Главная
Шатуны из оборонки…
Потуги государственного концерна «Укроборонпром» привлечь к проведению независимого аудита предприятий оборонной промышленности крупнейших мировых аудиторских компаний, в том числе из так называемой «Большой четверки», скорее напоминают попытки создания дымовой информационной завесы для отвлечения внимания общественности от системных злоупотреблений в ОПК.
В предыдущей публикации — «Укробналпром». Аll inclusive — я с определенной долей прозрачности (насколько позволяла следственная тайна), привел примеры схем разворовывания государственных средств, выделяемых на выполнение государственного оборонного заказа и реализацию важных оборонных программ.
Учитывая, что, по признанию руководителей «Укроборонпрома», — прозрачность была и остается приоритетом, а от аудиторов концерн ожидает безоговорочного подтверждения прозрачности его финансовой деятельности, в помощь международному аудиту публикуем ряд новых существенных эпизодов, позволяющих составить еще одну весьма полезную дорожную карту. Эта карта прокладывает маршрут для схемотехников из теплого офисного здания на Дегтяревской, 36 в не столь комфортное учреждение — на Дегтяревской, 13, на полное казенное обеспечение и, естественно, с полным отсутствием дополнительных доходов от откатов, агентских, маркетинговых и прочих теневых схем… Правда, с оговоркой, что работникам спецслужб и правоохранительных органов действительно хватит воли, профессионализма и квалификации для сбора доказательной базы, ибо на прикрытие уголовных дел будет направлен серьезный финансовый ресурс теневого бизнеса.
Необходимо отметить, что в данной статье используются материалы, не являющиеся следственной тайной. Автор не пытался расположить материал по рейтингам выведенных в тень государственных средств.
Коварные бестоварные операции…
Заявление одного из руководителей «Укроборонпрома», ведающего вопросами безопасности в концерне, на Антикоррупционном комитете Верховной Рады о том, что из суммы 648 млн гривен зарегистрированных нарушений ими возвращены 12 млн гривен, выглядит смехотворным в сравнении с масштабами злоупотреблений в оборонной промышленности. Естественно, оценить полную картину невозможно, поскольку на сегодняшний день доступны материалы лишь некоторых уголовных производств, да и то с оговоркой, что вскрытые правоохранительными органами эпизоды преступной деятельности и суммы украденных средств и материальных ценностей должны быть установлены и доказаны в ходе кропотливой работы следователей.
Так случилось, что сегодня на передовой борьбы с теневыми схемами разворовывания государственных средств оказались работники фискальной службы. Именно они раскрыли схемы обналичивания оборонпромовскими предприятиями значительных сумм средств. Перечень предприятий, пользующихся услугами конвертационных центров, систематически пополняется.
В рамках уголовного производства №32015100000000267 фискальной службой выявлен факт использования ГК «Укрспецэкспорт» схем бестоварных операций с поставщиками авиационного оборудования. Следователи пытаются доказать, что по этой схеме теневикам удалось обналичить 20 млн гривен. В деле фигурируют предприятия с признаками фиктивности и физические лица-предприниматели.
По подобному сценарию действовали руководители госпредприятия «Научно-технический комплекс «Импульс». В рамках уголовного производства №220015101110000093 следователи СБУ собирают доказательства по разворовыванию государственного имущества в особо крупных размерах на сумму более 700 тыс. гривен. И это лишь по одному из эпизодов дела.
Не менее «находчивыми» оказались должностные лица ГП «Житомирский бронетанковый завод», которые для выполнения заказа Минобороны на суму 282 млн гривен привлекли предприятия с признаками фиктивности. Следователи фискальной службы в рамках уголовного производства №42015060360000135 пытаются установить, сколько же средств из государственного оборонного заказа было выведено из госбюджета с помощью фиктивных предпринимателей.
По аналогичной схеме действовали работники ГП «Львовский государственный авиационно-ремонтный завод». По факту разворовывания имущества в особо крупных размерах МВД в рамках уголовных производств №42014140410000047, №1201500080007719 и №32014020000000106 исследуется вопрос, связанный с организацией поставок на предприятие комплектующих и прочих товарно-материальных ценностей субъектами хозяйствования. Перечень контрагентов указанного госпредприятия настолько велик, что им надо посвящать отдельный выпуск еженедельника. Некоторые из этих предприятий ранее подозревались следователями СБУ в легализации и отмывании средств, полученных преступным путем, но уже в ходе проведения следственных действий по другому уголовному производству №22013150000000012. Дополняет эту картину находящееся в производстве фискальной службы, уголовное дело №32014100080000045, расследующей деятельность крупнейшего межрегионального конвертационного центра — через него проводились операции по выводу в тень сотен миллионов гривен.
Таким образом, материалы, связанные с деятельностью должностных лиц Львовского государственного авиационно-ремонтного завода, претендуют на самое полное описание схем теневого бизнеса в оборонно-промышленном комплексе. Еще раз акцентирую внимание правоохранительных органов и следователей на том, что в аппарате государственного концерна «Укроборонпром» существует централизованная процедура получения квалификации поставщиков товарно-материальных ценностей его предприятиям. Лучшей возможности понять, кто находится в центре конвертационных схем, и не надо искать. Однако решить эту простую задачу следователи не могут, лишь шепотом произнося, что не дай бог всплывут фамилии должностных лиц из высоких кабинетов, и тогда не только работу, но и голову потерять можно. Ни для кого не секрет, что без оглядки на Банковую и Каменева боссы следователей не допустят ни одного резкого движения. Это вам не мелочь по карманам тырить...
Операция «крадун»
Наглости воришек порой нет предела. И это далеко не банальное воровство. Их действия граничат с посягательством на основы безопасности государства. На сегодняшний день, пожалуй, самым ярким примером могут быть материалы досудебного расследования №420164240310000004, находящиеся в производстве военной прокуратуры.
В этом деле фигурирует один из руководителей госпредприятия «Красиловский агрегатный завод госконцерна «Укроборонпром», который, как считают военные прокуроры, в сговоре с должностными лицами нескольких воинских частей организовал хищение авиационных балочных держателей. Для несведущих в авиатехнике отмечу, что балочный держатель предназначен для подвески, транспортирования и принудительного сбрасывания авиабомб на боевых самолетах.
Следователи установили, что еще в апреле 2013 года «Красиловским агрегатным заводом» с предприятием «Укроборонпрома» — ГХВП «Спецтехноэкспорт» был подписан договор на поставку в Индию балочных держателей на сумму 18,5 млн долларов. Именно во исполнение этого договора командирами воинских частей Воздушных сил ВСУ было организовано незаконное списание на металлолом балочных держателей для дальнейшей их продажи за денежное вознаграждение «Красиловскому агрегатному заводу». На предприятии проводился ремонт похищенных из армии изделий, заменялись отдельные их комплектующие, а затем балочные держатели продавались индийской стороне уже как абсолютно новые.
Может быть, именно за счет подобного циничного экспорта Украина должна войти в пятерку мировых экспортеров вооружений, как того не так давно потребовал президент П.Порошенко?!
