Досье
Чотири. Стільки мільйонерів в новому уряді Володимира Гройсмана. Для порівняння – попередній уряд Арсенія Яценюка бив рекорди щодо кількості мільйонерів – їх було вісім, включаючи самого прем’єра.
Гройсман – не виняток. Хоча він і не найбагатша людина в уряді, його статки складають майже 1,5 мільйони гривень. Гройсман володіє чотирма земельними ділянками і двома житловими будинками. В його розпорядженні Land Rover Range Rover.
Найбагатшим міністром є один із найближчих соратників Арсенія Яценюка – міністр юстиції Павло Петренко, статки якого складають 3 млн 808 тис гривень.
Мільйонером є ще один представник «Народного фронту», новий міністр екології Остап Семерак. Дохід міністра внутрішніх справ Арсена Авакова у 2015 році склав 1 млн і майже 649 тис гривень. Левова частка – від продажу особистих цінних речей і предметів мистецтва.
А от найбіднішим міністром нинішнього уряду є В’ячеслав Кириленко, колишній міністр культури, якого призначили на посаду віце-прем’єр-міністра. За минулий рік він задекларував лише 74 тис 398 гривень.
Нижче «Українська правда» проаналізувала декларації за 2015 рік та біографії усіх членів Кабміну.
Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман
Загальна сума доходу: 1 487 310 гривень; членів сім'ї: 1 453 357 гривень
Земельні ділянки: 1500 кв. м; 1499 кв. м; 237 кв. м; 5923 кв. м
Житлові будинки: 534 кв. м; 461,1 кв. м
Інше нерухоме майно: 1051,6 кв. м; 112,8 кв. м; 111,2 кв. м; 143,5 кв. м; 736,9 кв. м
Автомобілі: Land Rover Range Rover 2013 р; членів сім'ї: Volkswagen Touareg 2011 р.
Сума коштів на рахунках в банках: 446 589 гривень; членів сім'ї: 241 655 гривень
Вже у 16-річному віці Володимир Гройсман займав посаду комерційного директора ринку «Юність», яким володів його батько Борис Гройсман. Детальніше про шлях Гройсмана можна почитати в матеріалі УП.
Наразі новий прем’єр володіє чотирма земельними ділянками і двома житловими будинками. В його розпорядженні Land Rover Range Rover.
Перший віце-прем'єр-міністр України міністр економічного розвитку Степан Кубів
Загальна сума доходів: 183 229 гривень; членів сім'ї – 256 260 гривень
Земельні ділянки: 2100 кв. м; 1100 кв. м; 5633 кв. м, 594 кв. м
Квартири: членів сім’ї 270 кв. м; 48 кв. м; 65 кв. м
Житлові будинки: 174 кв. м; садовий будинок 84 кв. м
Гаражі: 40 кв. м; 70 кв. м; 20 кв. м; членів сім'ї: 30 кв. м
Інше нерухоме майно: 75 кв. м; 65 кв. м; 152,8 кв. м; членів сім'ї: 103 кв. м; 42 кв. м
Автомобілі: Toyota Corolla 2006 р., членів сім'ї: Audi Q5 2012 р.
Сума коштів на рахунках у банках: 974 478 грн.; членів сім'ї – 80 000 грн.
Кандидатура Степана Кубіва на посаду першого віце-прем'єра з'явилася за день до голосування за новий уряд.
До цього на посаду першого віце-прем'єра претендували двоє людей: голова Адміністрації президента Борис Ложкін і його перший заступник Віталій Ковальчук.
Ложкін відмовився від переходу з Банкової на Грушевського 10 квітня, про що наступного вечора на засіданні фракції БПП повідомив Юрій Луценко.
За словами співрозмовників УП, у Ложкіна виникли якісь проблеми з бізнесом, через які він вирішив не поспішати змінювати місце роботи.
– Першим віце може стати Віталій Ковальчук. Його кандидатуру висунули чотири групи із семи у нас у фракції», – говорив тоді на фракції Луценко.
Але проти його призначення принципово виступив Гройсман, який не довіряє Ковальчуку.
У результаті тривалих переговорів «стратегічної сімки» учасникам вдалося зійтися на неконфліктному Кубіві, який куруватиме міністерство економіки.
Детальніше про Кубіва можна прочитати в матеріалі «Економічної правди».
Віце-прем’єр-міністр В’ячеслав Кириленко
Загальна сума доходу: 74 398 грн, членів сім’ї – 168 184 грн
Квартири: 53,2 і 154,8 кв. м; гараж 16,6 кв. м
Автомобілі: Škoda Superb 2013 року
У новому уряді позиції одіозного В’ячеслава Кириленко похитнулись. На відміну від роботи в попередньому складі уряду, де він обіймав посаду віце-прем’єр-міністра – міністра культури, тепер він лише віце-прем’єр-міністр, без будь-яких додатків.
В попередній уряд Кириленко потрапив за умовною квотою «Народного фронту». Чому умовною? Бо до квоти НФ в уряді належали міністр МВС Арсен Аваков, міністр юстиції Павло Петренко та міністр Кабміну Ганна Оніщенко.
За Кириленка тодішній прем’єр-міністр Арсеній Яценюк особливо не боровся, до того ж Кириленко сам виявив бажання очолити міністерство.
І можна сказати, що йому тоді пощастило.
Оскільки в грудні 2014 року в БПП на посаді міністра культури бачили Івану Клімпуш-Цинцадзе, але вона відмовилася. Згодом – Євгена Ніщука, але потім від цієї ідеї вирішили відмовитися.
Тож Кириленко вдалося прорватися в уряд. Але його робота весь час підлягала критиці з боку громадських і культурних діячів, а також народних депутатів. Щоправда, на критику міністр особливо не зважав.
Головні претензії до Кириленка – розділення спільноти культурних діячів на «своїх» та «чужих», відсутність належного фахового обговорення законопроектів, що вносило міністерство, а також декларативність Довгострокової стратегії розвитку культури.
Деякі ініціативи Кириленка отримували відвертий опір з боку суспільства. Наприклад, 55 українських музикантів підписали звернення до Кириленка з проханням не вводити 50% квоту для українських пісень на радіо.
Тож враховуючи постійні скандали під час перебування Кириленка на посаді, цього разу втриматися йому не вдалося – посаду міністра культури знову обійняв Євген Ніщук.
Що ж стосується політичної кар’єри Кириленка, то її він розпочав 1993 року в «Народному Русі України». У 1998 його обрали депутатом. Він входив до складу фракції НРУ, обіймав пост секретаря комітету з питань соцполітики і праці У 2002-2005 рр. був членом фракції Наша Україна, першим заступником голови того ж комітету ВР.
4 лютого 2005 року, після перемоги Віктора Ющенка на виборах президента України, Кириленко був призначений міністром праці і соціальної політики в уряд Юлії Тимошенко. 27 вересня 2005-го політик став віце-прем'єр-міністром з гуманітарних питань і соціальної політики в уряді Юрія Єханурова.
На парламентських виборах 2006 року Кириленко пройшов у парламент за списком блоку Наша Україна. Пізніше став членом партії НУ і очолив парламентську фракції. Після дострокових виборів 2007 року потрапив в парламент за списком блоку «Наша Україна- Народна Самооборона».
У грудні 2012 року Кириленко пройшов у парламент під №6 списку партії «Батьківщина», був заступником голови фракції, очолював парламентський комітет з питань культури і духовності.
2014 року обраний депутатом за списком партії НФ, у грудні 2014 року став міністром культури в уряді Арсенія Яценюка.
Віце-прем’єр-міністр-міністр регіонального розвитку Геннадій Зубко
Загальна сума доходу: 911 089 гривень, членів сім’ї –1 114 904 гривень
Земельні ділянки: 2000 кв. м; членів сім’ї – 2500 кв. м
Житлові будинки: 220,9 кв. м
Квартири: 87,28 (1/4) кв. м; гараж 24 кв. м
Автомобілі: ВАЗ 2109 1989 року; причіп «Бджілка» 1992 року; членів сім’ї - Toyota RAV4 2006 року.
Сума коштів на рахунках в банках: 144 449 гривень
Геннадій Зубко, який раніше обіймав посаду першого заступника голови АП, потрапив в Кабмін у грудні 2014 року. Ще тоді під час перемовин у БПП виникла ідея відправити працювати до Кабміну голову АП Бориса Ложкіна, але згодом її відкинули, зупинившись на Зубко, який в АП займався регіональною політикою, курував голів ОДА.
Планувалася, що Зубко буде своєрідним «смотрящім» за Яценюком від БПП, але багато разів окремі депутати скаржилися УП, що з цими неформальними функціями Зубко відверто не справляється.
Під час роботи в уряді Зубко не запам’ятався яскравими або резонансними ініціативами. Радше граючи роль виконавця і куруючи питання децентралізації. Лише одного разу він дозволив собі розкритикувати голова Одесьої ОДА Михеїла Саакашвілі через його відсутність в регіоні під час сильного снігопаду взимку.
Кандидатура Зубка і його можливість залишитися в уряді під час переговорного процесу не викликала особливих суперечок ані з боку БПП, ані з боку НФ. Команда Яценюка насправді не чужа для Зубка. 2012 року він потрапив до парламенту за списками «Батьківщини», але за квотою тодішнього «Фронту змін» Арсенія Яценюка. Згодом відкрито виступав проти об’єднання партій, але з фракції так і не вийшов. Під час дострокових президентських виборів керував Житомирським обласним штабом БПП, а потім був призначений першим заступником голови АП, фактично перейшовши до команди Порошенка.
Віце-прем’єр-міністр Володимир Кістіон
Загальна сума доходу: 177 885 гривень, членів сім’ї – 78 523 гривень
Земельні ділянки: 900 кв.м; членів сім’ї – 17 631; 17 777; 17 780 кв.м
Квартири: 50 кв. м; членів сім’ї – інше нерухоме майно 34,5 кв. м
Автомобілі: ЄрАЗ-762 1986 р; членів сім’ї - Toyota 2010 р; ЛуАз 1988 р.
Один із найближчих політичних соратників Володимира Гройсмана, якого той під час переговорів лобіював на посаду віце-прем’єра з питань окупованих територій та тимчасово переміщених осіб.
Кістіон народився в селі Довжок Вінницької області.
Кар’єру Кістіон почав з посади майстра житлового фонду Ямпільського комбінату комунальних підприємств, згодом очолив Ямпільське підприємство водопровідно-каналізаційного господарства, а вже з 2001 року працював начальником обласного комунального виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства «Вінницяоблводоканал».
У політику Кістіон прийшов у 2008 році і працював заступником, а згодом першим заступником тодішнього міського голови Вінниці Гройсмана. До своїх заслуг відносив реформу ЖКГ і охорони здоров’я.
Після того, як 2014 року Гройсман перебрався до Києва і пішов працювати в уряд віце-прем’єром-міністром регіонального розвитку, Кістіон став його першим заступником.
30 вересня 2015 року Гройсман вже як спікер парламенту призначив Кістіона першим заступником керівника апарату-керуючим справами.
Віце-прем’єр з питань євроінтеграції та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе
Загальна сума доходу: 83 040 грн, членів сім’ї – 1 614 929 грн
Земельні ділянки: 1200 кв. м; членів сім’ї – 3000 кв. м
Житлові будинки: 60 кв. м; членів сім'ї 30 кв. м
Квартири: 120; 73; 76 кв. м; паркомісце 18 кв. м; членів сім'ї 200; 50 кв. м; інше нерухоме майно 90 кв. м.
Автомобілі: членів сім’ї Toyota RAV4 2015 р; Mercedes Benz GL 350 SDJ 2012 року
Сума коштів на рахунках в банках: 33 284 грн; членів сім’ї – 2 400 000 грн в перерахунку на курс НБУ в іноземній валюті
Більше двох років ця посада залишалася вакантною в уряді Арсенія Яценюка, хоча необхідність призначення віце-прем’єра з питань євроінтеграції неодноразово підкреслювали західні партнери України.
Спершу на цю посаду розглядали нардепа від БПП Ірину Геращенко, а згодом одного із заступників голови АП Дмитра Шимківа, але той відмовився від будь-яких посад в уряді Гройсмана.
– Володимир Гройсман обговорював зі мною цю ідею (призначення – УП). Я не знаю, це була його ідея або ідея фракції БПП. Зі мною розмовляв також Юрій Луценко, - пояснювала Климпуш-Цинцадзе.
Політик закінчила Національний педінститут імені Михайла Драгоманова за спеціальністю дефектологія і логопедія та Інститут міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка за спеціальністю міжнародні відносини.
Також Климпуш-Цинцадзе навчалася закордоном: курс у Літній школі Гарвардського університету в США, міжнародні відносини і міжнародне право в Державному університеті штату Монтана в США.
У 1994-1999 роках працювала керівником проектів та відділу міжнародних проектів в Українському незалежному центрі політичних досліджень, в 2000-2002-му – керівником проектів та в.о. директора в Київському Центрі Інституту Схід-Захід. З 2002 до 2007 року працювала кореспондентом служби ВВС в США та на Кавказі. З 2007 до 2009 року – заступник директора з програм у «Фонді підтримки міжнародного співробітництва України», а з 2011 року стала директором цього Фонду.
Чотири роки також працювала директором «Ялтинської європейської стратегії» (YES), яку заснував олігарх Віктор Пінчук.
Депутатом Климпуш-Цинцадзе стала 2014 року, пройшовши до парламенту за списками партії БПП. Входила до об’єднання «Єврооптимісти» і «Антикорупційної платформи».
