Главная
The Economist: На чисту воду
Наркоторговці зазвичай розраховуються швидше за інших людей, бо хочуть залишитися живими. Для розробників програмного забезпечення це одна з підказок, які можуть свідчити про те, що відповідна операція є відмиванням незаконно отриманих грошей. ПЗ для протидії відмиванню коштів (AML, від англійського anti-money laundering) відстежує фінансові транзакції та складає списки осіб, які можуть бути задіяні в переказуванні доходів від злочинної діяльності.
Зараз замовники стали витрачати більше на таке ПЗ. За оцінками аналітичної компанії Celent, цьогоріч фінансові корпорації витратили на нього близько $825 млн, торік — $675 млн. У дослідницькій компанії Technavio прогнозують, що ринок такого ПЗ в майбутньому зростатиме на понад 11% щороку. Почасти це зумовлено тим, що держави дедалі оперативніше карають структури, що не виявляють належної пильності. Deutsche Bank лише цього року оштрафували на $827 млн. Уряди, позиціонуючи себе борцями зі злочинністю, вимагають, аби прокурори їхніх країн переслідували не лише компанії, а й працівників. За словами аналітика в Celent Ніла Каткова, з кожним роком протидія відмиванню коштів активізується: майже на 10% у США, Канаді та ЄС, і приблизно на 15% в Австралії, Гонконгу, Малайзії та Сінгапурі. Навіть борці з бюрократією в Адміністрації Дональда Трампа навряд чи обмежуватимуть регулювання в цій сфері.
Девід Стюарт із компанії-гіганта SAS вважає, що в більшості банків на дотримання регуляторних вимог у цій сфері зараз припадає від половини до 70% усього бюджету на виконання законодавства. Проведене цього року консалтинговою групою Duff & Phelps дослідження виявило, що зазвичай фінансові фірми витрачають понад 4% своїх доходів на дотримання законодавства, а у 2022 році ці видатки прогнозуються на рівні 10%.
Багато маячків, через які програма блокує транзакцію або посилає сигнал про необхідність перевірки, дуже прості. Круглі суми викликають більше підозр, ніж некруглі. Різкі коливання кількості й сум переказів теж. А ще коли гроші кладуться на рахунок через численні філіали. Свою роль відіграє й місцева культура. Сесі Мудіґонда, продукт-менеджер в Oracle, розповідає, що їхній софт вважає транзакції, пов’язані зі Сходом України, більш ризикованими, ніж із Заходом, де слабший вплив Росії. Програма враховує навіть вік. За словами Майкла Кента, директора сервісу грошових переказів Azimo, шахраї, які проводять непропорційно великі перекази, крадуть персональні дані старших людей і молоді.
Софт полює на інформацію про фальшування документів особами, чиє ім’я вже фігурує в списках підозрюваних. Така особа може видати себе, якщо відкриє акаунт із паролем або телефонним номером, який раніше використовувався людьми, уже поміченими в корупції. Лондонська фірма ComplyAdvantage ліцензує ПЗ, яке генерує довгі списки підозрюваних у незаконній діяльності, просіюючи сотні мільйонів статей у ЗМІ, а тоді вираховує, які транзакції можуть бути вигідні цим особам.
Коли ділки переказують доходи від високоприбуткової злочинної діяльності, їх зазвичай маскують під законні торгові операції. Програма AML360, розроблена сінгапурською фірмою, сигналізує про такі випадки. Керівник компанії Деніел Роджерс каже, що цей софт відстежує калейдоскоп маячків, як-от маршрути суден, місцеперебування виробників товарів і коливання їхніх цін. ПЗ «помічає», скажімо, коли фірма імпортує дорогу нержавіючу сталь, тоді як поблизу є дешевша, або якщо витрати імпортера на мідь зростають, коли її ціна падає.
Наступний крок для ПЗ AML — прорив у кількості й типах оброблених даних. Торік в SAS запустили Visual Investigator, розробка якого обійшлася приблизно в $1 млрд. Ця програма встановлює зв’язки між фінансовими транзакціями й текстами та зображеннями в соцмережах. Так можна виявити, наприклад, коли ресторан має на рахунках забагато коштів, хоча його популярність в інтернеті мала. Або якщо отримувач платежу поїхав кататися на лижах із клептократом.