Еще одно предприятие «Укроборонпрома» — ГП «Конотопский авиаремонтный завод «Авиакон» — фигурирует сразу в 6 уголовных производствах, следствие по которым проводит и старая милиция, и новая полиция, совместно с фискальной службой (номера 7 уголовных производств находятся в редакции). Спектр злодеяний, инкриминируемых должностным лицам этого предприятия в рамках упомянутых уголовных дел, настолько разнообразен, а суммы похищенных средств настолько велики, что на изучении этих фактов можно вести обучение работников следственных подразделений всех украинских правоохранительных ведомств и спецслужб.
Не брезговали работники этого предприятия и банальным воровством. Как установили следователи Национальной полиции, в сентябре 2016 года начальник одного из цехов «Авиакона» и его заместитель, злоупотребляя своим служебным положением, похитили на предприятии прибор наведения для боевого вертолета серии «Ми» с целью его дальнейшей продажи. Следует отметить, что в этом случае довести свой замысел до конца этим деятелям не удалось, поскольку при попытке передачи изделия они были схвачены за руку работниками СБУ.
Масштабная схема разворовывания бюджетных средств с участием «Авиакона» расследуется одновременно в рамках двух уголовных производств, в Киеве и Сумах. Как участники этой схемы засветились еще семь предприятий «Укроборонпрома»: ГП «МФ «Артем», НПО «КЗА им. Петровского», «Радиоизмеритель», Киевский бронетанковый завод, завод «Мигремонт», «Новатор», предприятие «Искра». Помимо вывода бюджетных средств на предприятия с признаками фиктивности, значительно завышались цены на покупаемое у контрагентов оборонных предприятий оборудование и комплектующие.
В ряде случаев следователи пытаются установить источники происхождения изделий военного назначения. И вполне обоснованно! Как выяснили сотрудники Нацполиции в Сумской области, должностными лицами «Авиакона» достаточно длительное время разукомплектовывались вертолеты Минобороны, находившиеся на хранении на предприятии. Агрегаты и комплектующие с этой авиационной техники затем «покупались» «Авиаконом» у подставных предприятий.
Скорее всего, на аналогичную ситуацию натолкнулись и работники военной прокуратуры, проводя следственные действия по уголовному производству №42016110360000023. Речь идет о разукомплектовании и хищении агрегатов, оборудования и комплектующих с самолетов разных модификаций Су, МиГ, а также Л-39, хранящихся на военном аэродроме «Гайок» в Белой Церкви. Внеплановая инвентаризация авиационной техники в воинской части выявила отсутствие 169 единиц разнообразного оборудования и агрегатов. Следователям придется сильно попотеть, чтобы установить, на какие именно предприятия «Укроборонпрома» «уплыли» украденные материальные ценности, поскольку преступники изготавливают на эту технику новые документы, не позволяющие определить ее происхождение. Хорошо бы узнать, в какие суммы налогоплательщикам, собирающим по пять гривен на армию, обошлись эти преступные операции деятелей из ОПК. При этом надо отметить, что речь идет не о четко регламентированной Минобороны процедуре использования пригодного оборудования для проведения ремонта боевой техники, а о хищении и перепродаже тому же оборонному ведомству украденного у него имущества.
Показательным в этом плане являются материалы досудебного расследования №12015100070005762, в рамках которого следователи изучают вопрос легализации контрабандных изделий российского производства одним из частных предприятий и организации их поставок через коммерческие структуры с признаками фиктивности предприятиям «Укроборонпрома» для производства военной техники. Не хочу давать оценку, хорошо это или плохо — использовать контрабандный путь для получения комплектующих из страны-агрессора. Пусть этим занимаются правоохранительные органы. Меня интересует другое: может, это и есть хваленое импортозамещение, о котором трубят во всеуслышание руководители «Укроборонпрома»! Об этом можно было бы промолчать в середине 2014 года, с натяжкой — в 2015-м, но спустя два с половиной года не организовать производство этих комплектующих на предприятиях Украины — это преступление. Импортозамещение путем изготовления фальшивых документов на контрабандное и украденное в воинских частях оборудование и комплектующие, вероятно, и есть ноу-хау оборонпромовских функционеров.
Операция «прихватизация»
Спустя почти два с половиной года пребывания у руля «Укроборонпрома» генеральный директор этой организации Р.Романов презентовал «потрясающую» по своей глубине стратегию реформы оборонной отрасли, которая «позволит интегрировать оборонный комплекс Украины в мировое сообщество». Там было еще что-то об инвесторах, кластерах, в том числе на фундаменте легендарного «Антонова», о прозрачном аудите, наблюдательных советах и корпоратизации.
Это почти исчерпывающий перечень терминов, которым оперирует современный менеджмент Оборонпрома. Конечно же, с учетом вышеизложенного материала о масштабных злоупотреблениях в ОПК, употребление понятия «прозрачный аудит» наталкивает на мысль, что существует еще аудит непрозрачный. На этом фоне может показаться небезынтересным вопрос: «Почему «Укроборонпром», анонсировав возможность привлечения к прозрачному аудиту концерна аудиторских компаний «Большой четверки», вдруг заключил в первой декаде ноября договор на оказание аудиторских услуг на сумму 480 тыс. гривен с ООО «УПК-Аудит ЛТД.»?
Совершенно очевидно, что весь информационный шум, именуемый сегодня стратегией реформирования ОПК, направлен лишь на прикрытие одной задачи — как можно быстрее распилить то, что еще не распилено.
Самое главное в этой истории то, что П.Порошенко не может апеллировать к тому, что государство — неэффективный собственник, поскольку менеджмент практически всех крупнейших оборонных предприятий сформирован им самим и его ближайшими соратниками. На ключевых постах в ОПК сегодня в поте лица трудятся практически все менеджеры среднего и низшего звена автосалонов, лакокрасочных магазинов и других предприятий «семейного» бизнеса. Так нечего на систему пенять, коль менеджер — дилетант!
Прекрасной иллюстрацией такого распила, т.е. назовем это приватизацией, может быть история, случившаяся с ПАО «Харьковский тракторный завод им. С. Орджоникидзе».
Спустя почти 10 лет государство прозрело, что это предприятие имеет стратегическое значение для экономики и безопасности Украины. Эти слова — цитата из уголовного производства №22016220000000071, которое ныне расследуется СБУ. Как подозревают следователи, должностные лица предприятия начали создавать условия по уничтожению уникального производства предприятия. По заключению Центрального научно-исследовательского института вооружений и военной техники ВСУ, потеря предприятием части литейного, кузнечного, термического и иных видов оборудования, которое предполагалось вывезти с завода, составляет угрозу для функционирования производства, обеспечивающего потребности оборонной промышленности. При этом ПАО «ХТЗ» в производстве торсионов для военной техники вообще является монополистом.
Следователи выясняют, как случилось, что корпорация «Русские машины» через аффилированные структуры получила корпоративные права указанного предприятия. Небезынтересно узнать, кто и как содействовал утрате государством контроля над стратегически важным объектом.
