Главная

Взятись за голову: як переділять владу Порошенко і Яценюк

«Розпускний» вівторок, яким президент Петро Порошенко погрожував депутатам, скасовується. Натомість, 12 квітня має всі шанси перетворитись у день переформатування коаліції й уряду.

Ще місяць тому «Народний фронт» висував ультиматуми: або Яценюк буде прем'єром, або НФ виходить з коаліції. Але уже 10 квітня прем'єр приголомшив українців заявою про відставку.

«Я прийняв рішення скласти повноваження прем’єр-міністра України. У вівторок, 12 квітня, подання буде внесено до Верховної Ради», – заявив Яценюк у своїй, уже мабуть останній, «10-хвилинці з прем'єром».

Заява Яценюка ознаменувала, що БПП та «Народний фронт» нарешті завершили торги про умови та принципи переділу влади, які виснажливо тривали впродовж останніх двох місяців

Найімовірніше, тепер розташування сил у владі кардинально зміниться: Верховну Раду очолить ставленик НФ, а більшість посад в Кабміні, включно з прем'єрською, отримає БПП. Проте після погодження пакету з НФ, несподівана серйозна «турбулентність» почалася у команді президента.

«Українська правда» вирішила розібратися у тому, що саме вдалося виторгували для себе сторонам переговорів, та чи не перетвориться усе, за в'їдливим коментарем Тимошенко, у ситуацію, коли «перший барак концтабору міняється білизною з другим».

Витиснути максимум і піти

Арсеній Яценюк вміє відстоювати свої інтереси. Якщо перерахувати його відчутні успіхи у війні з олігархами чи проведенні швидких реформ дуже складно, то у грі на публіку він – справжній майстер.

Яценюк зумів відстояти усі принципові для себе позиції, зокрема, пішов «за власним бажанням» і матиме «свого» голову парламенту.

Крім того, він вимагає, щоб перед голосуванням за його відставку Верховна Рада проголосувала за скасування своєї ж постанови про визнання роботи уряду незадовільною. Лише за такої умови Яценюк погодився залишити Кабмін.

Після скандального голосування 16 лютого частина депутатів заявляла, що провал голосування за недовіру уряду був погоджений між Банковою, прем'єром і олігархами Ігорем Коломойським та Рінатом Ахметовим, які за останній час відчутно «зблизились» з Яценюком.

Фактично тоді Яценюк отримав повний імунітет від звільнення на весь час переговорів. Після 16 лютого у Порошенка не залишалось жодних інакших способів зняти прем'єра, крім його добровільної відставки.

Домовлятись було про що: розподіл крісел у Кабміні, доля коаліції у Верховній Раді і, що не менш важливо, гарантії для згаданих олігархів.

Банкова самостійно вела перемовини з Коломойським та Ахметовим. Один із співрозмовників в близькому оточенні президента стверджує, що обом олігархам вдалося домовитися про вигідні для себе умови подальшого існування.

В результаті торгів, Коломойському можуть піти на зустріч у питанні реструктуризації боргів «ПриватБанку» та процедури санації «Укрнафти», а Ахметову обіцяють  деякі преференції в енергетиці, зокрема перегляд тарифів для своїх теплових ТЕС, що знову зростуть.

10 квітня, коли усі перемовини з принципових питань між командами президента і прем'єра завершились, Яценюк вийшов зі своєю публічною заявою.

Загалом, у ній ще легітимний прем'єр зробив одразу кілька акцентів, які можна окреслити так:

«Я іду сам»: «Я прийняв рішення скласти повноваження прем’єр-міністра… Розв’язання ситуації нарешті стало досяжним… Складаю обов’язки прем’єр-міністра. І з гідністю підтверджую свій особистий, національний обов’язок перед державою».

«Це все не я, або уникнення будь-якої відповідальності за провалені реформи та неефективну боротьбу із корупцією»: «Політична криза в державі розв’язана штучно. Бажання змінити одну особу засліпило політиків і паралізувало їхню волю до реальних змін... Казав країні, президенту і парламенту: не тримаюся за посаду. Керівництво урядом – це тягар».

«Ми зробили неможливе»: «Я горджуся результатами нашого уряду. Чимало наших справ ще будуть оцінені... Обидва останні уряди – унікальні: вони – провісники нової України».