Віце-прем’єр-міністр з гуманітарних питань Павло Розенко
Загальна сума доходу: 74 954 грн, членів сім’ї – 84 567 грн
Автомобілі: Toyota Highlander 2011 року
2014 року Павла Розенко довго вмовляли йти працювати в уряд Арсенія Яценюка, але він відмовлявся. Тоді УДАРівець Розенко потрапив до списків БПП за умовною квотою Кличка і не планував працювати в уряді, хоча вже мав такий досвід – 2005, а також 2008-2010 року він працював першим заступником міністра соціальної політики, згодом – незалежним експертом Центра Разумкова. 2012 року потрапив в парламент за списками УДАРу і був заступником голови комітету з питань соціальної політики.
Розенко чи не єдиний міністр робота якого викликала мало нарікань з боку депутатів, тож у новому уряді його очікувало підвищення – він обійняв посаду віце-прем’єра з гуманітарних питань. Також роль у цьому зіграло і лобіювання Володимиром Гройсманом свого політичного соратника Андрія Реви на посаду міністра соціальної політики.
Під час перебування на посаді міністра соціальної політики Розенко виступав категорично проти підвищення пенсійного віку. Його ключовими завданнями на посаді стали надання субсидій, реформа системи соцстрахування, опікування проблемами переселенців, пенсії і соцвиплати мешканцям окупованих територій.
Міністр доволі невибаглива людина – якось він розповідав УП, що їздить на роботу на метро.
Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков
Загальна сума доходу: 1 678 414 гривень, членів сім’ї – 2 417 153 гривень
Земельні ділянки: 1200 кв. м
Квартири: 657,9; 70,9; 58 кв. м
Сума коштів на рахунках в банках: 232 328 гривень; членів сім’ї – 148 640,76 гривень.
Важко сказати, хто був більшим керівником в уряді Арсенія Яценюка – сам Арсеній Яценюк або його політичний соратник Арсен Аваков.
Вплив Авакова, який втретє отримав посаду міністра МВС, на українську політику – величезний. Він є одним із учасників так званої «стратегічної сімки», куди окрім Порошенко і Яценюка входили люди із найближчого оточення обох політиків.
Аваков є і одним із перемовників з олігархом Ігорем Коломойським, так, наприклад, він був одним із учасників березневих переговорів з приводу можливості санації компанії «Укрнафта», яка винна бюджету 10 млрд гривень.
Посада Авакова була принциповою для Арсенія Яценюка, хоча співрозмовники в оточенні Петра Порошенка не приховують – президент давно не проти позбавити Авакова посади.
Саме через посаду міністра МВС під час коаліційних перемовин 2014 року точилися найбільші суперечки між Порошенком і Яценюком. Останній навіть погрожував відмовитися очолювати уряд, якщо в ньому не буде Авакова.
Одним із найбільш яскравих здобутків Аваков на посаді голови МВС вважає запуск нової патрульної поліції, який став можливим завдяки представникам так званої «грузинської команди» – Хатії Деканоїдзе і Еки Згуладзе.
Відзначився Аваков і кількома скандалами. Наприклад, він довго не хотів звільняти одіозного заступника міністра Сергія Чеботаря.
На цьому довго наполягали депутати і журналісти. Журналісти проекту «Схеми» на радіо «Свобода» випустили сюжет, де Чеботар домовляється про поставки рюкзаків для армії з сином Авакова Олександром. Сам міністр це спростовував.
Також журналісти видання «Новое время» стверджують, що за час роботи міністром Аваков зміг повернути контроль над своїми нафтогазовими активами.
За час роботи Авакова на посаді, МВС не відзначилася гучними розслідуваннями. Проте Аваков неодноразово стверджував, що його відомство має кримінальні провадження щодо, наприклад, Костянтина Григоришина і Дмитра Фірташа. Останнього у грудні минулого року в аеропорту «Бориспіль» навіть показово зустрічав батальйон «Азов», фото якого Аваков розмістив у себе в Facebook.
Але далі пафосних заяв і фото справа не заходить.
Міністр освіти і науки Лілія Гриневич
Загальна сума доходу: 121 207 гривень, членів сім’ї – 94 739 гривень
Земельні ділянки: 1196 кв. м; членів сім’ї – 1200 кв. м
Квартири: 102,7 кв. м; інше нерухоме майно 84,37 кв.м; членів сім'ї 102,7 кв.м
Автомобілі: Nissan Tiida 2008 року
Сума коштів на рахунках в банках: 200 000 гривень; членів сім’ї – 220 000 гривень
Львів’янка Лілія Гриневич здобула освіту біохіміка-викладача в університеті Івана Франка. Також навчалася у Львівському політехнічному інституті за спеціальністю економіст-менеджер.
Стажувалася у Варшавському і Колумбійському університетах.
Працювати почала у Львові працюючи вчителькою в школі, потім була заступником директора і директором школи, старшим викладачем в Інституті економіки і права «Крок».
2006 року стала директором Центру оцінювання якості освіти.
Також з жовтня 2006 року по 2009 рік очолювала головне управління освіти і науки Київської міської державної адміністрації..
Була радником тодішнього голови партії «Фронт змін» Арсенія Яценюка у питаннях освіти. 2012 року вперше потрапила в парламент за списками партії «Батьківщина» і умовною квотою ФЗ. Очолювала парламентський комітет з питань освіти і науки.
2014 року під час дострокових парламентських знову потрапила в Раду за списками новоствореної партії «Народний фронт».
– Мою кандидатуру висунули обидві фракції, що створили коаліцію. Якось склалося, що вони не бачили альтернативи. Я вирішила, що цей виклик треба приймати. Треба йти і працювати там, де я насправді можу виправдати надії і бути більш корисно, – сказала Гриневич в інтерв’ю «Дзеркалу тижня».
Міністр фінансів Олександр Данилюк
Загальна сума доходу: 177 985 гривень, в іноземній валюті 396 230 гривень; членів сім’ї – 223 839 гривень
Земельні ділянки: 0,0984 кв. м; членів сім’ї – 0,0984 кв. м
Житлові будинки: 290 кв. м; членів сім'ї 290 кв. м
Автомобілі: BMW X5 2008 року
Сума коштів на рахунках в банках: 30 299 гривень
Закінчив Київський інститут інвестиційного менеджменту, Національний технічний університет, бізнес-школу Індіанського університету в США.
До проходу в українську політику Олександр Данилюк три роки працював в Лондоні і Москві, займаючись інвестбанкінгом.
За часів президентства Віктора Януковича керував Координаційним центром з впровадження економічних реформ.
Під час президентства Петра Порошенка був одним із заступників голови АП, представником президента в Кабміні.
Докладно про Олександра Данилюка можна почитати в матеріалі «Економічної правди».
Міністр молоді і спорту Ігор Жданов
Загальна сума доходу: 99 146 гривень; членів сім’ї – 284 140 гривень
Земельні ділянки: 1200 кв. м; членів сім’ї – 1897; 2500 кв. м
Житлові будинки: 105,5 кв. м(садовий), членів сім'ї 229,8 кв. м
Квартири: 113,8 кв. м;
Автомобілі: Toyota Camry 2006 р.
Ігор Жданов потрапив на роботу в уряд Арсенія Яценюка в грудні 2014 року, куди його делегувала фракція «Батьківщини», за списками якої він потрапив в парламент.
До обрання депутатом Жданов керував передвиборчим штабом тодішнього кандидата в президенти Юлії Тимошенко.
Але за час роботи в Кабміні він все менше виконував політичну волю партії і фракції, що делегувала його до уряду, відмовившись писати заяву про звільнення Арсенія Яценюка.
– Міністр, делегований «Батьківщиною», не може бути в кланово-олігархічній змові. Ігор Жданов прийняв для себе інше рішення – він залишився в складі уряду, відмовився з нього йти. Це означає, що «Батьківщина» більше не несе відповідальності за Ігоря Жданова і він ніяк не пов’язаний з нашою партією, – сказала тоді Тимошенко.
Міністр закордонних справ Павло Клімкін
Загальна сума доходу: 611 103 гривень; членів сім’ї – 369 129 гривень
Земельні ділянки: членів сім’ї – 1000 кв. м
Житлові будинки: 105,5 кв. м(садовий), членів сім'ї 229,8 кв. м
Квартири: членів сім'ї 30,1 (1/3) кв.м;
Автомобілі: Skoda Felicia 2000 р, членів членів сім'ї Volvo S40 2008 року.
Потрапивши в уряд 2014 року за квотою Петра Порошенка, Павлу Клімкіну вдалося зберегти свою посаду і цього разу.
Команда Яценюка не претендувала на міністерство закордонних справ, оскільки це – безумовна прерогатива Порошенка.
Під час затяжних перемовин президентської та прем’єрської команд щодо переформатування уряду і відставки Арсенія Яценюка співрозмовники в оточенні президента розповідали УП, що технічним прем’єр-міністром може стати Клімкін. Щоправда, з самим міністром на цю тему ніхто не говорив, а слова так і лишилися словами.
Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Кутовий
Загальна сума доходу: 80 717 гривень; членів сім’ї – 369 129 гривень.
Квартири: 103,2 кв. м
Сума коштів на рахунках в банках: 311 933 гривень
Вперше Кутовий потрапив до парламенту 2012 року – кандидатом від УДАРу за мажоритарним округом в Полтавській області.
Очолював комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.
До обрання в парламент був президентом агрохолдингу «Райз», керував компанією А1- інвестиційним підрозділом російської «Альфа-груп» в Україні.
Детальніше про Тараса Кутового можна почитати в матеріалі «Економічної правди».
Міністр енергетики та вугільної промисловості Ігор Насалик
Загальна сума доходу: 81 122 грн; членів сім’ї – 1 546 878 грн
Земельні ділянки: 1400; 2500 кв.м, членів сім’ї – 128 001 кв.м
Житлові будинки: 725 кв. м
Квартири: 300 кв. м; членів сім’ї - інше нерухоме майно 128 001 кв.м
Автомобілі: Bentley 2004 р, Merсedes 2007 р, Peureot 407 2006 р, ВАЗ 2106 1997 р; членів сім'ї Mazda 6 2014 р, Toyota Corolla 2012 р, Toyota Avensis 2012 р, Toyota Land Cruiser Prado 2007 р.
Сума коштів на рахунках в банках: членів сім’ї – 2000 євро
Детальніше про Ігоря Насалика можна почитати в матеріалі «Економічної правди».
Міністр культури Євген Нищук
Загальна сума доходу: 194 496 гривень; членів сім’ї – 214 892 гривень
Квартири: 68,2 кв. м; членів сім'ї 41,7 кв. м.
Сума коштів на рахунках в банках: 240 000 гривень
Євген Нищук став міністром культури за квотою БПП. На цю посаду він прийшов вже вдруге.
«Голос Майдану» родом з Івано-Франківська, є випускником Київського державного інституту театрального мистецтва імені Карпенка Карого.
Працював актором в Київській академічній майстерні театрального мистецтва «Сузір'я».
З лютого до грудня 2014 року був міністром культури в першому уряді Арсенія Яценюка.
Після роботи в уряді Нищук працював в театрі імені Івана Франка. Має звання заслуженого і народного артиста України.
Міністр інфраструктури Володимир Омелян
Загальна сума доходу: 800 870 гривень; членів сім’ї – 679 316 грн
Земельні ділянки: 998 кв. м
Квартири: 61.6 кв. м, гараж 37,4 кв. м; членів сім’ї - 46,9; 82,5 кв. м
Сума коштів на рахунках в банках: 35 895 гривень
В уряді Арсенія Яценюка квота міністра інфраструктури належала до фракції Блоку Петра Порошенка. Посаду обіймав один із «технократів» Андрій Пивоварський.
Згодом він почав скаржитися на неналежну оплату праці як свою, так і своєї команди. Потім написав заяву про звільнення, яку відкликав разом із іншими міністрами після скандальної заяви міністра економіки Айвараса Абромавичуса про те, що один із найближчих соратників і друзів Петра Порошенко, перший заступник голови фракції БПП Ігор Кононенко впливає на кадрові призначення.
Відкликання заяв про звільнення було своєрідною демонстрацією єдності уряду. Але Пивоварський, який так і не отримав гідного рівня зарплати, не збирався працювати в уряді надалі, згодом взявши відпустку і квиток до Каліфорнії, щоб перепочити.
Тож під час переговорів щодо формування уряду квота міністра інфраструктури відійшла НФ, який підтримав заступника Пивоварського Володимира Омеляна в якості кандидата на цю посаду.
Детальніше про Володимира Омеляна можна почитати в матеріалі «Економічної правди».
Міністр юстиції Павло Петренко
Загальна сума доходу: 3 807 974 грн; за межами України – 82 954 грн
Земельні ділянки: 29 000; 748,5 кв. м
Квартири: 144,2 (оренда); 62,8 кв. м
Автомобілі: Volksvagen Golf 2007 р, Land Rover 2006 р, Toyota Camry 2013 р (оренда)
Сума коштів на рахунках в банках: 24 853 500 гривень
Давній друг Арсенія Яценюка став міністром юстиції після подій на Майдані Незалежності, під час яких працював адвокатом активістів і постраждалих учасників акцій протесту.
Петренко як і Яценюк родом із Чернівців. Працював головним юристом його партії «Фронт змін». 2012 року потрапив до парламенту за списками «Батьківщини».
Яценюк виступав за збереження Петренка на посаді міністра ще під час перемовин 2014 року. Принциповою посада Петренка для Яценюка була і цього разу, оскільки міністерство юстиції є одним із ключових в Кабміні.
Міністр оборони Степан Полторак
Загальна сума доходу: 357 176 гривень; членів сім’ї – 499 143 гривень
Земельні ділянки: членів сім’ї – 941 кв. м
Житлові будинки: членів сім’ї - 39,8 кв. м
Квартири: 89 кв. м (спільна сумісна власність)
Автомобілі: членів сім'ї – Smart 2002 р.
