Главная
Реформа стипендій у вишах. Кому, як і за що?
Стипендійна реформа вже спричинила чимало галасу в університетській спільноті й спричинить ще більше в кінці місяця, коли більша частина студентів не знайде на картці стипендію, хоча за старими правилами мала б її отримати.
Одразу зазначу, що мова йдеться про студентів, що навчаються за державним замовленням. Так звані «контрактники» не мають права отримувати стипендію від держави.
За старими правилами достатньо було мати середній бал 4.0, щоб отримати звичайну стипендію, і 5.0 – для підвищеної. Деякі виші при цьому навіть не враховували недиференційовані заліки.
Нові правила дещо складніші і багатьом видаються дискримінаційними.
По-перше, вводиться рейтингування і лише 40-45% (конкретний відсоток затверджується вишем) студентів-бюджетників будуть отримувати стипендію. Нагадаю, що заступник міністра фінансів раніше казав, що стипендію отримують 75% студентів бюджетників.
По-друге, підвищену стипендію буде отримувати лише певний відсоток студентів на розсуд навчального закладу.
У КПІ, наприклад, це 5% від загальних 40%, тобто 2% від загальної кількості студентів-бюджетників. Округлення в обох випадках проводиться у бік зменшення.
Ці рамки породжують випадки, коли підвищену стипендію не буде отримувати ніхто (якщо спеціальність менша за 50 чоловік, наприклад), або що стипендію на деяких спеціальностях можуть не отримувати навіть відмінники за п’ятибальною шкалою.
Для роздумів: за інформацією від першого заступника міністра Володимира Ковтунця у КНУ ім. Шевченка на механіко-математичному факультеті за старими правилами стипендію отримувати близько 45% студентів, тоді як на факультеті філології – 90%.
Третє нововедення – збільшено розмір академічної стипендії з 825 гривень до 1100 гривень. Для деяких спеціальностей до 1400 гривень.
Четверте нововведення – рейтинговий бал студента може складатись не тільки з академічної складової. До 10% рейтингового балу відводиться на науку, мистецтво, спорт і громадську діяльність, згідно рішення Вченої ради вишу.
Насправді наявність додаткових балів за мистецтво, спорт і громадську активність дещо суперечить внесеним змінам до закону «Про вищу освіту», де сказано, що «Академічні стипендії призначаються особам, які досягли значних успіхів у навчанні та/або науковій діяльності згідно з критеріями, встановленими Кабінетом Міністрів України.»
П’яте – стипендіальна комісія стала органом, що має право вирішувати конфліктні питання і вирішувати, кому і за що надавати неакадемічні 10% рейтингового балу. З метою уникнення зловживань з боку адміністрації комісія має складатись не менше ніж на половину з представників студентів.
В цілому нові умови мають створити більш жорстку конкуренцію між студентами і прибрати гарантований бал для отримання стипендії. Але є доволі неоднозначним введення у дію нових правил вже під час складання сесії.
З можливих порушень прав студента, що можуть бути на даному етапі:
– неправильно порахований рейтинговий бал;
– нарахування додаткових балів іншим студентам за чисто номінальну громадську активність.
Від сьогодні варто забути, що якийсь певний бал гарантує стипендію. В окремих випадках може статись так, що навіть максимальний бал за академічну складову не буде гарантувати отримання стипендії.
Крім того, є категорія соціальних стипендій, що будуть виплачені певним категоріям через їх соціальний стан. За останніми змінами їх побільшало: до сиріт, дітей шахтерів та малозабезпечених сімей додали участників АТО, внутрішньо переміщених осіб та інвалідів I-III груп.
При цьому реальної реформи у цьому секторі не відбулось – за логікою представників Мінфіну соціальні стипендії мали б отримувати дійсно ті, хто цього потребує за доходом, але категорія малозабезпечених сімей надто вузька через малий коефіцієнт забезпеченості прожиткового мінімуму для дорослих (він складає 21%).
Якщо детальніше, то гарантований державою прожитковий мінімум на сім’ю з 2 батьків і непрацюючого студента складає близько 2000 тисяч гривень. При тому, що реальний прожитковий мінімум (як сума прожиткових мінімумів цих осіб) складає приблизно 4800 грн.
До того ж була скасована практика виплати матеріальної допомоги і премій із стипендіального фонду. Матдопомоги виплачували студентам, що опинились в скрутному матеріальному становищі через втрату батьків, хворобу тощо, а премії (зазначу із власного досвіду, – авт.) виплачували представникам органів студенського самоврядування.
Якщо в цілому подивитись на зміни у системі виплати стипендій, то:
– загальну кількість стипендіатів було суттєво зменшено;
– життя менш забезпеченим верствам населення навряд чи полегшено;
– конкуренцію за академічні стипендії – збільшено;
– прозорості нарахування стипендій – не досягнуто, навпаки – попередня система була більш прозорою;
– виплата матеріальних допомог і премій із стипендійного фонду скасована.
- Информация о материале
Блокировать нельзя торговать. Почему Кабмин ввёл чрезвычайное положение в энергетике
15 февраля Кабмин ввёл на месяц чрезвычайное положение в энергетике. «При возникновении диспропорции между потреблением и выработкой электрической энергии мы будем задействовать веерные отключения», — поясняет значение ЧП для простых обывателей министр энергетики Игорь Насалик. В правительстве предупреждают, что отключения могут коснуться Харьковской, Днепропетровской, Киевской, Черниговской, Запорожской, Сумской и Черкасской областей. Вице-премьер Геннадий Зубко уже поручил региональным чиновникам готовится к блэкауту. «Штабы этих областей должны проанализировать кризисные ситуации, которые могут быть связаны с ограничением энергоснабжения. В первую очередь по обеспечению населения энергоснабжением и теплом. Также рассмотреть работу промпредприятий, действующих в безостановочном режиме с точки зрения суточных графиков пиковых нагрузок», — сказал он.