Під час використання ПЗ SAS більше половини відмічених транзакцій закінчилися повідомленнями до відповідних інстанцій про підозрілу діяльність. Голова консалтингового відділу в лондонській компанії Duff & Phelps Монік Меліс вважає, що регулятори мають систематично оприлюднювати рапорти, які допомагали виявити незаконну діяльність, щоб кількість хибних повідомлень у майбутньому зменшилася. Тоді програми можна буде налаштовувати точніше, аби боротися з новою проблемою, про яку говорить Софі Лаґуанель з паризької компанії FircoSoft, розробника технологій для боротьби з відмиванням грошей: із технічно підкованими шахраями, які вивчають принципи роботи такого софту й обходять його пастки.
Чи варто аналітикам боятися втратити роботу через це? Напевно, ні. За багатьма відміченими підозрілими транзакціями все-таки доведеться стежити людям. Наприклад, роботи не поменшало в німецької консалтингової компанії Berlin Risk, яка непомітно досліджує характер і доходи людей, поговоривши з 20 їх знайомих. За словами старшого партнера в компанії Карстена Ґірша, «Робот ніколи не опитуватиме джерела». Чи це вже наступний крок?
- Информация о материале
Адміністративні послуги в машині: навіщо Україні мобільні ЦНАПи
Існують різні моделі надання адміністративних послуг. Ідеальний спосіб їх отримання — онлайн. Однак Україні потрібен ще не один рік для впорядкування законодавства та розбудови технічної інфраструктури.
Найбільш поширеними наразі стали Центри надання адміністративних послуг — ЦНАП. Зазвичай це спеціально облаштоване приміщення, у якому є можливість отримати широкий спектр адміністративних послуг у комфортних умовах.
Проте коли йдеться про надання послуг у громадах, які включають багато населених пунктів, то єдиний офіс ЦНАП не завжди буде достатнім рішенням. Крім набору послуг і комфорту, важливим є питання територіальної доступності.
Тут може бути корисним досвід програми «U-LEAD з Європою», яка у співпраціі з Славутською громадою запустила перший в Україні мобільний ЦНАП.
Мобільний ЦНАП — це спеціально обладнаний транспортний засіб, у якому облаштовані два повноцінні робочі місця для надання адміністративних послуг.
Прийом громадян здійснюється всередині транспортного засобу. У ньому є системи обігріву та кондиціонування повітря, три місця для відвідувачів, резервний генератор живлення. Завдяки компактному пандусу можуть обслуговуватися особи з інвалідністю. Мобільний ЦНАП може працювати у будь-яку пору року і будь-де.
У яких випадках доцільно планувати запуск мобільного ЦНАП у громаді? Він потрібен для тих громад, у складі яких є багато віддалених невеликих населених пунктів, де неефективно або неможливо облаштувати стаціонарні приміщення.
У таких селах попит на послуги доволі помірний, там складно знайти кваліфікований персонал, а витрати на створення офісу економічно невиправдані. Натомість мобільний ЦНАП може відвідувати населені пункти за гнучким графіком залежно від потреб споживачів, заощаджуючи їх час та кошти.
Мобільний ЦНАП виправданий лише тоді, коли громада має «класичний» ЦНАП. Для роботи у мобільному центрі потрібен кваліфікований персонал та потужний бек-офіс, який зможе опрацьовувати заяви на послуги будь-якої складності.
І для «класичного», і для мобільного центрів найважливіше питання — набір послуг. Потенційно для ОТГ це можуть бути майже всі адміністративні послуги.
Оскільки Славута перебуває у процесі об'єднання, то на першому етапі ЦНАП надаватиме 80 послуг. Серед них — субсидії, державні допомоги, послуги з реєстрації нерухомості та бізнесу, вклеювання фото в паспорт після 25 та 45 років.
Наразі цей мобільний ЦНАП працюватиме у сусідніх селах на основі договору про співробітництво територіальних громад. У разі згоди Державної міграційної служби у мобільному ЦНАП можна буде встановити обладнання для видачі паспортів.
