Ситуація навколо Державної фіскальної служби має всі шанси стати головною апаратною війною літа.
Після гучного відсторонення досі чинного керівника цієї служби Романа Насірова тимчасово під свій контроль ДФС взяв прем'єр Володимир Гройсман. Але це викликало бурхливу реакцію в іншому бізнес-крилі оточення президента, яке не хоче віддавати такий ласий шматок в управління прем'єру.
За словами співрозмовників ЕП у фракціях коаліції та в уряді війна за ДФС стане ще одним полем міжусобиць президентського оточення між умовними групами Володимира Гройсмана та Ігоря Кононенка.
Два крила президента
Стосунки груп впливу Гройсмана-Кононенка за останні півроку дуже загострились.
Востаннє у публічну площину цей конфлікт виходив під час епопеї довкола «Укрзалізниці», коли за війною міністра Омеляна та глави УЗ Балчуна чітко проступали силуети якраз Гройсмана та Кононенка.
Тоді прем'єр просто забрав УЗ у Мінінфраструктури і перепідпорядкував Кабміну, тобто собі. Схожа напруга виникла і навколо ДФС.
Призначення попереднього керівника ДФС Романа Насірова було результатом тривалих політичних домовленостей.
Формально Насіров виграв конкурс Мінфіну і був запропонований прем'єру Яценюку особисто міністром фінансів Наталією Яресько. Однак непублічно це призначення було узгоджене ще до оголошення результатів конкурсу.
У ньому «врахували побажання» усіх ключових гравців політичного життя, включно із ситуативними союзниками президента в парламенті — групою «Відродження» Віталія Хомутинніка. І пропозиція міністра-»технократки» було просто технічним питанням.
Тож коли НАБУ затримало Насірова, то зачепило дуже чутливу для всіх політичних сил тему. Найшвидше у ситуації зорієнтувався прем'єр Гройсман. Насірова швидко відсторонили від посади, а «тимчасово» керувати ДФС доручили його заступнику Мирославу Продану.
Останній добре знайомий з прем'єром ще з часів, коли Гройсман був мером Вінниці, де Продан працював на різних керівних посадах в податковій.
Багато в чому цим пояснюється той факт, що в.о. глави ДФС став Продан, а не перший заступник Насірова Сергій Білан. Однак ця тактична перемога обернулась для Гройсмана стратегічною напругою.
За даними ЕП, зараз у президентському оточені триває дуже напружена робота «групи Кононенка», яку дуже обурила «самодіяльність» прем'єра і яка бачить на місці очільника ДФС Білана, або когось «зрозумілого» їй.
В оточенні Кононенка не приховують свого негативного ставлення до Продана.
«Поки там сидить Продан, то у нас нічого не зміниться. І контрабанда буде, і «мутки» з ПДВ лишаться. От побачите», — сказав ЕП депутат, близький до Кононенка.
Щоправда, Гройсмана ці побажання поки обходять мало. Прем'єр разом з в.о. глави ДФС зараз сконцентрувався над питанням, як зняти «кадрову блокаду».
Кадрова блокада
Фактично Продан опинився у ситуації, коли він один керує усією ДФС, не маючи змоги домогтися призначення собі нових заступників.
Зараз такі кадрові питання ДФС вирішуються через Мінфін. Але міністр Олександр Данилюк не квапиться ставати на чиюсь сторону, балансуючи між Гройсманом та Адміністрацією президента, у яких різний погляд на розвиток подій.
У такій ситуації прем'єр хоче скористатися «казусом УЗ», тобто так само перепідпорядкувати ДФС напряму Кабміну.
Співрозмовники ЕП в уряді пояснюють необхідність цього маневру так.
По-перше, за їх словами, це дозволить пришвидшити ухвалення рішень. Сьогодні бюрократичні процедури настільки довготривалі, що поки ДФС виведе певні нормативно-правові акти або ідеї на рівень прийняття, вони стають неактуальними.
По-друге, перепідпорядкування ДФС уряду дозволить нарешті призначити заступників керівника відомства.
«Законом структура органу, координація якого здійснюється міністерством фінансів, чітко визначена: керівник, перший заступник і заступник. Якщо ж орган підпорядковується Кабінету міністрів, заступники призначаються по мірі необхідності і актуальності», — пояснює джерело видання.
