На початку жовтня Верховна Рада схвалила пенсійну реформу, яка має на меті так зване осучаснення пенсій. Документ підтримали більшість депутатів, точніше, 288 представників владних партій, і представили його як чергову #перемогу українського народу.

Безперечно, люди, які пропрацювали все життя, мають право на гідну старість і пенсії, а реформи потрібні і бізнесу, і суспільству. Проте не варто сприймати усі політичні заяви однозначно. Чимало рішень влади має подвійне дно, і прогрес в одному питанні може спричинити регрес в іншому.

Так сталося і з черговими змінами до оподаткування фонду зарплати штатних співробітників бізнес-компаній. Так, закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо підвищення пенсій» запровадив новий принцип визначення максимальної бази нарахування Єдиного соціального внеску — ЄСВ.

З 1 січня 2018 року граничний поріг для нарахування 22% соціального внеску на фонд оплати штатних працівників зросте з 25 розмірів прожиткового мінімуму до 15 мінімальних заробітних плат і становитиме 55,8 тис грн.

«Масонські плани» фіскалів

Зміни стосуються передусім компаній, які гарантують високі офіційні зарплати для штатних співробітників, оформлених за трудовим договором.

Здавалось би, підвищення бази нарахування ЄСВ незначне, якщо розглядати його в контексті податкових нарахувань на одного співробітника. Коли ж накласти проекцію змін на загальний фонд всього штату працівників, то таке додаткове фіскальне навантаження на бізнес стає досить значним.

Якщо ж врахувати, що гарантований рівень мінімальної зарплати останнім часом зростає швидше, ніж встановлений мінімальний прожитковий мінімум, то збільшення бази нарахування ЄСВ прямо залежатиме від такого росту.

 

Прожитковий мінімум, грн

Мінімальна зарплата, грн

До 1 грудня 2017 року

1 624

3 200

З 1 січня 2018 року

1 700

3 723

З 1 грудня 2018 року

1 853

4 100*

* — очікується з третього кварталу 2018 року

Простими словами, влада вирішила «зняти вершки» з «щедрих» роботодавців.

Це все не просто так. За даними керівника ДФС, надходження єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування перевищило показник 2016 року на 43,8 млрд грн і це далеко не межа. Збільшуючи поріг до нарахування податку, можна перевиконати план і 2018 року, і навіть 2019 року. Дуже зручно.

При цьому у категорію додаткового оподаткування ЄСВ потрапляє не лише топ-менеджмент, а й спеціалісти, які завдяки кваліфікації, специфічній експертизі і конкурентному ринку праці отримують винагороду міжнародного рівня.

Максимальне охоплення ЄСВ

Зміни в розрахунку ЄСВ стосуються й експортно-орієнтованої ІТ-індустрії, де традиційно пропонуються одні з найвищих зарплат в Україні. Попри стереотипи про галузь ФОП, бізнес інформаційних технологій має різні моделі співпраці із спеціалістами, в тому числі найм працівників за трудовим контрактом.

Фактично 80-85% собівартості ІТ-рішень у компаніях становлять витрати на оплату праці кадрів високої кваліфікації. При цьому середня платня працівника у таких компаніях становить близько 2 тис дол або 54 тис грн.

Саме такий рівень винагороди забезпечує Україні конкурентну позицію на світовому ринку ІТ-рішень та утримує фахівців від трудової міграції за кордон.

Хоча за останні п'ять років тенденція до переїзду кваліфікованих ІТ-спеціалістів в інші країни тільки посилилася. Мотивацією є не стільки зарплата, скільки прагнення стабільності і вищої якості життя, які, на жаль, поки відсутні в Україні.

Однак найбільшою загрозою для розвитку ІТ-галузі, яку влада нібито готова підтримувати, є постійні та непередбачувані зміни законодавства.

Результат — поспішні рішення, що можуть спровокувати вихід з України окремих гравців галузі, податкові надходження від якої тільки зростають. За десять місяців 2017 року податкові надходження від ІТ зросли на 37%, а сама галузь є третьою за величиною експорту та єдина в Україні, що з 2014 року зросла на вражаючі 58%.

Наслідки росту бази розрахунку ЄСВ для ІТ

Як позначиться збільшення максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на ІТ-ринку? Для прикладу розглянемо наслідки для невеликої компанії, штат 250 осіб, яка виробляє програмну продукцію та надає інформаційні послуги.

naperstki esv 90454У 2018 році компанії необхідно сплатити до держбюджету додатково майже 8 млн грн за умови, що протягом 2018 року мінімальна зарплата не буде підвищуватися. Однак її зростання у передвиборний період неминуче. В результаті компанія отримає додаткове податкове навантаження на мільйони гривень.

Чи витримає компанія такий фіскальний тягар без скорочення штату? Чи можливо за подальшого непрогнозованого росту мінімальної зарплати планувати витрати?

Ні. Більше того, навіть незначне збільшення податкового навантаження стане ще одним аргументом для бізнесу стосовно доцільності розвитку офісів в інших країнах з більш лояльними до ІТ-галузі та стабільними податковими умовами.

Це приклад лише однієї компанії, а скільки таких компаній в інших секторах з високими зарплатами? Найголовніше — якою буде їх реакція на додаткове фіскальне навантаження: скорочення персоналу, перехід у «тінь» чи вихід з країни?

Такі ризики повинні були прорахувати автори законопроекту перед тим, як прив'язати розрахунок ЄСВ до мінімальної зарплати. Тимчасом прив'язку заробітної плати бюджетників до мінімальної зарплати скасували — тепер вона залежить від мінімального прожиткового мінімуму.

В результаті маємо чергове намагання влади вирішити проблеми наповнення бюджету коштом білого бізнесу, який і так сплачує всі податки.

Як не потрапити в халепу

Без сумніву, збільшення фіскального навантаження на фонд зарплати після чергової зміни мінімальної зарплати з часом почне непокоїти бізнес.

Саме тому необхідно терміново переглянути схвалену модель визначення бази нарахування ЄСВ з урахуванням всіх питань від індустрій з високими зарплатами. Одним з таких рішень може стати фіксація максимальної величини бази нарахування ЄСВ у вигляду суми або відсотка від нарахованої зарплати.

За останні роки в Україні відбулася сила-силенна економічних, політичних, галузевих заходів за участю влади, бізнесу, громадськості та експертів.

Представники компаній та бізнес-асоціацій постійно наголошують на важливості рішень та дій держави, які можуть суттєво покращити роботу експортних та інноваційних індустрій і сприяти зростанню економіки. Однак щоразу доводиться працювати ще наполегливіше, щоб знайти конструктив.

Правда, для інвесторів важливі не місця України в Doing Business чи Democracy Index, а людський капітал. Однак доки ухвалюватимуться необґрунтовані закони, з країни мігруватимуть мізки у пошуках безпечного і стабільного життя.