У мобільному ЦНАП можна оплатити надання адміністративних послуг через банківський POS-термінал. Також однією з опцій є кейс з обладнанням, що дозволяє обслуговувати громадян удома — хворих чи осіб дуже похилого віку.
Логічним є питання економічної складової мобільного ЦНАП. Програма «U-LEAD з Європою» та місто Славута інвестували у мобільний центр 1,6 млн грн. Додатковими витратами є зарплата водія, заправка автомобіля — близько 10 л на день для маршруту до 100 км, невеликі щомісячні витрати на мобільний інтернет.
Якщо протягом дня буде надаватися хоча б кілька платних адміністративних послуг, наприклад, щодо реєстрації нерухомості, то ці витрати будуть покриватися. У разі наявності у мобільному ЦНАП ще й паспортних послуг він може бути рентабельним. Хочеться сподіватися, що практика підтвердить ці прогнози.
Найважливіше, щоб споживачі адміністративних послуг були задоволені, а мобільний ЦНАП став одним із символів позитивних перетворень в Україні.
- Информация о материале
Укрощение НАБУ. Продолжится ли наступление на Сытника и его команду
Депутат от пропрезидентской фракции БПП Ирина Луценко на нынешней неделе внесёт в парламент законопроект, регулирующий деятельность Национального антикоррупционного бюро (НАБУ) с тем, «чтобы снять противоречия, возникающие в работе бюро». Об этой инициативе рассказал накануне генпрокурор Юрий Луценко. В качестве примера он привёл ситуации, возникающие при снятии детективами НАБУ информации с мобильных телефонов: «Говорю уважаемому директору, у тебя есть разрешение суда на снятие информации с 17 абонентов мобильной связи, а снял ты со 114, а значит, почти со ста человек ты снял информацию незаконно, что является нарушением конституционных прав. Вообще-то за это предусмотрена уголовная ответственность, так что давай это уладим». Между тем, по словам руководителя ГПУ, Сытник ответил отказом на предложение разобраться в ситуации.
Генпрокурор не раз жёстко критиковал работу НАБУ и заявлял, что детективы бюро используют контрабандную технику.
На этой неделе парламентарии работают в комитетах и округах, однако уже в ближайшие пленарные будни украинцы снова станут свидетелями наступления законодателей от коалиционных фракций, а также представителей других силовых ведомств на позиции НАБУ. Во всяком случае так считает замглавы парламентского комитета по вопросам предотвращения и противодействия коррупции, внефракционный народный депутат Виктор Чумак. Парламентарий прогнозирует: тотальная дискредитация антикоррупционных институтов государства будет продолжаться.
— Когда прекратится горячая стадия войны между НАБУ с одной стороны и Генпрокуратурой и СБУ с другой?
— Война идёт против всей антикоррупционной системы: Егора Соболева с должности главы антикоррупционного комитета убрали, на НАБУ нападают периодически. Скоро будут всех, кто говорит о важности борьбы с коррупцией, придавливать. Вот это и есть война. Не НАБУ является ключевой целью. Бюро — это лишь инструмент. Петру Алексеевичу просто очень хочется обуздать всех, кто проводит антикоррупционную линию, и спокойно идти на выборы.
— Лидеры фракций БПП Артур Герасимов и «Народного фронта» Максим Бурбак зарегистрировали законопроект об увольнении главы НАБУ Артёма Сытника, однако скоропостижно и без пояснения причин отозвали документ из повестки. Как вы считаете, почему?
— Сложно сказать, почему именно это произошло, но очевидно одно: власть не остановится. Вдумайтесь: было предпринято 9 попыток провести через комитет законопроекты, касающиеся НАЗК. Однако НАЗК они приструнили с помощью лояльности госпожи Корчак, поэтому там они чувствуют себя более-менее спокойно. Теперь силы сконцентрировались на другом направлении. Вот посмотрите, ещё до Нового года они попытаются протянуть своего аудитора для НАБУ. Первый шаг сделан: Соболева сняли, так что комитетский карт-бланш получен.
