Главная
Мафія по-українськи: як родичі та водії Каськіва крали мільйони
1 серпня НАБУ відзвітувало про закінчення слідства щодо 8 осіб, що причетні до розкрадання бюджетних коштів «Держінвестпроекту» на проектах «Олімпійська надія-2022» та «Якісна вода».
Підозри серед інших отримали давній друг Владислава Каськіва та два його брати, а ось сам глава Держагентства продовжує спокійно жити в Австрії і відвідини українського СІЗО йому поки не загрожують.
Притягти його до відповідальності можна лише внаслідок нового звернення до уряду Панами.
Керівник САП Назар Холодницький направив відповідне звернення, але в ГПУ натякають, що через те, як документ відправлений, можуть виникнути проблеми, які дарують Каськіву ще чимало місяців вільного життя.
Хоча в підозрах інших фігурантів справи Каськів і значиться як очільник схеми, представники НАБУ і САП вельми неохоче говорять про перспективи притягнення його до відповідальності.
Не він вів розрахунки через банк і не він підписував документи. Слідчі розраховували вхопити його через двох братів- поки не дуже успішно.
Сама ж схема розкрадань, яку розслідували спершу слідчі МВС, а потім детективи НАБУ, виписана більше ніж детально.
Головні дійові особи матеріалів НАБУ:
- екс-заступник голови «Держінвестпроекту», який також обіймав посаду радника директора ДП «Державна інвестиційна компанія» Сергій Шут;
- колишній працівник «Держінвестпроекту» Вадим Бей;
- колишній директор ДП «Державна інвестиційна компанія» Юрій Лутак;
- три директори приватних підприємств із ознаками фіктивності – Андрій Стельмах, Руслан Усов, Андрій Банцер;
- двоюрідний брат екс-голови «Держінвестпроекту» Олександр Матковський;
- колишній водій, помічник екс-голови «Держінвестпроекту» Сергій Моісеєнко.
У грудні 2010 Каськів був призначений керівником Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами України. А восени 2011 Кабмін Азарова виділив на національні проекти більше ніж півмільярда гривень.
Жоден з проектів до зміни влади в 2014 не був реалізований, а Каськів запам’ятався лише скандалом з лижним інструктором, який підписав липову угоду на будівництво LNG-терміналу.
Коли Каськіва спалили на афері, він довго виправдовувався і кивав на руку Кремля. Але після кількох років розслідувань МВС, ГПУ, НАБУ у схемах видні руки хіба що родичів та друзів керівника Держінвестпроекту, а також рух коштів через офшори та банк нардепа і бізнес-партнера Дмитра Фірташа Івана Фурсіна.
З матеріалів судових реєстрів, що стосуються слідства у цій справі, виходить, що замість того, щоб залучити інвесторів під реалізацію проектів «Якісна вода» та «Олімпійська надія-2022, можновладці побудували власну сітку, через яку вивели бюджетні гроші на свої компанії.
Як саме, далі в матеріалі INSIDER.
Отож, у Каськіва в агентстві був заступник Сергій Шут, на якого він до цього по життю оформлював всі свої активи.
Там же працював заступник генерального директора, пізніше гендиректор ДП «Державна інвестиційна компанія» Юрій Лутак та начальник відділу кредитування та інвестицій ДП «ДІК» Андрій Леміш.
Влітку 2012 року вони фактично під конкурс створили ТОВ «Боржава резорт» і ТОВ «Будівельна компанія «Комбуд».
Директором ТОВ «Боржава резорт» було призначено колишнього водія Шута Сергія Лідова. Крім того, серед учасників ТОВки були сестра Шута Оксана Семикіна та двоюрідний брат Каськіва Олександр Матковський. Пізніше ще одним учасником компанії стало ТОВ «Боржава бальнеріо», оформлене на того ж Матковського та двоюрідного брата Шута Олексія Дядика. Директором фірми призначили троюрідну сестру Шута Віру Руль.
Як виявили детективи НАБУ під час розслідування, реєстраційні документи та печатку вказаного товариства зберігали Шут та рідний брат Каськіва Олександр.
Управляв рахунками «Боржава резорт» в київській філії АТ «Місто банк», що належить нардепу з групи Фірташа Івану Фурсіну, Олександр Матковський – двоюрідний брат Каськіва.
У липні 2012 року була створена ТОВ «Будівельна компанія «Комбуд», оформлена на водія Шута Руслана Усова.
Саме ці компанії і отримали гроші на «Олімпійську надію».
Пізніше керівники Держінвестпроекту знайшли свої фірми-прокладки і під інший проект «Якісна вода».
ТОВ «Верітас Ін» очолив шурин начальника відділу кредитування Леміша Падалка, а ТОВ «Приазовспецкомплект» знайомий Матковського Андрій Стельмах.
Створивши або очоливши підприємства в Україні, Каськів, його брат та двоюрідний брат, а також Шут і невстановлені особи створюють підприємства-нерезиденти в офшорах:
Septemero Holdings Limited (Республіка Кіпр), Korsk Enterprices Limited (Республіка Кіпр), Yonkers Marketing Limited (Республіка Кіпр), Monstarol Holding LTD (Республіка Кіпр), Talemba Holdings Limited (Республіка Кіпр), Adoramus Investment Limited (Республіка Сейшельські острови), Glenshaw Limited (Республіка Кіпр), Klikate Limited (Республіка Кіпр), Velma Operations Limited (Беліз), Wetherby Inernational (Республіка Сейшельські острови), Lambscroft Ventures Limited (Республіка Кіпр).
Зайвих людей для схеми не наймали: наприклад, розрахункові рахунки Korsk Enterprices Limited (Республіка Кіпр), Yonkers Marketing Limited (Республіка Кіпр), Talemba Holdings Limited (Республіка Кіпр), Adoramus Investment Limited (Республіка Сейшельські острови) в банках були відкриті водієм Шута - Усовим та водієм Каськіва - Моісеєнком.
