Главная

Фірма з оточення головного архітектора Харкова за два місяці отримала від мерії понад мільйон гривень

За червень-липень 2016 року ТОВ «Ароф» отримала від структурних підрозділів Харківської міськради 1,2 млн. грн. за розробку проектів.

Про це стало відомо з Офіційного порталу публічних коштів «Є-Дата».

Найбільша транзакція була у сумі 214,45 тис. грн. від Управління будівництва, ремонту та реконструкції міськради за проект реконструкції майдану Павлівського від вул. Університетської до площі Пролетарської.

Теж управління перерахувало ТОВ «Ароф» 85,91 тис. грн. за реконструкцію ділянки Московського проспекту від Корсиковського шляхопроводу до вул. Енергомеханічної.

Ще 63,67 тис. грн. у мерії заплатили за робочий проект капремонту вул. Плеханівської, 61,74 тис. грн. – за капремонт проспекту Новобаварського тощо.

ТОВ «Ароф» заснували харків’янки Майя Поліванова та Чечельницька Катерина Сергіївна, донька головного архітектора Харкова Сергія Чечельницького. До березня 2009 року Чечельницький сам перебував в засновниках підприємства.

Зараз єдиним засновником залишилася Поліванова.

Директором підприємства вказана Тетяна Поліванова.

Информация о материале

Опубликовано: 09 августа 2016

П'ять корупційних «схем» українського спорту

Стартують Олімпійські ігри в Ріо-де-Жанейро. Країна довго готувалася до цієї події, за якою спостерігатимуть мільйони українців у наступні три тижні.

Тримаємо кулаки на нашу олімпійську збірну і чекаємо на нові перемоги.

Утім у підготовці до світових змагань і загалом в українському спорті є ще одна сторона, яка немає нічого спільного із спортивним fair play. Потреби спортсменів важко оцінити об'єктивно, тому спорт завжди був ласим пирогом для корупціонерів.

Про це свідчать підібрана нами п'ятірка «схем» щодо освоєння коштів спортивними чиновниками, яких викрили правоохоронці. Майже всі дані можна знайти в Єдиному державному реєстрі.

Схема #1. Як комуністи виховували патріотів

У часи попередників уряд скидав гроші на численні громадські організації, які за бюджетні кошти мали прививати патріотизм молоді.

Згодом державні аудитори встановили, що громадські організації через порушення фінзвітності повинні повернути державі понад два мільйони гривень.

Яскравий приклад – Ленінська комуністична спілка молоді України. Комсомольська організація в 2011 році отримала 190 тисяч гривень у рамках самостійно розробленої програми патріотичного виховання молоді «Юний захисник Вітчизни».

З цих грошей ЛКСМУ нібито витратили 112 тисяч гривень на проживання та харчування комсомольців, які мав забезпечити такий собі санаторій «Журавочка». Однак ЛКСМУ не змогла підтвердити реальні витрати.

Угоду від Державної служби молоді та спорту підписав заступник голови Сергій Глущенко. Це ім'я ще зустрінеться пізніше. А від «леніністів» підпис поставив Олександр Присяжнюк, який був депутатом Житомирської обласної ради.

Після махінацій з бюджетними коштами досить цікаво склалася доля молодого політика. У 2012 році Олександр Присяжнюк стає одним із наймолодших народних депутатів. В парламенті депутат став заступником голови Комітету з питань сім'ї, молодіжної політики, спорту та туризму.

Запам'ятався політик, якому довірили за державні кошти виховувати патріотів, ненависницькими висловлюваннями на кшталт «червоний прапор не дає спокою нащадкам послідовників фашистської ідеології, західноукраїнським неофашистам».

А власники ТОВ «Журавочка» тим часом не платили державі за оренду приміщень. Втім, розірвати договір і повернути комплекс не вдавалося. З 2014 року власники «Журавочка» знову припинили платити за оренду приміщення.

