Список колишніх працівників Луганської СБУ, який ми наводимо в цьому матеріалі та які зрадили Батьківщину, а потім ще й стали основою так званого МГБ ЛНР, аж ніяк не повний. Адже, за наданою Тижню екс-заступником голови УСБУ в Луганській області Олегом Животовом інформацією, з 580 співробітників управління станом на квітень 2014 року понад 300 протягом кількох наступних місяців звільнилися або перейшли на бік ворога. Отже, розглянемо постаті тих, кого нам вдалося відшукати.
Розпочнемо з генерал-майора Леоніда Пасічника, колишнього начальника головного відділу «К» УСБУ в Луганській області та Стахановського міжрайвідділу УСБУ, який із жовтня 2014-го очолив «міністерство державної безпеки ЛНР» і якого вважають особисто відданим очільникові «ДНР» Плотницькому. Подейкують, що він курирував убивства неугодних луганському «фюрерові» керівників бандформувань, зокрема Олексія Мозгового та Олександра Бєднова.
«Відділ захисту конституційного ладу та боротьби з тероризмом МГБ ЛНР» очолює такий собі полковник Андрій Руденко, колишній старший оперуповноважений 3-го сектору відділу захисту національної державності УСБУ в Луганській області. Цей персонаж розпочав свою сепаратистську кар’єру ще в червні 2014-го, коли став керівником одного з підрозділів «контррозвідки ЛНР» у Стаханові. Тепер відповідає за контррозвідувальне забезпечення діяльності диверсійно-розвідувальних груп, очолюваних ватажками на прізвиська Отаман і Змій, які беруть участь у бойових діях проти ЗСУ на Алчевсько-Дебальцевському напрямку. Зрозуміло, що від самого початку зрадницької діяльності Руденко систематично передавав терористам інформацію щодо дислокації, переміщення, чисельного складу та озброєння українських військ, яку, своєю чергою, отримував через свою колишню агентуру та екс-працівників, що залишилися на українській території. На сьогодні, за оперативною інформацією СБУ, здобуває дані працівників правоохоронних органів та військовослужбовців ЗСУ. Також курирує процес їх перевербування в разі потрапляння в полон, не гребує й тортурами. Перебуває в розшуку.
Помічник начальника УСБУ в Луганській області — начальник відділу господарського забезпечення майор Дмитро Сімоненков 13 серпня 2015 року був позбавлений військового звання за дезертирство. За оперативними даними, працівники управління внутрішньої безпеки СБУ на початку 2015-го виявили в його телефоні численні есемески із секретною інформацією, яку зрадник передавав у «МГБ ЛНР». Сімоненкову запропонували пройти процедуру перевірки на поліграфі, яка підтвердила співпрацю з ворогом. Після цього тоді ще майор одразу втік до РФ. Чому він не був затриманий, не зрозуміло.
А ось ще дуже цікаві «фрукти» — майор Єгор Дубровкін і Станіслав Віхров. Зараз вони служать оперуповноваженими «відділу військової контррозвідки МГБ ЛНР». Раніше перший був шифрувальником 3-го сектору відділу, другий — шифрувальником 2-го сектору відділу спеціального зв’язку УСБУ в Луганській області. Одразу після того як переметнувся на бік ворога, Дубровкін проходив службу на посаді розвідника-радіотелефоніста в 3-му розвідувальному відділенні 2-го розвідувального взводу 2-ї мінометної батареї 4-ї окремої бригади «міліції ЛНР». Важливо, що, будучи шифрувальником, не без допомоги Віхрова він був допущений до всього секретного листування СБУ в Луганській області з її центральним апаратом і передавав інформацію російським спецслужбам. Як стверджують колишні керівники Луганської СБУ, зокрема й про плани управління щодо ліквідації диверсійно-розвідувальної організації «Армия Юго-Востока», внаслідок чого двом її лідерам, а саме Валерію Болотову та Олексію Мозговому, вдалося уникнути затримання 5 квітня 2014 року.
Старший прапорщик, начальник арттехозброєння відділу господарського забезпечення Олександр Полозов не просто перейшов на бік російсько-сепаратистських військ, а й, утікаючи, забрав із собою документи, які стосувалися обліку озброєння СБУ Луганщини та видачі його особовому складу, і передав їх у «МГБ ЛНР». Разом із Полозовим того самого дня втік начальник гаража відділу господарського забезпечення капітан Вадим Городецький.
А ось кілька більш високопоставлених зрадників. Екс-заступник начальника Головного відділу контррозвідувального захисту економіки УСБУ в Луганській області Аркадій Носко. Тепер він оперуповноважений «відділу економічної безпеки МГБ ЛНР». Звільнений за дезертирство, перебуває в розшуку. Чи підполковник Віталій Іваненко, колишній заступник начальника відділу охорони держтаємниці, який тепер подвизається тим-таки оперуповноваженим «відділу економічної безпеки МГБ ЛНР». Або підполковник Дмитро Дубров, що колись був заступником начальника відділу «К» УСБУ в Луганській області. Цікаво, що це рідний син нинішнього начальника фінансового-економічного відділу полковника Олександра Дуброва. Питання про те, наскільки нормальним є перебування на службі людини, чий син став прямим зрадником, мабуть, риторичне.