Не пора ли задаться вопросом — а стоит ли в условиях войны играть с приватизацией оборонной промышленности? Может, Петр Алексеевич, стоит начать реформу с увольнения проворовавшегося менеджмента оборонных предприятий? За все годы существования «Укроборонпрома», и до его создания, я не припомню такого количества уголовных дел. Все это, несомненно, обернется колоссальными потерями для обороноспособности страны.
А может, это так и задумано? Все еще ищем исполнителей операции «Шатун»?
- Информация о материале
Київська «прокладка» відхопила 93 мільйони на реконструкцію зоопарку Кернеса
КО «Харківський зоологічний парк» 30 вересня і 19 жовтня уклав шість угод про будівельні роботи на загальну суму 202,06 млн грн. Про це повідомляється у «Віснику державних закупівель».
Усі тендери були оголошені 28 липня, тоді як 1 серпня всі державні замовники остаточно перейшли на систему «Прозорро». Роботи мають бути виконані до кінця 2017 р.
ТОВ «Київська будівельна компанія-Плюс» за 92,56 млн грн. реконструює адмінбудівлю та вхідну групу №2, мережі та споруди зливової каналізації, зони «Дика Австралія» та «Планета мавп».
Фірмою володіє Євгеній Волк із Житомирщини. Він також є засновником ТОВ «Київбудресурс» з Олегом Пінчуком і Володимиром Бойком. Дружина Волка – Вікторія Волк разом з Олегом Пінчуком заснувала ТОВ «Компанія «Буд-Стар».
За даними «Харківського антикорупційного центру», »КБК-Плюс» почала отримувати держпідряди торік. Зокрема виграла тендер КП «Інженерний центр» на реставрацію Андріївського узвозу за 5,08 млн грн. У Харкові вона вперше виплила, отримавши без тендеру підряд на реконструкцію центральної алеї саду ім. Шевченко за 1,37 млн грн.
Нині ж її конкурентом було харківське ПАТ «Альпсервіс» Олександра Ярка, підписантом якого є Ігор Бовикін.
ТОВ «Призма Електрик» заплатять 90,58 млн грн. за другу чергу мереж електропостачання та освітлення.
Власниками фірми є Олексій Прийдак та Єгор Ковалевський. Останній у 2015 р. йшов у Харківську облраду від Волонтерської партії України, першим номером списку якої був екс-губернатор Харківщини Ігор Балута.
Також Ковалевський і Прийдак володіють ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Делікат» і ТОВ «Завод Призма Електрик».
Суперником було ТОВ «МПК Енергопостач» Дмитра Петренка та Олександра Ручки.
ПП «Донремсервіс» дадуть 18,91 млн грн. на третю чергу слабкострумових мереж.
Харківська фірма зі статутним капіталом 500 грн. належить Ігорю Толдінову. Раніше вона була записана в Донецьку на Андрія Коротких, а до того – на Володимира Кучеренка. У держреєстрі вказано її номер телефону +380666027810, який також використовує бухгалтер ФОП Севастьянова Наталія Анатоліївна.
Із «Донремсервісом» змагалося лише ТОВ «Вентто» Сергія Кожевнікова, яке фігурує у кількох кримінальних провадженнях. Одне з них розпочала військова прокуратура АТО після перевірки ДФІ виграного фірмою тендеру Нацгвардії на капремонт корпусу №1 по вул. Академіка Проскури, 1 у Харкові за 6,70 млн грн.
Крім того, посадовців ВП «Північна ЕС» ДП НЕК «Укренерго» підозрюють у розтраті 0,35 млн грн. шляхом закупівлі у фірми обладнання за завищеними цінами. В іншій справі правоохоронці внесли «Вентто» до переліку фірм з ознаками фіктивності.
У вересні АМКУ оштрафувало »Вентто» і ТОВ «Науково-виробниче об’єднання «Східбуд» кожну на 68 тис грн. за змову на тендері Нацгвардії та на три роки внесло фірму у свій «чорний список».
- Информация о материале
Топ-10 нікудишніх справ проти мерії Кернеса
По діянням комунальників мера Харкова Геннадія Кернеса відкрито щонайменше 31 кримінальне провадження. Ось десятка найбільш резонансних справ, по яким правоохоронні органи збудились, але нікого не посадили.
«Кооперативна схема»
Мова йде про безкоштовно виділення сотень гектарів харківської землі обслуговуючим кооперативам, у том числі у елітних районах міста: Лісопарку, біля Журавлівського водосховища, центрі міста тощо. Серед отримувачів землі безкоштовно було оточення самого мера та його попередника Михайла Добкіна, харківські забудовники, фірми депутатів міськради.
Втрати бюджету в результаті дії цієї схеми правоохоронці оцінюють у 4 млрд. грн.
Справа була відкрита ще у 2014 році. У 2016 році вона отримала додатковий поштовх від нового генпрокурора Юрія Луценко і у Харкові навіть провели обшуки. Але після купи інтерв’ю Луценка жодного видимого руху по цій справі немає. Правоохоронці лише вивчають фінзвітність кооперативів.
Більше того, епізод, про який розповідає Луценко, стосується виділення землі у 2008-2010 роки, але ж земля виділялася й пізніше, більше того, її по цій схемі продовжують виділяти й цього року.
Справа «Жилкомсервісу»
Ще у травні 2015 року на своїй сторінці у Facebook міністр внутрішніх справ Арсен Аваков написав про затримання директора комунального підприємства «Жилкомсервіс» Олександра Яковлева.
За словами міністра, Яковлеву пред’явили звинувачення в тому, що він зловживаючи службовим становищем, за попередньою змовою з головним бухгалтером підприємства Ірини Кузнецової розтратив гроші КП на загальну суму 10,39 млн. грн.
Пізніше в ухвалі Печерського районного суду, підопічні Авакова вже розповідали про понад 25 млн. грн. збитків. За підозрою правоохоронців, в період з 2012-2014 років керівники КП уклали низку договорів про поставку товарів, робіт та послуг із підприємствами, що мали ознаки фіктивності (відсутній персонал та матеріальна база для провадження діяльності). Більше того, серед цих фірм були компанії з «конвертаційного центру» нещодавно вбитого у Москві сепаратиста Жиліна.
До суду справа потрапила цього року, але лише у жовтні були закінчене підготовче судове засідання. Справу розглядає Дзержинський суд міста Харкова.
Депутат Сальников та хабар
У березні 2015 року правоохоронці затримали замдиректора Департаменту телекомунікацій та зв’язку міськради Романа Сальникова, який раніше був депутатом міськради від Партії регіонів (5 скликання).
В прес-службі ГУ МВС України у Харківській області повідомили, що Сальникова та ще одного чиновника затримали за те, що вони вимагали та отримали від харківського підприємця 20 тисяч гривень хабаря за дозвіл на здійснення діяльності на ринку інтернет-послуг.
Справа була передана до суду, було призначене перше засідання, але розгляд справи постійно переноситься. Сальников продовжує залишатись на волі.
