Normal 0 false false false RU X-NONE X-NONE /* Style Definitions */ table.MsoNormalTable {mso-style-name:"Обычная таблица"; mso-tstyle-rowband-size:0; mso-tstyle-colband-size:0; mso-style-noshow:yes; mso-style-priority:99; mso-style-parent:""; mso-padding-alt:0mm 5.4pt 0mm 5.4pt; mso-para-margin-top:0mm; mso-para-margin-right:0mm; mso-para-margin-bottom:8.25pt; mso-para-margin-left:0mm; line-height:107%; mso-pagination:widow-orphan; font-size:11.0pt; font-family:"Calibri",sans-serif; mso-ascii-font-family:Calibri; mso-ascii-theme-font:minor-latin; mso-hansi-font-family:Calibri; mso-hansi-theme-font:minor-latin; mso-bidi-font-family:"Times New Roman"; mso-bidi-theme-font:minor-bidi; mso-fareast-language:EN-US;}
Останній день робочого тижня регламентного комітету обіцяв бути найбільш цікавим. Саме на п'ятницю, 7 липня був призначений розгляд подання генпрокурора, яке стосувалось його колишнього однопартійця Борислава Розенблата.
Як детально писала УП, житомирського депутата звинувачують в отриманні майже 300 тисяч доларів хабарів, які він видурив у представниці еміратської фірми за «сприяння» у видобутку бурштину.
Щоправда, у цій історії усе було несправжнє.
Чесний народний депутат виявився звичайним злодієм з широкими можливостями; отримані ним гроші виявились маркованими доказами; а «красива жінка Катерина» – спецагенткою під прикриттям.
Загалом, подання на Розенблата, навіть без додаткових доказів із матеріалів справи – виглядає, швидше, як цікавий гостросюжетний детектив, який у деяких моментах міг би дати фору і Умберто Еко, і Агаті Крісті.
Але реальне життя – не книжка, і покарати злочинців у ньому набагато складніше. Особливо, якщо у них є депутатський мандат.
Керівник ГПУ Юрій Луценко та Антикорупційної прокуратури Назар Холодницький ось уже тиждень щодня добивалися від регламентного комітету саме цього – дати дозвіл покарати депутатів-злочинців.
Перші чотири спроби виявились не дуже вдалими. Але у п'ятницю прокурори прийшли із найбільшим своїм козирем. Слідчі НАБУ задокументували Розенблата так детально, що тільки найкоротших епізодів з оперативного відео назбиралося на годину часу.
Після короткого вступу на засіданні комітету, який стосувався порядку розгляду, слово надали Луценку.
«Я прошу вас подивитись цей фільм, який підтверджує неодноразове, я б сказав системне, я б сказав навіть більше – цинічне використання депутатом своїх службових обов'язків для отримання хабарів», – почав генпрокурор, і на екрані позаду в.о. голови комітету Павла Пинзеника залунав знайомий звук, яким починаються «фільми НАБУ».
Після перших вступних кадрів фільму, головний його герой та народний депутат за сумісництвом Борис Розенблат починає соватись на кріслі, поправляти піджак, щоб сісти зручніше.
І правда – не кожного дня про тебе показують фільм на всю країну.
Не кожного дня про тебе показують фільм на всю країну
Холодницький і Луценко, які після четвергових скандалів прийшли на засідання комітету підкреслено серйозними, про щось пошепки жартують. Холодницький нахиляється до генпрокурора, щось каже йому на вухо – і обоє задоволено посміхаються.
Розенблат майже не рухається. Тільки час від часу затуляє обличчя рукою чи погладжує бороду. З екрану на нього дивиться інший – «злий Розенблат», – який виглядає повним антиподом того, котрий сидить в залі.
Стриманий і тихий депутат на екрані перетворюється на розв'язного «рішалу», що раз за разом вимагає у спецагентки, яку вважає своєю «красивою подругою», усе нові й нові суми грошей чи розписує злочинні схеми.
«Якщо у вас є бажання вже, не чекаючи закону, починати працювати, у мене є пропозиція з вами обговорити цей процес. Бо, ну як би, учасників процесу об'єдную я… Ще раз проговорюємо. Землі «пошкоджені» Держлісу, є визначені ділянки, я виділяю вам ділянки, ми робимо там геологорозвідку, отримуємо ліцензії, з вами укладають угоду на 5 років… «Бурштин України» – це наше, це пана Полякова, ну їхньої партії відповідальність. Там нема у мене впливу, а тут (в Укрбурштині, – УП) у мене є».
