Новий менеджмент держпідприємства накупив на 20 мільйонів сміттєвих акцій, а ще 100 мільйонів злив дивним страховикам.
Мільйони – в сміття
Минулого року АК «Харківобленерго» (65% – власність держави) купило собі трохи сміття. Мільйонів на 20. Звісно, називалось вони трохи по-іншому: «придбання цінних паперів». Але оскільки фондові аналітики, мають звичку називати «сміттєвими» акції, які нічого не коштують, то і ми не будемо відходити від традицій.
Дізнались ми про фінансову оборудку харків’ян завдяки Звіту про проведення закупівель, який «Харківобленерго» опублікував у кінці жовтня минулого року. Сама операція сталась ще 20 серпня. Того дня держкомпанія купила у «Львівобленерго» Суркісів цінні папери: ПАТ «Агрохімремонт» вартістю 12,01 млн грн. та ПАТ «Торговий дім «Віан», вартістю 9,88 млн. грн.
На момент укладання угод продаж акцій «Агрохімремонту» на фондовому ринку був уже місяць заборонений регулятором. Пізніше, в листопаді, Національна комісія з цінних паперів оприлюднила ще одне своє рішення, в якому цінні папери ПАТ «Агрохімремонт» було названо фіктивними.
Крім того, регулятор за аналогічною схемою заборонив продаж цінних паперів ПАТ «Торговий дім «Віан». Нещодавно заборона на торгівлю цими паперами також була подовжена.
Непоганий, коротше, такий вийшов бізнес: купити те, що продати потім неможливо. До речі, за даними АК «Харківобленерго», придбання цих сумнівних акцій дозволило їй збільшила вклади в цінні папери майже втричі. Зрозуміло, що перше питання, яке виникло:
«На чиїй вулиці – свято?»
По-перше, про всяк випадок зафіксуємо власників «Агрохімремонту» та «Віану». Для нашої історії – вони не надто важливі, бо не вони є головними «вигодоодержувачами». Але все ж.
Станом на 2014 рік 75,99% акцій ПАТ «Агрохімремонт» належали ПАТ «Фінансова компанія «СТС-капітал». А її акціонерами є ТОВ «КУА «Інститут портфельних інвестицій» Ольги Сухановської та кіпрська «Дервеіг лімітед». ПАТ «ФК «СТС-капітал» є фігурантом кримінального провадження щодо продажу фіктивних паперів.
99,99 % акцій «Торговий дім «Віан» належали ПАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Еліт». Акціями фонду володіють ПАТ «Київський завод газового устаткування» (40%) і компанія Unicom Finance Ltd з Сейшельских островів (12,85%). Бенефіціаром значиться Стівен Джон Келлі з Маврикію. Цей британський підданий раніше згадувався серед фігурантів фінансових афер на території Росії та Казахстану.
Тепер варто глянути на усіх акціонерів «Харківобленерго». Адже часто саме один із співвласників виводить гроші з підприємства, залишаючи інших «партнерів» з облизнем. Як вже говорилось держава має 65%. Ще 30% акцій знаходиться у власності кіпрської Garensia Enterprises Limited, яку ЗМІ пов’язують з бізнесменом Констянтином Григоришиним. Є незначна кількість акцій у мера Харкова Генадія Кернеса, точніше – у його дружини Оксани Гайсинської.
Здавалось би, саме на Григоришина і падає тінь підозри. Тим паче, що у «Харківобленерго» недавно з’явилось нове керівництво.
У квітні 2015 року замість харків’янина Сергія Кирика, який очолював обленерго останні 10 років, новим керівником став Володимир Яворський. Тоді в прес-службі Фонду держмайна (від імені держави управляє пакетами акцій різних підприємств) пояснили ротацію тим, що Кирик написав заяву про звільнення за власним бажанням. Тому Фонду довелося шукати нового керівника. Спершу Яворський мав статус виконуючого обов’язки голови правління, планувалося що він стане повноцінним керівником після зборів акціонерів, які були заплановані на травень. Але акціонери до цього часу не скасували Яворському приставку в.о.
Попереднім місцем роботи Яворського у 2014 році була посада директора департаменту ПАТ «Луганське енергетичне об’єднання», бенефіціаром якого є Константин Григоришин. Перед цим Яворський працював ще в одній компанії, де частина акцій належить Григоришину – директором збуту «Запоріжжяобленерго».