Для энергетического сектора чрезвычайное положение означает, что отныне государственный оператор магистральных сетей Укрэнерго будет устанавливать лимит потребления угля исходя из имеющихся в наличии запасов. То есть государство «вручную» начнёт разгружать генерирующие мощности тепловых станций и маневрировать мощностями АЭС и ГЭС, чтобы не допустить разбалансировки энергосистемы страны. По подсчётам правительства, эти меры позволят уменьшить потребление антрацита на 20 тыс. т в день.
В чём проблема
Ветераны АТО при поддержке нескольких нардепов-популистов заблокировали ключевые пути поставки угля из ОРДЛО: ветку железной дороги Луганск — Лисичанск — Попасная и станцию Светланово. Среди прочего «блокадники» полностью перекрыли движение поездов, перевозящих с оккупированных территорий антрацит.
Из 12 крупнейших тепловых электростанций страны шесть работает именно на антраците, добываемом на оккупированной территории. Так называемые угли газовых марок, которые добывают на подконтрольных Украине шахтах, для них не подходят. Среди ключевых потребителей антрацита в стране Трипольская и Змиевская ТЭС государственного Центрэнерго, Приднепровская, Криворожская, Луганская и Славянская ТЭС, входящие в ДТЭК Рината Ахметова.
Вечера без света и холодные батареи гарантировано подорвут и без того стремящийся к нулю рейтинг доверия правительству
По состоянию на 3 февраля суточные поставки антрацита на эти станции составляли 23 тыс. т, но уже через десять дней они сократились почти в два раза, до 12 тыс. т.
13 декабря чиновники собрали Антикризисный энергетический штаб, который и предложил Кабмину ввести режим ЧП. По словам Насалика, если не принять необходимые меры, то через две недели энергосистема не сможет покрывать потребление в пиковые часы. Однако 13 декабря Кабмин решил не вводить ЧП. Скорее всего, из-за ожидаемого возмущения населения веерными отключениями электричества. Вечера без света и холодные батареи гарантировано подорвут и без того стремящийся к нулю рейтинг доверия правительству.
Дотянуть до весны
Однако тянуть с чрезвычайным положением возможности больше не было. По состоянию на 13 февраля запасы угля на складах ТЭС и ТЭЦ составили 1,7 млн т, в том числе антрацитовой группы — 927 тыс. т. При этом так называемые неснижаемые запасы угля на складах ТЭС (нельзя использовать ни при каких раскладах. — Фокус) составляют 1 млн т, в том числе антрацита должно быть не менее 500 тыс. т.
Запасов антрацита даже в условиях максимально бережного использования, которое и предполагает ЧП, хватит лишь до 20 марта. До этого времени нужно найти новые источники поставок угля. Частично вопрос можно решить, увеличив долю генерации блоков, работающих на газу. «Для недопущения отключения потребителей необходимо обеспечить дополнительное включение в работу газомазутного блока №4 Киевской ТЭЦ-5 или одного из газомазутных блоков Трипольской ТЭС», — говорится в справке к заседанию Антикризисного штаба.
Однако, по расчётам Минэнерго, при этом суточные расходы газа увеличатся на 1,2 млн кубометров. Помимо того, что такое электричество будет очень дорогим, в украинских подземных хранилищах газа по состоянию на 13 февраля осталось 8,9 млрд кубометров, и запасы газа продолжают уменьшаться. Так, в течение суток из ПХГ Украины было отобрано 66 млн кубометров газа, а импортировано из ЕС лишь 48 млн кубов. Пока не ясно, хватит ли запасов газа для обеспечения бесперебойного транзита в страны ЕС при возросшем внутреннем потреблении.
Где же выход?
Очевидным решением мог бы стать импорт угля. Формулу «Роттердам+» — стоимость угля на биржах Северной Европы и доставка его в Украину — в своё время Нацкомиссия по регулированию энергетики и коммунальных услуг ввела именно для того, чтобы у электростанций появилась возможность заместить антрацит из ОРДЛО. Но уголь из ЮАР или Австралии тяжело импортировать за короткие срок — план отгрузок антрацита из этих стран расписан на много недель вперёд. Украина — не единственная в мире страна, которой нужен уголь.
Кроме того, остаётся большим вопросом, собирались ли вообще менеджеры Ахметова закупать импортный уголь, когда лоббировали повышение тарифов на электроэнергию. Покупать уголь за границей, когда в холдинг входят собственные шахты, выглядит нелогичным. Вероятнее всего, большую часть прибыли, полученной благодаря повышению тарифов, менеджмент ДТЭК потратит на обслуживание своих долгов по евробондам. Генпрокурор Юрий Луценко уже дал поручение разобраться, насколько соответствует закону формула «Роттердам+» и действительно ли за полученные от неё средства закупали уголь.
Для решения проблемы в будущем Минэнерго планирует создать стратегический запас угля в 3 млн т, для чего хочет привлечь банковские кредиты в размере до 3 млрд грн. Но это дело не одного дня. В краткосрочной перспективе существует единственная реальная альтернатива углю из ОРДЛО — импорт угля или непосредственно электроэнергии из России, а также восстановление закупок газа у «Газпрома». «Остаётся два выхода: или Россия по импорту, или российский газ на газомазутные блоки», — сказал министр в эфире одного из украинских телеканалов.
