Однією з головних вимог Революції гідності була зміна системи.
Системи, яка вела країну у прірву і нищила державність, що вилилося в розстріли людей на Майдані, призвело до анексії Криму і військової агресії на сході.
Через три роки, попри певні позитивні зрушення, безкарність людей системи залишається очевидною. Непокарані не лише ті, хто розстрілював майданівців, а й ті, на плечах яких тримається ця система, — корупціонери, мета яких — максимально збагатитися за бюджетний кошт та завдяки владі.
Найбільш прибутковою завжди була податкова сфера.
Саме через її посадовців Україна посідала перші місця в міжнародних корупційних рейтингах та останні — у рейтингах з легкості ведення бізнесу. Саме ця сфера стала причиною економічної відсталості національної економіки.
За оцінками підприємців, найбільш корупційним та обтяжливим податком був ПДВ, а податковий кредит — найбільш прибутковим «товаром» для попередньої влади. Арешти податківців минулого тижня підтвердили існування розгалуженої корупційної системи, яка була створена на базі податкових органів.
Створювалися тисячі підприємств, залучалися банки, державні структури, головним завданням яких було «виробництво» фіктивного податкового кредиту. Це дозволяло його покупцям зменшити свої зобов'язання за цим податком, а привілейованим клієнтам — отримувати відшкодування з державного бюджету.
Підприємці, що відмовлялися ставати клієнтами цього корупційного механізму, потерпали від податкових перевірок, необґрунтованих податкових рішень, судових позовів, коли саме на них перекладалася відповідальність за несплату податків третіх осіб, від яких вони свого часу отримали реальні товари і послуги.
Впровадження у 2015 році системи електронного адміністрування ПДВ, яка зменшувала обігові кошти підприємств, дозволила вирішити значну частину проблем, пов'язаних з ухиленням від сплати ПДВ.
Зокрема — ліквідувати одну з найбільш потужних схем: «емісію» фіктивного податкового кредиту фірмами-одноденками, що створювали його «з повітря» у будь-яких необхідних замовнику обсягах.
В результаті, надходження від ПДВ у державний бюджет суттєво зменшилися. Проте залишилися проблеми з виконанням державою своїх зобов'язань перед бізнесом в частині своєчасного і некорупційного відшкодуванням ПДВ.
Відшкодування ПДВ з бюджету протягом усіх років незалежності здійснювалося в ручному режимі. Це дозволяло податківцям обирати «свої» компанії, які отримували відшкодування швидко, у повному обсязі і без зайвих питань.
Часто це була легалізована крадіжка з бюджету, коли до відшкодування заявлявся фіктивний податковий кредит, який ніколи до бюджету не надходив. Решта ж підприємств роками чекали відшкодування податку.
Така злочинна діяльність податкової змушувала виробників суттєво збільшувати вартість української продукції, щоб компенсувати невідшкодований ПДВ, через що продукція ставала неконкурентоспроможною на світових ринках.
Покласти край ручному керуванню процесом відшкодування ПДВ повинен був закон, що впроваджував систему відкритого реєстру заявок на відшкодування з 1 січня 2016 року. Він повинен був забезпечити прозорість процесу через здійснення відшкодування у хронологічному порядку без можливості ручного втручання.
Іншими словами, з 1 січня 2016 року повинен був запрацювати єдиний реєстр, до якого підприємства подають заявки на відшкодування, що перевіряються у відведений законом термін та відшкодовуються в порядку черги.
Це прибирає корупційну складову, адже у податківців зникають можливості на власний розсуд вирішувати, кому, коли і в якому розмірі здійснювати відшкодування. Всі підприємства грають за єдиними правилами, адже єдине, що впливає на процес відшкодування ПДВ, — це час, коли було подано заявку.
Після перевірки заявок ДФС повинна була направляти до казначейства висновки, на підставі яких і повинно було здійснюватися відшкодування.
Хоча Верховна Рада зуміла викривити закон і з січня 2016 року запровадила не один, а два реєстри (простий і привілейований), але завдяки дієвості закладеного механізму хронологічного відшкодування система почала функціонувати.
Проте ручний фактор залишився. Попри норму законодавства про те, що ДФС зобов'язана публікувати дані реєстру заявок на відшкодування ПДВ онлайн на своєму сайті, відомство не виконувало цю вимогу — інформація не публікувалася.