Сума коштів на рахунках в банках: 1865 гривень
Міністр оборони Степан Полторак в Кабміні – квота президента Петра Порошенка. Наразі Полторак очолює одне з найбільш важливих міністерств. Нещодавно міністр анонсував скорочення, переатестацію і перевірку поліграфом працівників міністерства оборони і спрогнозував масштабні звільнення керівників відомства.
Міністр соціальної політики Андрій Рева
Загальна сума доходу: 169 035 грн; членів сім’ї – 86 735 грн
Квартири: 64 (1/4 частина) кв. м; членів сім'ї 64 (1/3 частина) кв. м
Сума коштів на рахунках в банках: 3 964 грн
Андрій Рева в цьому уряді – протеже Володимира Гройсмана. Уродженець Харківської області Рева розпочав кар’єру чиновника в 1998 році, в якості заступника тодішнього мера Вінниці Дмитра Дворкіса, згодом працював начальником управління соцзабезпечення Замостанської райради Вінниці.
С 2005 і до 2016 року був заступником міського голови Вінниці.
Детальніше про Андрія Реву можна прочитати в матеріалі «Економічної правди».
Міністр Кабінету міністрів Олександр Саєнко
Загальна сума доходу: 137 251 гривень; членів сім’ї – 7 290 гривень
Квартири: 39,2 кв. м; членів сім'ї - 74,3 кв. м
Автомобілі: Acura RDX 2007 року
Сума коштів на рахунках в банках: 12 888 грн
Саєнко – ще один протеже Гройсмана в нинішньому складі уряду. Кар’єру держслужбовця розпочав 2003 року в Шевченківській районній адміністрації Києва. Працював спеціалістом відділу праці і соціальних відносин. Потім в різні роки – інспектором податкової Київської області, заступником директора і директором в школі вищого корпусу Державної служби, потім – консультантом з економічних питань Фонду економічних реформ.
З березня 2014 року на громадських засадах був радником Гройсмана, коли той працював віце-прем’єром-міністром регіонального розвитку. Коли Гройсман став спікером Ради, Саєнко продовжував бути його радником на громадських засадах, а 2015 року призначений керівником секретаріату голови парламенту.
Міністр екології Остап Семерак
Загальна сума доходу: 1 845 062 грн; членів сім’ї – 394 650 грн
Квартири: 177,35 кв. м; 52,3 кв. м; інше нерухоме майно 8,45 і 8,7 кв. м; членів сім'ї - 177,35 кв. м.
Автомобілі: Jaguar S-type 2006 р; Volkswagen Touareg 2011 р; членів сім'ї – Toyta Сamry 2011 р.
Сума коштів на рахунках в банках: членів сім'ї – 147 264 грн
Міністерство екології залишалося вакантним під час переговорів команд Порошенка і Яценюка щодо переформатування уряду. Час від часу парламентом курсували чутки, що на нього претендує фракція Радикальної партії Олега Ляшка, згодом посаду міністра екології пропонували «Батьківщині», яка раніше делегувала в уряд Ігоря Шевченка.
Робота в уряді для Семерака не нова. Після Майдану він вже працював міністром Кабміну в уряді Яценюка, 2014 року поступившись кріслом Ганні Оніщенко.
Семерак пройшов до парламенту за списками «Народного фронту».
Міністр інформаційної політики Юрій Стець
Загальна сума доходу: 209 968 грн; членів сім’ї – 85 187 грн
Земельні ділянки: 776 кв. м; 549 кв. м
Житлові будинки: 217,7 кв. м
Квартири: 44,8 кв. м; 45,3 кв. м; 59,3 кв. м; 58,2 кв. м; членів сім'ї – 45,3 кв.м.
Автомобілі: Lexus RX 350 2008 року; Volkswagen EDS 2009 року; Infiniti FX 2011 року.
Сума коштів на рахунках в банках: 123 674 гривень; членів сім'ї – 145 655 гривень
Створення міністерства соціальної політики заради давнього політичного соратника і кума Петра Порошенка Юрія Стеця 2014 року спричинило чималий опір з боку журналістів і громадських діячів.
Пропрацювавши рівно рік – 3 грудня 2015 року Стець зібрався у відставку, написавши відповідну заяву. Щоправда, вже за кілька тижнів як і низка інших міністрів відкликав її після скандальної заяви Айвараса Абромавичуса.
Під час свого брифінгу, де Стець демонстрував заяву про відставку, відповідаючи на питання журналістів про те, що йому вдалося зробити на посаді, а що ні, він відповів:
– Я вийшов у публічну площину і озвучив, що у мене є місія з чотирьох пунктів: розробка стратегічних документів у сфері інформаційної безпеки, відновлення мовлення в Донецькій і Луганській областях, реформа в іномовленні України та проект «Відкрита влада».
При цьому, за його словами, роботу із стратегічних документів його відомство виконало на 75%. Точно так само він оцінив роботу з відновлення мовлення на окупованих територіях Донбасу
Міністр з питань окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Вадим Черниш
Загальна сума доходу: 326 394 гривень; членів сім’ї – 156 855 гривень
Квартири: 82 кв. м; 75,6 (1/2) кв. м; 51,1 (1/4) кв. м
Автомобілі: Mercedes ML 2008 року; членів сім'ї – Chevrolet Aveo 2015 року.
Сума коштів на рахунках в банках: 132 558 гривень; членів сім'ї – 52 025 гривень
Вадим Черниш очолив неіснуюче до цього міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб.
Як повідомляють джерела УП, його призначення в Кабінет міністрів на фракції БПП «Солідарність» лобіював депутат Олександр Третьяков.
Черниш народився 16 жовтня 1971 року в селищі Козанка Миколаївської області, за освітою – юрист.
Працював адвокатом, викладав правові дисципліни в Олександрівському політехнічному коледжі.
На президентських виборах 2004 року Черниш був довіреною особою Віктора Ющенка.
З березня 2005 по серпень 2006 року міністр з питань окупованих територій працював заступником голови Кіровоградської ОДА, а з серпня 2006 року по листопад 2007 року – був губернатором Кіровоградщини. У 2009-2010 роках Черниш був позаштатним радником керівництва Державної податкової служби України.
Також працював експертом з питань протидії відмиванню коштів та фінансування тероризму.
- Информация о материале
В прошлом году украинские автомобилисты купили 6,9 млн тонн нефтепродуктов: 2,34 млн тонн бензина (падение на 24%) и 4,56 млн тонн дизельного топлива (падение на 13%). Суммарное потребление нефтепродуктов в 2015 году было ниже на 1,45 млн тонн по сравнению 2014 годом.
Основной объем топлива в Украину импортируется за валюту. Собственники сетей АЗС постоянно жалуются на убытки из-за девальвации гривни. Но, не смотря на спад потребления нефтепродуктов и экономический кризис, их реализация остается привлекательным бизнесом.
Для одних сетей - это развитие сопутствующих бизнесов на самих АЗС, как например реализация продуктов через магазины, продажа напитков, мойка автомобилей и мини СТО. Другие же сети выживают за счет продажи контрафактного или контрабандного топлива, экономя на уплате акцизов. По данным Государственной фискальной службы (ГФС), только в 2015 году бюджет потерял 1,2 млрд грн в виде не уплаченных акцизов на топливо.
Кроме того, рынок розничной реализации нефтепродуктов в Украине остается одним из немногих в Украине, где нет очевидной монополии одного игрока. БизнесЦензор попробовал разобраться, кому принадлежат крупные сети автозаправочных станций и комплексов.
Приват: Игорь Коломойский, Геннадий Боголюбов
Количество заправок: 1550
Сеть АЗС группы «Приват» олигархов Игоря Коломойского и Геннадия Боголюбова насчитывает больше 1,5 тысячи автозаправок и является крупнейшей в стране. Покрывает все регионы. Формально сети заправок «Привата» не существует. Все это образование представляет собой несколько сетей АЗС, которые работают под разными брендами. К группе относятся сети заправок «Авиас», ANP, «Укрнафта», «Укртатнафта» и Sentoza.
Треть заправок сети АЗС «Привата» принадлежит крупнейшему нефтедобытчику страны - компании «Укранфта». Контрольный пакет компании принадлежит государству. Другая часть находится во владении офшоров группы «Приват».
Недавно стало известно, что «Укрнафта» отдала контроль над финансовыми операциями со своими нефтепродуктами Кременчугскому нефтеперерабатывающему заводу, который входит в ПАО «Укртатнафта», принадлежащее Коломойскому и Александру Ярославскому.
Нефть, добытая «Укранфтой» перерабатывается на Кременчуцком НПЗ - единственном НПЗ, работающим сегодня в стране. Полученные из нефти нефтепродукты реализуются на заправках «Привата».
WOG: Степан Ивахив, Сергей Лагур, Петр Дыминский
Количество заправок: 450
Вторая по величине сеть АЗС в Украине, входящая в группу компаний «Континиум», принадлежит бизнесменам: народному депутату из группы «Воля народа» Степану Ивахиву, бывшему акционеру «Надра Банка» Сергею Лагуру и президенту ФК «Карпаты» Петру Дыминскому.
Лидером этой группы был Игорь Еремеев, который скончался в августе 2015 году после несчастного случая. Партнерам принадлежало по 25% в компании.
В конце 2015 года издание Liga.net сообщило, что олигарх Дмитрий Фирташ ведет переговоры о покупке контрольной доли в сети АЗС WOG. Если ему удастся договориться, сбудется давняя мечта бизнесмена - зайти на рынок нефтепродуктов.
У Фирташа был опцион на право выкупа доли в компании еще с 2010 года. До этого Еремеев и Лагур владели 30-процентными долями в «Надра Банке». Как сообщала тогда «Экономическая правда», бизнесмены подозревались в выведении из банка 7 млрд грн в преддверии покупки финучреждения Фирташем. Политическое влияние Фирташа и свой человек в СБУ - Валерий Хорошковский, помогли склонить владельцев сети АЗС к продаже доли в группе.
Кроме розничной дистрибуции нефтепродуктов, группа «Континиум» является их крупнейшим импортером в страну. Компании «Континиума» также являются активными участниками государственных тендеров по закупкам топлива. Как сообщал БизнесЦензор, входящее в группу ООО «Вог Аэро Джет» в феврале претендовало на победу в топливном тендере «Укрзализныци» с ожидаемой стоимостью 2,2 млрд грн.
В группу «Континиум» входит также «Западная молочная группа» - объединяет предприятия по производству цельномолочной продукции и сыра. В ее составе заводы «Ковельмолоко», «Новоград-Волынский сыркомбинат», «Дубномолоко», «Концерн «Молокопродукт», «Львовский городской молочный завод», «Владимир-Волынский комбинат молочных продуктов», «Винницкий городской молочный завод» и «Бродовский завод сухого обезжиренного молока».
Компания реализует продукцию под торговыми марками «КОМО», «Гурманика», «Молочна родина», Optimal.
ОККО: Виталий Антонов
Количество заправок: 394
Сеть заправок под брендом ОКК входит в компанию «Концерн Галнафтогаз» бизнесмена Виталия Антонова. До войны на востоке страны количество АЗС группы составляло 425 заправочных станций.
Кроме продажи топлива ОККО активно развивает ритейл, открывает кафе и сеть заправок электрокаров.
Прошлый год для «Галнафтогаза» ознаменовался победами на топливных тендерах госструктур. Ранее лидером по продажам топлива государству были компании «Континиума» и «Привата».
Amic: австрийская компания Amic
Количество заправок: 230
Бывшая сеть заправок «Лукойла» сегодня насчитывает 230 АЗС. Россияне продали свои заправки в Украине в 2014 году из-за санкций и бойкота украинских потребителей, который был вызван аннексией Крыма и агрессией России на востоке Украины.
Сумма сделки составила $300 млн. Однако украинское общество не поверило в продажу заправок «Лукойлом» австрийским акционерам. Бытует мнение, что русские переписали свои АЗС на иностранную компанию, чтобы очистить «актив» от негативного имиджа.
Новые владельцы, в свою очередь, настаивают на австрийском происхождении капитала, а интерес к украинскому топливному ритейлу объясняют низкой ценой актива.
БРСМ-Нафта: Эдуард Ставицкий
Количество заправок: 167
Сеть АЗС «БРСМ-Нафта» стала серьезным игроком рынка во времена Януковича. Как известно, владелец «БРСМ-Нафта» Эдуард Ставицкий занимал высокие должности в правительстве и был приближен к окружению беглого президента Виктора Януковича. После смены власти Ставицкий сбежал из страны и обосновался в Израиле под фамилией Розенберг.
В середине 2015 года Слидство.Инфо установило связь «БРСМ-Нафта» с зятем тогдашнего первого заместителя генпрокурора Владимира Гузыря. В частности, офис компании находился в одном подъезде вместе с офисом фирмы «Современные финансовые технологии» Ильи Рафаловского - зять Гузыря. Здание, в котором находились фирмы, также принадлежало зятю прокурора.
О связи бывшего замгенпрокурора Гузыря с компанией «БРСМ-Нафта» говорят и документы, опубликованные после пожара на нефтебазе компании под Киевом, в котором погибло несколько человек.
В документах говорилось, что Гузырь пытался надавить на милицейское следствие, которое занималось пожаром на нефтебазе компании «БРСМ-Нафта». Тогда Гузырь требовал от следователей не вмешиваться в хозяйственную деятельность фирмы.
ТНК, «Золотой гепард», Formula и «Смайл»: Роснефть
Количество заправок: 163
В начале 2016 года стало известно, что российская компания «Роснефть» решила продать свою сеть автозаправочных станций в Украине. Переговоры о покупке АЗС ведет швейцарская компания Glusco Energy S.A, сообщили в Антимонопольном комитете Украины.