При згадці Полякова генпрокурор підморгує в.о. глави комітету Павлу Пинзенику, який також представляє партію, що «відповідає» за «Бурштин України».
З оперативного відео НАБУ:
Розенблат: Те, на що ми підемо – це шлях складний. Розумієте, Катю, як побудована система в Україні – противага. Ми один без одного нічого не зможемо. Тобто Поляков нічого не зможе без мене, а я нічого не зможу без Полякова. Те саме Держгеонадра нічого не зможе без облрад. Облрада нічого не зможе, доки ми не зрозуміємо, для чого нам це треба.
Катя: У нас не буде в області проблем? Мене це дуже турбує.
Розенблат: Без нас будуть. Повторю, без нас будуть!
Розенблат: Значить, сьогодні буде підписана постанова про рекультивацію земель… Ми не беремо ні Рівненську, ні Волинську, ні Київську область, беремо Житомирську – я за неї відповідаю. Мені сьогодні працівник Держлісу, ну там є представники інших угрупувань, показують, де є «пошкоджені землі». Наше завдання – до кінця обнести парканом ці ділянки, видобути камінь, і потім здійснити там рекультивацію.
Катя: Які фінанси потрібно для початку роботи?
Розенблат: Зрозумійте правильно, запустити «помповиків», зробити якийсь зріз – це невеликі насправді затрати. В межах 100-150 тисяч доларів.
Розенблат: На операційні витрати у тебе повинна бути сума, я тобі говорив, має бути близько 100 тисяч доларів, щоб лежали під руками... А з нашої сторони – гарантія. Ну ти ж розумієш, з твого об'єму – 10 тонн, 3 мільйони доларів – це дрібниці.
На екрані Розенблат не втомлюється отримувати гроші від «агента Катерини»:
«Мені сьогодні треба роздати 16,5 (тисяч доларів, – УП) і 85 тисяч гривень. Це близько двадцятки виходить. Ти думаєш, усе просто? У мене всі ходи записані».
Після останньої фрази по залі засідання прокочується двозначний смішок – бо виявляється, що «всі ходи записані» були не лише у нього.
Коли на екрані «злий Розенблат» розповідає, що для позбавлення конкурентів ліцензій уже написав звернення в ГПУ, Луценко з посмішкою починає щось пояснювати депутатам навпроти. І так захоплюється у своїй розповіді, що Холодницький плескає його по плечу: мовляв, «давайте потім, не заважай дивитися фільм глядачам».
Саме в цей момент агентка НАБУ «розраховується» з Розенблатом, передаючи його охоронцю 25 тисяч доларів. На це складно дивитись без емоцій, але запис складно і слухати.
Найскладніше – Пинзенику.
Звук на відео із прихованих камер ріже вухо навіть у протилежному кінці зали, де відведені місця для журналістів. Пинзеник же сидить під самим екраном і кожного разу кривиться, коли на відео прорізаються високі пискливі звуки чи шурхіт купюр, який у підсиленому вигляді нагадує, наче хтось голосно жмакає газету. Врешті Пинзеник не витримує і виходить в коридор.
«Пане Павле, що, вам не подобається кіно?» – запитує журналіст УП.
«Та цікаве. Але «Катя» рахує ці купюри і звук нестерпний. Я й так останніми днями погано сплю, а ще ці звуки», – зізнається Пинзеник, однак за якусь хвилину він вимушено і зі скорбним обличчям повертається в залу.
А там на екрані «поганий Розенблат» уже просить у спецагентки нові 30 тисяч доларів – «на потреби справи».
«У мене є тільки шість з собою», – відповідає йому «Катерина».
«Тільки шість?..» – перепитує «поганий Розенблат» з таким розчаруванням в голосі, що вся зала засідань комітету мимоволі вибухає сміхом.
Не сміється лише «добрий Розенблат», чиї справи виглядають усе гіршими з кожною хвилиною переглянутого відео.
Коли ж на екрані показують, як після сигналу депутата його охоронець іде з агенткою в туалет, де отримує 200 тисяч доларів, стає зрозуміло, що дальший захист і зовсім марний.
Втім, на показі сцени затримання помічника Розенблата та його свідчень проти свого шефа прокурори не заспокоюються. Вони показують ще кілька цікавих епізодів, де депутат зводить «Катерину» з якимось ділком з Житомирської області, який детально описує їй схему «чорного» експорту незаконного бурштину у Польщу і легалізації його там.
