Тиск громадянського суспільства – надважливий інструмент у боротьбі з корупцією в Україні поряд із нормативно-правовим забезпеченням та спеціалізованими антикорупційними органами.
Можна сказати, що антикорупційна реформа в Україні не тільки стартувала, а й знаходиться уже практично на половині свого шляху – принаймні в інституційному плані: прийняте антикорупційне законодавство, створені спеціалізовані антикорупційні органи НАБУ, САП, НАЗК, активно обговорюється необхідність створення антикорупційних судів.
Проте, як відомо, Бог любить трійцю.
І сьогодні виглядає так, що роль громадянського суспільства в майбутніх антикорупційних успіхах несправедливо недооцінюють. І так само несправедливо недофінансовують.
Адже саме громадянське суспільство і є найбільш зацікавленим в тому, аби таки забити останнього цвяха в домовину з корупцією і поховати її раз і назавжди.
Зважаючи на кількість закордонних грантів, що видаються українським громадським організаціям на реалізацію проектів по боротьбі з корупцією, схоже, цю істину добре розуміють наші закордонні партнери, які налаштовані протягнути Україні свою руку допомоги.
Одним з найсвіжіших підтверджень цьому є втілення так званої «Антикорупційної ініціативи ЄС в Україні», що стартувала 1 лютого і фінансуватиметься Єврокомісією ( 15 мільйонів євро) спільно з Міністерством закордонних справ Данії – (1,34 мільйонів євро). Нагадаємо, саме Данія очолює рейтинг Transparency International.
На думку українського уряду, реалізація даної ініціативи дозволить забезпечити:
– ефективне, професійне та незалежне функціонування новостворених установ, відповідальних за боротьбу з корупцією;
– навчання персоналу кращим європейським практикам;
– зміцнення спроможності органів юстиції до винесення судових рішень у справах про корупційні діяння у незалежний та неупереджений спосіб;
– удосконалення нормативно-правової бази;
– ефективний механізм контролю за процесом імплементації антикорупційних реформ з боку Верховної Ради та зміцнення спроможності до проведення антикорупційної експертизи законопроектів;
– зміцнення спроможності громадських організацій та засобів масової інформації до виявлення та розслідування конкретних випадків здійснення корупційних діянь;
– підвищення ступеню поінформованості громадян про корупційні механізми та антикорупційну діяльність, демонстрацію успішних прикладів боротьби з корупцією на місцевому рівні.
Довідково: за даними офіційного представництва ЄС в Україні, метою антикорупційної ініціативи ЄС є посилення спроможності новостворених антикорупційних інституцій і зміцнення зовнішнього контролю за процесом реформ з боку Верховної Ради, громадянського суспільства та медіа.
Отже, тріадне бачення європейців щодо шляхів викорінення корупції у нашій країні можна побачити, проаналізувавши напрямки, на які націлена «Антикорупційна ініціатива».
У прес-релізі Представництва Європейського Союзу в Україні від 1 лютого 2017 року йдеться про те, що вона складається з трьох елементів:
1. Посилення спроможності новостворених антикорупційних інституцій щодо ведення розслідувань, здійснення кримінальних переслідувань та покарань випадків корупції. Підтримка «Антикорупційної ініціативи» в даному напрямку стосуватиметься як експертного потенціалу та підготовки, так і ІТ-підтримки.
2. Зміцнення спроможності парламентського комітету з питань запобігання й протидії корупції стосовно дослідження законодавства у сфері боротьби з корупцією та слідкування за впровадженням реформи. Основним моментом у даному напрямку роботи «Антикорупційної ініціативи» стане створення Консультаційної ради міжнародних експертів.
3. Сприятиме залученню громадянського суспільства та медіа в антикорупційну діяльність. Громадянське суспільство отримуватиме підтримку за допомогою спеціальних грантів.
Відомо, що в рамках «Антикорупційної ініціативи» уже розпочав свою роботу спеціальний програмний офіс на чолі з Екою Ткешелашвілі, до якого увійшли як українські, так і європейські експерти.
Підводячи риску під усім вищезазначеним, можна виокремити два основні моменти.
По-перше, будемо сподіватися, що «Антикорупційна ініціатива ЄС в Україні» таки підсилить ефект від реформ, які сьогодні намагається втілити в життя Україна. По-друге, подібні ініціативи сприяють розбудові в нашій країні так званого «третього сектора» (громадянського суспільства) та зміцненню серед українців розуміння його значимості, адже інститут громадянського суспільства в Україні відверто слабкіший у порівнянні з Європою.
Хоча всім дуже добре відома істина про те, що всі справді якісні зміни повинні починатися і бути підтримані саме знизу.
