Статьи

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури (ВКДКА) робить нормою неповагу до учасників судового процесу.

Мало не щодня журналісти «Наших грошей» відвідують якесь судове засідання. І дуже часто даремно відвідують, бо переноси слухань трапляються куди як частіше, ніж розгляд по суті.

Справи рухались би швидше, якби захист свідомо не затягував розгляд. Захисники не приходять до суду, просто ідуть з судового засідання, вступають у перепалку із суддею чи раптово «хворіють». І майже ніколи не несуть за це відповідальності.

Звісно, судді, детективи, слідчі та і пересічні громадяни, які користуються послугами адвокатів, формально мають можливість поскаржитися на дії адвокатів і – в теорії – навіть позбавити свідоцтва. Але практика свідчить про інше.

Займаються покаранням адвокатів кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури. Але спершу опишемо види можливих покарань.

Притягнути адвоката до дисциплінарної відповідальності можна за дисциплінарний проступок.

Дисциплінарний проступок, це:

• порушення вимог несумісності (наприклад коли адвокат, що захищає інтереси потерпілого і підозрюваного).
• порушення присяги адвоката
• порушення правил адвокатської етики;
• розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення
• невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків.
• невиконання рішень органів адвокатського самоврядування
• порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.

Покарання за скоєння дисциплінарного проступку бувають такі:

• Попередження
• Зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від 1 міс. до 1 року. Може застосовуватися винятково у разі: повторного протягом року дисциплінарного проступку; порушення адвокатом вимог щодо несумісності; систематичного або грубого порушення правил адвокатської етики.
• Позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів

Людьми, які вирішують, винен адвокат чи ні – є такі ж самі адвокати – члени кваліфікаційно-дисциплінарних комісій – КДК адвокатури, які складаються з адвокатів і обираються адвокатами. В кожній області – своя КДКА, і вони в більшості випадків стають на бік своїх колег.

Обласні КДКА дуже лояльно ставляться до своїх колег-адвокатів. Що підтверджує, наприклад, ось ця історія з КДКА Запорізької області, куди поскаржилася прокурор Запорізької міської прокуратури №1. Адвокат рекомендував підзахисному не з’являтися на виклики прокурора та слідчого, затягувати строк досудового розслідування і не приходив сам. А на проведення слідчих дій приходив п’яним, через що їх переносили. Коли прокурор робила адвокату зауваження з приводу запізнень, адвокат її нецензурно лаяв, погрожував фізичною розправою, через що до прокуратури навіть викликали наряд. Не зважаючи на весь цей «букет» вчинків адвоката, свідків та аудіозаписи з судових засідань, а також те, що адвокат вже притягувався до дисциплінарної відповідальності, КДКА Запорізької області не забрала в адвоката свідоцтво, а лише позбавила права на зайняття діяльністю на 6 місяців.

Рішення КДКА протягом 30 днів можна оскаржити до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії – ВКДК адвокатури. Вона складається з адвокатів-представників регіонів. Але, як показує практика, поки справа доходить до ВКДКА, річний термін притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності спливає. А обраховується він із дня скоєння дисциплінарного проступку. Тож, навіть якщо адвоката і визнають винним, справу просто закривають. Або ж ВКДКА дає непряму вказівку обласній КДКА виправдати адвоката.

Так, у Бориспільському міськрайонному суді Київської області адвокат 6 разів не приходив на суд, хоча про нього знав. А чому не прийшов – не повідомив. КДКА Чернігівської області зупинили адвокату право на заняття адвокатською діяльністю на 6 місяців у лютому 2017 року. Однак адвокат оскаржив таке рішення у ВКДКА. Пояснив, що не приходити на суд йому сказав клієнт. І ВКДКА, відправивши справу на стадію розгляду дисциплінарної справи в обласну КДКА, дала лазівку обласній дисциплінарній комісії виправдати адвоката. ВКДКА погодилася, що, відповідно до правил адвокатської етики, адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на невиправдане затягування розгляду справи. Але обласна дисциплінарна комісія не обгрунтувала свого рішення. Тобто, ВКДКА непрямо сказала: зупинити право адвокатською діяльністю можна лише, якщо адвокат протягом року повторно вчинив дисциплінарний проступок, чи порушив вимоги щодо несумісності, чи систематично або грубо порушив правила адвокатської етики. Із трьох визначень дії адвоката, на якого надійшла скарга, можуть підпадати хіба під третій пункт – порушення правил адвокатської етики.