Після цього епізоду стає зрозуміло, що у Луценка і Холодницького зробили висновок із комітету щодо подання на Полякова, де його захисник Георгій Логвинський наполягав, що ніякої злочинної групи не було.
Прокурори вирішили показати, що йшлося не лише про поправки в закони – а саме про співпрацю з відвертою мафією.
«Добрий Розенблат» розпачливо закриває очі рукою і крутить головою по залі, шукаючи підтримки.
Але ніхто з членів комітету не хочуть зустрічатись із ним поглядом. Усі вдають, що захоплені відео.
«Ну що, шановні члени комітету. Я думаю, що продемонстровані епізоди абсолютно чітко показують наявність підстав для внесення мною подання не тільки щодо згоди на притягнення до відповідальності, але й затримання та арешту депутата Розенблата. Ми обґрунтовуємо необхідність арешту тим, що Розенблат має вплив не лише на депутатський корпус, а й на судову гілку влади», – резюмує переглянуте відео Луценко.
Розенблат здивовано хитає головою з боку в бік.
«З точки зору генпрокурора у мене все. Але я хочу звернутись ще до вас, Бориславе Соломоновичу, – несподівано обертається до Розенблата Луценко. – Я хочу нагадати вам текст присяги народного депутата».
Поки Луценко читає пункти про «боронити суверенітет», «дбати про благо Вітчизни та добробут українського народу», Розенблат відкладає ручку і кам'яним поглядом дивиться на генпрокурора.
«Бориславе Соломоновичу, я б на вашому місці, як ваш знайомий добрий кажу, сьогодні підписав би заяву про складання депутатських повноважень. Бо більшої ганьби для Житомирщини, для фракції БПП, для Верховної Ради, для усього правлячого класу я собі не уявляю», – порадив колишній глава фракції БПП її чинному депутату.
Однак коли слово взяв Розенблат, стало зрозуміло, що поради колишнього однопартійця він не послухав.
«Дуже чудовий фільм, художній фільм, гарно знято. В принципі 40 мільйонів гривень, 100 мільйонів гривень витрачено на нього. Але я одразу хочу заперечити, що не знаю, хто ті актори, що знімались у цьому фільмі, хто їх озвучує», – почав відхрещуватись «добрий» Розенблат від свого «поганого» двійника.
«Перед вами яскравий приклад боротьби бурштинової мафії з моєю депутатською діяльністю», – продовжує депутат, чим викликає здивовані погляди прокурорів, які, за його логікою, виявляються часткою цієї мафії.
Врешті, цю тезу Розенблат розвивати не став, натомість заходився зачитувати свої письмові пояснення, які ще кілька днів тому надав комітету.
Їхня суть зводилась до того, що прокурори не показали йому матеріали справи, що він ніколи не вступав у змову з Поляковим, що нікуди втікати не збирається, і взагалі, уся справа – це нахабна провокація правоохоронців.
Адвокат Розенблата Андрій Федур попросив комітет оголосити перерву і витребувати в ГПУ всі матеріали справи. Крім того, він і його клієнт попросили викликати на засідання славнозвісну «агентку Катерину», щоб з'ясувати у неї, чого вона «провокувала» народного депутата на хабар.
Депутати вислухали справді поважного юриста, але прохання його відхилили, бо комітет оцінює подання «в межах самого подання». Тобто усе, що в ньому не написано, як і відео генпрокурора, для висновку комітету значення не має.
На аргументи захисту почав відповідати Луценко.
«Тим хто тут йорнічає, що ми подивились «художній фільм», я хочу сказати, що це – не художній фільм. Борислав Соломонович, ми ніякого артиста Безрукова не запрошували. Це документальний фільм, на підставі законно здобутих доказів. Тож я закликаю вас залишити жарти… Пробувати спиратися на описки, щоб спростувати піврічне кіно і кликати сюди ще раз «Катерину» не варто», – почав запалювався Луценко.
«Дайте мені документи», – обернувся він до Холодницького.
«Можна, я», – спробував вклинитись Розенблат.
«Ні, не можна, я ще не закінчив, – відрізав Луценко. – Бориславе Соломоновичу, для мене все закінчилось, коли я побачив розшифровки, як ви говорите «агенту Катерині» оце: «Сонце, у нас таке життя, з цією дебільною країною».
«Соломонович, складайте мандат і припиняйте тут кіно! – уже кричав Луценко, зі злістю кидаючи документи на стіл. – Припиняйте малювати з себе ангела з «дебільною країною!»
«Юрій Віталійович, на мене не треба тут тиснути. Я дуже зважена людина», – спробував оборонятись «добрий Розенблат».