Недавно я встречался с представителями западных посольств. Обсуждали перспективы антикоррупционной политики. Так вот, я высказал мнение, что все усилия для создания и деятельности всех антикоррупционных органов являются хотя и необходимой, но ошибочной целью. Главная причина наших проблем — олигархи и система управления, которую они построили. Система полной монополии в экономике, политике, в СМИ и судебной сфере. Без полного разрушения этой уродливой системы мы всегда будем ходить по кругу и возвращаться к отправной точке.
— Некоторые эксперты говорят, что подконтрольные исполнительной власти ГПУ и СБУ периодически осуществляют нападки на НАБУ с одной целью — полностью дискредитировать «автономную» структуру. Как вы считаете, это реально в принципе?
— Нападки на НАБУ — продуманные системные действия власти, они будут продолжаться. Сейчас, по моей информации, будут попытки дискредитировать персонально Сытника. Будут говорить о нарушениях процедуры его назначения, о том, что он неправильно заполнял декларацию и так далее.
— Есть ли предпосылки для сглаживания конфликта межу силовыми и антикоррупционными структурами?
— А зачем? Это даже хорошо, что оно всё бурлит. Это означает, что они не договариваются, что отсутствует круговая порука. Надо понимать, что МВД, СБУ, Генеральная прокуратура — это старые, пронизанные метастазами коррупции правоохранительные ведомства. Все они являются системными коррупционными органами, поэтому будут и дальше воевать с новосозданными антикоррупционными структурами.
— Представители НАБУ часто говорят о коррумпированности судов, настаивая на необходимости создания специального антикоррупционного суда. Кстати, о необходимости создания такого суда при каждом удобном случае говорят и наши западные партнёры. Как вы считаете, почему процесс пробуксовывает?
— Всё предельно просто. Одно из условий создания антикоррупционного суда — независимый конкурс, к которому будут привлечены западные специалисты. Поэтому власть, понимая, что такой суд может действительно стать более-менее независимым, и тянет кота за хвост.
— Для улучшения эффективности работы НАБУ следует ли наделить сотрудников правом прослушки?
— Сегодня таким правом пользуется МВД, СБУ и Государственная пограничная служба. А законопроект о наделении детективов НАБУ правом прослушки наш комитет одобрил давным-давно. Точно также лежит в комитете и законопроект, позволяющий работать агентам НАБУ под прикрытием. Так что все, кто говорят, что таких наработок нет, просто врут. Другой вопрос, что парламент не хочет принимать данные документы.
- Информация о материале
Антикоррупционный цугцванг Петра Порошенко
Провластные силы и их сателлиты бесстыдно сконцентрировали всю мощь на отвоевывание долей коррупционного плацдарма, утраченных за последние два года.
Дело в том, что новый орган досудебного расследования — Национальное антикоррупционное бюро Украины — за последний год кому только не наступил на нетрудовые мозоли. Это достало всех как на Банковой, так и в здании под куполом.
Как ни удивительно, но под следствием детективов НАБУ оказывались представители едва ли не всех ведущих политических сил — окружение президента Порошенко в связи с закупками Минобороны топлива, главный финансист «Народного фронта» и влиятельный нардеп Николай Мартыненко, «янтарный» дуэт парламентариев Розенблат—Поляков. Кроме этого, в прицел попадали другие топ-чиновники, а именно — народный депутат Александр Онищенко и председатель Центральной избирательной комиссии Михаил Охендовский. Вспомним и о продолжительной эпопее с привлечением к ответственности действующего главы Государственной фискальной службы Романа Насирова. Все эти резонансные расследования вели детективы НАБУ.
Как утверждал классик, статистика — вещь упрямая. По состоянию на конец октября, бюро направило в суд 97 дел, 293 лицам сообщили о подозрении, 149 получили статус обвиняемых, и 461 производство находится в работе. Главное, что реально тормозит появление финалов этих дел, — отсутствие антикоррупционного суда.
Чтобы не сосредоточиваться на сухих статистических данных, вспомним первый громкий антикоррупционный аккорд НАБУ. Это произошло в начале марта сего года, когда сообщение о подозрении получил действующий глава ГФС Роман Насиров. Его обвиняли в незаконной отсрочке платежей для компаний Александра Онищенко, у которых были соглашения о совместной с «Укргаздобычей» добыче газа. На сегодняшний день многотомное дело Насирова направлено в суд.