Позже стало известно, что заявка швейцарцев была отклонена Антимонопольным комитетом, поскольку покупатели не соответствовали требованиям в части объема предоставленной информации.
По данным отраслевого сайта OilNews, швейцарская Glusco Energy входит в группу компаний Proton Energy Group S.A. (Швейцария) - известного трейдера нефти и нефтепродуктов. В Украине деятельность компании базируется на поставках дизельного топлива через морские порты.
Украинская сеть АЗС «Роснефти» включает в себе 163 станции, в том числе 22 джобберских - открытых по франшизе. Сеть работает под брендами: ТНК, «Золотой гепард», Formula и «Смайл».
«Роснефти» в Украине также принадлежит оператор оптовых поставок нефтепродуктов - «ТНК-Индастриз Украина» и нефтеперерабатывающий завод в Лисичанске, Луганская область. Завод не работает с 2012 года.
«Роснефть» - крупнейшая государственная компания России. Ее возглавляет Игорь Сечин - близкий соратник президента РФ Владимира Путина.
SUN Oil: Ангелина Радионова, Антон Ткаченко
Количество заправок: 140
Под брендом SUN Oil в Украине работает 140 АЗС компании «Веста», которую, по данным OilNews, контролирует одесский бизнесмен Сурен Сардарян. Ранее заправки «Весты» работали под брендом LOTOS, однако из-за финансовых проблем проект прекратил существование. В начале 2015 года заправки «Весты» начала эксплуатировать компания «ТД «Сан Ойл», которая зарегистрирована в Харькове.
Не смотря на то что «Сан Ойл» входит в десятку крупнейших сетей АЗС в Украине, остается непонятным происхождение инвестиций. Владельцами ТД «Сан Ойл», согласно Реестру юрлиц, являются жители Донецка - Ангелина Радионова и Антон Ткаченко. Последний - мажоритарный собственник.
Радионовой принадлежит аудиторская компания «Радионова» и ООО «Аудит-АС», которой она владеет на пару с Андреем Скиданом.
Кроме доли в ТД «Сан Ойл» Антон Ткаченко бизнесом не имел. В 2012 году он был директором донецкого ООО «Деметра и К». Сегодня компания зарегистрирована в Черкассах, называется ООО «Летитби» и принадлежит сейшельской компании «ВД Капитал С.А.». Кроме того, компания находится в стадии ликвидации.
«ВД Капитал С.А.» (Сейшелы) является владельцем ряда донецких компаний, в том числе и ООО «Гелиада». Предыдущее название этой компании - ООО «ТД «Азовская нефтяная компания» (АНК). Это мини-НПЗ в Мариуполе, который выпускал альтернативное топливо.
В 2012 году компания сотрудничала с НАК «Нафтогаз Украины», который тогда возглавлял Евгений Бакулин. НАК выкупал у АНК альтернативное топливо. Курировал сделку с АНК советник Бакулина - Феликс Лунев, бывший топ-менеджер компании ТНК в Украине. Тогда это сотрудничество закончилось убытками для госкомпании.
В 2012-2013 годах Лунев работал вице-президентом компании «Ромпетрол» (Румыния). Тогда он полностью сменил менеджмент в дочернем предприятии «Ромпетрол-Украина». Также в этот период было подписано крупнейшее для румынской компании соглашение с фирмой «Веста Сервис» (Sun Oil эксплуатирует заправки «Весты») об эксклюзивном снабжении данной сети нефтепродуктами с большим дисконтом. Сделка принесла румынской компании большие убытки, которые фактически привели к остановке ее работы в Украине.
Сегодня, по сообщениям нескольких СМИ, Лунев трудоустроился советником министра энергетики Владимира Демчишина.
Shell: «Независимая нефтяная компания» (Россия), корпорация Royal Dutch Shell
Количество заправок: 136
Международная корпорация Shell в 2006 году создала совместно с российской группой «Альянс» совместное предприятие по управлению сетью АЗС в Украине. Контрольный пакет принадлежал Shell. Управляет заправками под брендом Shell ООО «Альянс Холдинг».
В 2015 году совладельцем СП, вместо российского «Альянса», стала «Независимая нефтяная компания» (ННК), которая принадлежит бывшему главе «Роснефти» Эдуарду Худайнатову.
Бывший госменеджер «Роснефти» выкупил у братьев Бажаевых компанию Alliance Oil в 2014 году. Сделку оценили в $3,5 млрд.
«Маркет»: Леонид Коган
Количество заправок: 93
Сеть АЗС «Маркет» входит в компанию «Закарпатнафтопродукт-Мукачево» бизнесмена Леонида Когана. Ему также принадлежит крупный нефтетрейдер «Корнелия».
«Закарпатнафтопродукт-Мукачево» в 2012-2013 годах «засветилась» в сделках по приобретению николаевской сети АЗС «Ранг», 19 АЗС в компании «Лукойл-Украина» и станции под брендом «Пегас».
Татнефть: правительство Татарстана
Количество заправок: 92
Десять лет назад контрольный пакет акций Кременчугского НПЗ («Укртатнафта») принадлежал российской «Татнефти». В 2007 группа «Приват» Игоря Коломойского, владея 1% акций НПЗ, захватила предприятие, отобрав у россиян 56% «Укртатнафты». Партнером Коломойского в «Укртатнафте» является харьковский бизнесмен Александр Ярославский. 43% акций предприятия осталось в собственности НАК «Нафтогаз Украины».
Сегодня под управлением российской компании находится 92 АЗС под одноименным брендом.
По данным Forbes Россия, правительство Татарстана контролирует «Татнефть» через компанию «Связьинвестнефтехим», которой принадлежит 36% ее голосующих акций. Совет директоров возглавляет президент Татарстана Рустам Минниханов. «Татнефть» занимает пятое место по добыче нефти среди отечественных компаний.
Укр-Петроль: Сергей Ковальчук
Количество заправок: 82
Волынского бизнесмена, владельца компании «Укр-Петроль» Сергея Ковальчука местные СМИ называют «Владимир-Волынским олигархом». Интересы самого богатого жителя Владимир-Волынского не ограничиваются только продажей нефтепродуктов, хотя это его ключевой бизнес.
Ковальчуку также принадлежат аграрные активы: сахарные заводы, хлебзавод и кондитерская фабрика. АЗС «Укр-Петроль» находятся в десяти западных и центральных областях Украины. Кроме того, компания является крупным импортером топлива в страну.
Marshal: Александр Зачепило, Александр Бычков
Количество заправок: 80
Сеть АЗС Marshal принадлежит двум бизнесменам из Чугуева Харьковской области. На сегодняшний день Александр Зачепило и Александр Бычков владеют сетью АЗС из 80 станций. Самая высокая концентрация их автозаправок - Харьковская и Киевская области.
Зачепило принадлежит «Чугуевский завод минеральных вод». Партнер в этом бизнесе - Ирина Петрова. Им же принадлежит ООО «Гарант Экспресс», которая управляет сетью АЗС в Полтавской, Житомирской и Ривненской областях.
Зачепило и Петрова - партнеры еще в нескольких компаниях: ООО «Торговая компания «Чумацкий шлях» и ООО «Топноил». Компании зарегистрированы в Киеве по одному адресу на улице Ольжича. По этому же адресу находится ООО «Вече» - управляет двумя АЗС в Киеве. Фирма принадлежит лично Зечепило. Кроме того, ему принадлежит агрофирма «Надия».
Бычков, совместно с другими местными бизнесменами Иваном Яровым и Константином Переверзевым, владеет чугуевским производителем муки и круп - ООО «Карат».
Параллель: Ринат Ахметов
Количество заправок: 63
Еще три года назад сеть АЗС Рината Ахметова под брендом «Параллель» входила в десятку крупнейших в стране - 131 автозаправочный комплекс. Все заправки олигарха были расположены в Крыму и на востоке Украины.
Из-за аннексии Крыма и войны на Донбассе сеть АЗС Ахметова сократилась практически в два раза. По данным компании, по состоянию на декабрь 2015 года топливо «Параллель» реализовывалось на 63 АЗК и АЗС: 43 - АЗК под ТМ «Параллель», 8 - АЗС «Донбасснефтепродукт», 2 - АЗС «Нефтепромторг», 1 - АЗС ТМ «Гефест» и 9 станций без бренда.
UPG: Юлия Васьковская
Количество заправок: 60
Сеть АЗС под брендом UPG принадлежит ЧП «Укрпалетсистем». Конечным владельцем в реестре юридических лиц указана Юлия Васьковская, жительница Коростеня (Житомирская область).
Большинство АЗС компании сосредоточены в центральных областях Украины. По данным Oilnews, «Укрпалетсистем» также управляет тремя АЗС под брендом «Белорусская нефтяная компания».
«Укрпалетсистем» занимается оптовыми продажами топлива, которое импортирует из Беларуси.
Socar: азербайджанская Socar
Количество заправок: 58
Государственная нефтяная компания Азербайджана зашла на рынок нефтепродуктов Украины в 2009 году, купив 17 АЗС в Николаевской и Одесской областях. До этого компания занималась поставками нефти в Украину. В 2012 году Socar выкупила из залога «Альфа-Банка» 20 АЗС компании «Калина».
Сегодня сеть АЗС компании насчитывает 58 автозаправочных комплексов. В планах компании довести их численность до 100 АЗК.
КЛО: Игорь Чернявский, Вячеслав Стешенко
Количество заправок: 53
Сеть АЗС «КЛО» в 1995 году основали два бизнесмена Вячеслав Стешенко и Игорь Чернявский.
Летом прошлого года возле нефтебазы КЛО, которая находится возле Василькова (Киевская область) загорелись цистерны с топливом, принадлежащие компании «БРСМ-Нафта» Эдуарда Ставицкого. Сотрудники нефтебазы КЛО принимали участие в тушении пожара. Чтобы избежать еще более сильного возгорания, в резервуары КЛО было перекачано дизельное топливо БРСМ.
«Надежда»: Виктор Батраченко
Количество заправок: 47
Компания «Надежда» называет себя одним из крупнейших операторов поставок сжиженного газа в Украину. Кроме того, «Надежда» занимается оптовой торговлей нефтепродуктов и транзитом сжиженного газа.
В своих активах имеет 5 нефтебаз, 8 собственных и арендованных газохранилищ и сеть газозаправочных станций. Кроме того, она эксплуатирует железнодорожный терминал по перевалке сжиженного газа в Европу.
«Фактор»: Сергей Тищенко
Количество заправок: 38
О компании «Фактор» и ее владельце активно начали говорить после Революции. В 2014 году Приморский суд Одессы решил передать нефтепродукты беглого Сергея Курченко на хранение госкомпании «Укртранснефтепродукт». Чтобы топливо не испортилось, руководство компании решило его продать. Продажей конфискованного топлива занялась фирма «Укройлпродукт» бизнесмена Сергея Тищенко. Весь объем топлива оценивался тогда 1,5 млрд грн.
В мае 2015 года Генпрокуратура открыла уголовное производство по факту незаконной продажи топлива и обвинила чиновников ГП в нанесении ущерба государству.
После скандала, руководство «Укртранснефтепродукта» семенили. Новым руководителем стал Александр Горбунов. До работы на государство Горбунов трудился директором по вопросам строительства АЗС в компании «Фактор» Тищенко.
Украинская правда писала, что интересы Тищенко в деле конфискованных нефтепродуктов Курченко лоббировал его давний товарищ, народный депутат от «Народного фронта» Сергей Пашинский. Оба признали, что давно знакомы, но опровергли информацию о лоббировании интересов «Укройлпродукта».
- Информация о материале
Надійність банку багато в чому залежить від ділової репутації його власника. Знаючи ім'я та джерела доходів власника банку, потенційний клієнт фінустанови може оцінити всі ризики, з якими він може зіткнутися.
Довгий час власники українських банків могли залишатися в тіні. Це дозволяло займатися політикою, кредитувати власні бізнес-імперії за рахунок коштів вкладників, робити «обнал» і виводити гроші закордон.
Прогрес у цьому питанні відбувся тільки у 2015 році завдяки роботі Нацбанку. До того моменту близько 70 банків не мали прозорої структури власності.
В результаті планомірної роботи банківського регулятора щодо розкриття власників банків, кількість «невпізнаних» значно скоротилася.
Згідно з даними НБУ, до переліку банків, з якими ведеться робота по легалізації структури власності, зараз входить 33 фінустанови. З них 22 вже завершують цей процес.
БізнесЦензор підвів проміжні підсумки у роботі по визначенню власників українських банків.
Близько 10 фінустанов досі використовують типові схеми приховування своїх власників. Серед них «футбольна команда» - коли статутний капітал поділено між багатьма особами, «трасти» - статутний капітал передано інвесткомпаніям для приховування бенефіціара та «кіпріоти» - власниками записані офшорні компанії та юристи, що ними керують.
Банки розділені згідно з новими критеріями Національного банку на 4 групи:
- Держбанки
- Банки іноземних банківських груп
- Група I - банки, активи яких перевищують 0,5% активів всієї системи
- Група II - банки, активи яких не перевищують 0,5% активів всієї системи
У примітках зазначена коротка інформація про самого власника, його бізнес і цікаві відомості. Також для зручності біля назви банку зазначено рік його реєстрації Національним банком і попередні назви фінустанови.
В матеріалі використовувалися дані НБУ, банків, держреєстру юросіб, ЗМІ та інсайдерська інформація.
