Гучні затримання, обшуки, демонстрація великих грошей і цінностей, вилучених у підозрюваних хабарників. Складається враження, що в Україні врешті розпочався повний наступ на корупцію та припинення розкрадання державних коштів. Генпрокурор Юрій Луценко образно назвав цей процес полюванням на «велику рибу».
У розвиток теми «великої риболовлі» кореспондент IA ZIK поцікавилася думкою експертів щодо нинішнього стану боротьби з корупцією в Україні: почалося системне подолання цього ганебного явища, чи вибіркове – для замилення очей.
Для початку тезово нагадаємо останні найбільш резонансні справи:
Затримання Олександра Сухомлина – колишнього заступника міністра економічного розвитку в уряді Миколи Азарова, якого називають «творцем» газових схем олігарха Курченка. Його підозрюють у заволодінні зрідженим газом на загальну суму понад 2 млрд грн і отриманні надприбутку на суму понад 5 млрд грн від його перепродажу.
Пізніше правоохоронці затримали Андрія Кошеля – керівника окремої структури «злочинної організації Януковича» «СЕПЕК», яка відповідала за привласнення скрапленого газу, нафти та нафтопродуктів, що належать державним підприємствам.
Нардепа Олександра Онищенка звинувачують у привласненні понад 1,6 млрд грн коштів ПАТ «Укргазвидобування». Йому може загрожувати до 12 років позбавлення волі. Однак, за даними Держприкордонслужби, на момент зняття з нього депутатської недоторканості він вже був за межами України.
Гучне затримання на хабарі заступника міністра охорони здоров’я Романа Василишина разом із його спільником. За даними прокуратури, посадовець створив систему поборів з практикуючих лікарів, які проводили операції в Олександрівській лікарні Києва. При затриманні було вилучено 50 тисяч доларів і 320 тисяч гривень.
НАБУ відкрило провадження проти прокурора сил АТО Костянтина Кулика, якого підозрюють у незаконному збагаченні. Зокрема, йдеться про купівлю дорогої нерухомості та автотранспорту під час роботи у військовій прокуратурі.
Затримання першого заступника голови Миколаївської ОДА за підозрою в отриманні хабара у 100 тис. доларів. Чиновника разом із його спільниками обвинувачують у вимаганні та отриманні хабара за надання дозволу на видобуток вапняку в одному із районів області.
Заступника прокурора Київської області спіймали на оборудці у 300 млн грн. За повідомленням НАБУ, його підозрюють у злочинній схемі з виведення цукру з державної власності Аграрного фонду України.
Заступникові прокурора Тернопільської області та керівникові Тернопільської місцевої прокуратури оголосили про підозру в одержанні хабара. Їх підозрюють в одержанні неправомірної вигоди у понад 300 тис. грн (ст. 368 КК України).
Показове затримання бурштинової «мафії у погонах» на Рівненщині. За даними силових відомств, очолював злочинне угруповання заступник прокурора Рівненської області Андрій Боровик. Його головними помічниками були керівник та співробітник структурного підрозділу обласного управління СБУ. Під час обшуків у них було вилучено злитки золота, і велику колекцію дорогих годинників, мішки бурштину, готівку.
На Львівщині на хабарі у 1,5 млн грн затримали заступника керівника дочірнього підприємства НАК «Надра України» «Західукргеологія». Чиновник вимагав 3 млн грн за виготовлення та погодження документації на розробку газового родовища з подальшим сприянням у видачі спеціального дозволу на користування надрами.
У цьому списку – високопосадові чиновники та прокурори, і суми, що фігурують, дуже немалі. Разом із тим, більшість опитаних експертів сприймають з певною недовірою гучні заяви про боротьбу з корупцією в Україні і пояснюють, чому. Хоча є і позитивні відгуки та очікування.
Микола Хавронюк, експерт Центру політико-правових реформ
«Я вважаю, справжнє полювання не відбувається, тому що не видно результату. Протягом більш як двох років ми бачимо лише певні голосні затримання і тяганину з вирішенням питань стосовно взяття під варту, випуску під велику заставу, у деяких випадках зняття з посади, але далі справа не йде. Ще жодного голосного вироку ми не отримали. Жодного! І це в той час, коли фактично за рік відбуваються тисячі затримань хабарників. Окрім затримання з поличним (на гарячому, – ZIK) на місці вчинення злочину тих, хто отримав хабарі, відбуваються затримання осіб, які зловживали владою, службовим становищем, які вчиняли розкрадання, інші корупційні злочини. Ми не бачимо поки що «посадок». Це головне.
Окрім того, коли Верховна Рада мала намір взяти під варту корупціонерів із своїх рядів, їм давали втекти. Це другий індикатор, який показує, що справжньої волі побороти корупцію немає.
