В Україні з’явилися перші «параюристи» або, як їх по-іншому називають, «громадські радники».
Це – новий інститут, який ініціював та підтримує Міжнародний фонд «Відродження» спільно з Координаційним центром з надання правової допомоги, Мережею правового розвитку та іншими партнерами в сфері захисту прав людини.
Параюристи – інститут «швидкої» правової допомоги в громадах. Якщо парамедик надає швидку невідкладну медичну допомогу, то, подібно до цього, параюрист надає першу допомогу у вигляді правових консультацій, інформації та перенаправлення.
Чому виникла необхідність такого інституту?
По-перше, багато громад не мають вільного доступу до юристів чи адвокатів. Це стосується віддалених гірських сіл, невеликих населених пунктів «вимираючих» сільських районів, малозабезпечених спільнот та меншин. У таких громадах просто немає професіоналів, здатних надати правову допомогу. Такі умови змушують людей шукати правову інформацію та допомогу деінде.
А у випадках, коли є доступ до практикуючих юристів, з’являється «мовний бар’єр». Причиною стає специфічна юридична термінологія, якою звичайні люди не користуються в повсякденному житті.
Також є фінансовий чинник, що обмежує людей, яким необхідна юридична допомога. Адже дуже часто, окрім гонорару за консультацію, клієнтам необхідно ще сплатити за проїзд до районного центру, де приймають юристи чи адвокати. Для пенсіонерів, наприклад, навіть витрата у 20 гривень на маршрутку може бути стримуючим фактором.
По-друге, українці не довіряють правовій системі, не звертаються за порадами до фахівців та звикли вирішувати правові проблеми в обхід законів. Спочатку намагаються зарадити юридичній проблемі самостійно, а коли вже ситуація зайшла в глухий кут – залучають спеціалістів, щоб боротися з наслідками безуспішних спроб.
По-третє, в Україні наразі не існує єдиної моделі надання первинної правової допомоги в невеликих чи віддалених громадах.
Виїзні прийоми в деяких населених пунктах організовують Центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги та бюро правової допомоги. Також з мешканцями сільських районів працюють громадські організації, які допомагають розібратись у правових питаннях. Окрім цього, існують онлайн послуги.
Усі ці інструменти розширюють доступ до правосуддя там, де немає юристів та адвокатів, але вони не покривають повністю попит і потреби мешканців.
Зважаючи на всі ці умови, неурядові організації ініціювали створення правового інституту параюристів (громадських радників), який люди сприйматимуть надійним першоджерелом інформації і будуть мати до нього постійний доступ.
Хто може стати громадським радником?
Громадські радники – це люди без юридичної професійної освіти, але вони пройшли спеціальне навчання, щоб допомагати місцевих жителям у найбільш розповсюджених правових питаннях.
Громадські радники – це активні люди будь-якої професії, які рухають суспільні зміни. Місцеві до них ставляться з повагою та довірою як до авторитетів у своїй громаді.
Це можуть бути працівники сервісних організацій, органів місцевого самоврядування чи виконавчої влади, волонтери, соціальні працівники, співробітники бібліотек, шкільні вчителі правознавства, а також студенти юридичних факультетів, які навчаються в обласних центрах та час від часу повертаються до своїх громад, де можуть надавати консультації.
Мережа таких активістів може допомогти величезній кількості людей в Україні подолати правову неосвіченість. У першу чергу, найбільш уразливим членам суспільства та мешканцям віддалених громад.
Як стати громадським радником?
Сьогодні стати громадським радником може кожен активний громадянин України, який відчуває бажання творити позитивні зміни у суспільстві, здатен вчитися та навчати, а також якісно спілкуватися з мешканцями своїх громад.
На оголошення першої хвилі набору громадських радників відгукнулося 450 кандидатів з різних регіонів України, з яких для обрали 30 осіб для навчання. Воно складається з трьох модулів:
– «Основоположні права людини» про базові знання із захисту прав людини і запобігання їхньому порушенню.
– «Життя в громаді» про самоорганізацію, бюджетування, адвокацію та інформаційну безпеку.
– «Системні зміни через співпрацю» про практики ефективного діалогу, протидію домашньому насильству та безпеку в громаді.
Кожен модуль – це експрес-курс на три з половиною дні. Перший відбувся в жовтні, другий буде за кілька днів у листопаді, третій – у грудні.
І вже по завершенню навчання перші сертифіковані параюристи розпочнуть свою роботу у 14 областях України: Дніпропетровській, Харківській, Донецькій, Луганській, Тернопільській, Вінницькій, Волинській, Житомирській, Одеській, Сумській, Полтавській, Чернівецькій, Львівській та Запорізькій.
Ольга Гальченко, координаторка програмної ініціативи «Права людини і правосуддя» Міжнародного фонду «Відродження», спеціально для УП
