У 1884 році німецький бактеріолог Фрідріх Леффлер відкрив збудник дифтерії та виснував, що головною причиною страждань та смерті хворих є не бактерія, а токсин.
Спроби розробити ефективну профілактичну вакцину впродовж наступних років провалювалися, аж поки у 1923 році ветеринар Гастон Рамон не зробив знакове відкриття.
Якщо обробити дифтерійний токсин формальдегідом, він втрачає більшу частину токсичних властивостей і стає безпечним.
Але в той же час антитіла до токсину все одно виробляються та забезпечують імунітет.
Тобто формальдегід додають у вакцину, аби нейтралізувати токсини і виробити імунітет, не викликавши захворювання.
Формальдегід – токсична речовина
Кажуть: формальдегід – токсична речовина! Деякі сайти пишуть, що він може вражати нирки, викликає блювоту з кров’ю і є канцерогенним.
Ключовим для нашого здоров’я є не формальдегід, а його доза. Формальдегід – це газ, без кольору, але з сильним запахом. Його часто використовують у виробництві будматеріалів, в косметичній індустрії, як консервант в продуктах.
Небагато формальдегіду виробляє організм під час метаболізму.
За базовою науковою літературою, наприклад, «Клінічне здоров’я навколишнього середовища та вплив токсинів«, печінка дорослої людини може переробити 22 мг формальдегіду за хвилину.
Скільки формальдегіду у вакцині?
В середньому вакцини містять від 0,005 до 0,1 мг формальдегіду, тоді як двомісячне 5-кілограмове немовля має в крові 1,1-1,2 мг формальдегіду, який його організм виробив самостійно.
В груші –12000 мкг формальдегіду на 200 грам, що утворився там природно. У груші – на 99,17% більше формальдегіду, ніж у вакцині.
Але не варто відмовлятись ані від вакцин, ані від груш.
Більшість досліджень на канцерогенність формальдегіду вивчали його довготривалий ефект на людину.
Дослідження 1980 року виявили, що довготривале вдихання формальдегіду може спричинювати рак носової порожнини в щурів.
Тож наступні 10 років Національній інститут раку США та інші дослідницькі групи досліджували це питання з метою задокументувати канцерогенний вплив формальдегіду на людей.
Дослідження сфокусували на ризиках, які люди отримують під час роботи. Деякі вчені припустили, що формальдегід може бути пов’язаним з раком легень, але інші заперечили цей зв’язок і припустили: постійне вдихання фенолу, меламіну, сечовини та пилу від деревени може грати набагато більшу роль в розвитку онкології.
Дослідження Національного інституту раку виявили, що анатомісти та ті, хто займається бальзамуванням тіл, більше ризикують захворіти на лейкемію та рак мозку.
А Національний інститут професійної безпеки та здоров’я США провів дослідження працівників текстильної індустрії та винайшов зв’язок між довготривалим впливом формальдегіду та смертю від лейкемії.
За результатами цих досліджень Міжнародне агентство онкологічних досліджень в 2006 році, а потім і в 2012, визнало формальдегід канцерогенною речовиною.
За даними FDA, управлінням з санітарного нагляду за якістю харчових продуктів та ліків, немає жодних ознак того, що невеликі кількості формальдегіду в ін’єкції можуть викликати рак.
Якщо вас непокоїть канцерогенність формальдегіду, найкращими заходами профілактики будуть:
не палити в приміщенні
частіше провітрювати приміщення, особливо, якщо ви переїхали до нової будівлі
прати одяг перед першим використанням.
робітники, що працюють з формальдегідом, мають чітко дотримуватись санітарних норм.
Алюміній. навіщо він у вакцинах?
Солі алюмінію у вакцинах – ще одна причина занепокоєння батьків.
Алюміній потрапляє в організм природно – вода, їжа, використання алюмінієвого посуду.
Більшість дорослих споживає від 1-10 мг алюмінію щодня.
Але найбільше людей хвилює доза алюмінію, яку вони отримують з ліками чи то орально, чи підшкірно.
Алюміній присутній у вакцинах як ад’ювант (додаток в препарати для імунізації).
Навіщо його додають? Деякі вакцини виробляють або з мертвих, або з послаблених мікроорганізмів. І ад’ювант посилює імунну відповідь на них.
Іншими словами, він робить вакцини більш ефективними.
Солі алюмінію використовують у вакцинах близько 70 років.
Впродовж майже 60 років не помітили серйозних реакцій, крім місцевих – на кшталт набряку в місці уколу та почервоніння.
Найбільш розповсюдженими джерелами алюмінію є вода та їжа.
Він є і в дитячих сумішах, і навіть в грудному молоці матері.
Концентрація алюмінію в сумішах різниться залежно від місця виробництва.
