Через бездіяльність Генпрокуратури адвокат Юрія Іванющенка домігся закриття карної справи за розкрадання кіотських мільярдів.
Українські прокурори мали би ненавидіти Реєстр судових рішень. Бо саме там з’являються задокументовані факти їхньої ефективності, після яких важко розповідати: «Ми працюємо. Незабаром побачите. Поки що – таємниця слідства» і т.д.
Черговий такий факт з’явився в Реєстрі кілька днів тому. Стосувався він розпилу «кіотських грошей» фірмами Юрія Іванющенка у часи Віктора Януковича.
Наприкінці січня адвокат біглого Юрія Іванющенка – Юрій Колесніков – через суд змусив Генпрокуратуру закрити кримінальне провадження проти його підзахисного, порушеного ще рік тому за розкрадання так званих «кіотських» мільярдів на утеплення шкіл та лікарень за часів Януковича.
Логіка адвоката, а відповідно і суду – була проста і ефективна.
Рік тому Генеральна прокуратура відкрила кримінальне провадження і оголосила підозру Юрію Іванющенку, але з того часу не зробила взагалі нічого, щоб все це розслідувати.
Сухою мовою ця сентенція звучить так:
«За останній рік не прийнято жодного процесуального рішення, що є порушенням прав громадянина Іванющенка, якого без наявності достатніх підстав підозрюють у вчиненні злочину, обмежено в пересуванні, щодо рухомого та нерухомого майна якого прийнято рішення про накладення арешту. У зв’язку із неналежним здійсненням своїх обов’язків, прокурор, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №42015000000000207 не забезпечив швидке, повне та неупереджене розслідування вказаного кримінального правопорушення».
За цим провадженням Іванющенку інкримінували незаконне збагачення на 72 млн швейцарських франків, що за курсом НБУ становить 1,88 млрд грн., та організацію заволодіння 170 млн грн. державних коштів, отриманих Україною від продажу квот Японії на викиди парникових газів згідно з Кіотським протоколом.
Адвокат вказав на недодержання заступником Генпрокурора Юрієм Столярчуком розумного строку розслідування кримінального провадження і на те, що докази для доведення вини Іванющенка досі не встановлені, а підозру йому 29.12.2014 Генпрокуратура винесла передчасно. А відтак пан Іванющенко весь цей час безвинно страждає.
Наприкінці 2015 року – через рік ударного нічого нероблення Генпрокуратурою – адвокат напряму звернувся до прокурора щодо закриття справи, але той відмовив. Тому захисник Іванющенка звернувся до суду.
Аргументи у захисту Юри Єнакіївського були наступні.
Фірма «Карпатибудінвест», якою опосередковано володіли донька і дружина Іванющенка, законно отримувала гроші від ДП «Держекоінвест», за договором.
Також адвокат зіслався на судово-економічну і будівельну експертизи, які підтвердили факт виконання робіт, і те, що у 2015 році «Карпатибудінвест» за рішенням суду стягнув 25 млн грн. боргу з ДП «Держекоінвест». На жаль, у рішенні не вказано, де адвокату вдалось роздобути експертизи на його користь. Хоча журналісти «Слідства.інфо« тоді добряче поїздили по Україні для документування виконання робіт:
Однак принесені адвокатом Іванющенка папірці, на його думку, спростовували факти, викладені у заяві про злочини, що надійшла у Генпрокуратуру від «Центру протидії корупції» і на підставі якої і було розпочато провадження.
Суд погодився з адвокатом і зобов’язав прокурора Генпрокуратури протягом 3 днів з моменту ухвали (тобто до 30 січня) закрити кримінальне провадження. Ухвала ця оскарженню не підлягає.
Після опублікування цієї інформації, помічник генпрокурора Владислав Куценко повідомив, що ГПУ не закрила кримінальне провадження проти Іванющенка, оскільки вважає рішення Солом’янського райсуду м. Києва незаконним. Куценко стверджує, що прокуратура подала скаргу в апеляційний суд Києва, але не сказав, коли саме.
Разом з тим, згідно зі ст. 309 Кримінального процесульного кодексу ухвала слідчого судді про закриття провадження оскарженню не підлягає. Також Куценко не спростував дані з судової ухвали про відсутність процесуальних дій прокуратури по справі більше ніж рік розслідування.