Что лучше — платить за уголь, добытый в ОРДЛО, или платить за уголь стране, которая это самое ОРДЛО организовала, — вопрос, не имеющий однозначного ответа.
- Информация о материале
(Не)достойная старость
В опять затянувшемся ожидании очередного транша МВФ активно обсуждается один из основных камней преткновения для его получения — так называемая параметрическая пенсионная реформа.
Однако и возраст выхода на пенсию, и всевозможные трансформации самой солидарной системы — это изменения, которые коснутся будущих пенсионеров, а что власти обещают пенсионерам нынешним, жизнь которых день ото дня становится только сложнее?
Когда человек выходит на пенсию, в расчет берется его средняя заработная плата за три предпенсионных года, и периодически государство должно повышать базу расчета, ведь зарплаты граждан пусть медленно, но растут. А если зарплатную базу не менять в соответствии с ростом, то новым пенсионерам будут автоматически начисляться большие пенсии, чем их же коллегам, ушедшим на заслуженный отдых несколькими годами ранее. Что, собственно, и случилось в Украине. Получилось, что чем дольше ты на пенсии, чем ниже твоя трудоспособность и возможность найти дополнительный доход, чем хуже состояние здоровья, тем меньше ты получаешь денег из Пенсионного фонда.
Исправить ситуацию можно и нужно посредством так называемой актуализации выплат. Еще в 2013 г. формула перерасчета пенсий была изменена таким образом, что зарплатная база должна была повышаться на коэффициент не менее 20% повышения зарплаты. Но формула так и не заработала. Летом прошлого года вице-премьер по социальным вопросам обещал актуализацию пенсий в октябре-ноябре, но опять не сложилось. Финансового ресурса у страны не нашлось. Цена вопроса — порядка 50 млрд грн ежегодно. Сумма для госбюджета ощутимая, но не неподъемная, и уже в этом году деньги обещают найти. Правда, искать их будут опять в теневом секторе, а это — очень ненадежный источник поступлений.
Если посмотреть сегодня на пенсионную систему Украины, увидим 12 млн пенсионеров со средней пенсией 1800 грн в месяц, что составляет менее трети (28%) нынешней официальной средней зарплаты в 6400 грн. Соотношение между доходами работающих и выплатами пенсионерам удручает. Конечно, пенсия не является единственной помощью от государства — к ней добавляются бесплатный проезд и субсидии. Но жизнь пенсионеров все равно усложняется с каждым годом. А косвенная поддержка лишь позволяет не погибнуть от голода, выжить, но не жить достойно.
Цены за прошлый год выросли на 12,4%, причем больше всего подорожали такие базовые в продуктовой корзине товары, как молоко (на 19% за год), масло (25), сахар (17,8), сыр (17) и хлеб (11%).
Пенсии в прошлом году тоже росли, но соизмеримо ли? В мае на 56 грн, в декабре — на 117. В итоге за прошлый год минимальная пенсия выросла с 1074 до 1247 грн. При этом несколько сот тысяч человек все еще получают пенсию ниже минимальной — 949 грн в месяц. Как живут эти люди, представить сложно. Но в условиях растущего дефицита Пенсионного фонда исправить ситуацию удастся едва ли. А бороться с дефицитом правительство в последние годы не торопилось, даже наоборот.
В 2015 г. дефицит ПФ составлял 80 млрд грн. Причиной сочли высокие налоги и решили их снизить, чтобы предприниматели вышли из «тени» и начали платить в Пенсионный фонд большие суммы. ЕСВ снизили с 38 до 22%. Расчет на детенизацию себя не оправдал. В 2016-м дефицит ПФ достиг 145 млрд грн, то есть вырос еще на 65 млрд, которые благодарные правительству работодатели, а именно они платят ЕСВ, оставили себе. Конечно, в счет этого излишка повышались и зарплаты сотрудников, подросли и пенсии тех, кто к концу 2017-го уходил на заслуженный отдых. А вот повысить пенсии всем остальным не получилось. В кризисный период правительство поддержало предпринимателей, работодателей и работников — самые социально незащищенные слои.
А дырку в ПФ решили подлатать за счет пенсионеров — самого «богатого» слоя населения. Им фактически заморозили повышение выплат, обложили пенсии, превышающие три прожиточных минимума, налогом и в придачу ввели налог для работающих пенсионеров. Чтобы не жирели. Это дало бюджету фонда аж 1,8 млрд грн — сумму, которая никак не повлияла на растущий дефицит, но точно отразилась на благосостоянии каждого конкретно взятого пенсионера. Сейчас в Минсоцполитики обещают, что ситуация изменится, и дефицит преодолеть они смогут.