Держбанки
|
Назва |
Власник |
Примітки |
|
Ощадбанк (1991) |
Держава (Кабмін) |
Уряд розглядає приватизацію 25% акцій Ощадбанку до кінця 2019 року |
|
Укрексімбанк (1992) |
Держава (Кабмін) |
Уряд розглядає приватизацію 25% акцій Укрексімбанку до кінця 2019 року |
|
Укргазбанк (1993), раніше Хаджибейбанк (1993-1995), Інтергазбанк (1995-1996) |
Держава (Мінфін) |
До 2009 року належав бізнесменові Василю Горбалю після чого був націоналізований. В червні 2015 до нього був приєднаний державний банк «Київ». Уряд розглядає можливість приватизації до кінця 2017 року |
|
Родовід Банк (1991), раніше Перкомбанк «Персональний комп`ютер» (1991-2004) |
Держава (Мінфін) |
Раніше належав бізнесменові Сергію Дядечко, в 2009 був націоналізований. У лютому 2016 Фонд гарантування вкладів ввів тимчасову адміністрацію в банк. Ймовірно фінустанова буде ліквідована |
|
Розрахунковий центр (2013) |
Держава (НБУ) |
Створений на базі «Всеукраїнського депозитарію цінних паперів» для здійснення розрахунків за фінансовими інструментами |
|
Держзембанк (2013) |
Держава (Кабмін) |
У вересні 2014 року банк було вирішено ліквідувати. Зараз урядом розглядається можливість його приватизації |
|
Український банк реконструкції та розвитку (2004) |
Держава (Кабмін, ФДМУ) |
Держава вирішила приватизувати банк. У квітні 2016 року відбудеться аукціон з продажу |
Банки іноземних банківських груп
|
Назва |
Власник |
Примітки |
|
Промінвестбанк (1992) |
Внєшекономбанк, Росія (Уряд РФ) |
Створений першим головою НБУ Володимиром Матвієнко. У 2009 році власником банку став ВЕБ (банк розвитку РФ) |
|
Сбербанк (2001), раніше Банк «НРБ-Україна»« (2001-2005), банк «НРБ» (2005-2008) |
Сбербанк Росії (Центробанк РФ) |
В 2007 році Сбербанк Росії став власником банку |
|
VS Банк (Львів, 1991), раніше Електрон Банк (до 2008), Фольксбанк (2008-2013) |
Сбербанк Росії (Центробанк РФ) |
В 2007 році банк приєднався до групи Volksbank International AG (Австрія). В 2011 році російський Сбербанк придбав 100% акцій групи Volksbank. Назва «VS» походить від перших літер слів «Volks» та «Bank» |
|
ВТБ Банк (1992), раніше Банк «Мрія» (до 2007) |
Банк ВТБ, Росія (Росмайно) |
В 2005 році росіяни створили в Україні Внєшторгбанк (ВТБ Україна). В 2006 році Банк ВТБ (Росія) придбав 98% банку «Мрія», співвласником якого був Петро Порошенко. В 2007 році ВТБ Україна і банк «Мрія» були об'єднані в ВТБ Банк |
|
БМ Банк (2005) |
Банк ВТБ, Росія (Росмайно) |
В 2011 році російський Банк ВТБ почав процедуру приєднання російського БМ Банка (Банк Москви), що в свою чергу призвело до опосередкованої концентрації української «дочки» |
|
Альфа-Банк (1993), раніше Банк «Віто» (до 1997), Київінвестбанк (1997-2001) |
«Альфа-груп», Михайло Фрідман |
Російська «Альфа-груп» контролюється Михайлом Фрідманом, Германом Ханом, Петром Авеном і Олексієм Кузмічьовим. Група включає Альфа-Банк (Росія), Альфа-Банк (Україна), Альфа-Банк (Білорусь), Альфа-Банк (Казахстан) і Amsterdam Trade Bank NV |
|
Неос Банк (1991), раніше «АвтоЗАЗбанк» (до 2009), «Банк Кіпру» (2009-2014) |
Альфа-груп, Михайло Фрідман |
В 2014 «Альфа Груп» закрила операцію з Bank of Cyprus Group по купівлі українського «Банку Кіпру». Після цього банк було перейменовано в Неос Банк |
|
Укрсоцбанк (1991) |
UniCredit Bank Austria AG, Австрія/Альфа-груп |
В 2008 році UniCredit Group: Bank Austria завершив купівлю контрольного пакета акцій Укрсоцбанку. В 2016 році італійська UniCredit Group домовилась з «Альфа-груп» про продаж банку |
|
Банк «Форвард» (2006), раніше «АІС-банк» (2006-2007), «Банк Руский Стандарт» (2007-2014) |
Банк Русский Стандарт (Росія), Рустам Таріко |
Банк належить російському бізнесмену Рустаму Таріко, який також займається горілчаним бізнесом та страхуванням |
|
Райффайзен Банк Аваль (1992), раніше Поштово-пенсійний банк «Аваль» (до 2006) |
Raiffeisen Bank International AG, Австрія |
В 2005 році Олександр Деркач і Федір Шпиг (співвласники найбільшого виробника сиру «Молочний альянс») продали банк «Аваль» австрійській банківській групі Raiffeisen International. В 2015 році Європейський банк реконструкції і розвитку вирішив купити 30% банку |
|
УкрСиббанк (1991) |
BNP Paribas S.A., Франція |
До 2006 року банк контролювався харківським бізнесменом Олександром Ярославським. В 2006 році найбільший французький банк BNP Paribas S.A став стратегічним інвестором банку. В 2011 році 15% акцій банку викупив Європейський банк реконструкції і розвитку, а у 2016 ЄБРР збільшив свою частку до 40% |
|
Креді Агріколь (1993), раніше Індекс-банк (до 2011) |
Credit Agricole S.A. Франція |
В 2006 році міністр вугільної промисловості Віктор Тополов і його партнери продали Індекс-банк банківській групі Credit Agricole S.A. У французів в той момент вже був банк в Україні - Каліон Банк. В 2011 році Індекс-банк було перейменовано на Креді Агріколь |
|
Правекс-банк (1992) |
Intesa Sanpaolo, Італія |
Міжнародна банківська група Intesa Sanpaolo купила цей банк 2008 року у колишнього мера Києва Леоніда Черновецького. Назва бренду Правекс утворена шляхом скорочення слів ПРАво ЕКономіка Соціум |
|
ОТП Банк (1998), раніше «Райффайзенбанк Україна» (до 2006) |
OTP Bank Plc, Угорщина |
В 2006 році найбільший угорський банк OTP Bank придбав Райффайзенбанк Україна, який контролювався австрійською групою Raiffeisen |
|
Сітібанк (1998) |
Citigroup Inc., США |
В 1998 році американський банківський і фінансовий холдинг Citigroup заснував в Україні філію - Сітібанк |
|
ІНГ Банк Україна (1997) |
ING Bank N.V., Нідерланди |
В 1994 році фінансова група ING Bank N.V. відкрила представництво в Києві, а в 1997 році заснувала дочірній банк |
|
Кредобанк (Львів, 1992), раніше «Західно-Український Комерційний Банк» (до 2001), Кредит Банк (2001-2006) |
PKO Bank Polskі SA, Польща |
В 2004 році завершився процес зміни стратегічного інвестора «Кредит Банк (Україна)». У Польщі відбувся продаж акцій, які належали Kredyt Bank SA (Варшава) на користь найбільшого банку Польщі PKO Bank Polski |
|
Ідея Банк (Львів, 1991), раніше Прикарпатлісбанк (до 1995), банк «Прикарпаття» (1995 - 2007), Плюс Банк (2007-2011) |
Getin Holding S.A, Польща |
В 2007 одна з найбільших у Східній та Центральній Європі фінансових груп - Getin Holding S.A стала власником банку. Засновником групи є польський мільярдер Лєшек Чарнецкі |
|
Універсал Банк (1994), раніше Банк «Оазис» (1994-1998), банк «Євроцентр» (1998-2001), «Банк Універсальний» (2001-2007) |
Eurobank Ergasias, Греція |
В 2006 році Eurobank EFG став власником банку, установа була з банку «Універсальний» в Універсал Банк. Eurobank EFG входить до міжнародної банківської групи EFG Group - третьої за обсягом активів швейцарської банківської групи |
|
Піреус Банк МКБ (1994), раніше Банк «Левада» (до 1999), Міжнародний комерційний банк (1999-2008) |
Piraeus Bank, Греція (Грецький Фонд фінансової стабільності) |
В 2007 році одна з провідних фінансових систем Південної та Східної Європи Piraeus Bank стала власником Міжнародного комерційного банку (МКБ) |
|
Марфін Банк (Одеська область, Іллічівськ, 1993), раніше Морський транспортний банк (до 2010) |
Республіка Кіпр |
Кіпріоти купили Морський транспортний банк в 2007 році |
|
Кредит Європа Банк (2006), раніше Фінансбанк (2006-2007) |
Озегін Гусну Мустафа |
Гусну Озегін - турецький мільярдер і власник Fiba Group, в яку входять турецький Fibabanka і нідерландський Credit Europe Bank |
|
Дойче Банк ДБУ (2009) |
Deutsche Bank, Німеччина |
В 1993 році банківський концерн Deutsche Bank заснував в Україні представництво, а в 2009 році банк. |
|
ПроКредит Банк (2000), раніше «Мікрофінансовий банк» (2000-2003) |
ProCredit Holding, Німеччина |
В Україні ПроКредит Банк розпочав свою діяльність в 2001 році. До осені 2003 року, банк називався «Мікрофінансовий Банк». Зміна назви була пов'язана з рішенням його акціонерів об'єднати мережу банків під одним ім'ям ProCredit Holding. Співакціонером банку є німецький державний банк розвитку KfW |
|
СЕБ Корпоративний (2011), раніше Акцепт Банк (2011-2012) |
Skandinaviska Enskilda Banken (SEB), Швеція |
В 2012 році шведська фінансова група SEB продала свій роздрібний SEB Банк Олександру Адарічу. В березні 2012 року вона купила новостворений Акцепт Банк, перейменувавши його пізніше в «СЕБ Корпоративний банк « |
Група I - банки, активи яких перевищують 0,5% активів всієї системи
|
Назва |
Власник |
Примітки |
|
Приватбанк (1992) |
Ігор Коломойський, Геннадій Боголюбов |
Співвласниками ПриватБанку є українські бізнесмени та олігархи, засновники групи «Приват» |
|
ПУМБ (1991) |
Рінат Ахметов |
Власник Першого українського міжнародного банку (ПУМБ) - найбагатша людина України. В 2005 році компанія Ахметова «СКМ Фінанс» консолідувала 99% акцій банку в групі СКМ. В 2011 році ПУМБ об'єднався з Донгорбанком. В 2013 ПУМБ придбав 100% банку «Ренесанс Капітал» |
|
Банк «Південний» (Одеса, 1993) |
Юрій Родін, Марк Беккер |
Родін і Беккер - одеські бізнесмени. В банківську групу «Південний» входять також латвійський банк Regionala investiciju banka і страхова компанія «Теком» |
|
Банк «Хрещатик» (1993), раніше Банк «Згода» (1993-1998) |
Андрій Іванов, КМДА, Микола Солдатенко |
Найбільшим акціонером банку є бізнесмен Андрій Іванов (37,4%), який разом з Василем Хмельницьким (має мінорітарний пакет) є засновниками групи Kyiv Investment Group. Іванов і Хмельницький, як і інший акціонер банку Солдатенко, в минулому були співвласниками «Запорожсталі». КМДА володіє 24,9% акцій в банку, Солдатенко - 24,2. Одибва - опосередковано |
|
Мегабанк (Харків, 1991), раніше Банк «Добродій» (до 1995) |
Віктор Суботін |
Банк належить гендиректору харківського заводу «Турбоатом». По 15% акцій належить уряду Німеччини через банк KfW і ЄБРР |
|
Банк «Кредит Дніпро» (1993) |
Віктор Пінчук |
Пінчук - засновник інвестиційно-консалтингової компанії EastOne та Фонду Віктора Пінчука, зять другого президента України Леоніда Кучми |
|
Фідобанк (1991), раніше Банк «Ажіо» (1991-2004), СЕБ Банк (2004-2012) |
Олександр Адаріч |
Адаріч до 2008 року був головою правління Укрсиббанку. В 2012 році група компаній, власником яких він є, придбала СЕБ Банк, після чого банк змінив назву на Фідобанк. В 2013 році цією ж групою була закрита угода з купівлі Ерсте Банку, який був приєднаний до Фідобанку в 2014. Зараз почались переговори щодо об'єднання Фідобанку та Євробанку (Адаріч володіє 50% акцій) |
|
Платинум Банк (2005), раніше Міжнародний іпотечний банк (2005-2009) |
Григорій Гуртовий |
Колишній гендиректор «Аеросвіту» Гуртовий володіє банком через фонд прямих інвестицій European Infrastructure Investment Company (EIIC, Люксембург).За інформацією «Коммерсант-Украина» в 2013 році банк купили одеські бізнесмени Грановський і Кауфман. Гуртовий це заперечує |
|
Банк «Восток» (Дніпропетровськ, 2002), раніше Агробанк (2002-2007), Хоум Кредит Банк (2007-2011) |
Володимир Костельман, Володимир Мороховський |
Костельман та Мороховський - співвласники компанії Fozzy Group, що управляє мережею маркетів «Сільпо», «Фора», Le Silpo, Fozzy C&C |
|
Діамантбанк (1993) |
Ігор Керезь, Давид Жванія |
Жванія - український бізнесмен, колишній народний депутат. Керезь був помічником Жванії, коли той був народним депутатом |
Група II - банки, активи яких не перевищують 0,5% активів всієї системи
|
Назва |
Власник |
Примітки |
|
Міжнародний інвестиційний банк (2008) |
Петро Порошенко, Ігор Кононенко |
Президент України опосередковано володіє найбільшим пакетом акцій (60%). Ще одним акціонером є нардеп від БПП і соратник президента Ігор Кононенко (15%). По 10% належать заступнику секретаря РНБО Олегу Гладковському та співвласнику акумуляторної корпорації ISTA Олегу Зіміну |
|
Банк інвестицій та заощаджень (2005) |
