НАБУ і САП змогли оголосити підозру в розтраті Олександру Авакову, сину міністра внутрішніх справ, тільки після повторного допиту заступника міністра оборони і колишнього співробітника МВС Олега Шевчука. Суд поки відпустив Авакова-молодшого і його спільників під особисте зобов’язання. Але епопея з рюкзаками ще далека від завершення і може мати цікаві наслідки для її фігурантів.

Справа про «рюкзаки Авакова» донедавна могла вважатися класичною сплячою справою, яких в арсеналі нових антикорупційних органів також вистачає. Кримінальне провадження зареєструвала військова прокуратура 7 липня 2015 року. У 2016 його передали у новостворене НАБУ. І відтоді жодної підозри, але й справу не закривали.

Це після того, як два роки тому вся країна подивилась відео з кабінету заступника міністра Сергія Чеботаря, на якому обговорюється закупівля рюкзаків у підконтрольної сину міністра структури і в розмові бере участь син міністра.

Вже сам факт такого відео мав би бути приводом для перевірки і відповідних результатів. Але цього не сталося.

Через два роки видавалося так, ніби щодо фігурантів цієї справи діє негласний мораторій. Тим більше, коли САП і НАБУ вже не захотіли займатись справою про $40 млн Ігоря Котвіцького, нардепа від «Народного фронту», який є близьким до Арсена Авакова. Влітку цього року справу перекваліфікували на ухилення від сплати податків і віддали прокуратурі Київської області, де рік тому одну справу за цим епізодом уже закрили.

Але повертаючись до рюкзаків. 31 жовтня стало відомо про обшуки у сина міністра МВС. До вечора Олександру Авакову оголосили підозру. Разом із ним підозрюваними стали колишній заступник його батька Сергій Чеботар, а також харківський підприємець Володимир Литвин, який очолює ІТ-компанію «Turboseo».

На НАБУ і САП одразу посипався шквал критики. Мовляв, 2,5 роки не могли нікому оголосити підозри і зробили це саме тепер. В країні не перший місяць говорять про напруження відносин між президентом Петром Порошенком і міністром МВС Арсеном Аваковим, хоча ті цього публічно не визнають. Тому у справі одразу почали бачити політичний підтекст.

Щоправда ці гіпотези входили у певний дисонанс із діями тих же САП і НАБУ, коли 11 жовтня за підозрою в розтраті затримали посадовців Міноборони, серед яких заступник міністра Ігор Павловський. Це був удар по команді президента. По суті перший. Тоді як «Народний фронт» уже мав на своєму рахунку щонайменше справу Мартиненка.

Ввечері 1 листопада суд відпустив усіх трьох підозрюваних під особисте зобов’язання. Мотиви суду стануть відомі пізніше, коли суддя складе повний текст рішення.

Наразі рішення суду – це проміжна поразка НАБУ і САП в українському суді, адже вони просили взяти підозрюваних під варту з кількамільйонними заставами.

Але це не позбавляє антикорупційні органи шансів довести розслідування до кінця. Так що справжній суд ще попереду.

Півроку військової прокуратури

Кримінальне провадження щодо закупівлі рюкзаків Міністерством внутрішніх справ зареєструвала 7 липня 2015 військова прокуратура.

Це сталося після виходу на каналі Інтер сюжету про цей тендер

від 01.12.2014, начебто таємно відзнятий у кабінеті заступника міністра МВС Сергія Чеботаря, на якому він домовляється із сином міністра про придбання рюкзаків. На той момент уже було відомо, що в кабінеті Чеботаря були знайдені «жучки». Але саме відео правоохоронні органи офіційно ніяк не коментували.

Тільки в березні 2016 прокуратура проводить обшук на складах МВС, де мали б знаходитись рюкзаки – основні речові докази і, ймовірно, предмет злочину. Але на той момент товару на складах уже немає. Рюкзаки давно порозвозили по поліцейських відділеннях в регіонах. Відтак прокуратура знаходить тільки один рюкзак з іншої партії, іншого постачальника і арештовує його, бо він трохи схожий на ті рюкзаки, що шукають.

У гру вступає НАБУ: перші підозри

У квітні 2016 справу передали в НАБУ. Уже в травні 2016 суд дає бюро доступ до складів поліції в регіонах, куди відвезли ті самі підозрілі рюкзаки. НАБУ ініціювало, щоб ДФІ провела ревізію в Міністерстві внутрішніх справ. У червні детективи отримують доступ до даних з телефона заступника міністра Сергія Чеботаря. У серпні НАБУ отримало доступ до телефона Арсена Авакова і засновника компанії-постачальника.

«Перший проект з’явився у січні 2017 року. Але на той час проект підозри був направлений тільки на одну особу – заступника міністра МВС… Мною було вирішено, що потрібне доопрацювання. Після того було проведено більше трьох десятків слідчих дій. 13 жовтня детективи звернулися до прокурорів з вказаними матеріалами провадження», - розповів 1 листопада на брифінгу голова САП Назар Холодницький.

«Жодного політичного підтексту не може бути. Слідчі дії були заплановані», - додав він.