«Откуда берется дефицит? На 1 января 2015 г. минимальная пенсия составляла 949 грн, минимальная зарплата — 1218, минимальный взнос тогда, при 38%, составлял 462,8 грн в месяц. Это практически покрывало потребности пенсионной системы. Что произошло в 2016-м? Минимальная пенсия тогда была 1074 грн, минимальная зарплата — 1378, а минимальный взнос, после снижения ЕСВ, составил 303 грн. Очевидно, что средств на всех не хватает. Бюджет ПФ в прошлом году был 257 млрд грн, из которых собственных поступлений было 112 млрд, а еще 145 млрд — дотации из государственного бюджета, — пояснил ZN.UA министр социальной политики Андрей Рева. — Что произошло с 1 января 2017-го? При минимальной пенсии 1247 грн и минимальной зарплате 3200 грн минимальный взнос составит 704 грн в месяц. По нашим расчетам, это позволит в полной мере обеспечить потребности Пенсионного фонда и избавиться от дефицита. Когда мы начинали реформирование «минималки», в первую очередь думали как раз об этом. Минимальная зарплата не только должна соответствовать реальному прожиточному минимуму, она еще и должна коррелировать с минимальной пенсией. И те, кто считает, что 704 — это много, должны понимать, что такое ее значение соответствует минимальной пенсии в 1247 грн. То есть если вы хотите минимальную пенсию, то должны платить 704 грн, а если хотите большую пенсию, должны платить больше. Стаж у нас — 30–35 лет, средний возраст на пенсии — 18 лет. Вот и получается, что пенсия в среднем вдвое больше реального вклада. И каждый может сам рассчитать, сколько ему необходимо платить сегодня, чтобы получить желаемую пенсию завтра».
О финансах и сроках
Но бездефицитность фонда и наличие дополнительных 50 млрд грн ежегодно, необходимых для актуализации выплат, — разные вещи. При этом Минсоцполитики категорически отказывается от повышения пенсионного возраста, которое позволило бы отстрочить траты фонда во времени, подарив временной люфт на реформирование системы. По данным ZN.UA, эту точку зрения поддерживает и премьер-министр Гройсман, более того, это теперь уже его «принципиальная позиция». В правительстве, критикующем попытки предшественников провести детенизацию зарплат, уверены, что им эта детенизация удастся. Именно из теневого сектора там хотят получить заветные средства для повышения пенсий. В министерстве убеждены, что повышение МЗП до 3200 грн способно обеспечить поступления в объемах, необходимых для актуализации пенсионных выплат. Там ожидают уже к концу этого года получить дополнительные 40 млрд.
«Наша задача при проведении пенсионной реформы — не просто восстановить соотношение между минимальным взносом и минимальной пенсионной выплатой, но и объяснить людям, что если они хотят получить пенсию в 60 лет, они должны платить взносы 35 лет, — объясняет министр Рева. — Сейчас у нас 12 млн пенсионеров и 26 млн граждан трудоспособного возраста. Из этих 26 миллионов трудоспособных занятых (наемных сотрудников и предпринимателей) 16 млн. Где-то около 2 млн — это безработные по методике Международной организации труда. Где еще 8 млн, никто не знает. Возможно, в теневом секторе, возможно, на заработках за рубежом. Но даже не это смущает, а то, что из работающих 16 млн только 10 млн платят ЕСВ. Знаете, почему? Потому что каждый из них считает, что когда ему исполнится 60 лет, он все равно получит минимальную пенсию. Если раньше в Украине были трудовые династии, то теперь династии получателей помощи от государства».
Действительно, некогда высокие пенсии в 2500 грн из-за отсутствия актуализации зарплатной базы уже приближаются к средним пенсионным выплатам в некоторых регионах, например в столице. Естественно, стимул «пахать как вол и платить» минимальный, если ты видишь, что те, кто пахал и платил, получают в итоге те же гроши, что и никогда не работавшие или платившие минимальные взносы. По мнению министерства, бегать и уговаривать — ложный путь, как и искать тех, кто взносы не платит. Мотивировать собираются гривней. А пенсию назначать только тем, кто платил взносы, и в соответствии с объемами этих взносов.
«Мы должны понимать, что речь не идет обо всех пенсионерах без исключения. Сталкиваясь с необходимостью проведения актуализации выплат, любое правительство попадает в ситуацию, когда ему нужно принимать принципиальные решения и поднимать пенсии только тем, кто их заработал. Не все же эти 12 млн пенсионеров имеют полный стаж. Реальной актуализации потребуют около 6 млн из 12, — конкретизировал министр. — Да, с точки зрения пиара, поднять всем, но на 200 грн — лучшее решение, но справедливое ли? Мы должны дать сигнал тем, кто сейчас платит взносы, что они действуют правильно, что, выйдя на пенсию, они не будут чувствовать себя обманутыми. Мы должны дать сигнал и тем, кто взносы не платит, что в будущем они потеряют из-за этого шанс на достойное пенсионное обеспечение».
Речь не идет о том, что пенсии тех, кому не хватает стажа, будут заморожены. Нет, выплаты им также будут поднимать, но это будет лишь индексация на уровень инфляции, то есть то самое минимальное повышение, которое мы наблюдали в последние годы. При этом недостающий стаж можно будет, по словам министра, докупить, оплатив в фонд взносы за недостающие годы работы. Вот только много ли будет тех, кто готов на склоне лет выложить кругленькую сумму за достойное пенсионное обеспечение? Десять недостающих лет стажа при минимальном взносе в 704 грн обойдутся в 85 тыс., а гарантировать будут лишь получение минимальной же пенсии. В итоге те, кто заплатить сможет, с большей охотой потратят имеющиеся средства на себя, минуя Пенсионный фонд, а те, кто не накопил, обрекаются на нищенское существование.
Смущает и другое. В министерстве убеждены, что средства, полученные путем детенизации, — это стабильный и гарантированный источник, а система актуализации пенсий создаст правила игры, по которым уклоняться от уплаты взносов будет невыгодно. Но противоречие очевидно: если деньги на актуализацию должны поступить из теневого сектора, а стимулировать его к этому должна система актуализации, то каким образом ее запустят? Более того, расчеты Минсоцполитики основываются на действующих бюджетных показателях ПФ включительно с бюджетной дотацией в 145 млрд грн, избавиться от которой будет очень трудно, особенно когда понадобится еще 50 млрд.
