У маршрутках м. Чугуєва (Харківська область) підняли тариф на 25%: з 3-х грн до 4-х. Рішення з даного питання знаходиться в компетенції виконавчого комітету Чугуївської міської ради. А членом виконкому є… керівник компанії-перевізника «АТП-16350» пан Микола Кривенко.
Отже, файне у Кривенка виходить становище: можна впливати на прийняття рішень, які прямим чином впливають на власний гаманець – і виключно позитивно! Щоправда, такі рішення б’ють по гаманцях городян (адже іншого транспорту внутрішньо-міського сполучення немає). Але кого з можновладців це колись хвилювало?!
Особливої пікантності цій ситуації додає та обставина, що на сайті Чугуївської міської ради є тільки проект даного рішення (від 11 січня), а прийнятий документ не опублікований. У цьому неважко переконатися.
Виходить, або мерія «посоромилася» публікувати явно непопулярне рішення, або пан член виконкому, увірувавши в те, що він там не останній член, і все вже «порішали», не став чекати офіційного прийняття нормативного акту, а підняв тариф на перевезення по всьому місту самостійно. Тобто – самоправно.
Якщо ж рішення все ж було, але його офіційно не опублікували, то воно є недійсним. Так говорить Основний Закон: «Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов’язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними» (ч. 3 ст. 57 Конституції України).
При цьому папірець з написом «вартість проїзду 4.00 грн», що поспіхом причеплений у маршрутці, доведенням до відома населення в установленому законом порядку НЕ вважається.
Правда, це не заважає члену виконкому і депутату облради (а пан Кривенко ще й депутат Харківської обласної ради від близької до мера Чугуєва партії «Наш край») дерти з городян гроші за проїзд у підвищеному розмірі.
Довідка:
Самоправство (ст. 356 Кримінального кодексу України) – самовільне, всупереч установленому законом порядку, вчинення будь-яких дій…, якщо такими діями була заподіяна значна шкода інтересам громадянина, державним чи громадським інтересам або інтересам власника, – карається штрафом до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до 2 років, або арештом на строк до 3 місяців.