Пройдемося по родинних зв’язках далі. Є й цілі династії зрадників. Так, очолює «відділ оперативного документування МГБ ЛНР» підполковник Дмитро Бєльський, екс-начальник 3-го сектору візуального спостереження відділу оперативного документування в СБУ. Дмитро Анатолійович не просто перейшов на бік ворога, а ще й передав у «МГБ ЛНР» усі секретні дані відділу оперативного документування, зокрема адреси конспіративних квартир СБУ в Луганській області.
У «відділі оперативного документування МГБ ЛНР» старшим прапорщиком служить його рідний брат Олексій Бєльський, теж колишній працівник СБУ, а нині співробітник «МГБ ЛНР». Він був особистим водієм колишніх начальників СБУ Леоніда Третяка та Олександра Петрулевича й, очевидно, фах вирішив не міняти: працює особистим шофером згаданого на самому початку начальника «МГБ ЛНР» Пасічника.
Далі назвемо кількох дезертирів-перебіжчиків нижчого рангу. Так, «слідчий відділ МГБ ЛНР» очолює підполковник Володимир Замогильний, колишній начальник слідчого відділу УСБУ в Луганській області. Теж дезертирував. 21 листопада 2014 року звільнений за самовільне залишення військової частини.
Старшим слідчим «слідчого відділу МГБ ЛНР» є Борис Петренко, колишній старший слідчий з особливо важливих справ слідчого відділу УСБУ в Луганській області. Слідчим-криміналістом там само працює зараз й Олександр Шилов, колишній старший слідчий в особливо важливих справах слідчого відділу УСБУ в Луганській області. Оперуповноваженим «відділу військової контррозвідки МГБ ЛНР» є Юрій Синько, колишній провідний спеціаліст 3-го сектору відділу кадрового забезпечення УСБУ в Луганській області, який одночасно був завідувачем спецбібліотеки УСБУ. У «МГБ ЛНР» починав на посаді спеціаліста відділу кадрів. Натомість Дмитро Зеленський трохи прогадав із кар’єрою: раніше він був старшим оперуповноваженим відділу контррозвідувального захисту інформаційної безпеки держави УСБУ в Луганській області, а в «МГБ ЛНР» став просто опером. Оперуповаженим Краснодонського районного відділу «МГБ ЛНР» служить Анатолій Швецов, колишній оперуповажений Свердловської СБУ.
Начальником Стахановського районного відділу «МГБ ЛНР» є Олег Вікторович Лондарев, колишній есбеушник. Оперуповноважені цього самого відділу — колишній співробітник Краснолуцького МВ УСБУ в Луганській області Михайло Свідовський та екс-опер Стахановського МРВ УСБУ Ігор Романов. Руслан Сичов та Олександр Лапшин, екс-прапорщики охорони Стахановського МРВ УСБУ в Луганській області, тепер служать у тому самому відділку терористам.
Чи не в повному складі перейшов на бік терористів колишній відділ оперативного документування Луганської СБУ.
Так, заступником начальника «відділу оперативного документування МГБ ЛНР» є Сергій Бесхлєбнов, раніше головний спеціаліст (з оперативних питань). У цьому самому «відділі» знайшов собі місце Василь Гайтан, колишній спеціаліст сектору оперативно-технічного документування УСБУ в Луганській області. Там само працюють зараз і колишній начальник відділу оперативного документування полковник Геннадій Бондарєв, екс-оперуповноважений 3-го сектору візуального спостереження відділу оперативного документування Валерій Бушля, колишній спеціаліст 3-го сектору візуального спостереження відділу оперативного документування Дмитро Сухарєв, екс-оперуповноважений 2-го сектору візуального спостереження відділу оперативного документування Андрій Онищенко, спеціаліст 1-ї категорії (з оперативних питань) сектору оперативно-технічного документування відділу оперативного документування Костянтин Яворський, колишній головний спеціаліст сектору оперативної установки відділу оперативного документування В’ячеслав Задворний, колишній старший оперуповноважений цього відділу Дмитро Кирилов.
Така собі Тетяна Попова, нині оперуповноважений «оперативно-технічного відділу МГБ ЛНР», раніше займалася тим самим у СБУ. А деякі співробітники навіть змінили фах. Так, у відділі кадрів «МГБ ЛНР» на благо «молодої республіки» трудиться Анна Сиротенко, що до окупації працювала у відділі спеціального зв’язку. Олена Рещікова не покладаючи рук працює в «групі реєстрації та архівних фондів МГБ ЛНР», а раніше була секретарем медичної частини СБУ. Анжеліка Миколаївна Фігура, екс-співробітниця 1-го сектору 2-го відділу центру оперативно-технічних заходів СБУ, нині очолює «режимно-секретний відділ МГБ ЛНР».
Годі сумніватися, що в разі «мирної» інтеграції окупованих територій до складу України згадані вище персонажі, як і сотні інших, волітимуть залишитися в органах, та ще й з урахуванням вислуги.