Пока делать какие-то основательные выводы рано — статистика поступлений ЕСВ за январь никогда не бывает показательной, поскольку предприниматели в январе платят налоги за прошлый год, и часть предприятий рассчитывается с работниками за декабрь прошлого года. Более того, традиционные сравнения показателей января 2017-го и января 2016-го невозможны, поскольку в январе 2016 г. ЕСВ частью плательщиков уплачивался еще по ставке 36–38%. Действительно информативной будет статистика поступлений за первый квартал. На данный момент источник ZN.UA в фискальной службе сообщает, что по состоянию на 13 февраля 2017-го ЕСВ поступило 5,2 млрд грн, а по состоянию на 11 февраля 2016-го удалось собрать только 3,3 млрд грн ЕСВ. То есть предварительно можно говорить о положительной динамике.
Нет сомнений, что часть зарплат находится в «тени», — 47 тыс. руководителей компаний и фирм в прошлом году официально получали минимальные зарплаты. Но велико ли желание бизнеса расставаться со схемами и прощаться с оптимизациями? Десятки тысяч получающих минималку «топ-менеджеров» — это не только масштаб «тени», но и яркая иллюстрация желания граждан платить в Пенсионный фонд и их веры в то, что государство сможет обеспечить им достойную старость. Не зря же в парламенте уже зарегистрирован законопроект, снижающий штрафы за нелегальное трудоустройство. Например, за недопуск к проведению проверки соблюдения трудового законодательства — с 320 тыс. грн до 1600 грн. В защиту бизнеса, естественно, и в ущерб пенсионной системе.
Временные перспективы актуализации — еще менее четкие. В министерстве основным условием называют принятие пенсионной реформы, суть и параметры которой сейчас живо обсуждаются с МВФ. Если все пройдет гладко, то сама реформа стартует с 1 января 2018-го, а актуализация — уже с текущего года. Естественно, чем позже она начнется, тем меньше денег потребуется из бюджета в текущем году для ее проведения. А вот что будет в следующем бюджетном году — сказать сложно. Если средства в нужном объеме поступать не будут, процесс актуализации затормозится, а диспропорция снова начнет усиливаться. Стимулы для роста поступлений должны создать та самая пенсионная реформа, основная цель которой — увеличить количество плательщиков, и повышение МЗП, которое должно повысить поступления в фонд. И пока в этом уравнении неизвестных больше, чем постоянных. В социальной политике стартуют эксперимент за экспериментом, результаты их неизвестны даже самим экспериментаторам, несмотря на их напускные кураж и уверенность. Последнее и решающее слово все равно за работодателями и предпринимателями, именно их реакция на новшества Кабмина определит, хватит ли ресурсов для повышения пенсий. А пенсионеры, давно отодвинутые за черту бедности, остаются заложниками этого противостояния власти и бизнеса.
- Информация о материале
«Прокладка» трамвайників Кернеса отримала ще 48 мільйонів, маючи карну справу за минулий підряд
КП «Жовтневе трамвайне депо» Харківської міської ради 8 лютого за результатами тендеру уклало угоду з ТОВ «Технології електротранспорту» про капітальний ремонт трамвайних вагонів на 47,76 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».
До кінця року мають відремонтувати 30 трамвайних вагонів Tatra Т-3.
Переможець вказав, що його матеріально-технічна база складається з офісного та складського приміщень. Він планує залучити субпідрядника – КП «Салтівське трамвайне депо» Харківської міської ради. Обсяг робіт, які той виконуватиме, і суму перерахувань харківським комунальникам у пропозиції не вказано.
При цьому на заробітну плату ремонтників піде 1,41 млн грн., або трохи менше трьох відсотків від загальної суми контракту. Сюди включено 907 тис грн. власне зарплати і 499 тис грн. премії.
У договорі з «Технологіями електротранспорту» вказано, що рентабельність робіт становить 7,96 млн грн., що становить 25% від вартості підряду до урахування ПДВ.
Єдиним конкурентом на тендері традиційно було ВРМ МКП «Дніпропетровський електротранспорт» із вищою на піввідсотка ціною.
Харківська фірма »Технології електротранспорту» зареєстрована в лютому 2016 року на Павла Авєр’янова з с. Михайлівка Первомайського р-ну Харківської обл. Особа з такими ПІБ керує ТОВ «Ефективне землеробство» Наталії Дорош і Володимира Капустіна.
Директором підрядника є Павло Ковтуненко. Людина з такими ПІБ володіє ТОВ «Віал-Сіко» з Віктором Манжосом.
Манжосу належить один із найбільших гравців на рекламному ринку України – ТОВ «Віал-Медіа». Там його партнерами є Володимир Деркач і Яна Макарець, дружина Максима Макарця, радника мера Харкова Геннадія Кернеса. Також він очолював Департамент територіального контролю Харківської міськради
Керує «Віал-Медіа» Антон Яцкевич – брат Сергія Яцкевича, колишнього начальника відділу самоврядного контролю за використанням земель Департаменту територіального контролю Харківської міськради.
Манжос, Деркач та Яна Макарець також володіють ТОВ «Рекламне агентство «Макс» і ТОВ «Безпека та розвиток», яким раніше керував сам Максим Макарець.
Нагадаємо, поліція підозрює посадовців «Жовтневого трамвайного депо» в отриманні неправомірної вигоди для себе та фірми «Технології електротранспорту» при торішній закупівлі послуг з ремонту трамваїв вартістю 67,10 млн грн.
