Майже півтора роки. Стільки протримався на посаді голови Одеської держадміністрації Міхеїл Саакашвілі, на яку його 30 травня 2015 року призначив президент Петро Порошенко.
Представляючи Саакашвілі, Порошенко не шкодував для нього схвальних епітетів, характеризуючи колишнього президента Грузії як «незалежну, рішучу людину, яка змінила Тбілісі».
«Міхеїл Саакашвілі – мій друг зі студентських років. Я пам'ятаю його як вольову та рішучу людину, і маю підставу йому довіряти. Одеса займає величезну частку мого серця. На Одещині я народився, тому з великою увагою буду спостерігати за тим, як вона змінюватиметься», – сказав тоді Порошенко, додавши, що основним завданням Саакашвілі на посаді голови ОДА стане деолігархізація.
В Одесі, яка до того була вотчиною друга Коломойського Ігоря Палиці, це звучало дуже актуально.
Ставши головою Одеської ОДА, Саакашвілі отримав повну свободу дій і, здавалося, безмежні можливості.
У кулуарах української політики його порівнювали з тараном, який може розбити будь-яку стіну.
Почергово його публічну силу мали нагоду оцінити Ігор Коломойський, Арсеній Яценюк, Микола Мартиненко, Арсен Аваков і ще ціла низка чиновників і політиків.
Єдиним, проти кого таран Саакашвілі не повертався, був президент Порошенко. Але настав і його час.
«В Одеській області президент особисто підтримує два клани: бандитський, кримінальний, убивць із 90-х, клан Труханова та ізмаїльський корупційний клан Урбанського. І реально всю владу в області віддали цим двом. Ну і ще їхнім союзникам – сепаратистам із «Нашого краю» Антона Кіссе», – заявив Саакашвілі у понеділок 7 листопада, подаючи у відставку.
Злий і сумний одночасно Саакашвілі розповідав, як він не хоче кидати Одесу.
«Я не хочу залишати одеситів напризволяще. Але я їм хочу сказати: ми обов'язково піднімемо й Одесу. Вона розвинеться тільки після того, як Київ буде звільнено від корупціонерів, які прямо захищають бандитизм і свавілля», – кричав Саакашвілі.
Як саме і за допомогою яких сил він збирається «брати Київ», Міхо не розповів. Але, судячи з публічної реакції всіх основних таборів української політики, скоро у Саакашвілі може полетіти не одна склянка.
За інформацією УП, після заяви Саакашвілі про відставку, президент зібрав у себе учасників ситуативної кімнати. Обговорювали одне-єдине питання – що ми з цим робимо?
Поки що в АП немає тактики відносно Саакашвілі – оскільки незрозуміло, чого він хоче й із ким наразі.
Намагалися запросити в АП і самого Саакашвілі – але той не взяв слухавки.
Співрозмовник, наближений до АП, стверджує, що керівництво АП і президент здогадувалися, що найближчим часом Саакашвілі може подати у відставку. На те, мовляв, кілька причин. Він програв вибори в Грузії, мало що зробив в Одесі, його рейтинг почав падати.
«Щоб бути в політичній грі, йому потрібно було атакувати. Ситуацію підігріли і е-декларації», – говорить співрозмовник, додаючи, що Саакашвілі навіть спізнився із заявою, оскільки люди вже охололи до змісту електронних декларацій.
Один із близьких соратників Саакашвілі говорить, що ще влітку більшу частину його команди спіткала зневіра – стало зрозуміло, що жодних змін не буде, і що особисто Міхо не влаштовує все.
«Якось дивно, коли людина спочатку декларує війну з усіма, а потім здає усе абсолютно добровільно, навіть без бою. У Саакашвілі поступово відвойовували усі зайняті позиції, в тому числі й митницю, а він із цим погоджувався», – говорить співрозмовник в оточенні Саакашвілі.
Інший співрозмовник розповідає, що піти у відставку він обіцяв ще місяць тому, мовляв, в Одесі йому нічого не давали робити. За його словами, в очікуванні результатів виборів в Грузії Саакашвілі не давав жодних обіцянок про участь у партії «Хвиля», лише говорив про примарні реформи.
«Про те, що Міхеїл піде, у вузьких колах почали говорити ще півроку тому. Якщо пам'ятаєте, ми виходили із заявою, і тоді реально були розмови, що треба йти. Але були незакінчені проекти, дорога – і лишати все просто так? Ми порадилися, що не варто», –розповідає співрозмовник в оточенні Саакашвілі, додаючи, що він близько півроку не може собі призначити п'ятьох заступників – відбувається блокування з Києва.