Андрій Попов, Степан Івахів, Сергій Лагур |
Івахів і Лагур - бізнесмени, співвласники групи компаній «Континіум», до якої входить мережа АЗС WOG. Найбільшим акціонером банку є Андрій Попов, фактичний і юридичний партнер «Континіуму» в банківському бізнесі |
|
Таскомбанк (1991), раніше Таврідабанк (до 2000), банк «Муніципальний» (2000-2005), ТАС-Бізнесбанк» (2005-2008), Банк «Бізнес Стандарт» (2008-2011) |
Сергій Тігіпко |
Тігіпко - колишній віце-прем'єр, власник компанії ТАС. В 2004 році банк приєднався до групи «ТАС». Назва групи - абревіатура ініціалів дочки Тігіпко - Тігіпко Анни Сергіївни |
|
Фортуна-Банк (2002) |
Сергій Тищенко |
Номінальним власником банку є Мотрона Тищенко - мати власника групи компаній «Фактор» Сергія Тищенка. «Фактор» займається реалізацією нафтопродуктів. Тищенко є соратником нардепа від Народного Фронту Сергія Пашинського |
|
Банк «Кліринговий дім» (1996) |
Юлія Льовочкіна, Іван Фурсін |
Льовочкіна - депутат від «Опозиційного блоку», сестра Сергія Льовочкіна, колишнього голови Адміністрації Віктора Януковича. Фурсін - нардеп від «Опозиційного блоку», бізнес-партнер Дмитра Фірташа і Льовочкіна |
|
Місто Банк (Одеса, 1993) |
Іван Фурсін |
Фурсін - депутат від «Опозиційного блоку», партнер Дмитра Фірташа і Сергія Льовочкіна |
|
Акцент-Банк (Дніпропетровськ, 1992), раніше»Український кредитний банк» (до 2007) |
Брати Суркіси |
Цей банк віце-президент УЄФА Григорій Суркіс і його брат, президент ФК «Динамо» (Київ) Ігор Суркіс купили в 2015 році |
|
Банк «Аркада» (1993) |
Костянтин Паливода |
Банк був створений для обслуговування інтересів «Київміськбуду». Найбільшими акціонерами є його багаторічний голова правління Костянтин Паливода і покійний Володимир Поляченко, який також очолював «Київміськбуд» |
|
Індустріалбанк (Запоріжжя, 1991) |
Ігор Дворецький |
Дворецький - запорізький бізнесмен, колишній акціонер МК «Запоріжсталь» |
|
Експрес-банк (1994) |
Ігор Дворецький |
До 2007 року Експрес-Банк належав «Укрзалізниці». Потім його основним власником (79%) стала запорізька компанія «Експресінвест», яку контролював колишній регіонал і бізнесмен Василь Хмельницький. Зараз банк належить колишньому співвласнику меткомбінату «Запоріжсталь» Ігору Дворецькому та його родині. |
|
Банк «Михайлівський» (2013) |
Віктор Поліщук |
Поліщук - власник торгівельної мережі електроніки «Ельдорадо» та бізнес-центру Gulliver в Києві |
|
БТА Банк (1992), раніше Банк «Геосантріс» (1992-2000), Український кредитно-торговий банк (2000-2006) |
Андрій Левковський, Казкомерцбанк (Казахстан) |
Левковський - колишній ліквідатор банку Інко. БТА Банк (Україна) належить найбільшій фінансової корпорації Казахстану: об'єднаному Казкоммерцбанк, і БТА Банку, а також групі приватних інвесторів. У лютому АМКУ надав дозвіл акціонерам Казкомерцбанка Кенесу Ракішеву та Нуржану Субнахердину з Казахстану на купівлю 47% БТА Банку. |
|
Банк «Новий», (Дніпропетровськ, 1992) |
Олександр Дегтярьов |
Дегтярьов - директор конструкторського бюро «Південне» (Дніпропетровськ) |
|
Банк «Преміум» (2007) |
Сергій Думчев |
Головою наглядової ради банку довгий час був Сергій Думчев, хоча офіційно банк належить його сестрі Ларисі Смірновій та Леоніду Перваку, екс-голові правління «Терра Банку». В свою чергу «Терра Банк» належав донецькому бізнесмену Руслану Циплакову - приятелю покійного сина екс-президента України Віктора Януковича. Весь теперішній склад правління банку «Преміум» працював в «Терра» |
|
Класикбанк (Дніпропетровськ, 1995) |
Дмитро Смірнов, Максим Співаков |
Смірнов є сином Лариси Смірнової, сестри Сергія Думчева. Також акціонером банку є Максим Співаков, який балотувався на останніх виборах в Києві від партії «Рух за реформи» Думчева |
|
Банк «ТК Кредит» (1994) |
Юрій Іванющенко |
Номінальним власником банку є Юрій Уманець. Фактичними власниками банку є розшукуваний бізнесмен Юрій Іванющенко, соратник Віктора Януковича. Членом наглядової ради банку був Іван Аврамов, бізнес-партнер Іванющенко |
|
Полтава-банк (Полтава, 1991) |
Костянтин та Олександр Некрасови |
Полтавські бізнесмени, контролюють «Полтавський машинобудівний завод» і «Лубнифарм» |
|
Банк «Львів» (Львів, 1991) |
Маргейр Петурссон |
Відомий ісландський гросмейстер Маргейр Петурссон - колишній чемпіон Ісландії, переможець чемпіонату шахістів північних країн, неодноразовий учасник Всесвітніх шахових олімпіад. З 2000 року зайнявся банківським бізнесом |
|
Юнекс Банк (1993) |
Вадим Новинський |
Новинський - засновник «Смарт-Холдингу» і нардеп від «Опозиційного блоку» |
|
Банк «Глобус» (2007) |
Олена Сильнягіна |
Сильнягіна раніше була директором ТОВ «Банківське Телебачення», якому належить телеканал БТБ. Телеканал був створений колишнім головою НБУ Сергієм Арбузовим. Зараз створенням каналу цікавиться Генпрокуратура. Нещодавно стало відомо, що керуючий директор компанії «Аваль Брок» Дмитро Полковський має намір стати головним акціонером банку. |
|
Перший інвестиційний банк (1997) |
Михайло Спектор |
Найбільшим акціонером банку є Олександр Клещук, який володіє 48%. Другим великим акціонером банку є співзасновник російської компанії VS Energy Михайло Спектор. VS Energy контролюється російським бізнесменом Олександром Бабаковим |
|
Банк «Грант» (Харків, 1991) |
Саркіс Симов'ян |
З 1994 року Симов'ян керує харківським банком «Грант». |
|
Комінвестбанк (Ужгород, 1992), раніше «Коопінвестбанк» (до 2009) |
Володимир Гісем |
Гісем з 1981 року працює директором «Ужгородського коньячного заводу». У сферу його впливу входять активи в харчовій промисловості, туристичному бізнесі, та на ринку алкоголю |
|
Євробанк (2005) |
Вадим Пушкарьов, Олександр Адарич |
Пушкарьов - банкір з 20-річним досвідом (Приватбанк, Фінанси та Кредит), колишній член правління НБУ та голова правління ВТБ Банку. Зараз почались переговори щодо об'єднання Фідобанку та Євробанку (Адаріч володіє 50% акцій) |
|
Європромбанк (2008) |
Ольга, Наталія та Володимир Орлови |
Власники - родичі донецького бізнесмена Андрія Орлова, колишнього партнера Ахметова по вугільному бізнесу |
|
Петрокоммерцбанк-Україна (1996), раніше Авіатекбанк (до 2002) |
Іван Шехавцов, Олексій Крупій |
В березні 2015 російський банк «Петрокоммерц» вийшов зі складу акціонерів дочірнього «Петрокоммерц-Україна». У квітні банк заявив про перехід права власності до українських інвесторів. Зараз екс-віце-президент з РФ Іван Шехавцов і екс-заступник директора з корпоративного бізнесу Альфа-банку (Україна) Олексій Крупій володіють по 8,77% статутного капіталу |
|
Банк «Союз» (2007) |
Сергій Дядечко |
Бізнесмен Дядечко відомий, як колишній власник скандального «Родовід Банку» |
|
Банк «Січ» (2011) |
Валерій Раздорожний, Олег Баланда |
В 2008 році Раздорожний продав екс-голові «Нафтогазу» Олексію Івченку контроль в Єврогазбанку. Також Раздорожний був директором московського філіалу «Нафтогазу». До кінця 2013-го Раздорожний та Баланда були співвласниками російського банку «Новое Время» |
|
Діві Банк (2011) |
Дмитро Мельник, Сергій Горбачевський |
В лютому 2015 DV Group Миколи Гути вийшла зі складу акціонерів банку. У березні родина Горбачевських стала мажоритарним власником банку. Горбачевський має працював в казначействі Інтеграл-банку, Укрсоцбанку і банку «Хрещатик» |
|
Банк «Юнісон» (2013) |
Олександр Клименко |
Клименко - міністр доходів і зборів в уряді Миколи Азарова,володіє також медіа холдингом «Вести», зараз знаходиться в Росії |
|
Кредитвест Банк (2006) |
Алтинбаш Холдинг, Туреччина |
Сім'я бізнесменів з Туреччини, що володіє компанією «Алтинбаш Холдинг», заробляють на ювелірному бізнесі, енергетиці, фінансах, логістиці та нерухомості |
|
Банк 3/4 (2008) |
Вадим Іщенко |
В 2010 році банк був проданий Миколою Лагуном, колишнім власником Дельта Банку, голові правління банку 3/4 Вадиму Іщенко |
|
Фінбанк (Одеса, 1993) |
Олександр Грановський |
Грановський - бізнес-партнер Бариса Кауфмана,який володіє журналом «Фокус». У сферу їх інтересів входять активи готельного напряму |
|
Апекс Банк (2009) |
Євген Кузнєцов |
Кузнєцов є сином Едуарда Кузнєцова - колишнього заступника голови Національного космічного агентства, який зараз входить в склад наглядової ради банку |
|
Банк «Траст» (2007), раніше Банк «Роздрібний необмежений сервіс» (2007-2008) |
Володимир Авраменко |
Авраменко - співвласник кондитерської групи компаній «АВК» |
|
Асвіо Банк (Чернігів, 1991), раніше Чернігівбанк (1991-1997), Приватінвест» (1997-2010) |
Брати Супруненко |
В'ячеслав Супруненко - колишній депутат Київради від Блоку Леоніда Черновецького. Був одружений на дочці Черновецького, має юридичну фірму. Його старший брат Олександр Супруненко - позафракційний народний депутат. Також акціонером банку є Роман Ярошенко - столичний банкір та депутат Київради від «Єдності» Олександр Омельченко |
|
Банк «Богуслав» (2006) |
Володимир Романенко |
Романенко був власником «Українського банку розвитку та партнерства», проданого 2006 року Bank of Georgia (Грузія). Потім банк було перейменовано на банк «Перший», зараз він знаходиться на ліквідації |
|
МетаБанк (Запоріжжя, 1993), раніше Банк «Металург» (до 2009) |
Лариса Носик |
Носик - запорізький підприємець, вона контролює регіональний банк вже багато років |
|
Перехідний РВС Банк (2015) |
«Українська бізнес група» (UBG) |
Перехідний РВС Банк був створений на базі Омега Банку, який належав Миколі Лагуну. «Українська бізнес група» (UBG) заснована депутатом від Блоку Петра Порошенко Русланом Демчаком. UBG раніше володіла Ерде Банком. Зараз Демчак спростовує свою причетність до компанії. За його словами нею Олександр Стецюк |
|
Мотор-банк (Запоріжжя, 2007) |
В'ячеслав Богуслаєв |
В'ячеслав Богуслаєв - власник контрольного пакету акцій компанії «Мотор Січ»(Запоріжжя) |
|
Оксі Банк (Львів, 1991), раніше Банк «Галс» (до 2009) |
Олег та Оксана Баляші |
Олег Баляш - львівський бізнесмен, співвласник горілчаних заводів та торгових мереж, колишній депутат Львівської облради від Партії регіонів, Оксана - його дружина |
|
Кристалбанк (2014) |
Марина Ленінг |
Кристалбанк був заснований, як перехідний банк на базі «Терра Банку», а Ленінг там була головою наглядової ради. Чоловіком Ленінг є Вадим Копилов, екс-голова правління «Нафтогаз України» та в.о. міністра економіки в 2012 році. Копилов є тестем соліста гурту «Бумбокс» Андрія Хливнюка. |
|
Банк «Український капітал» (1992) |
Сергій Бєлашов |
До 2014 року колишній голова правління банку Володимир Гаврилюк був найбільшим акціонером банку. Зараз він володіє міноритарним пакетом. Фактичним власником банку є полтавський бізнесмен Сергій Бєлашов. Його дружина є директором газовидобувної «НВП Укргазівнест» та депутатом Полтавської міськради від партії «Совість України» мера Полтави Олександра Мамая |
|
Артем Банк (2002) |
Борис Лемпер |
Основний акціонер Артем-Банку - громадянин Ізраїлю Борис Лемпер. Банк активно співпрацює з держкомпанією «Артем». Він фінансував будівництво офісного центру «Топаз», розташованого на території «Артему». |
|
Полікомбанк (Чернігів, 1994) |
Сім'я Тарасовець |
Микола Тарасовець - голова правління банку. Його сини: Юрій - голова Чернігівського осередку партії УДАР, колишній депутат міськради та Олександр - депутат міськради від БПП |
|
Смартбанк (2010), раніше банк «Ринкові технології» (до 2014) |
Сергій Федотов |
Федотов з серпня 2009 року по липень 2010 року був головою правління банку «Преміум», з вересня по листопад 2010 року був заступником голови правління в БТА Банку. Раніше банк пов'язували з екс-міністром внутрішніх справ Віталієм Захарченком |
|
Інвестбанк (Одеса, 1992) |
Олександр Незвінський |
Незвінський - одеський бізнесмен, на початку 2000-х займав пост віце-мера Одеси. Зараз співзасновник мережі McFoxy та власник нічного клубу Sky Bar Олексій Котковський розглядає можливість купівлі банку |
