Главная

Не блокувати трибуну парламенту. Проголосувати за пакет законопроектів по безвізовому режиму. Проголосувати за законопроект «Про державне бюро розслідувань», що позбавляє генпрокуратуру функцій слідства.

Це – три основні прохання від президента Петра Порошенка, що він озвучував під час зустрічі з лідерами фракцій парламенту ввечері понеділка в будівлі Адміністрації президента, яка тривала близько двох годин.

Це була перша зустріч Порошенка з депутатами після подій, що відбулися вихідними, а саме – після затримання одного із соратників олігарха Ігоря Коломойського, голови політради партії УКРОП Геннадія Корбана, над яким цього ж дня тривало довге судове засідання.

Але про це говорили мало. Порошенко лише сказав головам фракцій, що наполягатиме на прозорому розслідуванні. На зустрічі були присутні прем’єр Арсеній Яценюк, спікер Володимир Гройсман, голова РНБО Олександр Турчинов, а також представник президента в парламенті Степан Кубів і перший віце-спікер Андрій Парубій.

Та в якийсь момент Порошенко повідомив лідерам фракцій важливу новину – по вікнах робочого кабінету генпрокурора Віктора Шокіна, що розташований в будівлі ГПУ, на вулиці Різницькій, здійснили два постріли. Генпрокурор в цей час перебував в кабінеті, проводячи нараду зі своїми підлеглими.

Напруга в коаліції

– Ніхто в цій кімнаті не хоче дострокових парламентських виборів, правда ж? То почніть працювати! – говорив Порошенко лідерам фракцій.

В цей час, за словами одного з присутніх, було цікаво спостерігати за обличчями деяких лідерів фракцій.

– Березюк (голова фракції «Самопоміч» - УП) видихнув, зрозумівши, мабуть, що можна розкачувати ситуацію і далі, і грати роль опозиціі всередині коаліціі. Тимошенко навпаки напружилася, – каже співрозмовник.

«Самопоміч» і «Батьківщина» наразі – слабкі ланки коаліції. Якщо «Народний фронт» і БПП тримаються один за одного, то ці дві фракції ведуть свою гру. Причини у кожного різні.

«Батьківщині» соціологи станом на початок жовтня дають друге місце – близько 18,8%, що лише на 1% менше, ніж у БПП. Тож дострокові парламентські вибори можуть принести Тимошенко навіть більшу за чисельністю фракцію.

«Самопоміч» обрала тактику опозиції всередині коаліції і грає в довгу. Обидві фракції, наприклад, засудили затримання Корбана в суботу.

– Березюк влаштував сцену святоші. Розповідав, що усе йде не так, усе неправильно. Розповідав про те, що нещодавно був в Мюнхені, і нас там усі зневажають, після чого президент близько години розповідав про відносини ЄС, санкції і ситуацію на сході, – каже один із лідерів фракції.

Після цього Порошенко запропонував меншим фракціям брати відповідальність на себе і координувати коаліцію, але ті відмовилися. Справа в тому, що керівники парламентських фракцій коаліції згідно з коаліційною угодою по черзі займають посаду координатора. Тимошенко, наприклад, від цієї посади раніше вже відмовлялася.

– Під час зустрічі Тимошенко сказала, що «Батьківщина» ні за що голосувати не буде, поки не проголосують законопроект щодо ренти на газ. Це для неї важливо в питанні протистояння з Яценюком. Також вона сказала, що не братиме участі в розподілі посад і новому уряді і не претендуватиме на квоти щодо міністрів. Мовляв, БПП з НФ і так добре, – каже один із учасників зустрічі.

Тему переформатування уряду зачепив Яценюк, який нагадав, що 12 грудня спливає імунітет цього уряду – сплив рок після голосування за програму Кабміну.

– Він сказав – якщо ви зміните деяких міністрів, це правильно, це по-європейські. Якщо весь склад уряду – тоді шукайте інший формат коаліції, бо в такому випадку фракції «Народного фронту» не буде у складі більшості. Очевидно, під словом «уряд» він мав на увазі себе. Це такий шантаж, – розповідає один із лідерів фракцій щодо Яценюка, роботою якого вже давно не задоволені у фракціях коаліції.

Наостанок Порошенко вмовляв фракції працювати з урядом, викликати міністрів, ставити запитання, співпрацювати між собою, закрити пусті квоти в уряді, наприклад, міністра екології.

Так ні до чого не домовившись і поговоривши про усе, лідери фракцій розійшлися. Але, за словами співрозмовників УП, у фракції БПП сподіваються, що «Батьківщина» проголосує за безвізовий пакет в обмін за голосування за ренту газу.

Дійсно зранку вівторка Юлія Тимошенко заявила, що фракція відмовляється голосувати, поки не будуть проголосовані соціальні та тарифні закони.

– «Самопоміч» буде дивитися по ситуації і два найближчих парламентських тижні гратиме в свою гру, – припускає один із депутатів від БПП.

Розмови про вибори

Гострої розмови не сталося і під час засідання фракції БПП за участю Порошенка.

Про засідання депутатів сповіщували заздалегідь, за допомогою смс. Спочатку у неділю, запрошуючи прийти до кінозалу у Верховній Раді, а в понеділок місце проведення змінилося – засідання вирішили провести в будівлі Адміністрації президента.

Це – не перше засідання фракції тут. У БПП досі немає місця, де б могли збиратися депутати фракції. Минулого року члени президентської партії скаржилися, що навіть Янукович ходив на зустрічі в «Зоряний».

Порошенко запізнився на 30 хвилин. Разом з ним засідання фракції взялися вести її голова Юрій Луценко та його перший заступник Ігор Кононенко. Запросили голову партії БПП Віталія Кличка, був присутній і спікер парламенту Володимир Гройсман.

– Він завжди до нас запізнюється, – говорить один із депутатів від БПП, який був на засіданні фракції. Загалом на зустріч з Порошенко прийшли близько 100 депутатів зі 142, які входять до складу фракції.

Президент був у доброму гуморі і розпочав з приємного – похвалив за проведення місцевих виборів.

– Він хвалив Кононенка як керівника штабу за результат БПП у Львові, Києві, Київській області. В цілому це була зустріч для комунікаційної підтримки. Похвалити за роботу і сказати, що усе чудово, і ми – переможці, - говорить один з депутатів.

Незадоволений Порошенко був результатами в Дніпропетровську, де кандидат в мери від БПП Максим Курячий посів лише четверте місце.

Один із заступників голови фракції БПП Олександр Третьяков розкритикував проект «Наш край», що його курував один із заступників голови АП Віталій Ковальчук.

– Третьяков приколювався. Говорив, що треба провести об’єднавши з’їзди «Нашого краю» і БПП, оскільки ті не розуміють, нащо їх створювали, – розповідає один із нардепів.

Про затримання Корбана нардепи від БПП навіть не запитували. Поговоривши про вибори, цю тему Порошенко підняв сам.

– Не я прокурор, не судіть та не судимі будете, – переказує слова Порошенка один із депутатів.

Але з риторики і злості Порошенка, розповідає один із нардепів, було зрозуміло, що Корбан сяде надовго.

Продовження шоу

Відносини в коаліції похитнулися через затримання Корбана, коли дві фракції – «Батьківщина» і «Самопоміч» виступили проти, і влада в чисту програла команді Коломойського інформаційну війну. Перша реакція з’явилася лише в неділю ввечері, коли свою позицію озвучив Порошенко, який підкреслив, що на Корбані ніхто зупинятися не буде.

– Так, ми програли перший бій. Але це тема не одного, двох днів, чи навіть тижнів. Тож усе ще попереду, – каже один із нардепів від БПП.

Здавалося, що негативний інформаційний фон, викликаний затриманням Корбана, правоохоронні органи спробували перекрити в понеділок.

На засідання погоджувальної ради прийшли два делегати від силових відомств – начальник відділу Головного слідчого управління МВС Василь Сміх і слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління ГПУ Юрій Шимко. Спікер Володимир Гройсман дав їм слово. Пізніше Гройсман зізнавався, що він думав, що ті розкажуть подробиці подій у Дніпропетровську. Правда, МВС до затримання жодного відношення не мало. Операцією щодо Геннадія Корбана займалися ГПУ і СБУ.