Відтак, КДКА має або обгрунтувати, чому вона так покарала адвоката, або покарати його легше чи і взагалі не карати.

Ми проаналізували всі рішення ВКДКА за 2017 рік, доступні на сайті комісії. Це 142 скарги з січня по липень включно. І з’ясували, що в більшості випадків ВКДКА легалізує хамську поведінку адвокатів на судах, неприхід до суду або самовільне залишення зали суду і, навіть, рукоприкладство.

На рішення обласних КДКА скаржаться, переважно, фізичні особи чи представники підприємств. Таких скарг – 85. Із них 61 – відмови (рішення КДКА залишили без змін або скаргу без задоволення, або і те, і інше), 22 скарги задоволено частково і лише 2 скарги задоволено повністю.

При цьому ВКДКА не задовольняє навіть ті скарги, де йдеться про відверте рукоприкладство, після якого скаржник потрапляє до реанімації.

Так, у Кропивницькому на адвокатку поскаржилася інспектор з кадрів центральної районної лікарні. Адвокатка – матір працівниці лікарні – вимагала копію наказу про оголошення догани. Інспектор такої копії не дала, бо сам наказ на той час був у головного лікаря. Тоді «адвокат з великою силою нанесла їй удар кулаком по голові», після чого адвоката від інспекторки відтягнула інша працівниця лікарні. Побиту інспекторку шпиталізували до відділення реанімації ЦРЛ Кропивницького, а пізніше – до обласного кардіологічного диспансеру. Жінка лікувалася місяць. Обласна КДКА відмовилася порушувати дисциплінарну справу проти адвокатки, а ВКДКА таке рішення підтримала, не обгрунтовуючи, чому. Просто написали, що так проголосувала більшість.

Відмовляють і на скарги, де в адвоката прослідковується конфлікт інтересів. Так, не задовольнили скаргу держчиновниці Галини Лазуки, яку за 500 доларів хабаря позбавили волі на 5 років з конфіскацією майна. Лазука найняла адвоката Тараса Стрілецького, і, як стверджує, «адвокат був бездіяльний, допомагав стороні обвинувачення», врешті «вся інформація, яку вона довірила адвокату, була ним передана прокурору». В рішенні написано, що «адвокат займав правову позицію невинуватості Лазуки в ході досудового розслідування та в судовому провадженні, що робило неможливим призначення їй умовного покарання». Чиновниця запідозрила щось, подивилася в робочій базі прописку Стрілецького, і виявила, що прописаний адвокат за однією адресою з… прокурором у її справі.

На комісії адвокат сказав, що прокурор «є знайомим дружини і був зареєстрований з ним за однією адресою, але не проживав у квартирі та на даний час знятий з реєстрації». Таке пояснення влаштувало ВКДКА, більше того, в комісії зауважили, що «будь-яких повідомлень від суду щодо неналежного виконання професійних обов’язків адвокатом не надходило», також зазначили, що «скаржниця не звернулася зі скаргою на дії адвоката після винесення вироку», а вже пройшло більш півроку. Тож адвокат лишився непокараний.

У липні 2017 КДК адвокатури Львівської області таки зупинила Стрілецькому право на зайняття адвокатською діяльністю на 6 місяців. Однак уже через два місяці чоловік знову працював адвокатом, бо оскаржив це рішення в суді, куди представники КДК обласної адвокатури не прийшли. Стрілецький казав, що «втратить свій дохід, який є основним джерелом для існування сім’ї, оскільки на його утриманні перебуває дружина та двоє неповнолітніх дітей». І Львівський апеляційний адміністративний суд, врахувавши, що адвокат здійснює представництво у 10 справах, а люди по цих справах потребують кваліфікованої допомоги, поновив Стрілецькому право на зайняття адвокатською діяльністю.

26 скарг до ВКДКА надійшло від адвокатів. Із них 6 – задоволено, 9 – задоволено частково. І лише 11 адвокатів отримали відмови.