|
Укрбудінвестбанк (2004), раніше Банк «Фокас» (2004) |
Нвєр Мхітарян |
Мхітарян - колишній депутат від Партії регіонів, почесний президент компанії «Познякижилбуд» |
|
Радабанк (Дніпропетровськ, 1993) |
Володимир, Тетяна та Ігор Городницькі |
До 2011 року банк належав російському Внєшекономбанку. Володимир Городницький, колишній депутат Дніпропетровської міськради, разом з батьком входять в опікунську раду Дніпропетровської єврейської общини |
|
Агрокомбанк (1993), раніше банк «Авторитет» (до 2002) |
Брати Дроботи |
Володимир та Анатолій Дроботи - засновники будівельної компанії «Міськінвестбуд». Наприкінці 2015 року банк заявив про намір перейменуватись в «Айбокс Банк» , а власник мережі терміналів iBox Євген Березовський був ненадовго призначений головою правління банку |
|
Банк «Авангард» (2013) |
Костянтин Стеценко, Макар Пасенюк |
В 2014 році підконтрольна Валерії Гонтаревій група ICU придбала банк. Гонтарева офіційно продала свою частку в компанії після того, як стала головою НБУ. Зараз власниками банку є співзасновники ICU Стеценко і Пасенюк . Міноритарним акціонером також є міністр енергетики Володимир Демчишин |
|
Акордбанк (2008) |
Данило Волинець |
Член наглядової ради Ощадбанку і чоловік заступника міністра фінансів Оксани Маркарової - Данило Волинець володіє 43% банку. В 2013 році брати Клюєви продали Волинцю Актив-банк, який зараз знаходиться на ліквідації |
|
КСГ Банк (1993), раніше Банк «Донкредитінвест» (до 2005), «Європейський банк раціонального фінансування (2005-2013) |
Сергій Касьянов |
Касьянов - голова ради директорів, співвласник агрохолдингу KSG Agro. Також акціонером банку є колишній нардеп Олександр Шепелев, який розшукується за розкрадання коштів у Родовід Банку |
|
Регіон-банк (Харків, 1991) |
Анатолій Волок |
Волок - харківський бізнесмен, президент Харківського банківського союзу, нардеп третього скликання |
|
Вернум Банк (2009), раніше «Діапазон - Максимум Банк» (2013) |
Наталія Ігнатченко |
Ігнатченко була кандидатом у депутати від партії «Україна Вперед!» Наталії Королевської в 2012 році. Міноритарним акціонером банку була дружина Равіля Сафіуліна, екс-міністра молоді та спорту |
|
Банк «Народний капітал» (1993), раніше Фермерський земельний акціонерний банк (до 2006) |
Валерій Макаренко |
Макаренко - український бізнесмен, мешкає в Швеції, засновник російської телекомунікаційної компанії «Скандинавський дім» |
|
Фінексбанк (1991), раніше Корал-Банк (до 2003), Кримський універсальний банк (2003-2005) |
Анна Сидорова, Сергій Осьмухін |
До цього року банком володів луганський бізнесмен Осьмухін, який є бізнес-партнером Артема Пшонки, сина екс-генпрокурора Віктора Пшонки. Пізніше 50% акцій банку викупила латвійка Анна Сидорова. Сидорова може бути лише номінальним власником |
|
Банк «Конкорд» (Дніпропетровськ, 2006) |
Олена Сосєдка-Мішалова |
Сосєдка-Мішалова - екс-депутат Дніпропетровської облради від Партії регіонів |
|
Промислово-фінансовий банк (Полтавська область, Кременчук, 1997) |
Володимир Матицин |
Матицин - колишній керівник «Укртатнафти» та Кременчугського НПЗ |
|
Банк «Траст-капітал» (2004) |
Ірина Кравченко |
Кравченко - старша донька покійного міністра внутрішніх справ Юрія Кравченка, якого знайшли мертвим у березні 2005 року |
|
Комерційний індустріальний банк (1993), раніше «Конкордія-банк» (до 1999) |
Юрій Сидоренко |
Сидоренко контролює консорціум ЄДАПС. В 2015 році співвласник холдингу зі збору та переробки металобрухту «КВВ груп» Євген Казьмін отримав дозвіл від АМКУ на купівлю банку |
|
Банк «Фамільний» (1991), раніше Донбіржбанк (до 2004) |
Борис Комісарук, Ольга Грач |
Комісарук і Грач - власники порталу UKR.NET |
|
Фінанс Банк (1992), раніше Невікон-банк (до 2000), ТММ-Банк (2000-2013) |
Олександр Довгополюк |
Довгополюк - колишній керівник банку ПУМБ та тимчасовий адміністратор банку «Арма». Наприкінці 2015 року угорські агрокомпанії Brown Deer і Eco Food вирішили сконцентрувати більше 50% Фінанс Банку |
|
Банк «Земельний капітал» (Дніпропетровськ, 1994) |
Олександр Мазуренко, Тамара Цикова |
Мазуренко - колишній депутат Дніпропетровської міськради від партії «Громада», був охоронцем колишнього прем'єра Павла Лазаренка. Тамара Цикова - мати Оксани Цикової, другої дружини Лазаренка |
|
Банк «Центр» (2010) |
Хамед Аліхані, Франція |
Аліхані працює на «Арселор Мітал», що володіє Криворізьким меткомбінатом. Аліхіані має також активи в Туреччині |
|
Банк «Портал» (2013) |
Вікторія Єфремова, Ігор Колосніцин |
Єфремова - колишня замдиректора інвесткомпанії «Атланта Капітал». Головою наглядової ради банку є Олег Шульгін, колишній голова правління ТММ Банку, яким володів девелоперсько-будівельний ТММ Холдинг Миколи Толмачова |
|
Банк «Фінансовий партнер» (2012) |
Артем Янковський |
Раніше банк контролювався Ростиславом та Олегом Павліченками. Ростислав до цього заснував ще два банки: Єврогазбанк на прохання Олексія Івченка та банк «Січ». Янковський - колишній заступник гендиректора страхової компанії «Нафтагазстрах». Також акціонером банку є депутат Дніпропетровської облради Сергій Орлов |
|
Банк «Вектор» (2014) |
Андрій Перкаль |
Перкаль працював на незначних посадах в Укрсиббанку, Актив-банку і Родовід банку. Був головою наглядової ради Альпарі Банку. Зараз є гендиректором кредитної спілки «Олан Кредит» |
|
Астра Банк (2007) |
Джордж Рор (США), Моріс Табасінік (Австрія) |
|
|
Кредит Оптима Банк (2006) |
Олег Бойко |
Номінальний власник банку - Світлана Черняк. Олег Бойко в 2005 році балатувався в парламент за списком «Нашої України». В 2015 Бойко балотувався до Київради за списком «Рух за реформи» |
|
Банк «Альянс» (1992) |
Олександр Сосіс |
Співвласник і засновник страхової групи «АСКА» Сосіс в 2015 році отримав дозвіл на купівлю банку |
|
Інвестиційно-трастовий банк (2013) |
Ігор Кушнарьов |
На момент створення банку основним власником був колишній член ревізійної комісії банку «Ринкові технології» Олексій Кармазін. Серед його бізнес-партнерів були Ігор Кушнарьов і Валентина Фоменко. Вони пов'язані зі створенням групи компаній, що намагались монополізувати ринок послуг з передпродажної оцінки нерухомості та автомобілів |
|
Банк «Гефест» (2013) |
В'ячеслав Попов |
Номінальним власником банку є Ігор Кутицький. Фактично банком володіє В'ячеслав Попов, що на останніх виборах в Київраду балатувався від партії «Рух за реформи» Сергія Думчева |
|
Банк «Альпарі» (2012) |
Бахтарі Х.М (ОАЕ) |
Номінальним власником банку довгий час була Анастасія Абрамова, але фактичним - її чоловік Бахтарі Хедаятоллах Муса |
- Информация о материале
Вообще, когда наши граждане сетуют на плохую жизнь, у меня всегда один ответ, который мне подсказал наш беглый премьер-министр: «Досить скіглити, беріть лопату в руки». Народ зимой 2014 года внял совету Николы Яновича, взял в руки дубье и поменял власть в Киеве. Однако, до победы еще далеко. Итоги местных выборов в Харькове наглядно продемонстрировали: выборы — это коллективная ответственность… или безответственность. При низкой явке, а в Харькове она 44 %, наши дорогие пенсионеры и бюджетники уверено привели к победе Геннадия Кернеса (кстати, по словам командира полка «Азов» Андрей Белецкого «самого эффективного менеджера», но об их отношениях мы напишем в следующих статьях) и его молодую и не очень молодую команду (о ней отдельно). Вообще-то, сам мэр в свою победу верил, а вот в то, что у партии «Возрождение» будет большинство в горсовете сильно сомневался. Но, низкая явка избирателей, жесткий административный ресурс, полное бездействие, а фактически помощь со стороны областной власти, сделали свое дело. Тому: «не треба скіглити».
А лучше поговорим о первых решениях нового состава Харьковского городского совета. А ведь они очень значимые. О том, как городская власть нагнав в киноконцертный зал «Украина» учителей, воспитательниц детских садов и других работников бюджетной сферы, пыталась просто и доходчиво объяснить, что переименование Дзержинского района в Дзержинский, а Фрунзенского во Фрунзенский – это самая что ни на есть декомунизация и обозвала все это «Общественными слушаниями» - знает вся страна. Мелкие уступки большинства в горсовете (а реально мэра и его приближенной команды) в виде откладывания на 3 месяца отдельных совсем уж наглых решений были восприняты общественностью почти как победа. А тем временем городской совет, не откладывая в долгий ящик, без излишнего шума, начал подготовку к принятию решений по земельным вопросам. А ведь эти проекты решения очень и очень интересны.
Благодаря неравнодушным депутатам городского совета проекты решений сессии по земельным вопросам можно свободно почитать. Многие из них вызывают определенный интерес.
Например, проект № 1:
Согласно решению сессии Харьковского горсовета 7 созыва «О предоставлении земельных участков для строительства объектов» от 23.12.2015 № ______/15, составлен перечень юридических лиц, которым предоставляются земельные участки для строительства объектов.
ОК ЖСК «Магнат»:
1.1. Предоставить ОК ЖСК «Магнат» в собственность земельные участки с земель территориальной громады г. Харькова, за счёт земель жилой и общественной застройки:
- площадью 0,3428 га (кадастровый номер 6310136300:08:002:0003);
- площадью 1,1439 га (кадастровый номер 6310136300:08:002:0004);
- площадью 0,4360 га (кадастровый номер 6310136300:08:002:0005);
- площадью 1,2491 га (кадастровый номер 6310136300:08:002:0006);
- площадью 0,3459 га (кадастровый номер 6310136300:08:002:0007);
- площадью 0,4684 га (кадастровый номер 6310136300:08:002:0008)
для строительства многоквартирных жилых домов по ул.Веселой.
Итого: всего 3,9861 га земель.
Но вот же интересный нюанс: В ЕГРПОУ предприятие с названием «Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Магнат» зарегистрировано аж 3 сентября 2015 года в г. Харькове по адресу: переулок Инженерный, 9, к. 2. Директор – Кривенко Эрик Юрьевич, уставной фонд – 0 грн., учредители – Ваштарев Сергей Николаевич, Кривенко Ерик Юрьевич, Максименко Александр Александрович, Поверенный Александр Юрьевич, Слободянюк Петр Андреевич, Чулков Антон Романович.
То есть, в сентябре 2015 года в срочном порядке регистрируется жилищно-строительный кооператив, который тут же, на самой первой сессии желает получить землю под застройку. А почему бы и нет, земли в Харькове много. Всем дадут, лишь бы кооператив зарегистрировали.
Зарегистрировали в сентябре, – вот вам и земелька в декабре. Еще бы и нам всем так. Особенно если в уставном фонде аж 0 грн.
Но это не весь проект решения сессии горсовета, дальше веселее:
- ОК ЖСК «Медиолан»:
2.1. Предоставить ОК ЖСК «Магнат» в аренду земельные участки с земель территориальной громады г. Харькова, за счёт земель жилой и общественной застройки:
- участок №1 площадью 0,2516 га (кадастровый номер 6310136900:05:018:0012);
- участок №2 площадью 0,4121 га (кадастровый номер 6310136900:05:018:0013);
- участок №3 площадью 0,2440 га (кадастровый номер 6310136300:08:002:0005)
для строительства многоквартирных жилых домов по ул. Киргизской, 15 до 31.12.2017.
Примечание: всего 0,9077 га земель.
- ОК ЖСК «Победа 2015»:
3.1. Утвердить ОК ЖСК «Победа 2015» проект землеустройства относительно отвода земельного участка с изменением целевого назначения площадью 3,3185 га (кадастровый номер 6310136300:14:010:0033) для строительства, эксплуатации и обслуживания жилых домов по просп. Победы, 83.
3.2. Перевести земельный участок площадью 3,3185 га (кадастровый номер 6310136300:14:010:0033) по просп. Победы, 83 с земель промышленности, транспорта, связи, энергетики, обороны и другого назначения в земли жилой и общественной застройки.