«Я повернусь»: «Рейтинг – справа дуже мінлива… Відсьогодні бачу свої завдання ширше, ніж повноваження керівника уряду. Нове виборче законодавство. Конституційна реформа. Судова реформа. Коаліційний контроль за курсом нового уряду. Міжнародна підтримка України. Членство України в Європейському Союзі і НАТО».

«Це – частина моєї програми», – заявив Яценюк, не уточнивши, правда, якої саме – парламентської чи президентської.

На прохання «Української правди» пояснити, чим саме займатиметься Арсеній Петрович після своєї відставки, і в якому статусі, його прес-секретар Ольга Лаппо відповіла: «він все сказав у зверненні».

Загалом же, Яценюк витиснув максимум можливого з оперативної політичної ситуації. Він ще міцніше прив'язав до себе Порошенка, залишивши свою фракції єдиним партнером БПП у коаліції: тепер не він вмовлятиме коаліцію підтримати урядові закони, а його фракцію вмовлятиме Кабмін БПП.

Крім того, лідер НФ зберіг міністерства для своїх ключових соратників Петренка й Авакова, а головне – отримав час для себе. Поправити здоров'я і рейтинги.

Співрозмовник «Української правди» у «Народному Фронті» запевнив, що Яценюк особисто для себе не вимагав жодних посад. Хоча раніше різні співрозмовники УП повідомляли про його бажання очолити НБУ та навіть Генпрокуратуру.

«Йому корисно залягти на деякий час на дно», – зазначив співрозмовник, пояснивши, що у потрібний момент Яценюк знову з'явиться на публіці.

«Яценюк йде, залишаючи Порошенка сам на сам з усіма проблемами в економіці, звинуваченнями у використанні прокуратури для зведення рахунків і зародженні авторитарних замашок», – вважає нардеп Сергій Лещенко.

Хай живе коаліція!

Одразу після публічної заяви Яценюка зі своєю відповіддю вийшов і президент Порошенко.

«Я повністю погоджуюсь, що далі терпіти безвладдя неможливо. Я чекаю, що відповідальні депутати забезпечать створення коаліції у вівторок і внесуть кандидатуру прем'єра. У вівторок ми повинні мати коаліцію і внесену кандидатуру прем'єра«, – сказав він в інтерв'ю телеканалам.

Але чи все так прогнозовано у коаліціаді?

Ще кілька тижнів тому активні переговори щодо входження в коаліцію велися з Радикальною партією та «Батьківщиною», однак все зайшло в глухий кут через непідйомні бажання обох команд.

Фракція Ляшка вимагала відмовитися від особливого статусу для Донбасу, продовжити мораторій на продаж землі, заборонити підвищення пенсійного віку, скасувати оподаткування пенсій. Крім того Ляшко бажав для себе крісло спікера Верховної Ради та ключове міністерство – економіки, яке відповідає за більшість призначень на держпідприємства, де досі квітне корупція.

У свою чергу «Батьківщина» висунула свої п’ять умов та 18 законопроектів, які в БПП назвали популізмом. Що важливо, Тимошенко вимагала прийняти ці законопроекти перед приєднанням до коаліції «через недовіру до колег».

Не захотіла повертатись у коаліцію «Самопоміч». Після великої зустрічі в одному із залів парламенту із БПП фракція соратників Садового лише виголосила вимоги: перезавантаження ЦВК та новий закон про вибори. Слів про намір входити у парламентську більшість з їхнього боку так і не прозвучало.

На погоджувальній раді у понеділок «радикали» і «Самопоміч» підтвердили, що не голосуватимуть за Гройсмана-прем'єра, а «Батьківщина» визначиться у вівторок вранці.

Все що залишилося БПП – формувати коаліцію шляхом «тушкування», що в блоці почали робити уже в кінці березня, приєднавши трьох колишніх членів «Самопомочі».

Наразі відомо, що переговори про входження в БПП велися зокрема з колишнім «свободівцем» Сергієм Рудиком, колишнім «радикалом» Артемом Вітком, Сергієм Міщенком, та членом групи «Воля народу» Євгеном Рибчинським.

Правда, прес-служба «Волі народу» розповсюдила заяву, що їхні члени не збираються входити до жодної з фракцій парламенту, натомість група готова до дискусій щодо входження у коаліцію усім складом.

До фракції «Народний фронт» планують залучити трьох позафракційних депутатів – серед них екс-командира полку «Азов» Андрія Білецького. Про входження до кось із фракцій велися переговори із «свободівцем» Бубликом.

Проте в понеділок у Раді лідер фракції Яценюка Максим Бурбак повідомив, що «жодних заяв на входження у НФ не надходило».