«Я бачу. Все зважуєте: бурштин, бабки», – не зупинявся генпрокурор, навіть зірвавши нечисленні оплески в журналістському секторі зали.
Керівник САП Холодницький, який зазвичай не дозволяє собі емоційних виступів на комітеті, тільки холодно зміряв Розенблата косим поглядом.
«Колеги, я ще раз кажу: якщо ми тут будемо приймати рішення на емоціях, у нас не буде верховенства права. Я вам ще раз кажу, що той фільм, який ми бачили, не має до мене жодного відношення. Це все абсолютно незаконно. Я не знаю ні одного закону, який би дозволив мене знімати і прослуховувати, – ішов у свій «наступ» Розенблат. – Ми всі не ангели».
«Не узагальнюйте», – поправила його член комітету Світлана Войцеховська.
Виправдання Розенблата зачепили навіть стриманого Холодницького.
«Я вас запевняю, Бориславе Соломоновичу, що покажу вам, і хто до вас завів «Катерину», і як ви її шукали, і як довго не могли знайти її номеру – я все це вам на слідстві покажу. У мене емоції зашкалюють», – пообіцяв Холодницький, хоча зовні розгледіти цих емоцій не можна було.
Глава САП виглядав рівно так само, як і на початку засідання.
Врешті, у розмову втрутився Пинзеник, який після попередніх скандалів на комітеті поспішив заспокоїти ситуацію і запропонував продовжити ставити запитання.
Їх несподівано майже не виявилось.
Усі чотири попередні дні ця фаза розгляду займала до кількох годин – а на найбільш резонансному засіданні фактично ні в кого ніяких питань не було. Врешті, усім усе було зрозуміло і так.
Під час обговорення члени комітету, які весь тиждень шпетили ГПУ за недостатність доказів, якось несподівано почали хвалити подання. Дійшло ледь не до компліментів.
«Є сподівання, що прокуратура почала працювати так, як це передбачено законом. Як ви бачите, я навіть не відкривав подання і не задав запитань щодо обґрунтованості і достатності доказів», – заявив «радикал» Олег Купрієнко, який весь тиждень не проминав нагоди вичитувати прокуратуру за найменші огріхи в поданнях.
Після такого обговорення «доброму Розенблату» не лишалось нічого іншого, як ще раз заявити, що його «поганий» двійник на екрані – це не він.
«Якщо треба арештовувати – арештовуйте. Я нікуди втікати не збираюсь і своє ім'я зможу відстояти», – заявив поки що депутат.
«Дякую вам, що ви публічно це заявили. У мене як у людини, поки що, прохання – здайте свої паспорти», – вхопився за обіцянку Розенблата Холодницький.
Після короткої перерви комітет повернувся і оголосив своє рішення. Мовою популярних талант-шоу, подання на Розенблата отримали «три так».
Несподівано комітет визнав обґрунтованим прохання не лише про зняття недоторканності, а й про затримання і арешт.
https://assets.documentcloud.org/documents/3872431/Dokazy-Rosenblat.pdf
Після оголошення рішення прокурори і в.о. голови комітету підійшли до преси.
Поки Пинзеник пояснював, чому ж комітет сьогодні став таким «фанатом» прокуратури, Луценко і Холодницький жартували з журналістами.
«Та ми уже жартували, він утече», – розповідав генпрокурор.
«Чому ж?» – не погодився журналіст УП.
«Хочете, поб'ємося об заклад», – запропонував керівник САП.
«Ви кажете, що утече? Давайте», – погодився журналіст.
«Та ні, не хочу, щоб ви зі своєї і так невеликої зарплати ще витрачались на мене. Бо ж точно програєте», – відмахнувся Холодницький.
Тим часом за спинами прокурорів з'явився і сам об'єкт обговорення. Жодних коментарів він давати не захотів – і втік.
А от задоволені прокурори своєї черги дочекались.
«Ми традиційно задоволені рішенням комітету. Але від сьогоднішнього рішення ми найбільш задоволені з усіх попередніх задоволень», – напівжартома почав Луценко.
У наступних реченнях він перейшов на звичний для останніх днів стриманий пафос:
«Думаю, що катарсис політичної верхівки країни мав би відбутися саме сьогодні. Сьогоднішнє рішення комітету свідчить про те, що депутати, котрі перебували в певному форс-мажорі протягом цих п'яти днів, нарешті усвідомили, що зміни неминучі. Каста недоторканних має бути повалена. Те, що комітет сьогодні проходив в зовсім іншій атмосфері, означає, що процеси ідуть невпинно».
