Верховна Рада ухвалила низку актів, які передбачають зменшення кількості перевірок бізнесу контрольними органами та чітке планування таких заходів. Чи полегшать нові закони життя малого та середнього бізнесу?
Неефективне державне управління та обтяжливе державне регулювання створюють значні проблеми для малого та середнього бізнесу.
За словами підприємців, розвивати бізнес складно, коли їм заважають податкові, пожежні, санітарно-епідеміологічні та архітектурно-будівельні перевірки.
Новою спробою реформувати систему стало ухвалення Верховною Радою 3 листопада 2016 року низки законопроектів.
Серед них — акти «Про внесення змін до закону «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вдосконалення законодавства у сфері державного нагляду (контролю)» та «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
За новим законодавством передбачається чітке планування та зменшення кількості перевірок бізнесу органами державного нагляду, конкретизація та звуження переліку підстав для проведення позапланових перевірок, розширення прав тих, кого перевіряють, конкретизація принципів державного нагляду.
Водночас до кінця 2017 року планується запровадження мораторію на планові перевірки більшістю органів державного нагляду.
Негативний вплив державного втручання на бізнес підтверджують результати комплексного дослідження «Щорічна оцінка ділового клімату» Annual Business Climate Assessment — ABCA. Дослідження проводив Інститут економічних досліджень та політичних консультацій у листопаді 2015 року — січні 2016 року в рамках Програми USAID «Лідерство в економічному врядуванні».
Дані ABCA показують, наскільки обтяжливий для малого та середнього бізнесу державний контроль. Ситуація з державним наглядом дозволяє зробити певні припущення та висновки щодо запровадження нового законодавства.
У 2014 році бізнесові кола з великим ентузіазмом сприйняли запровадження мораторію на проведення перевірок контрольними органами. Разом з тим, мораторій не означав повного звільнення підприємців від спілкування з представниками органів державного нагляду.
За даними дослідження, у 2015 році перевірки проходило кожне друге мале та середнє підприємство. Здебільшого бізнес інспектували органи пожежної охорони — про такі перевірки повідомили 22% бізнесменів. З податківцями мали справу 18% підприємців, із санітарно-епідеміологічною службою — 10%.
Скільки часу бізнес витрачає на перевірки
Мораторій не вирішив проблем з обтяжливістю державного нагляду у 2015 році: підприємці, які потрапили під перевірки, мали значні часові та фінансові витрати.
В середньому органи державного нагляду перевіряли фірми чотири рази на рік, хоча 23% компаній повідомили, що їх перевіряли частіше. На проходження усіх перевірок підприємство витрачало в середньому 14 днів на рік.
Перевірки на підприємствах з десятьма і менше працівників протягом року тривали близько семи днів, на малих підприємствах, 10-50 працівників, — 14 днів, на середніх, 50-250 працівників, — 27 днів. Багато це чи мало?
Схоже, законотворці визнають: бізнес витрачає надто багато часу на державний нагляд. Нові закони покликані скоротити середню частоту і тривалість перевірок.
Залежно від групи ризику, до якої віднесена діяльність підприємства, законопроект встановлює максимальні обмеження на періодичність планових перевірок органами державного нагляду: не частіше одного разу на два, три або п'ять років.
Водночас визначені чіткі обмеження на строки їх здійснення: сумарна тривалість протягом року не може перевищувати тридцяти робочих днів, а у випадку суб'єкта малого підприємництва — п'ятнадцяти робочих днів.
Змін щодо проведення позапланових заходів законопроект не передбачає: гранична тривалість однієї такої перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а стосовно малих підприємств — двох робочих днів.
Разом з тим, новий законопроект не дозволяє проводити повторну позапланову перевірку з однієї і тієї ж причини. Таким чином, визначення максимальних меж частоти та тривалості, а також недопущення повторних перевірок дозволять у 2017 році скоротити середні показники заходів нагляду.
Скільки штрафів сплачував бізнес після перевірок
Про обтяжливість перевірок для бізнесу свідчать і його грошові витрати. За повідомленнями підприємців, у 2015 році кожна третя перевірка закінчувалася сплатою штрафів. Також були випадки неофіційних платежів (хабарів) і конфіскації продукції — відповідно 6% і 1% малих та середніх підприємств.