Виявилося, правоохоронці принесли повістки на допит трьом нардепам від «Опозиційного блоку» – Вадиму Новінському, Олександру Вілкулу та Наталії Королевської. Правда озвучити свої претензії вони встигли тільки до Новінського.

– Відповідно до закону України про статус народного депутата ... дозвольте вручити повістки на виклик для проведення слідчих дій за участю Вадима Новінського, - сказав слідчий.

– Покиньте зал. Ви що, з глузду з'їхали! - перебив його Гройсман.

Ні Новінського, ні Вілкула, ні Королевської в залі не було, і бути не могло. Ніхто з них на засідання погоджувальної ради не ходить. Як виявилося, Новінський в цей час був у Санкт-Петербурзі. Дізнавшись про претензії правоохоронців він спішно вилетів до Києва.

Вілкул також був за кордоном – у Польщі – і повернувся до Києва пізно ввечері.

Пояснення МВС про причини виклику Новінського лише посилило відчуття абсурду.

– На погоджувальну раду зайшли для прискорення вручення повістки, – зазначили в МВС. Повістка стосувалася конфлікту навколо торговельної мережі «Амстор» – вже кілька місяців Новінський і інший акціонер Володимир Вагоровскій сперечаються за контроль над компанією. За цей час міліція порушила більше сотні справ. Частину – за заявами самого депутата.

-– Нібито Новінського хотіли викликати як потерпілого у справі «Амстору», він сам писав заяву, – каже джерело УП в «Опозиційному блоці».

Новінський – глава підкомітету з питань культури та духовності. За словами прес-секретаря компанії Новінського «Смарт Холдинг» Євгена Загорулько, повістки завжди приходять туди. І за останні півроку він уже десять разів зустрічався зі слідчим.

Увечері Загорулько опублікував у своєму Facebook красномовне фотo з підписом: Вадим Новінський зараз у себе в київському офісі читає повідомлення «про те, що він покинув країну».

– Як зазвичай вручають повістки депутатам? Приносять в той комітет, в якому він працює. Депутат отримує повістку через секретаріат і йде до слідчого. Я завжди так робив протягом останніх півтора років, – розповів Новинський «Українській правді».

У схожому ключі на подію відреагувала і Королевська.

– Я зараз перебуваю в Києві у своїй депутатській приймальні, нічого не знаю. Я готова до співпраці, – повідомила вона у коментарі «Українській правді». Депутат уточнила, що двічі отримувала повістки на допит, зокрема, у справі про фінансування бойовиків на Донбасі, і двічі приходила до слідчого. Останній раз – минулої зими.

Олександру Вілкулу ГПУ своїм запрошенням і зовсім зробила послугу. Менше ніж через два тижні він битиметься з Борисом Філатовим у другому торі за крісло мера Дніпропетровська. Вілкул тепер теж отримав можливість говорити про утиски.

– Я розцінюю це як спробу поламати виборчий процес. Це спроба з боку влади перешкодити мені проводити виборчу кампанію, порушити графік зустрічей з виборцями, – заявив він через прес-службу «Опозиційного блоку».

Шокін, якого пізніше журналісти запитали про причину повісток для Королевської та Вілкула, не вніс ясності, хоча ще кілька місяців тому деякі депутати розповідали УП, що подання на Королевську у Шокіна давно готове, і він ніби то навіть збирався його внести. Та після ситуації із затриманням нардепа від радикалів Ігоря Мосійчука Шокін передав депутатам, що не вноситиме подання на будь-кого до тих пір, поки Рада не змінить регламент.

– Давайте ми почекаємо, поки допит пройде, тому що слідчий не уповноважений вам сказати, у якій саме справі – бо це ж не одна справа, ви розумієте, – сказав Шокін у відповідь на питання журналістів удень на прес-конференції.

Один з депутатів «Опозиційного блоку» допускає, що повістки можуть бути елементом тиску, щоб забезпечити голосування у Верховній Раді. «Треба буде приймати пакет безвізових законопроектів, а в коаліції для цього просто не вистачає голосів, – вважає нардеп.

Вже у четвер стане зрозуміло, чи обійдеться коаліція лише своїми голосами, чи знову голосуватиме за важливі для держави законопроекти за допомогою фракції «Опозиційного блоку». Зрозуміло одне – цього тижня фракціям коаліції і владі буде дуже непросто.

Информация о материале

7 октября Комитет ВР по вопросам охраны здоровья рассмотрел и рекомендовал к принятию в первом чтении проект закона №2820 «О внесении изменений в некоторые законы Украины об охране здоровья населения от вредного воздействия табака». Законопроект подготовлен в рамках договора об ассоциации с ЕС. В ЕС есть ряд нормативных актов, касающихся табачного регулирования. Речь идет не только о табачном рынке как таковом, но и о производстве табачных изделий, рекламе и потреблении. Последний нормативный акт, регулирующий табачную сферу, был принят в прошлом году. Это Директива 2014/40/ЕС. Ее-то и намереваются имплементировать в отечественное правовое поле. Но как?

Для начала следует сказать, что принятию данной довольно жесткой табачной директивы предшествовали годы кропотливой работы. Европейские законодатели изучали проблему, приглашая к дискуссии специалистов и все заинтересованные стороны – представителей медицинской сферы и производителей табачных изделий, экономистов и психологов. Не стоит забывать, что ЕС – это 28 стран, каждая со своей ментальностью, традициями, национальным законодательством. Найти компромисс между Польшей, Грецией и Данией – занятие довольно сложное. И все же он был найден и воплощен в 40-й Директиве ЕС. Странам дали еще два года на приведение национального законодательства в соответствие с этой Директивой. Только часть ее положений станет обязательной для исполнения в ЕС с 20 мая 2016 г., некоторые вступят в силу еще через год, а часть норм введут лишь в 2020 г. На сегодняшний день в свое законодательство имплементировали положения 40-й Директивы лишь две европейские страны. Подготовили соответствующие законопроекты еще 16 стран, остальные пока даже не приступали к написанию. Некоторые страны остались недовольны принятым, например, соседняя Польша, которая даже подала соответствующий иск к Совету Европы в Европейский суд.

Сейчас в ЕС действует табачная Директива №37, принятая в 2001 г. Между ней и 40-й – большая разница, это как сравнивать правила поведения в школе и уголовный кодекс. От «правил поведения в школе» до «уголовного кодекса» в Европе шли 15 лет: 13 лет прошло между принятием Директив, плюс минимум два года – на ее имплементацию и адаптацию к новым правилам.

Когда Украина подписывала Соглашение об ассоциации с ЕС, 40-й Директивы еще не было, и Украину обязали имплементировать предыдущую, 37-ю Директиву. Собственно, и сейчас ЕС не настаивает на чем-то ином. Но отечественный законодатель решил не просто выполнить, а перевыполнить взятые на себя обязательства, хотя его к этому никто не понуждал. Законопроект предусматривает имплементацию именно 40-й Директивы. А ввод новых норм в действие намечен на 20 мая 2016 г. Законодатель намеревается их внедрить сразу, без всяких переходных механизмов.

Но если бы только это. Сравнивая законопроект с 40-й Директивой, начинаеш подозревать, что работа законодателя свелась к тому, чтобы скопировав отдельные фрагменты из директивы, прогнать их через переводчик, а затем вставить в проект закона. Остается загадкой, почему авторы законопроекта выбрали именно эти куски Директивы, а не другие. Например, не вошли в проект многие положения ст. 6 «Перечень добавок в порядке очередности и более жесткие требования к предоставлению информации», ст.7 «Регулирование ингредиентов» относительно «табачных изделий с характерным вкусом», а также большое количество положений, содержащихся в преамбуле и объясняющие, как должны действовать те или иные нормы.

Непонятна и практика правоприменения приведенных в законопроекте положений, вырванных из контекста 40-й Декларации. Ужесточение правил игры на рынке, ввод жестких норм без контроля их соблюдения – это, мягко говоря, создание условий для невыполнения закона.

