Протягом останніх років українські високопосадовці у своїх промовах часто згадували про інвестиції.
Питання справді надзвичано важливе для України.
Інвестиції — це робочі місця, валюта для підтримки платіжного балансу і макроекономічної стабільності.
Однак за показником залучення прямих іноземних інвестицій — ПІІ — Україна значно поступається Білорусі або Росії, яка живе під санкціями.
У 2017 році в Україну зайшли 2 млрд дол ПІІ. Приблизно таку ж суму дивідендів компанії-нерезиденти вивели з країни. Результати невтішні, але влада все одно не відпускає тему інвестицій.
Справжнім святом для високопосадовців стало укладення угоди між «Укрзалізницею» та американською корпорацією General Electric. Цю подію чиновники подавали як велику перемогу, яка дозволить залучити великі інвестиції.
Чи так це?
Йдеться про контракт на мільярд доларів. Перший етап угоди передбачає поставку в Україну 30 американських локомотивів за українські кошти, тож про залучення інвестицій на першому етапі не йдеться.
У разі успішного виконання всіх етапів угоди, які поки що не підкріплені контрактами, співпрацю УЗ із світовим гігантом можна буде назвати взаємовигідною.
Навіщо Україні тепловози
Це перше питання, яке потребує відповіді. У локомотивному парку «Укрзалізниці» є 609 магістральних вантажних тепловозів різних серій. Їх зношеність, за словами представників компанії, перевищує 95%, а середній вік — 31 рік при нормативному терміні служби 20 років.
Попри гострі дискусії серед галузевих експертів щодо того, чи потрібні УЗ тепловози, нинішній керівник залізниці Євген Кравцов переконує, що парк необхідно оновлювати, а не проводити поточний ремонт.
«Можна довго говорити про ремонт локомотивів, але у нас є практика останніх 20 років постійної негативної динаміки у стані тепловозного парку. Усі попередні ініціативи нічого не дали», — наголошує Кравцов.
Саме тому, за його словами, після кількох років переговорів «Укрзалізниця» 23 лютого підписала пакет документів про довгострокове партнерство з General Electric, який частково вирішує цю проблему.
Відповідно до угод, співробітництво передбачатиме кілька етапів. На першому GE поставить «Укрзалізниці» 30 дизельних локомотивів ТЕ33А Evolution.
«Ми очікуємо на першу партію до кінця 2018 року. Більше того, вже восени вони повинні виходити на лінію, щоб допомагати нам у пікові періоди перевезень», — каже Кравцов.
З Америки з любов'ю
Перші поставлені локомотиви будуть вироблені у США. Згідно з угодою, вже у цій партії частка українських деталей повинна становити не менше 10%.
«Питання локалізації компонентів ми не нав'язували GE. Рішення щодо того, які компоненти використовувати в Україні, ухвалює американська компанія. Вона не просто ставитиме їх на наші локомотиви, а буде використовувати і для локомотивів, які поставлятиме в інші країни», — пояснюють в УЗ.
За словами Кравцова, на даному етапі GE точно буде використовувати українську сигнальну радіосистему, певні елементи кабіни та корпусу. Проте на велику кількість нових робочих місць очікувати не варто.
Також відомо, що GE веде переговори про співпрацю з Крюківським вагонобудівним заводом.
На другому етапі американці повинні поставити протягом семи років 150-175 тепловозів. На цьому етапі українська сторона наполягатиме на використанні вже 40% українських деталей.
Кравцов запевняє, що цей пункт закріплений рамковою угодою, підписаною двома сторонами. На питання, до якого часу планується досягти такої концентрації, очільник УЗ не відповів.
Так само Кравцов відмовився назвати вартість одного локомотива, пославшись на умови конфіденційності. За даними співрозмовників ЕП в уряді, вартість одного локомотива становитиме близько 4,5 млн дол.
В УЗ кажуть, що перший етап угоди фінансуватиме державний Укрексімбанк. На закупівлю перших американських тепловозів він витратить 140 млн дол.
«На другому етапі для нас залишається питанням, що залучати: гривню чи іноземну валюту. За умовами угоди, GE має забезпечити нам хороші умови фінансування, а ми вже будемо дивитися, що нам більш вигідно», — кажуть в УЗ.
Проте другий етап поки що підтверджується рамковою угодою, і як будуть виконуватися ці домовленості, можна буде дізнатися тільки через кілька років.
Один з найбільш суперечливих моментів в історії із закупівлею перших локомотивів — чому, враховуючи таке велике замовлення, не проводився тендер на закупівлю, і чи можна тоді говорити про справедливу ціну?
В УЗ запевняють, що причина одна: лізингова угода цього не вимагає.
«За цією процедурою тендер не потрібен. Однак ми провели детальну процедуру конкурсного відбору на рівні технічної ради УЗ і відповідних служб. Перемогла GE, але розглядалися всі можливі альтернативи: Siemens, Bombardier, Skoda, китайські виробники... В інших компаній або не було необхідного проекту, або вони не відповідали технічним вимогам з нашого боку», — каже Кравцов.
Отже, платники податків можуть лише сподіватися, що технічна рада була неупередженою і ухвалювала це рішення, керуючись вигодою для УЗ.
Дорогі гроші
Як уже зазначалося, сума першого контракту становить 140 млн дол. 30% УЗ заплатить авансом, а за 70% суми Укрексімбанк придбає на власний баланс тепловози і віддасть їх у лізинг на 15 років.
Якщо GE не поставить локомотиви, гроші повинен повернути американський City bank, який виконує функцію гаранта.
Лізингова угода буде номінована у гривнях. Це означає, що за тепловози УЗ буде вимушена суттєво переплатити у зв'язку з використанням кредитних грошей, адже вартість гривні за нинішньої облікової ставки НБУ досить висока.
Процентну ставку в УЗ не називають, проте у розмові з ЕП представник залізниці підтвердив: вона не нижча за облікову ставку НБУ.
Отже, можна припустити, що за обслуговування лізингу УЗ буде платити не менше 16-18% річних, що значно дорожче доларового ресурсу, який би могла залучити для угоди американська сторона.
Утім, в УЗ вказують, що їх кредитний портфель уже на 93% валютний, а відповідно до стратегії цей показник не повинен перевищувати 50% до 2021 року. Тому в компанії вважають, що іншого варіанту в даному випадку бути не може.
У майбутньому, на другому етапі, фінансуванням буде займатися американська сторона. Якщо гроші не будуть знайдені, УЗ не буде купувати локомотиви на наступних етапах, стверджує один з менеджерів УЗ.
«У нас є два чіткі зобов'язання американської сторони. Перше — вони повинні знайти фінансування. No money — no deal. Друге стосується локалізації: якщо вони дотримуються певного графіку, то гарантують підвищення рівня локалізації до 40%», — каже директор з інвестицій та розвитку УЗ Антон Соболевський.
Саме після реалізації цих умов угоду можна буде назвати успішною і взаємовигідною. Поки що, попри гучні заяви про прихід компанії із світовим ім'ям, проблеми інвестицій та робочих місць не вирішуються, а переможні реляції виглядають недоречними.
