Статьи

Ефект від земельної реформи повинні відчути різні сектори економіки. У тому числі реформа впливатиме на банківський сектор.

За словами економіста IMF Group Київ Михайла Кухара, відсутність можливості брати кредити під основний актив та засіб виробництва була однією з причин 20-літнього кредитного голоду вітчизняного сільського господарства. Банки мають вільну ліквідність у розмірі майже 60 млрд дол. Ці кошти — це невидані для реального сектору економіки кредити, у тому числі позики, не видані фермерам.

ЕП з'ясувала, які банки є основними кредиторами аграрного сектору, хто кредитує агрохолдинги, а хто — фермерів, на кого фінансові установи переважно працюють, і на що вони розраховують після проведення земельної реформи.

Вигідні клієнти

Аграрний ринок та ІТ є одними з основних секторів, з якими банки активно співпрацюють. Проте майже усі банки кредитують переважно великі аграрні холдинги.

«Ми не кредитуємо малих фермерів, бо не відчуваємо себе як банк достатньо захищеними на цьому ринку. У малих фермерів нема достатніх застав та ліквідності для кредитування, але ми працюємо з великими компаніями», — визнає голова правління Правексбанку Тарас Кириченко.

З якими банками співпрацюють аграрні холдинги

«Великі аграрні компанії торгують по всьому світу. Відповідно, вони мають можливість отримувати фінансування безпосередньо на європейських фондових ринках і в найбільших іноземних банках, включаючи відомі міжнародні фінансові інститути — ЄБРР, МФК, Європейський інвестиційний Банк. Якщо вони і залучають фінансування в Україні, то у відносно незначних обсягах і, в основному, для закриття короткострокових потреб», — каже начальник управління корпоративного фінансування «ОТП банку» Роман Данилюк.

Частка нових кредитів, законтрактованих банком з представниками аграрної сфери, у 2015 році досягла 31% від загального обсягу підписаних угод з юридичними особами, у 2016 році — 48%.

У 2017 році банк запровадив проект «Агрофабрика», який «випускає» швидкі кредитні рішення за один день і видає гроші аграріям на дев'ятий робочий день після отримання документів.

Є фінансові установи, які кредитують середніх та малих фермерів. Зокрема, це Кредобанк та банк «Креді агріколь». Серед відносно нових гравців — банк «Кредит Дніпро».

«Аналізуючи сектори економіки України, ми визначили агробізнес як один з перспективних. Ми залучили консультантів, розробили продукти й методики оцінки ризику, навчили персонал. Сьогодні 35-40% кредитів у сегменті малого та середнього бізнесу видаємо аграріям», — каже виконавчий директор напрямку корпоративного бізнесу і малого та середнього бізнесу ПАТ «Кредобанк» Євген Заїграєв.

За словами директора департаменту підтримки агробізнесу «Креді агріколь банку» Наталії Порвіної, компанії цього сегменту зарекомендували себе як відповідальні та надійні позичальники.

«Кредитний портфель великих аграрних компаній у нашому банку становить близько 250 млн грн. У 2016 році ми вирішили переглянути власні стратегічні напрями діяльності і дійшли висновку, що наш цільовий сегмент — невеликі за розміром, від 500 га до 5 тис га, господарства», — зазначає заступник голови правління банку «Кредит Дніпро» Андрій Мойсєєнко.

Банкір також наголошує, що зараз основне завдання — продовжувати знижувати вартість кредитування.

Також аграрні компанії є важливими клієнтами для державних банків.

«Для нас кредитування аграрного сектору — один з пріоритетних напрямків. Це обумовлено стратегічним значенням галузі для країни: 12% ВВП і третина загальної експортної виручки у 2016 році. Це робить агросектор одним з найцікавіших секторів вітчизняної економіки», — каже голова правління Укргазбанку Кирило Шевченко.

Загалом фінансисти впевнені, що рано чи пізно земельна реформа відбудеться, тому працювати з клієнтами-аграріями необхідно вже зараз. Мовляв, після земельної реформи конкуренція за таких позичальників посилиться.

Ризикований клієнт

Разом з тим, аграрні клієнти найбільш ризикові. Так, кейси кредитів агрохолдингів «Мрія» чи «Урожай», які не повертали банкам десятки мільйонів, відомі усій країні. Тривають суди між Ukrlandfarming Олега Бахматюка та Укрсоцбанком.

Одним з найбільших боржників державного Ощадбанку є агрохолдинг «Креатив».

«Триває виконавче провадження із стягнення 100 млн грн та 22 млн дол з Максима Березкіна, колишнього власника боржника. Державний виконавець намагається в судовому порядку заборонити Березкіну виїзд за кордон. Банком із залученням зовнішніх юридичних радників проводиться робота з пошуку за кордоном активів, що належать родині Березкіних. Загалом банк супроводжує близько 30 судових процесів за цим проектом», — кажуть в Ощадбанку.

Ще один великий боржник Ощадбанку — компанія «Урожай», що входить до групи Lauffer колишнього депутата-»регіонала» Олександра Лєщинського.

Депозити перетечуть у землю

Є ризик, що за перший рік земельної реформи частина депозитів перейде з банків у землю. Деякі українці можуть вирішити, що вкладати кошти у землю як актив вигідно — так само, як зараз вони вкладають кошти у квартири.

Проте банкіри не вважають це проблемою, бо відкритість ринку землі згодом компенсує можливий перехід частини вкладів у земельний ресурс.

«Після реформи земля вступає у повноцінні товарні відносини. Вона зможе бути предметом застави та додаткових забезпечень. Банкірам вигідно, щоб земля була залучена у ринкові операції. Це дасть можливість збільшити обсяг кредитування, а земля буде використовуватися як актив для залучення ресурсів», — каже голова ради Незалежної асоціації банків України Роман Шпек.

Ще одним ризиком є виникнення на «земельному» кредитуванні «бульбашки». Так було з іпотекою, коли десятки тисяч клієнтів не змогли виконувати свої зобов'язання перед банками, а держава мусила ухвалити рішення про мораторій на продаж іпотечної застави.

«За останній час багато чого змінилося і в банках, і в регулюванні ринку кредитування. Змінена методологія оцінки ризиків, є багато нових застережень, які не дозволять створити нову «бульбашку», — запевняє Шпек.

Він додає, що проблема з іпотекою пов'язана не лише з кредитуванням, а також із загальноекономічною кризою, нерозумною грошово-кредитною політикою, накопиченням інфляційних ризиків, девальвацією. «Тепер — інша ситуація, а будь-які обмеження на ринку унеможливлюють кредитування та нормальне функціонування ринку», — додає Шпек.

«Банки не можуть знайти «хороших» позичальників, і одна з причин — людям нема що передати у заставу. Зрозуміло, що при знятті мораторію українські селяни і фермери стануть де-юре володарями активів із стартовою вартістю 3,3 млрд дол. Це — моментальне розширення доступу всіх фермерів до фінансових ресурсів», — додає економіст Михайло Кухар.