Деякі рішення про задоволення адвокатських скарг читаєш і розумієш, що члени ВКДКА в житті не пропадуть: якщо не складеться на адвокатському поприщі – можна сміливо іти в винахідники.

Наприклад, донецький прокурор подав до суду на місцевого адвоката В’ячеслава Соловйова за пропуск суду без поважних причин і виграв цей суд. КДК адвокатури Донецької області на підставі судової ухвали застосувала до адвоката дисциплінарне стягнення у вигляді попередження. Однак адвокат оскаржив це рішення у ВКДКА і лишився непокараним. Тому що судова ухвала адресована з суду «не КДКА Донецької області, а голові КДКА Донецької області». Також в тексті ухвали була фраза: «довести до відома голови КДКА Донецької області про неналежне здійснення своїх обов’язків адвокатом Соловйовим В.Б. щодо захисту обвинуваченого». Отже, вирішила ВКДКА, ухвалою лише повідомляється голову КДКА Донецької області про неналежне виконання своїх обов’язків адвокатом, проте не міститься жодних вимог заявника. А значить, лист із суду на адресу КДКА області – не скарга, а просто інформаційне повідомлення. Відтак, і карати адвоката не треба.

Єдиний випадок за рік, коли ВКДКА категорично виступила за позбавлення свідоцтва – історія житомирського адвоката Анджея Климчука зі «справи Гречківського». Нагадаємо, правоохоронці піймали на хабарі в $51 тиc арбітражного керуючого Олега Шкляра. Він брав гроші нібито для члена Вищої ради юстиції Павла Гречківського, який за винагороду мав забезпечити правильні рішення у господарських судах всіх інстанцій для приватної компанії. Давав же Шляру гроші від приватної компанії юрист Анджей Климчук. Утім, коли у Климчука забрали свідоцтво, він уже був зіркою журналістських розслідувань і фігурантом кримінального провадження, хай навіть і потерпілим, тож адвокатська спільнота, не позбавивши Климчука свідоцтва, наривалася на великий репутаційний скандал.

19 скарг до ВКДКА надійшло від кандидатів в адвокати, які складали іспит в регіональних КДКА і оскаржують рішення КДКА з результатами цього іспиту. 11 отримали відмову, а 8 скарг задовольнили.

12 скарг подали представники судової та правоохоронної системи, з них:

• 5 скарг – від суддів
• 3 – від прокурорів: Військової прокуратури сил АТО, Полтавської міської прокуратури та Запорізької місцевої прокуратури №1
• 2 – від детектива НАБУ
• 1 – від начальника департаменту спецрозслідувань ГПУ
• 1 – в інтересах начальника Управління патрульної поліції в м. Чернівці департаменту патрульної поліції.
• Із них частково задоволені лише три скарги.

Перша скарга – від судді Червоноградського міського суду Львівської області. ВКДКА визнала, що адвокат скоїв дисциплінарний проступок, але адвокату за це нічого не було, бо термін притягнення його до відповідальності сплив. Друга скарга – прокурора Запорізької місцевої прокуратури №1, випадок, про який ми писали вище, коли адвокат намагався в суді вдарити прокурора. Справу направили до КДКА Запорізької області на стадію перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката. Третя скарга прокурора сил АТО – ВКДКА скасувала рішення КДКА про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката і спрямувала справу до КДКА іншого регіону. Суть проступку адвоката в рішенні не вказана.

Ще з низкою історій можна ознайомитись у тексті «Топ-5 непокараних адвокатів, які затягували судовий процес у 2017-ому».

У сухому залишку маємо низку скарг на дії адвокатів, які хамлять суддям, прокурорам, зривають судові засідання, просто ідуть з суду і по факту залишаються непокарані. При цьому кваліфікаційно-дисциплінарні комісії, які розглядають такі справи, досить легко відбиваються від будь-яких закидів. Хамив судді? Суддя непідготовлений. Не прийшов на суд? Така була воля клієнта. Пішов з суду? То така адвокатська стратегія. А за стратегію адвокатське свідоцтво не відбирають.

З іншого боку, а навіщо вона треба – така дисциплінарна комісія, яка не мобілізує адвокатів до дисципліни, а, навпаки, легалізує їхню поведінку?