Цікава штука- життя! Ось сьогодні вранці зайшов я в Мережу подивитися прогноз погоди, аж бач- новина: цитують слова Сергія Бубки про те, що Євро-2012 - це чудовий шлях прискорення реформ (прости, Господи). Що завдяки чемпіонатові з футболу, шлях реформ скоротиться на 20 років. Якби чемпіонат не проводився б у Києві, то реформи зайняли б років з 50.

Отакої! До речі, пане Бубка, я шаную й поважаю Вас як видатного спортсмена. Ви справді є гордістю нації. Але як політик ви... ну, як би його цензурно... ні, не виходить. Ну, Ви зрозуміли: як із Саші стоматолог. В смислі, вибити зуби може, а от вставити...

Коротше, вилізли тут деякі запитаннячка. Уявіть собі, на пам'ять я не скаржуся, дещо пам'ятаю. Наприклад, таке: якийсь там дядя південно-східно-регіональної наружності перед телекамерами розмахував товстелезною книгою та віщував: ось, дивіться, наша програма! Тут усе записане: що, як і коли реформувати. Проффесіонали писали на чолі з самим Проффесором, чи то пак, з Батею! Ось вам, тут усе! Виконали те, що на сторінці номер один- перейшли до сторінки номер два і так далі! І усе під контроль! Р-раз - і покращення життя вже сьогодні ( а комусь ще з учора)!

Усе було так гарно, усе бачилося у такому рожевому сяйві (пробачте, трохи- у білому, трохи- у блакитному), але ж тут р-раз - і Юлькавароффка підклала проффесіоналам величезну свинюку: швиденько украла усе, що тільки можна. І тільки прийшовши до влади, біло-блакитна братва (ой, партія!) побачила усю глибину прірви. Та що вже поробиш, треба працювати! І, засукавши рукава, почали покращувати.

Так ось запитаннячко: а чи не було оту саму книженцію, ну, як би поделікатніше, узято напрокат із театрального реквізиту? Там хоч сторінки були, у тій книжці? Щось мені підказує, що була там тільки гарна палітурка. Та склеєні сторінки.

 Я чому питаю: у тонкощах політики та економіки я, зізнаюся, повний профан (не плутати з проффесіоналом: цей ще гірше). Але, на мій погляд, те, що відбувається тут та зараз, вкладається в одну фразу: тягни з піплу бабло! Ось і усе, одна фраза.

Заходившись покращувати, весела компанія, як усі порядні люди, почала з себе. Ну, щоб перевірити, як народ перенесе усі оті блага, що принесуть йому рефформи. І їм сподобалося, гадом буду! Бо вже почалися пісні на тему, що реформи- процес довгий та важкий (хто б сперечався!), що багато моментів, на жаль, не змогли урахувати (Юлькавароффка в останній момент стільки стибрила!). Але, передусім, почали перевіряти дію покращення на регіональний організм (ось тема дисертації для когось із них, дарую!). При чому, перевіряють, звичайно, на свій жлобський лад.

 Зрозуміло, ніякий поважаючий себе жлоб не буде витрачати своє там, де можна, скажімо, прихватизувати. Тому й процвітають фірми на кшталт "Тантеліту". Хлопці! Підганяю вам на шару ще одну ідейку! Як ви знаєте, а не знаєте, так знайте, що нове- це гарно забуте старе. Судячи з назви "Тантеліт", з фантазією у вас не дуже. Так ось, у веселі дев'яності, коли кращі з вас проходили сувору школу ринкових відносин у лавах Солнцевської братви (чи де ще там), на Уралі існувала фірма "Акволабєан", що скуповувала ваучери. А потім благополучно розчинилася у повітрі. Вважаю, що за цю назву ніхто вас до суду не притягне. Користуйтеся! Бо хрін з тим Межигір'ям. А покращувати Сухолуччя, Страхолісся, у Криму діляночку... Так отож.

Нє, пане Бубка, я повністю згоден з Вами: завдяки Євро- 2012 ваша компанія за пару років змогла прихапати стільки, що при іншому розкладі й за двадцять років би не натягала. Чес-слово, по-гарному заздрю!

Де у чому ми вже так покращили життя, що Європа тільки слину від заздрощів ковтає. "Мазераті", "Ламборджіні" та інших там "Астон-Мартінів" тільки у Києві більше, ніж у якомусь Парижі чи Берліні. Та більше, ніж в усій Бельгії! А є ще Донецьк, Одеса... Так що можемо!

Тільки уявіть, пане Бубка: пуста вулиця (машини піплів забрано за несплату податків, кредитів чи ще чогось). Летить пан на Мазераті, за ним- охорона на двох "Кубіках". Теж хароша машина. А холопи вздовж дороги стоять та кланяються. Канкрєтно лафа! А як Батя їде... Оце, як він зараз їздить, це вже репетиція майбутнього повного покращення через 50 років.

Одним словом, як на мій погляд, навіть не 50, а 20 років реформ та покращування- це трохи забагато. На мене, й оці два роки- це теж перебір. А про результат оцих ваших, так би мовити, реформ, скажу словами з анекдоту радянських часів: я не доживу, а от дітей шкода. І хай там пані Герман розпинається про те, що ваш пахан, чи то пак, Батя, грудьми став проти всесвітньої кризи та переміг її (можливо, навіть двічи), щось мені слабо віриться. Нє, собі він багато чого покращив, та й колегам вашим теж жити (тирити) дає. Але про те, що уся оця хрінотінь, що усю нашу країну зробила й успішно робить посміховиськом перед усім світом, це й є покращення та реформи, прошу вас як інтелігент інтелігента: не триндіть.