Дякувати Богові, друзі! ЦЕ відбулося! Наш прем"єр - пробачте - міністр обурений низькою якістю ковбаси, що виробляється в Україні. Я шаленію від щастя, душа моя розривається від почуття подяки! Так і хочеться промовити (тільки вже на ардесу ПР, а не КПРС): СПАСІБО ПАРТІЇ РОДНОЙ! Очі мої заливаються сльозами подяки.
Виявляється, ковбаса у нас таки дуже погана. Хтозна з чого виробники її ліплять, але не з м"яса, це факт. І от наш мужній прем"єр буде, крім усього, боротися й за якість ковбасних виробів. Тобто, перетворившись із геолога у податківця (це я так цензурненько висловлююсь виключно з почуття вдячності, що мене розпирає), потім - у лопатоносного борця із усякими кровосісами, тепер перетворюється, чи мутирує, у спеціаліста з харчової промисловості, а іменно, з ковбасобудування. Нічого не скажеш, талановита людина талановита в усьому.
Співайте осанну, піховшеки! У нашого прем"єра впала полуда з очей! Але я, виключно зі своєї уродженної злості, намагаюся вставити свої п"ять копійок та капнути чималеньку ложку дьогтю до діжки з "образцово-показатєльним" азаровським ковбасним фаршем.
Пане прем"єре, не колотіть понти, як висловлюються представники нашого (вашого?) бомонду.А я скажу так: не лікуйте мене докторською ковбасою!
Я собі так розумію, що Вася Пупкін просто так у себе вдома ковбасу не робитиме. Роблять її, як я чув, на м"ясокомбінатах та в ковбасних цехах. Продукція ця начебто проходить якусь там перевірку. Тому, як на мій скромний розум, продукують гидку підробку під ковбасу ті, хто щедро відслинюють з прибутку отим самим контролерам, тобто Вашим, шановний прем"єре, підлеглим. Так що це Ваш косяк, висловлюючись звичною Вам термінологією. А ще це підтверджує слова не дуже шанованого мною класика (пам"ятаєте історію КПРС?): "Страшно далекі оні от народа." Про те, що наша ковбаса - не самий безпечний для здоров"я продукт, я здогадувався ще років з п"ятнадцять тому. Ні, я розумію, Вам ходити по крамницях ніколи, та й лячно. Але невже Ви вітчизняну ковбасу "лічно" в очі стільки років не бачили?! Сардельки, скажімо, кольору "небіжчик у формаліні". Чи ковбаса "З понтом докторська"? Жуючи її, розумієш, що предки цього продукту согрішили з жуйкою, та ще й з якимось ГМОм. І народилося оте... що ми купуємо, а Ви і не пробували, і не бачили. Імпортною, значить, балуєтеся. Живуть же люди...
А оцей весь непотріб, що маскується під ковбасу, викладається на прилавки, крім усього іншого, завдяки отій самій корупції, якій Ви, разом із своїм безпосереднім керівником, народним пенькобіжцем України, оголосили нещадний бій. Тільки як битися? Я Вам співчуваю: хазяєва тих самих м"ясокомбінатів, усі ж, мабуть, щедро фінансують Вашу кохану партію південно-східних регіонів, та й самі стали її досить немаленькими членами. Це що ж виходить? Усі ж, гадство, свої. Жереб тягти заставити, чи що? Ну, хто, мовляв, сьогодні, черговий корупціонер. Так хто потягне, а хто і в пику затопить. А здоров"я вже не те... Життя, можна сказати, державі віддаєте. Може погано вийти...
Так, Миколо Яновичу, важка й невдячна Ваша планида. Треба якомога більше обібрати людей, довести їх до тваринного становища, примусити дивитися (і то з цікавістю!) усякі дебільні телешоу, а потім - кидь їм кісточку! Можна навіть трохи м"яса лишити. А вони Вам: - Спа-а-а-сіба! Головне, щоб Вам вірили, та й у політику не лізли. Щоб заздрили своїм панам: он який розумний, видряпався нагору, тепер сере униз. Молодця!
Треба, щоб хазяїв поважали та боялися. Тільки усе це поки що мрії, роботи- непочатий край. А я Вам, Миколо Яновичу, підкажу. Треба у нашій державі запровадити міністерство парканобудування. Поки настане світле феодальне майбутнє, треба ж щоб ніхто часом не придушив десь по дорозі. А то вулиці перекривати, звичайно, можна, та дуже воно клопітно. А так: паркани кругом, це- проїзд для керівництва, там щось для усіх інших. Тільки на шляхи для керівництва треба мажорів не пускати, хай простих давлять. Із цим треба строго: вони ж, дітки Ваших соратників, з мізками не дуже дружать, їм кожна поїздка- прямо гібрид Ле-ману та Формули 1. А міліцію вони в упор не бачуть. А вона - їх.
Так що, шановний, ніхто вже не скаже Вам, що Ви не розбираєтеся у ковбасних обрізках. Розбираєтеся! Я свідок. А якщо хтось да тогось, валіть на мене, мовляв, я у курсі, я підтверджую. і взагалі, вєрной дорогой ідьотє, товаріщі!
І наостанок. Я колись вже згадував отой твір Подерв"янського. І знову ж та сама цитата, ну дуже вже підходить до того, що Ви робите вигляд зробити (ну я й завернув!):
Престіж крєпчаєт, мощно возрастаєт
День ото дня процент жиров у маслє.
Там далі про хамів та їх ситі, так би мовити, обличчя. Ну, Ви такі кожного дня бачите у себе, на Олімпі. А про себе, та таких як я, звичайних людей, скажу: про хамів- це не про нас. На Ваш превеликий жаль (та на мою втіху), ми, прості люди, не хами. Ми - українці.