Далі «Боржава резорт» та «Комбуд» створюють ілюзію господарської діяльності - «Комбуд» нібито зобов’язується виконати роботи із проектування та будівництва готельно – курортного комплексу з гірськолижною інфраструктурою загальною площею 234 475 кв.м, за що ТОВ «Боржава резорт» зобов’язується сплатити 376, 6 млн. гривень.
31 жовтня 2012 за ініціативою Каськіва на Кабміні скасовують постанову про порядок проведення конкурсу, що дозволяє Держінвестпроекту маніпулювати переможцями.
І вже за два тижні в рамках проекту «Якісна вода» ТОВ «Боржава резорт» отримує 135 000 000 гривень, а ТОВ «Верітас Ін» - 65 700 000 гривень.
У грудні 2012 ще одним переможцем конкурсу по «Якісній воді» стала фірма - ТОВ «ТД «Борисфен», яку ділки з Держінвестпроекту знову оформили на Стельмаха і видали на неї спершу 65, 7 мільйонів гривень, а потім ще 29.
У січні 2013 Шут, Леміш, Стельмах, Бей шляхом маніпуляцій зі зборами та підписаними документами, переводять «Борисфен» у 100 % власність Klikate Limited (Республіка Кіпр) .
А тепер дивимось, що далі відбувається з грошима. Майже 40 млн гривень, які отримала ТОВ «Боржава резорт» переводяться в 5 мільйонів доларів, і за них через кіпрську Septemero Holdings Limited купуються корпоративні права ТОВ «Проффіт консалтинг груп». Вся ницість історії в тому, що ця фірма була створена Каськівим і друзями ще в 2006 році. Одноособовим власником частки у статутному капіталі ТОВ «Проффіт консалтинг груп» було ТОВ «Грінфільд альянс» в особі директора Матковського та сестри Шута Семикіної, на яких так само оформлена і «Борджава резорт», яка отримала бюджетні кошти.
Інша частина коштів, отриманих в якості позики у ДП «Державна інвестиційна компанія», ТОВ «Боржава Резорт» перерахована на рахунок компанії «Talemba Holdings Limited», відкритий у «Trasta komercbanka», Miesnieky iela 9, Riga LV1050, Latvija, Riga», а саме:
22.04.2013 р. в сумі 8,96 млн.доларів США згідно договору купівлі-продажу часток у статутних капіталах від 28.03.2013 р. ТОВ «Соломія» та ТОВ «Воловецький завод продтоварів»;
9.10.2013 р. в сумі 2,35 млн.доларів США згідно договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі від 27.09.2013 р. ТОВ «Карпатія Холдинг»;
30.01.2014 р. в сумі 3,2 млн.доларів США згідно договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі від 23.01.2014 р. ТОВ «Фортуна Затишок».
ТОВ «Соломія» та ТОВ «Воловецький завод продтоварів» були куплені за 2 дні найнятим для цієї схеми чоловіком на прізвище Внуков.
«Карпатія холдинг» та ««Фортуна Затишок» через кількох підставних оформлені на водія Шута Усова.
Після того були скуплені 444 земельні ділянки в Закарпатській області.
Землі оформили на: ТОВ «Карпати Тур Груп» (ЄДРПОУ 33763180); ТОВ «Боржава СКІ» (ЄДРПОУ 33328793); ТОВ «Боржава Бальнеріо» (ЄДРПОУ 35745412); ТОВ «Боржава Резорт» (ЄДРПОУ 35104676); ТОВ «Профіт Консалтинг Груп» (ЄДРПОУ 34527841); ТОВ «Соломія» (ЄДРПОУ 32741187); ТОВ «Воловецький завод продтоварів» (ЄДРПОУ 00377868); ТОВ «Карпатія Холдинг» (ЄДРПОУ 38863606); ТОВ «Фортуна затишок» (ЄДРПОУ 38963105); ТОВ «Боржава Резорт Холдінг» (ЄДРПОУ 38865708); ТОВ «Боржава Девелопмент» (ЄДРПОУ 38910231); ТОВ «Думка» (ЄДРПОУ 32610424); ТОВ «Боржава Інвест» (ЄДРПОУ 38928102); ТОВ «Боржава Ленд» (ЄДРПОУ 38939512); ТОВ «Таурус Проперті» (ЄДРПОУ 38970070); ТОВ «Таурус Естейт» (ЄДРПОУ 38956632); ТОВ «Таурус Інвест» (ЄДРПОУ 38962929); ТОВ «Таурус Ленд» (ЄДРПОУ 38969992).
Як видно з дат, гроші відчайдушно освоювали в розпал Майдану.
Те ж саме відбувалося і з проектом «Якісна вода». 04.10.2013 «ТД Борисфен» отримав від Держінвестпроекту ще 17 мільйонів, а 29.01.2014 – ще 12 мільйонів гривень.
За цей час за ці гроші були придбані через підставних родичів, знайомих і кіпрські фірми. ТД «Борисфен» перерахував $9,77 млн «Korsk Enterprises LTD» (Кіпр) в якості оплати за придбання часток в українських компаніях – ТОВ «Аква Інвест Груп» і ТОВ «Джерела Поділля».
Увесь цей час - з 2013 до 2016 - «Боржава Резорт», ТД «Борисфен», ТОВ «Боржава Резорт Холдинг», ТОВ «Боржава Ленд», ТОВ «Боржава Девелопмент», ТОВ «Боржава СКІ», ТОВ «Грінфілд Альянс», ТОВ «Проффіт Консалтинг Груп», ТОВ «Таурус Проперті», ТОВ «Таурус Ленд», ТОВ «Таурус Інвест», ТОВ «Таурус Естейт», ТОВ «Свалява ленд», ТОВ «Думка», ТОВ «Фортуна затишок», ТОВ «Карпатія Холдинг», ТОВ «Карпатія Тур», ТОВ «Проект Фортуна» для ведення своєї господарської діяльності використовували один номер телефону оператора ТОВ «Інтернаціональні Телекомунікації».
11 липня 2018 детективи НАБУ звернулись до суду, щоб їм дозволили вилучити реєстраційну справу ТОВ «Боржава резорт» (код ЄДРПОУ 35104676) через загрозу її знищення чи зміни оригіналу документа.