«Не думаю, що про формування коаліції до вівторка можна знати напевно. Хоча на Банковій і вважають, що коаліція вже є», – зазначив один із співрозмовників у «НФ».

Якщо виходити із простої математики, то 226 депутатів у нову коаліцію, начебто, набирається. Однак проблеми у БПП можуть виникнути там, де їх не чекають.

Річ у тім, що принаймні деякі депутати президентської фракції із «Антикорупційної платформи» можуть не увійти у більшість.

Згідно з процедурою, усі депутати входять у коаліцію персонально. І якщо за вихід із фракції, згідно із законом про «партійну диктатуру», у депутатів можуть забрати мандат, то за невходження в коаліцію зі своєю фракцією жодної відповідальності не передбачено. Тож до вівторка на керівництво БПП ще чекають серйозні внутрішні переговори. Хоча у понеділок у Раді депутати озвучили план, за яким коаліційну угоду планують підписати лише лідери фракцій БПП та НФ, щоб уникнути скандалу.

Крім того, як показало голосування 16 лютого, у Банкової є потенціал для домовленостей з депутатськими групами різних олігархів. В АП розраховують на депутатів із орбіти Коломойського та Ахметова під час голосування за новий Кабмін голосами. Навіть в «Оппоблоці» не виключили, що підтримають Гройсмана та новий Кабмін.

Кабмін по-новому

Найскладніші переговори між командами Порошенка і Яценюка велися навколо персонального складу уряду.

За останніми домовленостями, про які відомо «Українській правді», квота «Народного фронту» в уряді Гройсмана складе мінімум шість портфелів.

Аваков і далі очолюватиме МВС, а Павло Петренко – Мін'юст. Ці два міністерства НФ відмовлявся віддавати за будь-яких розкладів.

Крім того, посаду в Кабміні збереже нинішній віце-прем'єр-міністр культури В'ячеслав Кириленко, який, проте, втратить статус віце-прем'єрства. Хоча обговорюється і повернення Євгена Ніщука.

Вдалося Яценюку домовитись і про урядове майбутнє для міністра молоді і спорту Ігоря Жданова, якого НФ переманив у «Батьківщини».

Новою людиною від команди Яценюка ймовірно стане депутатка Лілія Гриневич, яка має очолити Міносвіти замість Сергія Квіта.

Відійде НФ і Міністерство інфраструктури, яке очолить заступник Пивоварського – Володимир Омелян.

За даними УП, останній поставив вимогою кадрову незалежність, невтручання та гарантію для реформ. Чи підуть на такі вимоги депутати, стане відомо уже під час внесення списку Кабміну в Раду.

БПП у новому уряді відійде значно більше. У прем'єра Гройсмана буде віце-прем'єр з питань євроінтеграції. На цю посаду пропонують депутата БПП Іванну Климпуш-Цинцадзе.

Крім того, до останнього часу першим віце-прем'єром мав стати Борис Ложкін. Нинішній глава АП, якого вважають головним переговорником Банкової з олігархами, мав в уряді Гройсмана відповідати за економічний блок.

Під керівництво Ложкіна, за даними джерел УП в керівництві БПП, планували віддати три міністерства:

Мінекономіки мала очолити нинішня заступниця Абромавичуса Юлія Ковалів;

Міненерго – депутат БПП з енергетичного комітету Ігор Насалик, мав замінити Володимира Демчишина, проти якого виступали як НФ, та і західні партнери;

Мінфін, нового очільника якого поки з'ясувати не вдалося. На цю посаду називали, серед інших, заступника Ложкіна в АП Олександра Данилюка.

«Мінфін точно очолить не Міклош. Кандидатура погоджена, але я поки не можу сказати, хто це», –заявляв сам Ложкін в коментарі УП вранці 10 квітня.

Про свої урядові перспективи глава АП тоді ж казав, що «це питання поки не вирішене».

«Я ще не знаю, чи буду в уряді. Хай спершу сформується коаліція і з'явиться прем'єр», – заявив Ложкін.

Однак, уже ввечері в неділю, джерела УП повідомили, що Ложкін відмовляється переходити в Кабмін.

«Перший віце-прем'єр, Мінекономіки, Мінфін і Міненерго міняються. Остаточного погодження ще немає», – повідомив поінформований співрозмовник з БПП.

За його словами, Ложкіна в Кабміні може замінити якийсь із його заступників – Віталій Ковальчук чи Олександр Данилюк.