У 2015 році середній розмір штрафів становив 21 550 грн, а загальні річні витрати в ході перевірок — 33 140 грн. Враховуючи ціну робочого часу, яку автори дослідження розрахували на основі усереднених показників зарплати у регіонах, сумарна вартість проходження підприємством перевірок становила 40 940 грн.
Прийняті акти не визначають граничних рівнів штрафів, тож складно передбачити, чи зміняться тепер витрати в ході перевірок. Разом з тим, закон забороняє контролерам встановлювати планові показники стягнень, як це нерідко траплялося раніше. Можна припустити, що це обмежить частоту накладання санкцій.
Що з податковою
Зменшить тиск на бізнес і мораторій на проведення планових заходів до кінця 2017 року. Разом з тим, мораторій не поширюватиметься на деякі види нагляду, в тому числі на перевірки ДФС і Державною фінансовою інспекцією.
Їх, як і раніше, обмежують зміни до Податкового кодексу від 28 грудня 2014 року: перевірятися не будуть підприємства з дохідністю за попередній рік до 20 млн грн. Тим не менше, фіскальні перевірки залишаються найбільш обтяжливими для бізнесу з точки зору витрачених часу та коштів.
Відповідно до дослідження, кожне мале та середнє підприємство податківці перевіряли у 2015 році в середньому два рази і витрачали на це щоразу близько восьми днів. При цьому майже половина (43%) малих та середніх підприємств після перевірки ДФС була вимушена сплатити штраф.
Для порівняння: під час перевірок Міністерством екології та природних ресурсів штрафні санкції застосовувалися до 32% фірм, Державною архітектурно-будівельною інспекцією — до 27%, іншими установами — до 20%. Ці органи провели значно менше перевірок, ніж ДФС, відповідно, меншими були і витрати.
Проблема часто полягає не у частоті податкових перевірок, а у розмірах штрафів за помилки, що накладаються на підприємців. Суми, які бізнес змушений платити за формальні помилки, котрі не впливають на виконання податкових зобов'язань, становлять серйозну перешкоду для малих та середніх підприємств.
Підприємці, які взяли участь у фокус-групових обговореннях в рамках цього дослідження, пояснюють, що навіть незначні погрішності у звітності зумовлюють величезні штрафи: «Коли здаєш звіт, тобі не кажуть про помилки. Це з'ясовується вже під час перевірки, коли всі терміни минули, і вам нарахували штраф».
Це підтверджують цифри. Лише 8% опитаних підприємців кажуть про труднощі внаслідок частих податкових перевірок, тоді як розмір штрафів за помилки є проблемою для 45% бізнесменів. Штрафи за помилки є однією з основних перешкод, з якими стикаються підприємці в ході податкового адміністрування.
Хоча мораторій, який продовжили до 2017 року, не поширюватиметься на перевірки податковою, позитивні зрушення у цьому напрямку є.
Досі особливості здійснення державного нагляду фіскальною службою визначав Податковий кодекс. Відповідно ж до прийнятого законопроекту, на перевірки податковою поширюватиметься закон «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Це уніфікує відносини держконтролю та зменшить обтяжливість останнього для малих та середніх підприємств.
Мораторій-2015 vs мораторій-2016-2017
Очевидно, що для полегшення ведення малого та середнього бізнесу в Україні необхідне реформування чинної системи державного нагляду.
Прийняті законопроекти не тільки конкретизують підстави та порядок проведення перевірок, а й вимагають більшої прозорості та звітності від контрольних органів. Очікуються зміни у відносинах «інспектор — підприємець».
У випадку виникнення суперечок стосовно норм законодавства рішення мусить прийматися на користь підприємця, також передбачається консультування органами державного нагляду. Водночас, ці положення були і в попередніх редакціях закону «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», однак досі не розроблені механізми їх реалізації.
Також наявність особливостей здійснення державного нагляду в окремих сферах вимагає узгодження норм закону з відповідними актами у цих сферах.
Продовження мораторію на планові перевірки так само не вирішить усіх проблем з державним наглядом, однак, безперечно, матиме позитивний ефект.
Приклад 2015 року показує, що обмеження на перевірки добре вплинуло на ситуацію. За даними «Щорічної оцінки ділового клімату», вшестеро більше компаній відзначили спрощення ситуації з державним наглядом — 42% проти 7%.
Вплив мораторію-2016-2017 може бути меншим, ніж у 2015 році, адже він стосується планових перевірок і не поширюється на низку державних органів.