«Тепер я хотів би, щоб народ України став свідком того, як вся Верховна Рада скасує цей рудимент феодального устрою і зніме недоторканність з цих п'ятьох депутатів. Хоча я сподіваюсь, що з шістьох – без пана Добкіна, погодьтесь, комплект неповний», – резюмував Луценко, задаючи план роботи і на наступний тиждень.
Останній день робочого тижня регламентного комітету обіцяв бути найбільш цікавим. Саме на п'ятницю, 7 липня був призначений розгляд подання генпрокурора, яке стосувалось його колишнього однопартійця Борислава Розенблата.
Як детально писала УП, житомирського депутата звинувачують в отриманні майже 300 тисяч доларів хабарів, які він видурив у представниці еміратської фірми за «сприяння» у видобутку бурштину.
Щоправда, у цій історії усе було несправжнє.
Чесний народний депутат виявився звичайним злодієм з широкими можливостями; отримані ним гроші виявились маркованими доказами; а «красива жінка Катерина» – спецагенткою під прикриттям.
Загалом, подання на Розенблата, навіть без додаткових доказів із матеріалів справи – виглядає, швидше, як цікавий гостросюжетний детектив, який у деяких моментах міг би дати фору і Умберто Еко, і Агаті Крісті.
Але реальне життя – не книжка, і покарати злочинців у ньому набагато складніше. Особливо, якщо у них є депутатський мандат.
Керівник ГПУ Юрій Луценко та Антикорупційної прокуратури Назар Холодницький ось уже тиждень щодня добивалися від регламентного комітету саме цього – дати дозвіл покарати депутатів-злочинців.
Перші чотири спроби виявились не дуже вдалими. Але у п'ятницю прокурори прийшли із найбільшим своїм козирем. Слідчі НАБУ задокументували Розенблата так детально, що тільки найкоротших епізодів з оперативного відео назбиралося на годину часу.
Після короткого вступу на засіданні комітету, який стосувався порядку розгляду, слово надали Луценку.
«Я прошу вас подивитись цей фільм, який підтверджує неодноразове, я б сказав системне, я б сказав навіть більше – цинічне використання депутатом своїх службових обов'язків для отримання хабарів», – почав генпрокурор, і на екрані позаду в.о. голови комітету Павла Пинзеника залунав знайомий звук, яким починаються «фільми НАБУ».
Після перших вступних кадрів фільму, головний його герой та народний депутат за сумісництвом Борис Розенблат починає соватись на кріслі, поправляти піджак, щоб сісти зручніше.
І правда – не кожного дня про тебе показують фільм на всю країну.
Не кожного дня про тебе показують фільм на всю країну
Холодницький і Луценко, які після четвергових скандалів прийшли на засідання комітету підкреслено серйозними, про щось пошепки жартують. Холодницький нахиляється до генпрокурора, щось каже йому на вухо – і обоє задоволено посміхаються.
Розенблат майже не рухається. Тільки час від часу затуляє обличчя рукою чи погладжує бороду. З екрану на нього дивиться інший – «злий Розенблат», – який виглядає повним антиподом того, котрий сидить в залі.
Стриманий і тихий депутат на екрані перетворюється на розв'язного «рішалу», що раз за разом вимагає у спецагентки, яку вважає своєю «красивою подругою», усе нові й нові суми грошей чи розписує злочинні схеми.
«Якщо у вас є бажання вже, не чекаючи закону, починати працювати, у мене є пропозиція з вами обговорити цей процес. Бо, ну як би, учасників процесу об'єдную я… Ще раз проговорюємо. Землі «пошкоджені» Держлісу, є визначені ділянки, я виділяю вам ділянки, ми робимо там геологорозвідку, отримуємо ліцензії, з вами укладають угоду на 5 років… «Бурштин України» – це наше, це пана Полякова, ну їхньої партії відповідальність. Там нема у мене впливу, а тут (в Укрбурштині, – УП) у мене є».
При згадці Полякова генпрокурор підморгує в.о. глави комітету Павлу Пинзенику, який також представляє партію, що «відповідає» за «Бурштин України».
З оперативного відео НАБУ:
Розенблат: Те, на що ми підемо – це шлях складний. Розумієте, Катю, як побудована система в Україні – противага. Ми один без одного нічого не зможемо. Тобто Поляков нічого не зможе без мене, а я нічого не зможу без Полякова. Те саме Держгеонадра нічого не зможе без облрад. Облрада нічого не зможе, доки ми не зрозуміємо, для чого нам це треба.