Так, Директива жестко регулирует табачную сферу, но, одновременно, предлагает серьезные организационные и технические меры борьбы с нелегальным рынком табака. Европейский законодатель понимает, что сильное давление на легальный рынок приведет к удорожанию продукции, к изменению ее потребительских качеств, к вытеснению некоторых продуктов с рынка. Что сделает потребитель? Пойдет искать привычный продукт на черном рынке. В нашем же законопроекте борьба с черным рынком вообще не предусмотрена. Так, например, в законопроекте не предусматривается имплементация в законодательство Украины положений ст.15 («Возможность отслеживания табачных изделий»), ст.16 («Защитные элементы») и ст.18 («Трансграничная дистанционная продажа табачных изделий»).

Законопроектом предусмотрено ввести:

новые уровни максимального содержания смолы, никотина, монооксида углерода в дыме сигарет;

новые требования к маркированию и упаковке табачных изделий;

запрет производства и продажи табачных изделий с характерным вкусом, а также табачных изделий с определенными добавками и вкусовыми веществами;

запрет на жевательный табак; регулирование электронных сигарет и их заправных контейнеров.

По мнению законодателя, все табачные изделия должны продаваться в стандартных упаковках с прямыми ребрами. Какие-то скругления углов пачки недопустимы. Эта норма, кстати, никак не согласуется с 40-й Директивой, в Европе будут разрешены несколько разных видов упаковок.

Предупреждение о вреде курения должно занимать уже не половину упаковки, как сейчас, а 65%. Причем, располагаться должно не в нижней части пачки, а вверху.

Заметим, что согласно действующему законодательству, акцизная марка не должна перекрывать предупреждающую надпись о вреде курения. И должна быть размещена таким образом, чтобы рваться при открывании пачки. Логично, что марка наклеивается вверху пачки (кто же раскрывает сигареты снизу?). Если сместить предупреждающую надпись вверх, то куда клеить марку? Директива же позволяет на протяжении определенного времени продолжать размещать акцизные марки в привычном месте (т.е. вверху пачки), но наш законопроект в этом отношении необоснованно суров.

Производство сигарет предусматривает использование различных примесей, как вкусовых, так и сугубо технологических. Например, табак перед измельчением опрыскивают этиловым спиртом, иначе он будет крошиться в труху. Директива прямо разрешает использовать добавки, являющиеся ключевыми в технологии производства.

А законопроект вопрос разрешения или не запрета той или иной добавки отдает на откуп Минздраву. То есть производитель, желающий применять добавку, должен обратиться в Минздрав, подождать месяца три и получить ответ. Не факт, что положительный. Фактически на откуп Минздрава отдается вопрос рецептуры. Этому бы и в Европе удивились.

Несмотря на неминуемые существенные изменения процесса производства табачных изделий, законопроект, в отличие от Директивы, не предусматривает переходных периодов.

МинАПК направил свое заключение о законопроекте №2820 в Комитет ВР по вопросам здравоохранения. Однако Комитет скрыл это заключение от депутатов.

В частности, МинАПК обратило внимание на поспешность и несвоевременность имплементации Директивы, которая еще не действует в полной мере даже в самой Европе. Этот шаг ставит европейских и украинских производителей табачных изделий в неравные условия. Ведь у европейских производителей было два года на переоснащение. Законопроект содержит риск недополучения значительных бюджетных поступлений. Новые требования и запреты приведут к прекращению производства и реализации определенной табачной продукции, на данный момент занимающей примерно 22% отечественного рынка табачных изделий. В прошлом году с этой продукции уплачено 6,1 млрд грн налогов. Может ли отказаться бюджет от этих далеко не лишних денег?

Но и это еще не все. «Принятие проекта Закона может повлечь временную приостановку производства табачных изделий ориентировочно на 6–12 месяцев. Означенное обусловлено отсутствием необходимого парка оборудования, объемы поставок которого ограничены техническими возможностями его производителей (период поставки оборудования прямоугольных пачек составляет 12–24 месяца). Потери бюджетных поступлений за этот период оцениваются участниками рынка в размере около 11 млрд грн», – пишет замминистра.

В заключении МинАПК обратило внимание на несовершенства перевода в части терминологии, конструкции правовых норм и медицинских критериев, а также на то, что проект закона содержит ряд норм оценочного характера, которые фактически приводят к правовой неопределенности.

Выполнение новых требований к маркировке и дизайну упаковки требует от производителей дополнительных вложений. По предварительным оценкам участников рынка – не менее 1,5 млрд грн. Причем, в валюте. Для того, чтобы, по чьей-то прихоти, «выпрямить» углы пачек (сейчас 69% рынка занимают пачки с закругленными ребрами), нужно около 50 млн евро. Еще как минимум 15 млн евро на оборудование для нового расположения акцизной марки. Разработка нового дизайна пачек оценивается производителями еще в 3 млн евро. Валюта, будет выведена за рубеж – в Украине такое оборудование не выпускается.

И еще о валюте. Украина сейчас производит довольно много табачной продукции на экспорт. Отечественные сигареты конкурентоспособны на рынках стран СНГ и Ближнего Востока. Экспортируются в Индонезию и даже Японию.

Производство «европейских» сигарет и производство «азиатских» – это два разных производства, требующих совершенно разного оборудования. Но разве подобными проблемами когда-либо озабочивались борцы с легальными производителями. Куда проще перевыполнить свои обязательства на бумаге, оставив проблемы по их практической реализации другим…

Комментарий

Валентина Хоменко, генеральный директор ассоциации «Укртютюн»

– В случае принятия законопроекта украинские фабрики потеряют текущий экспорт табачных изделий, который в 2014 г. составил 358,7 млн долл. США. Табачные фабрики не могут держать два комплекта оборудования: один – для производства в соответствии с обновленным отечественным техническим регламентом, другой – для производства на экспорт.

Информация о материале

Господарський суд Харківської області відмовив Харківській облраді у задоволенні позову до ТОВ «Фінансова гарантія-2006» і ТОВ «Рентал Групп» про повернення у власність громади будівлі площею 168 кв м. Таке рішення суд прийняв 20 жовтня.

В 2009 році депутати Харківської облради дозволили продати будівлю площею 168 кв м в центрі Харкова за адресою вул. Сумська,54. Будівля була на балансі Харківського обласного палацу дитячої та юнацької творчості і до цього перебувала в оренді у приватного підприємця.

В 2010 році за підсумками конкурсу з продажу його переможцем визнали ТОВ «Фінансова гарантія – 2006». Договір купівлі-продажу передбачав, що після сплати фірмою 528 тис грн. та ПДВ за будівлю, вона отримає у власність і земельну ділянку площею 0,14 га. За умовами угоди, нові власники повинні були впорядкувати з Палацом дитячої та юнацької творчості договірні відносини на спільне користування внутрибудинковими мережами та прибудинковою територією. А також протягом року після отримання права власності повинні були переоформити земельну ділянку й почати сплачувати податок за землю.

У тому ж році приватники перерахували кошти за будівлю й набули права власності.

В 2011 році власником будівлі стало ТОВ «Рентал групп».

В 2015 році облрада подала позов до суду. На їх думку, при передачі будівлі третім особам приватники повинні були включити всі обов’язки, які брали на себе коли викупали майно у облради. Але цього не було зроблено. Зокрема, залишилися неврегульованими питання взаємовідносин з Палацом дитячої творчості.

Суд встановив, що ТОВ «Фінансова гарантія – 2006» набула права власності на нерухомість після сплати повної суми, яка була вказана у договорі. Також був підписаний акт прийому-передачі, у якому не було ніяких зауважень. Відповідно, фірма могла розпоряджатися нерухомістю на власний розсуд. Тому суд відмовив облраді у задоволенні позову й залишив будівлю приватникам.

ТОВ «Фінансова гарантія – 2006» належить Тетяні Лепьохіній й Павлу Костильову. Останній відомий як один з директорів охоронної фірми «Кратос». Костильов разом з Микитою Коритіним й Антоном Бриком був засновником ОК «ЖБК «Муромець», яке отримало від Харківської міськради безкоштовно за кооперативною схемою» 32,41 га землі по Білгородському шосе біля табору «Лісова казка» («Лісопарк»).