Справа Сироти
У червні 2016 року прокуратура Харківської області оголосила підозру депутату Харківської міськради від фракції «Відродження», директору КП «Харківське ремонтно-будівельне підприємство» Семену Сироті за розтрату бюджетних коштів та службове підроблення (ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України) при закупівлі спецавтомобілів для прибирання міста.
Як писав «Харківський антикорупційний центр», договір вартістю 5,12 млн. грн. з приватною фірмою був укладений, бюджетні кошти перераховані, однак придбані автівки замовнику так і не надійшли.
Лише через півроку, після того, як ситуацією на підприємстві зацікавилася прокуратура та почала розслідування, підприємство закупило автомобілі, що уже були у вжитку та не відповідалиумовам договору. Поставлені автівки виявилися переобладнаними та з чималим пробігом. Хоча бізнесмени мали передати комунальникам п’ять нових спецавтомобілів збільшеної довжини з двухрядною кабіною ГАЗ -330232ПО, гідравлічний автопідіймач та два вантажнопасажирські спецавтомобілі.
У прес-службі прокуратури Харківської області повідомили, що слідство по цій справі ще триває. Раніше Сироту відсторонили від роботи та відправили під домашній арешт.
Парк Горького
Минулого року орли Авакова відкрили кримінальне провадження по факту розтрати грошей комунальним підприємством «Центральний парк культури і відпочинку імені Горького».
За даними правоохоронців, з липня по вересень 2014 року директор підприємства Дмитро Поздєєв у змові з директором ТОВ «ГрандбудУкраїна» вчинив розтрату бюджетних коштів на суму 240 тис грн. шляхом завищення вартості придбаної техніки.
Крім того, харківські правоохоронці підозрюють керівництво КП «Центральний парк культури та відпочинку ім. М. Горького» в розкраданні коштів підприємства у особливо великих розмірах. У цій справі також фігурували фірми з «конвертаційного центру» Жиліна.
Справу розслідують у Головному слідчому управлінні МВС України. Але за рік не відбулося жодного зрушення в бік тюрми. Більше того, якщо спочатку Поздєєва відсторонили від роботи, то потім він повернувся до посади й зараз немає жодної інформації про будь-які слідчі дії стосовно Парку Горького.
Трамвайні переїзди
Слідчі Управління Нацполіції в Харківській області підозрюють чиновників Департаменту інфраструктури Харківської міськради у привласненні бюджетних коштів за змовою з службовими особами ТОВ «СК СТС» під час виконання реконструкції трамвайних колій в Харкові в період 2015-2016 років. Мова йде про суму понад 100 млн. грн.
Нещодавно «Наші Гроші» публікували розслідування про те, як конкретні персонажі, у том числі чиновники мерії, заробляють на ремонтах переїздів.
Місцева мерія вимагала, щоб переможці використовували «безбаластну технологію з устроєм залізобетонної підрейкової основи із використанням залізобетонних плит з готовими рейковими каналами». І як неважко здогадатись, саме таку плиту запатентували правильні люди.
У судовому держреєстрі немає жодних нових даних по цій справі.
Мільйони для Курченко
Ще одну справу поліцейські відкрили за фактами розкрадання майже 150 млн. грн. у КП «Харківські теплові мережі» («ХТС»).
У липні 2012 року «ХТС» та «Українська нафто-газова компанія» («УНГК») з угрупування Сергія Курченка (виходець з Харківщини) уклали угоду на постачання природного газу. З серпня 2012 року по серпень 2013 року «УНГК» отримало від комунального підприємства 146,71 млн грн.
У липні 2015 року податківці не змогли знайти представників «УНГК» за адресою, зазначеною в ЄДРЮО. Тож податківці не змогли встановити, чи була діяльність цієї компанії реальною, або фіктивною.
Більше того, представників «УНГК» не змогли згадати у «ХТС». Відтак суд дозволив слідчим отримати документи «Укртрансгазу», щоб дізнатися чи отримувала газ фірма «УНГК», його походження та чи дійсно це підприємство перекачувало газ комунальникам «ХТС».
Це було у лютому 2016 року, після чого у судовому держреєстрі немає жодної інформації про перебіг цієї справи.
Сміття
Прокуратура підозрює посадовців КП «Комплекс з вивозу побутових відходів» у зловживанні службовим становищем при укладанні угод з ТОВ «Харків Енергоресурс», що могло призвести до переплати в сумі 3,2 млн грн.
Комунальники обрали «Харків Екоресурс» переможцям тендеру и уклали з фірмою дві догоди на вивіз сміття протягом року. Вартість договору склала 18,42 млн грн. А ціни за вивіз 1 кубометру сміття були вищі за інші регіони.
При цьому техніку для роботи ця фірма отримала від комунальників по надзвичайно низьким цінам. Комунальне підприємство у 2015 році уклало договір з «Харків Екоресурсом» про надання в оренду 31 одиниці спеціалізованої техніки. Розрахункова орендна плата за один місяць приблизно 3 тис грн. за одну одиницю техніки.
Справа була відкрита після публікації «Наших Грошей» та звернення ГО «Центр протидії корупції», але немає жодних даних про її рух.
Будівництво шкільних стадіонів
Це ще одна справа, яка була відкрита після публікації у «Наших Грошах». Восени 2015 року правоохоронці відкрили справу, підозрюючи, що КП «Спорт для всіх» переплатило за будівництво шкільних стадіонів 400 тис. грн. Цей випадок був цікавим тим, що мова йшла про тендер, який розіграли між собою люди Олександра Попова, який тоді займав посаду заступника міського голови.
Попов вже покинув розташування міськради, а справу продовжують розслідувати. Зараз правоохоронці вивчають документи підприємства, яке продавало штучне покриття для майданчиків.
Виділення землі під базар
Ця справа є дуже свіжою та цікавою.
Правоохоронці відкрили кримінальне провадження щодо зловживання службовим становищем чиновників Харківської міськради, які продали земельну ділянку ТОВ «Триумф-буд» земельну ділянку загальною площею 6,77 га (пров. Пискунівський, ріг пров. Лосівського) за ціною 5,1 млн. грн. замість 10,62 млн. грн. Мова йде про те, що спочатку депутати міськради проголосували за продаж ділянки по одній ціні, а через рік – вартість стала вдвічі меншою. Більш того, підприємство отримало розстрочку платежу на 5 років.
Бенефіціарами цієї фірми є люди з оточення Геннадія Кернеса.
Земля знаходиться на території колишнього заводу, де вирішили зробити гуртовий ринок сільгосппродукції і куди мали переїхали підприємці з Кінного ринку, коли там розпочалася реконструкція. На ділянці, яку викупили підприємці з «Триумф-буд», створили торгівельний майданчик з реалізації сільськогосподарської продукції.
А зараз вже мова йде про будівництво на цих землях багатоповерхівки.
…
Ось такі вони топові справи по мерії Кернеса. Паперів і заяв багато, а реальних вироків нема.
