Ранок почався із повідомлень про відступ з аеропорту. Настрій був відповідний. Але почав давати коментарі, зробив вдох-видих, попробував узагальнити події останнього року, згадати, що у нас День соборності і подумати на перспективу. Отже:

1. Відступ може бути тимчасовим – треба виграти війну. Не забуваймо, що ми один на один протистоїмо ядерній потузі, яку бояться всі у світі. А ми з пуйлом воюємо і ми його зупинили. Рік тому ми ще боролися з режимом Януковича і не знали, чи подолаємо. Подолали! І цього ворога переможемо!

2. Путін хоче перемогти нас в інформаційній війні, і для цього він використовує нашу ж свободу слова. Так завжди воюють диктатори проти демократій. Він буде намагатися нас пересварити і посіяти зневіру. Тому:

3. Не дивимося і не читаємо геббельсівських (російських) ресурсів. Вони будуть показувати приниження наших полонених, наших загиблих і саме цим деморалізувати всіх нас. У нас, в умовах свободи слова, достатньо інформації, щоб розібратися і без кремлівської пропаганди.

4. Не поширюємо заклики «проти» мобілізації. Деякі ЗМІ ретранслюють такі висловлювання окремих політиків (вчора, наприклад, виступав «урапатріотичний», горезвісний депутат С.Рудик) та «експертів», які «критикують» не ту форму повісток. Ведучі та редактори повинні пам'ятати, що у нас – війна!!!

5. Не тільки критикуємо владу й військових, а й говоримо про те, чого ми досягли за рік: збалансована конституційна система, свобода слова (попробували б деякі покритикувати Януковича, так як вони «сміливо» критикують тепер владу), створення антикорупційного бюро, податок ЄСВ скорочується з 40% до 16% (!) – це виведе економіку з тіні. Про все це треба говорити. Заклики «всьопропало», «нічогонезмінилося» – це саме те, чого хоче ворог.

6. Мінські домовленості насправді працюють на нас! Вони створюють для нас можливість спільного із Заходом тиску на агресора. В разі їх виконання ми зможемо повернути об'єкти, з яких в останні дні змушені були відступити. До речі, Путіна в Давосі немає – з ним не хочуть розмовляти.

7. Широка інформаційна кампанія в ЗМІ по мобілізації суспільства і відповідна соціальна реклама. І кожен з нас щодня думає, чим я допоміг армії, тим, хто повернувся, пораненим, їхнім сім'ям.

8. Нас тепер не поділять за мовною, конфесійною, регіональною ознакою. Я бачив, як на метеостанції донецького аеропорту (в умовах кругової оборони території, яка повністю прострілюється) воюють російськомовні хлопці з Донбасу і Криму, добровольці й армія, люди різного стану. Зустрів там і кулеметника-прокурора, який пішов добровільно, і снайпера-суддю, а бізнесмени, які полишили свій бізнес і пішли воювати, у Пісках взагалі на кожному кроці.

І як би нам не намагалися зіпсувати День соборності, ми вже вистояли і ми обов'язково переможемо! Героям слава!

PS Щойно прочитав пост про те, що необхідно

Roman Donik‎Волонтерская группа Романа Доника (Волонтерська група Романа Доніка)

Люди добрые, что за паника, что сопли?

Мы же Украинцы! За год новейшей истории мы научились быть стойкими бойцами до смерти. Вспомните как год назад горел дом профсоюзов. Вспомните как пылал Майдан. Вспомните и возьмите себя в руки. Внутри процесса, все по другому. Не так страшно, не так плохо. Просто, обыденно и рутинно. Идет война. Или победим мы или уничтожат нас.

Про те, що необхідно, читайте тут

PSS ТВ канали! Давайте подумаємо, чи треба показувати приниження наших полонених? Якщо хтось захоче, подивиться а в інтернеті. А сприяти російській пропаганді? Для чого?