Відповідальним за розвал справи проти Юри Єнакіївського є замгенпрокурора Юрій Столярчук, у якого в Єнакієве є рідня по лінії дружини.
Отож з ухвали ми дізнались, що конкретно цю карну справу проти Іванющенка завалив замгенпрокурора Юрій Столярчук. Це давній знайомий Віктора Шокіна. До 2004 року він працював у слідчій групі Шокіна по справі Гонгадзе. Потім вийшов на пенсію і вернувся в ГПУ у 2014 році разом із Шокіним і став його заступником – спершу начальника управління, а потім генпрокурора.
Учасниками підозрілих тендерів «Держекоінвесту» у 2012 році на 1,22 млрд грн. було ціле гніздо фірм, які були підконтрольні «Сім’ї», але записані на підставних осіб. Лише «Карпатибудінвест» з контрактом на 204,62 млн грн. через лондонські фірми офіційно належав дружині і дочці Юрія Іванющенка та його партнеру Івану Аврамову. Проте у квітні 2015 р. лондонські активи Іванющенка і Аврамова було переведено на нові офшори – «Latchley Holding Limited» і «Benozan Holdings Limited».
У липні 2015 році «Карпатибудінвест» успішно стягнув 25 млн грн. боргу з ДП «Держекоінвест» за договором, по якому вела розслідування Генпрокуртура. У жовтні 2015р. це рішення було підтверджене в апеляційному суді.
Ми виокремлюємо цей факт, оскільки «Карпатибудінвест» став єдиним із когорти мутних підрядників «Держекоінвесту», кому після Євромайдану вдалося відсудити кіотські гроші.
Наприклад, не вдається вибити гроші фірмі «Інтертехенерго», яку теж приписували Іванющенку, а після зміни влади навіть новому міністру екології від «Свободи» Андрію Мохнику.
А «Карпатибудінвесту» вдалось. Чому так сталося? У нас є версія.
Після Євромайдану, коли відбулися нові вибори до парламенту, народним депутатом став житель м. Єнакієве Олег Недава. У Верховній раді він приєднався до фракції «Блоку Петра Порошенка». На момент обрання Недава працював менеджером із зовнішньоекономічної діяльності фірми «Карпатибудінвест» Іванющенка-Аврамова.
Досьє: Олег Недава
У 2003 році Недава очолював спільний інвестфонд Іванющенка і Аврамова – «Нові технології». У 2005 році очолював ТОВ «Інтерфікс Лімітед», власником якого став інвестфонд «Нові технології». У 2002-2007 рр. був керівником ЗАТ ЦЗФ «Вуглегірська», мажоритарним акціонером якого було ПП «Укргостекс», засноване Іваном Аврамовим. Також у 2005 р. значився директором ТОВ «Юридична фірма «Лекс Плюс», що належала ТОВ ФК «Лідер», яка створена племінником та помічником нардепа Іванющенка – Артемом Щербаковим, і ТОВ ФК «Стоік» Івана Аврамова. У 2006-2007 рр. Недава був керівником ТОВ «Керамікальянс», співвласником якого є інвестфонд «Нові технології».
Після Євромайдану Олег Недава, який більше 10 років віддав бізнесу Іванющенка і Аврамова, перейшов на службу у парламентську фракцію президента. У «Блоці Петра Порошенка» такий бекграунд колеги схоже нікого не бентежить. Тому і виглядає несерйозно розслідування проти власників «Карпатибудінвест» пропрезидентською Генпрокуратурою.
Звичайно, ГПУ не може відкрито дати індульгенцію Юрі Єнакієвському. Відтак доводиться створювати хоча б видимість боротьби.
Так, 4 лютого, коли в Іванющенка вже мало бути на одну карну справу менше, Генпрокуратура, користуючись нерозголошенням цього факту, похвалилася іншими успіхами.
Речник Генпрокуратури Владислав Куценко повідомив, що прокуратура обшукала «Карпатибудінвест» через будівництво сміттєвого полігону біля Запоріжжя. Куценко повідомив, що фірма неправомірно домоглась збільшення бюджетного фінансування із 40 млн грн. до 100 млн грн.
Але, як показує практика, від показного порушення карних справ і до реальних вироків – відстань від як від землі до неба. Тож нам би дуже хотілося, аби прокуратура вміла не тільки відкривати провадження, а й розслідувати їх.