«Розпочаті нами проекти ми реально не можемо закінчити, бо з Києва не дають. Що таке сьогодні голова ОДА в Україні? Це реально людина, яка без Києва не має повноважень. Ну так, 7 жовтня Порошенко приїхав в Одесу, вони одне одному гарно посміхалися. Президент вміє гарно публічно поводитися. Але у них завжди був розрив світогляду. Один хоче робити, а не може. Інший – може, а не хоче. Це, напевно, основна причина їхнього непорозуміння», – говорить співрозмовник.
Тотальний PR і гучні заяви
На новій посаді колишній президент Грузії завзято роздавав обіцянки.
Спершу анонсував конкурс на заміщення вакантних посад голів районних адміністрацій та обіцяв зайнятися контрабандою. Обіцяв до кінця 2015 року відремонтувати дорогу Одеса-Рені й запустити програму доріг в регіоні.
Здавалося, що Міхо отримав від «свого друга Порошенка» повний карт-бланш.
Спершу головне управління МВС в Одеській області очолив колишній заступник міністра внутрішніх справ Грузії Гіоргі Лордкіпанідзе, а трохи пізніше прокурором Одеської області став Давід Сакварелідзе, який на той час працював заступником генерального прокурора.
Похизуватися повністю підконтрольним силовим блоком на той час не міг жоден інший голова ОДА в Україні.
Згодом Саакашвілі представив і своїх заступників. Ними стали його давній друг з 30-річним стажем Володимир Жмак і активістка Євромайдану Юлія Марушевська, яка згодом очолила Одеську митницю.
Саакашвілі вдавався до нестандартних кроків, призначивши своєю заступницею російську громадську діячку Марію Гайдар.
Активність і нечуваний піар колишнього президента Грузії буквально ошелешили одеситів.
То Саакашвілі відібрав у бізнесмена й колишнього нардепа від Партії регіонів Василя Хмельницького приватний пляж, котрий був обнесений забором; то добився відсторонення голови Іллічівського порту Юрія Крука через підозри в корупції.
В Україні важко знайти чиновника або політика, якому б не дісталося міцне слівце від Саакашвілі.
Першим на власному досвіді відчув, що це таке, вже колишній голова Державіаслужби Денис Антонюк, якого Саакашвілі звинуватив у тому, що він обслуговує олігархічні інтереси монополіста авіаринку, після засідання комісії Державіа, де надавали дозволи на маршрути авіакомпаніям.
У вересні 2015 року, через чотири місяці після свого призначення, Саакашвілі вперше почав говорити про саботаж реформ і гальмування його спроб змінювати Україну.
«Усі рішення саботуються усередині і навколо уряду», – сказав тоді Саакашвілі, додавши, що тодішній прем'єр Арсеній Яценюк діє в інтересах Ігоря Коломойського й інших олігархів.
Олігарх з відповіддю не забарився і порівняв одеського губернатора із собакою, який кусає.
Але ці заяви не зупиняли Саакашвілі. Решта 2015-го та на початку 2016 року він нищівно критикував уряд і Арсенія Яценюка особисто.
Команда Яценюка теж не шкодувала епітетів для Саакашвілі.
Президент намагався лишатися осторонь конфлікту й обережно коментував, що ґрунтується на незадоволенні обома сторонами ходом реформ в Україні і не має персонального чинника.
«Чи стане ефективнішим проведення реформ шляхом винесення цієї дискусії на публіку – не впевнений. Але ми повинні робити все, щоб забезпечити єдину ефективну та командну гру. Без цього не буде ніякої перемоги», – говорив Порошенко у вересні 2015 року.
На відміну від прем'єра, сам президент деякий час не підпадав під критику Саакашвілі.
Більше того, критикуючи і викриваючи команду прем'єра, під час довиборів у ВР влітку 2015-го Саакашвілі агітував у скандальному 205 окрузі в Чернігові за Сергія Березенка, молодого партійного функціонера БПП, де його основним конкурентом був один із тодішніх соратників Ігоря Коломойського Геннадій Корбан.
Саакашвілі навіть ледь не побився з другом Корбана, тодішнім нардепом Борисом Філатовим.
Окрім агітації за неоднозначних персонажів, Саакашвілі вдавався до співробітництва з одіозними бізнесменами Одеси.
У грудні 2015 року видання «Наші гроші» опублікувало матеріал, в якому йшлося про те, що фонд «На благо Одеси», який у тому числі підтримує діяльність команди глави Одеської ОДА, фінансують різні одіозні бізнесмени.
Однак голова Одеської ОДА на подібні публікації не реагував.
Натомість 6 грудня 2015 року в Одесі відбулася конференція «Одеська антикорупційна» ініціатива», під час якої Саакашвілі перерахував «головних корупціонерів» України і зазначив, що втрати бюджету від «схем» становлять не менше 5 мільярдів доларів.