Окремим пунктом слід згадати ще одну затрату - 21.08.2013 та 30.08.2013 брат Владислава Каськіва Олександр за прогнані через Archer Trading and Services Limited (Британські Віргінські острови) 320 000 доларів США та 17 902 доларів СШАкупує від імені «Glenshaw Limited» (Республіка Кіпр) вертоліт «Robinson R44» та літак «VIPER SD-4» (реєстраційний номер UR-PORA), «які в подальшому фактично експлуатувались на території України Каськівим В.В. в приватному порядку».
Але при всьому цьому, і тому, що в текстах підозр Каськів названий організатором злочинного угруповання, підозра на ного не написана.
Багато хто вважає, що свого часу так вільно проводити свої схеми Каськіву допомагало покровительство групи Льовочкіна-Бойка-Фірташа. Питання, хто і що допомагає зараз йому рятуватися від правосуддя?
- Информация о материале
Що ви нам вкололи? Розбираємо інгредієнти вакцин: формальдегід та алюміній
У 1884 році німецький бактеріолог Фрідріх Леффлер відкрив збудник дифтерії та виснував, що головною причиною страждань та смерті хворих є не бактерія, а токсин.
Спроби розробити ефективну профілактичну вакцину впродовж наступних років провалювалися, аж поки у 1923 році ветеринар Гастон Рамон не зробив знакове відкриття.
Якщо обробити дифтерійний токсин формальдегідом, він втрачає більшу частину токсичних властивостей і стає безпечним.
Але в той же час антитіла до токсину все одно виробляються та забезпечують імунітет.
Тобто формальдегід додають у вакцину, аби нейтралізувати токсини і виробити імунітет, не викликавши захворювання.
Формальдегід – токсична речовина
Кажуть: формальдегід – токсична речовина! Деякі сайти пишуть, що він може вражати нирки, викликає блювоту з кров’ю і є канцерогенним.
Ключовим для нашого здоров’я є не формальдегід, а його доза. Формальдегід – це газ, без кольору, але з сильним запахом. Його часто використовують у виробництві будматеріалів, в косметичній індустрії, як консервант в продуктах.
Небагато формальдегіду виробляє організм під час метаболізму.
За базовою науковою літературою, наприклад, «Клінічне здоров’я навколишнього середовища та вплив токсинів«, печінка дорослої людини може переробити 22 мг формальдегіду за хвилину.
Скільки формальдегіду у вакцині?
В середньому вакцини містять від 0,005 до 0,1 мг формальдегіду, тоді як двомісячне 5-кілограмове немовля має в крові 1,1-1,2 мг формальдегіду, який його організм виробив самостійно.
В груші –12000 мкг формальдегіду на 200 грам, що утворився там природно. У груші – на 99,17% більше формальдегіду, ніж у вакцині.
Але не варто відмовлятись ані від вакцин, ані від груш.
Більшість досліджень на канцерогенність формальдегіду вивчали його довготривалий ефект на людину.
Дослідження 1980 року виявили, що довготривале вдихання формальдегіду може спричинювати рак носової порожнини в щурів.
Тож наступні 10 років Національній інститут раку США та інші дослідницькі групи досліджували це питання з метою задокументувати канцерогенний вплив формальдегіду на людей.
Дослідження сфокусували на ризиках, які люди отримують під час роботи. Деякі вчені припустили, що формальдегід може бути пов’язаним з раком легень, але інші заперечили цей зв’язок і припустили: постійне вдихання фенолу, меламіну, сечовини та пилу від деревени може грати набагато більшу роль в розвитку онкології.
Дослідження Національного інституту раку виявили, що анатомісти та ті, хто займається бальзамуванням тіл, більше ризикують захворіти на лейкемію та рак мозку.
А Національний інститут професійної безпеки та здоров’я США провів дослідження працівників текстильної індустрії та винайшов зв’язок між довготривалим впливом формальдегіду та смертю від лейкемії.
За результатами цих досліджень Міжнародне агентство онкологічних досліджень в 2006 році, а потім і в 2012, визнало формальдегід канцерогенною речовиною.
За даними FDA, управлінням з санітарного нагляду за якістю харчових продуктів та ліків, немає жодних ознак того, що невеликі кількості формальдегіду в ін’єкції можуть викликати рак.
Якщо вас непокоїть канцерогенність формальдегіду, найкращими заходами профілактики будуть:
не палити в приміщенні
частіше провітрювати приміщення, особливо, якщо ви переїхали до нової будівлі
прати одяг перед першим використанням.
робітники, що працюють з формальдегідом, мають чітко дотримуватись санітарних норм.
Алюміній. навіщо він у вакцинах?
Солі алюмінію у вакцинах – ще одна причина занепокоєння батьків.
Алюміній потрапляє в організм природно – вода, їжа, використання алюмінієвого посуду.
Більшість дорослих споживає від 1-10 мг алюмінію щодня.
Але найбільше людей хвилює доза алюмінію, яку вони отримують з ліками чи то орально, чи підшкірно.
Алюміній присутній у вакцинах як ад’ювант (додаток в препарати для імунізації).
Навіщо його додають? Деякі вакцини виробляють або з мертвих, або з послаблених мікроорганізмів. І ад’ювант посилює імунну відповідь на них.
Іншими словами, він робить вакцини більш ефективними.
Солі алюмінію використовують у вакцинах близько 70 років.
Впродовж майже 60 років не помітили серйозних реакцій, крім місцевих – на кшталт набряку в місці уколу та почервоніння.
Найбільш розповсюдженими джерелами алюмінію є вода та їжа.
Він є і в дитячих сумішах, і навіть в грудному молоці матері.
Концентрація алюмінію в сумішах різниться залежно від місця виробництва.
У Великобританії аналіз 8 різних сумішей для годування показав кількість алюмінію від 0,176 до 0,7 мг/л.
В канадських соєвих сумішах готових до вживання – від 0,44 до 0,73 мг/л.
Найвищу концентрацію алюмінію знайшли у сумішах, збагачених залізом та готових для використання (3,442 мг/л).
