5 жовтня 2016 року повинні набрати чинності закони «Про органи та посадових осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» та «Про виконавче провадження».
Ці акти запроваджують новий інститут виконання судових рішень — приватних виконавців.
Норми, що стосуються діяльності приватних виконавців, наберуть чинності не одразу, а через три місяці.
За цей час Міністерство юстиції планує провести кваліфікаційний іспит для осіб, які виявлять бажання стати приватними виконавцями.
Небюджетна система примусового виконання судових рішень як альтернатива державним судовим виконавцям або ж як така, що існує лише в приватній формі, функціонує в багатьох країнах Європи і має низку переваг.
Найголовніша з них — мотивація приватного судового виконавця та відсутність необхідності утримувати систему примусового виконання всім платникам податків, які, можливо, ніколи не були ні стягувачами, ні боржниками за судовим рішенням.
У країнах, де була запроваджена приватна чи змішана система примусового виконання, показник реального стягнення за рішеннями судів виріс в рази. Крім того, найбільша частина скарг до Європейського суду з прав людини на невиконання судових рішень надходить з країн з державною формою виконання.
Однак реформа не викликає захоплення у боржників. Вона непопулярна як серед громадян, які мають заборгованість за комунальні послуги, так і серед великого бізнесу, який також має борги перед банками та контрагентами.
Попри всі страхи, які озвучуються в соціальних мережах, можна впевнено стверджувати: приватні виконавці не матимуть нічого спільного з колекторами.
До того ж, боржники за комунальні послуги приватним виконавцям будуть фінансово нецікаві, оскільки винагорода, отримана за виконання такої категорії рішень, не покриє приватному виконавцю навіть витрат на утримання офісу.
За задумом ідеологів реформи, приватні виконавці здебільшого будуть займатися боргами, що виникають в результаті приватноправових спорів, що дозволило б дещо розвантажити Державну виконавчу службу та пожвавити економічний обіг.
Більш того, деякі експерти пропонували виключити з підвідомчості приватних виконавців стягнення з фізосіб, щоб уникнути спекуляцій на цьому ґрунті.
Разом з тим у Верховній Раді 5 вересня 2016 року був зареєстрований проект закону про внесення змін до деяких актів щодо запровадження європейських стандартів захисту прав власності та економічних інтересів громадян та інвесторів.
Як йдеться в пояснювальній записці, проект розроблено з метою захисту прав власності під час реєстраційних дій, посилення адміністративної та кримінальної відповідальності суб'єктів реєстраційних дій, учасників незаконної змови.
Законопроект також пропонує доповнити закон «Про виконавче провадження» нормами про те, що приватний виконавець не може здійснювати примусове виконання рішень, за якими сума стягнення становить 6 млн грн і більше або еквівалентну суму в іноземній валюті, якщо строк зайняття ним діяльністю приватного виконавця становить менше одного року; 20 млн грн і більше або еквівалентну суму в іноземній валюті, якщо строк зайняття ним діяльністю приватного виконавця становить менше трьох років.
Оскільки цей строк згідно із законопроектом слід відраховувати від дати внесення особи до Єдиного реєстру приватних виконавців, то фактично мова йде про мораторій на стягнення приватними виконавцями великих сум на три роки.
Можна було б зрозуміти, якби депутати намагалися заборонити приватним виконавцям стягувати борги за комунальні послуги.
Так, Юлія Тимошенко внесла законопроект щодо заборони звернення стягнення на єдине житло боржника або його частку, якщо таке стягнення необхідне для забезпечення боргових зобов'язань за житлово-комунальні послуги.
В даному випадку мова йде про заборону стягнення приватним виконавцям коштів з великого бізнесу. Навіщо це робиться? На жаль, хабарі державним виконавцям даються не тільки за прискорення виконання рішення, а й за бездіяльність.
Крім того, на державного виконавця нескладно вплинути, маючи добрі стосунки з його керівником або з керівником його керівника. З незалежним професіоналом, який буде на боці стягувача, домовитися буде набагато складніше, оскільки така особа опікуватиметься своєю репутацією на ринку.
На жаль, в Україні поняття «бізнес» часто збігається з поняттям «політика», і на захист свого бізнесу політики стають швидше, ніж на захист інтересів громадян.
