Українські санкції зачепили близько сотні російських фірм, фондів та збройних формувань. Три найчисельніші групи – банки, авіакомпанії та підприємства ОПК.
Претензії до цивільних компаній більшою мірою пов’язані з роботою на території Криму. Всього в списку 17 російських авіакомпаній, включаючи велику трійку – «Аерофлот», «Сибір» і «Трансаеро».
Цивільні, вантажні і військові перевізники виконували рейси на територію півострова після заборони, яку встановила Державіаслужба. До чорного списку потрапили навіть Спеціальний льотній загін «Росія» Управління справами російського президента, а також 224 льотний загін. Його літаки возять автомобільні кортежі для перших осіб Росії.
Єдиний з великих російських перевізників, що не потрапив до списку РНБО – компанія «Ютейр». Компанії було не до Криму. Через скрутний фінансовий стан вона на третину скоротила авіапарк.
За незаконні польоти до Криму український регулятор вже накладав на «Аерофлот» і «Трансаеро» багатомільйонні штрафи, але росіяни їх ігнорували. Тепер і їм і решті перевізників загрожує річне «Обмеження, часткове або повна заборона транзиту ресурсів, польотів і перевізок на території України».
Що це означає на практиці? На даний момент жодних обмежень нема. В Державіаслужбі «Українській правді» повідомили, що будуть готові надати відповідь лише в понеділок.
«Небезпека в тому, що на будь-яке рішення української сторони буде більш жорстка відповідь Росії. В перспективі це загрожує повною зупинкою авіасполучення між Україною та Росією», - каже партнер юридичної компанії «Анте» Андрій Гук.
При цьому для України важливо не допустити юридичних помилок.
«Якщо не буде дотримано процедуру заборони, це загрожує Україні порушенням міжнародних угод», - попереджає один з менеджерів Державіаслужби.
Дзеркальна відповідь з боку Росії вдарить по компаніям МАУ і «Дніпроавіа» Ігоря Коломойського, а також по авіапідрозділу «Мотор Січі» Вячеслава Богуслаєва, який літає із Запоріжжя до Москви.
Військові і Богуслаєв
До списку РНБО потрапили цілий ряд компаній, орієнтованих на випуск військової техніки. В першу чергу, концерн «Алмаз – Антей», що об’єднує підприємства по випуску засобів ППО та ПРО. Один з її найвідоміших продуктів – сумнозвісний «Бук», з якого минулою весною був збитий малазійський авіалайнер. Російський концерн публічно поставив під сумнів версію, що ракету випустили з території бойовиків.
Щоправда, Україна стала не першою країною, яка ввела санкції проти «Алмаз – Антей». Ще в вересні минулого року це зробили в Європі. Євросоюз заморозив активи концерну і заборонив експорт продукції подвійного призначення.
Під особливу увагу президента та РНБО чомусь потрапили підприємства, що виробляють та ремонтують гелікоптери – концерн «Вертолеты России», «Вертолетная сервисная компания», Кумертауское авиационное производственное предприятие, Улан-Удэнский авиационный завод», НТЦ «Салют». Багатьох з них поєднує багаторічна співпраця з запорізьким концерном «Мотор Січ».
Нещодавно В'ячеслав Богуслаєв повідомив російським ЗМІ, що через заборону поставок продукції військового призначення його підприємство втрачає величезні гроші.
«По військовій тематиці нам заборонили, ми втратили певні обсяги – 20%, що складає близько 200 млн доларів на рік. Ми виробляємо для них нові двигуни, які дозволені. Двигуни для гелікоптерів ми продаємо в рамках комерційних проектів з «Вертолетами России». Нас строго контролюють, але ніхто не забороняє», - цитувала його ТАСС.
Тепер більшість його російських партнерів опинились під санкціями РНБО.
Більше того, одна з компаній – «Борисфен Авіа» – як зазначається у відкритих джерелах, ще кілька років тому частково належала самій «Мотор Січі» та запорізькому КБ «Прогрес». На сайті українського підприємства вона зазначена як генеральний партнер, що продає та ремонтує в Росії його двигуни.
Кооператив «Озеро» та інші
Недорахується грошей через заборону «Первая грузовая компания» (ПГК) та її українська «донька», які належать російському мільярдерові Володимиру Лісіну. Ще в лютому український посол в Росії Володимир Єльченко назвав ПГК перевізником військових вантажів до Криму та неконтрольованої території Донбасу.
Зараз компанія має повністю припинити транзит і транспортування територією України. Тож у «Укрзалізниці» тепер одним конкурентом менше.
Також через відділення в Криму постраждали близько 30 маловідомих фінустанов. Але серед трьох найбільших потерпілих відділеннь в Криму є тільки у банку «Росія», який контролює так званий кооператив «Озеро». Він відомий завдяки одному з його членів - Володимир Путіну. Усі, хто засновував дачний кооператив «Озеро» разом з Путіним, в майбутньому зайняли високі пости.
Двоє інших постраждалих – БМ Банк та Газпромбанк – не мають на півострові офіційних філій.
Велика несподіванка – наявність в списку «Джаст Банка» Ленура Іслямова, який є власником кримськотатарського каналу ATR і відвертим прибічником українського Криму.
Щоправда для кількох банків українські санкції будуть віртуальними. «Аделантбанку», «Байкалбанку» і іншим загрожує банкрутство – цього року російський Центробанк направив до них тимчасову адміністрацію. Виходячи з повідомлень російської преси, там підозрюють, що частина кримських банків – банальні «пральні».
Ще дві з компаній що потрапили під санкції прописані в Києві. Це оператори державних лотерей – компанії М.С.Л. і «Патріот», які фактично контролюють український лотерейний ринок.
Незважаючи на українську прописку обидві компанії мають російське коріння і приносять прибуток тамошнім власникам. У випадку з «Патріотом» – це родина російського бізнесмена Олега Бойка. Згідно з рішенням РНБО їм загрожує блокування активів, заборона виведення коштів за кордон, зупинення економічних операцій та інше. Незалежно від справжніх мотивів РНБО можна передбачити переділ на ринку.
Також загрожує українській безпеці «Лабораторія Касперського». Можливо, приводом для включення стала стаття в Bloomberg про зв'язок компанії з ФСБ.
Вибірковість правосуддя
Логіка української влади не завжди зрозуміла. Приміром, під санкціями опинилися Севастопольський та Керченський порти, або Євпаторійський авіаремонтний завод, які почали працювати як російські підприємства.
Це свідчить про те, що під санкції насправді мали б потрапити набагато більше підприємств, приватних чи державних.
В Криму продовжують роботу ціла низка торгових та промислових компаній. Від торгівельних мереж до великих підприємств.
Приміром, не потрапили під санкції державна «Масандра», «Кримський титан» Дмитра Фірташа та «Севастопольський морзавод», який раніше належав Петру Порошенку, а нещодавно був фактично включений до «Об’єднаної суднобудівної компанії». Або керченський «Залів», який начебто «віджали» у Костянтина Жеваго чи підприємства Ріната Ахметова – відділення «Укртелекома» та «Крименерго».