Слідство встановило, що фірма не має необхідної кількості працівників відповідної кваліфікації та досвіду проведення аналогічних робіт.
В податковій звітності вона вказала, що закуповує запчастини для ремонту в ПП «НП Трейдінг», ТОВ «АМК Сервіс» та ТОВ «ТПК Промдизель». Слідство виявило, що замість запчастин вони поставляють списані трамвайні вагони, придбані у Чехії в компанії «MVO Invest s.r.o.», а сам капітальний ремонт трамваїв не проводиться.
- Информация о материале
Особливий антикорупційний: монополізація правосуддя?
Ніхто не сумнівається в необхідності запровадження в Україні системи антикорупційних судів, які нещодавно отримали право на існування в результаті внесення змін до Основного Закону. За словами заступника голови Комітету ВР України з питань правової політики та правосуддя Сергія Алєксєєва, формування антикорупційного суду та його діяльність має здійснюватися на загальних засадах, визначених для судової системи в цілому.
«Основні критерії при формуванні антикорупційного суду – це, по-перше, обов’язкова можливість розгляду справ щодо антикорупційних злочинів у трьох інстанціях, включаючи можливість оскаржити рішення у четвертій інстанції. Оскільки оскарження рішення є реалізацією громадянами свого конституційного права, то немає значення, в якому злочині обвинувачується особа. Тобто порядок оскарження рішень суду щодо корупційних злочинів має бути таким, як і порядок оскарження щодо інших злочинів (вбивство чи крадіжка). По-друге, важливим критерієм є порядок призначення суддів до антикорупційних судів. Відбір має бути прозорим. Кандидати повинні мати серйозний юридичний стаж, бути досвідченими фахівцями в галузі права та викликати довіру в суспільстві. Для того щоб це не була замкнена система (НАБУ – антикорупційний суд), умови в судовому процесі як для адвоката, так і для антикорупційного прокурора мають бути рівними, тобто потрібно створити умови для змагальності сторін. Крім того, антикорупційний суд повинен завжди спиратися на практику Верховного Суду, адже єдність судової практики в країнах Західної Європи та в США – це одна із засад системи правосуддя, що закладає в неї антикорупційні елементи. Щодо формування складу суду, то воно має бути для всіх на одних умовах. Ми не можемо створювати «елітні» суди та ставити одних суддів вище за інших. Не може один суд формуватися більш прозоро, а інший – навпаки. Формування будь-якого суду має здійснюватися на єдиних засадах: об’єктивності, неупередженості, прозорості. Не бачу причин, чому формування антикорупційного суду може якісно вирізнятися від формування інших судів. Правосуддя в країні єдине. За результатами рішення оскаржуються до Верховного Суду», – відзначив у коментарі «ЮГ» народний депутат.
Однак реалії у нас такі, що навіть на тлі позитивних змін, які несе за собою судова реформа, окремі особи під виглядом втілення добрих намірів намагаються спекулювати цією темою задля власних інтересів. Гарний тому приклад – створення антикорупційних судів відповідно до проекту закону (реєстр. №6011) авторства депутата Єгора Соболєва та його колег з міжфракційного об’єднання «ЄвроОптимісти».
Плюси
По-перше, антикорупційні суди фактично працюватимуть на один орган – Національне антикорупційне бюро України (далі – НАБУ). Це надасть змогу розглядати корупційні справи швидше ніж це відбувається сьогодні. Наявність 70-ти суддів у так званій одній інстанції – Вищому антикорупційному суді (далі – ВАКС) та виділення окремої Палати слідчих суддів забезпечить ефективний і швидкий розгляд таких процесуальних питань як взяття під варту та арешт майна. Наприклад, сьогодні судді в районних судах (абсолютно всі справи НАБУ слухаються єдиним Солом’янським судом м. Києва) судді не встигають приступити до розгляду справ по суті, оскільки кількість проваджень, які розглядаються ними в якості слідчих суддів є надвеликою. Тобто в законопроекті передбачено, що це питання вирішить кількість суддів та виділення деяких з них в окрему палату, судді з якої взагалі не повинні розглядати справи по суті. Вони розглядатимуть виключно процесуальні моменти.
По-друге, апеляційна палата знаходитиметься в цьому ж суді, тому не буде витрачатися час на пересилання документів, як це відбувається сьогодні. Якщо хтось подасть апеляцію, то її одразу передадуть в апеляційну палату, судді якої призначають розгляд. Це економія часу та коштів. До того ж судді апеляційної палати розглядатимуть виключно процесуальні матеріали.
З іншого боку, є певні ризики того, що ВАКС сам виносить рішення і сам їх переглядає. Такі собі «два в одному» – перша інстанція та апеляція. Тут негативну роль може зіграти знайомство суддів між собою та небажання скасовувати рішення «товариша». Тим паче багато процесуальних документів не оскаржуються в касаційному порядку. Отже, лише на практиці можна буде з’ясувати, позитивний це момент чи негативний.
Дивним виглядає створення «інших палат». В законопроекті так і написано «інші палати». Тобто справи, скеровані НАБУ по суті будуть слухати у ВАКС інші палати? Що під цим розуміють автори законопроекту – залишається загадкою. В судах, як правило, створюють кримінальні та цивільні палати. А у нас суд розглядатиме виключно кримінальні справи, до того ж справи виключно щодо хабарів і лише від одного органу – НАБУ. А що ж робити з матеріалами досудових розслідувань по корупційним діям осіб, які не належать до високопосадовців? Який суд розглядатиме матеріали від Спеціалізованої антикорупційної прокуратури? Чи не логічніше об'єднати в провадження саме антикорупційних судів розгляд усіх справ щодо осіб, які вчинили корупційні діяння, замість створювати цілу систему судів для розгляду лише матеріалів від одного НАБУ?