За таблицею Агентства з токсичних речовин та реєстру захворювань, 1мг алюмінію /кг є найвищою допустимою нормою.
Скільки алюмінію у вакцинах?
За нормами FDA, вакцина, що тестується, має містити 0,85 мг алюмінію, схвалена вакцина – 1,14 мг алюмінію.
<1,25 мг – допустима доза, якщо виробник підкріпить це даними про безпеку та необхідність такої кількості солей алюмінію.
За нормами ВООЗ та Європейськими стандартами, допустима норма – <1,25-мг.
То скільки алюмінію отримає маленький 5-кілограмовий британець у 2 місяці (вік першої вакцинації), коли його годують сумішшю?
Максимальна добова норма такої дитини – 5 мг алюмінію.
Максимально у британських сумішах може бути 0,7мг/л алюмінію.
У два місяці дитина має отримати 180 мл суміші за годування.
Тобто якщо дитину годують 8 разів на день, вона отримає 1,008 мг алюмінію на добу – більше за дозу алюмінію в вакцині (за нормами США).
В індійській вакцині – 1,25 мг алюмінію, у суміші – 1,008 мг, додамо і отримаємо 2,258 мг.
Це вдвічі менше від добової норми мінімального ризику.
В певній кількості та за певних умов солі алюмінію – дійсно токсична та небезпечна речовина.
Аби запобігти цьому, ефективніше скерувати сили в очищення води, регуляцію харчової промисловості, обережність при готуванні їжі.
Скільки дитина отримає алюмінію до 1 року, враховуючи, що ми чітко йдемо за графіком національного календаря щеплень?
Впродовж року дитина має отримати 3 вакцини від гепатиту, 1 вакцину БЦЖ, три АКДС та одну КПК.
Три гепатити (якщо брати вакцину Еувакс) містять 1,5 мг алюмінію.
Три дози АКДС (Індія) – 3,75 мг алюмінію фосфату.
БЦЖ та КПК не містять алюмінію.
Ваш малюк після усіх вакцин отримає за рік 5,25 мг алюмінію. На грудному вигодовуванні через півроку життя – 7 мг.
«Я чула, що споживання алюмінію через їжу, і коли він потрапляє прямо в кровотік – зовсім інші речі»
Солі алюмінію у вакцинах – це не чистий алюміній. Він там є, так само як в повареній солі є натрій та хлор.
Але в поєднанні це зовсім не той натрій й зовсім не той хлор.
Коли ми кажемо про фосфат або гідроксид алюмінію, говоримо про іншу біодоступність.
Біодоступністю називають здатність препарату засвоюватися. Біодоступність солей алюмінію – низька. Вони нерозчинні у воді й дуже повільно всмоктуються організмом.
Довго аналіз крові не міг виявити жодного сліду алюмінію після вакцинації.
Нещодавні експерименти з використанням високочутливого мас-спектрометричного обладнання показали, що після вакцинації рівень алюмінію в крові підвищується менше аніж на 1%.
Не варто порівнювати внутрішньовенне та внутрішньом’язове введення.
Алюміній для внутрішньовенних розчинів вже є розчинним і потрапляє в кровотік відразу та у повній кількості.
Вакцини не вводять внутрішньовенно, лише внутрішньом’язово або підшкірно.
Що стається з алюмінієм, коли він потрапляє в кровотік?
Як тільки алюміній потрапляє в кровотік, його обробляє організм незалежно від шляху проникнення.
Приблизно 90% перетравлюється, зв’язуючись з білком трансферином. Ще 10 відсотків – цитрат-іоном. Після зв’язання більшу частина алюмінію виводять нирки.
Невелика кількість – жовчний, і невелика частка залишається в тканинах організму.
Половина алюмінію виводиться з організму менш ніж за добу.
Ще приблизно три чверті – за два тижні.
Така швидке виведення алюмінію з організму є найкращим доказом його безпеки.
Чи накопичується алюміній? Так. По досягненні дорослого віку діти накопичують від 50-100 мг алюмінію. Головне джерело – їжа.
Хоча накопичення алюмінію оральним шляхом дійсно менше, контролювати кількість алюмінію, який потрапляє до нашого рота, ми не в змозі.
Їжу та воду ми споживаємо декілька разів на день впродовж всього життя.
В той час як вакцини розподілені на місяці та роки.
Крім алюмінію та формальдегіду, вакцини можуть містити ртуть, антибіотики, білок курячого яйця.
- Информация о материале
Отечество в кибербезопасности. Как волонтёры защищают Украину на информационном фронте
Пока США и другие государства создают специальные ведомства по кибербезопасности и борьбе с фейками, Фокус узнавал, как в Украине защищаются и контратакуют в информационном и кибернетическом пространствах без помощи чиновников
«2 марта 2014 года в Севастополе снимал на камеру действия российских военных, которые окружили одну из воинских частей ВМС Украины. Они увидели, что я их снимаю с расстояния 20–30 метров, направили на меня автоматы и приказали убрать камеру, некоторые побежали в мою сторону. Тогда они меня не догнали, но их поведение, возгласы и угрозы дали мне понять, чего боятся анонимные оккупанты. У меня не было оружия и навыков эффективного противодействия вооружённым до зубов людям, но я имел видеокамеру и единомышленников, готовых срывать планы агрессора, раскрывая его действия. Я выложил на YouTube несколько видеороликов о российском вторжении, эти видео за первые сутки собрали сотни тысяч просмотров, а одно из них просмотрело почти 2 млн пользователей, его транслировали на украинском ТВ. Оказалось, что информация — это мощное оружие», — рассказывает Фокусу основатель международного разведывательного сообщества InformNapalm Роман Бурко.
