідкою для шахраїв. Кількість афер, які їм вдається втілити у життя завдяки Інтернету, з кожним роком тільки збільшується. За офіційними даними, минулого року було зафіксовано на чверть більше злочинів в Інтернеті, порівняно із 2014-м. Тенденція до збільшення зберігається. Найчастіше Інтернет-шахраї намагаються заволодіти даними платіжних карт своїх жертв. Як? Варіантів безліч.

«25-річна киянка через сайт безкоштовних оголошень намагалась продати власну весільну сукню. Одного дня їй зателефонував «покупець». Чоловік представився співробітником салону прокату весільних суконь. Запропонував придбати сукню, перерахувавши на картковий рахунок усю суму. Але, так як купувати буде начебто юридична особа, то для проведення платежу необхідно вказати додаткові дані, як-то номер картки, строк її дії, паспортні дані продавця та ідентифікаційний код. Потім дівчині зателефонували із «закритого номера» і, представившись працівником банку, уже жіночий голос для ідентифікації клієнта попросив назвати «кодове слово», яке вказується в банківських анкетах... Киянка в останній момент зрозуміла, що стала жертвою шахраїв і ледь встигла заблокувати картку».

Шахраї можуть і одразу представлятися співробітниками банку, розповідати історії про «проблеми в системі», необхідність терміново відновити усі персональні дані клієнта, аби зберегти гроші на рахунку, або ж щоб переконатися, що ваша картка не була вкрадена. Але для цього вони обов'язково вимагатимуть назвати усі ваші персональні та карткові дані.

Або ж просто попросять зачитати код, який прийде вам по sms і, начебто, підтверджуватиме те, що картка ваша, і з нею усе гаразд. Та уважно читайте, що написано у повідомленні. Адже у цей час, найімовірніше, шахраї саме намагаються через банкомат скористатися надзручною для них послугою «готівка без картки». І все, що їм потрібно - той самий код, який від вас і вимагають. Щойно його буде озвучено - гроші буде знято з рахунку.

Ще один спосіб, як шахраї можуть вкрасти гроші з банківського рахунку - роздобути дублікат sim-карти мобільного номера власника картки. У такому випадку телефон жертви просто буде заблокований, а шахраї, знаючи номер «кредитки» та маючи на руках дублікат sim-ки, отримають усі необхідні паролі й коди підтвердження для операцій в Інтернеті, чи ж біля банкомату. «Обнулення» рахунку - справа часу.

Найчастіше жертвами цього способу стають продавці товару в мережі. Вони розміщують оголошення, тому не дивуються дзвінкам з незнайомих номерів. Аби отримати дублікат телефонної картки, шахраї або змушують людину кілька разів поспіль їм подзвонити і не беруть слухавку, або телефонують самі й обривають зв'язок. Після цього на рахунок може прийти мінімальне помилкове «поповнення». А потім сам номер - просто блокується. Це означає, що знаючи інформацію про останні набрані номери, останнє поповнення, шахраї замовили і отримали у мобільного оператора дублікат sim-карти. Подальший план дій - відомий.

Історії, озвучені шахраями, можуть бути найрізноманітніші. Та зроблено це усе з однією метою: поцупити кошти з рахунку.

Тому:

  1. Нікому й ніколи не повідомляє свій ПІН-код.
  2. У жодному разі не надавайте особисту інформацію у відповідь на електронні листи чи ж дзвінки із начебто банку. Краще самі перетелефонуйте на офіційний номер call-центру вашої фінустанови і з'ясуйте ситуацію.
  3. Працівник банку ніколи не буде дзвонити до вас із закритого номеру. Якщо вас просять надіслати пароль або інші карткові дані, не робіть цього, поки самі не зв'яжетесь із банком і не переконаєтесь, що це не спроба шахрайства.
  4. Працівник банку ніколи не може сам дзвонити вам, аби запитати ваше «контрольне слово» з анкети.
  5. Практикуючи купівлю-продаж через Інтернет, краще заведіть для цього окрему картку. І зберігайте там стільки грошей, скільки потрібно для конкретної операції. Не використовуйте для оплати в Інтернеті картки, на яких постійно знаходяться великі суми грошей
  6. Не залишайте персональні дані й дані про свою картку на інтернет-сайтах в оголошеннях.
  7. Встановіть ліміт зняття готівки з картки: добовий і на кожну операцію. За потреби, ви зможете легко його змінити, а от шахраям це обмежить простір для дій.
  8. Підключіться до sms-банкінгу, аби знати про усі операції по вашому рахунку.

