19 квітня парламент України 239 голосами прийняв за основу законопроект № 4288, тим самим, із запізненням майже на три тижні, уточнивши правила держзакупівель для відомств, задіяних в АТО. Уточнення це тільки попереднє - адже проект іще не прийнято в цілому. Кореспондент «Цензор.НЕТ» спробував з'ясувати, в чому головна суть нововведень і чи стануть вони законодавчим актом.
- Пане Вадиме, правила державних закупівель, загалом, визначено водночас із Держбюджетом ще наприкінці минулого року. Чому тепер знадобився новий законодавчий акт, що пішло не так?
- Історія така. В грудні минулого року в рамках прийняття Закону про держбюджет прийнято також і Закон про держзакупівлі, що мав набрати чинності з 1 квітня. За цим законом, з 1 квітня всі держзакупівлі, в т. ч. пов'язані з АТО, треба проводити лише за процедурою Prozorro.
І все неначе нормально. Але, за цим законом, уся процедура має вкладатися в 60 днів - починаючи з моменту оголошення конкурсу.
- Ще в січні від джерел у Міноборони, причетних до появи цього закону, мені доводилось чути, що з 1 квітня він не запрацює, бо не встигнуть...
- Скажімо так: закон зобов'язує всі державні установи з 1 квітня працювати винятково на цій системі. Водночас, тому ж Міноборони дійсно дуже важко було б так працювати. Бо ми ж розуміємо, що таке 60 днів на конкурс. Якщо в нас зараз іде перехід з зимової солярки на літню, то, пробачте, за 60 днів уже літо майже закінчиться!
Тому в самому ж грудневому законі про держзакупівлі було чітко сказано, що для силових відомств, які задіяні в АТО, повинен існувати окремий закон, який передбачав би коротші терміни, ніж 60 днів. Але ніяк парламент не квапився такий закон прийняти, аж уже доки не настало 1 квітня.
Що пропонує проект № 4288? У першу чергу - новий термін для закупівель. Це - конкурсно-переговорна процедура. Досі у нас усі потреби військовослужбовця забезпечуються не шляхом тендерних закупівель, а шляхом так званої переговорної процедури. Тобто замовник і постачальник сідали за стіл і про щось домовлялись.
Проект 4288 робить процедуру прозорішою. В нього саме та ідеологія, що у всієї системи Prozorro. І, до речі, авторський колектив, загалом, той самий… А ключова річ - на процедуру закупівлі товарів чи продукції, які потрібні армії чи, припустімо, Нацгвардії, відводиться лише 14 днів.
Разом із тим, той законопроект, який ми прийняли 19 квітня за основу, містив деякі потенційні можливості для корупції та зловживань.
- Наприклад?
- Наприклад, не було прописано процедури оскарження рішень. Тому до другого читання готуються поправки. Власне, вони вже практично готові, їх розробляли й з участю Комітету ВР з оборони, й з участю Антимонопольного комітету. Що ми хочемо додати? Перше - процедуру оскарження. Причому як умов, так і процедури торгів, і визначення переможців.
Тобто всі стадії процесу можуть бути оскаржені в Антимонопольному комітеті. Це важливо, бо якщо, припустімо, технічні вимоги були початково прописані спеціально під одного постачальника, то інший тепер може це оскаржити. Крім того, ми чітко прописуємо, що критерієм перемоги на конкурсі буде не лише ціна.
- А і якість?
- Саме так. Ми будемо в поправках прописувати, що коли йдеться про так звані ринкові закупівлі, ну, скажімо, те ж дизпаливо, то тут критерієм є тільки ціна. Паливо куплять у того, хто запропонує найдешевше, ніяких додаткових критеріїв. Але якщо це питання, скажімо, стосується будівництва укріпрайонів - а такі ж закупівлі не робляться щодня - то можна вводити й інші критерії оцінки.
Ще одне важливе питання - застава. Кожен, хто хоче брати участь у конкурсі, вносить заставу. Ідея така: якщо ти переміг на конкурсі, але не зміг з'явитися на переговори та укладення договору, то тобі заставу не повертають. Бо вже були прецеденти…
- З підставними фірмами?
-Так. Виграла певна фірма - і не прийшла. Друга не прийшла, третя, дванадцята, і в результаті прийшли ті, «хто треба»… Таких маніпуляцій допускати не можна. Тому пропонується такий варіант: внесли заставу - не прийшли - прощайтеся з заставою.
- Як вираховується сума цієї застави?
- 0,1 % вартості можливого замовлення. При цьому сама застава вже передбачена діючим законодавством. Тому наше завдання - зберігаючи ідеологію та філософію чинного закону, скоротити термін до 14, максимум 20, днів, і водночас перекрити всі корупційні шпарини.
- На ваші відчуття, наскільки серйозна опозиція цьому проекту існує в парламенті?
- Скажу так: 19 квітня до проекту було висловлено багато зауважень. Але більшість цих зауважень, і навіть певні положення альтернативного проекту, який вносився депутатом Левченком (ВО «Свобода». - Ред.), ми врахуємо в другому читанні тими правками, про які я зараз кажу. Якщо є ще якісь питання, то ми наголосили: процедура другого читання цілком відкрита, нехай звертаються.
Є ще, звісно, Опозиційний блок, ну то ж вони в принципі голосувати за це не будуть, тут усе ясно.
- Гаразд, але як скоро може пройти це друге читання й прийняття проекту в цілому? Я розумію, що особисто вам хотілось би пошвидше, але якщо реалістично поглянути на речі?
- У максимально стислі терміни. На жаль, у нас там починаються травневі свята. Але у перший же пленарний день треба вносити проект в сесійну залу. За час, що лишається, є всі можливості його доопрацювати, визначитися з усіма правками, тим паче, вони в основному вже подані в Комітет (з економічної політики. - Ред.).
- Це - побажання. А чи має проект 4288 підтримку того ж Міноборони і, що важливо, президента?
- Так, безумовно. Загалом, і діючий закон, і нинішні поправки відпрацьовувалися разом із представниками Тендерного комітету Міноборони. І вони наполягають і просять нас якнайшвидше це прийняти, аби розблокувати систему армійських закупівель.
- Якою є, за вашими оцінками, «ціна питання»? Я маю на увазі - скільки держава зможе зекономити?
- Давайте виходити з того, що на сьогоднішній день бюджет національної безпеки й оборони - близько ста мільярдів гривень. Відкиньмо заробітні плати й таке інше, й вийде у нас, що закупівлі становлять близько половини.
Ось мені підказують - минулого року, коли цей наш підхід ще застосовувався лише кілька місяців, у вигляді експерименту, і то було зекономлено мільярд. Якщо тепер це все буде на базі закону, можна екстраполювати, яка вийде економія.
На щастя, в тому ж Міноборони і після зміни уряду лишились ті ж люди, лишилось і розуміння народних депутатів, і розуміння з боку Міністерства економіки. Тому надії в мене оптимістичні.