Після зміни керівника «Харківобленерго» дещо змінився і склад його заступників. Тут варто виділити появу двох нових топ-менеджерів: Олександра Свиридова та Віталія Тєлєгіна. У в 2000-хх роках працював виконавчим директором ПАТ «Сумиобленерго», де партнером Григоришина за схемою 50х50 є Ігор Коломойський. Другий ще минулого року був заступником директора з матеріально-технічного постачання Зміївської ТЕС ПАТ «Центренерго».
Можливо, усього цього було би достатньо для визначення бенефіціара «сміттєвої» оборудки, якби не когнітивний дисонанс: менеджери – Григоришина, а гроші дістаються – Суркісу.
Річ у тому, що стосунки між цими бізнесменами навряд чи можна назвати товариськими. Занадто довга історія їхніх конфліктів (наприклад, у 2002 році міліція навіть ненадовго арештувала Григоришина, взявши його поряд з рестораном з підкинутими йому пістолетом і «білим порошком»).
На енергетичному ринку нам спробували пояснити цю колізію таким чином: не зважаючи на прізвища топ-менеджерів, усі обленерго, де є велика частка державної власності, контролюються людьми Суркіса, який має прямий вихід на президентську вертикаль. Тобто контроль підприємств проходить саме через державну частку.
Такий розклад, звісно, міг би повністю пояснити, чому державні гроші за акції потрапили до людей Суркіса, але не до кінця. Усе ж таки на такій оборудці втратила не тільки держава, а й міноритарні акціонери. А це означає, що вони або геть не слідкують за своєю власністю (у що важко повірити), або домовились з мажоритарієм про те, що їм фінансові збитки якимось чином компенсують. Але тоді це дуже нагадує слово «співучасть».
У кожному випадку для нас не так важливо, до кого саме врешті-решт ці гроші потрапили. Головні питання: «Скільки грошей щезло? Яким чином?». Про всі інші нюанси може цілком розповісти менеджмент підприємства. Якщо його опитати в правильному місці правильними людьми.
Так що ми розповімо в додаток лише ще одну історію, аби можлива бесіда з менеджментом була більш тривалою.
Страхування і фіктарі
У середині грудня 2015 року «Харківобленерго» уклало дві угоди з ТДВ «Велика страхова компанія» щодо закупівлі послуг з страхування на 99,91 млн грн.
З цих грошей більша частина – 69,96 млн грн., піде на оплату страхування відповідальності перед третіми особами. А саме: протягом року страхова компанія повинна буде виплачувати компенсації людям, які постраждали внаслідок роботи обленерго та його об’єктів. Страхова сума складає на рік 2,4 млрд грн. Цікаво, що ця сума в півтора рази більша від тієї, на яку ядерний пул страхує «Енергоатом» на випадок ядерних ризиків України. Тобто автори схеми вважають, що можливі збитки від чогось неприємного на одному з регіональних обленерго можуть бути більшими, ніж від вибуху на атомній електростанції.
Ще 29,95 млн. грн. АК «Харківобленерго» має заплатити ТДВ «Велика страхова компанія» за страхування майна підприємства від пожеж, стихійних явищ, крадіжок, тощо.
На торгах ще дві страхові компанії пропонували надати всі необхідні послуги за суми, що в рази були меншими. Але їх пропозиції були відхилені через відсутність різних довідок. Наприклад, пропозицію ПАТ «Страхова компанія «ІнтерЕкспрес», яка була вдвічі дешевшою, відхилили через брак довідки про антикорупційну програму на підприємстві.
Кому ж вирішили харківські енергетики заплатити 100 мільйонів? Засновниками ТДВ «Велика страхова компанія» є ТОВ «Альфакванта ЛТД», Євген Дугін й Оксана Захарченко. Директором з жовтня 2015 року є мешканець Макіївки Вадим Бірюков, який є єдиним засновником «Альфакванта ЛТД». Раніше засновником підприємства був Валентин Шептицький.
«Альфакванта ЛТД» є фігурантом декількох кримінальних проваджень. За даними правоохоронців, підприємство є фіктивним й створене для виводу грошей за кордон.
Судячи з того, що «Велика страхова компанія» перемогла – антикорупційна програма у неї є. Але питань до неї виникає чомусь набагато більше, ніж просто про одну довідку.