У числі головних корупціонерів опинилися друзі й найближчі соратники Яценюка Андрій Іванчук і Микола Мартиненко, а також друг і соратник президента, перший заступник голови фракції БПП Ігор Кононенко.
Тоді ж нардеп від БПП Мустафа Найєм, який брав участь у конференції, запропонував створити громадську антикорупційну платформу.
Тим часом, заяви Саакашвілі ставали все жорсткішими. Вони все менше стосувалися роботи в Одесі, і все більше – української політики й політиків.
Наприкінці 2015 року один із найближчих соратників Порошенка розповідав УП, що перебуваючи в Києві, одеський губернатор більше розпитує про те, хто що із себе представляє і хто є хто в кабміні, аніж про Одесу.
А Саакашвілі тим часом продовжував і далі, не торкаючись прізвища Порошенка, критикувати уряд і найближче оточення Яценюка, все більше концентруючись на всеукраїнській політиці.
Напруга зростала і врешті вилилася у відкритий конфлікт на засіданні Національної ради реформ 14 грудня, під час якого міністр МВС Арсен Аваков жбурнув склянку води вбік Саакашвілі.
Сварка між головою ОДА і міністром супроводжувалася епітетами «злодій», «трепло», «гастролер», «циркач» і «сволота». Президент у цій ситуації лише обхватив голову руками.
Після цього конфлікту Саакашвілі пообіцяв скликати непартійний антикорупційний форум.
«Я не відстану від них (чиновників-корупціонерів – УП). 23 грудня ми в Києві зберемо великий антикорупційний форум, привеземо людей з усієї України. Ми будемо привозити людей з громадських організацій, просто активістів», – сказав тоді Саакашвілі.
Тоді ж, наприкінці грудня вперше з'явилися чутки про те, що Саакашвілі має намір створити свою політичну партію, але на той час він спростовував подібні заяви.
У грудні один із співрозмовників УП в Адміністрації президента стверджував, що президент і його оточення не зацікавлені в підвищенні рейтингів голови Одеської ОДА.
23 грудня Саакашвілі провів перший Антикорупційний форум в Києві, під час якого заявив про створення позапартійного антикорупційного руху.
«Декілька днів тому один із олігархів в інтерв'ю пообіцяв натовкти мені пику. Другий хотів «розібратися по-чоловічому», але «статус не дозволяє». Вони не розуміють одного – ніхто не боїться ні Сєні, ні Бєні. Вони повинні боятися народного гніву», – сказав тоді Саакашвілі.
Вже за два місяці, у лютому-2016 Антикорупційний форум трансформувався в «Рух за очищення» і набув всеукраїнського формату. В числі вимог учасників форуму були: формування нового уряду і призначення нового прокурора, посилення законодавства, спрямованого на боротьбу з корупцією.
На той час інтереси Саакашвілі й президентської команди, яка прагнула усунути Яценюка з посади прем'єра, збігалися. Тож ніхто не заважав Міхо проводити свої форуми, а президент і далі проводжував не коментувати активність того, кого свого часу особисто попросив працювати в Україні.
Щоб їздити обласними центрами України з Антикорупційним форумом, Саакашвілі навіть взяв відпустку.
Вже в березні 2015 року тодішній заступник голови Одеської ОДА Саша Боровик написав у своєму Facebook про те, що команда Саакашвілі має намір створити партію і взяти участь у парламентських виборах. Щоправда, того ж дня Міхо цю заяву заперечив.
Між тим між Саакашвілі і Порошенко наприкінці березня виник чи не перший гострий момент у відносинах. Річ у тім, що йдучи з посади генерального прокурора, Віктор Шокін, кандидатуру якого вносив президент, звільнив Давіда Сакварелідзе з посади свого заступника-прокурора Одеської області.
«Це той випадок, коли президент, як гарант Конституції, повинен висловити свою позицію недвозначно, чітко і різко. І не тому, що це буде на користь когось із нас, а заради державності, цілісності і величного майбутнього України», – написав тоді Саакашвілі в Facebook.
Але Порошенко заявив, що звільнення Сакварелідзе з ним не узгоджували.
У квітні 2016 року у відставку пішов Арсеній Яценюк. Саакашвілі поспішив представити цей факт, у тому числі, і як свою перемогу.
На той час вже ширилися чутки про можливість переходу на роботу в Кабмін голови АП Бориса Ложкіна, а Саакашвілі нібито міг перейти на роботу в АП – але вони не підтвердилися.
Більше того, у квітні Міхо сформував список вимог для Порошенка.