І єдиний виняток лише підкреслює тренд про непокаранність топ-чиновників. Мова йде про дрібного клерка відділу реклами міськради. Він у липні 2014 року отримав грошову винагороду в розмірі 12 тис.грн. за те що, він «закриє очі» на порушення стандартів благоустрою і не постановить демонтувати рекламні щити приватного підприємця.
За даними прес-служби обласної прокуратури, чиновника засудили до 5 років ув’язнення. Але касаційна інстанція змінила вирок на чотири роки умовно з терміном випробовування – 3 роки.
Ось такий виняток, який лише підкреслює правило – гучні справи, на яких піаряться міністри та генпрокурори, до вироків не доходять.
- Информация о материале
Механізм повернення судового збору: проблемні моменти
Питання повернення судового збору у розумінні ст. 7 ЗУ «Про судовий збір» можуть виникнути у разі:
- зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;
- повернення заяви або скарги, відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі;
- залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв’язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням);
- закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв’язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Перелічені вище процесуальні дії є підставою для повернення сплаченого в дохід держави судового збору.
Розглядаючи практичну сторону питання зупинимося на механізмі повернення судового збору у разі повернення позовної заяви позивачу.
При повернення позовної заяви суд виносить відповідну ухвалу в якій обгрунтовує підстави повернення, а також вирішує питання про повернення сплаченого судового збору.
Проте на практиці існують випадки коли в такій ухвалі суддя не вирішує питання повернення судового збору.
В даному випадку після отримання такої ухвали, необхідно звернутися з письмовою заявою до суду в якій просити вирішити питання повернення сплаченого за позовною заявою судового збору.
Розглянувши таку заяву суд повинен винести выдповідну ухвалу.
Після цього необхідно дочекатися поки дана ухвала вступить в законну силу (5 днів) та поставити відмітку в суді про вступ її в законну силу.
Наступним кроком стане отримання оригіналу квитанції за якою сплачений судовий збір (якщо вона знаходяться в матеріалах справи). Для цього необхідно звернутися з письмовою заявою до суду. Після чого суддя виносить ухвалу на підставі якої справу розшивають та вилучають звідти оригінали квитанції.
Завершальною фазою стане написання заяви до Управління Державної казначейської служби в яке сплачувався судовий збір (за територіальністю суду) в якій прохати повернути судовий збір відповідно до ухвали суду. До такої заяви додається ухвала та квитанції. В заяві потрібно обов’язково вказати особу які належить повернути сплачений судовий збір, розрахунковий рахунок, МФО, ЄДРПОУ банку в якому відкритий рахунок, а також транзитний рахунок банку.
Обов’язковою умовою є те, що в заяві про повернення судового збору має бути вказаний картковий рахунок який відкритий на ім’я особи якій належить повернути судовий збір відповідно до ухвали суду.
- Информация о материале
План ФСБ или высокие тарифы: готовы ли украинцы к третьему «майдану»
Во вторник, 15 ноября, Украина готовилась к началу чего-то страшного. На прошлой неделе Служба безопасности заявила, что российские спецслужбы задумали глобальную операцию по дестабилизации ситуации в Украине, которая должна стартовать 15 ноября с митинга вкладчиков в Киеве. Предполагалось, что протесты постепенно перерастут в массовые беспорядки и будут сопровождаться даже гибелью ряда участников. Целью такого плана Кремля, по утверждениям СБУ, должны стать отсрочка введения безвизового режима со странами Евросоюза и, наоборот, приближение досрочных выборов в украинский парламент. «Апостроф» пытался выяснить, насколько украинское общество готово выйти на «третий майдан».
В Киеве из-за нескольких массовых акций протеста во вторник перекрыли улицы Крещатик и Институтскую. Безопасность обеспечивали более 5 тысяч работников правоохранительных органов и бойцов Нацгвардии. Самих участников оказалось немногим больше - всего 6,5 тысяч, по данным МВД. В центре столицы установили металлоискатели и проверяли всех проходящих, у нескольких человек нашли травматическое оружие. Журналисты писали и о «титушках», и о мелких потасовках. Впрочем, никаких особо пугающих событий не произошло. Полиция отчиталась, что акции прошли без нарушений.
Однако заявки на подобные массовые мероприятия организаторы подали вплоть до следующего вторника – 22 ноября. В СБУ уточнили, что будто бы, по плану российских спецслужб, уже с 17 ноября акцент протестов должен будет сместиться на тему повышения тарифов, а демонстрации - перерасти в блокирование правительственных зданий. Как уже писал «Апостроф», в самой Украине достаточно политических сил, которым выгодны подобные выступления. К таким силам относят «Батькивщину», «Оппозиционный блок», а также партию «За життя» Евгения Мураева и Вадима Рабиновича и «5.10» Геннадия Балашова (символика последних двух присутствовала на протестах во вторник). А в свете последних событий жаждать досрочных выборов может и Михаил Саакашвили с его новой политической организацией.
Однако остается вопрос: готовы ли украинцы стать инструментом политической игры? Да и настолько ли сильно недовольство общества? Хотя поводы, безусловно, есть.
Старший аналитик Международного центра перспективных исследований Анатолий Октисюк считает, что социальное напряжение в Украине присутствует, и причиной тому несколько факторов.
«Те же электронные декларации, платежки. Сам вот злой сижу, потому что реально у меня в пять раз повысилась цена по сравнению с тем, что было. Потом опять-таки общий кризис на фоне не урегулированного конфликта на Донбассе, безвизового режима, роста доллара, цен. Все это создает негативный фон. Ну и постоянные политические конфликты, конечно, подстегивают общество к такому негодованию», - сказал Октисюк в комментарии «Апострофу».
Специалист в области политической и электоральной социологии Ирина Бекешкина отмечает, что протестные настроения в Украине сильны всегда. Но для того, чтобы настроения вылились в действия, нужны три условия:
«Первое – это какое-то событие, которое всколыхнет всех сразу. Ну, определенную такую роль могут выполнять платежки, которые люди получили. С другой стороны, самые бедные люди – это не те люди, которые выходят на протесты все-таки. Мы не видели, скажем, протестов пенсионеров... Во-вторых, должны быть руководители, ну, скажем, лидеры, которые эти протесты организуют. На Майдане они сформировались сами собой. Сначала там были хлопцы Найем, Соболев, а потом уже пошла такая самоорганизация. В-третьих, люди должны видеть, чего они достигнут в результате», - пояснила Бекешкина «Апострофу».
Социолог согласна, что катализатором протестов могут стать квитанции за коммунальные услуги с возросшими тарифами, с одной стороны, и декларации политиков - с другой. А вот с авторитетными лидерами, по словам Бекешкиной, все туго.
«С одной стороны, они есть. Политические силы заинтересованы в протестах однозначно. Это те, которые добиваются досрочных выборов. Это две политические силы - «Батькивщина» и «Оппозиционный блок», которые реально могут получить больше, чем сейчас имеют. Ну, и с другой стороны, действительно Россия. Хотя нам трудно сказать, насколько она вмешивается, но она что-то будет делать», - сказала социолог.