На брифінгу у понеділок Гройсман заявив, що Ложкін «ще думає, чи погоджуватись на роботу в уряді».

Сам глава АП на запитання «Української правди» про причини такого рішення і його остаточність поки не відповів, а співрозмовники в його оточенні заявили, що «від неділі нічого не змінилось».

«Давайте подивимось на те, чи буде коаліція, і яка вона буде, чи буде обраний прем'єр. А тоді уже будуть прийматися рішення. Ложкін – проектний менеджер, якщо буде перспектива піти і сидіти в кабінеті, нічого не роблячи, то це не для нього», – пояснив позаштатний радник глави АП Денис Денисенко.

Підвищення до гуманітарного віце-прем'єра може отримати нинішній глава Мінсоцу Павло Розенко, як і прогнозувала УП раніше. Натомість теперішнього віце-прем'єра Геннадія Зубка понизять до міністра з регіонального розвитку.

Збереже свою посаду глава Мінінформполітики Юрій Стець.  МінАПК може очолити депутат Тарас Кутовий.

Команда Порошенка хоче відправити керувати МОЗом нинішнього заступника глави АП Дмитра Шимківа, хоча він сам виступає категорично проти такого призначення.

Президент Порошенко не планує змінювати свою квоту в Кабміні, передбачену Конституцією: МЗС очолить Павло Клімкін, Міноборони – Степан Полторак.

Ймовірний прем'єр Гройсман вибиває дві посади в уряді для своїх друзів із часів мерства у Вінниці. За останніми даними, на Мінсоцполітики може піти друг Гройсмана, нинішній заступник мера Вінниці Андрій Рева. Крім того майбутній прем'єр відстоює посаду секретаря Кабміну для Олександра Саєнка, який нині керує його секретаріатом в Раді.

За таке представництво в уряді команді Порошенка довелося заплатити контролем над Радою. Якщо Гройсман таки стане прем'єром, то його місце займе віце-спікер з НФ Андрій Парубій.

Хто пригляне за АП та ГПУ

Крім уряду й Ради у Порошенка є інші клопоти, серед яких – ефективність його Адміністрації та посада генпрокурора, якого йому ще слід призначити.

Якщо Ложкін погодиться піти в уряд, то постане питання, хто очолить АП.

Джерела «Української правди» називають одразу кількох потенційних наступників Ложкіна.

Перший з них – це перший заступник голови АП Віталій Ковальчук.

Раніше обговорювалося, що він може піти в «оновлений» уряд Арсенія Яценюка першим віце-прем’єром. Ковальчук втомився перебувати в тіні і прагне публічності, тому в неформальних бесідах підтверджував бажання змінити кабінет. Однак в уряді Гройсмана його не буде. Згідно з даними УП, майбутній прем'єр не хоче працювати з Ковальчуком. Крім того, якщо його прізвище буде в складі уряду, то за Кабмін не проголосує група «УДАРу» в БПП, через конфлікт Ковальчука і Віталія Кличка.

У розмові з УП 10 квітня Ложкін також назвав своїм найімовірнішим наступником Ковальчука.

Співрозмовники називають ще двох можливих кандидатів на главу АП: нинішнього главу СБУ Василя Грицака, який не має політичних амбіцій і є цілком відданим Порошенку, та директора інвестгрупи «Інвестиційний капітал України» (ICU), яку засновувала Валерія Гонтарева, Макара Пасенюка. Останній зараз є фінконсультантом президента, бо саме ICU допомагає Порошенку продавати його бізнес активи. Але після останніх гучних скандалів від цього рішення начебто остаточно відмовилися.

У неділю з'явився ще один несподіваний кандидат на посаду глави АП. На Банковій відбулися переговори Порошенка і глави Одеської ОДА Михеїла Саакашвілі, про які останній також публічно повідомив у своєму Facebook. За даними «Української правди», грузинському реформатору серед іншого пропонували й очолити Адміністрацію. Проте, за данними УП, Саакашвілі відмовився від цієї пропозиції.

Щодо Генпрокуратури –  її очільником бачать лідера фракції БПП в Раді Юрія Луценка. Раніше він категорично спростовував таку можливість, але уже в понеділок визнав, що таки може стати генпрокурором.