Катя: У нас не буде в області проблем? Мене це дуже турбує.
Розенблат: Без нас будуть. Повторю, без нас будуть!
Розенблат: Значить, сьогодні буде підписана постанова про рекультивацію земель… Ми не беремо ні Рівненську, ні Волинську, ні Київську область, беремо Житомирську – я за неї відповідаю. Мені сьогодні працівник Держлісу, ну там є представники інших угрупувань, показують, де є «пошкоджені землі». Наше завдання – до кінця обнести парканом ці ділянки, видобути камінь, і потім здійснити там рекультивацію.
Катя: Які фінанси потрібно для початку роботи?
Розенблат: Зрозумійте правильно, запустити «помповиків», зробити якийсь зріз – це невеликі насправді затрати. В межах 100-150 тисяч доларів.
Розенблат: На операційні витрати у тебе повинна бути сума, я тобі говорив, має бути близько 100 тисяч доларів, щоб лежали під руками... А з нашої сторони – гарантія. Ну ти ж розумієш, з твого об'єму – 10 тонн, 3 мільйони доларів – це дрібниці.
На екрані Розенблат не втомлюється отримувати гроші від «агента Катерини»:
«Мені сьогодні треба роздати 16,5 (тисяч доларів, – УП) і 85 тисяч гривень. Це близько двадцятки виходить. Ти думаєш, усе просто? У мене всі ходи записані».
Після останньої фрази по залі засідання прокочується двозначний смішок – бо виявляється, що «всі ходи записані» були не лише у нього.
Коли на екрані «злий Розенблат» розповідає, що для позбавлення конкурентів ліцензій уже написав звернення в ГПУ, Луценко з посмішкою починає щось пояснювати депутатам навпроти. І так захоплюється у своїй розповіді, що Холодницький плескає його по плечу: мовляв, «давайте потім, не заважай дивитися фільм глядачам».
Саме в цей момент агентка НАБУ «розраховується» з Розенблатом, передаючи його охоронцю 25 тисяч доларів. На це складно дивитись без емоцій, але запис складно і слухати.
Найскладніше – Пинзенику.
Звук на відео із прихованих камер ріже вухо навіть у протилежному кінці зали, де відведені місця для журналістів. Пинзеник же сидить під самим екраном і кожного разу кривиться, коли на відео прорізаються високі пискливі звуки чи шурхіт купюр, який у підсиленому вигляді нагадує, наче хтось голосно жмакає газету. Врешті Пинзеник не витримує і виходить в коридор.
«Пане Павле, що, вам не подобається кіно?» – запитує журналіст УП.
«Та цікаве. Але «Катя» рахує ці купюри і звук нестерпний. Я й так останніми днями погано сплю, а ще ці звуки», – зізнається Пинзеник, однак за якусь хвилину він вимушено і зі скорбним обличчям повертається в залу.
А там на екрані «поганий Розенблат» уже просить у спецагентки нові 30 тисяч доларів – «на потреби справи».
«У мене є тільки шість з собою», – відповідає йому «Катерина».
«Тільки шість?..» – перепитує «поганий Розенблат» з таким розчаруванням в голосі, що вся зала засідань комітету мимоволі вибухає сміхом.
borislav-rozenblat-01.jpg
Не сміється лише «добрий Розенблат», чиї справи виглядають усе гіршими з кожною хвилиною переглянутого відео.
Коли ж на екрані показують, як після сигналу депутата його охоронець іде з агенткою в туалет, де отримує 200 тисяч доларів, стає зрозуміло, що дальший захист і зовсім марний.
Втім, на показі сцени затримання помічника Розенблата та його свідчень проти свого шефа прокурори не заспокоюються. Вони показують ще кілька цікавих епізодів, де депутат зводить «Катерину» з якимось ділком з Житомирської області, який детально описує їй схему «чорного» експорту незаконного бурштину у Польщу і легалізації його там.
Після цього епізоду стає зрозуміло, що у Луценка і Холодницького зробили висновок із комітету щодо подання на Полякова, де його захисник Георгій Логвинський наполягав, що ніякої злочинної групи не було.
Прокурори вирішили показати, що йшлося не лише про поправки в закони – а саме про співпрацю з відвертою мафією.
«Добрий Розенблат» розпачливо закриває очі рукою і крутить головою по залі, шукаючи підтримки.
Але ніхто з членів комітету не хочуть зустрічатись із ним поглядом. Усі вдають, що захоплені відео.
