В даний час спрогнозувати який саме вигляд матиме новий правоохоронний орган під назвою «Служба фінансових розслідувань» доволі важко. Але, напевно, нашій країні відповідний орган потрібен якнайшвидше.
Динаміка появи слідчих органів на «правоохоронній» мапі України вражає.
Починаючи з 2012 року (з часу прийняття діючого Кримінально-процесуального Кодексу України) на додачу до «класичних» слідчих органів, які існували вже багато років: прокуратури, поліції-міліції (в тому числі податкової) та Служби безпеки України, суспільство отримало ряд нових слідчих органів.
Так, нещодавно розпочали функціонування або готуються розпочати: Державне бюро розслідувань (перебуває на етапі створення), Національне антикорупційне бюро України, а також Департамент Державної кримінально-виконавчої служби України Міністерства юстиції України.
Майже всі перелічені вище правоохоронні органи вповноважені розслідувати ті чи інші економічні злочини, а отже здатні своїми оперативно-слідчими заходами вплинути на ведення бізнесу або навіть зашкодити йому.
При цьому, щодо якості їх роботи останнім часом виникає доволі багато питань, які, на жаль, залишаються без відповіді.
Європейський досвід функціонування подібних правоохоронних інституцій засвідчує, що найбільш ефективним є шлях створення однієї прозорої слідчої структури з чітко визначеними повноваженнями щодо розслідування тих чи інших злочинів.
До прикладу, 5 жовтня 2017 року Європейським парламентом було затверджено рішення про створення Європейської прокуратури (European Public Prosecutor's Office).
Функціонування ж двох і більше структур, з дублюючими слідчими функціями, може суттєво ускладнити боротьбу з економічною злочинністю, а також звести нанівець будь-які позитивні ініціативи щодо вирішення цього питання.
Усвідомлюючи відповідні загальноєвропейські тенденції, а також внутрішньодержавну потребу, Уряд України прискорив роботу щодо створення нового правоохоронного органу – Служби фінансових розслідувань (далі за текстом – Служба).
Відзначимо, що потреба створення Служби виникла не в останню чергу через помилкове чи навмисне скасування в кінці минулого року положень Податкового кодексу, що регулює питання діяльності податкової міліції.
Наразі існує декілька законопроектів, які регламентують порядок створення, функціонування та діяльності Служби.
Разом з цим, риторика високопосадовців з приводу підпорядкування та бачення діяльності Служби насторожує та дає підстави роботи висновки про відсутність більш менш консолідованої точки зору з даного питання.
Видається, що питання підпорядкування Служби не є ключовим, головне, щоб функціонувала виважена система контролю за діяльністю відповідної Служби.
Безперечно, Служба має бути створена здебільшого за рахунок нових кадрів, які не мають відношення до старої системи податкової міліції, зі збереженням балансу між кількістю нових співробітників, їх професійністю та розміром заробітної плати.
Відбір кадрів має бути максимально прозорим. При цьому, доречно буде, у випадку крайньої необхідності, запрошувати на дорадчі посади співробітників старої податкової школи.
Уявляється, що з метою якісного та швидкого розслідування економічних злочинів, Служба повинна мати в своїй структурі оперативно-слідчі підрозділи, підрозділі які б перебрали на себе функції Держаудитслужби, а також Держфінмоніторингу (з подальшою ліквідацією відповідних органів).
Разом з тим, в даний час спрогнозувати який саме вигляд матиме новий правоохоронний орган під назвою «Служба фінансових розслідувань» доволі важко.
Напевне можна стверджувати лише одне, що нашій країні відповідний орган потрібен якнайшвидше.
При цьому найбільшим ризиком створення нового слідчого органу залишається створення неефективної служби, яка не буде спроможна вирішити в повній мірі питання, віднесені до її компетенції.