Тобто, Продан за такої можливості може дуже швидко призначити заступників. За інформацією ЕП, в.о. голови ДФС вважає, що заступників потрібно п'ять. Зараз у нього лише один заступник — Сергій Білан. Сам Продан суміщає посади і в.о. керівника и заступника з митного напрямку.
Продан дуже обережно висловлюється з цього приводу. «ДФС працюватиме в рамках будь-якої моделі, визначеної урядом як оптимальної. Переді мною стоїть завдання забезпечити роботу ДФС в штатному режимі і я роблю усе максимально можливе для цього», — заявив він ЕП.
Отже, якщо відомство все-таки вдасться перепідпорядкувати, то фактично Гройсман гарантує собі контроль над службою. Принаймні, до моменту звільнення Насірова, якщо воно відбудеться.
Загалом прем'єр має непогані шанси завершити цей двобій на свою користь. Так, президентську квоту в уряді прем'єр давно схилив на свій бік майже повністю, тож питання лишається тільки в тому, чи підтримають перепідпорядкування ДФС міністри «Народного фронту».
Депутати НФ ініціативу з підпорядкування коментують поки обережно, але в цілому підтримують.
«У нас позиція така. Прем’єр відповідає за наповнення бюджету. А значить і ДФС, яка власне і забезпечує бюджетні надходження, має контролюватись главою уряду», — пояснив у розмові з ЕП один із ключових членів партії Яценюка.
Секретар парламентського комітету з питань податкової та митної політики Олег Кришин (Народний фронт) у розмові з ЕП наголошує, що взаємодія Мінфіну, ДФС та профільного парламентського комітету сьогодні «вкрай неефективна».
«Робота ДФС зараз просто паралізована: у першу чергу через відсутність конкурсів на призначення заступників голови ДФС, невирішене питання з Насіровим, через те, що значна частина працівників ДФС працює у статусі «в.о» і немає керівництва, яке б могло їх призначити», — каже нардеп.
«Виключивши Мінфін як ланку, яка координує проходження ініціатив ДФС, її роботу, службу вдасться зробити більш керованою», — додає він.
Разом з тим Кришин зауважив, що спочатку треба з'ясувати, чи можливо таке перепідпорядкування здійснити, не порушивши законодавства.
На думку голови підкомітету з питань митної справи профільного парламентського комітету Тетяни Острікової (Самопоміч), подібні маневри не піддаються логіці і суперечать закону.
«Міністерство фінансів як орган виконавчої влади першого рівня – формує політику, а ДФС як орган другого рівня – її реалізує. Не може бути так, що Мінфін формує політку, а орган, відповідальний за її реалізацію, знаходиться деінде. Служба має бути під особистим контролем міністра фінансів незалежно від персоналій», — наголошує вона.
Звісно, сам міністр також не у захваті від подібних планів, і аргументи у нього такі ж самі.
«Такі ідеї виникають від нестачі знань щодо системи держуправління і, напевно, дуже короткої пам'яті. У нас уже було міністерство доходів і зборів, яке формувало політику та реалізовувало її. Коли формуванням політики займаються органи влади, які її ж і реалізовують, виникає серйозний конфлікт інтересів. Повертаємося до «міністерства Клименка?», — каже голова Мінфіну Олександр Данилюк.
Однак після ситуації з «Укрзалізницею» варіант із перепідпорядкуванням не здається уже таким нереальним.
На паузі
Поки тривають міжусобиці між двома групами, «зависли» ініційовані Мінфіном законопроекти, які стосуються ДФС.
По-перше, проект закону про службу фінансових розслідувань, яка повинна замінити податкову міліцію, не пройшов Національну раду реформ і був повернутий Кабміну на доопрацювання.
«Сам по собі формат проходження урядових законопроектів через Нацраду реформ — досить креативний. Законом це не передбачено. Але цей етап дозволяє імітувати реформаторську діяльність», — наголошує Острікова.
По-друге, перейшла в «режим тиші» і реформа митниці.
На початку квітня міністерство фінансів підготувало проект постанови, яка передбачала реорганізацію митниці. Тобто, в Мінфіні вирішили влаштувати такий собі «бліц-кріг» і переформатувати орган без парламенту, тобто без підготовки законопроекту, який би виносився на розгляд Ради. ЕП уже писала про це.
Цей крок викликав обурення з боку парламенту, громадськості та самого Продана.
Тоді прем'єр відправив проект постанови на «швидке доопрацювання». Утім, зі швидкістю не склалося, проект постанови так само «завис».