Господарський суд Київської області у травні 2016 року зобов'язав санаторій повернути Фонду держмайна по Київській області більше трьох мільйонів гривень і звільнити приміщення. Як повідомляли «Наші Гроші», власник третини статутного фонду «Журавочка» – Валентин Трегубов, батько екс-народного депутата від Блоку Юлії Тимошенко Юрія Трегубова.

Молодший Трегубов, який нещодавно був звільнений з посади першого заступника прокурора Дніпропетровської області, намагався очолити Національне антикорупційне бюро України. За 2015 рік він задекларував подарунків, виграшів та призів майже на один мільйон гривень, а в 2014 році екс-нардеп без заробітної плати жив на 140 тисяч гривень «інших доходів».

Дружина екс-заступника прокурора Дніпропетровщини в 2015 році задекларувала півтора мільйони гривень, з яких лише 29 тисяч – заробіток.

Схема #2. Мільйони на спортивні збори мертвих душ

Заслужений тренер України Костянтин Степанцов заволодів одним мільйоном гривень, наданого спортсменам для компенсації витрат на збори. Про це у квітні 2013 року повідомила на своєму веб-сайті Генеральна прокуратура України.

Тренера визнали винним у використанні підроблених документів, і призначали іспитовий термін – півтора роки.

Костянтин Степанцов з 2009 року був старшим тренером штатної збірної команди України з легкої атлетики. Збірну у 2011 та 2012 роках відряджали у російський Кисловодськ. На це тренеру видали майже 430 тисяч доларів.

Тренер офіційно мав здійснювати лише педагогічні функції: складати програму занять та реалізувати її. Проте, він ще шукав й орендував житло та спортспоруди для тренувань за власним бажанням.

У Росії тренер подружився з невідомою особою, яку вважав менеджером спортивної бази. «Менеджер» надав йому підроблені документи, які підтвердили сплату за оренду житла в «Центрі підготовки армійських спортсменів Міністерства Оборони Російської Федерації», реорганізованого в підприємство «Південний федеральний центр спортивної підготовки».

Насправді, спортсмени і тренери проживали в Кисловодську, здебільшого, у приватному секторі або за власний рахунок. Степанцов витрачав гроші, нібито, як добові та плату за оренду. Він також видав добові дев'ятьом членам збірної, знаючи, що ті не братимуть участь у зборах.

Підроблені документи тренер подав до бухгалтерії Управління збірних команд та забезпечення спортивних заходів.

Директор та бухгалтер підприємства в Росії підтвердили, що збори ніхто у них не проводив, житло і споруди не орендував.

Печерський райсуд Києва відхилив цивільний позов Укрспортзабезпечення, тому тренер так і не повернув державі майже 130 тисяч доларів. Сьогодні це більше трьох мільйонів гривень, за які можна купити, наприклад, дві просторі квартири для параолімпійців.

Минулого року Костянтин Степанцов увійшов у п'ятірку кращих тренерів Донецької області з олімпійських видів спорту, а нещодавно він брав участь у зборах з підготовки до чемпіонату Європи у ролі тренера та відповідального за виконання вимог заходів безпеки під час заходу.

Схема #3. Оренда спорткомплексів задаром

Майже чотири мільйони гривень втратило державне підприємство «Палац Спорту» під час проведення спортивно-розважальних заходів приватними партнерами. Лише баскетбольний клуб «Будівельник» мав повернути понад півтора мільйона гривень.

Юристи Палацу виграли 11 судів у «Будівельника», однак протягом чотирьох років не вносили правки у власний проект договору, що давало змогу приватним фірмам не платити по рахункам.

На всі питання у державному підприємстві вказали, що «наразі триває виконавче провадження» і підтвердили, що судові рішення не виконані. Нижче пропонуємо рейтинг боржників, які не платять за оренду приміщень «Палацу Спорту».

Наразі «Палац Спорту» реорганізовують у спорткомлекс «Атлет». Тому важливо чиновникам нагадати про ці мільйонні втрати, які вони мають повернути, а громадянам – як під час аналогічних подій «загубилося» майно НСК «Олімпійський».