Наразі відомо ще кілька кримінальних проваджень, пов’язані з Юрієм Іванющенком (32013110090000107; 12014000000000245; 42014000000001605; 22014000000000110). Жодне з цих проваджень поки не отримало логічного завершення. Але навіть у випадку, якщо прокурори злізуть з печі, шанси на логічний вирок щодо Юри Єнакіївського невеликі. Бо він не є там основним фігурантом. Ось що вдалось знайти у судовому реєстрі:
Хронологічно перше провадження № 32013110090000107 було зареєстроване ще у серпні 2013 року щодо посадових осіб ДП «Держекоінвест». Їх підозрювали у розтраті державних коштів при проведенні тендерів. Прокуратура підозрювала фірми-переможці закупівель в ухилянні від сплати податків і перерахування грошей фіктивним компаніям. Втім, як видно з судового реєстру, рух по цьому провадженню почався тільки з 2014 року після Євромайдану.Коли в кінці 2014 року під генпрокурором Віталієм Яремою захиталось крісло через відсутність результатів у боротьбі з корупцією, 29 грудня ГПУ пред’явила підозру Іванющенку саме в рамках провадження № 32013110090000107. По цьому ж провадженню 14 січня 2015 р. Юру Єнакієвського оголосили в розшук.
21 лютого 2015 року карну справу щодо Юрія Іванющенка виділено в окреме провадження №42015000000000207. Це сталося після заяви в Генпрокуратуру «Центру протидії корупції» від 05.12.2014 року, де описувалися його оборудки. Саме це персональне провадження і закрив через суд адвокат Іванющенка.
Провадження № 12014000000000245 зареєстроване у 18.06.2014 р. за фактами зловживань службовим становищем посадових осіб ДП «Держекоінвест» в інтересах третіх осіб при проведенні тендерів на суму 0,95 млрд грн. з порушенням процедури і принципів конкуренції – тендери проводились за процедурою за процедурою закупівлі в одного учасника, тобто без конкурсу.
Ще одне провадження №42014000000001605 було відкрито 20.11.2014 за листом Генпрокуратури. Це провадження стосувалося іншого розділу біографії біглого авторитета – укладення ДП «Антрацит» у 2008-2011 рр. завідомо невигідних угод, що призвело до банкрутства вказаного підприємства. Відомо, що це провадження було згодом об’єднане з матеріалами провадження № 32013110090000107 – першої карної справи по розкраданнях у ДП «Держекоінвест».
Провадження № 22014000000000110 зареєстроване 10.04.2014. Йдеться про розтрату на ДП «Укрспирт» через перерахування коштів ТОВ «Інтерстарт» за роботи і послуги, які фактично не надавалися на суму 436,5 млн грн. За даними Служби безпеки, схему запровадив екс-директор підприємства Олександр Харт за вказівкою Юрія Іванющенка та близького оточення екс-президента Віктора Януковича. Свого часу єдиним підозрюваним по цій справі був саме Олександр Харт, якого оголосили в розшук. Наразі відомо, що ГПУ завела справу на дрібнішого учасника оборудки – начальника управління контролю за виробництвом та обігом спирту ДП «Укрспирт», який не встиг сховатися. Відтак саме його зараз слідчі тягають по судах.
На жаль, дізнатися всі подробиці кримінальних проваджень неможливо, оскільки реєстр досудових розслідувань є закритим для громадськості. Відтак ми лише оперуємо тим, що оприлюднюють правоохоронні органи і публікується в судовому реєстрі.
Цікаво, що чимала кількість судових рішень по Юрі Єнакієвському і «кіотських» грошах у судовому реєстрі опубліковані без розголошення їх змісту – інформація заборонена до оприлюднення згідно з законом про доступ до судових рішень п. 4 ст.7. Тобто суд сам вирішує, засідання буде закритим, а відтак і закриває будь-яку інформацію з нього.
Припускаємо, що на засіданнях по Іванющенку справді йшлося про речі не для широкого загалу. І, очевидно, зараз Генпрокуратура ефективніше оберігає таємниці Юри Єнакієвського, аніж займається його обвинуваченням.
Більш детально про позицію Генпрокуратури розповісти важко, оскільки, як записано в Ухвалі суду:
«Заступник Генерального прокурора України Столярчук Ю.В. в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду скарги повідомлявся належним чином».
