У Харківській області суд дозволив накласти арешт на майно Лозівського ковальсько-механічного заводу, що належить нардепу Анатолію Гіршфельду
Про це йдеться в ухвалі Київського райсуду Харкова від 14 липня.
Суд розглянув клопотання слідчого Управління СБ України в Харківській області в особливо важливих справах про арешт майна в рамках розслідування провадження за ст. 113 Кримінального кодексу України (диверсія).
Сторона обвинувачення просила накласти арешт на документи, вилучені під час проведення обшуку на ТОВ “Лозівський ковальсько-механічний завод” (договір поставки, графік відвантаження продукції, лист про повернення погодженого протоколу, додаткові угоди, супровідні листи до Харківського конструкторського бюро імені Морозова, посадові інструкції, паспорти технологічний операційної зборки та здачі корпусів виробу, виробничі документи, копію рішення, щодо запуску виробництва корпусів БТР-4, зварених проволокою СВ-10ГСМТ тощо).
На обґрунтування клопотань сторона обвинувачення зазначила, зокрема, що 26 лютого 2010 року Генеральний директор ТОВ “ЛКМЗ” уклав договір щодо виготовлення та поставки до ДП “ХКБМ” корпусів для бронетранспортерів БТР-4. Вказані корпуси у подальшому використовувалися для виготовлення бронетранспортерів БТР-4 для потреб армії Республіки Ірак.
Однак у зв’язку з низькою якістю продукції, а саме через наявність тріщин на корпусах бронетранспортерів, представники армії Іраку відмовилися від подальшого отримання бронетранспортерів, корпуси яких виготовлялися посадовими особами ТОВ “ЛКМЗ”. При цьому частина корпусів, виготовлених згідно з вказаним договором, залишилася у розпорядженні посадових осіб ТОВ “ЛКМЗ”.
Згідно з висновком Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона, основною причиною виникнення тріщин на корпусах бронетранспортерів є використанням посадовими особами ТОВ “ЛКМЗ” при виготовленні корпусів низьколегованого зварювального дроту СВ-10ГСМТ.
Однак, незважаючи на вказаний факт, посадові особи ТОВ “ЛКМЗ” протягом 2014-2016 років поставили на адресу ДП “ХКБМ” не менше 12 корпусів, виготовлених ще у 2012-2013 роках згідно з вищевказаним договором поставки із використанням зварювального дроту СВ-10ГСМТ. Так, на частині з вказаних корпусів для бронетранспортерів також з’являлися тріщини.
Крім цього, частина з корпусів, які планувалося використати при виготовленні бронетранспортерів для армії Іраку, поставляється до української армії на підставі й інших договорів, зокрема договору від 29 січня 2015 року.
“Вказані обставини у своїй сукупності свідчать про умисну поставку посадовими особами ТОВ “ЛКМЗ” недоброякісної військової продукції, що в подальшому призводить до ослаблення обороноздатності держави в цілому в умовах використання вказаної техніки в ході проведення АТО на сході України, а також створює реальні передумови до загибелі військовослужбовців військових частин ЗС України, заподіяння тілесних ушкоджень чи іншої шкоди їхньому здоров’ю”, – йдеться в повідомленні.
Під час проведення обшуку на “ЛКМЗ” виявлено та вилучено бухгалтерські документи, що свідчать про виготовлення та реалізацію до ДП “ХКБМ” корпусів для бронетранспортерів згідно з договором поставки та додатковими угодами до нього, а також, документацію щодо виявлених дефектів – тріщин на корпусах бронетранспортерів, посадові інструкції окремих співробітників ТОВ “ЛКМЗ”, які відповідають за виготовлення та якість корпусів для бронетранспортерів. Крім того, виявлена та вилучена документація, що регламентує технологічний процес виготовлення корпусів для бронетранспортерів, а також стосується виявлених дефектів – тріщин на корпусах бронетранспортерів.
Генеральний директор ТОВ “ЛКМЗ” в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотань слідчого про арешти вказаного вище майна, просив повернути майно, вилучене під час проведення обшуку 11 липня 2017 року. Директор наголошував, що вилучення основної частини документації, що регламентує технологічний процес та у відповідності до яких на ТОВ “ЛКМЗ” здійснюється виготовлення корпусів станом на теперішній час, означає, що підприємство позбудеться технологічних процесів, стандартів, конструкторської документації та нормативно-правових актів, відсутність яких фактично унеможливить виготовлення броньованих корпусів та комплектуючих до військової техніки та призведе до паралічу виробничого процесу й обліку, що унеможливить виконання існуючих зобов’язань перед підприємствами системи “Укроборонпрому” та спонукатиме товариство до відмови укладати аналогічні договори, предметом яких буде виготовлення броньованих корпусів, на майбутнє.
Суд ухвалив клопотання слідчого в особливо важливих задовольнити частково. Суд дозволив накласти арешт на вказане майно.