Гендиректор Киевского международного института социологии Владимир Паниотто также уверен, что нынешние политические силы не обладают достаточным весом, чтобы суметь вывести большие массы людей на улицы.
«Дело в том, что даже 20% людей достаточно для того, чтобы организовывать какие-то выступления. Это уже вопрос организации. А чтобы они стихийно вышли, нужно как можно больше людей. У меня сейчас сомнения, что это возможно, потому что сейчас есть разочарование и нет такой политической силы, которая бы пользовалась большим авторитетом», - сказал он в комментарии «Апострофу».
Анатолий Октисюк также не верит, что существующие в обществе настроения могут вылиться в глобальные акции уровня «майданов», поскольку для этого необходим «идеологический взлом».
«Я думаю, что потенциально сильные протесты могут быть только в случае, если власть будет протягивать имплементацию «Минска». Если будут принимать какие-то решения по изменению в Конституцию по выборам, амнистии, то это будет, конечно, такой катализатор, который сможет подстегнуть и радикалов к более активным действиям. А то, что сейчас происходит, понятно, что там нет никакой идеологии, там больше какие-то политические интересы», - уверен Октисюк.
Судя по всему, пока существующим политическим силам удалось мобилизовать население, вовсе не апеллируя к их воззрениям, а с помощью денежного поощрения. Накануне 15 ноября в социальных сетях стали появляться объявления с предложениями участвовать в массовках на уличном мероприятии за 130 грн. Акция действует всю неделю – с понедельника по пятницу. Журналисты быстро связали предложение с митингами в центре столицы. А вот наблюдатели ОБСЕ, пообщавшись с демонстрантами возле Нацбанка, узнали, что за стояние на улице им заплатят сумму, равную 10 долларам.
«Какая-то часть действительно уже ходит на митинги, как на работу», - отмечает Бекешкина.
Несмотря на практически перманентно высокий уровень протестных настроений в Украине, социолог подчеркивает, что это вовсе не гарантирует результат. Так, наиболее сильными они были вовсе не перед Революцией Достоинства и не в 2004 году, а в 1998-1999 годах, когда людям долгое время не выплачивали зарплаты. Тем не менее тогда масштабных волнений не было.
Во вторник Верховная Рада удовлетворила требование одной из ветвей митингующих – обманутых вкладчиков банка «Михайловский», приняв закон о возмещении им ущерба. Можно ожидать, что как минимум эта часть естественным образом отсеется. Но другая часть и в среду, 16 ноября, вышла под здание НБУ. И, значит, пока киевлянам придется терпеть перекрытие улиц и проход через металлоискатели еще как минимум неделю - до 22 ноября.
- Информация о материале
Загрози втрати Євробачення та Суспільного. Чи уникне їх Україна
Заява гендиректора НТКУ Зураба Аласанії про звільнення «за власним бажанням» шокувала медійну спільноту. Багато хто покладав на нього надії у реформі державного телеканалу, більш відомого ще з радянських часів як УТ-1, на «український BBC».
Це звільнення виявило одразу три проблеми, з якими може зіштовхнутися найближчим часом Україна та медіаспільнота.
Перша – можлива втрата права на проведення Євробачення-2017. Аласанія вказував на 2-місячне відставання від графіку підготовку.
Нині керівництво НТКУ запевняє: загрозу вдалося ліквідувати. Якщо ще місяць тому європейці готові були показати Києву червону картку, то нині – жовто-зелену.
Друга – зрив реального створення Суспільного телебачення (НТСУ). Старт суспільного мовлення запланований на початок 2017-го. Реформа державного телеканалу мала б в перспективі змінити інформаційний простір країни, оздоровити його.
Проте з підготовкою відповідних документів виникли зволікання. Та й фінансування на законодавчо закріпленому рівні (0,2% видатків держбюджету попереднього року, тобто 1,2-1,3 мільярдів гривень на 2017 рік) кабмін не поспішає вносити до державного бюджету на наступний рік.
Третя – можливе знищення острівця свободи слова на українському телебаченні. На державному телеканалі виходить одразу три проекти журналістських розслідувань. Фігурантами матеріалів є найвищі посадовці включно з президентом. Жоден інший телеканал дозволити собі подібного не може. Тож є багато охочих у владі відібрати у журналістів можливість виходити в ефір на всю країну.
Українська правда з'ясувала, наскільки серйозні ці ризики.
Пожежне Євробачення
Українці ще не відійшли від ейфорії через перемогу Джамали на Євробаченні-2016, а в уряді вже почали думати, як приймати пісенний конкурс.
Майже одразу у колонці на Економічній правді з промовистим заголовком «Навіщо нам Євробачення» міністр фінансів Олександр Данилюк вказав на можливий завеликий бюджет Євробачення-2017 – 1 мільярд гривень. І так м'яко натякнув на можливість передати право на проведення конкурсу іншій країні. Також Данилюк заявив про створення проектного офісу при кабміні, який би займався підготовкою конкурсу.
Пізніше міністр фінансів казав про залучення донорських коштів на проведення Євробачення, а міністр культури Євген Нищук переконував, що кошти з держбюджету залучатися взагалі не будуть.
На практиці вийшло все геть інакше.
У вересні з проекту бюджету-2017 стало зрозуміло, що уряд таки вирішив виділити на Євробачення 450 мільйонів гривень державних грошей.
Ця сума хоч і йде окремим рядком у проекті бюджету, але в Мінфіні її автоматично рахують як такі, що виділяються на потреби Суспільного телеканалу, який буде організатором пісенного конкурсу. На відповідну суму зменшили інший рядок проекту держбюджету – фінансова підтримка НТСУ. Це одразу зменшило фінансування Суспільного на третину.
Замість проектного офісу уряд ще в червні створив Оргкомітет Євробачення-2017. До нього увійшли переважно чиновники. Одразу після звільнення Аласанія у коментарі УП назвав цей Оргкомітет непрацездатним, політичним. І, за його словами, це стало однією з причин, чому відставання від графіку підготовки до Євробачення на початок листопада складало 2 місяці.
Чому попри попередні заяви усю відповідальність за підготовку попри попередні заяви уряд переклав на НТКУ, пояснити в Мінфіні автору не змогли.
Натомість міністр інформаційної політики Юрій Стець розповів: Національна телекомпанія є структурою, яка має проводити Євробачення в Києві. Це є функцією і місією НТКУ. Стець не погодився, що уряд переклав відповідальність з умовного «проектного офісу» на НТКУ.
– У всіх країнах Євробачення проводять суспільні телекомпанії, вони є членами Європейської мовної спілки (ЄМС), – нагадала голова комітету з питань свободи слова Вікторія Сюмар. – Оскільки ж у нас проходить процес трансформації (НТКУ перетворюється на НСКУ), то ніби Євробаченням-2017 мало займатися Держкомтелерадіо. У нас же, в силу багатьох причин, зокрема, через складнощі з тендерами, усі хочуть спихнути це на когось іншого.
Тут вже й Аласанія додає, що було б ідеально, якби Євробаченням займався проектний офіс при кабміні. Бо цьому офісу легше проводити усі процедури через уряд. Щоправда, для цього потрібно отримати згоду ЄМС.
