Війна – це кров та бруд, холод, голод і смерть, які завжди поруч; це важка робота; – це страшно. Це те, що ми знаємо про війну з дитинства. Але в житті завжди, і війна – не виключення, є місце гумору, легендам і байкам.
Cила пропаганди
Два бійці у нещодавно звільненому селі.
- Стояли на посту. Повз іде бабуся з банкою молока. Запитали в неї, де можна придбати (в селі нічого не працює, а в пайках вже ненависна каша з тушонкою).
- А у Лідки, ето чєрєз дом возлє аптєкі, зєльоний забор – нє ошібьотєсь, он там одін такой. Только завтра ідітє, утром у нєйо точно будєт, - відповідає вона.
Подякували. Зранку, попередили командира і пішли. Там йти максимум хвилин 10, та все одно треба вдвох, зі зброєю. Знайшли швидко. Хазяйка у дворі. Побачила нас, - то хотіла забігти в хату, але ми її покликали, підійшла до нас.
- Добридень!, - кажемо, - Ми до Вас за молоком. Нам сказали, що у Вас є.
- Ой-ой у мєня мало.
- Ну давайте, скільки є.
Винесла 2 банки по 3 літри.
- Чудово, - приймаю банки, - А скільки грошей?
- Ой, я і нє знаю
- Як не знаєте, Ви ж молоко кожен день продаєте?, - кажу здивовано
- Ну у мєня ж дєті, а сєйчас такіє цєни високіє, лєкарств нєту..., - на очі сльози навертаються
- Та ви просто скажіть, скільки
- Сєйчас, посмотрю
Забігла в хату. Ми з напарником один на одного подивились. Стоїмо жартуєм: - Чого то вона? - Це ми з тобою темні, а вона мабуть побігла біржеві індекси та котіровкі валют дивитись. - Та не матюкайся.
Повертається Лідка. У руках хусточка, а з хусточки стирчать кілька купюр по 100 грн. Простягає нам..
- Вот всьо, что єсть. Мнє дєтєй корміть.
Товариш стоїть дивиться, я наче починаю розуміти.
- Тьху! Скільки ми Вам за молоко винні?... Ми Вам сколько за молоко должни?
Сунув їй в кишеню 150 грн, порадив менше росТБ дивитись та й пішли.
Екзотика
Один з бійців взявся приготувати рагу за своїм фірмовим рецептом. Взяли ліхтарик, зазирнули в закрома – наче все необхідне є – картопля, капуста, помідори, тушонка замість м’яса і, навіть, ікра кабачкова домашня в банці.
Шаманив довго. Під кінець відкрив ікру, і не куштуючи висипав в казанок. Сіли їсти – щось дивне, солодке якесь рагу. Може картопля мерзла?- Та наче ні, вдень готували – добра була. З’ясували, що те що прийняли в потьмах за ікру, - то насправді абрикосове варення було. Поїли, вийшло нічого – екзотична страва. А товаришу порекомендували, як закінчиться війна, рецепт запатентувати, та йти в шеф-кухарі.
Про забезпечення
В армії заява «Ми забезпечили армію всім необхідним» вважається дійсною лише тоді, коли зроблена на війні, перед строєм озброєних бійців.
Анекдот
Міністр оборони напередодні виборів готується до низки зустрічей. Питає в радника,
- Що сказати? – Та, кажіть, що все добре, авось пронесе.
Виступає на прес-конференції:
- Ми повністю забезпечили усім необхідним нашу армію в зоні АТО! – в кожного є нова якісна форма, повний комплект індивідуальних засобів захисту. В частинах - автомобілі, сучасніша військова техніка, годують, як в ресторані...
В залі лунають гучні оплески
Міністр, тихенько собі під ніс: «Фух, пронесло»
Виступає на зустрічі з представниками територіальних громад:
- Ми повністю забезпечили усім необхідним нашу армію в зоні АТО! – в кожного є нова якісна форма, повний комплект індивідуальних засобів захисту. В частинах - автомобілі, сучасніша військова техніка, годують, як в ресторані...
В залі лунають гучні оплески.