Костильов з Коритіним також є серед співвласників ТОВ «Пивні магазини» (ТМ «Пивобанк»). Разом з ними співвласниками є ТОВ «Ореола» КУА Олексія Коваленко й Олександри Рудь. Коваленко і Рудь разом з сином Генадія Кернеса Даніїлом Прівалом володіють сумським ринком через ТОВ «Фірма «Діана».

Крім того, у 2012 році Коритін та Костильов входили до засновників ТОВ «Рєгул плюс» разом з Лілією Адам. Остання є керівником ОК «ЖБК «Триумф», який володіє будинком Добкіна у Лісопарку. Зараз серед засновників «Рєгула» є й ТОВ «Ореола» КУА.

ТОВ «Рентал групп» належить Ганні Андрущенко й Олександру Шаповалову. Вони також були серед засновників ОК «ЖБК «Лісне», яке також отримувало безкоштовно землю від міськради.

Нагадаємо, що харківська міліція також розслідує обставини продажу облрадою громадської приймальні.

Информация о материале

Информатизация общества и развитие глобальных информационных сетей создали безграничные возможности для обмена информацией. К сожалению, наряду со значительными преимуществами и прогрессивностью современных цифровых технологий возникла и проблема охраны прав на один из самых ценных сейчас ресурсов – интеллектуальную собственность.

Так, одной из правовых проблем урегулирования сферы интернета является вопрос защиты авторских прав, поскольку поведение пользователей в сети нередко затрагивает права авторов и их правопреемников. Такие ежедневные действия, как просмотр веб-страниц, сохранение их содержимого в памяти компьютера, копирование текстов, изображений, звуковых сигналов, ознакомление с ними неограниченного круга пользователей, происходят в рамках охраны авторского права. Защита авторских прав в интернете с помощью современных компьютерных технологий зависит, прежде всего, от того, насколько грамотно используются их возможности. Таким образом, в условиях современных рыночных отношений, когда информация становится все более весомым объектом гражданского оборота, актуальность детального рассмотрения всех проблем, связанных с охраной всего, что размещено в интернете, очевидна.

Пиратство: кому вред, а кому польза

Отметим, что данная тема начала набирать актуальность еще в начале 2000-х гг. Именно тогда украинцы активно стали осваивать просторы всемирной информационной паутины. Распространение нелегального контента в украинской доменной зоне привело к крайне неблагоприятным последствиям уже в 2013 г.: Украину признали «приоритетной зарубежной страной», т. е. страной, в которой уровень защиты прав интеллектуальной собственности является наиболее низким, и к которой могут быть применены соответствующие санкции. Такие выводы огласил офис торгового представителя США, назвав Украину крупнейшим нарушителем авторских прав.

Это определение стало кульминацией растущей в течение нескольких лет обеспокоенности по поводу широко распространенных краж интеллектуальной собственности, в т. ч. растущего процента нарушений прав интеллектуальной собственности. Тогда американские эксперты в своих выводах отметили, что нарушения прав интеллектуальной собственности в Украине нанесли значительный ущерб американской индустрии, связанной с авторским правом. Что касается Украины, то и тогда, и сейчас масштабы ущерба, нанесенного государству в результате процветающего пиратства, оценить трудно. Да никто, по мнению экспертов, и не брался этот ущерб подсчитывать. Однако ситуация с большим количеством нелегального контента, который распространяется в сети и постоянно растет, признают те же эксперты, сказывается на имидже страны и ее экономике в целом.

Будет неправильным говорить, что за все эти годы Украина не делала попыток стабилизировать ситуацию. Еще пару лет назад отмечалось, что украинцы стали более активно защищать свои права в судах, и количество таких дел до сих пор постоянно растет. Правда, тогда в судах в основном решались вопросы нарушения прав на такие объекты интеллектуальной собственности, как торговые марки, но и в отношении авторских прав было много примеров судебной практики. Изучался даже вопрос о возможности создания в Украине Патентного суда, который занимался бы вопросами интеллектуальной собственности, однако пока эта тема так и осталось на стадии обсуждения.

Да и попытки каким-то образом стабилизировать ситуацию с пиратством в интернете пока не увенчались должным успехом. Хотя за последние несколько лет в Украине появлялось множество законопроектов о защите авторских и смежных прав, ни один из них по разным причинам так и не принят парламентом. Наиболее известным стал одиозный законопроект Государственной службы интеллектуальной собственности, который обязывал провайдеров удалять с сайтов пиратский контент в течение суток без решения суда.

Законодательная инициатива: история может повториться

Самая распространенная проблема нарушения авторских прав в интернете – это плагиат. Под таковым мы понимаем намеренное присваивание авторства того или иного произведения науки, литературы или искусства, видео- или аудиоматериалов, фото или даже программного обеспечения, принадлежащего третьему лицу. Гораздо проще скопировать чужой контент, чем самому создавать нечто оригинальное и привлекательное для потребителя. Поэтому часто на разных ресурсах можно встретить одинаковый или очень похожий продукт, и установить, кто же настоящий создатель данного интернет-продукта, достаточно проблематично. Это вынуждает обладателей уникального, авторского продукта настаивать на законодательной защите своих прав.

Отметим, что в Украине вопросы из области защиты авторских прав регулируются национальными нормативными актами, в частности Гражданским кодексом Украины, Законом Украины «Об авторском праве и смежных правах». Эти акты устанавливают основные права и обязанности лиц, осуществляющих деятельность с объектами интеллектуальной собственности в интернете. Так, названный Закон предусматривает, что зафиксировав нарушение авторских прав, автор самостоятельно или через уполномоченное лицо всегда может обратиться в суд с целью защиты своих прав и потребовать компенсацию за то, что объект интеллектуальной собственности был использован без его ведома. Однако на практике оказывается, что процесс это весьма длительный и хлопотный.

Чтобы облегчить его, была выдвинута новая (а по мнению некоторых скептиков, лишь немного подзабытая старая) законодательная инициатива – в Министерстве экономического развития и торговли был разработан законопроект «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно защиты авторского права и смежных прав в сети Интернет», который 23 октября с. г. прошел регистрацию в ВР под №3353.

Заметим, что поначалу это не вызвало большого интереса у масс-медиа – сказалась многолетняя усталость от похожих по названию законопроектов, которые один за другим появлялись на украинском законотворческом горизонте, но встретив ожесточенную критику, бесследно исчезали. Однако данный законопроект, как оказалось, несколько отличается от своих предшественников, а новая политическая ситуация и необходимость скорейшего приведения украинского законодательства к международным стандартам создали серьезные предпосылки, чтобы он мог стать законом. И вот уже законопроект собирает вокруг себя не только сторонников, но и противников.

Так, в ходе пресс-конференции на тему «Под фальшивыми лозунгами защиты авторского права планируется тотальная зачистка интернета», инициатором которой стала Интернет ассоциация Украины, обсуждались риски вышеозначенного законопроекта, а также законопроекта №3081-1 от 30.09.2015 «О государственной поддержке кинематографии в Украине», который, как утверждают эксперты, в своих переходных положениях дублирует нормы законопроекта №3353.

В ходе мероприятия присутствующие представителипровайдеров говорили о том, что они максимально заинтересованы в развитии рынка легального контента – прежде всего, потому, что они имеют возможность на этом зарабатывать. Ни для кого не секрет, что крупные компании страдают от нелегального использования своих сетей и программного обеспечения, в т. ч. производителями аудиовизуального контента, и уже устали от бесконечных обещаний навести порядок в этой сфере.

В свою очередь, представители Интернет ассоциация Украины обеспокоены тем, что с принятием этих законопроектов возобновятся попытки прошлой власти установить полный контроль над интернетом, только на этот раз под лозунгами защиты авторского права и поддержки кинематографии. «Совершенно очевидно, что этот закон является прямым механизмом к манипулированию информацией в украинском сегменте сети Интернет», – уверен, в частности, заместитель председателя правления ИАУ Александр Ольшанский. Эксперты обратили внимание на тот факт, что данный законопроект создает условия для нарушения конституционных прав граждан, предоставляя поставщику услуг возможность блокировать контент на основании представления заявления в суд, но без соответствующего решения суда, как это происходит сейчас.