А так керівникові НТКУ довелося зіштовхнутися з юридичними перепонами. Провести в законні терміни тендери під Євробачення фактично нереально. Провести їх за своїм підписом – це означає наразитися на кримінальну відповідальність за недотримання процедур.
Так ризикувати Аласанія не захотів. Він звільнився і зробив гучну заяву – Євробачення в Україні під загрозою.
Подібні заяви нанесли репутаційну шкоду, кажуть нині в керівництві НТКУ та київська влада. Довелося докласти зусиль, щоб переконати європейців, що Україна надолужить втрачене. І вже провела певну роботу для виправлення ситуації.
– За місяць держава зробила колосальний прорив, – розповідає УП перший заступник генерального директора НТКУ Олександр Харебін. – Кабмін ухвалив три постанови, а в Раді з'явився законопроект щодо змін правил проведення тендерів в окремих випадках, як-от з Євробаченням. Тож минулого тижня Наглядова рада Євробачення-2017 поїхала з Києва з позитивним настроєм.
Однак розслаблятися поки що зарано. Остаточне рішення, чи проводити Євробачення-2017 у Києві, Європейська мовна спілка має ухвалити у грудні.
Минулого тижня Міжнародний виставковий центр, який є основною локацією Євробачення, повідомив, що досі не розпочав підготовку до конкурсу – адже так і не отримав технічне завдання. У НТКУ це пояснюють тим, що ще не визначилися з творчою концепцією Євробачення.
15 листопада в НТКУ підвели лише проміжні підсумки відповідного конкурсу. На цьому етапі з 11 креативних агенцій відібрали 5 і надали їм час до наступного тижня для вдосконалення концепцій.
Презентувати ідеї переможця включно зі слоганом та логотипом Євробачення-2017 НТКУ обіцяє на початку грудня.
Також триває конкурс концепцій дизайну сцени Євробачення-2017. Свої роботи подали 4 компанії.
Немає грошей – немає реформи
Уже за кілька годин після оприлюднення заяви про звільнення у Києві зібралися журналісти, громадські активісти та депутати-медійники. Зустрілися, щоб визначитися, як реагувати.
За словами журналіста Дмитра Гнапа, розглядали 2 варіанти розвитку подій.
Перший – просити Аласанію залишитися, бо його відхід буде програшем прихильників запуску суспільного телебачення. Якщо на посаду керівника НТКУ прийде мерзенна людина, існує загроза розвалювання усіх напрацювань щодо запуску Суспільного.
Другий – Зурабу варто піти. Бо реформу гальмують та перекривають кисень через його стійку позицію проти будь-якого тиску. Але, за цим задумом, піти Аласанія мав би під певні гарантії, що реформу суспільного мовлення доведуть до кінця.
У результаті Аласанія підтвердив своє бажання звільнитися. А на зустрічі вирішили створити коаліцію «За суспільне мовлення». І висунули кілька вимог до влади.
Основна – припинити саботаж реформи суспільного мовлення.
– Саботує уряд, – розповів УП одразу після зустрічі журналіст Гнап. – Гроші системно не виділяються, не проходить реєстрація документів, процес застряг в міністерствах. Гальмують та саботують чиновники нижньої та середньої ланки. Але відбувається це за погодженням або за вказівками вищої ланки керівників міністерств та уряду.
З цим не погоджується Стець, якого Прем'єр Володимир Гройсман призначив відповідальним за вирішення проблем навколо запуску суспільного мовлення. Міністр переконує, що вже після першого ознайомлення з усіма документами побачив не саботаж, а бюрократичні перепони.
– Я не знайшов там саботажу. Але певна кількість документів могла би проходити набагато швидше. Це бюрократична історія, яка є наслідком нашої совдепівської системи. Будь-який клерк, наприклад, вважає за потрібне внести якісь свої поправки в якесь рішення. Це означає, що ці поправки треба розглянути й або врахувати, або не врахувати. Тобто документ повертається до першоджерела. Таких історій дуже багато. І поправки вносили навіть ті люди, які взагалі не компетентні у речах, – каже Стець.
Минулого тижня відбулася велика нарада усіх зацікавлених сторін у створенні суспільного мовника. Одразу кілька учасників цієї зустрічі запевнили УП, що результатом залишилися задоволені. Нібито надалі документи пройдуть за планом, і в грудні будуть повністю готові.
Ключовим питанням, на яке звертає увагу Харебін, залишається надання Суспільному неприбуткового статусу. У Статуті НСТУ має з'явитися відповідна згадка, над якою працюють Мінфін та Державна фіскальна служба.
Але справжнє ставлення влади до запуску Суспільного варто шукати в іншому документі – проекті бюджету-2017. На підтримку НСТУ мала б іти сума на рівні 1,2-1,3 мільярдів гривень, як того вимагає закон «Про Суспільне телебачення та радіомовлення«.
У серпні голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко розповідав, що Мінфін погоджувався дати на Суспільне мовлення лише 700 мільйонів гривень. Натомість у вересні, коли проект бюджету надійшов до ВР, у ньому було вже 900 мільйонів на підтримку НСТУ. Щоправда, з них лише 23 мільйони гривень – видатки розвитку.
З таким бюджетом ніякого Суспільного не буде.
У доопрацьованому проекті бюджеті уряд збільшив видатки на суспільне на 73 мільйони гривень. Аласанія пов'язав це зі своїм звільненням
У цьому контексті один з депутатів БПП вказував на слабкі менеджерські якості Аласанії. Мовляв, він, як гендиректор НТКУ, не зміг домовитися про збільшення видатків на Суспільне.
Про проблему в комунікаціях з представниками влади відверто говорив і сам Аласанія. Тільки причину називав дещо іншу: не виконував забаганки політиків щодо того, що і як показувати в ефірі телеканалу. «Я не чую їх, отже, вони не хочуть чути мене».
У доопрацьованому проекті бюджеті уряд збільшив видатки на суспільне на 73 мільйони гривень.
Аласанія пов'язав це зі своїм звільненням. Але Харебін назвав іншу причину – збільшення мінімальної зарплати до 3200 гривень. Через це відбулося технічне перерахування видатків на Суспільне.
Збільшення суми до 1,3 мільярдів знову заблокував Мінфін. В уряді пообіцяли додати грошей наступного року під час перегляду бюджету. Зокрема, за рахунок запланованих надходжень від проведення Євробачення.
Прихильники запуску Суспільного не втрачають надії ще до ухвалення бюджету-2017 внести в нього повне фінансування. Але вибити додатково 300 мільйонів гривень у Раді навряд чи вдасться.
Тиск на незалежне мовлення
Чи не в кожній політичній сили є особи, які незадоволені незалежною редакційною політикою НТКУ. За 2,5 роки на чолі державного телеканалу Аласанії довелося неодноразово чути вимоги та закиди на свою адресу. Це були як публічні кампанії, так і не публічні.