Міністр, тихенько собі під ніс: «Фух, пронесло»
Приїздить виступати у військову частину, яка щойно вийшла на ротацію, піднесено читає:
- Ми повністю забезпечили усім необхідним нашу армію в зоні АТО! – в кожного є нова якісна форма, повний комплект індивідуальних засобів захисту. В частинах - автомобілі, сучасніша військова техніка, годують, як в ресторані...
У залі встановлюється напружена гробова тиша.
Міністр піднімає голову, бачить перед собою стомлених, у різномастій формі воїнів, заглядає у вічі. Тихенько:
- Ой, ...ля...
Обертається до радника. Радник: «Ні, не так. Кажіть, що війна почалась зненацька і ми робимо...»
- Та тихше, тихше, мені здається, тільки що пронесло.
Анекдот
Українській армії видали нову форму. – ...мать, ...мать, ...мать, - звично відгукнулось відлуння..
Легенда
Генерал приїжджає до військових на передову. Ходить, дивиться що та як, пхає носа в мапу. Викликає командира батальйону:
- Комбате, маєте задачу – зібрати групу і зачистити лісосмугу до початку населеного пункту і встановити там спостерігачів. Сьогодні зможете зробити?
- Ні, товаришу командире – територія замінована, в лісосмузі укріпилися сили супротивника, озброєні нічними засобами спостереження та сучасними прицілами, - ми технічно не оснащені для успішного проведення такої операції.
- Що Ви мені розказуєте? Приціли, прилади... Раніше взагалі без прицілів воювали і перемагали.
- Так ще раніше зі списами воювали, і теж нормально було.
- Не сперечайтесь. Чому укріплення не побудовані? – Будуйте!
- Ми заявку на матеріали і техніку подали, але її не задовольнили. Нам потрібен екскаватор, бензинові пили, ліс, бетонні блоки, а також скоби та ін.
- Не вистачить на всіх вас екскаваторів – лопатами копайте. Пили ручні виділимо. Бліндажі не можете побудувати! Раніше он ніяких екскаваторів і бензопил не було, і люди замки будували.
- А ліс?
- Домовляйтесь самі! Що за дитсадок? В армії Ви маєте виконувати наказ, а як – це вже Ваша справа. Раніше солдати вміли накази виконувати і нагороджували їх за це, а як не виконували – то судили. Натяк зрозуміло?
- Раніше з командира, що віддавав накази, що призводили до поразки, живцем здирали шкіру, а пізніше просто розстрілювали без суду, прямо на позиціях. Вам натяк зрозумілий?
Жіноче
Дівчину-волонтера питають чому вона вирішила допомагати на передовій, а не в тилу:
-... І ще, я тобі по секрету скажу. Мені подобаються чоловіки на війні. Це вдома вони: «де моя друга шкарпетка?», «Полиця - дуже складний предмет, що вимагає підготовки та інженерних рішень - я тобі не столяр-архітектор», а на твою пропозицію «звари собі яйце» робить такі здивовано-круглі очі, ніби ти щойно попросила його самому збудувати єгипетську піраміду. Зате на війні, блін, всі відразу стають будівельниками-сантехниками-кухарями - бліндажі зводять, і готують так, що мені і не снилося - за допомогою багаття і одного казанка приготувати печеню, а ?! Я навіть салати бачила! Уявляєш - фруктовий салат на війні, в суто чоловічому колективі? - Це сюр! Коротше, там я розумію: світ не такий поганий.
Військове давнішнє
Сапери пішли перевіряти територію. Коли повернулися, принесли почорнілу гранату, що лежала в землі під деревом ще з часів Другої світової війни. Поруч знешкодили розтяжку сепаратистів також з гранатою. Під одним і тим самим деревом. До стовбура прикріпили табличку: «Щасливе дерево». Тепер на Донбасі є своє «Щасливе дерево».
Спокуса
Досвідченого капітана знайомий переманює з батальйону ВМС до батальйону Збройних Сил України:
- Переходь до нас. У нас є печеньки.
Розмова
ХХХ: Йду я якось лісом. Зупинився. І тут вилазить такий, як його?... Ну такий... Чорний, нахабний, землю риє. Ну як же... Ну підкажи...
YYY- Я на цей прикол не куплюся
ХХХ: Що!?... Дурень ти і приколи знаєш лише дурні... О, згадав! Шахтер-сепаратист