«Законопроект предлагает ввести дополнительные досудебные механизмы, связанные с возможностью обращения обладателей авторских прав к лицам, которые размещают их контент на сайтах, с требованием его удаления или блокирования», – отметил глава консультационно-совещательного совета Интернет ассоциации Украины Александр Баранов. Но специалисты уверены, что предложенный механизм может привести к нарушениям прав и интересов других участников рынка, прежде всего, операторов телекоммуникаций и хостинговых компаний.

Комментируя нормы проекта, А. Ольшанский пояснил, что для блокировки контента достаточно, чтобы правообладатель обратился с соответствующим заявлением в суд, однако нормы законопроекта совсем не обязывают заявителя предоставлять какие-то доказательства, подтверждающие владение авторскими правами. «Провайдерам предлагается блокировать или удалять контент по заявлению правообладателя. Но самое главное – заявитель обязан лишь подать заявление в суд, он не должен получить решение суда. И даже если заявитель суд проиграет, никто никому не вернет убытки за блокирование или удаление контента, которое произошло в результате подачи заявления», – отметил он. С ним согласился его коллега А. Баранов – в ходе своего выступления он сделал акцентна том, что предлагаемые законодательные новации внесудебного блокирования и удаления контента противоречат и международным нормам, и украинскому законодательству, а также не учитывают особенностей интернет-технологий.

Юристы также насторожились. «У нас перестанут работать в нужном, постоянном режиме все сайты – Администрации Президента, МВД и т. д. Потому что будут, например, жалобы о том, что фотографии, иллюстрирующие ту или иную новость, нарушают авторские права, и сайт на 10 дней должен быть выключен на основании предлагаемых норм. А через 10 дней, скорее всего, будет новая жалоба. И таким образом очень упрощается задача для нынешней армии троллей», – предупреждают правозащитники.

Кроме того, эксперты жаловались, что, хотя закон и прошел положенную процедуру общественного обсуждения на сайте МЭРТ, процедура эта оказалась формальной. Таким образом, по мнению специалистов, законопроект в предложенной редакции должен быть отклонен, а в дальнейшем он требует доработки с привлечением представителей общественности, юристов и правообладателей контента.

Законопроект глазами инициатора

Немного иначе трактуют новшества авторы законопроекта. Они, во-первых, настаивают на том, что проект был разработан с участием представителей бизнес-ассоциации, владельцев авторских прав, хостинг-провайдеров и содержит действенные механизмы противодействия интернет-пиратству, а во-вторых, считают немаловажным тот факт, что документ входит в пакет законопроектов, разработанных Министерством экономического развития и торговли в рамках реализации реформы системы защиты прав интеллектуальной собственности в Украине. В реформаторский пакет также входят законопроекты о противодействии патентному троллингу, по урегулированию прав на разработку ПО, а также по вопросам роялти и деятельности организаций коллективного управления. Кроме того, законопроект №3353 разработан с целью имплементации ст. 245–248 Соглашения об ассоциации между Украиной, с одной стороны, и Европейским Союзом, Европейским сообществом по атомной энергии и их государствами-членами, с другой. Авторы согласны с тем, что нормы проекта строги, однако считают их справедливыми и прозрачными.

Так, законопроект предлагает ввести штрафные санкции в размере от 500 до 1 тыс. необлагаемых минимумов доходов граждан в случае неисполнения владельцем веб-сайта требований по удалению или предотвращению возможности доступа к информации, нарушающей авторские права в интернете. Такой же штраф предполагается за непредоставление собственником веб-сайта или хостинг-провайдером информации, которая идентифицирует пользователя, разместившего незаконный контент. Действия по этой статье, совершенные повторно, предлагается наказывать наложением штрафа в размере от 1 тыс. до 2 тыс. НМДГ.

На обвинения со стороны противников о том, что заявитель, который безосновательно подал жалобу, может остаться безнаказанным, законодатель отвечает, что это неверное толкование, и в действительности нормы проекта предлагают наказывать и за неправдивые требования по ограничению доступа к ресурсам. В случае, если жалоба содержит неправдивую информацию об авторских правах, лицо, направившее такую жалобу, также предлагается штрафовать на сумму от 1 тыс. до 2 тыс. НМДГ. Такой же штраф может быть наложен за недобросовестные требования о возобновлении доступа к информации, нарушающей авторские или смежные права. Кроме того, собственник веб-ресурса и хостинг-провайдер может получить право создавать электронные базы данных, куда будут вноситься данные об информации, нарушающей авторские и смежные права.

В целом все участники пресс-конференции отметили, что контроль за нарушением авторского права в интернете на сегодняшний день является достаточно сложным, и действительно необходим хороший законодательный фундамент для того, чтобы процесс сдвинулся с мертвой точки. В ходе дискуссии участники пресс-конференции и присутствующие на ней представители правообладателей пришли к заключению о необходимости разработки альтернативного законопроекта о внесении изменений в Закон Украины «Об авторском праве и смежных правах», который обеспечивал бы баланс интересов субъектов хозяйствования, граждан и государства. Причем он должен разрабатываться с привлечением экспертов и специалистов соответствующих рынков регулирования.

Комментарий

Айварас Абромавичус, министр экономического развития и торговли Украины

– Законопроект направлен на создание эффективного, быстрого и прозрачного механизма удаления или блокирования в досудебном порядке информации, нарушающей авторское право и смежные права в интернете. Кроме того, проектом предусмотрена необходимость введения мер противодействия повторным нарушением. Его нормы вводят ответственность и условия освобождения от нее владельцев веб-сайтов, которые предоставляют пользователям возможность размещать собственный контент на своих веб-сайтах, а также поставщиков услуг хостинга в случае, если владельцы веб-сайтов или поставщики услуг хостинга были уведомлены о нелегальном характере информации.

Принятие такого закона и его реализация помогут повысить инвестиционную привлекательность Украины, обеспечив благоприятную среду для развития ресурсов, распространяющих легальный контент. Также это сделает невозможным применение экономических санкций к Украине, и как результат, ее исключение из «Специального списка 301», а также будет способствовать приближению законодательства Украины к законодательству государств-членов Европейского союза и выполнению Украиной своих обязательств.

Информация о материале

КП «Харківський метрополітен» оголосило закупівлю залізничних рейок Р-50 на очікувану суму 11,86 млн грн. Про це повідомляється у «Віснику державних закупівель».

Метрополітен збирається придбати 255 рейок довжиною 25 метрів і загальною вагою 330 т. Таким чином, вартість однієї рейки складе 46,50 тис грн., або 35,91 тис за тонну.

Це значно дорожче від цін, по яким група Ріната Ахметова продає їх залізниці. У жовтні «Укрзалізничпостач» придбав у ТОВ «Метінвест-СМЦ» рейки Р-65 (подібні рейкам для метрополітена) по 24,38 тис грн./т. Таким чином, якби «Харківський метрополітен» закупив рейки за ціною ахматівського виробника, то економія склала б 3,80 млн грн від очікуваної вартості тендеру.

Розкриття пропозицій призначене на 9 грудня.

Це друга спроба метрополітену провести тендер по рейкам. У вересні заявки подали ТОВ «Партнер Трейдинг» та ТОВ «Донецькспецсталь». Останнє запропонувало поставити рейки за 9,51 млн грн, але ця пропозиція була відхилена, бо в поданих документах одиниця виміру була вказана у тоннах, а не в штуках. Відтак до участі було допущено лише одного учасника і тендер було відмінено.

Допущене тоді до участі ТОВ «Партнер Трейдинг» Віктора Бронова пропонувало виконати замовлення за 11,85 млн грн. Вартість пропозиції якраз відповідала очікуванням метрополітену.

Бронов відомий як колишній партнер Вадима Сінгуцького по «СББ-Інвест» й ТОВ «Азімут-В». Зараз «СББ-Інвест» переписана на Бориса Бєлєвцова, а «Азімут-В» ліквідована. Вадим Сингуцький був директором ТОВ «ВСП Констракшн», яка виграє у Харківської міськради тендери на ремонт трамвайних переїздів на сотні мільйонів гривень.

