Місяць перерви в засіданнях Верховної Ради скінчився. Поки що зарано робити висновки, чи вплинув цей час на конфігурацію політичних сил, але вже можна впевнено стверджувати, що стиль роботи парламентаріїв жодних змін не зазнав.
Коли місяць тому депутатів відправили на відпочинок (хоча прихильники канікул уперто називають їх роботою в округах та комітетах), здатність парламенту ухвалювати будь-які серйозні рішення дорівнювала нулю. Нардепи послідовно провалили кілька важливих питань: призначення аудиторів у НАБУ, новий закон про Конституційний Суд, зміну критикованого зусібіч закону Савченко. Перерва дала час для нових домовленостей, щоб подолати кризу в Раді.
Якщо їх і вдалося досягти, то народні обранці мають не так уже багато часу, аби це продемонструвати. Старт політичного сезону в травні можна також вважати епілогом попереднього. Нинішня шоста сесія Ради завершиться вже в середині липня. Опісля парламент може розійтися ще раз, тепер до вересня. За час, що лишився, депутати матимуть тільки чотири пленарні тижні для голосувань, перший із яких уже минає.
Перші дні роботи ВР показали, що очікувати якісних змін навряд чи варто. Це стало очевидно ще в понеділок на погоджувальній раді. Риторика та зміст заяв представників різних фракцій не стали іншими. Наприклад, представник «Батьківщини» Сергій Власенко повторював давні тези своєї партії: запроваджувати ринок землі не можна в жодному разі, здійснювати пенсійну реформу на вимогу МВФ також. Натомість слід скасувати нещодавно ухвалений закон про ринок електроенергії, адже це веде до зростання тарифів. Не відставав і лідер іншої тепер опозиційної політсили Олег Ляшко, критикуючи ті ж таки речі. Цікаво, що навіть заява про відставку голови Нацбанку Валерії Гонтаревої, якої мало не щодня вимагали в партії Ляшка, не позначилася на риториці політика, бо «це ні до чого не приведе без зміни грошово-кредитної політики».
«Самопоміч» в особі лідера фракції Олега Березюка намагається зберегти баланс між впаданням у популізм слідом за колишніми колегами по коаліції та збереженням іміджу опозиційності до влади. Свідченням цього є позиція щодо ринку землі: треба відкласти рішення на кілька років, щоб перед тим створити умови для аграріїв, які за цей час накопичать гроші й почнуть конкурувати з олігархами та міжнародними корпораціями.
Навіть союзний із Банковою «Народний фронт» продовжив «давню пісню» про необхідність ухвалення закону щодо спецконфіскації. Ця епопея триває понад рік. Нині на розгляді в Раді вже третій законопроект на цю тему, інші два були відкликані через значні корупційні ризики. У грудні НФ навіть шантажував БПП саботажем голосування за бюджет у разі провалу відповідного закону. На думку голови фракції Максима Бурбака, найкращим свідченням потрібності ухвалення закону є нещодавня конфіскація понад $1 млрд коштів Віктора Януковича. Щоправда, Бурбак не пояснив, як це вдалося зробити в умовах відсутності настільки необхідного закону про спецконфіскацію.
За словами нового небагатослівного голови фракції БПП Артура Герасимова, за попередній місяць не визначилися з кандидатурами на посаду майбутнього голови Національного банку та нового уповноваженого ВР з прав людини (каденція нинішнього омбудсмена Валерії Лутковської завершилася 27 квітня). Ці питання розглянуть «найближчим часом».
Незважаючи на ці заяви, у перший день роботи в залі депутати вирішували зовсім інші питання. Зокрема, позбавили мандата нардепа Андрія Артеменка. Раніше президент припинив громадянство уже колишнього народного обранця від Радикальної партії через наявність у нього паспорта громадянина Канади (увагу до себе пан Артеменко, щоправда, привернув не так заокеанським паспортом, як дивними «мирними ініціативами» щодо передачі Криму в оренду Росії в обмін на зняття санкцій).
Інша тема, до якої звелися дискусії в перший день роботи ВР, — георгіївська стрічка. А саме ініціатива депутата від «Народного фронту» Антона Геращенка законодавчо її заборонити. Зрештою парламентові надвечір це зробити вдалося. Віднині за виготовлення й носіння помаранчево-чорних стрічок каратимуть штрафом до 5 тис. грн. Однак перед ухваленням закону здійняти галас навколо нього встигли всі зацікавлені сторони. Депутат від Опозиційного блоку Нестор Шуфрич навіть звертався до совісті й історичної пам’яті — цього разу про тих, хто воював у лавах російської армії під час Першої світової, Кримської та інших воєн. Мовляв, забороняючи стрічку, українці відмовляються від цих своїх предків.
Водночас за обговореннями цих тем, а потім і новини про заборону низки російських сайтів непомітними залишаються куди важливіші питання, що їх депутати відкладають уже не перший місяць і навіть рік. Наприклад, минає вже три роки, як не можуть змінити склад ЦВК, термін повноважень якої вичерпався. Досі не врегульовано статусу окупованих територій. Понад те, незрозуміла й доля нинішнього Закону «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей», який у 2014-му ухвалювали терміном на три роки. Нарешті, немає жодних пояснень, як саме депутати збираються вирішувати вже згадані питання з аудиторами НАБУ та законами, необхідними для продовження судової реформи. Зокрема, вже в середу не змогли зібрати кворум на засіданні антикорупційного комітету, який мав розглянути питання аудиторів, а також законопроект про підвищення ефективності НАЗК.
Замість відповідей на всі ці запитання нардепи вже в перші дні роботи втрапили у скандали. Один із них пов’язаний із законопроектом № 6220 — про внесення змін до ЄРДР щодо відкриття досудового розслідування. Противники документа попереджають, що в разі його ухвалення слідчі органи не матимуть права відкривати нові розслідування, якщо аналогічні вже були органами закриті. Таким чином влада може нівелювати роль НАБУ, закриваючи схожі справи через нібито контрольовану ГПУ. Інший скандал пов’язаний із запропонованими нардепом від групи «Відродження» Віктором Бондарем правками до законопроекту «Про кібербезпеку». Норми можуть заблокувати діяльність системи закупівель ProZorro. Аналогічні правки Бондар уже вносив до іншого законопроекту в лютому, однак тоді вони не пройшли. З огляду на це нинішні події можна назвати як прологом нового політичного сезону, так і епілогом попереднього. Хоча неважливо, як саме, адже ходіння по колу не має ані початку, ані кінця.