Навесні він відмовився давати в ефір ювілейний концерт Оксани Білозір. Нібито керівник НТКУ погоджувався транслювати виключно пісні без привітань політиків. Через це отримав порцію критики зірок естради. Нині Білозір каже, що тоді залишилася задоволеною:
– Яке то має значення, що Аласанія відмовився показувати мій концерт? Мене показали усі канали, які в Україні є. Тому я залишилася задоволеною. Але не знаю, як він.
У квітні 2016-го через Аласанію стався конфлікт у Національній спілці журналістів України. Пленум НСЖУ ухвалив рішення звернутися до прем'єра ініціювати звільнення керівника державного телеканалу. Але керівники отримали спротив членів організації. Журналісти влаштували флешмоб у ФБ: відправите звернення – вийдемо з НСЖУ.
А от порахувати непублічні випадки тиску на Аласанію неможливо. Сам він в інтерв'ю УП розповів, що чи не всі прес-служби політиків намагалися тиснути на нього.
Найбільше ворогів було у проектів журналістських розслідувань, які виходять на «UA:Перший».
Так, ведуча проекту «Схеми. Корупція в деталях» на своїй сторінці у ФБ так відреагувала на звільнення Аласанії:
«Наша програма – про високопосадову політичну корупцію. У ній часто лунає прізвище президента, прем'єра, їхніх соратників та опонентів. Тому ворогів у програми на найвищих рівнях влади було багато з перших випусків. Весь удар протягом 2 років Зураб тримав на собі… Через принциповість Зураба, зокрема й у цьому питанні – він став занадто незручною людиною для влади».
А журналіст проекту «Слідство.Інфо» Дмитро Гнап згадує сюжет, який вони робили про офшори Петра Порошенка. Каже: Адміністрація президента невдоволена, що подібні матеріали виходять в ефір національного телеканалу. Журналістам з цього приводу ніхто не телефонує, бо бояться, що розслідувачі зафіксують подібні розмови та оприлюднять. А от Аласанія, за словами Гнапа, постійно розповідав, що йому телефонують і тиснуть.
На закиди щодо тиску на журналістів або керівників каналу відреагував екс-радник Міністра внутрішніх справ Арсена Авакова Антон Геращенко. В ефірі «UA:Перший» демонструвався сюжет, в якому нібито син міністра домовлявся про продаж відомству рюкзаки.
– Людина, яка каже про телефонні дзвінки та тиск, має це підтвердити. Наприклад, роздруківкою: хто й коли телефонував. Якщо цього немає, то така людина або бреше, або каже правду, але боїться, – сказав у коментарях УП Геращенко.
Про неможливість тиску на телеканали з боку АП запевнила багаторічний прес-секретар Петра Порошенка, депутат БПП Ірина Фріз:
– Коли у 2014-му році я очолила управління з інформаційної політики Адміністрації президента, мною були закладені певні стандарти для співпраці з редакторами, журналістами та медіа. Жодного разу ані тоді, ані зараз, у цьому я переконана, прямих вказівок пану Аласанії від управління інформаційної політики не поступало.
Якщо він говорить про інше, то я можу вийти в прямий ефір – і хай скаже, хто на нього тиснув. Я переконана, що такого з боку управління інформаційної політики бути не може.
Геть з іншого боку роботу з журналістами команди Порошенка знає нардеп Єгор Соболєв. Свого часу він працював журналістом «5 каналу», який належить президенту України.
– Я працював з Петром Порошенком безпосередньо. Я пам'ятаю, колись я був в студії як ведучий, і до мене зайшов Олександр Народецький (на той час шеф-редактор «5 каналу» – ред.), протягнув слухавку і сказав: це – Порошенко. Він намагався прямо по ходу новин впливати на те, що я розповідав. З того часу, боюсь, він змінився в гірший бік. Петра Олексійовича, здається, президентство остаточно зіпсувало.
Уже після звільнення Аласанії на каналі вийшло чергове розслідування, фігурантом якого став Порошенко. Журналісти знайшли на іспанському березі віллу, яку президент не зазначив у своїй електронній декларації.
Тимчасовий керівник НТКУ запевнив УП, що ані з цього приводу, ані з іншого йому ніхто не телефонував.
Чи втримається острівець свободи слова?
Наведена вище інформація – лише частина великої картини під назвою «Як влада працює з незалежними журналістами».
Якщо раніше влада використовувала темники, а політики джинсу, – то сьогодні небагатьох наявних журналістів-розслідувачів хочуть прибрати з ефіру шляхом недофінансування Суспільного телеканалу.
Журналіст Дмитро Гнап згадує: коли запускали проект «Слідство.Інфо», готові були віддавати програми будь якому каналу безкоштовно. Єдина вимога – залишити логотип проекту.
Про такі умови всі керівники національних каналів знали. Але ніхто не захотів брати готовий продукт: ані Інтер, ані «1+1», ані канали Пінчука, ані «5 канал». Олігархи не хочуть співпрацювати з журналістами-розслідувачами. Бо це неодмінно призведе до сварок з президентом.
– Тому кілька проектів розслідувань збилися на державному телеканалі, «наче в рукавичку як у казці», – пояснює Гнап. – Суспільний телеканал може залишитися чи не єдиним національним телемайданчиком свободи слова для незалежних журналістів.
Після звільнення Аласанії для «Слідство.Інфо» є загроза втратити ефір на Суспільному. Адже на початку наступного року постане питання про продовження угоди про співпрацю – і не факт, що новий керівник телеканалу захоче пролонгувати договір.
Ще донедавна один з кандидатів у наступники Аласанії називали Вадима Денисенка. Нібито його призначення лобіював Гройсман. Але прем'єру довелося відмовитися від цієї ідеї після створення коаліції «За суспільне мовлення», каже один з депутатів «Народного фронту».
Сам Денисенко спростовує, що його готували на керівника національного телеканалу й одночасно дає сигнал журналістам:
– Три проекти журналістських розслідувань на одному телеканалі – забагато. Я б пропонував залишити одну програму. Це позитивно вплинуло б на рейтинги телеканалу.
Створення суспільного мовника є зобов'язанням України перед Радою Європи. Щоправда, нині це питання не стоїть у фокусі європейців, каже УП нардеп БПП, керівник української делегації в ПАРЄ Володимир Ар'єв.
Тож чергове перенесення запуску Суспільного ТБ офіційному Києву нічим не загрожуватиме.
Європейці ж мають надію, що українські політики виправдають свої заяви і виконають зобов'язання. За словами прес-аташе Представництва ЄС в Україні Давіда Стуліка, суспільне мовлення запроваджується в інтересах українців, це є основою демократії. Тож цьому процесу не повинно бути опору.
Не має сумніву у створенні суспільного телебачення й сам Аласанія.
Щоправда, додає: створення це лише формальна частина, зміст – в економіці. Не буде бюджету – не буде й сенсу займатися суспільним мовленням.
Якщо ж держава виділить гроші для нормального розвитку незалежного Суспільного, то Аласанія готовий брати участь у конкурсі на керівника НСТУ.
- Информация о материале
Страница 408 из 2102
