Мінекономрозвитку на виконання доручення свого боса Степана Кубіва 20 грудня розіслало рекомендації замовникам «щодо протидії зловживанням недобросовісним оскарженням» за підписом директора департаменту регулювання публічних закупівель Л.В.Лахтіонової. Уже перший пункт повертає нас у старі добрі часи арештів і розстрілів:
«Подавати заяви про вчинення кримінальних правопорушень, пов’язаних з поданням скарг до органу оскарження, до правоохоронних органів. Зокрема, зазначені порушення можуть стосуватися фіктивності підприємств, зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми, службовим підробленням, наданням недостовірної інформації, тощо».
На щастя в плані жахіть цим і обмежились, не включивши до рекомендацій розстріли та розплавлений свинець в горло скаржникам, будь-кого з яких замовник на своє внутрішнє переконання може визначити «зловживаючим недобросовісним оскарженням» і натравити на нього поліцію та прокуратуру.
Далі йдуть більш мирні пункти, від яких віє самоочевидністю рекламних роликів на кшталт «не хочеш підчепити хворобу – вдягай презерватив». Але саме ця самоочевидність і вказує, що все це – просто приступ бюрократичного абсурду, який має показати, що влада щось робить. Так, робить. Але лише маскує хворобу, а не лікує.
Із поданням заяв на кримінал все зрозуміло. МЕРТ, так би мовити, дає замовникам моральну індульгенцію на кошмаринг учасників, які з будь-яких мотивів можуть не подобатись замовнику. Наприклад, замовник заточує торги на розпил по завищеній ціні, а якийсь учасник послідовно оскаржує в АМКУ дискримінаційні вимоги. І замовник замість того, щоб знизити очікувану ціну і перестати пхати все нові й нові дискримінаційні забаганки, продовжує те саме, і, зрештою – просто не може закупити необхідне устаткування. У такій ситуації замість того, щоб «посадити в тюрму» заточеного на розпил замовника МЕРТ фактично дозволяє «саджати в тюрму» скаржника, який тільки й хоче, щоб перемогти на тендері в конкурентній боротьбі з більш вигідною для держави(!) ціною.
Поїхали далі.
У якості боротьби з тендерними тролями замовникам пропонується «подавати заяви про антиконкурентні узгоджені дії з метою спотворення результатів торгів».
Ось вам невеличкий тест. Крупний замовник вже кілька років поспіль розігрує кількасот мільйонів на запчастини одного виробника, що належить нардепам від БПП, між двома «прокладками», які дозволяють собі не тільки однакові довідки, а й навіть приходити на торги без досвіду поставок таких запчастин. Але конкурент-виробник цього року кілька разів вдало оскаржив в АМКУ цей розпил, пропонуючи свій товар на 17% дешевше. Як гадаєте, замовник подав в АМКУ скаргу на «антиконкурентні узгоджені дії»? Чи викинув дешевшу фірму, яка потім оскаржила в АМКУ ці дії замовника і перемогла, що у свою чергу знову не дало замовнику змоги вчасно закупити необхідні запчастини? І знаєте що зробив замовник далі? Ні, не змирився. Саме замовник пішов до суду доводити, що АМКУ був неправий. Неправий у тому, що визнав досвід поставок дизельного палива НЕаналогічним досвіду поставок рейкових скріплень. Тобто суддя Смолій Окружного адмінсуду Києва рішеннямвід 14 грудня взяв і викинув в унітаз правило АМКУ про визначення аналогічного досвіду поставок по четвертому знаку в коді товару.
Так, це поки що лише перша інстанція. Але ще раз. Замовник, а в даному випадку це був «Центр забезпечення виробництва» Укрзалізниці, довів через суд, що для визначення аналогічного досвіду абсолютно неважливий досвід постачання конкретного товару. Тобто тепер ви можете з довідкою про постачання бітуму прийти на тендер по лікам, і вас не зможуть викинути звідти за відсутність досвіду роботи з ліками. Ви можете з досвідом поставок дров прийти на тендер по поставці запчастин для літаків. А що такого? Гулять так гулять, живемо – один раз, і хочеться це зробити по-багатому.
І що характерно, для підкріплення своєї позиції тендерники залізниці принесли в суд ще один лист від Мінекономрозвитку №330-06/3812-06 від 7 лютого 2017 року за підписом директора департаменту регулювання публічних закупівель Олександра Стародубцева. Так-так, саме попередника Лілії Лахтіонової, що нині рекомендує замовникам подавати заяви в прокуратуру на учасників, які оскаржують дискримінаційні умови тендерів.
І наостанок ще раз про пекельну чудасію рекомендацій МЕРТу.
Вони взялись до справи через палке бажання Володимира Гройсмана розігнати всяких босяків, які оскаржують в АМКУ дуже потрібні прем’єр-міністру закупівлі сканерів для митниць та вантажних вагонів для залізниці. Тут є різні підводні камені, але сенс один – заплановане Гройсманом свято ґешефту зривають скаргами в АМКУ. Прем’єр вже насилав на той орган перевірки, але отримав по рукам з Адміністрації президента. Прем’єр вже публічно проклинав голову АМКУ, але отримав холодний ігнор з боку Генпрокуратури, у стінах якої навіки замерзла справа «Тедісу». Тепер ось такий спам.
Тому ще раз повторю. Якщо тобі потрібні сканери – розбирайся з Насіровим, якого рятує від НАБУ і тюрми угрупування Грановського. Якщо тобі потрібні вагони – розбирайся з Кононенком, який знаходиться на вершечку телефонної піраміди «Максмед»-»Трейд коммодіті».
А якщо потрібні системні зміни правил гри, то розбирайся з замовниками, які шиють в тендерну документацію солодку «маржу», яка насправді і є тією системною проблемою, з якою потрібно боротись. МЕРТу – в тому числі.