Информация о материале

Щоб розробити необхідний план дій, треба адекватно оцінити ситуацію, з'ясувати причини падіння, оцінити можливості, які у нас є чи з'являться в процесі розвитку.

На жаль, до цього не вдаються відповідальні особи уряду України.

Вони не називають ні витоків сьогоднішньої деградації, ні потуги, що виведе національне господарство зі стану розвалу і депресії.

Саме через це ми чули, починаючи з травня 2015 року, і продовжуємо чути розрізнені, не надто обґрунтовані заяви високопосадовців про закінчення кризи і досягнення дна економічного провалля.

Офіційні особи, очевидно, вважають, що варто силою задушити девальвацію валютного курсу гривні і дещо сповільнити інфляцію цін, як розпочнеться зростання виробництва.

Оскільки негативна динаміка цих фінансових параметрів почала сповільнюватися, то високопосадовці наввипередки оголошують про закінчення «кінця світу».

Ще вони доводять, що збільшення обсягів ВВП України у третьому кварталі проти другого кварталу 2015 року свідчить про початок зростання. Проте вони не можуть не знати, що такі порівняння некоректні: достовірні лише порівняння з таким же періодом попереднього року.

Для виходу з кризи треба більше виробляти продукції і перемагати в конкуренції на ринках, а не просто наказати отримати певні фінансові показники.

Фінансова стабільність сама по собі не приводить до зростання виробництва. Це необхідна умова, але недостатня. Ми можемо досягти дна, як нас запевняють зацікавлені урядовці, і залишатися на цьому дні, не піднімаючись вгору.

Може, чиновники сподіваються на приватний сектор, який сам створює силу економічного росту. Проте одночасно розчавлювати приватне підприємництво і чекати від нього подвигів - це самообман і навіть мазохізм.

Та й самої фінансово-цінової стабільності ще не досягнуто. Стрибки цін і тарифів на газ, електрику, опалення у п'ять-сім разів - це не стабільність.

Навпаки, перебіг кризи у 2015 році переконує в іншому: криза має глибинну природу, на жаль, потребує певного тривалого часу і не може бути подолана поверхневими технічними чи організаційними дозволами або заборонами.

Вона спричинена відставанням від конкурентного світу в інституційному сенсі, у структурі економіки, бо перевантажена сировинними виробництвами.

Услід за підприємствами до банкрутства підійшли фінансові установи. Вони, як і підприємства традиційних галузей, вичерпали життєвий цикл, є деградованими і далі не можуть накопичувати і реструктуризувати національні капітали. Без цього виконувати свої функції і вирішувати проблеми кризи банки не зможуть.

Така послідовність поширення зарази банкрутства - від підприємств до банків і захоплення всієї їх маси - показує системний характер кризи і неможливість її подолання санаційними процедурами в окремому секторі або в окремих банках.

Стара економіка нерозривно пов'язана із старою банківською інфраструктурою, і вони разом опинилися на дні. Разом вони мусять і виходити з «води».

Чи є збитковість підприємств шляхом до банкрутства

Уряд, на жаль, не помічає всеохоплюючої збитковості реального сектора економіки, як і збитковості фінансових установ. За даними Держстату, у 2014 році сума збитків підприємств національної економіки становила 854 млрд грн. Це у 2,5 разу перевищило суму прибутків усіх підприємств країни - 337 млрд грн.

У першому кварталі 2015 року - за наступні квартали статистична установа не спромоглася надрукувати розрахунки - сума збитків, 508 млрд грн, більш ніж учетверо перевищувала всі господарські прибутки - 123 млрд грн.

До кризи - у 2010-2012 роках - була протилежна картина: суми прибутків перевищували збитки відповідно у 1,38, 1,81 та 1,64 разу. А у 2013 році, на початку кризи, прибутки практично дорівнювали збиткам.

Як може економіка вийти з кризи і зростати за такої гігантської ескалації збитковості і зникнення прибутків? Не зрозуміло, як взагалі може існувати така величезна маса підприємств, які отримують мінусові результати?

Чому вони не втрачають права на отримання товарів та сировини і продовжують працювати, якщо у них купа боргових зобов'язань за старими рахунками?

Цікаво, що при вказаному перевищенні сум збитків над сумами прибутків відсоткова частка збиткових господарств у загальній їх кількості більш ніж удвічі менша за частку прибуткових. Пояснюється цей парадокс значним переважанням у збитковому секторі великих об'єктів, а у прибутковому - середніх і малих.

Збиткові підприємства у більшості або державні, а вони не визнаються банкрутами, або входять до олігархічних холдингів, що дозволяє збитковим виробництвам брати позики в афільованих банках.

Банкрутують чи поглинаються лише дрібні й середні підприємства приватного сектора. На їх місці виникають нові суб'єкти, і виробництво відновлюється. Однак їх частка - менше десятої частини усього виробництва.

Крім того, ціни на продукцію великих підприємств, що формуються монополістами та державними органами, систематично підвищуються, штучно виводячи компанії із зони збитковості. Дрібні ж підприємства працюють у конкурентному середовищі, поза протекціонізмом органів влади. Тут штучно уникнути збитків неможливо.

Показник прибутковості-збитковості - головний критерій, термометр економічного стану. Адже якщо праця приносить збитки, вона не має сенсу.

Проте такий висновок правдивий лише в умовах ринкового ціноутворення. В Україні ж реальні банкрути підтримуються на плаву шляхом підвищення цін на їх продукцію, а ті, що її купують, випадають з економічного обороту.

В умовах неринкового встановлення цін виявити, хто заслуговує на банкрутство через втрату прибутковості, а хто - ні, складно, і сама прибутковість не є критерієм.

Отже, про збитковість чи прибутковість виробництва можна говорити лише з немалою похибкою. За цим критерієм судити про окремі підприємства і навіть галузі можна лише з певним припущенням. Однак, коли обсяги збитків по всьому національному господарству зашкалюють, як у 2015 році, то про велику кризу капіталу можна говорити ствердно. Точніше - про велику кризу праці і капіталу.

Економіка, що не дає прибутків, не має ресурсів для подальшого розвитку. Тобто вона не виробляє потрібної ринкам продукції, функціонує збитково, не має накопичень і можливостей для подальшого розвитку.

«Не виробляє потрібної продукції» - значить, економіка застаріла, неспроможна конкурувати з іншими національними господарськими системами, витрати на її виробництво - вищі, ніж в інших країнах. Вона технологічно і структурно архаїчна.

Відбувається втрата ринків продажів чи ослаблення позицій на них. Якщо традиційні експерти очікують, що падіння експорту наших підприємств сировинних галузей спричинене лише зниженням світових цін на відповідну продукцію, то доведеться їх розчарувати: повернення до попереднього рівня цін не буде.

Більшість підприємств не реагує на свій кризовий стан. Це - інституційна хвороба національної господарської системи, яка не дозволяє вирішити проблеми окремих підприємств, переводячи їх вирішення на національний рівень. Тобто криза більшого числа підприємств поширюється на всю економіку.

Збереження ж неринкового статусу державних та олігархічних підприємств, викривлена система формування цін, що приховують їх неплатоспроможність, робить ці підприємства безвідповідальними за результати діяльності, такими, що не підлягають банкрутству, реорганізації, реконструкції й модернізації.

Ось деякі матеріальні вирази нашого структурно-технологічного відставання.

  1. У машинобудуванні - потрібні автоматизована організація виробництва і конструювання моделей, роботизований монтаж, комп'ютерне управління, високоточне вироблення деталей без будь-яких металорізальних операцій.
  2. У металургії і виробництві матеріалів - перехід до високоточного лиття, виробництво високоякісних спеціальних сталей і чавунів, усунення проміжних виробництв (мартенів, домен) та екологічно шкідливих операцій.
  3. В енергетиці - перехід до відтворювальних джерел енергії, замкнутих енергетичних циклів на виробництвах, автономного «зеленого» опалення будинків, використання гібридних та електричних автомобілів, машин на біопаливі.
  4. Розгортання електронної економіки - виробництво новітніх електронних і комп'ютерних приладів, мобільних систем комунікацій, виробництво комп'ютерних програм, операційних систем, надання онлайн інтернет-послуг, електронні торгівля, державне обслуговування, банкінг та платежі.