3.3. Предоставить ОК ЖСК «Победа 2015» в собственность земельный участок из земель территориальной громады громады г.Харькова, за счёт земель жилой и общественной застройки, площадью 3,3185 га (кадастровый номер 6310136300:14:010:0033) для строительства, эксплуатации и обслуживания жилых домов по просп. Победы, 83.
Примечание: всего 3,3185 га земель.
Примечательно то, что в ЕГРПОУ предприятия с таким названием отсутствуют. Вот такие дела. Харьковский городской совет выделяет землю под строительство многоквартирных домов жилищно-строительному кооперативу, а его в Едином государственном реестре предприятий, организаций и учреждений нет. Или этот жилищно-строительный кооператив есть, но его зарегистрировали аж в сентябре 2015 года. И у него уставной фонд ни много, ни мало, аж 0 грн. Надо понимать, что за три месяца это сверхмощное предприятие уже успело получить довольно солидный опыт в сфере жилищного строительства. Я лично не сомневаюсь в том, что и указанные в проекте решения сессии горсовета жилищно-строительные кооперативы «Победа 2015» и «Медиолан» также будут в срочном порядке зарегистрированы, возможно, даже и задним числом. На то ведь и «Победа 2015», чтобы в 2015 году. Но опять же мучают смутные сомнения. Строительство многоквартирных домов – это весьма сложное дело, связанное и с опасностью мошенничества и с банальными рисками срыва производственного процесса. За прошедшие годы Харьков, как и вся Украина неоднократно становились свидетелями громких скандалов, связанных с аферами в сфере жилищного строительства. В Харькове есть много предприятий-застройщиков с хорошей репутацией. Однако, землю дают новым, молодым, неизвестным, с «нулевым» уставным фондом. Можно конечно сказать, что «вот какой хороший мэр, люди объединились, создали аж 3 строительных кооператива, а вы со своими глупыми вопросами. Фу, даже пошло как то». А у редакции опять сомнения – ну много ли у Вас, уважаемые читатели знакомых, которые смогут организоваться, выложить кучу денег и построить несколько домов. Вот у нас в редакции таких друзей с активной гражданской позицией нет. Те, что были – те в зоне АТО добровольцами или волонтерами.
Но это еще не все. Проанализируем проект решения 2 сессии Харьковского горсовета «О продаже земучастков юридическим и физическим лицам» от 23.12.2015. В списке соискателей 7 счастливчиков, среди них нас сразу заинтересовали две фамилии. Начнем с первой. Итак, Попов Александр Викторович – покупка участка площадью 0,0229 га по цене 76,6 тыс. грн.
Да-да, вы не ошиблись. Одним из первых земельку на первой же сессии городского совета, которая рассмотрит земельные вопросы, получит (и тут редакция почему-то опять не сомневается – точно получит) Попов Александр Викторович - заместитель Харьковского городского головы по вопросам семьи, молодежи и спорта, член исполнительного комитета Харьковского городского совета.
Тут мы вправе поинтересоваться, что в этом такого? Или заместителю городского головы земельный участок не нужен? Может он на нем будет теннисный корт или футбольную площадку строить, чтобы детишки в футбол играли – заместитель, все-таки, по вопросам молодежи и спорта. Откуда деньжата, мы и не спрашиваем – Александр Викторович человек состоятельный, владелец концерна «Сафари» (сеть спортивных клубов и магазинов оружия и охотничьего снаряжения), негосударственной охранной фирмы «Инэкс», а также учредитель первого в стране негосударственного оружейного завода «Латэк». И при этом очень талантлив, ведь фактическое управление группой коммерческих структур Александр Викторович сочетает со своей работой на муниципальной службе (на указанной должности с октября 2011). Конечно, это не коррупция, это талант. Естественно, что заместитель городского головы по вопросам молодежи и спорта никакого отношения к организации митингов Партии регионов и к набору «титушек» не имел и никогда не знал об этом. Не его это дело.
Следующий соискатель счастливого лота и потенциальный собственник земли в городе Харькове - Билецкий Вячеслав Владимирович – покупка участка площадью 0,0225 га по цене 179,1 тыс. грн.
Да-да. Счастливый соискатель земельного участка в Харькове еще недавно был соискателем депутатского мандата от партии «Самопомощь» на минувших выборах в Харьковский городской совет. Хороший человек, волонтер, предприниматель, изобретатель, который имеет патент на изобретение. Так по крайней мере говорит официальный сайт его партии.
Казалось бы, это хорошо. Дают в Харькове землю всем, в том числе и вчерашним оппонентам, которые сейчас вроде как бы в оппозиции к мэру и к его большинству в городском совете. А пресса как баба Яга - «опять против». Да нет же, мы за. Правда, опять много вопросов. Например, почему во время выборов кандидаты от «Самопомощи», особенно Тарас Ситенко, а также народные депутаты от «Самопомощи» не вылезали из новостных сюжетов «Харьковских Известий» (студия новостей, которая входит в медиа-холдинг Геннадия Кернеса). Кстати, все новости с участием представителей «Самопомощи» были позитивно-нейтральные или позитивные. Словно образец европейского подхода, что является очень новым веянием для Геннадия Адольфовича. Хотя нет, у него в новостях еще очень любят губернатора.
В общем партия «Самопомощь» переходит в конструктивную оппозицию к Харьковскому городскому голове. Ну очень конструктивную. Ну не голосовать же против по земельным вопросам.
На этом заканчиваю о земле и о Харькове на сегодня. Пусть читатель делает свои выводы сам, чтобы потом не скіглити.
- Информация о материале
Операція «Фарбований лис» - найбільше регіоналів у списках БПП, «Нашого краю» та «Відродження». ПОІМЕННІ СПИСКИ
Виборча кампанія уже на фініші. Через кілька днів українці оберуть собі місцеву владу. Для того, щоб цей вибір був більш об'єктивним та усвідомленим, я ініціював збір інформації про фарбованих лисів – екс-регіоналів, що намагаються пролізти в нову владу у списках різних політичних сил.
Фарбовані лиси діють більш хитро, не міняючи своїх планів та принципів вони просто змінюють партійний квиток. Ці люди не змінили свого світогляду, вони не хочуть змін в цій країні, для них головне - завжди бути при владі. Вони на стільки безпринципні, що у разі якоїсь біди, як зараз на Донбасі, ці люди так само безпринципно знов змінять український прапор на імперське ганчір’я для того, щоб пустити сюди розкол і розпад.
Протягом 10 днів громадські активісти та експерти поіменно виявляли людей, які правдою і вірою служили Януковичу, а зараз перефарбувались в інші кольори, і йдуть у списках патріотичних партій.
Наведу дані з 11 проаналізованих областей. Цифри дуже сумні. Ми нарахували 330 фарбованих лисів, що рвуться до обласних рад Одеської, Хмельницької, Сумської, Вінницької, Житомирської, Чернігівської, Черкаської, Херсонської, Миколаївської, Кіровоградської та Полтавської областей.
Херсонська область є лідером по кількості фарбованих лисів серед кандидатів до нової місцевої влади. Їх тут 54 («Наш край»-20, БПП-8 «Відродження»-18, і по одному від «Свободи» та «Укропу»). Друге та третє «почесні» місця займають Полтавщина та Кіровоградщина, 43 та 41 фарбованих лисів відповідно.
Щодо партій. Коли я попросив громадськість поділитися даними щодо «колишніх», думав, що найбільшими за кількістю регіоналів будуть «Наш край», або «Відродження».
Вони мають 102 та 57 фарбованих лисів в списках проаналізованих областей відповідно, в той час, коли БПП пропустив до себе 120 таких елементів. Отже, на жаль, саме президентська партія стала лідером нашого антирейтингу фарбованих лисів.
Дуже прикро, що партія, яка в усіх можливих медіа нагадує про Майдан та боротьбу з агресором, про реформи і життя по-новому пропускає в свої списки «старих», колишніх поплічників Януковича.
Патріотичному виборцю слід бути уважними - дивитись не на лише на партійні бренди а й на прізвища та вивчати персональну історію кожного з них. Добре, що виборчий закон дає можливість обирати серед різних висуванців від однієї партії.
Ось антирейтинг партій, які прихистили в себе екс-регіоналів. (11 областей, рівень облрад)
1. БПП - 120
2. Наш край - 102
3. Відродження - 57
4. ВО «Батьківщина» - 26
5. Аграрная партия - 12
6-7. Укроп и Свобода, по 1.
Також велика кількість екс-регіоналів в різних місцевих проектах на кшталт «Довєряй дєлам», Морська партія, «Нові обличчя» тощо.
А за цим лінком ви знайдете ПОІМЕННІ списки фарбованих лисів кандидатів до облрад та міськрад обласних центрів у згаданих обласях.
Прохання - допоможіть поширити цю інформацію. Максимально ефективно буде публікувати не лише лінк, а самі списки відповідно до області в якій ви проживаєте.
Разом очистимо Україну від політичного мотлоху та реваншистів!
- Информация о материале
«Брэд Питт съел Анджелину Джоли!», «В зоопарке Тель-Авива слоненок родил ваххабита», «Барак Обама легализовал линчевание негров» — сотни кричащих заголовков мы видим ежедневно, но не всегда способны разобраться, что из них вымысел, а что — плод больной фантазии.
Способность различать правдивую информацию от лжи зависит далеко не только от интеллекта читателя. В частности, тут важно и его социальное окружение — проведенные эксперименты доказали, что если люди вокруг поголовно кричат, что пингвины оранжевые, то даже закоренелые скептики в конце концов согласятся с данным утверждением. Другие факторы тоже играют свою роль: важен авторитет источника, и даже страна проживания — в России уже точно никто и ничему не удивляется, здесь случается всё!
Количество фейков в интернете в настоящее время достигло критической массы, их плодят все: шутники, лгуны, пиарщики, бойцы информационного фронта, охотники за лайками, прирожденные сплетники, больные фантазеры, а то и автоматические бредогенераторы. Вот ты, например, знаешь, что в сентябре спецслужбы арестовали в Канаде два суперкомпьютера, которые ежедневно вбрасывали в интернет от 700 до 950 фальшивых новостей, состряпанных по интеллектуально-матричному алгоритму Штельцмана-Вульберга? Это позволяло управлять курсом акций и недурно зарабатывать на колебаниях фондового рынка.
Если ты не в курсе той скандальной истории, не удивительно — мы ее только что придумали сами! Как и алгоритм Штельцмана-Вульберга.
И все же, кроме интеллекта, скептицизма и интуиции, разобраться в потоке лжи тебе поможет нижеследующее краткое руководство.
1. Анализируя истинность новости, всегда иди к первоисточнику информации. Если новость или статья по миру расползлась с желтых таблоидов — Daily Mail, The Sun, «Жизнь», «Твой день», это уже повод насторожиться. Нередко по интернету расходятся сенсации, выдернутые и вовсе с юмористических сайтов вроде The Onion, Hobosti или из первоапрельских статей журнала MAXIM. Названия многих фейковых сайтов звучат на первый взгляд солидно, что и сбивает копипастеров с толку: Empire News, Empire Sports, Huzlers, National Report, The Daily Current, The Wyoming Institute of Technology и World News Daily Report.
2. Если название сайта-первоисточника тебе ни о чем не говорит, прежде чем репостить новость, изучи соседние статьи и новости данного ресурса. Чуть ли не в каждом втором случае обнаруживается, что лента ресурса забита новостями сродни «Николас Кейдж спит с резиновой куклой-копией Луи де Фюнеса».
3. Проверяй горячую сенсацию на других, заведомо авторитетных ресурсах. Завидев строки «Владимир Путин подал в отставку», ты должен тотчас интуитивно и рефлекторно идти на ведущие СМИ и информагентства России, Европы, Британии или Америки (BBC, Reuters, RIA, Associated Press). И если там об этом ни слова, скорее всего ты стал жертвой ложной тревоги.
4. Тревожный индикатор фейка — когда новость содержит какое-то серьезное и чрезвычайно громкое предсказание, вроде «Вулкан уничтожит Исландию в ближайшую зиму» или «В 2050 году в Москве останется лишь 2% русских». Как правило именно за подобными пророчествами маячит тень неизлечимых фантазеров. Зато резонанс каков! Особенно много подобных фейков сплывает в период, когда тема горяча — допустим в момент эпидемии очередного птичьего гриппа нам параллельно грозит эпидемия панических заголовков «Мы все умрем, лекарства нет!»
5. Не ведись на заголовки, анонсирующие неслыханные панацеи и прорывы в медицине: «Средство от рака найдено в поджелудочной железе инфузории туфельки!», «Автомеханик из Челябинска изобрел искусственную кровь». Сенсации о здоровье и медицине генерируют богатый траффик, потому являются вечной темой для спекуляций и обманов.
6. Особенно будь осторожен с соцопросами. Задорный заголовок «78 процентов россиян никогда не ходят в туалет» на поверку может оказаться чем угодно — как неверно интерпретированным исследованием авторитетного агентства, так и нелепым опросом десяти завсегдатаев бобруйского наркодиспансера.
7. Самые скандальные и быстро распространяемые фейки носят или панический характер, или обращаются к неведомым теориям заговоров, или обещают невообразимые потрясения в нашей жизни. По сути это разводка и спекуляция на темах, которые близки каждому. Однако самая критичная категория — новости, которые злят. Если читая очередное сообщение «В России запретят зарплаты», «В Армию будут призывать детей с 10 лет», «Вводится штраф за мат в телефонном разговоре» у тебя возникло желание стукнуть стулом по монитору и обратиться с пламенной речью к своим френдам, велика вероятность банальной разводки. Сделай паузу, выпей стакан холодного дигидрогена монооксида, успокойся и детально прочти первоисточник.
- Информация о материале
Страница 2 из 9
