Харківські умільці спустошення бюджету запатентували спосіб ремонту трамвайних переїздів, щоб ніхто крім них не претендував на вже розпиляні півмільярда і майбутні тендери.
Харків не перестає дивувати. З одного боку, здавалось би – інтелектуальний центр України. З іншого – використовує настільки банальні схеми, що правоохоронці їх, певно, не розслідують до кінця лише через те, що соромно буде про них на суді розповідати.
Але як-то говориться в популярному анекдоті: «Дура – дурою, а свою десятку в день маю».
Правда, в даному випадку йдеться не про десятку, а про кількасот мільйонів гривень, які витекли з бюджету нехитрим способом.
Суть полягає в тому, що у Харкові останніми роками дуже люблять ремонтувати трамвайні переїзди. Тільки-от долучитись до приємної процедури освоєння грошей може далеко не кожна фірма. Річ у тому, що харків’яни ремонтують переїзди унікальним способом.
Місцева мерія вимагала, щоб переможці використовували «безбаластну технологію з устроєм залізобетонної підрейкової основи із використанням залізобетонних плит з готовими рейковими каналами».
І як неважко здогадатись, саме таку плиту запатентували правильні люди, а саме: Вадим Сингуцький, Олександр Наумович Водовозов, Євгеній Наумович Водовозов, Олексій Палант та Микола Чепурко. Усі ці люди причетні до фірм, які перемагали на тендерах по ремонту трамвайних переїздів та колій. Ну, а Євгеній Водовозов працює заступником Харківського міського голови й курує Департамент інфраструктури, який і проводить торги.
Далі, як то кажуть, можна і не продовжувати. Але давайте все-таки вразимось кількості грошей, витягнутих з кишень харків’ян у такий нехитрий спосіб. Спершу про загальний обсяг.
За 5 років чиновники Кернеса розіграли рейкових підрядів на 615 млн грн.
| Фірма | Засновники |
Сума виграних тендерів |
| ТОВ «Транс-Техно-Сервіс» |
Микола Адаменко, підписант – Ірина Ладиженська. Раніше серед директорів були Вадим Сінгуцький та Олексій Палант. |
12,45 млн. грн. у 2011 році |
| ТОВ «ВСП «Констракшн» |
Микола та Олена Чепурко, директор – Антон Палєй. Раніше серед засновників були Вадим Сінгуцький, Даниїл Сінгуцький, Дмитро Ільченко. |
386,73 млн. грн. у 2012-2015 роках |
| ТОВ «СК СТС» |
Андрій Сукесов, Сергій Кудрявцев. Раніше засновником був Антон Палєй |
190,21 млн. грн. у 2016 році |
| ТОВ «Елавтопас» | Ольга Голінка, директор – Ірина Ладиженська | 26,32 млн. грн. у 2016 році |
Порівняємо ціни з іншими регіонами. Наприклад, у Запоріжжі провели тендер на реконструкцію 565 метрів дороги. Підрядник мав замінити асфальтобетонне покриття з розширенням проїжджої частини, трамвайну колію за безшумною технологією, контактну мережу, бортові камені, зливові комунікації; облаштувати тротуари, газони, тощо. Вартість погонного метра дороги склала близько 30 тис. грн. У Харкові втричі дорожче вкладали самі лише рейки. Все інше – робили окремо.
Слово «втричі» з’являється і в іншій історії.
У реєстрі судових рішень, є ухвала, яка стосується «ВСП «Констракшн». Виявилося, що у червні 2015 року ця фірма ввозила з Польщі 20 тонн трамвайних рейок. Водій надав митнику рахунок, згідно до якого вартість товару становила 60 тисяч євро. Однак разом він віддав і фактуру VAT/Invoice, згідно до якої вартість того ж самого товару становила 19 тисяч євро. Як бачимо, різниця становить тих самих три рази.
Нижча ціна з митниці, до речі, цілком відповідає ринковій, оскільки корелюється з вартістю українських рейок Т-62. А для реконструкції харківських переїздів вкладались польські рейки (ArcelorMittal Poland S.А.) типу 60R2, що є аналогом наших Т-62.
Звісно, при заявленні на митниці польських рейок по високій ціні змушувало б постачальника платити більше мито. Але не собі в збиток. Бо ціна рейок закладена у безумну ціну тендеру, яка оплачується коштом харківських платників податків.
Тож нічого дивного, що переможці харківських тендерів завозили товар в Україну не від виробників, а через прокладки.
Так, «СК «СТС» використовувало для цього латвійську «Bomis Ltd» Індри Верпаковської та Юріса Міллєрса, а «ВСП «Констракшн» юзало киргизську «Аксай-інвест», чиїм засновником є панамський офшор «Angloroad transit corp». Використання киргизької «прокладки» – це ізюминка кернесівських комунальників. Більше того, серед засновників панамського офшору є сумнозвісна Татьяна Іцель Салданья Ескобар, яка світилась у інших офшорах разом з латиськими «продавцями» «вишок Бойка» Горіним і Ванагельсом.
Що ж стосується перерозподілу прибутків в самій Україні, то поліція зафіксувала і тут стандартне виведення грошей на фірми «з ознаками фіктивності». Тобто все пройшло за класичною технологією: «патент-тендер-конвєрт – всєм прівєт».
І здається, проходить далі. Бо «спалених» митниками та поліцією «ВСП «Констракшн» та «СТС» на тендерах замінило новеньке ТОВ «Елавтопас». І не зважаючи на кримінальні провадження патентований ремонт трамвайних переїздів продовжується. Так само як і Кернес продовжує керувати своєю парафією не зважаючи на обемерок кримінальних проваджень по різним аспектам його мерського буття.
