8 травня набув чинності новий порядок зарахування дітей до школи. Найбільше хвилюються батьки майбутніх першокласників. Що робити дітям, які живуть в орендованих квартирах, але хочуть ходити в школу біля дому? А якщо документи подадуть на вільні місця у 4 школи, і дитина не пройде у жодну, це означає, що вона не піде у 1 клас у 2018 році взагалі? Ці питання активно «гуляють» мережею і обурюють батьків.
«Українська правда. Життя» розібралась в новому порядку та почитала роз’яснення, видані Міносвіти, а також поспілкувалась з радницею міністра освіти Оксаною Макаренко.
Хто має першочергове право на зарахування у школу
Батьки подають документи на вступ 1 перший клас до 31 травня не лише у школу, за якою закріплена їхня територія проживання, але в інші школи без обмеження кількості для зарахування на вільні місця.
До заяви треба додати:
- копію свідоцтва про народження дитини або документ, що посвідчує особу дитини (під час подання копії треба показати оригінал документа)
- оригінал або копія меддовідки за формою № 086-1/о «Довідка учня загальноосвітнього навчального закладу про результати обов’язкового медичного профілактичного огляду»
- оригінал або копія документа про освіту (якщо є).
- якщо є і батьки хочуть, можна додати оригінал або копію висновку про комплексну (чи повторну) психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини чи витяг з протоколу засідання психолого-медико-педагогічної консультації.
Якщо є і батьки хочуть, можуть разом з заявою подати документ, який підтверджує місце проживання дитини чи одного з її батьків на території обслуговування конкретної школи. Реквізити школи треба вказати в заяві.
Якщо 31 травня заяв буде стільки ж або менше, скільки місць у класах, то не пізніше 1 червня зараховують усіх дітей.
Список зарахованих учнів оприлюднюють тільки у школі, і там будуть тільки їхні прізвища.
Якщо заяв більше, ніж місць, тоді такі правила. До 1 червня включно зараховують:
Усіх дітей, які змогли підтвердити проживання на території обслуговування школи
Дітей, які у цій школі мають рідних (усиновлених) братів/сестер
Дітей працівників цієї школі
Випускників садочку, який прикріплений до школи
Яка категорія дітей пріоритетніша? Міносвіти каже, що всі вони рівні і всі мають бути зараховані у школу, на яку мають першочергове право.
Що робити дітям з орендованих квартир
У своїх роз’ясненнях МОН пише, що зараз утверджений Порядок не має конкретного переліку документів, які підтверджують місце проживання дитини чи одного з її батьків.
Батькам і директорам шкіл Міносвіти рекомендує орієнтуватися на:
- паспорт громадянина України (тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, довідка про звернення за захистом в Україні) одного з батьків
- довідка про реєстрацію місця проживання/перебування особи (дитини або одного з її батьків), що видається відповідно до Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 207
- витяг з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місцяпроживання/перебування особи (дитини або одного з її батьків)
- довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи
- документ, що засвідчує право власності на житло (свідоцтво про право власності, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, договір купівлі-продажу тощо)
- рішення суду, яке набрало законної сили, про надання особі права на вселення до житловогоприміщення, визнання за особою права користування житловим приміщенням або права власності на нього, права на реєстрацію місця проживання
- документ, що засвідчує право користування житлом (договір найму, піднайму, оренди тощо), укладений між фізичними особами за умови, що користування відповідним житлом є реальним і здійснюється за згодою та волевиявленням власника майна; засвідчення цих двох обставин може відбуватися в різний, але прийнятний спосіб чи укладений між юридичною і фізичною особами, зокрема щодо користування кімнатою в гуртожитку
- довідка про проходження служби у військовій частині (додаток 10 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 207)
- акт обстеження умов проживання (додаток 9 до Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866);
- акт обстеження матеріально-побутових умов (затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 28 квітня 2004 року № 95, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08 червня 2004 року за № 703/9302);
- будь-який інший документ, що ПІДТВЕРДЖУЄ МІСЦЕ ПРОЖИВАННЯ дитини чи одного з її батьків.
Міністерство запевняє, що перелік документів не є повним і Міносвіти консультується з цього питання і невдовзі дасть додаткові роз’яснення.
Але запевняє: будь-який офіційний документ, в якому зазначене місце проживання дитини чи одного з її батьків, форма якого визначена законодавством і який виданий органом державної влади чи органом місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку є достатнім для підтвердження місця проживання дитини і, відповідно, її права на першочергове зарахування до початкової школи.
– Питання, чим підтвердити право на першочергове зарахування, непросте. Були дуже складні дискусії саме навколо цієї норми, бо багато людей зараз не мають або офіційних документів, особливо це стосується договорів оренди, тому що одним документом Міносвіти не можна вирішити усі проблеми, накопичені роками, які стосуються інших державних установ і норм, – пояснює Макаренко.
Вона додає, що МОН намагалося надати якнайширший список документів. Він не є визначеним у положенні.