Разом з тим, відомо, що відео з участю сина Авакова бюро мало з перших днів, як йому передали справу.

Фоноскопічна експертиза показала, що на відео розмовляють Сергій Чеботар і Олександр Аваков. Особи близькі до слідства підтвердили, що експертизу цю провели досить давно. Крім того, мобільні телефони Чеботаря і Авакова-молодшого у той день діяли в адмінбудівлі МВС.

Що це за відео?

Сьогодні вже точно відомо, що запис вело Головне управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Центрального управління Служби Безпеки України. Офіційно це контррозвідувальна справа №808. Що насправді знімали слідство досі не розголошує.

«Під час цієї розмови заступником міністра МВС здійснено телефонний дзвінок підлеглому Шевчуку, якому доведено до відома необхідність співпрацювати з Аваковим, а також з особою, яку він буде представляти. У ході досудового розслідування здобуто докази такої змови», - пояснив у суді прокурор САП Василь Кричун події на відео.

«Для участі у тендері був залучений так званий конвертаційний центр, працівники якого підробили всі документи від імені директора «Дніпровенд» і передали їх Литвину», - сказав прокурор Олександр Снєгірьов.

«Після тієї розмови Аваков відвідав пана Шевчука у його службовому кабінеті і знову підтвердив йому зміст тих домовленостей, яких він досяг з паном Чеботарем… У подальшому Шевчук, контактуючи з Литвином, передав йому зразок одного з рюкзаків, які раніше поставлялися до МВС», - розповів прокурор Снєгірьов.

На момент закупівлі на складах лежали рюкзаки, куплені МВС ще восени 2014, тому слідство вважає, що фактично потреби в закупівлі не було.

Товарознавча експертиза встановила, що рюкзаки коштували 555 грн, хоча на тендері їх купили по 2899 грн за одиницю.

За даними слідства, після перемоги на тендері помічники Литвин розшукали в інтернеті осіб, які б пошили такі рюкзаки для поліції. Шити взялося кілька осіб. Частину рюкзаків, за словами прокурора, нібито пошили в ’язні. Товар поставляли на квартиру, зареєстровану за Литвином.

Фіктивність фірми «Дніпровенд» уже була доведена в суді. Але директора і ще двох посадовців компанії звільнили від кримінальної відповідальності за строком давності.

Новий свідок НАБУ

Якщо вірити офіційній версії, то радикальний поворот у справі трапився два тижні тому – 13 жовтня.

На брифінгу цю дату назвав керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький. За його словами, в цей день детективи НАБУ повідомили, що мають матеріали, достатні для складення підозри Олександру Авакову.

Згодом ситуація дещо прояснилася.

З’ясувалося, що 13 жовтня був допитаний заступник міністра оборони Олег Шевчук, який раніше був підлеглим Чеботаря і займався матеріально-технічним забезпеченням у МВС. Зазначимо, що 11 жовтня за підозрою в розтраті коштів на закупівлях палива НАБУ було затримано заступника міністра оборони Ігоря Павловського.

Як ми знаємо, на відео СБУ зафіксовано, як Чеботар дзвонить Шевчуку і дає йому вказівки співпрацювати з Аваковим-молодшим щодо придбання рюкзаків.

Тобто участь Шевчука була відома для детективів давно.

Що нового міг він повідомити у жовтні?

У грудні 2014 під час зустрічі з сином міністра Чеботар дзвонив Шевчуку по внутрішній лінії МВС. За даними наших джерел, слідчі повторно проаналізували телефонні контакти усіх фігурантів. І виявили номер мобільного телефона, який раніше залишався без уваги. Йшлося про особистий номер Шевчука, з якого він пізніше дзвонив Авакову і Литвину з приводу закупівлі. 13 жовтня він начебто підтвердив ці розмови детективам.

У САП запевняють, що не Шевчуком єдиним. Мовляв за останній рік вони провели не одну експертизу, а також допитали інших ключових свідків. Із судового реєстру відомо, що свідків справді викликали для допиту в суді. Це робиться у виняткових випадках, коли є загроза тиску на свідка до розгляду справи в суді по суті.

У НАБУ не поспішають розкривати всі карти, пояснюючи це тим, що обшуки тривають, а докази ще всі не зібрані, свідки всі не допитані. Напередодні проводилися обшуки за місцем проживання ще низки співробітників МВС. Раніше детективам не вдалося провести обшук квартири Олександра Авакова в Харкові після того, як квартал оточила поліція, отримавши повідомлення про замінування. У бюро це розцінили як перешкоджання їх роботі з боку міністра Авакова.

Наразі можна привітати НАБУ і САП з тим, що вони наважились оголосити підозри у досить незручній і проблемній справі. Результат цієї справи коштуватиме їм чималих репутаційних ризиків. Так само, як вже сьогодні несе ці ризики сам міністр Арсен Аваков. Тепер він також на гачку у НАБУ. Відтак чиновників і відомств, до яких би не було запитань в антикорупційних органів, з кожним днем стає все менше. І навіть після двох років роботи НАБУ до цього, очевидно, не всі ще готові.