Особлива система
Що стосується системи антикорупційних судів, то вона є «особливою», на відміну від інших судів. ВАКС включатиме апеляційну палату. Антикорупційна палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду переглядає вироки та ухвали ВАКС, якими було закінчено розгляд справи по суті. Адміністративно та фінансово вона відокремлена від інших палат Верховного Суду та Касаційного кримінального суду (див. схему). Таким чином, пропонується створення ще одного касаційного суду з надзвичайним статусом у складі Верховного Суду – на суддів антикорупційної палати Верховного Суду не розповсюджуються права та обов’язки, передбачені для інших суддів. Питання розгляду певних категорій справ вирішуються на спільних зборах суддів Вищого антикорупційного суду та Антикорупційної палати Верховного Суду, тобто першої та апеляційної інстанції, що містить ризики залежності. Судді Антикорупційної палати не входять до Пленуму Верховного Суду та зборів суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду. До Верховного Суду їх відносить лише назва та заробітна плата. Перевести суддю ВАКС в порядку притягнення до дисциплінарної відповідальності або відрядження буде неможливо, оскільки на них не розповсюджуються права та обов’язки, передбачені для інших суддів.
Багато питань залишають положення законопроекту щодо формування складу антикорупційних судів та повноважень суддів. Перше, що кидається в око, це порушення норм Конституції при створенні суду. Як зазначив на своїй сторінці у Facebook адвокат Андрій Авторгов, проект закону про антикорупційні суди №6011, поданий Єгором Соболєвим, у п. 3 Прикінцевих положень містить положення про утворення Вищого антикорупційного суду, що суперечить ст. 125 Конституції України: «Суд утворюється, реорганізовується та ліквідовується законом, проект якого (!) вносить до Верховної Ради України Президент України (!) після консультацій (!) з Вищою радою правосуддя». Але далі – більше…
Захмарні зарплати
Так, відповідно до законопроекту, передбачається, що розмір посадового окладу судді антикорупційного суду буде більшим ніж у будь-яких інших суддів: 75 мінімальних заробітних плат – судді Вищого антикорупційного суду; 94 мінімальні заробітні плати – судді Антикорупційної палати ВС. Це понад 300 тис. грн, що у 13 (!) разів більше ніж з 01.01.2017 р. має отримати суддя місцевого суду.
Дискримінаційні призначення
Всі питання призначення фактично вирішує конкурсна комісія. Проведення добору та призначення на посаду суддів в антикорупційні суди здійснюється виключно в порядку, встановленому законом про ВАКС, а не законом про судоустрій. Для цього створюється комісія з 9-ти осіб, 3-х з яких призначає Міністр юстиції, 3 –х Презижент і ще 3-х обирає Парламент. Комітет ВР України, до предмету відання якого належать запобігання та протидія корупції (чому не комітет з питань правової політики та правосуддя?), розглядає пропозиції депутатських фракцій (депутатських груп) та приймає відповідну рекомендацію щодо потенційного члена зазначеної комісії. А тепер вгадайте, хто наразі очолює зазначений комітет… Правильно, Єгор Соболєв. Далі додумуйте самі…
Варто зазначити про ще один цікавий момент. Членами Конкурсної комісії можуть бути лише особи, які мають бездоганну ділову репутацію, високі професійні та моральні якості, суспільний авторитет, а також значний досвід діяльності у сфері запобігання або протидії корупції. Значний досвід? Хочеться запитати про те, у кого ж є такий досвід. У співавторів законопроекту – пана Найєма та пана Лещенка?
Позиція ВРП та ВККСУ не береться до уваги…
Вища кваліфікаційна комісія суддів України не може відмовити у затвердженні результатів конкурсу, встановлених комісією, як і ВРП. Що взагалі суперечить засадам судоустрою.
Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя відкриває дисциплінарну справу щодо судді антикорупційного суду лише після отримання згоди (!) зборів суддів Вищого антикорупційного суду або зборів суддів Антикорупційної палати.
Наостанок…
Суддями Вищого антикорупційного суду зможуть стати прокурори, які мають стаж професійної діяльності на посаді прокурора від 10-ти років. Нагадаємо, що автори законопроекту різко критикували навіть невелику можливість потрапляння до Верховного Суду людей з освітою за напрямком «правоохоронна діяльність»…
- Информация о материале
Cпоживач заплатить двічі. Що не так з платою за приєднання до електромереж
14 лютого народний депутат Віктор Галасюк оприлюднив лист компанії «Делойт», що був надісланий у відповідь на його депутатське звернення.
Серед іншого в листі містилася наша позиція стосовно спірних принципів формування вартості нестандартного приєднання до електромереж, ухваленого НКРЕКП наприкінці 2016 року.
Зміна вартості торкнеться підключення до мереж електроустановок потужністю від 160 кВт до 5 МВт, що включає об'єкти альтернативної енергетики, підприємств малого та середнього бізнесу, промислових та сільськогосподарських підприємств, об'єктів соціальної сфери. Вартість підключення, за підрахунками операторів ринку, збільшиться принаймні у п'ять-шість разів.
Компанія «Делойт» не залучалася до розробки змін ані в цілому, ані у будь-яких їхніх складових.