До речі, дзвінки клієнтам банків з метою виманювання реквізитів платіжних карт, необхідних для проведення операцій без використання картки, називаєються «вішинг». Кількість зафіксованих шахрайських дзвінків клієнтам, про які повідомили банки, у 2015 році склала майже 3 тисячі.

Ще один спосіб шахрайства - «фішинг» - полягає у створенні сайтів для збору реквізитів платіжних карток. Нині такі сайти часто маскують під електронні сервіси, наприклад, для поповнення мобільних телефонів через Інтернет. Тільки у січні цього року правоохоронцями було виявлено близько півсотні таких ресурсів.

Крім того, шахраї можуть надсилати листи на електронну пошту, начебто, від вашого банку із терміновим проханням «для підтвердження ваших даних», чи ж «отримання бонусів», чи ж «уточнення інформації по кредиту» перейти за посиланням та ідентифікуватись у системі Інтернет-банкінгу. Сайт, на який вестиме посилання, може бути дуже схожим на справжню сторінку фінустанови. Але перед тим, як вводити свої карткові дані, не полінуйтесь і зв'яжіться із вашим банком, аби уточнити правдивість походження цього листа.  

До речі, на сайті Департаменту кіберполіції Національної поліції України можна не тільки поскаржитися на шахраїв, якщо ви стали їхніми жертвами, а й перевірити у тамтешній базі даних номер телефону, з якого вам дзвонили невідомі, номер карткового рахунку, на який просять здійснити передоплату, та сайт, на якому просять ввести ваші персональні чи ж карткові дані. Але навіть якщо інформація на цьому сайті про них відсутня, це не 100% гарантія, що ви не зіткнулися із аферистами. Адже мова йде про схеми та мережі, які постійно оновлюються та розростаються.

Краса, кохання і безробіття

Шахраї сьогодні можуть чатувати на своїх жертв, насправді, будь-де. Приміром, на сайтах з пошуку роботи. Схема, за якою працюють злодії тут, елементарна. Людину обіцяють працевлаштувати, гарантувати високу зарплату і кар'єрне зростання. Та перший обов'язковий крок до «золотих гір» - купівля стартового пакету. Мова може йти про книжки для перекваліфікації, або ж комплекти для «збору ручок на дому», або ж про будь-що інше. Зазвичай, після сплати стартового внеску спілкування із потенційним працедавцем припиняється.

Популярним останніми роками став ще один сценарій «розводу», який втілюють у життя в салонах краси. Прекрасну половину людства у телефонній розмові запрошують до одного з салонів. Начебто, у рамках рекламної акції жінкам обіцяють провести одну із досить дорогих процедур абсолютно безкоштовно. Жодних підводних каменів, єдиний нюанс: із собою жінок просять обов'язково взяти паспорт. Навіщо? Начебто, для оформлення перепустки.

Результат - Інтернет рясніє скаргами жінок на шахрайські дії. За словами потерпілих, коли вони приходили до салону, їх починали професійно «обробляти». Дехто підозрює, що шахраї застосовують не тільки навики психологів, а й психотропні речовини, які підмішують у чай. Не розуміючи «як?», дівчата із безплатних процедур повертаються із валізкою «високоякісної косметики» та підписаним кредитним договором на її купівлю. Адже вартість препаратів сягає 10-12 тисяч гривень. Тут і стає зрозумілим, чому обов'язковою умовою відвідин салону є наявність паспорта. Наступного дня, коли людина починає усвідомлювати, що зробила, розірвати кредитний договір і повернути косметику виявляється не так просто. Тому, коли пропозиція видається надто гарною, щоб бути правдивою, від неї краще відмовитись.

Своїх жертв шахраї можуть шукати і на сайтах знайомств. Нещодавно працівниками Департаменту кіберполіції встановлено групу осіб, які з метою особистого збагачення, використовуючи вигадані дані, реєструвалися на сайтах знайомств та в соціальній мережі «ВКонтакте». Зловмисники вишукували молодих чоловіків та жінок серед користувачів вищевказаних ресурсів, передусім, одружених. Далі - або маніпулювали на співчутті свого співрозмовника, повідомляючи про вигадані хвороби близьких чи про проблеми з банками, або ж просто шантажували, погрожуючи розповсюдити їхню інтимну переписку серед друзів потерпілих чи членів сім'ї. За попередніми даними, встановлено 20 постраждалих від злочинної діяльності даної групи. Сума коштів, якими заволоділи зловмисники, вражає - більш як 400 тисяч гривень.