После этого граждане узнали еще о ряде расследований, уже длительное время проводившихся детективами бюро. Коррупционная грязь еще никогда до сих пор не прорывала «крепких труб» отечественной потокоуправляющей верхушки.
Всегда силовики и правоохранители оберегали покой разноцветной власти, тыча штыком в политических конкурентов или в их бизнес. Мажоритарных акционеров ЧАО «Украина» особенно бесит то, что они, находясь в статусе министра, главы правительства и даже президента, не могут повлиять непосредственно как на выбор дел и их фигурантов, так и на ход расследований команды Артема Сытника. Единственная возможность хоть как-то сдерживать сотрудников НАБУ — тормозить расследование через Специализированную антикоррупционную прокуратуру. Такой процессуальный трюк действительно возможен, поскольку именно САП процессуально направляет работу детективов. Глава САП Назар Холодницкий, находясь в теплых отношениях с администрацией президента, не раз пользовался этим исключительным правом.
Что еще очень не нравилось власти, так это отсутствие селективного подхода во время проведения следственных действий. Детективы не только «топтали лужайку» друзьям Петра Порошенко, но и перманентно доводили до нервных срывов представителей других политических сил. Именно такой подход пришелся по душе многим разочарованным украинцам, искренне считавшим принцип круговой поруки вечным. Международные партнеры, в авангарде которых находились представители ФБР и американского посольства, всячески содействовали работе НАБУ, поскольку видели его независимость, аполитичность и ориентированность на результат. Фактически эти ключевые факторы и спасали бюро от нападок со стороны политической элиты страны.
Коррупционный разворот на 180 градусов
Первые сигналы о возникновении проблем во взаимодействии НАБУ с другими правоохранительными органами касались нежелания прокуроров САП содействовать ускорению расследований. Наши источники в САП свидетельствовали, что Назар Иванович контролирует каждый процессуальный шаг в сверхважных делах. Иными словами, Холодницкий держал под личным контролем решения прокуроров, хотя, согласно нормам Закона «О прокуратуре», последние являются независимыми процессуальными единицами. Постсоветский синдром никак не может покинуть кабинеты сотрудников Генпрокуратуры, даже при условии создания новых подразделений с избранием руководства через открытые конкурсы.
Итак, промедление в деле Романа Насирова с подписанием сообщения ему о подозрении; непонятная ситуация относительно Одесского припортового завода; январское торможение дела «рюкзаков». Все время наши источники сообщали о том, что Назар Иванович «оглядывается» на Банковую. Летом 2017 года температура трения между САП и НАБУ поднялась настолько, что руководители этих ведомств должны были даже убеждать всех в «нормальности» своих отношений.
Если не принимать во внимание неудачных попыток провластных фракций протолкнуть Найджела Брауна аудитором для НАБУ, то далее разговоров об уничтожении бюро дело не доходило. Но одно расследование все же смогло разжечь настоящую войну. Речь идет об уже упомянутом деле о закупке Министерством внутренних дел рюкзаков. Ровно три года назад лицо, похожее на сына министра МВД, зафиксировали на скрытую камеру во время договоренностей о поставках снаряжения. Разговор происходил в кабинете тогдашнего заместителя Авакова Сергея Чеботаря.
Нет нужды пересказывать весь ход расследования. Заметим только, что, по нашей информации, сообщение о подозрении Александру Авакову было готово уже в январе 2017-го, но Холодницкий отказался его подписывать, вспомнив о других фигурантах дела — Чеботаре и бизнесмене, у которого закупали рюкзаки. Складывается впечатление, что глава САП просто оттянул момент, когда будет удобно сделать неприятный «подарок» Арсению Авакову. Своеобразный «дамоклов меч» повис над сыном министра, и процессуальные руководители дали ему опуститься, едва лишь поступило «пожелание» с Банковой. Именно о таком развитии событий говорят сразу несколько не связанных между собой источников. Кроме этого, они уточняют, что Аваков уверен: катализатором процесса стала попытка Банковой сбалансировать партию на политической шахматной доске. Но Сытник, по мнению отца-министра, не должен был «вестись» на это, вручая Александру Авакову сообщение о подозрении. Если говорить с сугубо юридической точки зрения, то непонятно, как директор НАБУ мог повлиять на своих подчиненных, которые во время расследований независимы от Сытника? Впрочем, у остальных правоохранительных органов подобный вопрос и не возник бы. В чем и заключается отличие от них НАБУ.