Однак, беручи до уваги суттєві наслідки ухваленого рішення для енергетики та економіки, зважаючи на запити бізнесу та політиків, ми провели критичний аналіз змін до порядку розрахунку плати за приєднання до електромереж і вважаємо за доречне детальніше зупинитися на наших висновках та ключових аргументах.
Про неправомірність посилань на методику оцінки
НКРЕКП у пресі сповістила, що підставою для такого суттєвого підвищення плати за приєднання є затверджена Фондом державного майна «Методика оцінки активів суб'єктів природних монополій, суб'єктів господарювання на суміжних ринках у сфері комбінованого виробництва електричної та теплової енергії».
Згідно з нею оцінювачі, у тому числі «Делойт і Туш», виконували оцінку. Однак методика оцінки, на яку посилається державний регулятор, не стосується питання розрахунку плати за приєднання електроустановок до електричних мереж, на що прямо вказує перший пункт цієї методики.
«Ця методика застосовується виключно для оцінки активів суб'єкта природних монополій, суб'єкта господарювання на суміжних ринках у сфері комбінованого виробництва електричної і теплової енергії, які використовуються для сфери діяльності, що підлягає регулюванню відповідно до закону «Про природні монополії», з метою визначення регуляторної бази таких активів під час переходу до стимулюючого регулювання».
Тобто ця методика оцінки призначена лише для оцінки вартості активів суб'єктів природних монополій з подальшим її використанням для розрахунку тарифів за послуги з постачання електроенергії в рамках системи стимулюючого ціноутворення.
Відповідне застереження щодо неможливості використання оцінки, яка виконується згідно з цією методикою, для будь-якої іншої мети, повинна міститися у відповідних звітах про оцінку. У звітах, виконаних ТОВ «Делойт і Туш», такі застереження містяться.
На жаль, ні НКРЕКП, ні будь-яка інша установа жодного разу не зверталася до нас за консультацією та не інформувала нас про наміри використовувати нашу оцінку з метою розрахунку плати за приєднання до електромереж.
Принцип розрахунку — споживач сплачує двічі?
Головне нововведення до порядку розрахунку плати за приєднання до електричних мереж таке. Крім вартості витрат, безпосередньо пов'язаних з приєднанням електроустановок до мереж, споживач повинен сплачувати «питому вартість нестандартного приєднання».
Ця складова плати за приєднання розраховується як частина вартості всіх активів суб'єкта природних монополій (обленерго), помножена на потужність електроустановки, що приєднується до мережі. Саме для розрахунку цієї складової НКРЕКП використовує оцінки, виконані згідно з «Методикою оцінки суб'єктів природних монополій…».
Таким чином, споживач сплачуватиме обленерго частину вартості активів обленерго на момент приєднання до мережі та компенсацію вартості активів обленерго (амортизацію) у вигляді частини тарифу після переходу на стимулююче регулювання в процесі отримання подальших послуг від обленерго за передавання та постачання електроенергії.
Тобто споживач спочатку сплачує вартість активів, які будуть його обслуговувати, а в подальшому сплачує за них ще раз у вигляді компенсації за втрату їх вартості в процесі експлуатації.
Чинний закон «Про електроенергетику» передбачає, що вартість нестандартного приєднання повинна включати витрати «на розвиток мереж для створення резерву потужності у місці забезпечення потужності». Навіть враховуючи це, важко погодитися, що такий принцип розрахунку забезпечує виконання цього положення.
Про недоречність показників формули розрахунку
Крім сумнівності загального принципу розрахунку «питомої вартості нестандартного приєднання», більші питання викликають деталі його розрахунку.
Формула проста: вартість активів обленерго, розрахована за згаданою методикою оцінки (чисельник формули), ділиться на загальну номінальну потужність високовольтних трансформаторів цього підприємства, зменшену на потужність трансформаторів, які є резервними та такими, що задіяні в повторній трансформації (знаменник формули).
Показник потужності резервних трансформаторів і трансформаторів, задіяних у повторній трансформації, який впливає на зменшення знаменника формули НКРКП і, отже, збільшує результат розрахунку «питомої вартості нестандартного приєднання», взятий з «Методики оцінки активів суб'єктів природних монополій...», але він взятий та використаний недоречно.
Згадана методика оцінки застосовується при розрахунках коефіцієнта завантаження активів трансформаторної підстанції, де враховуються лише задіяні у роботі активи і не враховуються резервні потужності.
Однак не можна копіювати цей принцип, коли поставлена мета зовсім інша: визначення питомої вартості всіх активів обленерго, і в чисельнику значиться вартість усіх активів. Є ще багато питань до формули та способу розрахунку.
1. Чому у знаменнику використовується потужність лише високовольтних, а не всіх трансформаторів підприємства.
2. Чому до вартості активів включається не лише вартість активів, задіяних у передаванні електроенергії, а й вартість активів, що використовуються в постачанні.
3. Чому для розрахунку в різних областях використані оцінки, виконані на абсолютно різні дати та відповідно до різних редакцій методики оцінки.
Однак сумнівним є сам принцип розрахунку, а не його деталі.
На наше переконання ситуацію навколо розрахунку плати за приєднання електроустановок до електричних мереж ще можна виправити.
Для цього необхідно зробити два термінові кроки. Перший — скасування постанов НКРЕКП №1946 від 7 листопада 2016 року та №148 від 31 січня 2017 року. Другий — організація громадського обговорення із залученням широкого кола фахівців, споживачів та представників енергетичних компаній.
- Информация о материале
Страница 343 из 2102