Це, звичайно, не вичерпний перелік, але і він показує, яка прірва пролягає між Україною і виробництвами в західних країнах.

Для подолання цього розриву і стрибка в майбутнє потрібна новітня банківська система, яка реалізує спеціальний фінансовий механізм подолання великої кризи: за якого банки будуть вибірково виводити з обороту підприємства-банкрути і перерозподіляти капітали на користь найперспективніших виробництв.

Стара банківська система повинна відійти в минуле разом із старою економікою.

Український банкопад не зупинити

Майже щотижня преса повідомляє про банкрутство чергового українського комерційного банку. Вчора банкрутів було 50, сьогодні - вже 59. До того ж, з'являються оцінки, що лише трьом-чотирьом банкам можна довіряти.

Це тим, які дофінансовуються з бюджету. Але чому тільки їм? Усі інші нехай валяться разом з їх вкладниками і підприємствами, які фінансуються з цих установ? І чому взагалі треба давати банкам державні кошти?

Сьогоднішній банкопад ніхто не може зупинити і не бажає цього робити. Хоча національний грошовий регулятор, коментуючи його, говорить, що відбувається позитивний процес «очищення» банківського сектора від «дахів» і «пралень».

Це не так. У банківському секторі за три квартали 2015 року отримано збитків, за різними джерелами, від 52 млрд грн до 100 млрд грн. А «дахи» і «пральні» заради збитків не працюють. Причини банкрутства банківських установ інші.

По-перше - майже чотирикратна девальвація валютного курсу гривні за 11 місяців. Ця девальвація є наслідком, головним чином, надлишкового емісійного грошового наповнення банківської системи, а також відпливу валюти за межі країни.

За девальвованої гривні зупинилося повернення банкам інвалютних позичок від внутрішніх боржників. Банки стали валютними, тобто реальними банкрутами.

По-друге - карколомний ріст збитковості реального сектора. Збиткові суб'єкти стали безнадійними боржниками банків, що розірвало і гривневі баланси останніх.

Як діють у цій ситуації уряд і грошовий регулятор?

  1. Держава у 2015 році продовжує насичувати економіку зайвими грішми: або надаючи позички «Нафтогазу» - більше 30 млрд грн за дев'ять місяців 2015 року, або Фонду гарантування вкладів - 20 млрд грн, або коли регулятор викуповує держоблігації у комерційних фінансових установ - на 70 млрд грн.
  2. Штучна емісія грошей впливає і на зростання надлишкової гривневої маси у банків і поза ними. Надлишок утворився і на казначейських рахунках уряду - до 50 млрд грн, що свідчить про невправність і непрозорість фінансового управління.

Ці зайві суми готові підірвати і ціни, і курс, тому влада затискає їх і не пускає в оборот або притримує їх для корупційних операцій.

Банківські надлишки, які центральний банк оцінював у вересні 55 млрд грн, він запропонував покласти на депозити в свою установу, підкріпивши ці пропозиції виплатою комерційним банкам по 20-27 відсотків річних. Це сховище грошей, яке не бере плату за зберігання, а навпаки - надає бонуси.

Відсотки за цими депозитами за рік перевищать 10 млрд грн, що теж штучне друкування грошей. До того ж, переорієнтація банків на пасивні депозитні вклади в НБУ приводить до їх декваліфікації і вилучення ресурсів з кредитного обороту.

  1. НБУ почав знижувати рівень облікової процентної ставки з липня до жовтня з 30 до 22 пунктів. Проте при 50-51-процентній річній інфляції цін навіть 30-відсоткова облікова ставка є непрацюючою, ілюзорною.
  2. Регулятор оголошує банкрутами установи, які не виконують вимоги щодо докапіталізації своїх статутних фондів - не здійснили додаткові інвестиції. Але звідки інвестиції? Зі збитків банків, чи зі збитків господарських підприємств?

До того ж сподіватися, що інвестиції будуть робити банки, які з початком кризи у 2014 році інтенсивно виводили свої активи за кордон, - марна справа.

  1. Центральний банк у 2015 році почав скуповувати частину валюти на міжбанківському ринку. Завдяки цьому золото-валютні резерви регулятора зросли за три квартали на 1,4 млрд дол.

Наслідки: відбувається додаткове друкування гривні - за діючим курсом не менше 30 млрд грн, якими розрахувалися з продавцями валюти, і стримується досягнення ринкового курсу гривні - 18, 16 або навіть 14 грн за дол.

Отже, кроки, що нібито спрямовані проти банківського колапсу, банкопад не зупиняють. Самі банки втрачають функціональну спроможність: вони перестають бути реальними кредитними установами - санітарами економіки.

Як вихід зі стану колапсу Кабмін готує нову модель банківської системи. Мова йде про перехід до кількох великих держбанків, зобов'язання яких гарантує влада.

Кроки до цієї моделі вже робляться. Уряд з бюджету надає таким установам - Ощадбанку, Укрексімбанку, Укргазбанку - грошові поповнення до їх статутних фондів, вважаючи, що це законно і правильно, бо вони належать державі.

Суми різні: від 1-2 млрд грн до 20 млрд грн, як, наприклад, Ощадбанку. Вже з'явилася реклама про цей банк як найнадійніший для вкладів громадян.

Що можна сказати? Це модель, яка діяла в СРСР. Було чотири держбанки, баланси яких наповнювалися потоками з Держбанку СРСР. Він виконував функцію центробанку, і до нього гроші надходили з Ощадбанку СРСР. Кредити підприємствам видавалися за вказівками уряду та його підрозділів.

Так що - ми повертаємося до адміністративно-командної планової системи? У нас фінансування потребують тільки ті, що належать органам влади? Нам не потрібні комерційні банки, які б заохочували мільйони ініціативних людей до продуктивної праці? Існування тільки державних банків знищить острівці вільної економіки, а значить, структурно-технологічних перетворень не буде.

Банківський колапс, що розгортається, приведе до наступного циклу реального банкрутства великих підприємств, які поки що продовжують отримувати кредитну допомогу від державних банків та самого НБУ.

Тому у 2016 році потрібно очікувати подальшого зменшення виробництва і зупинки збиткових підприємств після повного припинення їх кредитування. Це при умові жорстких обмежень з боку регулятора. Якщо ж проінфляційне емісійне кредитування банківського сектора триватиме, то девальвація гривні та зростання цін розпочнуть новий виток, що похоронить нашу економіку.

Нова банківська система - це реформований Нацбанк з новими інструментами і жорстким регулюванням грошової емісії та системним резервуванням ресурсів, змінений склад комерційних банків, в тому числі усунення їх із складу олігархічних холдингів, реструктуризовані кредитні портфелі банків та прямі стимули фінансування ними найбільш ефективних господарських проектів.

Ціновий протекціонізм - дорога до збитковості та гіперінфляції

Коли я чую від чиновників про «економічно обґрунтовані» ціни і тарифи, які, за їх твердженням, формуються залежно від витрат у виробництві і норми прибутку, виникає питання: я опинився у дрімучій соціалістичній епосі, чи ці люди потрапили у теперішній час із запасом поглядів збанкрутілого радянського ладу?

Саме так встановлюються ціни і тарифи на газ, електроенергію, послуги ЖКГ, мобільного і стаціонарного зв'язку, об'єктів інфраструктури, державні послуги.

Ціни і тарифи у цих галузях затверджують бюрократичні установи - національні регулятори. Підприємства звертаються до них з проханнями підвищити тарифи, обґрунтовуючи їх зростанням собівартості виробництва, і завжди досягають свого.

Бувають ситуації, коли, наприклад, Антимонопольний комітет звертається до монопольних корпорацій з пропозицією чи проханням знизити тарифи, як це було недавно на ринку послуг мобільного зв'язку. У цій галузі прибутки ростуть за рахунок збільшення маси користувачів, без будь-яких капвкладень операторів.

У Євросоюзі через такий ріст надприбутків уже тричі за останні чотири роки тарифи на послуги мобільних операторів у наказовому порядку знизили загалом на 70-80%, а роумінг між країнами ЄС з 2016 року буде безкоштовним.