Как следствие — НАБУ потеряло последнего союзника среди всех правоохранительных органов — МВД. Свежий конфликт с генпрокурором Юрием Луценко в связи со срывом спецоперации против служащих Государственной миграционной службы; отсутствие взаимопонимания с руководством СБУ, от которого Сытника не уберегли даже неплохие отношения с формальным главой Службы Василием Грицаком; тлеющий конфликт с руководителем САП Назаром Холодницким — все это дополнилось скандальным задержанием сына Арсения Авакова. С точки зрения примитивного политического устройства, которое все еще существует в посттоталитарной стране, трансформирующейся в демократию, Сытник «объявил войну» всем. Хотя в действительности, с позиции вестернизированного подхода к оценке ситуации, старая коррупционная система объединилась против того, кто пытается аполитично исполнять возложенные на него Законом обязанности. Да, не всегда профессионально, своевременно или системно, но пытается.
Битва за пастбище
Главным изменением, которое осенью охарактеризовало состояние дел в войне правоохранительных органов, стало полная потеря провластными силами страха перед западными партнерами. Если раньше они поглядывали в сторону Запада и реагировали на самые малые замечания с Вашингтона или Брюсселя, то теперь на Банковой услышали только синхронный залп месседжей, который по уровню звука превышал сигнал пожарного автомобиля.
Провластные элиты решили осуществить своеобразный all-in в коррупционном покере. Партнеры по неустойчивой парламентской коалиции объединились в едином порыве, нацелив его в двух направлениях. Во-первых, во что бы то ни стало назначить «своих» аудиторов для НАБУ, чтобы со временем, получив негативный вывод, законно освободить Сытника от должности директора бюро. Во-вторых, заменить руководителя парламентского комитета по вопросам предотвращения и противодействия коррупции Егора Соболева, длительное время «прикрывающего» Сытника от «неприятностей», которые ему постоянно пытались создать депутаты фракций БПП и «Народного фронта» вместе с экс-регионалами.
В конце концов, полгода напрасно пытаясь протянуть очередного «лыжного инструктора» в состав комиссии по аудиту НАБУ, парламентское большинство пошло по другому пути. Лидеры фракций БПП и «Народного фронта» Артур Герасимов и Максим Бурбак на этой неделе зарегистрировали законопроект, согласно которому увольнять руководителей НАБУ, ГБР, САП, а также членов НАПК можно было бы по политическому решению, без каких бы то ни было доказанных оснований. Кроме этого, вводилась абсурдная по своей сути возможность убрать директора НАБУ еще и по факту привлечения его к административной ответственности за правонарушение, связанное с коррупцией. Напомню, буквально недавно подконтрольная Банковой глава НАПК Наталия Корчак попыталась привлечь Артема Сытника к ответственности по явно надуманному конфликту интересов.
Только колоссальными усилиями представителей общественности, международных партнеров (США, ЕС, МВФ и ряда других посольств), ряда прямых заявлений и грозных намеков в адрес коалиции и администрации президента, о том, чем может закончиться принятие такого законопроекта, удалось вынести этот документ за рамки повестки дня заседания парламента.
Впрочем, и это не совсем так. Предупреждения, публичные и непубличные сигналы от Запада, и прежде всего Вашингтона, поступали в течение всей недели, что не помешало председателям двух фракций коалиции внести в среду одиозный законопроект. Угрозы прекратить программу МВФ, финансирование военных программ и даже безвиз на Порошенко не влияли. Вопрос не в том, что он вдруг решил защищать суверенитет Украины от западного влияния. И даже не столько в том, что НАБУ может создавать проблемы для его многочисленных коммерческих рук. Дело в том, что Порошенко — первый украинский президент, который не смог взять под контроль ВСЕ правоохранительные органы. В остатках все еще действующей правящей системы это воспринимается как слабость. А тот, кто собрался на второй срок, должен продемонстрировать мышечную безальтернативность «на районе». Безусловно, Аваков – это еще заноза, но пока она торчит в коалиции, время разобраться с Сытником. Поэтому Порошенко был готов идти до конца. Но в последнюю минуту в сторону отпрыгнул НФ.
