Ані вкладники, чиї кошти у банках перевищували 200 тисяч гривень, ані бізнес не зможуть отримати відшкодування. Чому? Коштів, виручених від продажу активів, фонду ледве вистачить, щоб розрахуватися за кредитами з державою.
Понад 100 мільярдів гривень. Саме такою є сума втрачених населенням та бізнесом коштів у неплатоспроможних банках.
Вона була б значно більшою, якби Фонд гарантування вкладів не відшкодував майже 78 млрд грн, позичивши ці кошти у держави.
Далі єдиним шляхом для повернення коштів залишається продаж активів та майна збанкрутілих установ.
Правда, коштів, виручених від продажу активів, фонду ледве вистачить, щоб розрахуватися за кредитами з державою, не кажучи про вкладників.
У розпорядженні ЕП опинився лист на ім'я президента Петра Порошенка, де Фонд гарантування пояснює ситуацію, яка склалася з активами неплатоспроможних банків.
З листа випливає, що вкладники, чиї кошти у банках перевищували 200 тис грн, та бізнес навряд чи отримають відшкодування. Єдиний шанс повернути ці кошти — активізація роботи правоохоронних органів.
Сума 400 млрд грн, яка часто фігурує при згадуванні загальних активів в управлінні фонду, не має нічого спільного з реальною вартістю цих активів.
У середньому співвідношення оціночної вартості до балансової становить 24%. Тобто всі активи фонду можна сміливо ділити на чотири, і в реальному житті в управлінні установи є активи лише на 100-120 млрд грн.
Однак навіть ці кошти не дістануться вкладникам. Фонд позичив у Міністерства фінансів близько 52 млрд грн. Ще близько 10 млрд грн він заборгував НБУ. Ці кошти фонд залучав, щоб розрахуватися з населенням за гарантованими вкладами.
Виручені від продажу активів кошти в першу чергу підуть на погашення боргів перед державою.
Є ще один делікатний момент, який так само не на користь вкладників банків. Фонд робив запозичення приблизно під 12,5% річних. Як випливає з листа фонду на адресу президента, витрати з обслуговування боргу до 2029 року становитимуть близько 74 млрд грн.
Ці кошти повинні бути виплачені вкладникам. Однак процедура побудована так, що фонд запозичує кошти в держави, щоб позичити їх неплатоспроможним банкам, які виплачують гарантовані суми вкладникам. Потім фонд продає активи банків і задовольняє свої вимоги.
Тут виникає ще більше проблем — з якістю активів неплатоспроможних банків. У згаданому листі фонд виділяє кілька причин, які свідчать про низьку якість цих активів.
№1. Якість кредитного портфеля.
Як виявилося, з кредитного портфеля всіх банків, 356 млрд грн, 180 млрд грн видано лише 600 особам. З них половина — пов'язані з банками особи.
Цей кредитний портфель переважно не обслуговується, що, звичайно, впливає на вартість кредитного портфеля.
Суди, зазвичай, стають на бік позичальників, а органи Державної виконавчої служби не забезпечують примусового виконання судових рішень.
№2. Крим і зона АТО.
Більш ніж 50 млрд грн — це балансова вартість активів у Криму та зоні АТО. Кредиторам не варто розраховувати на ці активи до повернення територій під контроль України.
№3. Девальвація.
Девальвація національної валюти протягом 2014-2016 років призвела до переоцінки валютних активів, проте вартість застави практично не змінилася. Так, за даними ФГВ, тепер курсова різниця становить близько 40 млрд грн.
№4. Штучне банкрутство.
Фонд наводить список з семи банків, зокрема, «Таврика», «ВіЕйБі», «Дельта банк», банк «Форум», «Фінанси і кредит».
Загальна сума банкрутств позичальників цих банків сягає майже 40 млрд грн. Як відомо, після початку процедури банкрутства стягнути актив з позичальника стає набагато складніше.
№5. Технічні цінні папери.
Кредити, де заставою були технічні цінні папери, становлять близько 38 млрд грн, тобто понад 10% від загального кредитного портфеля банків.
Також проти вкладників грає те, що найбільш якісні активи банків — у заставі в НБУ в рамках рефінансування.
За кредитами рефінансування неплатоспроможні банки заборгували близько 57 млрд грн. Оціночна вартість за цими позиками становить близько 34 млрд грн. Тобто якщо оціночна вартість всіх активів становить 100-120 млрд грн, то левова частка від їх реалізації піде на задоволення кредиторських вимог НБУ, а не вкладників.
Отже, у більшості вкладників, починаючи з четвертої черги кредиторів, майже нема шансів отримати свої кошти від реалізації активів неплатоспроможних банків.
Єдиним механізмом повернення коштів може бути їх стягнення з власників та менеджерів неплатоспроможних банків, які доводили фінустанови до банкрутства. Наразі фонд подав понад 3 200 заяв до правоохоронних органів про вчинення кримінальних злочинів на загальну суму 256 млрд грн.
Проте, як випливає з листа фонду до глави держави, ефективність таких звернень дуже низька.
Отже, розрекламована відповідальність власників банків в Україні — річ досить ефемерна.
До того ж, у розслідуванні фінансових злочинів важлива швидкість. Навіть якщо деякі справи і буде доведено до суду, то навряд чи це допоможе вкладникам, оскільки їх гроші буде знайти нелегко.
Тож, імовірно, бізнес та вкладники можуть попрощатися зі своїми 100 мільярдами гривень назавжди.