Схема #4. Загублений інвентар

Обладнання вартістю 200 тисяч гривень зникло під час реорганізації підприємств Міністерства у справах сім'ї, молоді та спорту.

Раніше НСК «Олімпійський» передав обладнання для метання молота та диска на зберігання Олімпійському навчально-спортивному центру до 2013 року.

У 2010 році Олімпійський центр приєднали до Об'єднання спортивно-господарських споруд. З Об'єднання у 2012 році виділили частину майна та утворили Олімпійський навчально-спортивний центр «Конча-Заспа». У центрі «Конча-Заспа» провели інвентаризацію, але обладнання для метання молоту та диска так і не знайшли.

Відповідальних встановити неможливо. Як виявилося НСК «Олімпійський» та Олімпійський навчально-спортивний центр не укладали договору зберігання. Відтак суд не зміг встановити, хто ж має державі компенсувати 200 тисяч гривень.

Схема #5. Спортивні майданчики для «Міністерства збитків»

Мінсім'їмолодьспорту переплатило 1,2 мільйона гривень за будівництво спортивних майданчиків. Як виявилося, будівельна група «Укрдорхім» завищувала вартість і обсяг робіт у документах. Товариство облаштувало 25 спортмайданчиків за сім мільйонів гривень.

Під час виконання робіт товариство, на думку судового експерта та Державної фінансової інспекції, завищило вартість та обсяг робіт на 1,2 мільйона гривень. Приймав «небачені» роботи вже згаданий заступник міністра у справах сім'ї, молоді та спорту Сергій Глущенко. Слідство за фактом службової недбалості триває більше двох років.

Будівельна група «Укрдорхім» отримувала державне замовлення двічі. Вдруге – на капітальний ремонт дороги на Вінниччині за півмільйона гривень. Про це свідчать дані «Вісника державних закупівель».

ТОВ «Будівельна група «Укрдорхім» у 2009 році заснували киянин Віктор Герасимов і вінничанин Рінат Яушев. Про це уже раніше повідомляли «Наші Гроші». Рінат Янушев очолював до цього ПАТ «Вінницький асфальтобетонний завод».

Віктор Герасимов з 2008 року є співзасновником ТОВ «Компанія «Укрдорхім» разом із Володимиром Жуковим. Та з 2007 року вони є засновниками ТОВ «Укрдорхім» із Олегом Згурським. Жуков з грудня 2013 року був першим заступником голови Державного агентства резерву України, а з серпня 2014 до квітня 2015 року очолював відомство.

Олега Згурського пов'язують із Партією регіонів, силовиками та ФК «Динамо». Батько пана Олега – Валентин Згурський – голова Київміськвиконкому з 1979 року по 1989 рік, очолював Спостережну раду згаданого футбольного клубу, а його інший син – Олександр – теж володів часткою статутного капіталу «Динамо».

Информация о материале

Опубликовано: 09 августа 2016

Узурпация власти — болезнь украинских президентов

Диктатура Виктора Януковича не образовалась за один день. Ведь предыдущего президента избрали на свободных, прозрачных и демократических выборах. К такому состоянию привел ряд шагов, незаметных для общества.

Прежде всего, формирование парламентского большинства на основе включения «тушек» с целью формирования нового пропрезидентского правительства, возвращение Конституционным Судом Конституции в редакции 1996 года (2010), подчинение президенту всей вертикали исполнительной власти в Законе о центральных органах исполнительной власти (2011), назначение подконтрольного Генерального прокурора (для подчинения силовой вертикали).

Для объективности следует отметить, что всем президентам Украины не хватало конституционных полномочий, и они стремились к их расширению неконституционным способом. Так, Леонид Кучма фактически исказил конституционно установленную смешанную форму правления и де-факто реализовал президентскую республику, а Виктор Ющенко придумал для оправдания предусмотренных Конституцией действий относительно досрочного прекращения полномочий парламента «скрытые полномочия» президента.