«Я днями мав розмову з президентом стосовно мого бачення цієї справи. Не секрет, що чинне законодавство не дозволяє мені бути кандидатом в генеральні прокурори. Коли мені поставили запитання, а якщо законодавство буде змінено, чи я готовий? Я відповів, що не хочу, але готовий. Я точно знаю, що це за робота», – заявив Луценко журналістам в Раді.

Про серйозність такої перспективи може говорити і колективне звернення, яке 11 квітня з'явився на сайті ГПУ, де «колектив» під проводом чотирьох заступників Шокіна вимагав від Порошенка відмовитись від ідеї призначення людини, яка «не з системи органів прокуратури».

Як видно, у президентської команди ще досить багато роботи, аби у вівторок цей план вдалось реалізувати. Якщо ж, усе-таки, Гройсман стане прем'єром і сформує Кабмін, проблеми у Банкової лише почнуться.

Гройсман ніколи не мав високих рейтингів, його не можна сприймати як політичну самостійну фігуру, незалежну від Порошенка.  З того моменту відповідальність за всі дії уряду прямо лягатиме на президента. Всі промахи Гройсмана сприйматимуться як особисті поразки Порошенка.

Тож або новий уряд таки почне анонсовані колись Порошенком «рішучі реформи», або в Україні з'явиться ще один політичний камікадзе. І ім'я його не Гройсман.

Информация о материале

Опубликовано: 13 апреля 2016

Недореформа

Истекает год с тех пор, как вступил в силу Закон «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно упрощения условий ведения бизнеса (дерегуляция)», призванный создать значительно более благоприятные условия для развития отечественного предпринимательства, приблизить наше законодательство к нормам Евросоюза и в то же время поднять Украину в международном рейтинге Doing Business. Вместе с еще одним новым Законом — «О внесении изменений в некоторые законодательные акты относительно уточнения полномочий нотариусов и полномочий регистрации производных вещных прав на земельные участки сельскохозяйственного назначения», который совершенствует процедуру регистрации этих прав и обеспечивает доступ нотариусов к данным на электронных носителях Государственного земельного кадастра, эти документы упрощают процедуру оформления правоотношения и государственной регистрации прав аренды на земли сельскохозяйственного назначения. Хотя проблем еще хватает…

Закон о дерегуляции меняет почти четыре десятка различных нормативно-правовых актов, в том числе таких важных, как Земельный кодекс (ЗК), Закон «Об аренде земли» и Закон

«О личном крестьянском хозяйстве». Согласно ему, уменьшилось количество существенных условий договора аренды земельного участка и отменены нормы об обязательности приложений. Из прежде действующих 11 обязательных условий осталось только три: объект аренды (кадастровый номер, местоположение и размер земельного участка), срок действия договора аренды, арендная плата (с указанием ее размера, индексации, способа и условия расчетов, сроков, порядка ее внесения и пересмотра, а также ответственности за ее неуплату).

То есть формальных причин, по которым раньше отвечали отказом в государственной регистрации договора или признании его недействительным в судебном порядке, стало значительно меньше. А это значит, что бизнес получил более стабильные условия для своего развития. Правда, радоваться по этому поводу рано, ведь до сих пор действует десятилетней давности форма Типового договора аренды земли, в которой содержится тот самый расширенный перечень условий договора аренды…

Другие спорные или проблемные вопросы законом о дерегуляции были урегулированы. Например, использование земельных участков личного крестьянского хозяйства юридическими лицами, которое по-разному трактовали, исходя из положений ЗК и Закона «О личном крестьянском хозяйстве». Теперь эта двусмысленность убрана, и крестьяне могут передавать земельные участки, предназначенные для ведения личного крестьянского хозяйства, в пользование юридическим лицам для ведения товарного сельскохозяйственного производства или фермерского хозяйства без изменения целевого назначения этих участков.

Унормирован и минимальный срок аренды сельскохозяйственных земель для ведения товарного сельскохозяйственного производства, фермерского хозяйства и личного крестьянского хозяйства. Раньше в профильном законе срок аренды сельхозугодий определялся с учетом периода ротации основного севооборота согласно проектам землеустройства. Фактически стороны имели право согласовать срок между собой.

Страдали не только владельцы, но и сама земля. Заключая краткосрочные договоры, арендаторы не особо заботились о плодородии почв, зачастую истощая их. Согласно новым нормам, обязательность проектов севооборота отменена, вместо этого определен минимальный 7-летний срок аренды земельных участков с правом досрочного расторжения договора в случае нарушения его условий. Правда, многие фермеры считают, что предыдущая норма, когда стороны договаривались между собой о сроках аренды, была более гибкой и выгодной.