В среду вечером лидеры «Народного фронта» Арсений Яценюк и Арсений Аваков встречались с послом США в Украине Мари Йованович, от которой получили большую порцию критики. Партнеры-»фронтовики» после этого сразу же подались на переговоры с Петром Порошенко, где договорились снять с повестки дня законопроект, направленный на нейтрализацию НАБУ без услуг подшефных аудиторов. Впрочем, от этой ситуации Арсений Яценюк получил тройное удовлетворение. Во-первых, именно к его политической силе обратились как к последнему средству американцы. Во-вторых, он оказал услугу американским республиканцам, относившихся к нему как к порождению американских демократов. И, в-третьих, он оставил в дураках Петра Алексеевича, подчеркнув этим шагом свою либеральность и его тягу к диктаторству.
Но, не нужно забывать и любопытные месседжи от экс-премьера Яценюка в ту же среду, но чуть раньше — еще до встречи с Йованович. Они были совершенно иными.
Прежде всего он попытался опередить президента в наборе политических баллов на теме создания антикоррупционных судов. Потом добавил, что их команда поддерживает назначение независимого профессионального аудитора для НАБУ, у которого будет международная поддержка и соответствующий опыт. Единственный, о ком вспомнил экс-премьер как о кандидате, был Роберт Сторч. Интересное совпадение: ведь именно Сторча уже нельзя назначить аудитором для бюро, поскольку он занял официальную должность в США. И финальный аккорд — упоминание о приведении в соответствие с Конституцией правового положения о статусе всех правоохранительных органов и установлении парламентского контроля над их деятельностью.
Совпадения — сто из ста. Законопроект Герасимова—Бурбака касался обеспечения именно «парламентского контроля». Именно об этом документе сначала написал Яценюк, а потом в своем Twitter-аккаунте продублировал второй лидер-фронтовик Арсений Аваков.
Так, НФ быстро «переобулся» и законопроект снят рассмотрения. Но, означает ли это, что угроза для НАБУ миновала? Нет. В своей работе Бюро зависит от всех правоохранительных структур: ордеры, оперативные прослушки, экспертизы, базы данных… Режим функционального голодомора будет включен всеми «коллегами».
Рано радоваться и обещанию породить Антикоррупционный суд. Как он будет формироваться, кем, когда? Дьявол в деталях…
Команда Порошенко вместе со своими союзниками должна понимать, что, ставя в коррупционном покере все фишки на кон, можно не только проиграть политическую карьеру, но и потерять государство. Их предшественники этого не постигли своим скудным умом, последствием чего и стала аннексия Крыма и военный конфликт в Донбассе. Своими действиями уже нынешняя политическая элита загнала себя в политический цугцванг, но не все дальнейшие шаги дают равнозначные потери в этой партии. И это самое главное, о чем должны задуматься на Банковой.
- Информация о материале
Відділ освіти на Харківщині витрачає сотні тисяч гривень на фейкову проектно-кошторисну документацію
Відділ освіти, молоді та спорту Золочівської РДА уклав угоду з ТОВ «Проектбуд-інжиніринг» щодо виготовлення проектно-кошторисної документації вартістю 207 тис. грн.
Про це стало відомо з сайту «Прозорро».
Мова йде про коригування проектно-кошторисної документації (робочого проекту) по об’єкту: «Реконструкція з застосуванням енергозберігаючих технологій будівлі їдальні Удянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів імені Героя Радянського Союзу М.М.Угловського.
Цікаво, що у грудні 2016 року Відділ освіти замовив та оплатив ТОВ «Стальконструкція» розробку проектно-кошторисної документації саме по цьому проекту. Тоді вартість проекту коштувала 188 тис. грн.