Взять и сделать
При помощи двух волонтёров Бурко начал мониторить ситуацию в Крыму, анализировать полученные данные, писать в Facebook посты, разоблачающие действия подразделений российской армии. К работе над массивом информации приглашались все желающие, кто мог переводить подготовленные группой материалы на иностранные языки. Сначала был просто блог, но когда РФ начала вооружённую агрессию на Донбассе, запустился полноценный сайт. Чуть позже к InformNapalm присоединился волонтёр из Грузии Ираклий Комахидзе, который помогал идентифицировать российские воинские подразделения по фотографиям в соцсетях. Он приобрёл такие навыки после грузинско-российской войны 2008 года. В настоящее время в работе InformNapalm принимают участие волонтёры из разных стран — от Грузии и США до Швеции и ЮАР.
По словам Бурко, сообщество активно сотрудничает с международными организациями. Например, Bellingcat (британский веб-сайт расследовательской направленности) неоднократно делал ссылки на материалы InformNapalm в своих отчётах по сбитому пассажирскому лайнеру MH-17 и другим темам, связанным с российским вмешательством за рубежом. В Украине InformNapalm взаимодействует с Министерством юстиции и Министерством обороны. Для Минюста члены сообщества передают результаты своих расследований для включения дополнительных доказательств в иски против России в международных судах, а для оборонного ведомства — читают закрытые лекции по OSINT (Open source intelligence – разведка на базе открытых источников. — Фокус).
«Достижений за последние четыре года было много. Именно InformNapalm первым опубликовал и проанализировал «дампы» почтовых ящиков переписки из канцелярии помощника Путина Владислава Суркова, получившие известность как SurkovLeaks. Был обнародован список 116 пилотов ВКС РФ, которые бомбят Сирию, база данных кадровых российских военных и образцов российской техники на Донбассе. Наши доклады и видеопрезентации о доказательствах российской агрессии демонстрировались на сессиях ОБСЕ и парламентских ассамблеях ПАСЕ и НАТО. Недавно мы опубликовали «Список 1097», в котором проанализировали данные 1097 российских военных 18 отдельной мотострелковой бригады ВС РФ. Мы доказали, что их отправляли в Крым весной 2014 года, а позже некоторые из них — на Донбасс, для войны против Украины. Это лишь небольшая часть успехов команды. На это ушло более трёх месяцев работы», — рассказывает Бурко Фокусу.
По его утверждению, InformNapalm — полностью волонтёрское сообщество, не имеющее финансирования. Всю свою работу волонтёры проводят в свободное от основной деятельности время.
«Решения принимаются в кругу волонтёров. На содержание каких либо центров и аналитических групп у нас нет средств, поэтому работаем практически «на коленке», хотя, как показывает практика, наша деятельность крайне эффективна. Алгоритм простой: находим интересную зацепку и распутываем клубок путём поиска информации в открытых источниках. Ничего сложного, только внимательность и желание докопаться до истины», — делится с Фокусом технологией киберрасследований Бурко.
В 2016 году InformNapalm наладил сотрудничество с Украинским киберальянсом. По словам Бурко, это позволяет построить инновационную модель работы в информационной и военной сфере — взаимодействие нескольких небольших групп даёт возможность быстро обмениваться информацией и гибко реагировать на события, происходящие как в обороне, так и в наступлении. По сути дела, несколько небольших сообществ благодаря новой организационной структуре могут выступать полноценным участником в информационной и кибервойне почти наравне с государствами и международными структурами. К слову, материалы из электронной почты Суркова были добыты активистами Украинского киберальянса.
Группа ограниченного доверия
В отличие от InformNapalm, сообщество Украинский киберальянс (УКА) полностью закрыто от посторонних. Их официальный спикер, который называет себя Шон Таунсенд, на публичных мероприятиях появляется в маске, а на связь выходит только через социальные сети или электронную почту.
«У нас небольшая группа, которая требует взаимного доверия и высокой технической подготовки, новички у нас появляются нечасто. Мы не набираем людей, иногда приходят новые люди, но мы не даём заданий. Мы готовы помогать в новых расследованиях, но информацию они должны получить сами, мы можем помочь в технических аспектах, с публикацией, так было с группой Invisible Front и материалами по Бузиле (осуждённый за посягательство на территориальную целостность Украины одесский журналист Артем Бузила, освободился по «закону Савченко» и бежал из Украины. — Фокус), и только после нескольких успешных операций может идти речь о том, чтобы начать обмениваться информацией и проводить совместные операции. Случается это нечасто», — рассказывает Таунсенд Фокусу.
УКА неофициально взаимодействует со Службой безопасности Украины и Министерством обороны, говорит Таунсенд. Неоднократно полученная альянсом информация помогала выявлять шпионов, диверсантов, предателей либо предотвратить враждебные действия против Украины. Например, в декабре 2016 удалось сорвать хакерскую атаку против МВД. А вот с международным сотрудничеством пока не сложилось, отмечает собеседник Фокуса, например, с Bellingcat были споры по поводу приоритетов.
Проведение одной операции занимает у УКА от нескольких недель до нескольких месяцев. Всё зависит от того, насколько группа загружена другими задачами. Иногда всё необходимое можно найти в одном почтовом ящике. К примеру, FrolovLeaks (информация из почтового ящика пресс-секретаря Союза православных граждан, заместителя директора Института стран СНГ Кирилла Фролова. — Фокус), когда материалов оказалось столько, что из опубликованных статей (их было не меньше десяти) получилась бы небольшая книга. Если информации недостаточно, то требуется дополнительное исследование — в ход идут хакерские методы, OSINT, поиск дополнительных деталей в своих архивах.
«Решения принимаются сообща. Тяжело предугадать, какая тема привлечёт больше внимания. Мы намечаем цели, получаем информацию, анализируем её (в этом нам помогает InformNapalm), появляются новые цели. Мы движемся расширяющимися кругами, захватывая всё более широкий круг целей. В отличие от традиционного шпионажа, в котором важно получить конкретную информацию от конкретного человека, кибервойна — это работа по площадям. Когда информации накапливается достаточно и её разглашение не ведёт к негативным последствиям, мы её публикуем. Много внимания привлекли взломы почты помощника президента РФ Суркова, операции российского МИДа (фонд Горчакова) и Института стран СНГ в Центральной Европе. Откровенных провалов пока не было, если по какой-то теме недостаточно информации, мы можем просто отложить её на время и подождать», — делится подробностями с Фокусом Шон Таунсенд.