Це рекомендації, якими мають керуватися директори шкіл. 8 травня Міносвіти повинне дати додаткові рекомендації щодо переліку документів.
Що робити дітям-переселенцям
Діти або один з їх батьків, які мають довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, довідку про звернення за захистом в Україні, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту або якій надано тимчасовий захист, можуть не подавати копію свідоцтва (бо не всіх дітей переселенців воно є), але мають подати меддовідку.
А якщо хочуть відкрити інклюзивний клас, то можуть додати оригінал або копію висновку про комплексну (чи повторну) психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини чи витяг з протоколу засідання психолого-медико-педагогічної консультації.
Директор має зробити все, щоб вмістились усі діти за першою чергою
Порядок каже, що директор має зробити усе, щоб зарахувати дітей, які мають першочергове право на цю школу:
він може ініціювати відкриття додаткового класу, у тому числі інклюзивного чи спеціального
внести зміни в освітній процес
звільнити приміщення, які використовують не за призначенням (в тому числі через припинення орендних відносин).
Якщо і після цього школа не може взяти усіх дітей, які мають на неї першочергове право, тоді районний чи міський відділ освіти, якому вона підпорядковується, невідкладно має запропонувати на вибір батьків перелік шкіл, максимально доступних і наближених до місця проживання таких дітей, а також сприяти їх зарахуванню до обраних їх батьками закладів освіти.
Школа не має права відмовити батькам дітей, які мають першочергове право зарахування. Якщо так сталося, батьки мають право впродовж двох днів письмово оскаржити рішення школи в районному управлінні освіти.
Список зарахованих за першочерговим правом учнів мають вивісити не пізніше 3 червня. Тоді ж мають оприлюднити:
оголошення про дату, час, місце і спосіб проведення жеребкування (у разі його проведення);
інформацію про кількість вільних місць і прізвища дітей, які претендують на вільні місця;
наказ директора про утворення конкурсної комісії з трьох осіб для проведення жеребкування.
Конкурс на вільні місця у школи
Якщо заяв більше, ніж вільних місць у класах, проводять жеребкування. Воно має бути публічним і прозорим.
Вільні місця можуть з’явитися в школі 1 червня, коли зарахують дітей, які мають на цю школу першочергове право. Але документи треба все одно подати до 31 травня.
Кожна школа мусить оприлюднити кількість вільних місць впродовж 2 робочих днів з моменту їх появи.
Жеребкування проводитимуть з 5 до 10 червня. Батьки дітей, які претендують на місце, можуть бути його учасниками.
У прозорий барабан, скриньку чи інший прозору ємність кладуть жеребки (аркуші паперу, картки, кульки тощо).
Що це буде за пристрій та як виглядатимуть жеребки – визначатить конкурсна комісія з трьох осіб. Її затверджує директор школи.
Будьте уважними, якщо захочете подивитись на процедуру жеребкування. Кожен має право оглянути жеребки до того, як їх покладуть у прозору ємність. Її ви теж можете помацати.
Усі жеребки мають бути однаковими (колір, розмір, вага форма тощо). Їх мають виготовляти чи запаковувати так, щоб ніхто з присутніх не міг побачити їхній зміст до діставання з ємності.
Жеребків має бути стільки, скільки учнів-претендентів на вільні місця.
Коли жеребки завантажать у ємність, кожен учасник дістає жеребок для однієї дитини, розпаковує його, показує і вголос каже, що там.
Список дітей формують в алфавітному порядку. Якщо на заході немає одного з батьків дитини чи уповноваженої особи, жеребок дістає один з членів комісії.
Наказ про зарахування на вільні місця має бути до 15 червня.
Чи вистачить місця усім першачкам, чи комусь доведеться чекати рік
Батьків у запитаннях до УП хвилювало ще й таке питання.
Припустимо, сім'я живе у Києві, а прописана у Тернополі чи Полтаві, вони не змогли надати документи, які б дали першочергове право вступу у школу біля дому. Для них варіант – лише вільні місця. Вони подають документи у 5, скажімо, шкіл. І у жодну не проходять до 15 червня. Що тоді з дитиною? Чи піде вона у перший клас цього року?
Теоретично таке може бути, розповідає радниця міністра. Вона вважає, що таких дітей не має бути багато.
Але якщо так сталося, то алгоритм дій наступний.
15 червня буде нова ситуація. Батьки, які подавали документи у 5 шкіл, визначились, куди вони пройшли і хочуть. Значить, з чотирьох шкіл забрати документи і з'явилось місце.
З 15 червня школи знову оприлюднюють наявність вільних місць. Далі спочатку знову прийматимуть дітей з території обслуговування. Може, хтось не встиг донести документи чи переїхав тощо.
До 1 вересня чекають всіх з першочергових категорій. А з 1 вересня – у порядку надходження заяв на вільні місця від усіх.
– Такого бути не може, щоб дитині не вистачило місця у будь-якій школі. Якщо так раптом сталося, батькам треба буде звернутися в районне управління освіти. І там будуть зобов'язані знайти дитині місце у сусідній школі, наприклад.