Третім індикатором є те, що ніяк не може запрацювати ст. 368-2 ККУ, яка передбачає відповідальність за незаконне збагачення. А не може вона запрацювати, доки не буде належної системи повного електронного декларування. Влада робить все для того, щоб ця система не запрацювала. Зараз напередодні запуску цієї системи, що має відбутися 15 серпня, почалися розмови про те, щоб поділити суб’єктів на якісь категорії і лише невелика частина з цих категорій дійсно буде подавати декларації з 15 серпня. Тобто величезний масив чиновників знову відкладають своє декларування. Йдеться про декларування за 2015 рік. Якщо це відтягнеться на 2016 рік, то буде декларування лише за один рік. А має бути за два роки, щоб порівняти результати і побачити, наскільки змінився їх майновий стан. Тоді можна буде поставити запитання: «Де ж ви взяли майно, якщо у вас була така маленька зарплата?».
Оце все і багато іншого дає підстави говорити, що справжньої боротьби не відбувається, а лише пускають пилюку в очі, щоб затьмарити справжню картину».
Ярослав Юрчишин, експерт Реанімаційного пакету реформ, член правління «Transparency International Ukraine»
«Я би тут відзначив діяльність Національного антикорупційного бюро та Антикорупційної прокуратури, які після створення розпочинають виходити на нормальний режим роботи. Ми вже зараз маємо полювання на «велику рибу». Це справи Онищенка, заступника голови Миколаївської ОДА, заступника міністра охорони здоров’я. Питання у тому, наскільки ці провадження будуть якісно підготовлені до суду і наскільки суд незаангажовано прийме у них рішення. Щодо цього є великі сумніви. Тому наступний етап, яким ми активно будемо займатися з вересня – створення Антикорупційного суду. Щоб ці великі корупційні справи розглядалися на належному рівні професійності і незалежності.
Системним можна назвати формування законодавчої бази. Щодо результатів (боротьби з корупцією, – ZIK) системності ще немає. Про це ще зарано говорити. Результатами боротьби з корупцією мають бути обвинувальні вироки з конфіскацією майна. Зараз вони є лише на середній ланці, притому не дуже голосні. Тому про системність результатів поки що говорити не доводиться. Казати про вибірковість теж немає підстав, оскільки справи відкриваються як проти представників попереднього режиму або заангажованих у його схеми, так і проти, для прикладу, прокурора АТО Кулика, який, фактично, є представником діючої влади».
Євген Захаров, голова правління Української Гельсінської спілки з прав людини, директор Харківської правозахисної групи
«Однозначного такого відчуття (системної боротьби з корупцією, – ZIK) у мене немає. Щоб це відбулося, треба робити як у Грузії, Румунії, коли не дивилися, хто чий союзник, хто у якій партії. Якщо є факти корупції – відкриваються кримінальні провадження, їх розслідують і доводять до суду. У мене є сумніви, що у нас буде саме таким чином. Оскільки знаменита фраза президента Ющенка «не чіпайте моїх хлопців», думаю, буде грати роль і сьогодні також. З одного боку слід зауважити, що кількість таких проваджень зараз суттєво збільшилася, але, водночас, деякі з них викликають сумніви.
Загалом, у мене враження таке: кількість антикорупційних справ зросла. Їх стало значно більше, ніж раніше. Причому пішов рівень заступників прокурорів області, заступників губернаторів. Але є сумніви, що це робиться відповідно до закону і що немає вибіркового переслідування. Головне у цьому процесі не слова, а діла».
Степан Хмара, політик, правозахисник
«Наші правоохоронні органи борються з наслідками, образно кажучи, з мухами. А треба боротися з нечистотами, тоді мух не буде. Корупція – це насамперед цілеспрямована, користолюбна кадрова політика. Швидше у нашій державі відбувається імітація і часткова боротьба з корупцією на нижчому та середньому рівнях, не зачіпаючи вершину айсбергу – тих, що сидять у найвищих кабінетах. Ці гучні затримання – це не є «велика риба». Заступник міністра – це «середня рибина». Цим корупції не побореш».
Галина Янко, голова Громадської ради при СБУ у Львівській області, юрист
«По Україні є зрушення, певні затримання. Але чи ці справи реально будуть доведені до кінця, до суду із вироками – у цьому у мене є дуже великі сумніви. Ми маємо приклад Львівського бронетанкового заводу. Було гучне затримання (директора заводу, – ZIK), піар на всю країну, 30 млн грн застави, а в результаті – пшик. Хочеться бачити результат – вироки судів без перекваліфікацій під час розслідування, без зміни обвинувального вироку.
Сказати, що нічого не відбувається не можна. Але поки що це тільки початок. Чи будуть вироки судів – у цьому питання. Коли є вирок, особа вважається злочинцем. До цього часу ніхто не має права звинувачувати людину – це всього лиш підозрюваний. Коли ж будуть вироки, тоді зможемо говорити, що у нас є «велика риба». Поки що відбуваються лише затримання, обшуки і демонстрація того, скільки грошей при обшуках знайшли».