После войны
По общему мнению собеседников Фокуса, в дальнейшем методы кибервойны будут совершенствоваться, поэтому говорить о скорой победе сегодня не приходится.
«Во-первых, мне кажется, что война просто так не закончится. Россия, нарушив свои международные обязательства и развязав войну, в том числе полномасштабную кибервойну, выпустила джина из бутылки, и вернуться к довоенному порядку будет непросто или даже невозможно. Во-вторых, современный мир критично зависит от информационных технологий, и специалистам, имеющим навыки реальной киберзащиты, кибернападения и анализа информации, всегда найдётся чем заняться», — даёт прогноз Таунсенд из УКА.
«Когда я создавал InformNapalm, я надеялся, что война закончится за один-два года и мы сможем вернуться домой, в Крым, Донбасс (многие наши волонтёры — вынужденные переселенцы), но идёт уже пятый год войны и мне сложно прогнозировать, как я встречу мирную жизнь», — заключает Бурко.
2 августа 2018 года сенатор Линдси Грэм заявил, что фракции Республиканской и Демократической партий США подготовили проект пакета новых санкций против России. Документ включает ограничения на операции с российским госдолгом, инвестиции в энергетику и импорт урана, а также персональные санкции против чиновников и олигархов. Кроме того, предлагается применять секторальные санкции в отношении лиц, связанных с киберпреступлениями. Ожидается, что в рамках Госдепартамента США будет создано управление по киберпространству и цифровой экономике, которое будет заниматься международными вопросами, касающимися международной кибербезопасности, доступа в интернет и свободы интернета, киберпреступности и ответами на кибератаки.
- Информация о материале
За рік сталь європейського «Арселор Мітталу» для «Турбоатома» подорожчала на чверть
ПАТ «Турбоатом» 27 червня уклало дві угоди з компанією «Industeel Belgium S.A.» (Бельгія) про закупівлю сталі на загальну суму 493 тис євро, або 15,06 млн грн. Про це повідомляється у системі«Прозорро».
До вересня поставлять 36 шт. або 94 т плит розмірами 30х3095х3490 мм, 30х3095х3510 мм, 30х3110х3490 мм та 30х3110х3510 мм із корозійностійкої сталі аустенітного класу марки AISI 316L (EN 1.4404) за стандартом ASTM А240/А240М-15b. Передбачено допуски за ASTM А480 та 100% УЗК-дослідження за SA 578 level B +S1 із двох сторін плити. Полірована лицьова сторона поверхні матиме шорсткість Ra<3,2µm та покриття поліетиленом, а зворотній бік – шорсткість Ra<=6,3µm.
Вони коштують 4 100 євро за тонну. Торік у листопаді «Турбоатом» замовляв «Industeel France S.A.» (Франція) такі плити інших розмірів по 3 420 євро, а в серпні – по 3 329 євро за тонну. Отже, вони подорожчали на 23% за неповний рік зі зміною постачальника.
Також замовили 15 шт. або 43 т плит розмірами 25х2000х4500 мм і 50х2000х4500 мм із корозійностійкої сталі WNr 1.4003 (SOLEIL 4003, UNS S41003) по 2 515 євро за тонну.
Бельгійська »Industeel Belgium S.A.» та французька »Industeel France S.A.» є дочірнімипідприємствами найбільшої металургійної компанії світу «ArcelorMittal».
- Информация о материале
В Украине хотят обрезать ключевую связь с Россией: к чему это приведет
Министр инфраструктуры Владимир Омелян заявил, что его ведомство рассматривает возможность прекращения железнодорожного сообщения с Москвой, позднее объяснив, что в первую очередь в министерстве обдумывают прекращение пассажирского сообщения с РФ, но понимают, что есть много факторов «за» и «против».
Однако экономических оснований для такого решения нет, поскольку тарифы на железнодорожное грузовое и пассажирское сообщение с Россией и любой другой страной гораздо выше, чем на внутреннем рынке. Подобные решения могут быть связаны с предстоящей избирательной кампанией в Украине. Такое мнение высказал директор инфраструктурного направления в Украинском институте будущего, бывший замминистра инфраструктуры Владимир Шульмейстер.
Решение о прекращении железнодорожного сообщения с Россией имело бы две стороны: экономическую и политическую. Любые решения обычно принимаются при изменении каких-то внутренних или внешних обстоятельств. Снаружи — то есть в политической обстановке с Москвой — я никаких изменений не вижу. В течение четырех лет с начала боевых действий мы ничего не делали [для прекращения железнодорожного сообщения с Россией], и теперь в решении о каких-то изменениях [в этой сфере] присутствовал бы алогизм. Это означало бы, что есть какие-то внутренние причины в Кабмине, которые побуждают к таким действиям.
Прекращение железнодорожного сообщения с Россией могло бы быть связано с подготовкой к выборам и поиском инфоповодов у политических партий и политических персон, готовящихся к выборам.
Хотя, возможно, нужно дождаться официального заявления министерства и тогда комментировать.
Экономических оснований для отмены сообщения с Россией нет. Тарифы на железнодорожное грузовое сообщение с Россией и любой другой страной обычно выше, причем в разы, чем на внутреннем рынке. И это связано прежде всего с тем, что украинские олигархи удерживают низкие тарифы внутри Украины, тем самым уничтожая железную дорогу. По пассажирским перевозкам то же самое: у нас чаще всего на международные пассажирские перевозки тарифы выше. Поэтому экономических оснований у этого решения быть не может.
Я не вижу никаких изменений в политической обстановке с Москвой. Соответственно, изменения могут быть только внутренними. И они, если такое решение действительно есть, связаны, скорее всего, с подготовкой к выборам.
Если не учитывать того, что речь идет о сообщении с Россией, то «Укрзалізниці» как коммерческому предприятию следовало бы смотреть на пассажиропоток. И на тех направлениях, где спрос увеличивает предложение, пассажиропоток можно было бы увеличивать. А пассажиропоток в Россию до сих пор есть, потому что украинцы туда ездят зарабатывать. Кроме того, скорее всего, ездят еще и те, кто связан с предыдущей властью. Какие-то родственники тоже путешествуют.