Коли ми проводили попередні консультації з київською владою, говорили про те, що якщо взяти всю прогнозовану кількість дітей, які підуть у перший клас, і поділити на всі вільні місця, то буде 28 дітей у класі, – додає Макаренко.
У класі може бути максимум 30 дітей.
За її словами, основна проблема – у рівності розподілу. Хтось хоче в конкретну школу: чи вчителька сподобалась, чи хороші відгуки, а хтось не хоче в «сврю» йти.
– Є різні механізми зараз підвищити рівень шкіл, починаючи з матеріально-технічної бази. Уряд цього року виділив мільярд на створення нового освітнього середовища для молодшої школи.
40% суми піде на закупівлю парт, 40% – на метотичне обладнання та матеріали, і 20% – комп'ютерне обладнання. Це безпрецедентний крок.
Так само всі вчителі проходять перепідготовку. І спрогнозувати, який вчитель краще опанує нові методики і підходи до дітей, важко. І я б не взялася говорити, яка точно буде погана, а яка хороша.
Дітей «закріпачують» чи ні
– Ми не обмежуємо ніяк право батьків подавати документи в різні школи. Додумують, що прив'язали, закріпачили. Це неправда. Право навчання за місцем проживання ГАРАНТОВАНЕ. Щоб не було такого, що школа за вікном, а ти не можеш туди ніяк потрапити, – каже радниця міністра освіти.
Коли кажуть: «Нас позбавили права вступати у школу, в яку ми хочемо», у мене зустрічне питання.
А які у вас були гарантії потрапити у школу, яку ви хотіли? Яким документом це гарантували? Це були якісь домовленості, часто непрозорі, незрозумілі. Не хочу казати, що всюди була корупція. Є різні школи, директори, педагогічний склад. Але прояви корупції були. І нам на це вказували не лише громадські об'єднання, але й міжнародні експерти, які проводили дослідження і казали: «Припиніть цю ганебну практику».
І ми зробили спробу через це положення зменшити можливості для маніпуляцій, корупції. Подивимось. Якщо побачимо недоліки, внесемо зміни до положення.
Навіщо взагалі створювали новий порядок
Оксана Макаренко пояснює: хоча рівний доступ до освіти і закріплений Конституцією, він часто не працював. Школи мали свою територіальну закріпленість давно.
– Але ліцеї, гімназії, так звані спецшколи, користуючись своїм статусом, уникали територій обслуговування і набирали по конкурсу з 1 класу, хоча це абсолютна профанація.
Немає ні визначених критеріїв, за якими можна відібрати дитину у 1 клас. Від чого це залежить? Від статків батьків? Від того, як дитину готували до школи? – розповідає Макаренко.
За її словами, такі освітні заклади опиралися на старий порядок. Там була рекомендація щодо співбесіди – психологічної готовності дитини до школи.
– Мова не йшла про те, як ти навчився читати, писати, рахувати і чи знаєш англійську. Мова йшла про те, чи дитина психологічно підготувалася до школи. Чи може вона фізично витримати 40 хвилин на уроці, чи може сама переодягнутися після фізкультури. Базові світоглядні речі, – додає радниця міністра.
Також формально існували програми з поглибленим вивченням англійської мови, наприклад. Тепер же буде єдиний стандарт для всієї початкової школи з рівними умовами для дітей.
– Рівний доступ – це про турботу про дітей. Бо малій дитині по півтори дитини їздити до школи, і з трьох років готуватися, щоб пройти конкурс до школи, не підвести батьків, а потім вчителів…
У ліцеї, гімназії набирали як дітей, які мають талант і схильність через олімпіади, так і тих, кого батьки влаштували, користуючись зв'язками, «благодійністю» і так далі.
Дітям, які прийшли за бажаннями батьків, бо це престижна школа, а не виявлені схильності, доводиться тягнутися до рівня, який вони не завжди можуть опанувати без втрат до здоров'я, психічного здоров'я, псуються стосунки з батьками: «Чому сусід може вчитися, а ти ні?» і багато чого іншого.
Ми проводили широкі консультації з психологами, педагогами. Не можна в шестирічної дитини визначити, до чого в неї є талант. Дай Бог, щоб це можна було виявити ближче до 10 класу: допомогти в профорієнтації і таке інше. Дитину в молодшому віці треба розвивати різними способами, поки вона зрозуміє, до чого в неї більші схильності.
Найскладніша ситуація зі спеціалізованими закладами, які відбирали собі дітей з 1 класу, була у Києві, каже Макаренко:
– Тут було понад 50% спеціалізованих закладів, які зараз позбавлені права відбору з першого класу,
Такі ліцеї, гімназії теж отримали свою територію обслуговування.
Важливо: Мова тільки про молодшу школу. Ліцеї, гімназії можуть проводити набір з 5 класу, коли дитина «навчилася уже чомусь і може поборотися за свій вибір, а не батьки прилаштували».