Проте в Україні «Київстар», МТС та інші корпорації думають інакше і нахабно тиснуть на державних регуляторів. Так, вони відмовили АМКУ і не знизили тарифи. Натомість «Київстар» одноосібно майже вдесятеро підняв тарифи на роумінг до країн Європи, а «незалежний» регулятор зв'язку ніби в рот води набрав.

Інша ситуація з цінами на газ і на житлово-комунальні послуги, коли уряд дав вказівку «незалежному» регулятору з енергетики і послуг ЖКГ підняти їх вище, ніж сподівалися монополісти з «Нафтогазу» і комунальних енергетичних компаній.

Це - не регулювання, це - сприяння монопольним зловживанням з боку Кабміну, що межує із злочинами і порушує Конституцію та закони України.

Чим шкодить економіці така протекціоністська система ціноутворення?

  1. Діє мотивація підприємств до зростання витрат, тобто заохочується безгосподарність, виробництва доводяться до деградації.

Замість прагнення усіх виробництв до зниження витрат, що дає ринкова конкуренція і ціни попиту-пропозиції, у відповідних галузях економіки накручуються видатки, які лягають на плечі усього суспільства. Це не економіка, а контрекономіка, що поглиблює наш анахронізм.

  1. Відбувається погіршення якості продукції, оскільки таке погіршення не викликає ні зниження цін, ні відмови споживачів від придбання таких товарів, як це відбувається в умовах ринкового ціноутворення і реальної конкуренції.

Якщо глянути на відповідні галузі, то можна побачити, що вони за роки незалежності не зробили жодного кроку вперед - ні сектор ЖКГ, ні енергетика, ні газова промисловість, ні залізниця, ні стаціонарний зв'язок. Вони залишаються совковими, навіть якщо перейшли у приватну власність.

  1. Має місце збільшення витрат у підприємств - споживачів продукції, ціни на якувстановлюються вказаним хибним методом, до рівня, що не дозволяє їм мати прибутки. Іншими словами, у галузях-споживачах вилучаються прибутки на користь виробництв, де ціни зростають пропорційно витратам.

Так, при шаленому зростанні збитків в економіці «Нафтогаз», ціни на газ якого адміністративно збільшені у сім разів, відзвітував про зменшення збитків у 2015 році порівняно з 2014 роком з 40 млрд грн до 4 млрд грн.

  1. Біднішають сім'ї, зокрема, зростає частка поточних витрат у їх бюджетах та зменшується частка грошових накопичень і капітальних витрат сімей. В результаті в суспільстві скорочуються загальні ресурси для кредитів та інвестицій.

Більшість сімей після останніх драконівських підвищень цін і тарифів не тільки втратили можливості для заощаджень, а й почали вилучати гроші з депозитів та витрачати на поточні потреби раніше зароблені заощадження.

  1. Подорожчання продукції у вказаних вище секторах приводить до зростання цін в інших галузях економіки. Це так звана інфляція витрат - постійно діюча інфляційна пружина. Таким чином ціни в економіці ростуть по колу.

Чинна система формування цін породжує подорожчання усього національного виробництва, скорочення господарських прибутків та інвестицій у немонопольних галузях і впливає на зростання загальної збитковості економіки.

Сьогодні, після адміністративного підвищення цін і тарифів на газ, енергетичні та житлово-комунальні послуги, підняли голову усі споживачі електроенергії, сподіваючись підвищити ціни на свої товари. Монополісти - «Укртелеком» та «Укрзалізниця» - вже заявили про подальше підвищення тарифів.

Зрозуміло, що у 2016 році інфляція цін розпочне новий виток.

Потрібно переходити до ринкової моделі ціноутворення, яка б виключала адміністративне сприяння монополістам, прив'язку цін до собівартості і запроваджувала рівні умови узгодження цін і тарифів між постачальниками та споживачами, в тому числі на адміністративних, монопольних і мережевих ринках.

Ситуативний прогноз: чи почнеться відродження у 2016 році

Уряд каже, що так. Однак 2% приросту ВВП у 2016 році, про які твердять прем'єр і міністри, не є свідченням зростання - така динаміка знаходиться у межах статистичних похибок. У цих умовах темпи, нижчі за 3%, не вважаються свідченням зростання. Проте і такі передбачення виглядають непереконливими.

Варто розглянути основні поточні важелі збільшення національного виробництва, тобто такі збудники його зростання, які не передбачають структурних змін економіки та інноваційно-технологічних вдосконалень, а є вираженням позитивного впливу поточних кон'юнктурних чинників динаміки виробництва.

Склад чинників еволюційного зростання українського виробництва у 2016 році порівняно з 2015 роком такий.

  1. Досягнення стабільності цін внутрішнього ринку.

Однак адміністративне підвищення тарифів на газ, електроенергію та комунальні послуги, які підштовхуватимуть інфляцію витрат, а також підтримка рівня дефіциту бюджету на тому ж рівні, що і в 2015 році, не дозволяють зробити висновок про цінову стабільність. Як мінімум, споживчі ціни зростуть на 20%.

  1. Досягнення стабільності цін на імпортні товари і послуги, стабільність валютного курсу гривні.

Зниження світових цін на нафту повинно позитивно впливати на світову інфляцію. Гарантувати ж стабільність валютного курсу гривні неможливо, коли не досягнуто профіциту платіжного балансу, зменшення зовнішнього державного боргу і платоспроможності банківських установ.

  1. Збільшення реальних доходів громадян чи, як мінімум, їх збереження на нинішньому рівні. Єдиним способом вирішення цього завдання є недопущення інфляції, що, як було показано вище, є недосяжним у 2016 році.
  2. Збільшення купівельних можливостей громадян внаслідок отримання

банківських кредитів. На жаль, банківський сектор не буде виведений з кризи, а тому не буде готовий до ретельних споживчих кредитних операцій.

  1. Збільшення чисельності працюючих на підприємствах малого і середнього бізнесу. На жаль, чисельність дрібних підприємців зменшується. У найближчому майбутньому банкрутство у цьому секторі буде найвищим серед усіх груп підприємств, складених за їх розмірами.
  2. Збільшення кредитування малого бізнесу.

Проте з аналізу стану банків зрозуміло, що вони не почнуть кредитувати господарський сектор. Дрібні ж підприємці залишаються на останньому місці у можливій черзі отримувачів комерційних позичок.

  1. Зростання експорту товарів і послуг. Воно не може бути значним, оскільки підприємства поки що не піднялися до конкурентоспроможного світового рівня.
  2. Стабільність світових цін на українські експортні товари і послуги.

На жаль, на світових ринках триває стійке зниження цін на сировинні товари - залізну руду, метал, мінеральні добрива, зерно, олію. У 2016 році зміна цього негативного тренду не очікується.

  1. Приплив прямих іноземних інвестицій і надходження іноземних кредитів корпораціям. Приріст ПІІ буде відбуватися, зокрема, в АПК, нафто- і газовидобуванні, інфраструктурних системах. Іноземні кредити корпораціям не зростатимуть через високу державну валютну заборгованість і дефіцитність.

З цього аналізу видно, що несприятливими для відновлення мінімального зростання у 2016 році є всі внутрішні фактори - пункти 1-6. Серед зовнішніх - пункти 7-9 - деяке пожвавлення можуть внести кон'юнктурне зростання обсягів експорту і приріст ПІІ. Інші умови - негативні.

Вагомість зовнішніх чинників значно впала після 2013 року з падінням обсягів експорту і вилученням з України іноземного капіталу. У сукупності дія негативних чинників буде переважати. Ринки будуть неприязні до українських виробників, і негативна динаміка ВВП у 2016 році продовжиться, мінімум, на мінус 4-5%.

Чинна політична еліта, на жаль, не демонструє спроможності до глибинної трансформації економіки, необхідної для високої динаміки розвитку, та до використання поверхневих факторів виправлення теперішньої негативної ситуації.

Информация о материале
  1. Налоговая реформа: популизм, социализм или реализм?
  2. У Райніна за допомогою рідних фірм розпиляли на будівництві колектора майже 5 мільйонів
  3. Вооружение населения: право на защиту или разрешенный беспредел?
  4. Сумнівна харківська фірма збудує водопровід за два мільйони