- Информация о материале
«Україна - не Індія»: чи вдасться врегулювати сферу сурогатного материнства
«Україна стала одним із центрів комерційного сурогатного материнства» – таку гучну заяву зробив генпрокурор Юрій Луценко 16 липня на брифінгу у Києві. Він повідомив, що працівники Генпрокуратури викрили чергову злочинну схему, в якій фігурувала українська клініка BioTexCom, що була причетна до організації сурогатного материнства.
«Після прийняття владою Індії рішення про заборону комерційного сурогатного материнства, центр такої діяльності сфокусувався в тому числі в Україні. Ми зараз є одним з найбільших операторів цього маловрегульованого в нашій країні бізнесу», - сказав Луценко.
Він повідомив, що подружжя з Італії, використовуючи підроблені документи, оформили себе батьками новонародженої в Україні дитини і у 2011 році вивезли дитину в Італію. За такі дії клініка отримала 32 тис. євро, сурогатна мати - 6 тис. євро. Факт отримання неправдивих відомостей про походження дитини виявили правоохоронці Італії. Дитину перевели у дитбудинок, а родину притягли до відповідальності за законами Італії. Представнику BioTexCom повідомили про підозру у вчиненні кримінального злочину за статтею «Про торгівлю людьми», а головному лікарю установи - і за підробку документів. Такі злочини передбачають покарання у вигляді позбавлення волі від 8 до 15 років з конфіскацією майна. Крім того, сказав Луценко, клініка вже проводила багато операцій із сурогатного материнства без дотримання законів. До клініки приїздили й громадяни інших країн. Коли сурогатна мати народжувала їм дитину, ті поверталися додому, і там спалахували скандали через невірно оформлені на дитину документи.
Черговий скандал із клінікою BioTexCom вкотре активізував дискусії навколо сурогатного материнства загалом. Вже понад десять років в Україні активно проводять програми сурогатного материнства, але законів, які б чітко регулювали цю діяльність, досі немає. Подібно до трансплантації органів, для України ця тема - дуже резонансна: як тільки стає відомо про черговий скандал, одні пропонують сурогатне материнство заборонити, інші наполягають на змінах до законів.
Закони - неідеальні, контролю мало
Зараз держава не має практично ніякого механізму контролю програм сурогатного материнства, каже Сергій Антонов, адвокат, практикуючий у галузі медичного та репродуктивного права та президент Асоціації «Всеукраїнська фундація компаній із організаційно-правового забезпечення програм ДРТ». А тим часом сфера приносить багатомільйонні прибутки, більшість з яких - це тіньові кошти, які заводяться в офшори та в Україні не оподатковуються, каже він.
«Скандали виникають, бо діяльність посередників у нас взагалі ніяк не врегульована. Сам BioTexCom – це навіть не клініка. Це фактично центр сурогатного материнства. Там навіть нема лікування безпліддя як такого, а йде «штампування» програм сурогатного материнства для іноземців. Я не знаю, як суспільство взагалі відреагує, коли дізнається реальний стан справ у цій сфері. Бо є скандали, які не доходять до ЗМІ. Їх приховують, бо вони відразу відлякують клієнтів і викличуть ще більший скандал. Держава це ніяк не контролює, і клініки зараз фактично ніхто не перевіряє, бо діє мораторій. У нас все було більш-менш спокійно до 2006-2007 року, а тоді у сферу прийшли посередники між клініками, сурогатними матерями і родинами, здебільшого іноземцями, які хочуть стати батьками. Статус та діяльність посередників, а більшість з них — іноземні, у нас в країні теж взагалі ніяк не регулюється», - каже адвокат Антонов.
Зараз в Україні є чотири різні законопроекти, якими хочуть врегулювати сферу.
Перший – законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо захисту прав дітей при використанні допоміжних репродуктивних технологій - 8625). Його подали нардепи Оксана Білозір, Ірина Сисоєнко і Микола Лаврик.
Законопроект вже встиг наробити галасу, бо має на меті заборонити використання абсолютно всіх методик лікування безпліддя для іноземних громадян крім тих, хто постійно проживає на території України. Також ним пропонують ввести поняття примусового використання жінки для перенесення ембріону людини з метою народження дитини. Якщо за законопроект проголосують, це буде каратися кримінальним законодавством. Але, як кажуть експерти, зазвичай жінка йде на сурогатне материнство добровільно. В пергу чергу, звісно, для заробітку, тому про примус тут говорити не варто.
«Чи вирішить це проблеми? Навряд. Але це припинить медичний туризм. Це буде втрата для економіки України в тому числі, бо іноземці тут залишають кошти», - вважає Валерій Зукін, директор клініки репродуктивної медицини «Надiя», віце-президент Української асоціації репродуктивної медицини.
Другий – законопроект «Про реалізацію репродуктивних прав і допоміжну репродукцію людини». Його пропонує Всеукраїнська фундація компаній з організаційно-правового забезпечення програм ДРТ (допоміжних репродуктивних технологій), куди входять здебільшого посередники.
Вони хочуть запровадити ліцензування для посередників - агенцій сурогатного материнства (на зразок ліцензій для туроператора). Також хочуть створити державний орган, який все це контролюватиме. Законопроект існує із 2011 року. Його планують допрацювати і подати до ВР в кінці серпня 2018 року. Законопроект називають ліберальним, бо він не передбачає заборон і обмежень для іноземців щодо використання методів ДРТ в Україні.
Ще один законопроект «Про допоміжні репродуктивні технології» (8629) пропонує Українська асоціація репродуктивної медицини (УАРМ), куди входять більшість клінік, які цим займаються. Його зареєстрували у ВР 19 липня цього року. Законопроект регулює окремі практичні аспекти ДРТ: саму термінологію сурогатного материнства, ембріона, генетичних батьків, правову регламентацію всіх методик ДРТ та інше.
