За період з 1 вересня 2015 року по 31 січня 2017 року обсяг реалізованої продукції ДП «Завод «Електроважмаш» британським компаніям «Industrial Field Limited» та «Pitfield Traders Ltd» склав понад 1,55 млрд. грн., або понад 75% від всього обсягу.
Ці дані стали відомі з аудиторського звіту, що є у розпорядженні «Харківського антикорупційного центру».
Розрахунки з цими фірмами проводяться в російських рублях. Британські компанії виконують посередницькі функції. Реально обладнання поставляється з Харкова напряму до підприємств на території Російської Федерації ООО «Элмаш-ЛТО», «Энергоэнжам», ООО «АЕ5000» та інш.
За даними британського реєстру, «Industrial Fields Limited» до 21 грудня 2015 р. називалася «ATG Overseas Ltd».
Ця компанія, зареєстрована в Лондоні у 2005 р. на домініканський офшор «West-East Plc», відома як постачальник «Електроважмашу» принаймні з 2011 р.
Вона змінила назву після виходу розслідування програми «Схеми» про контракти заводу.
У 2005-2006 рр.. фірмою керував москвич Андрій Соболєв. До лютого 2013 р. директором значилась москвичка Ольга Курлаєва, а потім – Edward Petre-Mears.
За даними британської газети «The Guardian», Едвард Петре-Мірс та його партнер Сара Петре-Мірс представляють одну з найбільших у світі імперій офшорних компаній, де вони діють від імені анонімних клієнтів. Вони відомі як директори понад 2000 компаній. Як повідомив пресі директор британського реєстраційного агентства, Петре-Мірс мають подвійне громадянство островів Сент-Кіттс і Невіс. Журналісти з’ясували, що одним із клієнтів Петре-Мірс є російський мільярдер Володимир Антонов.
Нарешті, у грудні 2015 р. директором став Тоні Петров Алексієв (Toni Petrov Aleksiev) із Болгарії 1966 р. нар. Він очолював московське представництво АО «Динамо» АО Болгарія, якого наразі немає в російському реєстрі юросіб. Однак за його адресою досі прописане ТОВ «Динамо Групп» Ольги Алексієвої.
Із квітня 2016 р. власником більше 75% «Industrial Fields Limited» значиться росіянка Жанна Колеснікова 1967 р. нар. із Казахстану.
Уже під новою назвою компанія отримала підрядів заводу на 463,39 млн руб.
Нагадаємо, у 2015 р. тодішній міністр економрозвитку Айварас Абромавічус домігся звільнення Володимира Глушакова з посади директора «Електроважмашу». Тоді стало відомо, що експортні потоки державного заводу були заведені на британські фірми «Pitfield Traders» і «ATG Overseas», а ті за більшою ціною перепродували продукцію «Електроважмашу» російській фірмі «Елмаш-ЛТО» для подальшої реалізації у Росії. Нині в.о. директора «Електроважмашу» є Дмитро Костюк, який був замдиректора заводу при Глушакову. Однак кадрова ротація не змінила експортної схеми і продукція «Електроважмашу» продовжувала йти через британські фірми на адресу «Елмаш-ЛТО».
Як пояснив аудиторам заступник директора заводу з юридичних питань Данилін Є.Ю, підприємство з 2004 року намагалося вийти на російський ринок щодо постачання продукції для будівництва та модернізації тепловозів та електровозів. Найзначнішим виробником тепловозів в Росії є ЗАТ «Трансмашхолдінг».
«Протягом перемовин, що проводились між підприємствами з боку ТМХ було запропоновано залучити посередників, які б мали можливість взяти на себе всі ризики та виконання додаткових функцій, що не можуть бути використані з боку ДП «Завод «Електроважмаш». На роль посередників були запропоновані Industrial Field Limited та Pitfield Traders Ltd», - заявив Данилін.
Ось такий бізнес у держпідприємства з країною-агресором через британські офшори, який активно продовжується й зараз. За даними джерела у митниці, в 2017 році «Електроважмаш» відвантажив на ці два британських підприємства товарів на суму майже 37,5 млн. дол.. що в еквіваленті близько мільярда гривень. Більше того, це складає близько 90 % всіх експортних операцій ЕТМ.
Тож через чотири роки війни, одне з головних держпідприємств Харкова не тільки повністю залежить від росіян, але й «ганяє» кошти через офшори по їх вказівці.