«Ну що, шановні члени комітету. Я думаю, що продемонстровані епізоди абсолютно чітко показують наявність підстав для внесення мною подання не тільки щодо згоди на притягнення до відповідальності, але й затримання та арешту депутата Розенблата. Ми обґрунтовуємо необхідність арешту тим, що Розенблат має вплив не лише на депутатський корпус, а й на судову гілку влади», – резюмує переглянуте відео Луценко.
Розенблат здивовано хитає головою з боку в бік.
«З точки зору генпрокурора у мене все. Але я хочу звернутись ще до вас, Бориславе Соломоновичу, – несподівано обертається до Розенблата Луценко. – Я хочу нагадати вам текст присяги народного депутата».
Поки Луценко читає пункти про «боронити суверенітет», «дбати про благо Вітчизни та добробут українського народу», Розенблат відкладає ручку і кам'яним поглядом дивиться на генпрокурора.
«Бориславе Соломоновичу, я б на вашому місці, як ваш знайомий добрий кажу, сьогодні підписав би заяву про складання депутатських повноважень. Бо більшої ганьби для Житомирщини, для фракції БПП, для Верховної Ради, для усього правлячого класу я собі не уявляю», – порадив колишній глава фракції БПП її чинному депутату.
Однак коли слово взяв Розенблат, стало зрозуміло, що поради колишнього однопартійця він не послухав.
«Дуже чудовий фільм, художній фільм, гарно знято. В принципі 40 мільйонів гривень, 100 мільйонів гривень витрачено на нього. Але я одразу хочу заперечити, що не знаю, хто ті актори, що знімались у цьому фільмі, хто їх озвучує», – почав відхрещуватись «добрий» Розенблат від свого «поганого» двійника.
«Перед вами яскравий приклад боротьби бурштинової мафії з моєю депутатською діяльністю», – продовжує депутат, чим викликає здивовані погляди прокурорів, які, за його логікою, виявляються часткою цієї мафії.
Врешті, цю тезу Розенблат розвивати не став, натомість заходився зачитувати свої письмові пояснення, які ще кілька днів тому надав комітету.
Їхня суть зводилась до того, що прокурори не показали йому матеріали справи, що він ніколи не вступав у змову з Поляковим, що нікуди втікати не збирається, і взагалі, уся справа – це нахабна провокація правоохоронців.
Адвокат Розенблата Андрій Федур попросив комітет оголосити перерву і витребувати в ГПУ всі матеріали справи. Крім того, він і його клієнт попросили викликати на засідання славнозвісну «агентку Катерину», щоб з'ясувати у неї, чого вона «провокувала» народного депутата на хабар.
Депутати вислухали справді поважного юриста, але прохання його відхилили, бо комітет оцінює подання «в межах самого подання». Тобто усе, що в ньому не написано, як і відео генпрокурора, для висновку комітету значення не має.
На аргументи захисту почав відповідати Луценко.
«Тим хто тут йорнічає, що ми подивились «художній фільм», я хочу сказати, що це – не художній фільм. Борислав Соломонович, ми ніякого артиста Безрукова не запрошували. Це документальний фільм, на підставі законно здобутих доказів. Тож я закликаю вас залишити жарти… Пробувати спиратися на описки, щоб спростувати піврічне кіно і кликати сюди ще раз «Катерину» не варто», – почав запалювався Луценко.
«Дайте мені документи», – обернувся він до Холодницького.
«Можна, я», – спробував вклинитись Розенблат.
«Ні, не можна, я ще не закінчив, – відрізав Луценко. – Бориславе Соломоновичу, для мене все закінчилось, коли я побачив розшифровки, як ви говорите «агенту Катерині» оце: «Сонце, у нас таке життя, з цією дебільною країною».
«Соломонович, складайте мандат і припиняйте тут кіно! – уже кричав Луценко, зі злістю кидаючи документи на стіл. – Припиняйте малювати з себе ангела з «дебільною країною!»
«Юрій Віталійович, на мене не треба тут тиснути. Я дуже зважена людина», – спробував оборонятись «добрий Розенблат».
«Я бачу. Все зважуєте: бурштин, бабки», – не зупинявся генпрокурор, навіть зірвавши нечисленні оплески в журналістському секторі зали.
Керівник САП Холодницький, який зазвичай не дозволяє собі емоційних виступів на комітеті, тільки холодно зміряв Розенблата косим поглядом.