Подкорректированы и некоторые другие нормы. В частности, передача земли в аренду считается не со времени подписания сторонами акта приемки-передачи (он теперь не нужен), а с момента государственной регистрации права аренды. Кстати, эта процедура претерпела серьезные изменения. Настолько серьезные, что разъяснять Закон «О внесении изменений в некоторые законы Украины относительно уточнения полномочий нотариусов и особенностей регистрации производных вещных прав на земельные участки сельскохозяйственного назначения» принялся сам министр юстиции Павел Петренко.

Итак, согласно закону, нотариусы уполномочены регистрировать права аренды на земельные участки сельскохозяйственного назначения наравне с государственными регистраторами. Причем могут это делать независимо от нотариального удостоверения договора, на основании которого возникло такое право.

Дополнив закон ст. 41, позаботились и о тех, кто заключил договоры аренды земельных участков сельхозназначения, право собственности на которые возникло и было оформлено до 1 января 2013 г., но не зарегистрировано в новом Государственном реестре вещных прав на недвижимое имущество. В таком случае нотариус регистрирует одновременно право аренды и право собственности.

По замыслу инициаторов изменений, введение нового порядка не только упростит саму процедуру регистрации и уменьшит нагрузку на регистраторов, но и повысит уровень обслуживания граждан, сократив очереди, в которых простаивали тысячи людей.

Но получилось не совсем так, как думалось. Нотариусам, которые должны были разгрузить систему, получив от областного управления Министерства юстиции доступ к Государственному земельному кадастру (ГЗК), длительное время не удавалось подключиться к кадастровой системе с использованием телекоммуникационных каналов связи и электронной цифровой подписи.

После вступления в силу закона о регистрации производных вещных прав на это отводилось три месяца. Срок истек 25 июня

2015 г., однако в течение этого времени нотариусы так и не получили доступ к ГЗК. Поскольку без получения оттуда сведений о земельном участке зарегистрировать право на него невозможно, правомочие осуществляли только после того, как заинтересованное лицо само предоставляло кадастровую выписку о земельном участке.

Соответствующее постановление «О некоторых вопросах предоставления нотариусам доступа к Государственному земельному кадастру» Кабмин принял лишь за день до истечения указанного срока (24 июня 2015 г.). Им утвержден порядок, который определяет условия и основания такого доступа с целью поиска сведений о зарегистрированном земельном участке в ходе совершения нотариальных действий относительно него (кроме заверения завещания) и/или проведения государственной регистрации вещных прав на земельный участок для формирования выписки из кадастра о земельном участке. Реально право доступа к земкадастру нотариусы получили только осенью прошлого года.

Комментарий

Иван Томич, президент Ассоциации фермеров и частных землевладельцев Украины:

Конечно, вышеупомянутые законы изменили ситуацию, расширив доступ к земельному ресурсу, упростили оформление права аренды. Но внесение в кадастр, переоформление договора аренды, сама регистрация — настолько забюрократизированные и коррумпированные процедуры, что незначительные поправки действующего законодательства не приведут к серьезным изменениям.

Остался еще целый ряд проблем, решение которых требует много времени и средств. Например, два реестра (Минюста и Госгеокадастра), более двух десятков разрешений в случае изменения целевого назначения земель, скажем, для строительства хозяйственных сооружений. Неразграничение земель государственной, коммунальной, частной собственности, что дает пространство для разгула коррупции. Искаженная рыночная среда в сфере арендной платы за использование земель агрохолдингами и фермерами, которые находятся в неравных экономических условиях.

Эти и другие вопросы мы недавно обсуждали с головой ВР. Пришли к взаимопониманию и ждем результатов. Прежде всего речь шла о рассмотрении в ближайшее время зарегистрированного законопроекта №1159 «О некоторых мероприятиях по усилению роли территориальных громад в управлении земельными ресурсами», призванного передать право распоряжаться государственными землями от Госземагентства территориальным громадам.

Я солидарен с авторами законопроекта в том, что местным громадам нужно передать полномочия распоряжаться землями, убрав из этого процесса чиновников. Но кроме этого, считаю, что надо еще и предоставить право объединенным громадам вести кадастр (сейчас его ведут в Минюсте и Госгеокадастре). Это будет серьезным ударом по коррупционной системе, выстроенной прежней властью с целью концентрации и тотального контроля над землями.

Информация о материале

Опубликовано: 13 апреля 2016