Останній з поданих — проект 8625-1 (з’явився на сайті ВРУ 26.07.2018), який змінює формулювання окремих положень вже існуючих нормативних актів, зокрема ст. 48 КК і не встановлює нових заборон для іноземців щодо ДРТ.
«Мекка» сурогатного материнства і прихована статистика
Тенденція останніх років – лібералізація законодавства по сурогатному материнству у світі. Зокрема, в Ізраїлі цього літа прийняли закон, який дозволяє скористатися послугами сурогатного материнства одиноким жінкам. Але для України це поки дуже далека перспектива, каже Олена Бабич - адвокат, яка спеціалізується на медичному праві.
«У нас це дозволено тільки для пари, яка перебуває у офіційному шлюбі. Такий принцип захищає інтереси дитини, щоб могла рости у повній сім'ї. Не всі люди взагалі сприймають сурогатне материнство як таке, а якщо дозволити його ще й для одиноких чоловіків і жінок, то навряд чи це добре сприймуть. Зараз схожі питання обговорюють в Іспанії, Франції, але це суперечить католицькій психології цих країн. Там матір'ю вважається жінка, яка народила, і крапка. В Іспанії є процедура усиновлення після сурогатного материнства. Але все ж в більшості там мова йде лише про подружні пари», - каже вона.
За словам Олени, наказ МОЗ України №787 достатньо регулює сферу сурогатного материнства. Але неврегульованим лишається правовий статус сурогатної матері і негетичних батьків. Зараз це фактично залишається у площині договірних відносин. Так само під певним ризиком є генетичні батьки. Треба, щоб всі категорії були захищені, каже адвокат.
«Сьогодні часто звучать думки про те, що Україна є меккою сурогатного материнства у світі. Хоча насправді саме сурогатне материнство – це тільки одна із методик лікування безпліддя. Вона займає далеко не ключове місце серед інших», - каже Олена Бабич.
«Сурогатне материнство займає у більшості клінік останнє місце з усіх методів. Навіть якщо припустити, що десь у звітах забули вказати якісь цифри, навіть якщо збільшити до 5-6%, все одно не може йти мови про «мекку»! Ніхто не хоче перетворювати Україну на «мекку» сурогатного материнства. Мова про те, щоб врегулювати закони», - каже Олександр Юзько, доктор медичних наук, завідувач кафедри акушерства та гінекології Буковинського державного медичного університету, президент Української асоціації репродуктивної медицини (УАРМ).
Але адвокат Сергій Антонов з такими думками категорично не згоден. За його словами, Україну якраз і є «меккою» для тих, хто хоче мати дітей і вирішив скористатись послугами сурогатної матері. Це заборонили в Індії, Таїланді, а тому іноземці стали їздити до нас. Сурогатне материнство, навпаки, займає в багатьох клініках України саме основну діяльність і приносить мільйонні прибутки, каже він.
«У нас клініки не хочуть надавати офіційну статистику. Те, що воно займає нібито невеликий відсоток – абсолютна неправда! У тій же скандальній BioTexCom офіційно заявлено 14 програм, а народжено близько тисячі дітей! Вартість стандартної сурогатної програми для іноземців - близько 40 тисяч євро. А порахуйте, якщо таких програм тисяча. Основні клієнти клінік – саме іноземці, а клієнтів-українців - не більше 10%. Мабуть, реальну статистику вигідно приховувати», - висловлює думку Сергій Антонов.
За його словами, коли «меккою» сурогатного материнства стала Індія, лише 10 років потому там почали приймати закони, які це врегулювали.
«Україна – не Індія. У нас є законодавство. Треба його лише вдосконалити і врегулювати окремі проблемні питання», - підкреслює Антонов.
В середньому на українському ринку сурогатна мати отримує 20 тисяч євро всіх компенсацій і виплат. Клініка і пологовий будинок - 10-14 тисяч разом. Агенція і юристи - решту коштів із 40 тисяч євро, які платять іноземці. За словами експертів, BioTexCom платив сурогатним матерям набагато менше (близько 6 тис.) Усі послуги там надавали самі, крім витрат на пологи.
Здобутки України, які помічає світ
Зараз як ніколи треба створювати позитивний імідж України у сфері сурогатного материнства в Україні, бо скандали позитивного до іміджу не додають, каже Валерій Зукін.
«В Україну іноземці їдуть не лише для сурогатного материнства. Їдуть і за високими технологіями, я це кажу без перебільшення. Здобутки українських фахівців є одними із кращих у світі. Я пишаюся цим. З 1999 року, коли у світі почали вести відповідний реєстр, було зафіксовано народження 54 тисяч дітей після застосування допоміжних репродуктивних технологій. За цей час у світ народилося сім мільйонів таких дітей. Україна займає в багатьох показниках дійсно достойне місце», - каже він.
За словами Зукіна, українські фахівці у впровадженні деяких передових методів – єдині у світі. Зокрема, у нас вперше застосували метод нуклеарного переносу. 17 січня минулого 2017 року науковці і лікарі клініки «Надія» заявили про народження в Україні першої в світі дитини після пронуклеарного переносу. Дитина «від трьох батьків» – від мами, тата та донора. Цю подію помітили і зараз обговорюють у науковому світі.
За допомогою інноваційного методу пронуклеарного переносу 34-річна жінка, що страждала безпліддям понад 15 років, у січні 2017 року народила у Києві здорову генетично рідну з її чоловіком дитину. Суть методу полягає в тому, що пацієнтці було проведено перенос ії та чоловіка ядер в донорську яйцеклітину, що була позбавлена ядра. В результаті отримали «реконструйовану» яйцеклітину, яка мала генетичний набір ядерної ДНК від матері і батька (приблизно 25.000 генів) і цитоплазматичне ДНК від донора (37 генів), тобто дитина має «трьох батьків». Це стало науковим проривом і світовою новацією.
«З'являються й інші публікації наших фахівців, які помічає світ. Також була публікація про створення полярних тілець для створення нових ембріонів. Це новітні технології, які викликають серед світових фахівців окремий інтерес і окрему повагу до наших фахівців», - каже Валерій Зукін.
- Информация о материале
Страница 14 из 2102