«Колеги, я ще раз кажу: якщо ми тут будемо приймати рішення на емоціях, у нас не буде верховенства права. Я вам ще раз кажу, що той фільм, який ми бачили, не має до мене жодного відношення. Це все абсолютно незаконно. Я не знаю ні одного закону, який би дозволив мене знімати і прослуховувати, – ішов у свій «наступ» Розенблат. – Ми всі не ангели».
«Не узагальнюйте», – поправила його член комітету Світлана Войцеховська.
Виправдання Розенблата зачепили навіть стриманого Холодницького.
«Я вас запевняю, Бориславе Соломоновичу, що покажу вам, і хто до вас завів «Катерину», і як ви її шукали, і як довго не могли знайти її номеру – я все це вам на слідстві покажу. У мене емоції зашкалюють», – пообіцяв Холодницький, хоча зовні розгледіти цих емоцій не можна було.
Глава САП виглядав рівно так само, як і на початку засідання.
Врешті, у розмову втрутився Пинзеник, який після попередніх скандалів на комітеті поспішив заспокоїти ситуацію і запропонував продовжити ставити запитання.
Їх несподівано майже не виявилось.
Усі чотири попередні дні ця фаза розгляду займала до кількох годин – а на найбільш резонансному засіданні фактично ні в кого ніяких питань не було. Врешті, усім усе було зрозуміло і так.
Під час обговорення члени комітету, які весь тиждень шпетили ГПУ за недостатність доказів, якось несподівано почали хвалити подання. Дійшло ледь не до компліментів.
«Є сподівання, що прокуратура почала працювати так, як це передбачено законом. Як ви бачите, я навіть не відкривав подання і не задав запитань щодо обґрунтованості і достатності доказів», – заявив «радикал» Олег Купрієнко, який весь тиждень не проминав нагоди вичитувати прокуратуру за найменші огріхи в поданнях.
Після такого обговорення «доброму Розенблату» не лишалось нічого іншого, як ще раз заявити, що його «поганий» двійник на екрані – це не він.
«Якщо треба арештовувати – арештовуйте. Я нікуди втікати не збираюсь і своє ім'я зможу відстояти», – заявив поки що депутат.
«Дякую вам, що ви публічно це заявили. У мене як у людини, поки що, прохання – здайте свої паспорти», – вхопився за обіцянку Розенблата Холодницький.
Після короткої перерви комітет повернувся і оголосив своє рішення. Мовою популярних талант-шоу, подання на Розенблата отримали «три так».
Несподівано комітет визнав обґрунтованим прохання не лише про зняття недоторканності, а й про затримання і арешт.
https://assets.documentcloud.org/documents/3872431/Dokazy-Rosenblat.pdf
Після оголошення рішення прокурори і в.о. голови комітету підійшли до преси.
Поки Пинзеник пояснював, чому ж комітет сьогодні став таким «фанатом» прокуратури, Луценко і Холодницький жартували з журналістами.
«Та ми уже жартували, він утече», – розповідав генпрокурор.
«Чому ж?» – не погодився журналіст УП.
«Хочете, поб'ємося об заклад», – запропонував керівник САП.
«Ви кажете, що утече? Давайте», – погодився журналіст.
«Та ні, не хочу, щоб ви зі своєї і так невеликої зарплати ще витрачались на мене. Бо ж точно програєте», – відмахнувся Холодницький.
Тим часом за спинами прокурорів з'явився і сам об'єкт обговорення. Жодних коментарів він давати не захотів – і втік.
А от задоволені прокурори своєї черги дочекались.
«Ми традиційно задоволені рішенням комітету. Але від сьогоднішнього рішення ми найбільш задоволені з усіх попередніх задоволень», – напівжартома почав Луценко.
У наступних реченнях він перейшов на звичний для останніх днів стриманий пафос:
«Думаю, що катарсис політичної верхівки країни мав би відбутися саме сьогодні. Сьогоднішнє рішення комітету свідчить про те, що депутати, котрі перебували в певному форс-мажорі протягом цих п'яти днів, нарешті усвідомили, що зміни неминучі. Каста недоторканних має бути повалена. Те, що комітет сьогодні проходив в зовсім іншій атмосфері, означає, що процеси ідуть невпинно».
«Тепер я хотів би, щоб народ України став свідком того, як вся Верховна Рада скасує цей рудимент феодального устрою і зніме недоторканність з цих п'ятьох депутатів. Хоча я сподіваюсь, що з шістьох – без пана Добкіна, погодьтесь, комплект неповний«, – резюмував Луценко, задаючи план роботи і на наступний тиждень.
Normal 0 false false false RU X-NONE X-NONE