У Великобританії аналіз 8 різних сумішей для годування показав кількість алюмінію від 0,176 до 0,7 мг/л.
В канадських соєвих сумішах готових до вживання – від 0,44 до 0,73 мг/л.
Найвищу концентрацію алюмінію знайшли у сумішах, збагачених залізом та готових для використання (3,442 мг/л).
За таблицею Агентства з токсичних речовин та реєстру захворювань, 1мг алюмінію /кг є найвищою допустимою нормою.
Скільки алюмінію у вакцинах?
За нормами FDA, вакцина, що тестується, має містити 0,85 мг алюмінію, схвалена вакцина – 1,14 мг алюмінію.
<1,25 мг – допустима доза, якщо виробник підкріпить це даними про безпеку та необхідність такої кількості солей алюмінію.
За нормами ВООЗ та Європейськими стандартами, допустима норма – <1,25-мг.
То скільки алюмінію отримає маленький 5-кілограмовий британець у 2 місяці (вік першої вакцинації), коли його годують сумішшю?
Максимальна добова норма такої дитини – 5 мг алюмінію.
Максимально у британських сумішах може бути 0,7мг/л алюмінію.
У два місяці дитина має отримати 180 мл суміші за годування.
Тобто якщо дитину годують 8 разів на день, вона отримає 1,008 мг алюмінію на добу – більше за дозу алюмінію в вакцині (за нормами США).
В індійській вакцині – 1,25 мг алюмінію, у суміші – 1,008 мг, додамо і отримаємо 2,258 мг.
Це вдвічі менше від добової норми мінімального ризику.
В певній кількості та за певних умов солі алюмінію – дійсно токсична та небезпечна речовина.
Аби запобігти цьому, ефективніше скерувати сили в очищення води, регуляцію харчової промисловості, обережність при готуванні їжі.
Скільки дитина отримає алюмінію до 1 року, враховуючи, що ми чітко йдемо за графіком національного календаря щеплень?
Впродовж року дитина має отримати 3 вакцини від гепатиту, 1 вакцину БЦЖ, три АКДС та одну КПК.
Три гепатити (якщо брати вакцину Еувакс) містять 1,5 мг алюмінію.
Три дози АКДС (Індія) – 3,75 мг алюмінію фосфату.
БЦЖ та КПК не містять алюмінію.
Ваш малюк після усіх вакцин отримає за рік 5,25 мг алюмінію. На грудному вигодовуванні через півроку життя – 7 мг.
«Я чула, що споживання алюмінію через їжу, і коли він потрапляє прямо в кровотік – зовсім інші речі»
Солі алюмінію у вакцинах – це не чистий алюміній. Він там є, так само як в повареній солі є натрій та хлор.
Але в поєднанні це зовсім не той натрій й зовсім не той хлор.
Коли ми кажемо про фосфат або гідроксид алюмінію, говоримо про іншу біодоступність.
Біодоступністю називають здатність препарату засвоюватися. Біодоступність солей алюмінію – низька. Вони нерозчинні у воді й дуже повільно всмоктуються організмом.
Довго аналіз крові не міг виявити жодного сліду алюмінію після вакцинації.
Нещодавні експерименти з використанням високочутливого мас-спектрометричного обладнання показали, що після вакцинації рівень алюмінію в крові підвищується менше аніж на 1%.
Не варто порівнювати внутрішньовенне та внутрішньом’язове введення.
Алюміній для внутрішньовенних розчинів вже є розчинним і потрапляє в кровотік відразу та у повній кількості.
Вакцини не вводять внутрішньовенно, лише внутрішньом’язово або підшкірно.
Що стається з алюмінієм, коли він потрапляє в кровотік?
Як тільки алюміній потрапляє в кровотік, його обробляє організм незалежно від шляху проникнення.
Приблизно 90% перетравлюється, зв’язуючись з білком трансферином. Ще 10 відсотків – цитрат-іоном. Після зв’язання більшу частина алюмінію виводять нирки.
Невелика кількість – жовчний, і невелика частка залишається в тканинах організму.
Половина алюмінію виводиться з організму менш ніж за добу.
Ще приблизно три чверті – за два тижні.
Така швидке виведення алюмінію з організму є найкращим доказом його безпеки.
Чи накопичується алюміній? Так. По досягненні дорослого віку діти накопичують від 50-100 мг алюмінію. Головне джерело – їжа.
Хоча накопичення алюмінію оральним шляхом дійсно менше, контролювати кількість алюмінію, який потрапляє до нашого рота, ми не в змозі.
Їжу та воду ми споживаємо декілька разів на день впродовж всього життя.
В той час як вакцини розподілені на місяці та роки.
Крім алюмінію та формальдегіду, вакцини можуть містити ртуть, антибіотики, білок курячого яйця.