Свержение диктатуры очень дорого стоило украинцам. Поэтому сейчас нужно дуть на холодное, чтобы позже наш народ снова не обжегся на горячем.

Кандидат в президенты Украины Петр Порошенко в своей предвыборной программе «Жить по-новому» подчеркивал: «Не буду претендовать на полномочия большие, чем те, на которые вы меня изберете».

Но первые два года работы президента на должности свидетельствуют, что реалии жизни и провозглашенные предвыборные обещания расходятся. Однако если предыдущий президент выстраивал подчиненную ему систему власти исключительно для собственного обогащения и обогащения «семьи», то сегодня у общества нет доказательств использования главой государства своих полномочий в корыстных целях.

Глава государства ведет себя так, будто мы снова живем в президентско-парламентской республике. Будто ему не известен принцип конституционной законности, которая обязывает действовать только способом и в порядке, четко определенными Конституцией и законами.

Представители СМИ все время акцентируют внимание на несоблюдении П.Порошенко обещания относительно продажи своего бизнеса. Крупный бизнес и выполнение полномочий президента нельзя совмещать — сплошной конфликт интересов.

Вместе с тем обещание относительно соблюдения пределов президентских полномочий является его юридическим (конституционным) долгом, который, к сожалению, постоянно нарушается.

Подобных примеров за полтора года президентства Петра Порошенко набралось очень много.

Во-первых, только за три недели после инаугурации президент решил в закрытом режиме, без проведения общественного обсуждения и привлечения ведущих отечественных экспертов, изменить Конституцию. Так, 26 июня 2014 г. он внес в парламент законопроект «О внесении изменений в Конституцию Украины» № 4178а, который свалился на общество, как снег на голову. В предложенных изменениях в Конституцию президент хотел отобрать у правительства право антимонопольного регулирования и регулирования природных монополий: руководителей соответствующих структур Петр Порошенко желал назначать и увольнять самостоятельно.

Во-вторых, президент, не считаясь с обращениями международных организаций и украинских правозащитников, существенно ограничил конституционные права лиц вследствие подписания закона от 12 августа 2014 г. о 30-дневном задержании, передаче прокурорам судебных полномочий относительно применения предупредительных мер в зоне проведения АТО.

В-третьих, Петр Порошенко заставляет парламент нарушать установленные законодательные процедуры и нарушает их сам. В частности при:

— принятии в целом 16 сентября 2014 г. Закона об особом порядке местного самоуправления в отдельных районах Донецкой и Луганской областей;

— принятии 16 сентября 2014 г. Закона о недопущении преследования и наказания лиц — участников событий на территории Донецкой и Луганской областей, который до сих пор (уже полтора года после голосования) и не подписан, и не заветирован;

— регистрации законопроекта об обеспечении права на справедливый суд от 26 декабря 2014 г. № 1656 (со временем принятый в целом как закон) в обход требований регламента, поскольку к тому времени был зарегистрирован аналогичный по смыслу законопроект о судоустройстве и статусе судей № 1497;

— принятии 12 мая 2016 г. закона, который открыл путь для назначения Юрия Луценко на должность Генерального прокурора.

В-четвертых, президент в течение двух лет уклонялся от обязанности формировать состав Центральной избирательной комиссии. Высший административный суд 16 ноября 2015 г. признал противоправной такую бездеятельность главы государства, которая заключается в невнесении в парламент представления об освобождении 12 членов ЦИК.

В-пятых, президент вмешивается в сферу деятельности исполнительной власти. Это происходит из-за продолжения неконституционной практики его предшественников относительно предоставления поручений Кабинету министров и другим органам государственной власти в актах президента. Согласно Конституции, президент не является главой исполнительной власти и потому не имеет права давать поручения никому, кроме Министерства иностранных дел и Министерства обороны.