У серпні відділ освіти уклав угоду з ТОВ «Атлантіс Схід Компані» на проведення реконструкції будівлі їдальні на суму 2,427 млн. грн.
Роботи мали бути виконані до кінця цього року. Але через деякий час була укладена додаткова угода й строки робіт передвинули до кінця 2018 року.
Тепер відділ освіти замовляє фактично новий проект реконструкції вже за 207 тис. Грн.
Тож виникає питання до чиновників, які спочатку замовили один проект, потім за цим проектом не змогли завершити реконструкцію й зараз намагаються витратити ще 207 тис. грн. на новий проект, після чого зросте сума самої реконструкції.
ТОВ «Проектбуд-інжиніринг» створене влітку 2017 року.
Засновниками ТОВ «Проектбуд-інжиніринг» є Наталія Ковальова та Наталія Степаненко.
Степаненко є серед засновників ТОВ «Оксі-артбуд», яка приймала участь у сумнівних торгах, що проводив відділ освіти Дергачівської РДА.
Директором фірми є Валентин Вєтрєнніков.
- Информация о материале
YouControl дослідив: 40% українських компаній стикались з крадіжкою клієнтів або проектів
Експерти YouControl презентують результати першого в Україні опитування щодо поширення та різновидів внутрішньої корупції серед українських компаній. За його результатами, 44% компаній відчули лобіювання до співпраці конкретних компаній-підрядників, 24,8% вимагають від порушника відшкодування збитків, а 47% компаній не мають спеціального плану дій щодо виявлення та усунення внутрішньої корупції.
Одним з факторів стримування розвитку бізнесу в Україні є корупція серед державних органів. Та мало хто сьогодні приділяє увагу внутрішній корупції.
Внутрішня корупція в бізнесі — це зловживання посадовим становищем, нечесні дії в обмін на гроші чи особисту вигоду співробітників компанії.
Вона надзвичайно поширена в українському бізнес-середовищі та несе компаніям фінансові і репутаційні збитки. Явища корупції серед компаній чи корпорацій впливають на бізнес-клімат в цілому.
Саме тому компанія YouControl провела опитування щодо внутрішньої корупції в бізнесі, в якому взяло участь півтисячі осіб, переважно власники та директори, бухгалтери і юристи малого та середнього бізнесу.
За результатами опитування, найпоширеніші випадки внутрішньої корупції в українському бізнесі:
44% – компаній відчули лобіювання до співпраці конкретних компаній-підрядників
40% – стикнулось з “крадіжкою” клієнтів чи проектів компанії
38,5% – стикнулось зі злиттям конфіденційної інформації конкурентам або членам їхніх родин
21% – помітили дублювання співробітником надання профільних послуг в якості ФОПа у робочий час
Якщо факт корупції на підприємстві зафіксований, тоді українські компанії:
24,8% – вимагають від порушника відшкодування збитків
12% – заносять співробітніка-корупціонера у чорний список для HRів
51,7% – звільнюють неблагонадійного працівника
6% компаній звертаються до правоохоронців через працівників-крадіїв
Бізнес-процеси щодо запобігання внутрішній корупції в Україні розвинені мало:
47% компаній не мають спеціального compliance (плану дій) щодо виявлення та усунення внутрішньої корупції
31% компаній планують його створити
22% компаній вже користується антикорупційним комплаєнсом
Також дослідження показало, що 76% представників малого та середнього бізнесу уникають шахраїв у компаніях за допомогою ділової розвідки.
Опитування стало основою для першого спецпроекту YouControl “Внутрішня корупція”, в якому будуть представлені найкращі світові практики з протидії внутрішній корупції, поради світових форензік-експертів. Він вийде у четвер, 21 грудня, в блозі на сайті компанії.
YouControl — аналітична система, яка з понад 40 джерел формує досьє на кожну компанію України на основі відкритих даних, відстежує зміни в держреєстрах та візуалізує зв’язки між афілійованими особами. Унікальна технологія YouControl дозволяє за хвилину отримати актуальну (на час запиту) інформацію про компанію або ФОП. Функція моніторингу щоденно повідомляє про зміни відповідно до даних з офіційних джерел.
- Информация о материале
Страница 141 из 2102