Серед них були наступні: формування уряду народної довіри після відкритого обговорення; негайно, протягом декількох наступних днів, тижнів звільнити прокурора Одеської області Миколу Стоянова і призначити того, «хто буде користуватися довірою людей», а також «вичистити з прокуратури тих людей, які цькували Сакварелідзе»; порушити кримінальну справу щодо мера міста Геннадія Труханова; звільнити «місцевих СБУ-шників, які замість того, щоб боротися з сепаратистами і з корупціонерами, зайняті політичними утисками реформаторів»; замінити місцевих представників податкової служби, «які реально зайняті корупцією».
«Я думаю, що президент України, до якого я завжди дуже добре ставився, повинен обрати... Заговорювати нам зуби світ далі не дозволить, народ України не дозволить. Ми не готові бути ширмою реформ. Все, досить уже погоріли на цьому», – заявив Саакашвілі у квітні 2016.
Тоді ж соціологічні дослідження групи «Рейтинг» свідчили, що якби у Саакашвілі була своя партія, вона могла б обійняти третє місце на парламентських виборах з результатом 10%, обійшовши БПП Порошенка з її 9%.
Порошенко намагався говорити із запальним головою Одеської ОДА.
Він запрошував його на розмови в АП, де у Міхо досі є свій кабінет, як одного із радників Порошенка, розмовляв з ним і новим прем'єром Гройсманом. Говорив про дороги Одещини, проблеми на митниці, в правоохоронній системі.
«Саакашвілі потрібен позитив напередодні парламентських виборів в Грузії (відбулися в жовтні-2016, і партія екс-президента їх програла – УП), наприклад, ремонт дороги Одеса-Рені, йому потрібен хоч якийсь результат в Україні» – говорив тоді УП один із найближчих соратників Порошенка.
Наприкінці квітня – початку травня заяви про створення нової партії почав робити вже Сакварелідзе.
«Михайло Саакашвілі буде з нами, звичайно. І, він буде одним з ідеологів і драйверів цієї нової партії», – сказав він під час однієї з прес-конференцій в Харкові.
У травні під критику Саакашвілі почав підпадати і президент.
Наприклад, в інтерв'ю британській The Guardian Міхо заявив, що уряд Гройсмана не здатен проводити реформи, і в цьому винен президент, який намагається провадити політику лояльності до всіх.
«Довгий час Порошенко був дуже гнучким. Якщо ви реформатор – він говорив реформаторською мовою. Якщо ви хтось зі старим мисленням – він казав: добре, ми знайдемо шлях, як нам працювати разом. Тепер він призначив уряд, який не має жодного бачення реформ», – сказав Саакашвілі.
Трохи згодом він заявив, що БПП перетворилася на організоване кримінальне угрупування, як і «Народний фронт» Яценюка.
Джерела УП в АП тоді критикували активність Саакашвілі. Співрозмовники побоювалися, що екс-президент Грузії почне власну гру в Україні і стане прямим конкурентом Петра Порошенка.
«Він неконтрольований! Саакашвілі політична тварина і своєю риторикою може переключитися з Арсенія на Петра Олексійовича», – говорив тоді один із політтехнологів партії БПП.
В липні соратники Саакашвілі оголосили про наміри створити партію «Хвиля», а Віктор Чумак, нардеп від БПП повідомив, що номінаційний комітет активно набирає людей, які будуть членами нової партії.
Паралельно інші молоді політики, в числі яких Мустафа Найєм, Сергій Лещенко, Світлана Заліщук, Василь Гацько зайнялися розвитком партії на базі «Демальянсу» і вели перемовини про об'єднання з потенційним політичним проектом Саакашвілі.
Тож замість однієї молодої політичної сили, українці побачили наміри створити одразу дві.
Сам Саакашвілі ще у жовтні-2016 заявляв, що попри результати виборів у Грузії, якими б вони не були, він «не планує полишати свої великі плани, які має для України, щоб допомогти вибратися з болота».
Свій шлях
Чи означає відставка Саакашвілі, що він активно займатиметься партійною діяльністю?
Не факт.
Ще у п'ятницю співрозмовник УП в ініціативний групі партії «Хвиля» розповідав УП, що до цієї політичної сили Саакашвілі не проявляє особливого інтересу. Нардеп від БПП Мустафа Найєм написав в Facebook, що однією з причин, через яку не сталося об'єднання «нових» в єдину партію, були перемовини голови Одеської ОДА з АП.
«Банковій вдалося переконати його не форсувати процес, результати багатоденних перемовин були перекреслені, а проект заморожений», – написав Найєм.
«Саакашвілі зараз перебуває в мишоловці, йому немає куди йти. Навіть якщо він сам піде з посади губернатора, грюкне дверима – то й що? Це тема на день, на два», – говорить співрозмовник з АП.
Наразі в Адміністрації президента немає кандидата на Одеську область. Банкова у роздумах, чи можуть і чи варто повертати Саакашвілі. Вирішити це може президент.
Щонайменше – поговоривши зі своїм старим другом, котрий поки що не бере слухавки.