Так, например, устанавливалась обязанность правительства и государственных органов относительно обеспечения условий для введения современных телекоммуникационных технологий на основании пункта 1 Указа №613/2014. В этом указе зафиксирована неконституционная практика президента и ее изучение на постоянной основе. А именно: изучается состояние выполнения поручений президента Украины в 2015 г. (распоряжение №20/2015-рп). Правительство и премьер-министр рассматриваются как подчиненные субъекты, которые в обязательном порядке включаются в состав совещательных органов (Указ № 644/2014). Ведь правительство своим постановлением не пытается включать президента в свои рабочие группы?

В-шестых, президент ставит под сомнение гарантированную Конституцией и законом независимость органов прокуратуры, поскольку ввел незаконную практику согласования кандидатур на должности военных прокуроров (Указ № 738/2014). Он поручает ГПУ, МВД и СБУ отчитываться о результатах расследования некоторых преступлений. Однако самая большая проблема для Украины заключается в том, что руководство указанных органов не видит проблем в таком поручении, берет под козырек и исправно отчитывается. Среди всего руководящего состава органов правопорядка был лишь один человек, считавший эту практику неприемлемой и не отвечающей европейским стандартам. Речь идет о бывшем заместителе Генерального прокурора В.Касько, который прямо указал, что «пока Генпрокурор будет проводить столько времени в АП, мы европейскую прокуратуру не построим». Но этот случай у нас — исключение из общего правила восприятия президента как реального руководителя органов правопорядка.

В-седьмых, президент получил не предусмотренное Конституцией право назначать руководителей новообразованных органов. Именно так следует рассматривать положения Закона о Национальном антикоррупционном бюро и Закона о Государственном бюро расследований, предоставляющие президенту неконституционные полномочия относительно назначения руководителей этих новых органов. Таким образом, расследование политизируется, а это влечет за собой «избирательность уголовного преследования», что совсем недавно сокрушительно критиковала Европа. По словам народных депутатов, в иной редакции мы бы не увидели этих законов и новых учреждений — такой была политическая позиция команды главы государства. Вместе с тем под НАБУ и ГБР заложена мина замедленного действия — их создание может быть впоследствии признано неконституционным из-за незаконного способа назначения руководства.

В-восьмых, президент не колеблясь подписал изменения в Закон Украины «О выборах народных депутатов Украины» от 16 февраля 2016 г., позволяющие менять избирательные списки после того, как состоялись выборы. Это противоречит конституционно установленным избирательным правам. 14 марта 2016 г. представители Мониторингового комитета Совета Европы осудили эти законодательные изменения, указав на недопустимость подменять результаты волеизъявления граждан волей партийных лидеров.

В-девятых, президент сохраняет влияние на судебную власть. Например, до принятия 2 июня 2016 г. конституционных изменений в части правосудия он сохранял неконституционные полномочия — переводить судей и ликвидировать суды, приводить судей к присяге. Кроме того, президент оставил дополнительные полномочия, которых до сих пор не имели его предшественники: он будет подписывать удостоверения председателям судов и их заместителям, еще два года будет переводить судей и до конца 2017 г. иметь право ликвидировать суды. При этом новая редакция Закона «О судоустройстве и статусе судей» (принятая с нарушением регламента) позволяет председателям судов и их заместителям времен Януковича, привыкшим исполнять политические указания, еще на 6–7 лет остаться на своих должностях.

В-десятых, 7 июля 2016 г. в первом чтении в Верховной Раде президент сумел протащить изменения в новый Закон «О государственной службе», искажающие конституционный порядок назначения глав местных государственных администраций. В частности, законопроект № 4370-1 от 15.04.2016 г. предусматривает для президента Украины дополнительные неконституционные полномочия в вопросе назначения глав МГА. Закрепленная в проекте процедура устанавливает, что кандидатуры глав МГА определяет не Кабинет министров Украины, а комиссия, создаваемая президентом Украины. Это лишает правительство права самостоятельно определять кандидатуры, подаваемые президенту Украины. Напомним, что согласно Конституции глав МГА назначает президент по представлению правительства, то есть именно правительство является ответственным за отбор кандидатур на должности глав МГА.

