Статьи

За останні п’ять років найвідоміший харківський парк освоїв 500 мільйонів гривень із міського бюджету. Інша інформація заборонена Кернесом. Якщо запитати пересічних харків’янин – «Що хорошого зробив останнім часом мер їхнього міста?» – то кожен другий назве «Парк імені Горького». Якщо запитати будь-якого антикорупційного журналіста, що перше йому приходить до голови, коли говорять про Харків – він назве «Парк імені Горького».

Однак найбільша загадка цього таємничого місця в іншому: до цього часу ніхто не знає, скільки грошей тут щезло, і скільки щезне. І не тому, що ліньки дізнаватись, а тому що заборонено.

Правда, навіть того, що вже відомо – цілком достатньо, щоб посумувати над харківським бюджетом і проблемами наступного мера. Який зараз чи пізніше, але з’явиться.

Позичити у Путіна

Епопея з парком почалась 6 квітня 2011 року, коли Харківська міськрада рішенням № 252/11 дозволила КП «ЦПКтаВ ім. М. Горького» отримати кредит в 250 млн. грн. (або еквівалент – тоді це було близько 20 млн євро) на строк до 5 років. Проценти не повинні були перевищувати 17% річних у гривні та 9% річних у євро.

Кредит мав бути витрачений на реконструкцію парку, нові атракціони та обладнання.

У заставу дозволили віддати комунальне майно вартістю не більше 430 млн. грн. Фінансовим поручителем став «Харківський метрополітен».

Про деталі кредиту можна довідатись з рішення міськради від 25.02.2015 р. № 1869/15. У ньому зазначено, що станом на цей день заборгованість міста складала 8,19 млн євро та 73 млн грн. Тобто приблизно ті самі 250 млн., хоча формально половину кредиту вже погашено.

Кредит «Парку Горького» видав ПАТ «Промінвестбанк». Варто нагадати, що з 2009 року власником «Промінвестбанку» (94 % акцій) є державний «Зовнішекономбанк» Російської Федерації, головою спостережної ради якого за посадою є російський прем’єр-міністр. З 2008 по 2012 роки ним був В.В.Путін.

Отже, фактично реконструкцію і придбання атракціонів харківського парку Горького проведено за гроші російського державного банку. При цьому зараз «Промінвестбанк» як дочірній банк російського «Зовнішекономбанку» знаходиться під санкціями уряду США.

Суми, які щорічно виплачуються російському «Промінвестбанку» у вигляді процентів можна оцінити в близько 30 млн. грн. – 18 млн. грн. за кредитом у євро та 12 млн. грн. – у гривні.

Хоча, звісно, більше цікавить не те, кому належить банк, а інше питання.

За чий рахунок бенкет?

Кредитний договір уклало комунальне підприємство «ЦПКтаВ ім. М. Горького». Тому саме воно сплачує платежі по процентам і основній сумі кредиту.

Водночас, підприємство щороку отримує з міського бюджету багатомільйонні суми. Йдуть вони за «Комплексною міською програмою розвитку культури в місті Харкові на 2011-2016 роки». Починаючи з 2011 року, кількість «безповоротніх дотацій» сягла майже півмільярда гривень.

Напрямки витрачання коштів, що виплачуються з бюджету м.Харкова на фінансову підтримку та реконструкцію парку ім. Горького

Цікаво, що у 2015 році до складу витрат на фінансову підтримку підприємства чомусь були включені видатки на благоустрій рекреаційної зони та реконструкцію пішохідно-транспортної мережі по вул. Білої Акації. Загальна сума цих витрат склала 13,3 млн. грн.

А в 2014 році на благоустрій рекреаційної зони в районі вул. Білої Акації було витрачено 11 млн.грн. – теж під видом фінансової підтримки КП «ЦПКтаВ ім. М. Горького».

Нагадаємо, що саме в районі вул. Білої Акації розташовані маєтки родин харківських багатіїв – Фельдмана, Онуфрія, Давтяна та багатьох інших.

Найімовірніше, що із цих 491 млн грн. велика частка пішла на погашення основної суми і процентів по банківському кредиту. Решту доплатив міський бюджет напряму. Це те, що стосується витрат. Інше питання: «Як щодо заробітків?».

«Корова — государственная! А все, что она дает — это уже наше!» (с)

Здавалось би, що вклавши таку купу грошей в один об’єкт, місто мало би повернути велику частину з них назад. Однак є у цьому глибокі сумніви.

На таку думку нас наштовхнули опублікована у відкритих джерелах інформація про договори Управління комунального майна і приватизації (УКМП) міськвиконкому, яке продовжило дію існуючих та уклало нові договори оренди майна на території парку. Звісно, це не повний список. Однак тут важлива сама концепція – комунальне підприємство, вклавши сотні мільйонів гривень, вирішило передати право ведення бізнесу в приватні руки.

Орендарі комунального майна у ЦПКтаВ ім. М. Горького

У такій оренді, можливо, не було б нічого страшного, якби були відомі результати аукціонів чи тендерів. Або принаймні кількість грошей, які отримує КП.

На жаль, ми не можемо дізнатись ні вартість оренди, ні кількість орендованого майна, ні обсяги заробітків приватників. Та взагалі нічого. Річ у тому, що Харків – здається, єдине місто в країні, де така інформація є забороненою – розпорядженням(!) мера міста Геннадія Кернеса від 10 грудня 2014 року. Варто звернути увагу на дату. Так би мовити: в тренді нової прозорості.

У сухому залишку маємо таке: 500 мільйонів щезло, 250 мільйонів, як були винні, так і лишились. Кожен рік щезатиме ще кілька десятків мільйонів.

Заробляє на всій цій схемі не бюджет, а приватники, скільки – невідомо. Бо знання ці заборонені мером міста. Мером, за якого знову проголосують харків’яни, бо він їм збудував гарний парк. Коротше, задоволені всі.