Справа дійшла до звинувачень міністром фінансів тогочасного керівника ДФС Романа Насірова і догани. Зрештою, реєстр оприлюднили, але в такій формі, що адекватно контролювати дотримання норм законодавства було неможливо. Наприклад, користувачі не могли завантажити дані всього реєстру.
Їм пропонувалося завантажувати дані щодо кожної заявки окремо, щоразу доводячи, що вони не роботи. Скачати весь реєстр чи хоча б значну його частину було неможливо. Відповідно, неможливо було перевірити черговість отримання відшкодування ПДВ з бюджету, а також дотримання строків з боку ДФС.
Попри складність роботи з реєстрами ДФС, півтора місяця тому Мінфін провів брифінг, на якому відзвітував про проведення аналізу відшкодування ПДВ за 2016 рік за вибіркою із ста підприємств та заявив про численні потенційні порушення.
Проте дані були опубліковані лише в агрегованому вигляді. Там можна було побачити лише перелік порушень, але кого вони стосувалися, було незрозуміло.
Для виявлення масштабів цих порушень експерти податкової групи РПР провели власний аналіз за 2016 рік, до якого включили 114 підприємств, в тому числі сто —із звіту Мінфіну. Отримані результати доволі промовисті.
Із 114 підприємств-платників ПДВ, які аналізувалися, без жодних порушень податок було відшкодовано тільки п'ятьом. З 961 заявки у 421 було зафіксовано порушення термінів надання висновків, встановлених Податковим кодексом, що призвело до порушення гарантованого законом принципу черговості.
За 71 заявкою не було надано жодних висновків, чого, відповідно до Податкового кодексу, взагалі не може бути, а за дев'ятьма заявками не було отримано відшкодування навіть попри наявність відповідних висновків ДФС.
Загальна сума зловживань щодо цих 114 підприємств становила 2,6 млрд грн за рік. Це кошти, на рік викрадені у підприємств. Це кошти, які бізнес був вимушений компенсувати кредитами замість того, щоб вкладати їх у розширення виробництва чи обороту або використати на виплату дивідендів інвесторам.
Це непідвищені зарплати та нестворені робочі місця, з яких могли бути сплачені податки на медицину, освіту, пенсійні та інші соціальні виплати. Йдеться лише про 114 підприємств — незначний відсоток від загальної кількості платників.
Відповідно до аналізу, лише щодо шістьох підприємств зі ста, які ввійшли у список Мінфіну, не допущено жодного порушення гарантованих законом прав.
Це швейна фабрика «Зорянка», металургійний комбінат «Запоріжсталь», Вінницький комбінат хлібопродуктів №2, дочірнє підприємство «Кондитерська корпорація «Рошен», компанія «Елеватор-агро», Івано-Франківський м'ясокомбінат.
Ще 64 платники отримали відшкодування понад 95% заявлених сум, 17 платників — менше 45%. При цьому законність формування заявлених до відшкодування сум ПДВ не була оскаржена. ДФС їм просто не видавала висновки або казначейство просто не відшкодовувало кошти, що абсолютно незаконно.
У той же час підприємці подейкують, що для безперешкодного отримання відшкодування необхідно поділитися з податківцями 20-відсотковим «відкатом».
Таким чином, мова йде про системні порушення і патологічне невиконання законодавства службою, що забезпечує державу ресурсом для існування. Такі порушення були б неможливі без потурання чи прикриття з боку керівництва ДФС.
Зважаючи на масштаби виявлених зловживань, експерти податкової групи звернулися до партнера однієї з провідних юридичних компаній Ярослава Романчука з проханням підготувати заяву до НАБУ та вжити інших юридичних заходів для притягнення до відповідальності причетних до саботажу реформи і завдання мільярдних збитків державі і бізнесу, у тому числі — Насірова.
Недавно набрали чинності чергові зміни в законодавстві щодо відшкодування ПДВ, які знищують явище «висновків» і значно звужують можливості для зловживань: запущено електронний реєстр автоматичного відшкодування ПДВ.
Проте якщо ми залишимо безкарними скоєні правопорушення, закон ніколи не буде виконуватися належним чином. Найголовніша вимога громадськості — покарати винних. Країна потребує справедливості. Лише продемонструвавши рівність усіх перед законом, можна змусити людей цих законів дотримуватися.
Україні потрібен сигнал, що повернення до часів нехтування законодавством та грабунку економіки неможливе. Експерти РПР мають надію, що таким сигналом стане притягнення до відповідальності Насірова та інших причетних осіб.