Этим анализом мы не предлагаем признать действующего президента узурпатором, а всего лишь обращаем внимание на необходимость неуклонно соблюдать Конституцию. Без устранения неприемлемой для демократических стран практики нарушения Конституции мы снова можем остановить развитие Украины. Надеемся, что наши подозрения будут опровергнуты дальнейшими шагами и решениями главы государства.

Для снятия всех подозрений с президента ему нужно всего ничего — соблюдать Конституцию Украины!

Информация о материале

Опубликовано: 09 августа 2016

За 166 мільйонів харків'янам вирубають дерева в саду Шевченка або реабілітація по-харківськи

Нарешті, з'явилися хоча б перші цифри вартості реконструкції саду ім Т.Г. Шевченка в місті Харкові. До кінця 2018 року, тобто менше, ніж за два з половиною роки планується витратити 165,93 мільйони гривень, з яких 113,90 млн.грн. - реабілітація саду Шевченка (фото 2), 49,36 млн.грн. - реконструкція рекреаційної зони саду Шевченка (фото 3) та 2,67 млн.грн. - роботи по здійсненню технічного нагляду за виконанням робіт з реабілітації саду ім. Т.Г. Шевченка. Це початкові суми, які можуть коригуватися в подальшому. Роботи планують почати з серпня 2016 і завершити до кінця 2018 року.

Розкриття пропозицій по двом найбільшим сумам відбудеться 19 серпня, а 15 вересня на роботи по здійсненню технічного нагляду за виконанням робіт з реабілітації.

А, тепер, УВАГА

В документації конкурсних торгів на реабілітацію саду Шевченка, крім демонтажу різних бетонних фундаментів, цегляних стовпів, металевих споруд...також прописано знесення зелених насаджень, а саме сухостійних, аварійних та фаутних дерев м'яких листяних порід різного діаметру стовбура, але загальною кількістю 149,42 кубічних метри або 100 тонн деревини. Кожний може самостійно порахувати скільки орієнтовно дерев знесуть за ці два з половиною роки.

Ще, всі пам'ятають про обіцянки міськради не знести жодного дерева при реконструкції

Як же несподівано) Знесення зелених насаджень прямо заплановано в ДКТ реабілітації саду Шевченка. Ось така ціна обіцянок міської влади.

Крім того, реабілітація саду Шевченка включає в себе улаштування покриття на 34 тис.кв.м., реконструкцію каскаду, облаштування фонтанчику, побудова озера, реконструкція системи водопостачання та водовідведення, озеленення, побудова велопарковки, реконструкція системи зовнішнього освітлення, встановлення дитячого майданчика.

Реконструкція рекреаційної зони саду Шевченка включає в себе розбирання iндивiдуального металевого міліцейського МАФА-кіоска, розбирання туалетів, бетонних фундаментів, цегляних стовпів, винос мереж ХГЕМ, також улаштування покриття на 20 тис. кв.м., озеленення, електромонтажні роботи, реконструкція сходів, встановлення дитячого майданчика, монтаж колон, стін та балок, реконструкція систем водопостачання, водовідведення та опалення.

Цікаво, що в обох ДКТ і на реконструкцію, і на реабілітацію дуже багато видів робіт повторюється.

Варто, також уваги і те, що ціна є лише на 60% критерієм оцінки пропозицій. Інші 40% - це умови оплати. Це може свідчити про те, що замовник торгів намагається максимально передбачити переможця тендеру.

Замовником робіт є СКП «Харківзеленбуд», яке підпорядковується Департаменту комунального господарства Харківської міської ради. Очолює СКП «Харківзеленбуд» Микола Блуд, а Департамент комунального господарства Олексій Богач.

Нагадаємо, що в цьому році на реконструкцію саду Шевченка планується витратити 23 мільйони гривень.

Информация о материале

Опубликовано: 09 августа 2016